Browsing by Author "Krukivskyi, Vasyl"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Міфи й реалії інноваційних освітніх технологій та людський фактор: приклад онлайн-навчання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-25) Круківський, Василь Іванович; Krukivskyi, Vasyl; Круковский, Василий Иванович; Шевченко, Ольга Леонідівна; Shevchenko, Olha; Шевченко, Ольга Леонидовна; Саєнко, С. Г.; Круківська, О. В.; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Турчанинова, Виктория ЕвгеньевнаУ цій статті, на прикладі онлайн-навчання, як найпопулярнішої на сьогодні інноваційної освітньої технології (EdTech), розглядаються міфи й реалії таких технологій. Зокрема, аналізуються три основні проблеми онлайн-навчання, що існують у формі міфів: міф №1 – онлайн-навчання не поважається роботодавцями; міф № 2 – онлайн-навчання легше за офлайн-навчання; міф №3 – онлайн-навчання ефективніше за офлайн-навчання. Дослідження доводить, що міфи – це не завжди неправда. Скажімо, наше дослідження підтверджує відносну правоту роботодавців щодо їх недовіри до онлайн-дипломів. З іншого боку, воно спростовує міф про сприйняття онлайн-навчання як легкої форми освіти. Навпаки, стаття свідчить про таку ж складність його програм, як і офлайн-програм, оскільки вимоги до онлайн і до офлайн навчання однакові й забезпечуються акредитацією вищих навчальних закладів. Тобто, попри те, що технології відрізняються, освітня місія та академічні стандарти залишаються такими ж, як і в традиційній освіті – надання якісної освіти. І, нарешті, дана розвідка розвінчує міф про кращу ефективність онлайн-навчання, яка оцінюється різними дослідниками на основі трьох, виявлених нами, найпопулярніших критеріїв: задоволеність студентів, успішність студентів та часовий критерій – швидкість навчального процесу. Робиться висновок, що виклик, який сьогодні прийняли багато дослідників, полягає в тому, щоб змінити питання з «чи ефективне онлайн-навчання?» на «за яких умов онлайн-навчання ефективне?». Словом, нам потрібне як онлайн-навчання, так і очне навчання. Інтеграція технологій в освіту може бути успішною лише тоді, коли береться до уваги людський фактор. Ані гучні реформи, ані чудодійні технології не зроблять тієї важкої роботи, яка вимагається від викладачів та студентів. In this article, using the example of online learning as the most popular innovative educational technology (EdTech) today, the myths and realities of innovative educational technologies are discussed. In particular, the author analyzes three main problems of online learning that exist in the form of myths: myth No.1 – online learning is not respected by employers; myth No.2 – online learning is easier than offline learning; myth No.3 – online learning is more effective than offline learning. The study proves that myths are not always untrue. For example, our research confirms that employers are relatively right about their distrust of online degrees. On the other hand, it disproves the myth of online learning as an easy type of education. On the contrary, the article shows that its programs are just as challenging as offline programs, as the requirements for online and offline learning are the same and are ensured by the accreditation of higher education institutions. In other words, despite the fact that the technologies are different, the educational mission and academic standards remain the same as in traditional education – providing quality education. Finally, this paper debunks the myth of the superior effectiveness of online learning, which is assessed by various researchers based on the three most popular criteria we have identified: student satisfaction, student achievement, and the time criterion of the speed of the learning process. It is concluded that the challenge that many researchers have accepted today is to change the question from «is online learning effective»? to «under what conditions is online learning effective»? In short, we need both online and face-to-face learning. The integration of technology into education can only be successful if the human factor is taken into account. Neither high-profile reforms nor miraculous technologies will do the hard work required of teachers and students.Item Нейроміфи як перешкода на шляху до якісної освіти(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-27) Круківський, Василь Іванович; Krukivskyi, Vasyl; Круковский, Василий Иванович; Шевченко, Ольга Леонідівна; Shevchenko, Olha; Шевченко, Ольга Леонидовна; Круківська, О. В.; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Турчанинова, Виктория ЕвгеньевнаОЕСР ще у 2002 році заявила, що нейроміфи (педагогічні легенди) несуть потенційну загрозу зниження якості освіти. Тому з ними необхідно боротися, а для цього треба знати їх природу. Мета цієї статті на основі аналізу проведених у світі досліджень, познайомити читачів із генезісом нейроміфів, ступенем їх поширеності серед освітян світу, ризиками, які вони представляють для навчання, та засобами їх подолання. В статті дається характеристика трьох найпоширеніших серед освітян світу нейроміфів: навчальні стилі, множинність прояву інтелекту, міф про домінування лівої або правої півкуль мозку. Порушується