Кафедра педагогіки та психології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра педагогіки та психології by Author "Kolesnichenko, Lina"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Neurotic conditions: problem, diagnosis, correction by cognitive-behavior therapy(ALUNA Publishing House, 2021-11) Kolesnichenko, Lina; Колесніченко, Ліна Аліковна; Колесниченко, Лина Аликовна; Muzychko, Liudmyla; Музичко, Людмила Володимирівна; Музычко, Людмила Владимировна; Savchenko, Olena; Савченко, Олена В’ячеславівна; Савченко, Елена Вячеславовна; Kolesnichenko, Yelyzaveta; Lovegrove, AnastasiiaThe aim: To identify the relationship between neurotic states and hardiness as an indicator of mental health, to explore the possibility of using the cognitive-behavior therapy techniques to correct neurotic states in young people. Materials and methods: The methods “Clinical questionnaire for the detection and evaluation of neurotic conditions” (K. Yakhin, D. Mendelevich) and “Hardiness Survey” (S. Muddi, adapted by D. Leontev, O. Rasskazova) were used for diagnosis. Wilcoxon test was used to determine changes in the manifestations of neurotic states in the conditions “before” and “after” the application of cognitive-behavior therapy techniques. Correlation analysis was used also to distinguish the relationship between neurotic states, hardiness and its components. Results: It has been identified that various neurotic states are differently related to hardiness as an indicator of mental and social health. The level of anxiety and obsessivephobic disorders has inverse negative relationship with general level of hardiness (r = -0.31 and r = -0.34), but the level of asthenia has a positive connection with this indicator (r = 0.49). The level of neurotic anxiety is inversely related with the level of personal involvement in life (r = -0.27). The effectiveness of CBT techniques (psycho-education, distancing, cognitive reassessment) for the correction of neurotic states, namely: anxiety (p <0.01) and hysterical reaction type (p <0.01) was proved. Conclusions: Neurotic states are correlated with level of hardiness (an indicator of mental and social health) and personal involvement in life. The correction of neurotic states can be effectively carried out by means of CBT.Item The influence of unhealthy neuroticism on the peculiarities of personal decision making(ALUNA Publishing House, 2021-11) Savchenko, Olena; Савченко, Олена В’ячеславівна; Савченко, Елена Вячеславовна; Muzychko, Liudmyla; Музичко, Людмила Володимирівна; Музычко, Людмила Владимировна; Kolesnichenko, Lina; Колесніченко, Ліна Аліковна; Колесниченко, Лина АликовнаThe aim: To determine the influence of unhealthy neuroticism (the high level of personal neuroticism) on the properties of the decision-making process, to identify the differences in the decision-making process features of persons with high and low levels of neuroticism. Materials and methods: A comparative design was used with two contrasting groups, which differed in the level of neuroticism. Causal relationships were defined using one-way analysis of variance (ANOVA). The methods «Diagnosis of the neurotic personality tendency” (L. Vasserman), “Diagnosis of decision-making features” (D. Myroshnyk, O. Savchenko), “Locus of control” (O. Ksenofontova) were used for diagnosis. Results: It was identified that individuals with a high level of neurotic personality tendency have exhibited less self-control in the decision-making process (p <0.01), have formed a pessimistic expectations of the ways in which decisions should be fulfilled (p <0.01). A high level of neurotic personality tendency has occurred mostly in students with a high level of external locus of control (p <0.01), a low assessment of self-competence (p <0.01), low internality in the field of interpersonal relations (p <0.05), unformed willingness to overcome difficulties (p <0.05). The level of neuroticism is an important factor of the peculiarities of decision-making process (self-control (p <0.001) and optimistic expectations (p <0.02)). The general level of internality has determined the level of neurotic personality tendency (p <0.02) Conclusions: Unhealthy neuroticism, which manifests itself in a high level of neurotic personality tendency, is a risk factor of mental health, and it prevents timely make appropriate decisions. The high level of external locus of control mediately (through increasing the level of neurotic personality tendency) affects the procedural and effective properties of the decision-making process.Item Досвід психотерапії психосоматичних розладів(ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2017) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Тімакова, Анжела Вікторівна; Timakova, A. V.; Тимакова, Анжела ВикторовнаУ статті проведено огляд динаміки теоретичних поглядів та психотерапевтичних тенденцій щодо психосоматичних розладів з позиції психодинамічних теорій особистості. Авторами узагальнені та описані організаційні та змістовні аспекти психоаналітично-орієнтованої психотерапії психосоматичних розладів як прояву порушення психічного здоров’я. Purpose of the article – to define and describe the organizational and rich in content aspects of psychoanalytic-oriented psychotherapy of psychosomatic disorders as displays of violation of psychical health. In the described going near psychotherapy of psychosomatic disorders authors leaned against the theoretical analysis of