DSpace Repository :: Browsing by Author "Khokhych, Dmytro"

Browsing by Author "Khokhych, Dmytro"

Now showing 1 - 20 of 45

Inflation Targeting As a Tool for Maintaning Price Stability of The National Bank of Ukraine
(Одеський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2023) Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорович; Kulaha, Iryna; Кулага, Ірина Володимирівна; Melnyk, Oleksii; Мельник, Олексій Михайлович; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Олена Вадимівна
Introduction. Inflation targeting is a tool for ensuringprice stability in the economy and therefore requiresharmonious coordination and communication amonggovernment institutions. At the same time, the central bankmust adhere to a certain policy instrument, the established legalrules, which are fixed in its mandate, or act at its discretion.Nowadays, the most common rule of monetary policy isinflation targeting.Aim and tasks. The purpose of the article is to explainthe expediency of using the inflation targeting regime to keepinflation at a certain target level, which is determined by thecentral bank taking into account the current state of theeconomy.Results. The theoretical model of Taylor is considered,which is based on inflation assessment in the form of a simpleinterest rate rule based on monetary policy instruments thatensure convergence of the inflation forecast to the target valuein the medium term. The obtained results reflect the volatility ofthe indicators of the objective function in the data range of 2015Q3–2021 Q2 and confirm the weight of the gap of variablevalues that are estimated to be insignificant (95%). Using theGMM method, the relationship between the indicators of theobjective function and their impact on the inflation rate through the use of the inflation targeting regime was verified. Inparticular, the volatility of variables such as the inflation gap,short-term interest rate, output gap, and exchange rate gap andtheir impact on the target inflation rate was revealed on the timehorizon of monetary policy. Smoothing out gaps in variables isone of the goals of the central bank's reaction function under theinflation targeting regime. The use of the GMM methodconfirms the validity of the application of Taylor's ruleregarding the feasibility of choosing an objective function withpredetermined variable parameters at different samplingintervals.Conclusions. The increase in the volatility of variableparameters in the objective function of central banks under theinflation targeting regime is explained by global crises and thesensitivity of macroeconomic indicators to fluctuations in theeconomic situation. This is the main reason why central banksstrictly follow the rules of monetary policy, which allow the timely smoothing of exogenous shocks in the economy.
The official foreign exchange reserves of central banks: adequacy and accumulation criteria
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорович; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Liubich, Oleksandr; Любіч, Олександр; Bortnikov, Hennadii; Бортніков, Геннадій; Klymenko, Kateryna; Клименко, Катерина; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Кульбачный, Сергей Владимирович
The study deals with determining the structure of international currency reserves of central banks in terms of adequacy and accumulation criteria. The authors argue that the exchange rate regime is not neutral to political regimes. Autocracies gravitate more toward fixed exchange rate regimes, while democracies, on the contrary, toward floating exchange rates. This is also related to the issue of central bank independence. The authors conducted a study of the evolution of metrics used to assess the adequacy of currency reserves. The features of indicators for assessing foreign exchange reserves (Reddy, Guidotti-Greenspan, ARA criteria) are determined, which focus on the issue of taking into account capital flows in determining the adequacy of reserves and their hypertrophy. The advantages of the ARA criterion are given, which are manifested in the desire of countries to accumulate foreign exchange reserves with a prudent purpose. Disagreements in the assessment of the volume and structure of foreign exchange reserves lie in the high volatility of global capital flows, which gives rise to the phenomenon of "excessive capital flows". Particular attention is paid to the problem of the theoretical approaches explaining the process of accumulation of currency reserves. In particular, evasion of structural reforms, "new" or monetary mercantilism, financial mercantilism, prudential and competitive accumulation. In Ukraine, for example, there is a demand for structural reforms, but the political time horizon limit is often an obstacle to their effective implementation. Attention is focused on the issue of independence of central banks in terms of political regimes, which is manifested in the peculiarities of the structure and accumulation of currency reserves. The originality of the article is due to the need to define new theoretical approaches to assess the adequacy of currency reserves in view of the political system that determines the regime of exchange rates and the design of institutions of macro-financial stability. Дослідження присвячене визначенню структури міжнародних валютних резервів центральних банків із погляду критеріїв адекватності та нагромадження. Автори доводять, що режим обмінних курсів не є нейтральним до політичних режимів. Автократії більше тяжіють до фіксованоорієнтованих режимів обмінних курсів, а демократії навпаки – до плаваючих валютних курсів. Із цим також пов’язана проблема незалежності центральних банків. Авторами проведене дослідження еволюції метрик, за допомогою яких оцінювали адекватність валютних резервів. Визначено особливості показників оцінки валютних резервів (критерії Редді, Гвідотті-Грінспена, ARA), які акцентують увагу на питанні врахування потоків капіталу у визначенні адекватності резервів та їх гіпертрофії. Наведено переваги критерію ARA, що проявляються в прагненні країн нагромаджувати валютні резерви із завбачливою метою. Розбіжності в оцінці обсягу та структури валютних резервів полягають у високій волатильності глобальних потоків капіталу, що породжує феномен «завеликих переливів капіталу». Проаналізовано теоретичні підходи, що пояснюють процес нагромадження валютних резервів. Зокрема, ухиляння від структурних реформ, «новий» або монетарний меркантилізм, фінансовий меркантилізм, завбачливе та конкурентне нагромадження. В Україні, наприклад, існує попит на структурні реформи, але політичний ліміт часового горизонту часто є перешкодою на шляху їх ефективного впровадження. Акцентовано увагу на питанні незалежності центральних банків у розрізі політичних режимів, що проявляється в особливостях структури та нагромадження валютних резервів. Оригінальність статті обумовлена необхідністю визначення нових теоретичних підходів щодо оцінки адекватності валютних резервів з огляду на політичний устрій, що визначає режим обмінних курсів та дизайн інститутів макрофінансової стабільності.
