Browsing by Author "Herneho, Yuliia"
Now showing 1 - 20 of 20
Results Per Page
Sort Options
Item Challenges and opportunities for digital innovative hubs development in Europe(Vytautas Magnus University Agriculture Academy, 2021) Herneho, Yuliia; Гернего, Юлія Олександрівна; Гернего, Юлия Александровна; Dyba, Mykhailo; Диба, Михайло Іванович; Дыба, Михаил Иванович; Onikiienko, Serhii; Онікієнко, Сергій Володимирович; Оникиенко, Сергей ВладимировичDigitalization serves as a catalyst for game-changing innovations in European rural business. Thereby, the study of digital innovative hubs is relevant. The current research problem lays upon the understanding of main challenges and opportunities in order to foster digital innovative hubs development in rural areas. The investigation methodology is based on the digital innovation concept explaining their role in achieving rural business benefits. Firstly, the paper aims to provide scientific review of digitalization impact on rural business development. Secondly, the aim is to examine the challenges for rural business digitization. The findings of this study have a number of practical implications, concerning opportunities for providing support of digital innovative hubs in Europe, increasing the potential of competitive business development in rural area.Item DESG у процесі прийняття інвестиційних рішень(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, YuliiaВступ. Нині зростає потреба в доповненні якісних критеріїв інвестиційної привабливості з боку як бізнесу, так і інвесторів. Це сприяло актуалізації принципів ESG (Environmental, Social and Governance Principles), які стають стратегічними національними та міжнародними нормами. У цьому контексті європейські компанії зобов’язані подавати нефінансову звітність, яка стає обов'язковою із поряд фінансовими звітами. Подібні тенденції сприяють також диджиталізації на глобальному рівні, що спрямована на досягнення Цілей сталого розвитку. Введення нової категорії – DESG (Digital, Environmental, Social and Governmental) – відображає необхідність поєднання диджиталізації та принципів сталого розвитку для досягнення синергії на всіх рівнях суспільства та бізнесу. Проблематика. Оцінка ролі DESG в процесі прийняття інвестиційних рішень. Мета – обґрунтування сутнісних характеристик кожної з компонент DESG, оцінка сценаріїв інтеграції диджитал-компоненти в систему принципів ESG, обґрунтування та розроблення рекомендацій щодо інтеграції DESG у процес прийняття інвестиційних рішень, зважаючи на міжнародний досвід інвестиційного процесу. Методи. Використано загальнонаукові й спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент) аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогій та систематизації, системно-структурного аналізу, метод експертних оцінок, індексний метод і метод групування. Результати. Досліджено типологію застосування DESG у процесі прийняття інвестиційних рішень, розглянуто низку підходів до визначення та диференціації ключових термінів сталого фінансування. Розглянуто рейтингові агенції та методики визначення практичних характеристик ESG. Запропоновано алгоритм використання DESG у процесі прийняття інвестиційних рішень. У контексті обґрунтування етапів алгоритму досліджено сутнісні характеристики кожної компоненти DESG, проаналізовано тренди зміни їх пріоритетності в глобальному масштабі. Як аналітичну базу дослідження проаналізовано динаміку зміни кількості власників активів, котрі діють згідно з принципами PRI, структуру таких власників у 2022 р., галузеву структуру компаній, котрі презентують інформацію відповідно до критеріїв SABS. Висновки. У сучасних умовах DESG виступає важливим фактором прийняття інвестиційних рішень. Тому наше дослідження дає змогу зробити висновок щодо структурних компонент DESG та їхньої ролі в процесі прийняття інвестиційних рішень. У структурі алгоритму застосування DESG пропонуємо виокремити такі етапи: визначення структурних компонент DESG та їхніх сутнісних характеристик, співвідношень між компонентами, обґрунтування напряму використання DESG (сценарії інтеграції диджитал-компоненти в систему ESG). Першочергове виокремлення кожної компоненти дасть змогу правильно встановлювати пріоритети під час прийняття інвестиційного рішення стосовно кожного конкретного проєкту, а отже, посилить цільовий характер інвестицій, що позитивно вплине на результативність інвестиційного процесу, відповідність результатів очікуванням. Introduction. Nowadays, there is a growing need to supplement the qualitative criteria of investment attractiveness, both on the part of businesses and investors. This has led to the actualization of ESG principles, which are becoming strategic national and international norms. In this context, European companies are required to submit non-financial reporting, which is becoming mandatory along with financial statements. Such trends facilitate global digitalization which is aimed at achieving sustainable development goals. The introduction of a new category - DESG (Digital, environmental, social and governmental) - reflects the need to combine digitalization and sustainable development principles to achieve synergy at all levels of society and business. Problem Statement. Assessment of the role of DESG in the investment decision-making process. The purpose is to substantiate the essential characteristics of each of the DESG components, to evaluate scenarios for integrating the digital component into the ESG principles system, to substantiate and develop recommendations for integrating DESG into the investment decision-making process, taking into account international experience in the investment process. Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index method and grouping method. Results. The article examines the typology of DESG application in the investment decision-making process, considers a number of approaches to the definition and differentiation of key terms of sustainable finance. Rating agencies and methods for determining the practical characteristics of ESG are considered. An algorithm for applying DESG in the investment decision-making process is proposed. In the context of substantiating the stages of the algorithm, the essential characteristics of each of the DESG components are studied, trends in changing their priority on a global scale are analyzed. As an analytical basis for the study, the author analyzes the dynamics of changes in the number of asset owners acting in accordance with the PRI principles; the structure of asset owners acting in accordance with the PRI principles in 2022; and the industry structure of companies that provide information in accordance with the SABS criteria. Conclusions. Thus, in modern conditions, DESG is an important factor in making investment decisions. Therefore, our study allows us to draw a conclusion about the structural components of DESG and their role in the investment decision-making process. In the structure of the algorithm for applying DESG we propose to distinguish the following stages, namely: determining the structural components of DESG and their essential characteristics, the relationship between DESG components, justifying the direction of DESG application (scenarios for integrating digital components into the ESG system). The primary allocation of each component will allow to correctly determine the priorities when making an investment decision for each individual project. This will strengthen the targeted nature of investments, which will have a positive impact on the effectiveness of the investment process and the compliance of results with expectations.Item Ukrainian business development during the full-scale war(Baltija Publishing, 2023) Herneho, Yuliia; Гернего, Юлія Олександрівна; Гернего, Юлия Александровна; Horbov, Vladyslav; Горбов, Владислав Володимирович; Горбов, Владислав ВладимировичThis study explores the dynamic landscape