питання про можливість проведення дослідження поширеності нейроміфів серед українських освітян. Оскільки, як зазначають закордонні й українські фахівці, наявні навчальні програми традиційно націлені на розвиток переважно лівої півкулі мозку, в статті пропонується розглянути питання про потребу розробки навчальних програм для збалансованого розвитку як лівої, так і правої півкуль головного мозку. The OECD stated back in 2002 that neuromyths (pedagogical legends) pose a potential threat of lowering the quality of education. Therefore, it is necessary to deal with them, and so you need to know their nature. The purpose of this article, based on the analysis of research conducted in the world, is to introduce readers to the genesis of neuromyths, the degree of their prevalence among educators around the world, the risks they pose to education, and the means of overcoming them. The article describes three of the most common neuromyths among educators in the world: learning styles, multiple manifestations of intelligence, and the myth of the dominance of the left or right hemisphere of the brain. The question of the possibility of conducting a study of the prevalence of neuromyths among Ukrainian educators is raised. Since, as noted by foreign and Ukrainian experts, existing educational programs are traditionally aimed at developing mainly the left hemisphere of the brain, the article proposes to consider the need to develop educational programs for the balanced development of both the left and right hemispheres of the brain.Item Особливості освіти в умовах збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022-04-21) Круківський, Василь Іванович; Krukivskyi, Vasyl; Круковский, Василий Иванович; Круківська, О. В.; Саєнко, С. Г.; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Турчанинова, Виктория ЕвгеньевнаУ 2007 році освіта була визнана Організацією Об'єднаних Націй окремою галуззю надзвичайної допомоги в рамках широкої реформи гуманітарного сектору. Визначена як четвертий стовп гуманітарної допомоги, поряд із продовольством, житлом та охороною здоров'я, вона нині розглядається міжнародними інститутами як найважливіший засіб порятунку життя. В даній статті розглядаються: історія виникнення концепту «освіта в надзвичайних ситуаціях» (ОНС); дефініція ОНС; міжнародні стандарти, що регулюють ОНС; головні міжнародні та національні організації ОНС, зокрема роль ЮНЕСКО та ЮНІСЕФу, особливості ОНС в умовах збройного конфлікту та як за цих умов міжнародне гуманітарне право може захистити освіту. В результаті дослідження визначається в якому випадку освіта може стати одним із джерел конфлікту (випадок Росії) та що треба робити, щоб освіта уникнула такої ролі й, навпаки, стала інструментом його запобігання. В статті також здійснена спроба розмежувати поняття збройного конфлікту і війни з моральної точки зору та наводиться аргументація того, що поняття війни в міжнародному гуманітарному праві треба зберегти. Наприкінці статті представлено рекомендації ЄС щодо організації освіти після конфлікту. Зроблено висновок, що освіта не є чарівним рішенням конфліктів, але вона слугує потужним інструментом для усунення корінних причин і рушійних сил мови ненависті та для пом'якшення її руйнівного впливу. Освіта ― це наша найбільша надія та єдиний шанс для успішного розвитку всього людства. In 2007, education was recognized by the United Nations as a separate area of emergency relief as part of a broad reform of the humanitarian sector. Defined as the fourth pillar of humanitarian aid, along with food, shelter, and health care, it is viewed by international institutions as a critical lifesaving tool. This article examines: the origins of the concept of Education in Emergencies (EiE); the definition of EiE; international standards governing EiE; the main international and national EiE organizations, in particular the role of UNESCO and UNICEF, the characteristics of EiE in armed conflict and how international humanitarian law can protect education in these circumstances. The study identifies where education can become one of the sources of conflict (the case of Russia) and what needs to be done to ensure that education avoids this role and, on the contrary, becomes a tool for its prevention. The article also attempts to distinguish between the notion of armed conflict and war from a moral point of view and argues that the notion of war in international humanitarian law should be preserved. At the end of the article, the EU's recommendations for post-conflict education are presented. It concludes that education is not a magic solution to conflict, but serves as a powerful tool to address the root causes and drivers of hate speech and to mitigate its destructive impact. Education is our greatest hope and the only chance for the successful development of all humanity.Item Особливості педагогічної комунікативної ситуації та основні бар’єри для спілкування викладач-студент у дистанційній онлайн-освіті(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-27) Круківський, Василь Іванович; Krukivskyi, Vasyl; Круковский, Василий Иванович; Маркова, Олена Володимирівна; Markova, Olena; Маркова, Елена Владимировна; Чеботарьова, Людмила