Ukraine’s Monetary Policy under Martial Law
(Izdevnieciba «Baltija Punlishing», 2024) Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорович; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Олена Вадимівна; Svystun, Andrii
The relevance of the research is due to the change in the monetary policy regime of the National Bank of Ukraine (NBU), which consists in the transition from inflation targeting with a floating exchange rate to a fixed exchange rate as the nominal anchor of monetary policy under martial law. Such a plan to change the monetary policy regime was carefully calculated and outlined in the NBU's Monetary Policy Guidelines for the Duration of Martial Law. The timeliness and effectiveness of the NBU's monetary policy decisions enabled it to mitigate the impact of the military shock on the macro-financial stability of the national economy. The purpose of the article is to consider the theoretical and practical aspects of the NBU's monetary policy under martial law. Methodology. The study uses a systematic method of cognition to determine the sequence of application of monetary policy instruments to smooth out monetary shocks of the wartime period; an abstract-logical method to understand the future monetary policy strategy based on the abandonment of the fixed exchange rate regime and a gradual return to inflation targeting; and a statistical method to analyse the dynamics of monetary indicators of the national economy. Results. The paper presents the main principles of the NBU's monetary policy under martial law. The first shock from the war led to changes in the conduct of monetary policy and a shift to unconventional instruments of its regulation. The gradual adaptation of the economy to the new conditions determined the NBU's further steps to ease monetary policy and move to greater exchange rate flexibility. Practical implications. The practical significance of the research results is to assess the conditions for the transition from the key policy rate-based inflation targeting regime as the main monetary policy instrument to the use of foreign exchange interventions as the main operation in the foreign exchange market under martial law. Value / Originality. The originality of the article is due to the need to identify the prerequisites for the transition to a new monetary policy strategy in a wartime economy. Conclusions. The NBU's timely response to the negative phenomena associated with deteriorating inflation expectations, multiple exchange rates and pressure on international reserves helped prevent the development of a currency and financial crisis in Ukraine. Despite the active hostilities, the NBU is trying to find options that will allow it to conduct an effective monetary policy in the face of a full-scale invasion and unprecedented internal and external shocks. Internationally, Ukraine has exceeded expectations and the NBU has shown a high degree of responsibility, professionalism and creativity in the conduct of monetary policy. Increased confidence in the central bank is a valuable resource in times of martial law.
Актуальні питання таргетування валютного курсу в Україні
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Взаємовплив динаміки зростання споживчих цін та інфляційних очікувань в Україні
(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2020-04) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
У статті розглянуто взаємовплив зростання споживчих цін та інфляційних очікувань в Україні. Проаналізовано динаміку останніх та закріплення на цільовому рівні в довгостроковому періоді, а також сучасні економічні дослідження, що підтверджують наявність цього взаємозв’язку. Розглянуто неокейнсіанську модель кривої Філіпса, головна роль у якій належить інфляційним очікуванням, котрі відповідають природному рівню безробіття та повної зайнятості. На прикладі України проведено аналіз інфляційних очікувань кількох типів агентів: споживачів (домогосподарств), підприємств, банків і професійних прогнозистів. Виявлено, що прогнози економічних агентів істотно різняться в очікуваннях щодо майбутньої інфляції, тому центральний банк при її таргетуванні враховує лише думку професійних прогнозистів. Наведено динаміку фактичного рівня інфляції з очікуваннями підприємств і домогосподарств, а також кореляцію між очікуваннями й фактичними рядами. Наголошено на необхідності збільшення довіри економічних агентів до Національного банку України шляхом удосконалення каналу комунікацій. Надано рекомендації щодо підвищення інфляційних очікувань при розробленні стратегії монетарної політики в Україні. The article studies the formation mechanism of inflation expectations and their impact on the inflation in Ukraine. The dynamics of inflation expectations and their fixing at the target level in the long term, as well as modern economic studies confirming the existence of such a relationship is analyzed. The neo-Keynesian model of the Phillips curve is investigated, where inflationary expectations, which correspond to the natural level of unemployment and full employment, play the main role. This means that expectations are realized in relation to wages and prices and, accordingly, inflation tends to either accelerate or decline. The gradual predictability of inflation implies that in the long term the possibility of choosing between inflation and unemployment disappears. On the example of Ukraine, the analysis of the inflation expectations of several types of agents is carried out: consumers (households), enterprises, banks and professional forecasters. It has turned out that the predictions of economic agents are significantly at odds with the expectations of future inflation, so the central bank, focusing on inflation, takes into account only the expectations of professional forecasters. The