of Ukrainian business development in the context of a full-scale war. The purpose of the paper is to compare and generalize the wide range of empirical studies on Ukrainian business development during the full-scale war to support overcoming of existing economic and social challenges, business adaptability enhancement and fostering of its resilience. The solution of such research problems determines the logic of the presentation of the studied material in the paper, namely: defining of the main challenges arising from the full-scale war for Ukrainian business, systematization of empirical studies on Ukrainian business development during the full-scale war to overcome existing challenges. Methodology relies on the research techniques such as analysis and synthesis, induction and deduction, as well as observation and abstraction. These methods serve to organize insights from both theoretical and practical realms in modeling systems of diverse natures within the humanities. Results of the survey showed that to overcome the existing challenges for Ukrainian business in the war time the government needs to advocate for economic stability, foster transparency, and create a conducive business environment. Simultaneously, business stakeholders should be ready to adjust and enhance their strategies to not only endure but also prosper amidst periods of instability and crisis. Practical implications. The practical implications of a study on Ukrainian business development during the war are significant and can influence various aspects of business operations and resilience strategies, government policies, and overall economic stability. Value/originality. The value and originality of the current study on Ukrainian business development during the war lie in its potential to contribute novel insights and offer practical applications at state and business level.Item Венчурне фінансування(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаУ навчальному посібнику висвітлено концептуальні основи венчурного фінансування та розглянуто практики венчурного фінансування. Досліджено теоретичні засади венчурного підприємництва. Обґрунтовано питання сутності та специфіки венчурного капіталу, місце та роль венчурного капіталу в інноваційному процесі. Зосереджено увагу на організаційних формах венчурної діяльності. Здійснено аналіз основних понять та особливостей венчурного фінансування. Досліджено специфіку інвесторів венчурного капіталу, зокрема бізнес-модель розвитку та класифікації венчурних фондів, основи бізнес-ангельського фінансування. Систематизовано інформацію щодо типів фірм з венчурним капіталом. Зроблено оцінку ризиків та ефективності венчурного фінансування. Зроблено огляд та аналіз особливостей венчурного фінансування в Україні. Навчальний посібник підготовлено для здобувачів вищих навчальних закладів, які навчаються за галуззю знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Матеріали навчального посібника будуть цікавими для наукових працівників, викладачів, фінансистів, представників бізнесу, стартаперів, аспірантів.Item Венчурне фінансування(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаУ навчальному посібнику висвітлено концептуальні основи венчурного фінансування та розглянуто практики венчурного фінансування. Досліджено теоретичні засади венчурного підприємництва. Обґрунтовано питання сутності та специфіки венчурного капіталу, місце та роль венчурного капіталу в інноваційному процесі. Зосереджено увагу на організаційних формах венчурної діяльності. Здійснено аналіз основних понять та особливостей венчурного фінансування. Досліджено специфіку інвесторів венчурного капіталу, зокрема бізнес-модель розвитку та класифікації венчурних фондів, основи бізнес-ангельського фінансування. Систематизовано інформацію щодо типів фірм з венчурним капіталом. Зроблено оцінку ризиків та ефективності венчурного фінансування. Зроблено огляд та аналіз особливостей венчурного фінансування в Україні. Навчальний посібник підготовлено для здобувачів вищих навчальних закладів, які навчаються за галуззю знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Матеріали навчального посібника будуть цікавими для наукових працівників, викладачів, фінансистів, представників бізнесу, стартаперів, аспірантів.Item Венчурне фінансування у невизначеному середовищі: український контекст(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-10) Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия Александровна; Диба, Олександр Михайлович; Dyba, Oleksandr; Дыба, Александр МихайловичСучасність ставить низку нових викликів перед суспільством. Однак, незважаючи на невизначеність середовища,зростає значення інноваційних ідей та продуктів. У нашому дослідженні обґрунтовано роль венчурного фінансування у часи невизначеності. Досліджено потенціал вітчизняних венчурних фондів та стартапів в частині акумуляції та залучення венчурного капіталу. Modernity poses a number of new challenges to society. However, despite the uncertainty of the environment, the importance of innovative ideas and products is increasing. Our research substantiates the role of venture financing in times of uncertainty. The potential of domestic venture funds and startups in terms of accumulation and attraction of venture capital has been studied.Item Вуглецеві кредити та офсети в контексті державної політики сталого розвитку(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаВступ. Подолання коронавірусної кризи дало змогу спрямувати фокус органів влади на глобальні питання сталого відновлення, які безпосередньо пов’язані з так званим зеленим курсом та переходом до низьковуглецевої економіки. На міжнародному рівні в рамках Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) реалізовано низку ініціатив, які визначають важливість скорочення викидів парникових газів на планеті, в тому числі вуглекислого газу (CO2). B державної підтримки та залучення прогресивних фінансових інструментів із метою розвитку пріоритетів низьковуглецевої економіки. Проблематика. Оцінка перспектив розвитку вуглецевих кредитів та офсетів у контексті розширення спектра монетарних і фіскальних інструментів державного регулювання сталого розвитку. Мета – обґрунтування сутнісних характеристик вуглецевих кредитів та офсетів з метою надання пропозицій щодо використання зарубіжного досвіду для створення дієвого державного механізму, покликаного стимулювати їх застосування для відбудови економіки України, а саме якісного відновлення, спираючись на збереження належного рівня екологічної, соціальної та управлінської складових, стимулювання фінансування відповідних проєктів та програм. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент-) аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогій і систематизації, системно-структурного аналізу, методи експертних, індексний і групування. Результати. Досліджено сучасне середовище сталого розвитку, розглянуто стан та потенціал популяризації вуглецевих кредитів і офсетів на шляху до стійкого розвитку, перспективи та інструменти розбудови ринку цих інструментів. Наголошено на етапах формування ринку вуглецевих кредитів. Зроблено акцент на можливостях взаємодії між його учасниками. З огляду на розширення практичного застосування вуглецевих кредитів підкреслено відмінності між ними й офсетами. Проаналізовано прогнози розвитку глобального ринку вуглецевих кредитів та офсетів. Розглянуто фіскальні інструменти впливу на відповідному європейському ринку, що дало змогу оцінити прикладні аспекти їх використання, зокрема для відновлення економіки України. Висновки. Вуглецеві кредити є своєрідним активом, а саме дають змогу визначити права на викиди вуглецевих газів. Натомість, вуглецеві офсети мають “пасивну” природу, адже репрезентовані одиницями, які підтверджують можливість скорочення цих викидів. Щорічне зростання обсягів вуглецевих кредитів та офсетів у світі зумовлює потребу в посиленні системи державного регулювання