Кафедра педагогіки та психології

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/5386

Browse

Now showing 1 - 10 of 10

Life Significance in Maintaining Military Personnel’s Resilience: Making a Mediation Model
(Херсонський державний університет, 2024) Савченко, Олена Вячеславівна; Savchenko, Olena; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Чужикова, Вікторія Григорівна; Chuzhykova, Viktoriia; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, Olena
Crises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self-awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non-experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self-awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies. Кризові ситуації, пов'язані з підготовкою та участю в бойових операціях, негативно впливають на переживання військовослужбовцями своєї життєвої значущості, що, своєю чергою, стає загрозливим фактором розвитку негативних станів (тривожності, депресії, стресових розладів та ПТСР) та зниження особистісного адаптивного потенціалу. Метою є емпірична перевірка моделі взаємозв'язків, яка прогнозує особливості подолання труднощів військовослужбовцями у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) є життєва значущість, а медіатором – ясність самосвідомості. Методи. Для неекспериментального дослідження було використано методологію медіації. Дослідження проводилося на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону Збройних Сил України (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 року. Використовувалися україномовні версії методик: «Шкала сприйнятої життєвої значущості (PLSS)» Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), «Чіткість самооцінки (SCC)» Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al., 1996; Kolesnichenko et al., 2024), «Інструмент для вивчення стійкості (IDR-14)» Ф.-В. Ху та ін. (Hu et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), «Опитувальник стилів гумору (HSQ)» Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Моделювання системи «предиктор – медіатор – залежні змінні» було проведено за допомогою SEM (Structural Equation Modeling) у пакеті Amos SPSS Statistics 26.0 та програми «MedMod» Jamovi. Результати . Модель взаємозв'язків «життєва значущість (предиктор) – ясність самосвідомості (медіатор) – стилі гумору, прояви стійкості (залежні змінні)» була підтверджена (CMIN = 13,58; df = 15; p = 0,905; RMSEA = 0,000 [0,000 – 0,110]; CFI = 1,00; TLI = 1,01). Прогнозується, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військовослужбовці, які відчувають високий рівень своєї життєвої значущості на тлі низької самосвідомості. Медіатор «ясність самосвідомості» визначає зв'язок між рівнем власної життєвої значущості та стійкістю. Високу стійкість (позитивне мислення, віра та настрій, сповнений оптимізму) демонструють ті військовослужбовці, які відчувають свою життєву значущість, мають чітку самосвідомість та несуперечливі переконання щодо своїх можливостей. Обговорення та висновки. Передбачувана модель взаємозв'язків «життєва значущість (предиктор) – ясність самосвідомості (медіатор) – стійкість, стилі гумору (залежні змінні)» була емпірично підтверджена в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора «чітка та несуперечлива самосвідомість» спостерігається в кореляції «життєва значущість – стійкість», оскільки саме рівень самосвідомості пов'язаний з когнітивними стратегіями подолання (позитивне мислення, віра та надія на сповнений надії настрій). Отримані взаємозв'язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.
Neurotic conditions: problem, diagnosis, correction by cognitive-behavior therapy
(ALUNA Publishing House, 2021-11) Kolesnichenko, Lina; Колесніченко, Ліна Аліковна; Колесниченко, Лина Аликовна; Muzychko, Liudmyla; Музичко, Людмила Володимирівна; Музычко, Людмила Владимировна; Savchenko, Olena; Савченко, Олена В’ячеславівна; Савченко, Елена Вячеславовна; Kolesnichenko, Yelyzaveta; Lovegrove, Anastasiia
The aim: To identify the relationship between neurotic states and hardiness as an indicator of mental health, to explore the possibility of using the cognitive-behavior therapy techniques to correct neurotic states in young people. Materials and methods: The methods “Clinical questionnaire for the detection and evaluation of neurotic conditions” (K. Yakhin, D. Mendelevich) and “Hardiness Survey” (S. Muddi, adapted by D. Leontev, O. Rasskazova) were used for diagnosis. Wilcoxon test was used to determine changes in the manifestations of neurotic states in the conditions “before” and “after” the application of cognitive-behavior therapy techniques. Correlation analysis was used also to distinguish the relationship between neurotic states, hardiness and its components. Results: It has been identified that various neurotic states are differently related to hardiness as an indicator of mental and social health. The level of anxiety and obsessivephobic disorders has inverse negative relationship with general level of hardiness (r = -0.31 and r = -0.34), but the level of asthenia has a positive connection with this indicator (r = 0.49). The level of neurotic anxiety is inversely related with the level of personal involvement in life (r = -0.27). The effectiveness of CBT techniques (psycho-education, distancing, cognitive reassessment) for the correction of neurotic states, namely: anxiety (p <0.01) and hysterical reaction type (p <0.01) was proved. Conclusions: Neurotic states are correlated with level of hardiness (an indicator of mental and social health) and personal involvement in life. The correction of neurotic states can be effectively carried out by means of CBT.