dynamics of the actual inflation rate with the expectations of enterprises and households, as well as the correlation between expectations and actual series are shown . The need to strengthen the confidence of economic agents to the National Bank, by improving communication channels is emphasized. Recommendations for strengthening inflation expectations based on the analysis when developing a monetary policy strategy in Ukraine are formulated. В статье рассмотрено взаимовлияние роста потребительских цен и инфляционных ожиданий в Украине. Проанализирована динамика последних и закрепление на целевом уровне в долгосрочном периоде, а также современные экономические исследования, подтверждающие наличие данной взаимосвязи. Рассмотрена неокейнсианская модель кривой Филипса, главная роль в которой принадлежит инфляционным ожиданиям, соответствующим естественному уровню безработицы и полной занятости. На примере Украины проведен анализ инфляционных ожиданий нескольких типов агентов: потребителей (домохозяйств), предприятий, банков и профессиональных прогнозистов. Выявлено, что прогнозы экономических агентов существенно различаются в ожиданиях, касающихся будущей инфляции, поэтому центральный банк при ее таргетировании учитывает лишь мнение профессиональных прогнозистов. Приведена динамика фактического уровня инфляции с ожиданиями предприятий и домохозяйств, а также корреляция между ожиданиями и фактическими рядами. Отмечена необходимость увеличения доверия экономических агентов к Национальному банку Украины путем усовершенствования канала коммуникаций. Представлены рекомендации по повышению инфляционных ожиданий при разработке стратегии монетарной политики в Украине.
Визначення правового статусу фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб’єкта фінансових правовідносин
(ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2021-01) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Використання інституціонального підходу в економічній теорії
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2007-02) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Вплив внутрішніх боргових запозичень на стан грошово-кредитної сфери
(Західноукраїнський національний університет, 2024) Любіч, Олександр; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro
Вплив волатильності обмінного курсу на досягнення інфляційного таргету
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro
Вступ. З переходом до нового етапу розвитку світової економіки період низької інфляції завершився. З’являється нова глобальна перспектива, зумовлена переосмисленням занепокоєнь монетарної влади щодо макроекономічних і фінансових цілей. Як наслідок, нові макроекономічні рамки підкреслюють, з одного боку, важливість чіткого й належного регулювання у боротьбі з глобальними загрозами, а з другого – тісний зв’язок між монетарною та фінансовою стабільністю. Тому необхідно переглянути роль центрального банку (далі – ЦБ) з огляду на його першочергову мету – забезпечення цінової стабільності у поєднанні з досягненням цілі фінансової стабільності. Проблематика. Використання чистого та гібридного режимів інфляційного таргетування (далі – ІТ) монетарної політики породжує наукові дискусії щодо доцільності включення обмінного курсу до цільової функції інфляції для згладжування курсової волатильності з метою забезпечення цінової стабільності й економічного зростання в розвинутих країнах і країнах з ринками, що формуються. Мета – оцінка волатильності обмінного курсу та його впливу на досягнення інфляційної цілі за різних режимів ІТ. Методи. Використано метод регресійного аналізу для виявлення та кількісної оцінки зв’язку між волатильністю обмінного курсу і ефектом його подальшого переносу на інфляцію. За допомогою кластерного аналізу проведено класифікацію країн – таргетерів інфляції за застосовуваним режимом валютного курсу, що включає аналіз двох змінних: волатильність курсу національної валюти та волатильність інтервенцій ЦБ на валютному ринку. Результати. Дослідження волатильності обмінного курсу в рамках стохастичних моделей монетарної політики знаходить теоретичне підтвердження ефективності управління валютним курсом для країн – таргетерів інфляції. Вільне плавання валютного курсу характеризується незначними інтервенціями на валютному ринку у поєднанні з необмеженими коливаннями курсу. Контрольованим режимом курсу валюти називається випадок, коли він залишається стабільним, а інтервенції є волатильними. На практиці контроль валютного курсу є виправданим, особливо для країн з ринками, що розвиваються, оскільки їхні економіки зазвичай характеризуються менш розвинутими фінансовими ринками, що ускладнює хеджування валютних ризиків в умовах вільного плавання валютного курсу та створює загрозу фінансовій стабільності. Висока інфляція у попередні періоди в таких країнах ускладнює забезпечення цінової стабільності. Ширина коридора дає змогу врахувати те, що, задаючи істотний інтервал для цільового орієнтира, ЦБ полегшує собі завдання формального досягнення цілі. Суттєві коливання валютного курсу можуть призводити до коливань загального рівня цін унаслідок ефекту переносу, тим самим ускладнюючи виконання цілі за інфляцією. За результатами аналізу коефіцієнт за змінної ІТ статистично значущо відрізняється від нуля та є додатним. Можна припустити, що використання гібридного режиму ІТ монетарної політики асоціюється з вищою ймовірністю досягнення інфляційної цілі, навіть якщо контролювати інші чинники. Граничний ефект переходу до гібридного ІТ становить приблизно 0,27. Висновки. Досягнення інфляційної цілі за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності для країн – таргетерів інфляції. За вільного плавання валютного курсу невеликі імпульси інфляції можуть переростати в її перманентне зростання. Спостерігається зниження ефекту переносу валютного