процесів, які відбуваються на ринку. Відповідно, відбувається інтеграція інструментів монетарної та фіскальної політики в систему управління викидами парникових газів у різних сферах господарювання. Відновлення економіки України потребує реалізації якісно нової політики сталого розвитку. Зокрема, варто скористатися доволі успішним досвідом стимулювання застосування вуглецевих кредитів та офсетів. Вирішальне значення для розвитку ринку матимуть система ціноутворення та заходи фіскальної політики (регулювання розміру оподаткування викидів вуглецю). Цей напрям досліджень заслуговує на увагу вітчизняних учених та практиків, що сприятиме відбудові й посиленню конкурентних позицій національної економіки на міжнародних ринках. Introduction. Overcoming the coronavirus crisis made it possible to return the focus of the authorities to global issues of sustainable recovery, which are directly related to the so-called green course and the transition to a low-carbon economy. At the international level, the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) has implemented a number of initiatives that determine the importance of reducing greenhouse gas emissions on the planet, including carbon dioxide (CO2). Worthy of special attention is the fact that it is necessary to implement appropriate strategies of state support and the involvement of progressive financial instruments in order to develop the priorities of the low-carbon economy. Problem Statement. Assessment of prospects for the development of carbon credits and offsets in the context of expanding the range of monetary and fiscal instruments of state regulation of sustainable development. Purpose. To substantiate the essential characteristics of carbon credits and offsets with the aim of providing proposals for the use of foreign experience to create an effective state mechanism designed to stimulate their use for the reconstruction of the economy of Ukraine, namely qualitative recovery, based on maintaining the appropriate level of environmental, social and management components, stimulating the financing of relevant projects and programs. Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index method and grouping method. Results. The article examines the modern environment of sustainable development, considers the state and the potential of popularizing carbon credits and offsets on the way to sustainable development, prospects and tools for developing the relevant market. In addition, the study emphasizes the stages of formation of the carbon credits market. Emphasis is placed on the possibilities of interaction between the participants of the carbon credit market. In view of expanding the practical application of carbon credits, the differences between carbon credits and offsets are emphasized. Forecasts of the development of the global market of carbon credits and offsets were analyzed. Fiscal instruments of influence on the European market of carbon credits and offsets were considered, which made it possible to assess the applied aspects of their application, in particular for the recovery of the economy of Ukraine. Conclusions. Carbon credits are a kind of asset, namely, they make it possible to determine the rights to emit carbon gases. Instead, carbon offsets have a “passive” nature, because they are represented by units that confirm the possibility of reducing these emissions. The annual growth of the volume of carbon credits and offsets in the world determines the need to strengthen the system of state regulation of the processes that take place in the market. Accordingly, the world is integrating the tools of monetary and fiscal policy into the system of managing greenhouse gas emissions in various spheres of economy. The recovery of Ukraine's economy requires the implementation of a qualitatively new sustainable development policy. In particular, it is worth applying rather successful experience of stimulating the use of carbon credits and offsets. The pricing system and fiscal policy measures (regulation of the amount of taxation of carbon emissions) will be of decisive importance for the development of the market. This direction of research is worthy of the attention of domestic scientists and practitioners, which will contribute to the reconstruction and strengthening of the competitive positions of the national economy on international markets.Item Джерела фінансування соціальних інвестицій в Україні та Польщі(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, YuliiaВступ. Посилення геополітичних викликів спонукає бізнес та інвесторів до переоцінки пріоритетів в частині посилення соціальної відповідальності. Як результат, зростають вплив критеріїв ESG (екологія, соціальні впливи та корпоративна відповідальність) і роль соціального інвестування. Актуалізується оцінка джерел фінансування соціальних інвестицій. Зокрема, у Польщі у всіх ключових сферах господарювання та середовищі інвесторів дедалі більша увага приділяється критеріям ESG, програмам підтримки соціального підприємництва, розвитку онлайн-платформ та ІТ-технологій залучення соціальних інвестицій. Повномасштабне російське вторгнення в Україну зумовило зростання потреби в соціальних інвестиціях для підтримки соціальних і гуманітарних ініціатив, а також ініціатив відбудови національної економіки. Постає потреба в дослідженні сильних і слабких сторін, а також можливостей та загроз фінансування соціальних інвестицій з різних джерел. Проблематика. Аналіз основних джерел фінансування соціальних інвестицій в Україні та Польщі. Мета – обґрунтування основних джерел фінансування соціальних інвестицій, спираючись на кейси України та Польщі. Методи. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та індукції, а також експертних оцінок, SWOT-аналізу і кейс-метод для оцінки особливостей залучення соціальних інвестицій із різних джерел. Результати. Здійснено аналіз ключових джерел фінансування соціальних інвестицій, у т. ч. самофінансування (бутстрепінг), державне фінансування, краудфандинг та гранти. У процесі дослідження наведено конкретні кейси та пояснення щодо практик застосування ресурсів. Аналіз теоретичних аспектів та практики дав змогу виокремити сильні й слабкі сторони, можливості та загрози кожного джерела. У контексті оцінки самофінансування розглянуто механізм бутстрепінгу, наведено приклади його застосування для фінансування соціальних підприємств в Україні та соціальних кооперацій у Польщі. Державне фінансування дає змогу досягти стратегічних цілей соціально-економічного розвитку через реалізацію відповідних програм та стратегій. Наведено приклади планів державного фінансування соціальних інвестицій в Україні та програми стратегічних інвестицій у Польщі. Ринок краудфандингу в Україні та Польщі проаналізовано з огляду на моделі організації краудфандингу згідно з функціональним підходом, а також місця обох країн у глобальному ландшафті краудфандингу. Практики грантового фінансування висвітлено на прикладі ініціатив Google. Висновки. Повномасштабне російське вторгнення вплинуло на зміни в соціальному інвестуванні як в Україні, так і в Польщі. Посилення фінансування соціальних інвестицій в Україні можливе завдяки підвищенню інформаційної обізнаності вітчизняних соціальних підприємців стосовно альтернатив фінансування соціальних інвестицій, зменшення бюрократичних бар'єрів для отримання державної підтримки, створення інфраструктури для доступу до ресурсів і відстеження витрат. У Польщі доцільно активізувати програми посилення фінансування соціальних інвестицій за рахунок самофінансування, місцевих та регіональних ініціатив. На державному рівні важливо переглянути механізм фінансування соціальних інвестицій у частині підвищення його гнучкості та здатності оперативно реагувати на зміни суспільних потреб. Introduction. Increasing geopolitical challenges are prompting businesses and investors to reassess their priorities in terms of strengthening