Browsing by Author "Lavreniuk, Vladyslav"
Now showing 1 - 20 of 35
Results Per Page
Sort Options
Item Government response on russian war in Ukraine: Relocating business(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2023) Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав Владимирович; Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Полищук, Евгения Анатольевна; Kornyliuk, Anna; Корнилюк, Анна Валентинівна; Корнилюк, Анна Валентиновна; Horbov, Vladyslav; Горбов, Владислав Володимирович; Горбов, Владислав Владимирович; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Иващенко, Алла ИвановнаThe russian war in Ukraine replaced not only millions of people but also businesses in the safer regions of Ukraine. The study aims to identify regional stakeholders’ emergency responses in reaction to the russian war in Ukraine associated with business relocations and their impact on the host region. Employing qualitative research methods, including focus group discussions and in-depth semi-structured interviews with 25 informants (representatives of departments of economic development of regional authorities and administrators of regional development agencies), the study was conducted between March and May 2023. The findings reveal a diverse range of relocation strategies, with a significant inclination toward safer western and central regions of Ukraine, which accounted for more than 70% of displaced businesses. The notable share of relocated companies are wholesale and retail trade companies and the processing industry companies – 40% and 32%, respectively. It is assumed that not capital-intensive companies were relocated first. The support from regional stakeholders played a crucial role in mitigating business challenges related to relocation (communication difficulties, market loss, supply chain disruptions, and employee relocation issues, providing comprehensive assistance, and facilitating integration into the new socio-economic environment). The study acknowledges potential biases in responses and emphasizes the importance of correctly interpreting results. The study results are helpful for policy-making regarding regional development and the post-war rebuilding of Ukraine.Item Macroeconomic factors influencing on the reorganization of banks in the conditions of economic imbalances(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав Владимирович; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Примостка, Елена Александровна; Chepizhko, Oksana; Чепіжко, ОксанаІn the context of increasing economic imbalances, the goals of bank reorganization are being transformed and are acquiring new content, which increases the relevance of macroeconomic factors. The article is aimed at identifying the impact of macroeconomic factors on the choice of reorganization method by building a neural network like the Kohonen map. A cluster analysis method has been applied to build a neural network of the type of self-organization maps of Kohonen. As a result, has allowed four clusters. The first cluster includes developing countries. The most common methods are M&A agreements and buyback operations. Among the priority factors of influence are a high level of GDP per capita, a growing share of the urban population, and significant tax revenues. The second cluster includes developing countries, for which consolidation methods such as partial absorption, and acquisition of fixed assets are a priority. Among the main factors influencing, it is worth highlighting commodity trade, inflation, and the GDP deflator. The third cluster includes highly developed, developing countries, for which the dominance of share buyback agreements, which is primarily related to the share of foreign direct investments, the volume of GDP and the volume of tax revenues. The fourth cluster includes mainly developed countries, that are not included in the third cluster. Due to the determining influence of significant volumes of domestic crediting, foreign direct investments, GDP and a significant share of gross accumulation, practically all methods of reorganization are common in these countries (M&A, buybacks can be singled out among the most common transactions). В умовах посилення економічних дисбалансів цілі реорганізації банків трансформуються та набувають нового наповнення, що посилює актуальність впливу саме макроекономічних факторів. Метою дослідження є виявлення впливу макроекономічних факторів на вибір методу реорганізації шляхом побудови нейронної мережі на зразок карти Кохонена. Застосовано кластерний підхід для побудови нейронної мережі типу самоорганізаційних карт Кохонена. У результаті було виділено чотири кластери. До першого кластера ввійшли країни, що розвиваються. Найпоширенішими методами є угоди M&A та операції зворотного викупу. Серед пріоритетних макроекономічних факторів впливу – високий рівень ВВП на душу населення, зростаюча частка міського населення, значні податкові надходження. До другого кластера ввійшли нові індустріальні країни, для яких пріоритетними є такі методи консолідації, як часткове поглинання, придбання основних засобів. Серед основних макроекономічних факторів впливу варто виділити товарну торгівлю, інфляцію та дефлятор ВВП. Третій кластер включає високорозвинені країни та країни, що розвиваються, для яких характерне домінування угод зворотного викупу акцій, що пов'язано насамперед із часткою прямих іноземних інвестицій, обсягом ВВП та обсягом податкових надходжень. До четвертого кластера ввійшли переважно розвинуті країни, які не ввійшли до третього кластера. Визначальний вплив чинять обсяги внутрішнього кредитування, прямі іноземні інвестиції, ВВП та валові нагромадження, що сприяє розвиткові майже всіх способів реорганізації (серед найпоширеніших угод можна виокремити M&A та зворотний викуп).Item Resilience and adaptation strategies of different regions in Ukraine in supporting small and medium enterprises during the war period(Baltija Publishing, 2023) Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Полищук, Евгения Анатольевна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав ВладимировичThis study aims to examine the economic resilience and adaptation strategies of different regions in Ukraine amid the ongoing war and the challenges faced by small and