Кафедра педагогіки та психології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Професійне вигорання в умовах перманентної кризи: теоретичний аналіз сучасного українського контексту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Сокол, Ілона Андріївна; Sokol, Ilona; Вельдбрехт, Олена ОлександрівнаItem Професійна ідентичність студентів-психологів: обґрунтування змісту діагностичної категорії(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, LiudmylaItem Результати моніторингу психологічного благополуччя студентів кнеу на 4-му році повномасштабної війни росії проти України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Ловка, Ольга Володимирівна; Lovka, Olha; Чепель, Вікторія; Куценко, АннаItem Особливості соціалізації сучасних підлітків в умовах соціально-економічної напруженості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Лич, Оксана Миколаївна; Lych, Oksana; Кобзар, АнастасіяItem Теоретичний аналіз проблеми тривожності та самопрезентації українських біженців у нових соціально-економічних умовах(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Лич, Оксана Миколаївна; Lych, Oksana; Галайко, ВікторіяItem Взаємозв’язок стилів батьківського виховання з самооцінкою підлітків(2025-11-27) Корват, Лариса Володимирівна; Korvat, Larysa; Кулик, АртемItem До проблеми оптимізації адаптаційних можливостей студентів в умовах воєнного стану(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Борисенко, Лариса Леонідівна; Borysenko, LarysaItem Соціальні напруження та трансформація трудової поведінки в суспільстві ризику: соціологічний аналіз змін 2022–2024 рр.(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Шевель, Інна Петрівна; Shevel, InnaItem Рівень вираженості суб’єктивного благополуччя персоналу бізнес-організацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Чорний, Петро Анатолійович; Chornyi, PetroItem Трансформаційне лідерство викладача як умова розвитку економічної поведінки здобувачів вищої освіти(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Саркісова, Оксана Юріївна; Sarkisova, OksanaItem Біль від оплати та його роль у формуванні економічної поведінки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Обушна, Наталія; Савченко, Олена В'ячеславівнаItem Розвиток системного мислення як чинник формування раціональної економічної поведінки студентської молоді(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Кулалаєва, Наталя Валеріївна; Kulalaieva, NataliaItem Про необхідність перегляду української версії опитувальника вигорання ВАТ-23(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Вельдбрехт, Олена Олександрівна; Veldbrekht, OlenaItem Застосування інтерактивних ігрових практик для розвитку економічного мислення студентської молоді(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-27) Булавіна, Олена Анатоліївна; Bulavina, Olena; Щибря, НадіяItem Дидактичні засади підвищення інклюзивності вищої освіти(Інститут вищої освіти НАПН України, 2025) Ковальчук, Галина Олександрівна; Kovalchuk, HalynaItem Психологічний погляд на комерціалізацію науки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-26) Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaItem Цифрові інструменти взаємного оцінювання студентів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Артюшина, Марина Віталіївна; Artiushyna, MarynaItem Life Significance in Maintaining Military Personnel’s Resilience: Making a Mediation Model(Херсонський державний університет, 2024) Савченко, Олена Вячеславівна; Savchenko, Olena; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Чужикова, Вікторія Григорівна; Chuzhykova, Viktoriia; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaCrises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self-awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non-experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self-awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies. Кризові ситуації, пов'язані з підготовкою та участю в бойових операціях, негативно впливають на переживання військовослужбовцями своєї життєвої значущості, що, своєю чергою, стає загрозливим фактором розвитку негативних станів (тривожності, депресії, стресових розладів та ПТСР) та зниження особистісного адаптивного потенціалу. Метою є емпірична перевірка моделі взаємозв'язків, яка прогнозує особливості подолання труднощів військовослужбовцями у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) є життєва значущість, а медіатором – ясність самосвідомості. Методи. Для неекспериментального дослідження було використано методологію медіації. Дослідження проводилося на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону Збройних Сил України (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 року. Використовувалися україномовні версії методик: «Шкала сприйнятої життєвої значущості (PLSS)» Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), «Чіткість самооцінки (SCC)» Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al., 1996; Kolesnichenko et al., 2024), «Інструмент для вивчення стійкості (IDR-14)» Ф.-В. Ху та ін. (Hu et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), «Опитувальник стилів гумору (HSQ)» Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Моделювання системи «предиктор – медіатор – залежні змінні» було проведено за допомогою SEM (Structural Equation Modeling) у пакеті Amos SPSS Statistics 26.0 та програми «MedMod» Jamovi. Результати . Модель взаємозв'язків «життєва значущість (предиктор) – ясність самосвідомості (медіатор) – стилі гумору, прояви стійкості (залежні змінні)» була підтверджена (CMIN = 13,58; df = 15; p = 0,905; RMSEA = 0,000 [0,000 – 0,110]; CFI = 1,00; TLI = 1,01). Прогнозується, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військовослужбовці, які відчувають високий рівень своєї життєвої значущості на тлі низької самосвідомості. Медіатор «ясність самосвідомості» визначає зв'язок між рівнем власної життєвої значущості та стійкістю. Високу стійкість (позитивне мислення, віра та настрій, сповнений оптимізму) демонструють ті військовослужбовці, які відчувають свою життєву значущість, мають чітку самосвідомість та несуперечливі переконання щодо своїх можливостей. Обговорення та висновки. Передбачувана модель взаємозв'язків «життєва значущість (предиктор) – ясність самосвідомості (медіатор) – стійкість, стилі гумору (залежні змінні)» була емпірично підтверджена в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора «чітка та несуперечлива