курсу на ціни в країнах, що перейшли до гібридного ІТ. Оскільки ефект такого переносу в країнах, що розвиваються, як правило, вищий, ніж у розвинутих країнах, саме для цих економік вигоди від управління валютним курсом при ІТ повинні бути значнішими. До повномасштабної війни НБУ використовував валютні інтервенції як допоміжний інструмент ІТ для згладжування волатильності обмінного курсу. За воєнного стану існують певні закономірності проведення монетарної політики. Під час першого воєнного шоку від’ємне сальдо валютних інтервенцій почало різко зростати, тому НБУ був вимушений відмовитися від ІТ з плаваючим курсом та перейти до фіксації обмінного курсу. Запровадження фіксованого обмінного курсу в таких умовах є номінальним якорем для очікувань та антиінфляційним інструментом. Основною операцією НБУ виступають валютні інтервенції для забезпечення незмінності обмінного курсу. Поступове пом’якшення валютних обмежень та перехід до більшої гнучкості обмінного курсу створює передумови до поступового повернення до ІТ. Introduction. With the transition to a new stage of global economic development, the period of low inflation is over. A new global perspective is emerging that aims to rethink the concerns of monetary authorities regarding macroeconomic and financial objectives. As a result, the new macroeconomic framework emphasizes, on the one hand, the importance of clear and appropriate regulation in combating global threats, and, on the other hand, the close link between monetary and financial stability. In this regard, the role of the central bank needs to be reconsidered in the light of its primary objective of ensuring price stability in conjunction with the goal of financial stability. Problem Statement. The use of pure and hybrid inflation targeting (hereinafter - IT) of monetary policy regimes generates academic discussions about the feasibility of including the exchange rate in the inflation target function to smooth exchange rate volatility in order to ensure price stability and economic growth in developed and emerging markets. The purpose is to examine the exchange rate volatility and its impact on achieving the inflation target under different IT regimes. Methods. The method of regression analysis to identify and quantify the relationship between exchange rate volatility and the effect of its subsequent transmission to inflation was used. Applying cluster analysis, a classification of inflation- targeting countries was carried out according to the applied exchange rate regime, which includes the analysis of two variables: the volatility of the national currency rate and the volatility of Central Bank interventions in the foreign exchange market. Results. The study of exchange rate volatility within the framework of stochastic monetary policy models finds theoretical evidence of the effectiveness of exchange rate management for inflation-targeting countries. Free floating of the exchange rate is characterized by minor interventions on the foreign exchange market combined with unlimited exchange rate fluctuations. A controlled exchange rate regime is the case when the exchange rate remains stable and interventions are volatile. In practice, exchange rate control is justified especially for emerging market countries, as their economies are usually characterized by less developed financial markets, which makes it difficult to hedge currency risks in a free-floating exchange rate environment and poses a threat to financial stability. High inflation in previous periods in emerging market economies complicates the task of achieving price stability. The width of the band takes into account the fact that by setting a wide interval for the target, the central bank makes it easier for itself to formally achieve the target. Significant fluctuations in the exchange rate can lead to fluctuations in the general price level due to the pass-through effect, making it more difficult to achieve the inflation target. According to the analysis, the coefficient on the IT variable is statistically significantly different from zero and positive. Thus, it can be assumed that the use of a hybrid IT monetary policy regime is associated with a higher probability of achieving the inflation target, even when controlling other factors. The marginal effect of switching to hybrid IT is approximately 0.27. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for macroeconomic stability for the inflation-targeting countries. Small impulses of inflation can turn into a significant permanent growth of inflation when the exchange rate is free to float. The effect of the exchange rate pass-through to prices has been reduced in countries that have switched to the hybrid IT. Since the effect of exchange rate pass-through in emerging markets is generally higher than in developed countries, the benefits of IT-based exchange rate management should be more significant for these economies. Prior to the full-scale war, the NBU used foreign exchange interventions as an auxiliary IT tool to smooth out exchange rate volatility. In times of war, there are certain regularities in the conduct of monetary policy. According to statistics, during the first military shock, the negative balance of foreign exchange interventions began to grow sharply. Given this course of events, the NBU was forced to abandon floating exchange rate IT and move to fixing the exchange rate. The introduction of a fixed exchange rate in such circumstances is a nominal anchor for expectations and an anti-inflationary tool. In such circumstances, the NBU's main operation is foreign exchange interventions to ensure the exchange rate stability. The gradual easing of currency restrictions and the transition to greater exchange rate flexibility preconditions for a gradual return to IT.
