Кафедра педагогіки та психології

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/5386

Browse

Browsing Кафедра педагогіки та психології by Author "Havrylovska, K. P."

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Конструкт «здоров’я» у структурі свідомості студентської молоді
    (ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2017) Фальковська, Л. М.; Falkovska, L. M.; Фальковская, Л. Н.; Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, L. V.; Музычко, Людмила Владимировна; Гавриловська, К. П.; Havrylovska, K. P.; Гавриловская, К. П.
    У статті наведено результати емпіричного дослідження соціальних уявлень студентської молоді щодо здоров’я. Система цих уявлень, представлена репрезентативною вибіркою (більше 150 студентів І–ІV курсів), дозволяє осмислити місце, роль, значення здоров’я у житті та поведінці майбутніх еліт суспільства. Результати, отримані в ході емпіричного вивчення структури та змісту конструкту «здоров’я» у свідомості студентства, дали підстави зрозуміти не тільки реальну оздоровчу практику молодих людей, а й відчути гостру необхідність розробки державних, громадських та особитісних програм, спрямованих на зростання соматичного та психічного благополуччя суспільства. The article reveals the results of empirical research of social ideas of students about health, namely – the features of systematization, the content of this construct, and the presence of line of conduct of recreational behaviour in young people`s minds. The methodological basis is principles of the theory by S. Moskovichi on the essence and nature of social ideas which construct and define the social nature of cognition of certain groups and indicate a certain attitude towards social objects. It has been proved that the most appropriate in these circumstances is the application of the psychosemantic method (by V. F. Petrenko), which allows to study features of stable social ideas of student youth regarding health by means of using the capacities of the Statistics 13.0 program. The article states that subjective ideas regarding the health status of freshmen and fourth-year students differ in the direction of increasing realism and absence of declarativeness in judgments of senior students. Reconstruction of the psychosemantic space of “health” construct revealed four relatively independent factors: “health-promoting circumstances”, “evidence of health”, “methods of health-improvement” and “health benefits” which determine the main tendencies in the attitude of student youth to health. In accordance with the obtained results, the conclusions have been made on the necessity of developing state, public and personal programs which should orient, organize and motivate young people towards choosing actually effective health practices. В статье раскрыты результаты эмпирического исследования социальных представлений студенчества о здоровье, а именно – особенностей систематизированности, содержательности этого конструкта а так же наличия у молодых людей установок оздоровительного поведения. Методологическую основу составляют положения С. Московичи о сути и природе социальных представлений, которые конструируют и определяют социальную природу познания отдельных групп и выражают определенное отношение к социальным объектам. Доказано, что наиболее уместным при данных обстоятельствах, является применение психосемантического метода (В. Ф. Петренко), который позволил изучить специфику устойчивых социальных представлений студенческой молодежи о здоровье с применением возможностей программы Statistika 13.0. В статье указано, что субъективные представления о собственном статусе здоровья студентов первокурсников и четвертокурсников отличаются в сторону повышения реалистичности и отсутствии декларативности в суждениях старшекурсников. Реконструкция психосемантического пространства конструкта «здоровье» обнаружила четыре относительно независимых фактора: «обстоятельства, способствующие здоровью», «признаки, свидетельствующие о здоровье», «приёмы оздоровления» и «выгоды от здоровья», которые определяют основные тенденции в отношении студенческой молодежи к здоровью. Согласно полученным результатам, мы пришли к заключению о необходимости разработки государственных, общественных и личностных программ, имеющих целью сориентировать, организовать и мотивировать молодежь к избранию наиболее действенных оздоровительных практик.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальне благополуччя самотніх жінок у сучасному світі
    (ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2017) Гавриловська, К. П.; Havrylovska, K. P.; Гавриловская, К. П.; Фальковська, Л. М.; Falkovska, L. M.; Фальковская, Л. Н.; Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, L. V.; Музычко, Людмила Владимировна
    Метою даної роботи є виявлення чинників соціального благополуччя самотніх жінок. З’ясовано, що велике значення для переживання соціального благополуччя має соціальне середовище, в якому перебувають самотні жінки, ставлення до них з боку оточуючих. Проведено емпіричне дослідження в рамках психосемантичного підходу. Результати дослідження демонструють наявність негативного ставлення чоловіків до самотніх жінок, що виховують одну дитину чи кількох дітей. Існує необхідність продовжити дане дослідження з метою виявити суб’єктивні переживання самотніх жінок з приводу своєї самотності. Цінність даного дослідження полягає у виявленні проблеми низького рівня толерантності й прийняття по відношенню до самотніх жінок, що потребує пошуку шляхів покращення цієї ситуації. The aim of the work is to identify the factors of social well-being of single women. It has been revealed that social environment, in which there are single women with others` attitude towards them, is of great importance for experiencing social well-being. An empirical study has been carried out within the psychosemantic approach. The results of the study show a negative attitude of men towards single women who bring up one child or several children. There is a need to continue this study in order to identify the subjective experiences of the single women themselves about their loneliness. The value of this study lies in the identification of the problem of a low level of tolerance and acceptance towards single women, which requires searching the ways to improve this situation. Целью данной работы является изучение факторов социального благополучия одиноких женщин. Выявлено, что большое значение для переживания социального благополучия имеет социальная среда, в которой находятся одинокие женщины, отношение к ним со стороны окружающих. Проведено эмпирическое исследование в рамках психосемантического подхода. Результаты исследования показывают наличие негативного отношения мужчин к одиноким женщинам, воспитывающим одного ребенка или нескольких детей. Существует необходимость продолжить данное исследование с целью выявить субъективные переживания одиноких женщин по поводу своего одиночества. Ценность данного исследования состоит в выявлении низкого уровня толерантности и принятия по отношению к одиноким женщинам, что требует поиска путей исправления этой ситуации.