foreign and domestic literature and researches, presented in magazines on medicine, psychology and psychotherapy; generalization and systematization of ten year own work psychotherapy experience of work (psychoanalytic-oriented direction) with clients which have psychosomatic disorders. A selection made fifty persons in age from 27 to 50 years. The organizational features of psychotherapy work selected with psychosomatic disorders, which consist in obligatory combination of analytical therapy with pharmacological therapy and different kinds corporal-oriented and art-therapies, and in combination a group and individual forms of psychotherapy. The rich in content features of psychotherapy work with psychosomatic disorders consist in the psychotherapy accompaniment of client through a row successive the stages, each of which has goals and tasks, dominant psychotherapy strategies and am preparatory for subsequent. Thus, authors are offer the algorithm of psychotherapy work with clients by psychosomatic disorders, developed taking into account their individual typology, psychoemotional and cognitive features. Цель статьи – определить и описать организационные и содержательные аспекты психоаналитически-ориентированной психотерапии психосоматических расстройств как проявления нарушения психического здоровья. В описанном подходе к психотерапии психосоматических расстройств авторы опирались на теоретический анализ зарубежной и отечественной литературы и исследований, представленных в журналах по медицине, психологии и психотерапии; обобщение и систематизацию десятилетнего собственного профессионального психотерапевтического опыта работы (психоаналитически ориентированное направление) с клиентами с психосоматическими расстройствами. Выборка составляла пятьдесят лиц в возрасте от 27 до 50 лет. Выделены организационные особенности психотерапевтической работы с психосоматическими расстройствами, которые заключаются в обязательном сочетании аналитической терапии с фармакологической терапией и разными видами телесно-ориентированной и арт-терапии, а также в сочетании группой и индивидуальной форм психотерапии. Содержательные особенности психотерапевтической работы с психосоматическими расстройствами заключаются в психотерапевтическом проведении клиента через ряд последовательный стадий, каждая из которых имеет свои цели и задачи, доминирующие психотерапевтические стратегии и есть подготовительной для последующей. Таким образом, авторами предложен алгоритм психотерапевтической работы с клиентами психосоматическими расстройствами, разработанный с учётом их индивидуально-типологических, психоэмоциональных и когнитивных особенностей.Item Загальна психологія. Теоретико-методологічні основи науки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Ловка, Ольга Володимирівна; Lovka, Olha; Ловкая, Ольга Владимировна; Борисенко, Лариса Леонідівна; Borysenko, Larysa; Борисенко, Лариса Леонидовна; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, Liudmyla; Музычко, Людмила Владимировна; Тімакова, Анжела Вікторівна; Timakova, Anzhela; Тимакова, Анжела Викторовна; Лавриненко, Денис Гійович; Lavrynenko, Denys; Лавриненко, Денис ГиевичУ навчальному посібнику подано теоретичні відомості та практичні завдання для самостійної підготовки до семінарських занять з дисципліни «Загальна психологія: основні проблеми науки», що є нормативною складовою підготовки психологів у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Посібник є першою частиною навчального змісту єдиного 2-річного циклу дисциплін з загальної психології. У посібнику висвітлено загальні теоретико-методологічні проблеми психології, теоретичні принципи, методи психологічного пізнання, особливості та основні закономірності існування і розвитку психічних явищ, основні проблеми, категорії та поняття психологічної науки. Особливу увагу приділено фундаментальним теоретико-методологічним основам психологічної науки. Навчальне видання може бути корисне студентам й інших вищих навчальних закладів, що навчаються на психолога, різних спеціальностей, усім, хто вивчає та цікавиться психологією. Має іменний та предметний покажчики, наведено інформаційні джерела до кожної теми.Item Зв’язок рівня емоційного інтелекту з відчуттям самотності(Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова рада України», 2017) Вознюк, Інна Володимирівна; Voznyuk, Inna; Вознюк, Инна Владимировна; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина АликовнаУ статті представленні результати дослідження особливостей зв’язку рівня емоційного інтелекту з відчуттям самотності. The article represents results of the research on linking level of emotional intellect with sense of loneliness. В статье представлении результаты исследования особенностей связи уровня эмоционального интеллекта с чувством одиночества.Item Особливості надання психологічної допомоги особам з психосоматичними розладами(Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2019) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина АликовнаItem Психологічні особливості саморегуляції у професійній діяльності менеджерів(Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України., 2004-12-22) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Семиченко, Валентина АнатоліївнаУ дисертації аналізується взаємозв’язок особистісного та професійного розвитку, професійна діяльність менеджера. Здійснено аналіз поняття “саморегуляція”, визначено його психологічний зміст та функції. У дослідженні представлено