social responsibility. Accordingly, the influence of ESG criteria (environment, social impact and corporate responsibility) and the role of social investment are growing. Assessment of sources of financing for social investments is becoming increasingly important. In particular, in Poland, in all key areas of business and among investors, more and more attention is being paid to ESG criteria, social entrepreneurship support programs, the development of online platforms and IT technologies for attracting social investment. The full-scale invasion has led to a growing need for social investment to support social and humanitarian initiatives, as well as initiatives to rebuild Ukraine's economy. Accordingly, the study of the strengths and weaknesses, as well as opportunities and threats to financing social investments from various sources is becoming relevant. Problem Statement. Analysis of the main sources of social investment financing in Ukraine and Poland. The purpose is to substantiate the main sources of social investment financing based on the cases of Ukraine and Poland. Methods. General scientific methods of analysis, synthesis and induction, as well as methods of expert evaluation, SWOT analysis and case method were used to assess the features of attracting social investment from various sources. Results. The key sources of social investment financing are analyzed, namely self-financing (bootstrapping), public funding, crowdfunding, and grants. The study provides specific case studies and explanations of the practices of using resources. The analysis of certain theoretical aspects and practices allowed us to identify the strengths and weaknesses, opportunities and threats for each of them. In particular, in the context of assessing self-financing, the mechanism of bootstrapping is considered, and examples of its application to finance social enterprises in Ukraine and social cooperatives in Poland are given. Public funding allows achieving strategic goals of socio-economic development through the implementation of relevant programs and strategies. Examples of plans for public financing of social investments in Ukraine and the Program Inwestycji Strategicznych in Poland are considered. The crowdfunding market in Ukraine and Poland is analyzed in terms of the models of crowdfunding organization in accordance with the functional approach, as well as the place of both countries in the global crowdfunding landscape. Grant funding practices are considered on the example of Google initiatives. Conclusions. The full-scale invasion had an impact on changes in social investment in both Ukraine and Poland. Strengthening the financing of social investments in Ukraine is possible by raising awareness of domestic social entrepreneurs about existing alternatives for financing social investments, reducing bureaucratic barriers to obtaining state support, creating infrastructure for accessing resources and tracking expenditures. In Poland, it is important to intensify programs to strengthen social investments financing through self-financing, local and regional initiatives. At the state level, it is important to review the mechanism for financing social investments in terms of increasing its flexibility and ability to respond quickly to changes in social needs.Item Досвід протидії банкрутству в умовах посилення епідеміологічних ризиків у США(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-05-26) Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия Александровна; Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил ИвановичItem Корпоративні соціальні інвестиції як рішення сталого розвитку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаItem Особливості бізнес-ангельського фінансування венчурів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаItem Потенціал та соціально-економічні наслідки розвитку fintech в Україні(Інститут економіки промисловості НАН України, 2019-11) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаItem Потенціал фінансування відбудови економіки України з врахуванням критеріїв ESG(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2022) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия Александровна; Шкода, Тетяна Никодимівна; Shkoda, Tetiana; Шкода, Татьяна НикодимовнаВступ. У 2022 р. в умовах російського воєнного вторгнення в Україну безпекова складова набуває особливого значення, зокрема, на глобальному рівні. Виникає необхідність відбудови економіки на основі сучасних технологій, альтернативних сировинних матеріалів і з формуванням нових ланцюгів взаємодії. Саме якісне оновлення сприятиме підтримці позицій на міжнародних ринках, де під час прийняття рішень щодо інвестицій враховуються екологічні, соціальні та управлінські критерії (ESG). Проблематика. Оцінка перспектив залучення фінансових ресурсів для цілей комплексного відновлення економіки України з урахуванням визначених на національному рівні пріоритетів. Мета – обґрунтування пропозицій щодо вибору можливих джерел фінансування відбудови економіки України, а саме якісного відновлення, спираючись на збереження належного рівня екологічної, соціальної та управлінської складових, визначення можливих шляхів інтеграції критеріїв ESG. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент) аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогій та систематизації, системно-структурного аналізу, метод експертних оцінок, індексний метод і метод групування. Результати. Розглянуто напрями повоєнної реконструкції економік у світі, зокрема План Маршалла для Західної Європи після Другої світової війни та кейс відбудови Південної Кореї після Корейської війни. Наголошено на напрямах і пріоритетах відродження економіки України. З огляду на можливості поєднання відновлення та критеріїв ESG запропоновано розглядати специфічні фонди в рамках відповідної піраміди. Визначено можливості фінансування за допомогою державних фондів, приклади створення бізнес-фондів та успішний зарубіжний досвід грантового фінансування й краудфандингу. Висновки. Відбудова національної економіки можлива за рахунок переходу базових економічних та соціальних процесів на якісно новий рівень. Для цього важливо поєднувати можливості фінансування проєктів ESG в Україні на різних рівнях із використанням міжнародного досвіду. Дослідження дає змогу зробити висновок про активізацію соціально-економічного розвитку та майбутнього зростання, зокрема напрямів та джерел стимулювання в контексті реалізації проєктів ESG зусиллями вітчизняних стейкхолдерів. Таким чином, інтеграція принципів ESG у процеси повоєнного відновлення економіки України є неминучою. Introduction. In 2022, in the conditions of the Russian military invasion of Ukraine, a security component acquires special importance also at the global level. In Ukraine, there is a need to restore and rebuild the economy, based on new technologies, alternative raw materials and with the formation of new chains of interaction. After all, it is the qualitative renewal that will contribute to maintaining the position of the national economy on international markets, where ESG criteria are taken into account when making investment decisions. Problem Statement. Assessment of the prospects of attracting financial resources for the purposes of comprehensive recovery of the economy of Ukraine, taking into account the priorities determined at the national level. Purpose. To substantiate proposals for the selection of possible sources of financing for the reconstruction of the economy of Ukraine, namely, qualitative recovery, based on the preservation of the appropriate level of environmental, social and managerial components, to determine possible ways of integrating ESG criteria into the development of the domestic economy. Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index and grouping methods. Results. The article examines the directions of post-war economic reconstruction in the world, in particular, the Marshall Plan for Western Europe after the Second World War and the case of the reconstruction of South Korea after the Korean War. In addition, the study emphasizes the directions and priorities of the recovery of the economy of Ukraine. Given the possibilities of combining recovery and ESG criteria, it is proposed to consider specific funds within the framework of the pyramid of economic recovery of Ukraine. In particular, the possibilities of financing through the efforts of state funds, examples of the creation of business funds and successful foreign experience of grant financing and crowdfunding are determined. Conclusions. Reconstruction of the national economy is possible due to the transition of basic economic and social processes to a qualitatively new level. For this, it is important to combine financing opportunities for ESG projects in Ukraine at different levels, taking into account international experience. The study of the financing potential of the reconstruction of the economy of Ukraine, taking into account the ESG criteria, makes it possible to draw a conclusion about the activation of socio-economic development and future growth, in particular, possible directions and sources of stimulation in the context of the implementation of ESG projects by the efforts of domestic stakeholders. Thus, the integration of ESG principles into the processes of post-war economic recovery of Ukraine is inevitable.Item Потенціал фінансування ініціатив зеленого курсу в Україні(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2021) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаУ статті надано сутнісну характеристику зеленого курсу та його специфіки, які визначають потенціал упровадження й розвитку відповідних ініціатив в умовах сьогодення. Обґрунтовано пріоритетні сфери та політики цього курсу, а також основні заходи, котрі реалізуються в розвинутих країнах Європи з метою досягнення поставлених цілей для збалансування економіки. Розглянуто ключові фінансові й екологічні напрями Європейського зеленого курсу, особливості їх проявів в Україні. Проаналізовано джерела залучення фінансових ресурсів для поширення практик такого курсу в країнах Європи, спираючись на інвестиційний план, орієнтований на досягнення його пріоритетів. Визначено перспективні джерела фінансування та інструменти стимулювання впровадження вказаних пріоритетів у нашій державі. Наведено приклади фінансової підтримки ініціатив зеленого курсу. Розкрито специфіку застосування фінансових інструментів, потенціал та перспективи їх використання в Україні. The essential characteristics of green deal initiatives and its specifics, which determine the potential for implementation and development of relevant initiatives in a modern society are substantiated as the essential background in our article. The peculiarities and classification of priority areas and policies of the European Green Deal are substantiated, as well as the main measures implemented in developed European countries in order to achieve the set goals for balancing the economy. The European Green Deal offers broad prospects for the efficient operation of many areas of the economy, such as improving the efficiency and competitive position of the energy sector. The key financial and environmental priorities of the European Green Deal, as well as the specifics of their manifestations in Ukraine are studied. The main sources of attracting financial resources for the dissemination of green deal practices in European countries are analyzed, based on the investment plan aimed at achieving the priorities of the European green deal. The perspective sources of funding and tools to stimulate the implementation of green deal priorities in Ukraine are identified. Some examples of financial support for green deal initiatives from a wide range of internal and external sources are given. Conclusions are made on the specifics of the use of financial instruments, the potential and prospects for their use in Ukraine. In particular, the attention is paid to the state programs for green deal financing, international and European institutions (including, granting) initiatives, potential of green bonds and green credits. В статье представлена сущностная характеристика зеленого курса и его специфики, которые определяют потенциал внедрения и развития соответствующих инициатив в сегодняшних условиях. Обоснованы приоритетные сферы и политики этого курса, а также основные мероприятия, которые реализуются в развитых странах Европы с целью достижения поставленных целей для сбалансирования экономики. Рассмотрены ключевые финансовые и экологические направления Европейского зеленого курса, особенности их проявлений в Украине. Проанализированы источники привлечения финансовых ресурсов для распространения практик такого курса в странах Европы, опираясь на инвестиционный план, ориентированный на достижение его приоритетов. Определены перспективные источники финансирования и инструменты стимулирования внедрения указанных приоритетов в нашем государстве. Приведены примеры финансовой поддержки инициатив зеленого курса. Раскрыта специфика применения финансовых инструментов, потенциал и перспективы их использования в Украине.Item Релокація українського бізнесу: його потреби та спроможність приймаючих регіонів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Горбов, Владислав Володимирович; Horbov, Vladyslav; Корнилюк, Анна Валентинівна; Kornyliuk, Anna; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Фоменко, Борис Олегович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Іващенко, Алла Іванівна; Ivashchenko, Alla; Журавель, Валерія Василівна; Барсегян, Анжела Артурівна; Лаукарт, Юлій ОлександровичУ монографії висвітлено проблеми релокації бізнесу в умовах війни та їх вплив на регіональну екосистему приймаючих регіонів, що є дуже актуальним для України. Зокрема, визначено специфіку та особливості релокації бізнесу з урахуванням рівня фінансового забезпечення та зарубіжного досвіду релокації. Досліджено стан переміщеного бізнесу в більш безпечні регіони в Україні та проаналізовано механізми його підтримки як на національному, так і на регіональному рівні. Здійснено оцінку потреб і можливостей релокованого бізнесу в Україні. Висвітлено особливості співпраці релокованого бізнесу з приймаючими регіонами на рівні місцевої влади, визначено вплив релокованого бізнесу на приймаючий регіон та окреслено перспективи роботи переміщених підприємств у приймаючих областях. Видання стане в пригоді представникам наукових кіл, регіональним органам влади, бізнес-професіоналам, студентам та аспірантам економічних спеціальностей, викладачам закладів вищої освіти. Монографія підготовлена в рамках науково-дослідницького проєкту молодих вчених «Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем України» (державний реєстраційний номер 0123U100357).Item Роль податкових стимулів для активізації венчурних інвесторів в Україні(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023-10-31) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Диба, Михайло В’ячеславович; Dyba, MykhailoСучасність ставить низку викликів для представників бізнесу. Зокрема, особливо складно продовжувати свою діяльність в умовах підвищених ризиків сьогодення представникам інноваційного бізнесу, зростає потреба у венчурних інвестиціях. Тому в розвинутих країнах світу активізується фіскальна політика, націлена на стимулювання залучення венчурного капіталу. Відповідно, для України зростає актуальність розвитку податкових стимулів для підтримки венчурних інвесторів. Важливо зупинитися на дослідженні напрямів та можливостей розбудови податкових стимулів для активізації венчурних інвесторів в Україні. Modernity poses a number of challenges for business representatives. In particular, it is particularly difficult for representatives of innovative businesses to continue their activities in