Вплив глобалізації на динаміку інфляції
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Вступ. Досліджено вплив глобалізації на динаміку інфляції через посилення інтеграції між розвинутими економіками та країнами, що розвиваються у період 1990–2022 рр., його причини та результати. Проблематика. На основі аналізу статистичних даних встановлено, що глобальна інфляція у світовій економіці прямо впливає на внутрішню інфляцію країн, що розвиваються, а також має яскраво виражений структурний характер у розвинутих країнах. Отже, навіть незначні порушення глобальних торговельних каналів можуть виступати причиною інфляції. Мета – пояснення впливу глобалізації на рівень інфляції в розвинутих країнах та сировинних економіках через розширення торговельної інтеграції, посилення ролі ринків, що розвиваються, цінову конкуренцію та збільшення волатильності процентних ставок. Методи. За допомогою дисперсійного аналізу перевірено гіпотезу про наявність зв’язку між складовими каналів глобалізації та показниками інфляції, що визначають волатильність цін на товари та послуги у середньостроковій перспективі. Результати. Проаналізовано глобальні складові кожного показника інфляції для повної вибірки країн з розвинутою економікою та ринків, що розвиваються. Виявлено, що в індексі споживчих цін (ІСЦ) та індексі цін виробників (ІЦВ) є значущий спільний глобальний компонент, що становить 40 % різниці в інфляції ІСЦ та 52 % в інфляції ІЦВ країн у вибірці. Однак роль спільного компонента є набагато меншою для базової інфляції та інфляції заробітної плати. Перша основна складова інфляції пояснює близько 21–26 % варіації інфляції для різних вибірок. Висновки. Зростання глобальної складової інфляції за останні два десятиліття можна пояснити основними великомасштабними кризами, що виникають унаслідок високої волатильності цін на сировинні товари, більшої чутливості країн до потрясінь через розширення торгівлі чи фінансову інтеграцію або тісніші прямі зв’язки між економіками. Ефект перенесення глобальної інфляції на внутрішні ціни вимагає від центробанків проведення жорсткішої монетарної політики в напрямі досягнення цінової стабільності. Introduction. The article studies the impact of globalization on the dynamics of inflation due to increased integration between developed economies and emerging countries in the period 1990-2022, its causes and effects. Problem Statement. Based on the analysis of statistical data, it was established that global inflation in the world economy has a direct impact on domestic inflation in emerging countries, as well as a pronounced structural character in developed countries. This means that even minor disruptions in global trade channels can cause inflation. Purpose. Explaining the impact of globalization on the level of inflation in developed countries and commodity economies through the expansion of trade integration, the strengthening of the role of emerging markets, price competition and the increase in the volatility of interest rates. Methods. According to the results of a dispersion analysis, a hypothesis of the existence of a connection between the components of globalization channels and inflation indicators, which determine the volatility of prices for goods and services in the medium term was investigated . Results. The global components of each inflation indicator are analyzed for the full sample of advanced economies and emerging markets. CPI and producer price index are found to have a significant common global component, accounting for 40% of the difference in CPI inflation and 52% in producer price index inflation of the countries in the sample. However, the role of the common component is much smaller for core inflation and wage inflation. The first main component of inflation accounts for about 21-26% of the variation in inflation for different samples. Conclusions. The increase in the global component of inflation over the past two decades can be explained by major global crises arising from high volatility of commodity prices, greater sensitivity of countries to global shocks due to increased trade or financial integration, or closer direct links between economies. The effect of the transfer of global inflation on domestic prices requires that the central bank should conduct a tighter monetary policy towards achieving the price stability.
Державне антикризове регулювання національної економіки в умовах «турбулентності»
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Діалектика взаємозв’язку інфляційних процесів та економічного зростання
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017-04) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Застосування моделі Тобіна для аналізу економічних процесів в Україні
(Академія фінансового управління Мiнiстерства фiнансiв України, 2010) Кулик, Анатолій Борисович; Kulyk, Anatolii; Кулик, Анатолий Борисович; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Досліджено динамічну модель Тобіна, зокрема, її монетарний варіант, q-теорію інвести цій, що дає змогу розкрити залежність між економічним зростанням і пропозицією монетарних активів. Запропоновано застосування моделі для аналізу вітчизняної економіки. The article studies the dynamic Tobin model, in part its monetary variant, g-theory of investments which allows revealing the dependence between economic growth and proposition of monetary assets. The authors suggest applying this model for analyzing the Ukrainian economy.