теоретично обґрунтовану модель особистісної саморегуляції менеджерів, визначено її компоненти: змістовий, процесуальний та самооцінка особистості. Розроблено методику дослідження особистісної саморегуляції менеджерів, проаналізовано процес і наслідки її впровадження. Визначено особливості та рівні особистісної саморегуляції успішних, неуспішних та майбутніх менеджерів. Розроблено програму підвищення рівня особистісної саморегуляції, показано позитивний вплив запропонованої програми на розвиток і вдосконалення особистісної саморегуляції менеджерів. Thesis analyzes interrelation between personal and professional development, professional activity of manager, meaning of the term “self-regulation”, defining its psychological content and functions. Research presents theoretical grounds of the model of managers’ personal self-regulation and defines its components: content, process and personal self-esteem. Author has developed and presented research method of managers’ personal self-regulation. It includes definition of specifics of personal self-regulation of successful, as well as not successful managers. Author defines and presents the program of increasing the level of personal self-regulation. Thesis shows positive influence of the given program on development and improvement of personal self-regulation. В диссертации раскрывается единство и целостность личностного и профессионального развития, психологические особенности профессиональной деятельности менеджера. Осуществлен анализ понятия “саморегуляция”; определено его психологическое содержание и функции. Доказано право на синонимическое употребление понятий “саморегуляция” и “самоуправление”. Раскрыта роль личностной саморегуляции в успешности профессиональной деятельности менеджеров. Автор рассматривает саморегуляцию как преимущественно осознанное, целенаправленное планирование, выстраивание и преобразование субъектом собственных действий и поступков стратегии жизнедеятельности в целом, в соответствии с актуальными потребностями, мотивами, личностно значимыми целями, направленностью личности. В работе представлена теоретически обоснованная модель личностной саморегуляции менеджеров. Ее составляющими являются три компонента: содержательный, процессуальный и самооценка личности. Содержательный компонент определяет источники, побудители и направление активности личности менеджера и включает потребности, мотивы, цели и направленность. Процессуальный – определяет качественно разные, но одинаковые по уровню достижений варианты регуляции поведения и деятельности менеджера. Самооценка – определяет эмоциональные и мотивационные состояния, влияет на выбор целей, обусловливает характер оценки и отношения личности к достигнутым ею результатам. Она включает результаты самопознания и эмоционально-ценностное отношение. Обосновывается и внедряется методика исследования личностной саморегуляции менеджеров. Для исследования содержательного компонента использовались следующие методики: “Локус контроля” Дж. Роттера, “Мотивация достижения успеха” и “Мотивация избегания неудач” Т. Элерса, “Цикличный тест времени”, Т. Коттла, “Сопоставление ближних, средних и дальних целей”, “Типы направленности” В. Смекала, М. Кучеры. Для исследования процессуального - методика “Стиль саморегуляции поведения” В. И. Моросановой, Е. М. Коноз. Для изучения самооценки – “Самооценка личности”, сравнение “Я-реального” и “Я-идеального”. Определяются особенности личностной саморегуляции успешных, неуспешных и будущих менеджеров. Разрабатывается и внедряется программа повышения уровня личностной саморегуляции. Программа работы включает четыре блока. I блок “Узнай себя и других” направленный на расширение и углубление представления о самом себе и других людях. II блок “Знакомство с саморегуляцией” посвящен осознанию значимости личностной саморегуляции в профессиональной деятельности менеджеров, роли самооценки в процессе саморегуляциии. III блок “Пути совершенствования личностной саморегуляции” направлен на развитие составляющих (потребность в активности, умение быть ответственным, стремление к достижениям, целеполагание, направленность на дело и на результат, адекватная самооценка, уверенность в себе) содержательного компонента личностной саморегуляции и самооценки. IV блок “Осознанная трансформация” посвящен осознанию и закреплению изменений, которые произошли в процессе реализации программы. В целом данная программа направленная на улучшение эффективности курсов повышения квалификации работающих менеджеров и профессионального обучения будущих менеджеров в высшем учебном заведении. Сравнение показателей личностной саморегуляции работающих и будущих менеджеров экспериментальных групп с аналогичными показателями контрольных групп в ходе эксперимента позволило установить, что использование такой программы может значительно повысить уровень личностной саморегуляции. С помощью критерия χи-квадрат определялась значимость изменений, которые произошли в показателях личностной саморегуляции экспериментальных групп менеджеров и студентов. Полученные значения подтвердили, что изменения являются значимыми. Автор доказывает, что успешность деятельности менеджера возрастет, если в процессе профессионального обучения будет обеспечена возможность повышения уровня личностной саморегуляции, особенности которой обусловливают меру включенности личности в профессиональную деятельность, ее самостоятельность, инициативность, ответственность, целеустремленность, направленность на успех.