conditions of increased risks today, the need for venture investments is growing. Therefore, the fiscal policy aimed at stimulating the attraction of venture capital is being intensified in the developed countries of the world. Accordingly, the development of tax incentives to support venture investors is becoming more and more important for Ukraine. It is important to focus on the study of directions and opportunities for the development of tax incentives for the activation of venture investors in Ukraine.Item Управління соціальними інвестиціями(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия АлександровнаУ навчальному посібнику висвітлено концептуальні основи управління соціальними інвестиціями та розглянуто практики соціального інвестування. Досліджено теоретичні засади соціальних інвестицій та їх роль в економіці. Обґрунтовано специфіку та організаційні форми управління соціальними інвестиційними проектами. Зосереджено увагу на ефективності соціальних інвестицій та потенціалі соціального інвестування. Здійснено аналіз ресурсного забезпечення та ризиків соціального інвестування. Досліджено особливості управління соціальними інвестиціями в Україні. Зроблено оцінку галузевих стандартів організації управління соціальними інвестиціями та огляд особливостей управління соціальними інвестиціями міжнародних фінансових інституцій. Навчальний посібник підготовлено для здобувачів вищих навчальних закладів, які навчаються за галуззю знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Крім того, матеріали навчального посібника можуть бути цікавими для наукових працівників, викладачів, фінансистів, представників бізнесу та громадських організацій, інвесторів, стартаперів, аспірантів.Item Фінансовий контролінг і дью ділідженс в інформаційно-аналітичному забезпеченні операцій злиття та поглинання підприємств(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Терещенко, Олег Олександрович; Tereshchenko, Oleh; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Іванець, Ірина Василівна; Ivanets, IrynaВступ. Важливим напрямом корпоративних фінансів є операції злиття та поглинання (Mergers and Acquisitions, M&A), які дають змогу задіяти екзогенні генератори зростання. Попри геополітичні загрози, як глобальний, так і локальний ринки M&A демонструють позитивну динаміку.Реалізація операцій зі злиття та поглинання потребує якісної інформаційно-аналітичної підтримки, котра має забезпечуватися інструментарієм фінансового контролінгу та дью ділідженс. Геополітична невизначеність висуває підвищені вимоги до цих інструментів, що зумовлює необхідність дослідження напрямів їх удосконалення з урахуванням критеріїв ESG. Проблематика. Проблема полягає в недостатній адаптації методикфінансового контролінгу і дью ділідженс M&A до нових геополітичних загроз та у певному формалізмі у виконанні критеріїв ESG. Мета – обґрунтування шляхів удосконалення аналітичного забезпечення операцій M&A на основі інтегрування критеріїв ESG у процедури і методики M&A-контролінгу та Due Diligence під час операцій злиття та поглинання. Методи. Використано кількісні та якісні методи, зокрема: абстрактно-логічний метод, метод аналогій та систематизації, метод контент-аналізу, кейс-метод (case study) та метод дослідження подій (event studies). Результати. З огляду на логіку процесу злиття та поглинання визначено етапи інформаційно-аналітичної роботи, спрямованої на обґрунтування відповідних інвестиційних рішень із залученням функціоналу M&A-контролінгу та дью ділідженс. Доведено необхідність і доцільність урахування геополітичних ризиків у рамках оцінки рівня дотримання критеріїв ESG. Обґрунтовано визначення основних інструментів інформаційно-аналітичного забезпечення операцій злиття та поглинання: дью ділідженсу та M&A-контролінгу. Запропоновано структурно-логічну схему операцій дью ділідженс M&A з деталізацією складової ESG DD, яка передбачає оцінку геополітичних ризиків. На основі використання методу дослідження подій показано вплив інформації щодо угоди M&A на прикладі кейсу з продажу LifeCell компанією Turkcell. Висновки. Інформаційна асиметрія на ринку капіталів може призвести до некоректної оцінки вартості об’єкта інвестування та неправильної ціни угоди. Для зменшення дефіциту інформації доцільно використовувати функціонал M&A-контролінгу та дью ділідженс, які є інструментами аналітичного забезпечення угод M&A. Пропонована структура дью ділідженс злиття та поглинання охоплює шість інтегрованих напрямків: фінансовий, податковий, правовий, комерційний, організаційний, ESG. З огляду на потенціал екологічних, соціальних і геополітичних загроз сучасні фінансово-інвестиційні рішення мають зважати на рівень виконання підприємствами критеріїв ESG. Ці критерії повинні враховуватися M&A-контролінгом у процесі стратегічного планування, реалізації та контролю ефективності угоди і на рівні інвестора, і у процесі зовнішньої ідентифікації можливих загроз у рамках дью ділідженс. Це забезпечує комплексний підхід для своєчасного виявлення не лише фінансових ризиків, а й управлінських, технологічних та екологічних ризиків, оцінку здатності протидіяти геополітичній нестабільності. Introduction. The mergers and acquisitions (M&A) create an important direction for development of corporate finance that allows leveraging exogenous growth drivers. Both the global and local M&A markets show positive dynamics, despite geopolitical threats. The implementation of mergers and acquisitions requires high-quality informational and analytical support. Such support should be provided by financial controlling and due diligence instruments. Geopolitical uncertainty sets increased demands on these instruments, requiring research on how to improve them with consideration of ESG criteria. Problem Statement. The problem lies in the insufficient adaptation of financial controlling and M&A due diligence methods to new geopolitical threats and in certain formalism in meeting ESG criteria. The purpose is to substantiate the ways to improve the information and analytical support of M&A transactions by integrating ESG criteria into the procedures and methods of M&A controlling and Due Diligence. Methods. Quantitative and qualitative methods were used in the study, including: the abstract-logical method, the method of analogies and systematization, the content analysis method, the case study method and the event studies method. Results. The stages of information and analytical work to substantiate relevant investment decisions with the involvement of M&A controlling and due diligence functions are determined, based on the logic of the merger and acquisition process. The necessity and expediency of taking into account geopolitical risks in assessing the level of compliance with ESG criteria is proved. The definition of the main tools for information and analytical support of merger and acquisition operations, namely, due diligence and M&A controlling, is substantiated. A structural and logical scheme of due diligence of M&A operations is proposed, including the details of the ESG-DD component, which involves assessing geopolitical risks. Based on the use of the event study method, the impact of information on the M&A transaction is shown on the example of the case of LifeCell sale by Turkcell. Conclusions. Information asymmetry in the capital market may lead to an incorrect assessment of the value of the investment object and the wrong transaction price. It is necessary to use the functionality of M&A controlling and due diligence to reduce information deficits, both of which act as instruments for analytical support of M&A transactions. The proposed structure of M&A due diligence includes six integrated areas: financial, tax, legal, commercial, organizational and ESG. Taking into account the potential environmental, social and geopolitical threats, modern financial and investment decisions should consider the level of compliance with ESG criteria by