The influence of unhealthy neuroticism on the peculiarities of personal decision making
(ALUNA Publishing House, 2021-11) Savchenko, Olena; Савченко, Олена В’ячеславівна; Савченко, Елена Вячеславовна; Muzychko, Liudmyla; Музичко, Людмила Володимирівна; Музычко, Людмила Владимировна; Kolesnichenko, Lina; Колесніченко, Ліна Аліковна; Колесниченко, Лина Аликовна
The aim: To determine the influence of unhealthy neuroticism (the high level of personal neuroticism) on the properties of the decision-making process, to identify the differences in the decision-making process features of persons with high and low levels of neuroticism. Materials and methods: A comparative design was used with two contrasting groups, which differed in the level of neuroticism. Causal relationships were defined using one-way analysis of variance (ANOVA). The methods «Diagnosis of the neurotic personality tendency” (L. Vasserman), “Diagnosis of decision-making features” (D. Myroshnyk, O. Savchenko), “Locus of control” (O. Ksenofontova) were used for diagnosis. Results: It was identified that individuals with a high level of neurotic personality tendency have exhibited less self-control in the decision-making process (p <0.01), have formed a pessimistic expectations of the ways in which decisions should be fulfilled (p <0.01). A high level of neurotic personality tendency has occurred mostly in students with a high level of external locus of control (p <0.01), a low assessment of self-competence (p <0.01), low internality in the field of interpersonal relations (p <0.05), unformed willingness to overcome difficulties (p <0.05). The level of neuroticism is an important factor of the peculiarities of decision-making process (self-control (p <0.001) and optimistic expectations (p <0.02)). The general level of internality has determined the level of neurotic personality tendency (p <0.02) Conclusions: Unhealthy neuroticism, which manifests itself in a high level of neurotic personality tendency, is a risk factor of mental health, and it prevents timely make appropriate decisions. The high level of external locus of control mediately (through increasing the level of neurotic personality tendency) affects the procedural and effective properties of the decision-making process.
Адаптація на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)»
(Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, Olena
Вступ. Дослідження феномену резильєнтності як здатності до відновлення є актуальним особливо зараз, адже ми живемо в складні часи, повномасштабної війни, яка спричиняє хронічний стрес, емоційні та фізичні травми тощо. Саме тому перед фахівцями в галузі психології актуалізується потреба в глибокому, цілеспрямованому вивченні особливостей резильєнтності як важливої здатності відновлюватися після стресових та травматичних подій. Мета дослідження: здійснити адаптацію на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» (Fang-Wen Hu, Cheng-Han Lin, Fang-RuYueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin), перевірити надійність та дискримінативність тверджень, здійснити валідизацію та стандартизацію шкал на українській вибірці. Методи. Для перевірки конвергентної валідності використовувались стандартизовані опитувальники: «Особистісні ресурси» (О.В. Савченко, С.А. Сукач); «Шкала стресостійкості Конора-Девідсона (CD-RISC-10)» (адаптація Н.В. Школіної, І.І. Шаповал, І.В. Орлової, І.О. Кедик, М.А. Станіславчук); «Навчена ресурсність» (адаптація Б.В. Бірона). Результати: 1) здійснено адаптацію методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» Fang-Wen Hu, Cheng-HanLin, Fang-Ru Yueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin»; 2) проведено стандартизацію методики, розробку тестових норм, що дає можливість застосовувати її для аналізу загального показника та окремих шкал резильєнтності. Висновки. Адаптовану методику «Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР-14)» можна використовувати під час психодіагностичного обстеження та планування подальшої роботи з військовим та особами, які потребують відновлення після стресу, хвороби та психічних і фізичних травм. Introduction. The study of the phenomenon of resilience as the individual's ability to recover is extremely relevant due to the full-scale war, which causes chronic stress, emotional and physical trauma, etc. That is why psychologists face the need for a deep and detailed study of the features of resilience as an important ability to recover after stressful and traumatic events. Aim: to adapt the «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» (Fang-Wen Hu, Cheng-Han Lin, Fang-RuYueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin) to the Ukrainian sample, to check the instrument statements' reliability and discrimination as well as to carry out validation and standardization of its scales on the Ukrainian sample. Methods. To check the instrument's convergent validity, standardized the following questionnaires were used: «Personal Resources» (O.V. Savchenko, S.A. Sukach); «Conor-Davidson Stress Resistance Scale (CD-RISC-10)» (adapted by N.V. Shkolina, I.I. Shapoval, I.V. Orlova, I.O. Kedyk, and M.A. Stanislavchuk); «Learned Resourcefulness» (adapted by B.V. Biron). Results: The «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)» by Fang-Wen Hu, Cheng-HanLin, Fang-Ru Yueh, Yu-Tai Lo & Chung-Ying Lin" was successfully adapted to the Ukrainian sample and standardized, as well as the test norms were developed, which makes it possible to use the Instrument for the analysis of the general index and individual scales of individuals' resilience. Conclusions. The Ukrainian version of the «Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)» can be helpful for psychological assessment of and planning of work with military personnel and individuals who need recovery after stress, illness and mental and physical injuries.