Застосування інноваційних технологій організації роботи студентів: досвід кафедри політекономії ОЕФ
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2012) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Комітети монетарної політики в умовах спалаху пандемії коронавірусу
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Драчко-Єрмоленко, Євген Володимирович; Drachko-Yermolenko, Yevhen
Вступ. В умовах системних шоків, таких як пандемія коронавірусу, прийняття рішень з монетарної політики потребує колегіальності. Комітети з монетарної політики (КМП) є вдалим інституційним підходом в умовах асиметрії інформації та наявних альтернатив реагування монетарними заходами на динамічні зміни в економіці й шоки. Проблематика. В Україні на рівні центрального банку та в науковій думці недооцінюються роль та статус КМП у забезпеченні фінансової стабільності, котрий більше сприймається як робочий орган Правління. Національного банку України (НБУ). Формування його складу лише з вищих керівників НБУ не гарантує від прийняття упереджених або недалекоглядних рішень, що може призводити до негативних наслідків для економічного зростання. Існує необхідність у приведенні засад роботи цього колегіального органу у відповідність з найкращою практикою центральних банків. Мета – узагальнення міжнародного досвіду в інституційному розвитку національних центральних банків у напрямі корпоративного устрою комітету з монетарної політики для забезпечення більшої ефективності його роботи та застосування найкращої практики в Україні. Методи. Використано контент-аналіз, методи наукової абстракції, порівняльного аналізу статистичної інформації, оприлюдненої центральними банками країн, що не входять до системи Європейського центрального банку. Результати. Пандемія коронавірусу не викликала суттєвих змін в організації діяльності комітетів, але підвищила важливість залучення сторонніх експертів для оцінювання та прогнозу ситуації. Аналіз біографічних даних таких осіб показав, що це фахівці високої кваліфікації, визнані в країні та міжнародною спільнотою. У рішеннях окремих органів політики на особливу увагу заслуговує посилання на очікування учасників ринку (наприклад, передбачення рішення щодо збереження, підвищення або зниження облікової ставки), а також вимога від членів органу дотримуватись періоду “мовчання” принаймні один тиждень, що означає утримання від коментарів з висловлюванням позиції до проведення засідання. Безумовно, становить інтерес практика участі в засіданнях комітету представників Міністерства фінансів без права голосу. Висновки. Комітети з монетарної політики працюють насамперед заради забезпечення цінової стабільності, але з перспективою для економічного розвитку. Основні функції КМП у більшості європейських країн не обмежені встановленням облікової ставки, а охоплюють вимоги до резервування, затвердження програм підтримки ліквідності й рефінансування банків, операції центрального банку на валютному ринку та з цінними паперами. Для України оптимальним вбачається сформувати КМП не при Правлінні, а при самому Національному банку для підвищення його статусу до рівня органу прийняття рішень. Для цього слід внести зміни у Закон “Про Національний банк України” та розробити регламент або положення про КМП. Участь зовнішніх експертів у складі комітету потрібна для ухвалення зважених рішень. Їхній рівень кваліфікації має бути підтвердженим науковим ступенем доктора з економіки або фінансів і статусом професора, солідним переліком наукових публікацій та досвідом участі в міжнародних дослідженнях. Бажаним є досвід керівної роботи в державних фінансових корпораціях, центральному банку та відомствах або великих фінансових установах. Участь політиків у складі комітету, на наш погляд, є недоцільною, оскільки в сучасних умовах це лише підриватиме незалежність центробанку. Introduction. In conditions of systemic shocks, such as the coronavirus pandemic, monetary policy decision-making requires collegiality. Monetary policy committees (MPCs) are a successful institutional solution in the conditions of information asymmetry and available alternatives for responding with monetary measures to dynamic changes in the economy and shocks. Problem Statement. In Ukraine, at the level of the central bank and in the scientific opinion, the role and status of the MPCs in ensuring financial stability is underestimated, which is perceived more as a working body of the Board of the National Bank of Ukraine (NBU). The formation of its composition which includes only top managers of the NBU does not guarantee against the adoption of biased or short-sighted decisions, which can lead to negative consequences for economic growth. There is a need to bring the principles of this collegial body into line with the best practices of central banks. Purpose.To generalize international experience in the institutional development of national central banks in the direction of the corporate structure of the monetary policy committee to ensure greater efficiency of its work and the application of best practices in Ukraine. Methods. Content analysis, methods of scientific abstraction, comparative analysis of statistical information published by central banks of countries that are not part of the European Central Bank system were used. Results. The coronavirus pandemic did not cause significant changes in the organization of committee activities, but it increased the importance of involving external experts to assess and forecast the situation. The analysis of the biographical data of such persons showed that they are highly qualified specialists, recognized in the country and by the international community. In the decisions of individual political bodies the reference to the expectations of the market participants (for example, the prediction of the decision related to maintainance , increase or decrease of the discount rate) deserves special attention as well as the requirement for the members of the body to observe a period of “silence” for at least one week, which means refraining from comments on the statement of position before the meeting. Of course, the practice of involvement the representatives of the Ministry of Finance in meetings of the committee without voting rights is of interest. Conclusions. Monetary policy committees work primarily to ensure price stability, but with a perspective for economic development. The main functions of MPCs in most European countries are not limited to setting the discount rate, but cover reserve requirements, approval of liquidity support programs and refinancing of banks, operations of the central bank in the foreign exchange market and with securities. For Ukraine, it is considered optimal to form MPCs not under the Board, but under the National Bank itself in order to raise its status to the level of a decision-making body. For this amendments should be made to the Law “On the National Bank of Ukraine” and regulations or provisions on the MPCs should be developed. The participation of external experts in the committee is necessary for making informed decisions. Their level of qualification should be confirmed by a doctorate in economics or finance and the status of professor, a solid list of scientific publications and experience of participation in international research. Management experience in public financial corporations, central banks and departments or large financial institutions is desirable. In our opinion, the participation of politicians in the committee is inappropriate, because in the current conditions it will only undermine the independence of the central bank.