самосвідомість» спостерігається в кореляції «життєва значущість – стійкість», оскільки саме рівень самосвідомості пов'язаний з когнітивними стратегіями подолання (позитивне мислення, віра та надія на сповнений надії настрій). Отримані взаємозв'язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.Item Особливості психодіагностичного обстеження військових у різних психоемоційних станах(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Савченко, Олена Вячеславівна; Savchenko, Olena; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaАмериканська психологічна асоціація (АРА) сформувала рекомендації щодо проведення психологічного вимірювання, які однак не враховують специфіку контингенту, своєрідність психо-емоційних станів, в яких перебувають тривалий час респонденти. Мета дослідження – показати важливість врахування актуальних емоційних переживань та домінуючих психо-емоційних станів при психодіагностичному обстеженні військових, продемонструвати унікальну специфічність когорти військових за психологічними проявами та необхідність врахування цього при плануванні та проведенні заходів з психодіагностики. У дослідженні на прикладі двох методик («Сприйняття значущості життя» Р. Гібберда та Б. Ванденберга; шкала «Ясність Я-концепції» Дж. Д. Кемпбелла та ін.) показана недоречність використання неадаптованих українською мовою методик, які не пройшли спеціальну перевірку на вибірці військовослужбовців, оскільки специфіка їх діяльності та актуального стану є однією з причин невідповідності отриманих емпіричних структур авторським моделям методик, які розроблялись для широкої аудиторії. Перевірка проводилась на вибірці військових батальйону аеродромно-технічного забезпечення авіаційної бригади ЗСУ (N = 62 особи). Для обробки емпіричних даних були використані процедури експлораторного та конфірматорного факторного аналізів, коефіцієнт альфа Кронбаха, який відображає узгодженості тверджень у межах однієї шкали, однофакторний дисперсійний аналіз One-Way ANOVA за непараметричним критерієм Краскала-Воліса задля визначення впливу віку на результати діагностики. Отримані результати показали високу специфічність відповідей військо-вих на запитання опитувальників, незалежність результатів психологічного обстеження від віку. Були сформовані певні рекомендації щодо організації заходів психодіагностичного обстеження військових: 1) проведення процедур адаптації методик на українську мову та перевірки їхніх психометричних властивостей на вибірці військових, 2) визначення тестових норм для різних умов (з урахуванням рівня небезпеки та психологічного напруження), 3) необхідність врахування як негативних, так і позитивних психоемоційних станів, домінуючих переживань, 4) доповнення комплексів методик шкалами визначення цінності власного життя та міри зрілої ідентичності та ін.Item Адаптація на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)»(Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, OlenaВступ. Дослідження феномену резильєнтності як здатності до відновлення є актуальним особливо зараз, адже ми живемо в складні часи, повномасштабної війни, яка спричиняє хронічний стрес, емоційні та фізичні травми тощо. Саме тому перед фахівцями в галузі психології актуалізується потреба в глибокому, цілеспрямованому вивченні особливостей резильєнтності як важливої здатності відновлюватися після стресових та травматичних подій. Мета дослідження: здійснити адаптацію на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» (Fang-Wen Hu, Cheng-Han Lin, Fang-RuYueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin), перевірити надійність та дискримінативність тверджень, здійснити валідизацію та стандартизацію шкал на українській вибірці. Методи. Для перевірки конвергентної валідності використовувались стандартизовані опитувальники: «Особистісні ресурси» (О.В. Савченко, С.А. Сукач); «Шкала стресостійкості Конора-Девідсона (CD-RISC-10)» (адаптація Н.В. Школіної, І.І. Шаповал, І.В. Орлової, І.О. Кедик, М.А. Станіславчук); «Навчена ресурсність» (адаптація Б.В. Бірона). Результати: 1) здійснено адаптацію методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» Fang-Wen Hu, Cheng-HanLin, Fang-Ru Yueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin»; 2) проведено стандартизацію методики, розробку тестових норм, що дає можливість застосовувати її для аналізу загального показника та окремих шкал резильєнтності. Висновки. Адаптовану методику «Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР-14)» можна використовувати під час психодіагностичного обстеження та планування подальшої роботи з військовим та особами, які потребують відновлення після стресу, хвороби та психічних і фізичних травм. Introduction. The study of the phenomenon of resilience as the individual's ability to recover is extremely relevant due to the full-scale war, which causes chronic stress, emotional and physical trauma, etc. That is why psychologists face the need for a deep and detailed study of the features of resilience as an important ability to recover after stressful and traumatic events. Aim: to adapt the «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» (Fang-Wen Hu, Cheng-Han Lin, Fang-RuYueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin) to the Ukrainian sample, to check the instrument statements' reliability and discrimination as well as to carry out validation and standardization of its scales on the Ukrainian sample. Methods. To check the instrument's convergent validity, standardized the following questionnaires were used: «Personal Resources» (O.V. Savchenko, S.A. Sukach); «Conor-Davidson Stress Resistance Scale (CD-RISC-10)» (adapted by N.V. Shkolina, I.I. Shapoval, I.V. Orlova, I.O. Kedyk, and M.A. Stanislavchuk); «Learned Resourcefulness» (adapted by B.V. Biron). Results: The «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» by Fang-Wen Hu, Cheng-HanLin, Fang-Ru Yueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin" was successfully adapted to the Ukrainian sample and standardized, as well as the test norms were developed, which makes it possible to use the Instrument for the analysis of the general index and individual scales of individuals' resilience. Conclusions. The Ukrainian version of the «Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)» can be helpful for psychological assessment of and planning of work with military personnel and individuals who need recovery after stress, illness and mental and physical injuries.