Досвід психотерапії психосоматичних розладів
(ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2017) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Тімакова, Анжела Вікторівна; Timakova, A. V.; Тимакова, Анжела Викторовна
У статті проведено огляд динаміки теоретичних поглядів та психотерапевтичних тенденцій щодо психосоматичних розладів з позиції психодинамічних теорій особистості. Авторами узагальнені та описані організаційні та змістовні аспекти психоаналітично-орієнтованої психотерапії психосоматичних розладів як прояву порушення психічного здоров’я. Purpose of the article – to define and describe the organizational and rich in content aspects of psychoanalytic-oriented psychotherapy of psychosomatic disorders as displays of violation of psychical health. In the described going near psychotherapy of psychosomatic disorders authors leaned against the theoretical analysis of foreign and domestic literature and researches, presented in magazines on medicine, psychology and psychotherapy; generalization and systematization of ten year own work psychotherapy experience of work (psychoanalytic-oriented direction) with clients which have psychosomatic disorders. A selection made fifty persons in age from 27 to 50 years. The organizational features of psychotherapy work selected with psychosomatic disorders, which consist in obligatory combination of analytical therapy with pharmacological therapy and different kinds corporal-oriented and art-therapies, and in combination a group and individual forms of psychotherapy. The rich in content features of psychotherapy work with psychosomatic disorders consist in the psychotherapy accompaniment of client through a row successive the stages, each of which has goals and tasks, dominant psychotherapy strategies and am preparatory for subsequent. Thus, authors are offer the algorithm of psychotherapy work with clients by psychosomatic disorders, developed taking into account their individual typology, psychoemotional and cognitive features. Цель статьи – определить и описать организационные и содержательные аспекты психоаналитически-ориентированной психотерапии психосоматических расстройств как проявления нарушения психического здоровья. В описанном подходе к психотерапии психосоматических расстройств авторы опирались на теоретический анализ зарубежной и отечественной литературы и исследований, представленных в журналах по медицине, психологии и психотерапии; обобщение и систематизацию десятилетнего собственного профессионального психотерапевтического опыта работы (психоаналитически ориентированное направление) с клиентами с психосоматическими расстройствами. Выборка составляла пятьдесят лиц в возрасте от 27 до 50 лет. Выделены организационные особенности психотерапевтической работы с психосоматическими расстройствами, которые заключаются в обязательном сочетании аналитической терапии с фармакологической терапией и разными видами телесно-ориентированной и арт-терапии, а также в сочетании группой и индивидуальной форм психотерапии. Содержательные особенности психотерапевтической работы с психосоматическими расстройствами заключаются в психотерапевтическом проведении клиента через ряд последовательный стадий, каждая из которых имеет свои цели и задачи, доминирующие психотерапевтические стратегии и есть подготовительной для последующей. Таким образом, авторами предложен алгоритм психотерапевтической работы с клиентами психосоматическими расстройствами, разработанный с учётом их индивидуально-типологических, психоэмоциональных и когнитивных особенностей.