Критерії достатності міжнародних резервів центрального банку
(«ФОП Середняк Т. К.», 2024-04-16) Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачный Сергей Владимирович; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Методологічні принципи розрахунку індексу споживчих цін у країнах з ринками, що розвиваються
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-25) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro
Механізм взаємодії інфляційного таргетування та економічного зростання в Україні
(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2019) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
У статті розглянуто механізм взаємодії таргетування інфляції та економічного зростання в середньостроковій перспективі. Проаналізовано потенційні канали цього впливу, а також сучасні дослідження, які підтверджують наявність такого взаємозв’язку. Проведено порівняння наслідків інфляційного таргетування в різних країнах. На прикладі України перевірено достовірність гіпотези про зниження інфляції, волатильності рівня цін через канал інфляційних очікувань, що вказує на ендогенність рішення Національного банку щодо переходу до режиму інфляційного таргетування. Ця гіпотеза підтверджується також на прикладі країн, що розвиваються, де монетарні інститути залежні від політичної влади. Наголошено на необхідності посилення уваги монетарної влади до каналу обмінного курсу трансмісійного механізму монетарної політики та поступової дедоларизації національної економіки як чинника впливу на рівень інфляції в країні. Надано рекомендації щодо вибору оптимальної стратегії монетарної політики в Україні для забезпечення її економічного зростання. The article studies the interaction mechanism of inflation targeting and economic growth in a mid-term perspective. The potential channels of this influence are analyzed as well as modern economic studies testing their performance. The effects of the various options for implementing inflation targeting in countries targeting inflation are compared. On the example of Ukraine, the reliability of the hypothesis of inflation reduction, price level volatility through the inflation expectations channel is tested, which confirms the endogenous nature of the decision of the National Bank for a gradual transition to the inflation-targeting regime. Inflationary expectations of economic agents have a positive effect on the dynamics of real output if they are confident that the monetary authorities will achieve inflation targets. The high volatility of inflation, in contrast, contributes to uncertainty, which leads to higher costs for firms and higher prices. This, in turn, makes borrowed funds more expensive and reduces investment. This hypothesis is also confirmed in developing countries, where the institutions of monetary authorities are highly dependent on political power. The necessity of increasing the attention of the monetary authorities to the exchange rate channel of the transmission mechanism of monetary policy and the gradual de-dollarization of the economy as a negative factor in influencing the inflation rate in Ukraine is indicated. Despite the specifics of money transmission channels in dollarized economies, which are mainly developing countries, the use of inflation targeting introduces positive signals for economic entities. The use of a mixed inflation-targeting regime, including free currency exchange rate formation, made it possible for the central bank to achieve the planned inflation target level. This suggests that the implementation of the inflation targeting policy has been successful under the conditions of soft pegging to the exchange rate. Based on the analysis, recommendations are formulated for choosing the optimal strategy for economic growth of the monetary policy regime in Ukraine. В статье рассмотрен механизм взаимодействия таргетирования инфляции и экономического роста в среднесрочной перспективе. Проанализированы потенциальные каналы этого влияния, а также современные исследования, подтверждающие наличие такой взаимосвязи. Сопоставлены последствия инфляционного таргетирования в разных странах. На примере Украины проверена достоверность гипотезы о снижении инфляции, волатильности уровня цен через канал инфляционных ожиданий, что указывает на эндогенность решения Национального банка в отношении постепенного перехода к режиму инфляционного таргетирования. Эта гипотеза подтверждается также на примере развивающихся стран, где монетарные институты зависимы от политической власти. Подчеркивается необходимость усиления внимания монетарной власти к каналу обменного курса трансмиссионного механизма монетарной политики и постепенной дедолларизации национальной экономики как фактора влияния на уровень инфляции в стране. Представлены рекомендации по выбору оптимальной стратегии монетарной политики в Украине для обеспечения ее экономического роста.
