2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50227

Browse

Browsing 2025 рік by Author "Dzhun, V."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Використання штучного інтелекту у веденні господарської діяльності
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Юлдашев, О. Х.; Yuldashev, O.; Джунь, В. О.; Dzhun, V.
    Сучасні тенденції демонструють швидкий розвиток технологій штучного інтелекту, які все глибше інтегруються у різні сфери людської діяльності, кардинально змінюючи бізнес-середовище та технологічні процеси у багатьох галузях. Застосування передових рішень на базі штучного інтелекту відкриває значні перспективи для організацій і підприємств, сприяючи модернізації бізнес-процесів, покращенню продуктивності та раціоналізації витрат. У матеріалі представлено аналіз ключових аспектів цифровізації підприємницької діяльності, таких як її специфіка, переваги, потенційні недоліки та виклики, які виникають в процесі впровадження цього підходу на місцевих підприємствах. Дослідження враховує той факт, що цифровізація охоплює всі рівні економіки й бізнесу, забезпечуючи зміцнення внутрішніх і зовнішніх зв’язків. У кінцевому результаті це сприяє підвищенню продуктивності компаній та оптимізації їх діяльності загалом. Використання штучного інтелекту відкриває широкі можливості для вдосконалення бізнес-процесів, що підтверджується успішним досвідом підприємств в Україні. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «штучний інтелект» і запропоновано альтернативне трактування цього терміна. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності економічної діяльності через інтеграцію інноваційних технологій. Штучний інтелект має значний потенціал для вдосконалення функціонування господарського права на різних рівнях. Завдяки здатності аналізувати великі масиви даних, алгоритми можуть виявляти приховані закономірності, недоступні людському мисленню. Це особливо корисно при прогнозуванні ризиків, дослідженні економічних тенденцій і розробці довгострокових стратегій. Застосування штучного інтелекту в господарських правовідносинах відкриває широкі можливості, проте його впровадження супроводжується низкою викликів. Серед ключових питань виділяються створення правових механізмів для регулювання цієї сфери та визначення юридичного статусу штучного інтелекту в контексті господарських відносин. Modern trends highlight the rapid advancement of artificial intelligence technologies, which are increasingly integrated into diverse facets of human activity and are transforming business environments and technological processes across numerous industries. The adoption of innovative AI-driven solutions unlocks new opportunities for enterprises and organizations, enabling them to enhance existing workflows, boost productivity, and lower operational costs. This article delves into critical aspects of business digitalization, exploring its core essence, potential benefits and drawbacks, as well as the challenges associated with implementing and adapting such processes within domestic enterprises. The analysis underscores the notion that digitalization–spanning all sectors of the economy and business– plays a pivotal role in strengthening both internal and external organizational connections, ultimately driving higher productivity and enhancing overall business efficiency. The transformative capabilities of artificial intelligence in optimizing business processes are discussed, with a particular focus on Ukraine’s experience in integrating such technologies into business operations. The article examines academic interpretations of the term “artificial intelligence” and offers the author’s unique perspective on its definition. Furthermore, it identifies potential avenues for economic improvement through AI integration. Artificial intelligence holds immense potential to streamline processes within commercial law at multiple levels. By analyzing vast datasets, AI algorithms can uncover hidden patterns that may evade human detection, which is especially valuable in risk evaluation, forecasting economic trends, and devising strategic plans. While the prospects for employing artificial intelligence within commercial legal frameworks are substantial, they come with significant challenges. One key concern is the necessity to establish legal frameworks for regulating AI applications and addressing the status of artificial intelligence within the domain of commercial legal relations.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Правові аспекти регулювання підприємницької діяльності в умовах діджиталізації економіки
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Шуба, Б. В.; Shuba, B.; Джунь, В. О.; Dzhun, V.
    Ця стаття аналізує форми, засоби та різновиди діджиталізації діяльності суб’єктів господарювання через виникнення і реалізацію господарських правовідносин. Діджиталізацію слід розглядати не як кінцеву мету, а як безперервний процес, який дозволяє інтегрувати сучасні цифрові досягнення у практику підприємств, позбавляючи їх залежності від фізичних активів. Для успішного впровадження трансформацій бізнесу необхідно створити чітку стратегію розвитку, інвестувати в передові технології та забезпечити високий рівень професійної підготовки персоналу. Актуальними формами діджиталізації на сьогодні є електронний документообіг, що передбачає заміну паперових документів на електронні. Наукова праця зосереджена на ключових аспектах договірно-правового регулювання господарських операцій у рамках динамічних процесів діджиталізації. У статті викладено огляд сучасних викликів та проведено аналіз проблем правового забезпечення електронної договірної взаємодії між учасниками господарського обороту. Авторка наголошує на відсутності єдиного підходу до оптимального оновлення традиційних принципів договірного права з огляду на специфіку використання електронних договорів. Значну увагу приділено процедурі укладення електронних договорів, у якій беруть участь суб’єкти господарської діяльності, а також змістовному аналізу поняття «електронна форма договору». На основі вивчення наукових позицій і норм чинного законодавства України проведено дослідження правової природи таких елементів, як електронна оферта та акцепт, а також розглянуто процедурні аспекти їх реалізації. Порядок і форми укладення господарського договору визначають послідовність дій сторін, спрямованих на досягнення згоди щодо істотних умов договору. Цей процес включає виконання обов’язкових етапів, передбачених чинним законодавством, які забезпечують надання договору юридичної сили. До основних законодавчих актів, які регламентують процедури та специфіку укладення електронного господарського договору, належать Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про електронну комерцію» та Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг». Електронний господарський договір має ряд характерних особливостей: він прирівнюється до письмового договору; може бути підписаний як за допомогою електронного цифрового підпису, так і через спеціалізовані програми; а також може слугувати доказом у судових спорах. This article examines the various forms, mechanisms, and types of digitalization adopted by business entities, with a focus on the emergence and implementation of economic legal relations. Digitalization is presented not as a definitive goal but as an ongoing process that integrates innovative digital technologies into enterprise operations while reducing reliance on physical assets. To successfully drive business transformations, enterprises must establish clear development strategies, invest in advanced technologies, and prioritize the professional development of their workforce. Among the current methods of digitalization, electronic document management plays a central role, enabling the replacement of traditional paper documents with digital counterparts. The study specifically explores the contractual and legal frameworks governing business transactions within the dynamic context of digitalization. It provides insights into contemporary challenges and highlights the gaps in legal support for electronic contractual interactions among stakeholders in the economic cycle. The author identifies the absence of a unified approach for updating traditional contract law principles to incorporate the nuances associated with electronic contracts. Significant emphasis is placed on the process of drafting and concluding electronic contracts involving economic entities. This includes a detailed analysis of the concept of an “electronic form of contract” and its legal implications. Drawing from scholarly perspectives and the current legal framework in Ukraine, the research investigates key elements such as electronic offers and acceptances, while addressing procedural considerations for their execution. The article underscores that the process and format of concluding commercial contracts hinge on the sequential actions taken by parties to reach consensus on crucial terms. This process adheres to legally prescribed steps to ensure that the contract attains binding legal status. Legislation governing electronic commercial contracts includes the Commercial Code of Ukraine, the Civil Code of Ukraine, the Law of Ukraine “On Electronic Commerce,” and the Law of Ukraine “On Electronic Documents and Electronic Document Management.” These laws collectively outline the procedural norms and specificities involved in electronic contract formation. An electronic commercial contract possesses distinct characteristics: it holds equivalent legal status to a written agreement, can be authenticated using either electronic digital signatures or specialized software, and serves as admissible evidence during legal proceedings.