Загальна психологія. Теоретико-методологічні основи науки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Ловка, Ольга Володимирівна; Lovka, Olha; Ловкая, Ольга Владимировна; Борисенко, Лариса Леонідівна; Borysenko, Larysa; Борисенко, Лариса Леонидовна; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Музичко, Людмила Володимирівна; Muzychko, Liudmyla; Музычко, Людмила Владимировна; Тімакова, Анжела Вікторівна; Timakova, Anzhela; Тимакова, Анжела Викторовна; Лавриненко, Денис Гійович; Lavrynenko, Denys; Лавриненко, Денис Гиевич
У навчальному посібнику подано теоретичні відомості та практичні завдання для самостійної підготовки до семінарських занять з дисципліни «Загальна психологія: основні проблеми науки», що є нормативною складовою підготовки психологів у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Посібник є першою частиною навчального змісту єдиного 2-річного циклу дисциплін з загальної психології. У посібнику висвітлено загальні теоретико-методологічні проблеми психології, теоретичні принципи, методи психологічного пізнання, особливості та основні закономірності існування і розвитку психічних явищ, основні проблеми, категорії та поняття психологічної науки. Особливу увагу приділено фундаментальним теоретико-методологічним основам психологічної науки. Навчальне видання може бути корисне студентам й інших вищих навчальних закладів, що навчаються на психолога, різних спеціальностей, усім, хто вивчає та цікавиться психологією. Має іменний та предметний покажчики, наведено інформаційні джерела до кожної теми.
Зв’язок рівня емоційного інтелекту з відчуттям самотності
(Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова рада України», 2017) Вознюк, Інна Володимирівна; Voznyuk, Inna; Вознюк, Инна Владимировна; Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна
У статті представленні результати дослідження особливостей зв’язку рівня емоційного інтелекту з відчуттям самотності. The article represents results of the research on linking level of emotional intellect with sense of loneliness. В статье представлении результаты исследования особенностей связи уровня эмоционального интеллекта с чувством одиночества.
Особливості надання психологічної допомоги особам з психосоматичними розладами
(Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2019) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна
Особливості психодіагностичного обстеження військових у різних психоемоційних станах
(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Савченко, Олена Вячеславівна; Savchenko, Olena; Береженна, Олена Юріївна; Berezhenna, Olena
Американська психологічна асоціація (АРА) сформувала рекомендації щодо проведення психологічного вимірювання, які однак не враховують специфіку контингенту, своєрідність психо-емоційних станів, в яких перебувають тривалий час респонденти. Мета дослідження – показати важливість врахування актуальних емоційних переживань та домінуючих психо-емоційних станів при психодіагностичному обстеженні військових, продемонструвати унікальну специфічність когорти військових за психологічними проявами та необхідність врахування цього при плануванні та проведенні заходів з психодіагностики. У дослідженні на прикладі двох методик («Сприйняття значущості життя» Р. Гібберда та Б. Ванденберга; шкала «Ясність Я-концепції» Дж. Д. Кемпбелла та ін.) показана недоречність використання неадаптованих українською мовою методик, які не пройшли спеціальну перевірку на вибірці військовослужбовців, оскільки специфіка їх діяльності та актуального стану є однією з причин невідповідності отриманих емпіричних структур авторським моделям методик, які розроблялись для широкої аудиторії. Перевірка проводилась на вибірці військових батальйону аеродромно-технічного забезпечення авіаційної бригади ЗСУ (N = 62 особи). Для обробки емпіричних даних були використані процедури експлораторного та конфірматорного факторного аналізів, коефіцієнт альфа Кронбаха, який відображає узгодженості тверджень у межах однієї шкали, однофакторний дисперсійний аналіз One-Way ANOVA за непараметричним критерієм Краскала-Воліса задля визначення впливу віку на результати діагностики. Отримані результати показали високу специфічність відповідей військо-вих на запитання опитувальників, незалежність результатів психологічного обстеження від віку. Були сформовані певні рекомендації щодо організації заходів психодіагностичного обстеження військових: 1) проведення процедур адаптації методик на українську мову та перевірки їхніх психометричних властивостей на вибірці військових, 2) визначення тестових норм для різних умов (з урахуванням рівня небезпеки та психологічного напруження), 3) необхідність врахування як негативних, так і позитивних психоемоційних станів, домінуючих переживань, 4) доповнення комплексів методик шкалами визначення цінності власного життя та міри зрілої ідентичності та ін.