companies. These criteria should be considered by M&A controlling in the process of strategic planning, implementation and monitoring of the transaction efficiency at the investor side, as well as in the process of external identification of possible threats within due diligence. This ensures a comprehensive approach to timely identification of not only financial risks, but also managerial, technological and environmental risks and an assessment of the ability to overcome geopolitical instability.Item Фінансові рішення для задоволення потреб переміщеного бізнесу(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Горбов, Владислав Володимирович; Horbov, Vladyslav; Алексін, Гліб Олегович; Aleksin, Hlib; Василишен, Юрій Володимирович; Vasylyshen, YuriiВступ. Повномасштабне вторгнення стало причиною активного переміщення бізнесу, що викликало зростання потреб у фінансовій підтримці для адаптації до нових умов функціонування. Процес релокації та діяльність релокованого підприємства також є доволі складним та супроводжується численними викликами, які ускладнюють не лише операційну діяльність підприємств, а й знижують фінансову стійкість. Адже переміщений бізнес потребує адаптації до ринкових умов нового регіону, відновлення виробничих потужностей та пошуку нових каналів збуту і постачання. Це зумовило зростання потреб у фінансовій підтримці для адаптації переміщеного бізнесу до нових умов діяльності з урахуванням посилених геополітичних ризиків та економічної невизначеності. Тому аналіз оптимальних фінансових рішень для релокованих підприємств є актуальним завданням для забезпечення їх стійкості та подальшого розвитку. Проблематика. Оцінка потреб вітчизняного переміщеного бізнесу та аналіз можливостей залучення ресурсів із різних джерел для їх задоволення. Мета – обґрунтування фінансових та нефінансових рішень, які здатні задовольнити потреби переміщеного бізнесу. Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні низки методів якісного дослідження. В основу проведеного аналізу покладено результати опитування переміщених підприємств у рамках науково-дослідного проєкту молодих вчених “Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем України” (2023–2025). Результати. Здійснено аналіз нормативно-правової бази підтримки переміщеного бізнесу в Україні. Результати опитування представників переміщених підприємств дали змогу дослідити найпоширеніші запити для налагодження роботи бізнесу. На підставі аналізу результатів опитування проведено оцінку потреб переміщеного бізнесу. Здійснено порівняльний аналіз фінансування цих потреб до початку повномасштабного вторгнення, після його початку і планованого фінансування. Визначено, що найбільш затребуваними інструментами підтримки є гранти та пільгові кредити. Зростає потреба в консультаційній підтримці. Виявлено ключові виклики у використанні традиційних джерел фінансування, такі як обмежена обізнаність щодо грантів та ризиків банківського кредитування. Проаналізовано пріоритетні заходи фінансової та нефінансової підтримки переміщеного бізнесу. Зокрема, це розширення інформаційної обізнаності щодо грантового фінансування, створення консультаційних центрів та залучення до акселераторів. Висновки. Повномасштабне вторгнення справило істотний вплив на бізнес в Україні. З метою оптимізації фінансових рішень для задоволення потреб переміщеного бізнесу можна запропонувати такі рекомендації: на державному рівні важливо активізувати розроблення програм цільової фінансової підтримки та мікрофінансування, які враховують специфіку галузей і регіонів релокації; практичне значення матиме поширення інформації про доступні грантові програми, зокрема через створення інформаційних онлайн-платформ, проведення вебінарів і тренінгів, обговорення цих питань у професійних мережах; слід створити та розвивати консультаційні центри для надання технічної, маркетингової і юридичної підтримки представникам переміщеного бізнесу, а також їх залучення до акселераторів; доцільно впровадити пільги й субсидії для переміщеного бізнесу, у т. ч. податкові пільги, які сприятимуть відновленню бізнесу та розвитку. Реалізація цих заходів сприятиме стійкому розвитку переміщеного бізнесу та зміцненню економічної безпеки України. Introduction. The full-scale invasion has intensified business relocation, increasing the demand for financial support to adapt to new operating conditions. The relocation process and the operation of already relocated enterprises are complex and accompanied by numerous challenges, which complicate not only operational activities but also reduce financial stability. Relocated businesses require adaptation to the market conditions of the new region, restoration of production capacities, and the search for new sales and supply channels. This has led to an increased need for financial support to adapt relocated businesses to new conditions while considering heightened geopolitical risks and economic uncertainty. Therefore, analyzing optimal financial solutions for relocated enterprises remains a critical task for their sustainability and development. Problem Statement. Assessment of the needs of relocated businesses in Ukraine and analysis of resource mobilization opportunities from various sources to address these needs The purpose is to substantiate financial and non-financial solutions capable of meeting the needs of relocated businesses. Methods. The study is based on a combination of qualitative research methods. The analysis is grounded on the results of a survey of relocated enterprises conducted within the framework of the scientific research project “Relocated Business in Revitalizing Regional Ecosystems of Ukraine” (2023–2025). Results. An analysis of the legal framework for supporting relocated businesses in Ukraine was conducted. The survey results of relocated enterprises allowed the identification of the most common requests for establishing operations. Based on the survey and its analysis, the needs of relocated businesses were evaluated. A comparative analysis was carried out on the financing of relocated businesses’ needs before and after the onset of the full-scale invasion. It was determined that the most sought-after support instruments are grants and concessional loans. There is a growing need for advisory support. Key challenges in utilizing traditional funding sources were identified, such as limited awareness of grant opportunities and the risks of bank loans. Priority measures for financial and non-financial support of relocated businesses were analyzed, including raising awareness of grant funding, creating consultancy centers, and involving businesses in accelerators. Conclusions. The full-scale invasion has significantly impacted businesses in Ukraine. To optimize financial solutions for addressing the needs of relocated businesses, the following recommendations can be proposed: at the state level, it is crucial to intensify the development of targeted financial support programs and microfinancing that account for the industry and regional specifics of business relocation; spreading information about available grant programs, particularly through the creation of online platforms, webinars, training sessions, and discussions within professional networks, would have practical value; consulting centers should be created and developed to provide technical, marketing and legal support to representatives of relocated businesses as well as to involve them in accelerators; it is advisable to introduce benefits and subsidies for relocated businesses, including tax incentives, which would facilitate business recovery and development. Implementing these measures will contribute to the sustainable development of relocated businesses and strengthen Ukraine’s economic security.Item Ініціативи міжнародних організацій для розвитку інструментів сталого фінансування(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия Александровна; Диба, Михайло