Модель інфляційної націнки як основа для таргетування інфляції в Україні
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-04-19) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
Монетарна політика Ізраїлю в умовах воєнного стану
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro
Вступ. Нещодавнє загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту на Близькому Сході призвело до нарощування інфляційних та валютних ризиків, зростання безробіття та падіння ВВП. Висока невизначеність щодо очікуваної тяжкості та тривалості війни суттєво вплинула на ділову економічну активність. Центральний банк Ізраїлю застосував ряд економічних заходів, щоб подолати виклики воєнного часу. Серед них підтримка шекеля, зниження ключової процентної ставки, активізація довгострокових кредитних програм розвитку для бізнесу та населення, збереження цінової стабільності та підтримка економічного зростання. Проблематика. Реалізація монетарної політики Ізраїлю в умовах воєнного стану породжує наукові дискусії щодо дотримання експансіоністського чи рестрикційного режиму монетарної політики в період монетарних шоків з метою досягнення цінової та фінансової стабільності, а також створення передумов для стійкого економічного зростання. Мета – аналіз часових горизонтів монетарних циклів Ізраїлю з 1991 по 2024 р. з використанням інструменту облікової (ключової) ставки монетарної політики, усунення розриву між досягнутим і запланованим показником інфляції та створення умов для стійкого економічного зростання. Методи. Використано загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання, зокрема методи історичного аналізу, системного аналізу, абстрактно-логічний, статистико-економічний методи. Результати. У процесі дослідження виокремлено вісім періодів монетарних шоків в Ізраїлю: жовтень 1991 р.; вересень 1994 р.; травень 1996 р.; листопад 1998 р.; червень 2002 р.; червень 2006 р.; вересень 2008 р.; квітень 2022 р. Для визначення дати монетарного шоку, зосереджено увагу на головному інструменті Банку Ізраїлю – обліковій (ключовій) ставці. На ранніх етапах монетарних циклів ЦБ Ізраїлю намагався приборкати інфляцію та підтримати відновлення інвестицій. На довгостроковому горизонті монетарної політики зусилля центробанку концентрувалися на поступовому зниженні облікової ставки та закріпленні інфляційних очікувань для продовження зниження інфляції та досягнення цінової стабільності, характерної для розвинутих країн. Незважаючи на присутність фактора невизначеності у воєнній економіці Ізраїлю, премія за ризик в економіці все ще залишається на високому рівні, попри пеане зниження за останній час. Обережна монетарна політика, яку проводить ЦБ Ізраїлю, запобігає значним коливанням на фінансових ринках, особливо щодо обмінного курсу та потоків капіталу, що зрештою позитивно впливає на зміцнення довіри міжнародних інвесторів щодо економічної стабільності Ізраїлю в умовах воєнного стану. Невелика за розмірами та відкрита ізраїльська економіка, відчуває також вплив глобальної кон’юнктури. Висновки. Національному банку України варто вивчати досвід центробанку Ізраїлю в реагуванні на воєнні виклики цінової та фінансової стабільності. Підвищення ключової процентної ставки у воєнний період не є пріоритетом монетарної політики Ізраїлю для нівелювання інфляційних ризиків. Останні значною мірою адсорбуються зниженням сукупного попиту домогосподарств та бізнесу. Для зниження валютних ризиків воєнної економіки пріоритетно застосовуються валютні резерви центробанку та зовнішня допомога міжнародних партнерів. Підтримка реального сектору економіки здійснюється через масштабні кредитні програми компенсацій бізнесу за втрачені доходи. Найголовніший пріоритет підтримки воєнної економіки Ізраїлю – збереження робочих місць та сукупного попиту на рівні, спроможному досягти запланованих показників економічного зростання. Водночас досягнення інфляційної цілі в межах запланованого таргету залишається важливою умовою досягнення макроекономічної стабільності. Introduction. The recent escalation of the conflict in the Middle East has led to increased inflation and currency risks, rising unemployment and a drop in GDP. Significant uncertainty about the expected severity and duration of the war has had a significant impact on business economic activity. The central bank of Israel has taken a number of economic measures to cope with the wartime challenges. These include supporting the shekel, reducing the key interest rate, intensifying long-term development loan programs for households and businesses, maintaining price stability and supporting economic growth. Problem Statement. The implementation of Israel's monetary policy under martial law gives rise to scientific discussions on whether to adhere to an expansionary or restrictive monetary policy regime in times of monetary shocks in order to achieve price and financial stability, as well as to create preconditions for sustainable economic growth. The purpose is to examine time horizons of Israel's monetary cycles from 1991 to 2024 using the tools of the key policy rate, to eliminate the gap between the achieved and planned inflation rate and to create conditions for sustainable economic growth. Methods. The study used general scientific and specific methods of scientific knowledge. In particular, the method of historical analysis, abstract and logical, statistical and economic methods. Results. The study identifies eight periods of monetary shocks in Israel: October 1991; September 1994; May 1996; November 1998; June 2002; June 2006; September 2008; April 2022. To determine the date of the monetary shock, the author focuses on the main tool of the Bank of Israel - the key policy rate. In the early stages of monetary cycles, the Central Bank of Israel tried to curb inflation and support the recovery of investment. Over the long-term monetary policy horizon, the central bank focused its efforts on gradually reducing the key policy rate and anchoring inflation expectations to continue to reduce inflation and achieve price stability typical of developed countries. Despite the presence of uncertainty in Israel's military economy, the risk premium in the economy is still high, despite some recent declines. The cautious monetary policy pursued by the Central Bank of Israel prevents significant fluctuations in financial markets, especially in terms of the exchange rate and capital flows, which ultimately has a positive impact on strengthening international investors' confidence in Israel's economic stability under martial law. Israel's small and open economy is also affected by the global environment. Conclusions. The National Bank of Ukraine should study the experience of the central bank of Israel in responding to wartime challenges to price and financial stability. Raising the key policy rate during wartime is not a priority for Israel's monetary policy to mitigate inflationary risks. The latter are largely absorbed by a decline in aggregate demand from households and businesses. The central bank's foreign exchange reserves and external assistance from international partners are used as a priority to mitigate currency risks in a war economy. The real economy is being supported through large-scale loan programs to compensate businesses for lost revenues. The top priority of supporting Israel's war economy is to maintain jobs and aggregate demand at a level that is capable of achieving the planned economic growth indicators. At the same time, achieving the inflation target within the planned one remains an important condition for achieving macroeconomic stability.

Browsing by Author "Khokhych, Dmytro"

Results Per Page

Sort Options