Іванівна; Chebotarova, Liudmyla; Чеботарёва, Людмила Ивановна; Шматок, Тетяна Григорівна; Shmatok, Tetiana; Шматок, Татьяна ГригорьевнаЦя стаття має на меті дослідити особливості педагогічної комунікативної ситуації, а також вплив на неї інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у дистанційній освіті (ДО), роблячи її менш асиметричною. Окрім того, онлайн-навчання кардинально змінює ролі студента та викладача. Студент стає в центрі онлайн-навчання, отримуючи майже повну автономію, можливість самонавчання та самооцінювання, тоді як викладач тепер виконує переважно роль консультанта, наставника або модератора. ДО породжує також нові форми взаємодії, підтримки та оцінювання. Підтримка студентів викладачами включає три істотні та взаємозалежні функції: когнітивну, афективну та системну. Вони сприяють розвитку навчання через консультування та оцінювання, підвищення відданості студентів, а також створення зручних систем управління інформацією. В статті розглядаються також фізичні, семантичні та психологічні бар’єри, що заважають ефективній комунікації, знижуючи таким чином мотивацію студентів, а отже й продуктивність навчання. Дослідження виявило адаптивні й технічні недоліки ДО та засоби їх подолання. Тепер ми можемо навіть говорити про нову культуру відносин, що формується, або про культуру викладача і культуру студента, обидві вони породжені використанням ІКТ. This article aims to investigate the peculiarities of the pedagogical communicative situation, as well as the impact of information and communication technologies (ICT) on it in distance education (ED), making it less asymmetric. In addition, online learning radically changes the roles of the student and teacher. The student becomes the center of online learning, receiving almost complete autonomy, the possibility of self-learning and self-evaluation, while the teacher now plays mainly the role of consultant, mentor or moderator. ED also creates new forms of interaction, student support and assessment. Student support by teachers includes three essential and interdependent functions: cognitive, affective and systemic. They promote learning through advising and assessment, increasing student engagement, and creating user-friendly information management systems. The article also considers physical, semantic, and psychological barriers that prevent effective communication, thus reducing student motivation, and therefore, learning productivity. The study has revealed? the adaptive and technical shortcomings of the DO and means of overcoming them. We can even talk about a new relational culture that is being formed, or about the new form of culture relation being formed, or about the teacher’s and student’s culture ‒ both generated by the use of ICT?Item Підтримка українських студентів-біженців у Європі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-27) Круківський, Василь Іванович; Krukivskyi, Vasyl; Круковский, Василий Иванович; Саєнко, С. Г.; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Турчанинова, Виктория ЕвгеньевнаЦя оглядова стаття інформує про європейський досвід залучення до вищої освіти українських студентів-біженців, які полишили Україну у зв’язку з російсько-українською війною. У статті зазначається, що перше в історії застосування Європейської Директиви про тимчасовий захист, яка пропонує швидку допомогу і чіткий правовий статус, стало показовим прикладом того, як доброзичливо ЄС приймає українських біженців, зокрема школярів та студентів, на своїй території. Вже з самого початку російського вторгнення доступ до освіти для дітей та молоді, які втікали з України, був визнаний європейськими країнами «безпосереднім пріоритетом». Стаття описує які конкретні заходи були вжиті для забезпечення права на вищу освіту українських студентів-біженців на загальноєвропейському, національному, регіональному, а також місцевому рівнях публічними органами влади, окремими приватними структурами та навіть приватними особами. Робиться висновок, що, пам’ятаючи про численні стреси, яких зазнають студенти-біженці під час збройного конфлікту, належна підтримка, розуміння проблем і заохочення до навчання є життєво важливими, так само як і увага до їхньої безпеки. ЄС у цьому випадку продемонстрував велику солідарність з українським народом, зокрема, в галузі освіти. This review article informs about the European experience of attracting Ukrainian refugee students who left Ukraine due to the Russian-Ukrainian war to higher education. The article notes that the first-ever application of the European Directive on Temporary Protection, which offers quick assistance and a clear legal status, became a demonstrative example of how the EU kindly accepts Ukrainian refugees, in particular schoolchildren and students, on its territory. From the very beginning of the Russian invasion, access to education for children and youth fleeing Ukraine was recognized as an «immediate priority» by European countries. The article describes what specific measures were taken to ensure the right to higher education of Ukrainian refugee students at the pan-European, national, regional, and local levels by public authorities, individual private structures, and even private individuals. It is concluded that, bearing in mind the many stresses experienced by refugee students during armed conflict, adequate support, understanding of the issues and encouragement to learn are vital, as is attention to their safety. In this case, the EU demonstrated great solidarity with the Ukrainian people, particularly in the field of education.Item Європейська мовна політика: мультилінгвізм, плюрилінгвізм і англійська мова(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-04) Круківський, Василь Іванович; Krukivskyi, Vasyl; Круківська, О. В.; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Турчанинова, Виктория Евгеньевна; Саєнко, С. Г.