В’ячеславович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил ВячеславовичВступ. Пандемія COVID-19 та російське повномасштабне вторгнення створили багато труднощів для ведення бізнесу в Україні. Однак, попри наявні виклики, представники вітчизняного бізнесу продовжують дотримуватися стандартів сталого розвитку. У свою чергу, фінансові установи, а також фінансовий регулятор стимулюють механізми й розвивають тенденції сталого фінансування. Національний банк України (НБУ) презентував Політику щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року, що розроблялася в рамках співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК). Експерти МФК наголосили на необхідності складання дорожньої карти сталого фінансування, що дасть змогу поєднати можливості приватного та державного секторів задля посилення практик сталого фінансування за підтримки держави. Відповідно, реалізація ініціатив сталого розвитку у фінансовій сфері потребує державної підтримки, а також передбачає застосування досвіду міжнародних організацій і дослідження успішних зарубіжних практик сталого фінансування. Проблематика. Оцінка ролі міжнародних організацій у розбудові інструментарію сталого фінансування на рівні національних економік. Мета – обґрунтування сутнісних характеристик інструментів сталого фінансування, оцінка успішних практик його посилення в рамках ініціатив міжнародних та європейських організацій з метою їх застосування в процесі розбудови вітчизняної політики та стратегії сталого фінансування, формування й використання дорожніх карт фінансування пріоритетів сталого розвитку на основі інноваційних засобів. Методи. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент) аналізу, синтезу, індукції і дедукції, аналогій та систематизації, системно-структурного аналізу, метод експертних оцінок, індексний метод і метод групування. Результати. Досліджено сучасні характеристики та еволюцію, типологію сталого фінансування. Висвітлено засади поширення його практик у Європі, а також сутнісні характеристики інструментів (соціальні й зелені облігації, соціальні та зелені кредити, облігації і кредити сталого розвитку). Проведено оцінку обсягів та розподілу згаданих інструментів на міжнародному рівні. У зв’язку з диверсифікацією пріоритетних напрямів залучення фінансових ресурсів Групою Світового банку виникла потреба у створенні відособлених організацій, націлених на фінансування пріоритетів сталого розвитку. Однією з таких відособлених установ є МФК. Зроблено акцент на інклюзивній бізнес-моделі МФК. У свою чергу, на основі поєднання зусиль країн світу, ЄС та Європейського інвестиційного банку створено Європейський банк реконструкції та розвитку. Наголошено на стратегічних напрямах діяльності й продуктах ЄБРР. Розглянуто путівник застосування міжнародного досвіду сталого фінансування в Україні. Висновки. Дослідження ініціатив міжнародних організацій у розвитку інструментів сталого фінансування дає змогу зробити висновок щодо істотної ролі взаємодії держави, бізнесу та міжнародних організацій з метою акумулювання зусиль для його посилення за рахунок застосування інноваційних інструментів, створення відповідних політик та складання дорожніх карт. В Україні політика сталого фінансування ґрунтується на співробітництві НБУ та МФК і реалізується за допомогою дорожньої карти, яка має прикладний характер та спрямована на моніторинг ділової активності НБУ в частині формування передбачуваних і стабільних регуляторних засад із зазначенням конкретних часових норм та з урахуванням потреби в забезпеченні послідовності та адаптивності банківської системи й небанківських фінансових установ до змін. Introduction. The COVID-19 pandemic and the full-scale invasion of the Russian Federation have created many difficulties for doing business in Ukraine. However, despite the existing challenges, representatives of domestic business continue to adhere to the standards of sustainable development. In turn, financial institutions, as well as the financial regulator, continue to stimulate mechanisms and develop trends in sustainable financing. Thus, the National Bank presented the Policy on the development of sustainable financing for the period until 2025. The development of the policy was carried out in the framework of cooperation with the International Finance Corporation, whose experts emphasized the need to develop a roadmap for sustainable financing, which will allow combining the capabilities of the private and public sectors in order to strengthen the practices of sustainable financing with the support of the state. Accordingly, the implementation of sustainable development initiatives in the financial sphere requires state support, and also involves the application of the experience of international organizations and the study of successful international practices of sustainable financing. Problem Statement. Assessment of the role of international organizations in the development of tools for sustainable financing at the level of national economies. The purpose is to substantiate the essential characteristics of sustainable financing tools, evaluate successful practices of strengthening sustainable financing within the framework of initiatives of international and European organizations with the aim of applying them in the process of building a domestic sustainable financing policy and strategy, forming and applying roadmaps for financing sustainable development priorities based on innovative tools. Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index method and grouping method. Results. The article examines the modern characteristics of sustainable financing and its evolution, the typology of sustainable financing. The basics of the spread of sustainable financing practices in Europe, as well as the essential characteristics of sustainable financing instruments (social and green bonds, social and green loans, sustainable development bonds and loans) are considered. An assessment of the volume and distribution of sustainable development financing instruments at the international level was made. At the international level, in connection with the diversification of the priority areas of attracting financial resources by the World Bank Group, there was a need to create separate organizations aimed at financing the priorities of sustainable development. In particular, one of such separate institutions is the International Finance Corporation (IFC). Accordingly, the article emphasizes the inclusive business model of IFC. In turn, the European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) was created based on the combined efforts of a number of countries around the world, the European Union (EU) and the European Investment Bank (EIB). The article focuses on the strategic areas of activity and products of the EBRD. A guide to the application of international experience of sustainable financing in Ukraine was considered. Conclusions. Thus, the study of the initiatives of international organizations in the development of sustainable financing tools makes it possible to draw a conclusion about the role of the interaction of the state, business and international organizations in order to accumulate efforts to strengthen sustainable financing through the use of innovative tools, the creation of appropriate policies and the development of sustainable development roadmaps. In Ukraine, the policy of sustainable financing is based on the cooperation of the NBU and the IFC and is implemented through a road map, which is of an applied nature and is intended to monitor the business activity of the NBU in terms of the formation of predictable and stable regulatory foundations with the aim of spreading sustainable financing in the country with specific time norms and taking into account the need to ensure the consistency and adaptability of the banking system and non-bank financial institutions to changes.