Психологічні особливості саморегуляції у професійній діяльності менеджерів
(Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України., 2004-12-22) Колесніченко, Ліна Аліковна; Kolesnichenko, Lina; Колесниченко, Лина Аликовна; Семиченко, Валентина Анатоліївна
У дисертації аналізується взаємозв’язок особистісного та професійного розвитку, професійна діяльність менеджера. Здійснено аналіз поняття “саморегуляція”, визначено його психологічний зміст та функції. У дослідженні представлено теоретично обґрунтовану модель особистісної саморегуляції менеджерів, визначено її компоненти: змістовий, процесуальний та самооцінка особистості. Розроблено методику дослідження особистісної саморегуляції менеджерів, проаналізовано процес і наслідки її впровадження. Визначено особливості та рівні особистісної саморегуляції успішних, неуспішних та майбутніх менеджерів. Розроблено програму підвищення рівня особистісної саморегуляції, показано позитивний вплив запропонованої програми на розвиток і вдосконалення особистісної саморегуляції менеджерів. Thesis analyzes interrelation between personal and professional development, professional activity of manager, meaning of the term “self-regulation”, defining its psychological content and functions. Research presents theoretical grounds of the model of managers’ personal self-regulation and defines its components: content, process and personal self-esteem. Author has developed and presented research method of managers’ personal self-regulation. It includes definition of specifics of personal self-regulation of successful, as well as not successful managers. Author defines and presents the program of increasing the level of personal self-regulation. Thesis shows positive influence of the given program on development and improvement of personal self-regulation. В диссертации раскрывается единство и целостность личностного и профессионального развития, психологические особенности профессиональной деятельности менеджера. Осуществлен анализ понятия “саморегуляция”; определено его психологическое содержание и функции. Доказано право на синонимическое употребление понятий “саморегуляция” и “самоуправление”. Раскрыта роль личностной саморегуляции в успешности профессиональной деятельности менеджеров. Автор рассматривает саморегуляцию как преимущественно осознанное, целенаправленное планирование, выстраивание и преобразование субъектом собственных действий и поступков стратегии жизнедеятельности в целом, в соответствии с актуальными потребностями, мотивами, личностно значимыми целями, направленностью личности. В работе представлена теоретически обоснованная модель личностной саморегуляции менеджеров. Ее составляющими являются три компонента: содержательный, процессуальный и самооценка личности. Содержательный компонент определяет источники, побудители и направление активности личности менеджера и включает потребности, мотивы, цели и направленность. Процессуальный – определяет качественно разные, но одинаковые по уровню достижений варианты регуляции поведения и деятельности менеджера. Самооценка – определяет эмоциональные и мотивационные состояния, влияет на выбор целей, обусловливает характер оценки и отношения личности к достигнутым ею результатам. Она включает результаты самопознания и эмоционально-ценностное отношение. Обосновывается и внедряется методика исследования личностной саморегуляции менеджеров. Для исследования содержательного компонента использовались следующие методики: “Локус контроля” Дж. Роттера, “Мотивация достижения успеха” и “Мотивация избегания неудач” Т. Элерса, “Цикличный тест времени”, Т. Коттла, “Сопоставление ближних, средних и дальних целей”, “Типы направленности” В. Смекала, М. Кучеры. Для исследования процессуального - методика “Стиль саморегуляции поведения” В. И. Моросановой, Е. М. Коноз. Для изучения самооценки – “Самооценка личности”, сравнение “Я-реального” и “Я-идеального”. Определяются особенности личностной саморегуляции успешных, неуспешных и будущих менеджеров. Разрабатывается и внедряется программа повышения уровня личностной саморегуляции. Программа работы включает четыре блока. I блок “Узнай себя и других” направленный на расширение и углубление представления о самом себе и других людях. II блок “Знакомство с саморегуляцией” посвящен осознанию значимости личностной саморегуляции в профессиональной деятельности менеджеров, роли самооценки в процессе саморегуляциии. III блок “Пути совершенствования личностной саморегуляции” направлен на развитие составляющих (потребность в активности, умение быть ответственным, стремление к достижениям, целеполагание, направленность на дело и на результат, адекватная самооценка, уверенность в себе) содержательного компонента личностной саморегуляции и самооценки. IV блок “Осознанная трансформация” посвящен осознанию и закреплению изменений, которые произошли в процессе реализации программы. В целом данная программа направленная на улучшение эффективности курсов повышения квалификации работающих менеджеров и профессионального обучения будущих менеджеров в высшем учебном заведении. Сравнение показателей личностной саморегуляции работающих и будущих менеджеров экспериментальных групп с аналогичными показателями контрольных групп в ходе эксперимента позволило установить, что использование такой программы может значительно повысить уровень личностной саморегуляции. С помощью критерия χи-квадрат определялась значимость изменений, которые произошли в показателях личностной саморегуляции экспериментальных групп менеджеров и студентов. Полученные значения подтвердили, что изменения являются значимыми. Автор доказывает, что успешность деятельности менеджера возрастет, если в процессе профессионального обучения будет обеспечена возможность повышения уровня личностной саморегуляции, особенности которой обусловливают меру включенности личности в профессиональную деятельность, ее самостоятельность, инициативность, ответственность, целеустремленность, направленность на успех.

Browse

Browsing Кафедра педагогіки та психології by Author "Kolesnichenko, Lina"

Results Per Page

Sort Options