Дана стаття присвячена мовній політиці мультилінгвізму і плюрилінгвізму Європейського Союзу (ЄС), членом якого Україна прагне стати. Плюрилюнгвізм, який забезпечує мобільність і конкурентоздатність насамперед молоді в умовах глобалізації, є також відповіддю ЄС на всесвітню гегемонію англійської мови, яка загрожує різноманіттю мов аж до можливості їх зникнення. У статті розглядаються результати політики мультилінгвізму і плюрилінгвізму ЄС всередині інституцій. Відмічається що, не дивлячись на теоретичну рівність всіх офіційних мов, встановлену договором про ЄС, фактично англійська мова, витіснивши майже повністю французьку, німецьку, італійську та інші мови, залишилася єдиною мовою-посередником (lingua franca) в роботі установ ЄС і навіть у спілкуванні ЄС з його громадянами, що порушує Хартію основних свобод ЄС і тому з цим монолінгвізмом треба боротися особливо зараз, коли Великобританія покинула ЄС. Це саме явище засилля англійської мови спостерігається в системі освіти переважної кількості країн-членів ЄС. Хоча іноземна мова стала обов’язковою для вивчення вже з початкової школи, а друга іноземна мова переважно з п’ятого класу, 80% учнів і студентів і науковців всіх держав Європейського Союзу обирають першою іноземною мовою англійську, тобто має місце майже повна англізація освіти і науки, її комерціалізація. Таке явище загрожує перетворити всі інші мови в периферійні, провінційні і взагалі непотрібні для вивчення, а можливо і спілкування. Це призведе світ до гомогенізації, стандартизації і, зрештою, до зникнення багатьох мов і культур. В статті розглядаються можливі альтернативи англійській мові від ЄС, запропоновані в так званій доповіді «Rapport Grin», де пропонується три альтернативні моделі: «монархічна» – англійська залишаться першою; модель трьох великих мов: англійської, французької й німецької, третя модель – штучна мова – есперанто. Робиться висновок, що англійська мова залишиться монопольною ще багато років і єдиний можливий варіант спротиву – це плюрилінгвізм через освіту. This article focuses on language policy, multilingualism and plurilingualism in the European Union, whose member Ukraine is striving to become. Plurilingualism, which ensures the mobility and competitiveness of especially young people in the context of globalization, is also the reaction of the European Union on the global hegemony of the English language, which threatens the diversity of languages until their disappearance. The article discusses the results of the policy of multilingualism and plurilingualism in the institutions of the European Union. It is noted that, despite the theoretical equality of all official languages, established by the Treaty on European Union, in fact, English has almost completely replaced the French, German, Italian and other languages, and remains the only intermediate language (lingua franca in institutions of the European Union and even the communication of the European Union with its citizens, that violates the Charter of fundamental freedoms of the European Union and, therefore, it is necessary to overcome monolingualism, especially now, when the UK withdrew from the European Union. The monopoly on the English language is observed in the education system of the vast majority of member countries of the European Union. Although foreign language became compulsory for primary school and compulsory as a second foreign language to study, since the fifth grade, 80% students and scientists of all member States of the European Union choose the first foreign language as English that is almost complete Anglicization of education and science and its commercialization. This phenomenon threatens to turn all the other languages in a peripheral, provincial ones and which generally should not be studied and not necessary for communication. This will lead the world to the homogenization, standardization and, ultimately, to the disappearance of many languages and cultures. The article discusses the possible alternatives to the English language, proposed by the European Union in the so-called report «Rapport Grin», which proposes three alternative models: the first model is the so – called monarchical model, where English is the first; the second model of the three main languages: English, French and German, the third model is an artificial language – Esperanto. The conclusion is that English will remain the exclusive language for many years, and the only possible way to confront it is plurilingualism through education.