medium enterprises (SMEs). The methodological approach, combining a rigorous Secondary Data Review with advanced analytical tools like DEEP software, provides a robust framework for understanding the diverse strategies Ukrainian regions have employed to support SMEs amidst war. The methodology ensures a comprehensive, accurate, and ethically sound analysis, contributing valuable insights into economic resilience in conflict zones. As a result, in different regions were identified own particularities of resilience and adaptation strategies. In Chernivtsi, the focus is on environmental sustainability and employment opportunities, as seen in initiatives like "Green Plastic". The State Employment Service has significantly aided internally displaced people (IDPs), with compensation programs for employers. Chernihiv's recovery efforts center on financial aid for damaged businesses, with the regional budget providing partial reimbursements. Cherkasy highlights the role of international cooperation, with USAID's substantial grant to Aramis, a local company, enhancing its production capabilities and bolstering the region’s manufacturing sector. Dnipropetrovska offers insights into grant competition for SMEs, supported by EU and Germany, and IDPs’ access to micro-business grants. Ivano-Frankivska's "Warm City Grants" program demonstrates increased co-financing for participants, emphasizing support for micro and small business entities. Kharkivska reveals a shift in business activities towards military needs, while Khersonska focuses on grant assistance for small businesses affected by the invasion. In Kyivska, numerous initiatives, such as the "eRobota" program, training for business owners, and the launch of a training program with Google, support the burgeoning entrepreneurial spirit despite challenges. Lvivska's investment in logistics and a targeted regional program for relocated enterprises are notable, as is Luhanska's struggle with its coal industry in the face of war. The practical implications of this study provide actionable insights for policymakers and stakeholders, guiding effective support strategies for SMEs in conflict-affected regions. Value/originality. Each region displays unique strategies and programs to combat the economic fallout of the war. This includes support for IDPs, revitalization of damaged businesses, and fostering new entrepreneurial ventures. The findings underscore the critical role of governmental and international support in sustaining and reviving economies in war-affected areas. The study concludes that despite the severe challenges posed by the war, the resilience and adaptability of Ukrainian regions are evident in their diverse approaches to economic recovery and support for IDPs and SMEs. This resilience not only aids in immediate recovery but also lays a foundation for long-term economic stability and growth.Item The comparative analysis of methods for assessing the impact of operational risk on banks' capital(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2024) Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав Владимирович; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Sokolovska, Natalia; Соколовська, Наталя; Prymostka, Andrii; Примостка, АндрійThe aim of the study is to compare international and national approaches to measuring the impact of operational risk on bank capital, to identify the advantages and the level of complexity of each approach, and to reveal the level of strain on banks' regulatory capital. The study found a significant impact of operational risk on the sufficiency of banks' capital, highlighting the need to form substantial capital reserves to absorb potential losses. A detailed comparative analysis of banks, including PrivatBank, Oschadbank, and Ukreximbank, indicated a significant influence of the size of banking assets on the amount of capital under operational risk. The study revealed differences in measuring the impact of operational risk on the regulatory capital of a bank depending on the use of international (BIA, TSA) or national approaches to assessing potential losses. The results of the study show a substantial difference in the assessment of reserves under operational risk using international and national approaches. This difference indicates the need for a more harmonized approach to the assessment and management of operational risk in the banking sector. The national approach to assessing reserves under operational risk creates more strain on banks' capital compared to international approaches. It was determined that the most significant difference in assessing the minimum capital for covering operational risk is observed between the international approach BIA and the national approach. It was established that the banks' priority task is to minimize reserves under operational risk in order to reduce the strain on bank capital, which can only be achieved by building and maintaining an effective operational risk management system by the banks. Метою дослідження є порівняння міжнародних та національних підходів до вимірювання впливу операційного ризику на капітал банку, визначення переваг і рівня складності кожного підходу, виявлення рівня навантаження на регулятивний капітал банків. Дослідження виявило значний вплив операційного ризику на достатність капіталу банків, підкресливши необхідність формування значних резервів капіталу для абсорбції ймовірних збитків. Детальний порівняльний аналіз банків, зокрема Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку, вказав на суттєвий вплив величини банківських активів на обсяг капіталу під операційний ризик. Дослідження виявило відмінності при вимірюванні впливу операційного ризику на регулятивний капітал банку залежно від використання міжнародних (BIA, TSA) чи національних підходів до оцінки ймовірних утрат. Отримані результати дослідження свідчать про суттєву різницю в оцінці резервів під операційний ризик за міжнародним та національним підходами. Ця різниця вказує на необхідність більш гармонізованого підходу до оцінки та управління операційним ризиком у банківському секторі. Національний підхід до оцінки резервів під операційний ризик формує більше навантаження на капітал банків порівняно з міжнародними підходами. Визначено, що найсуттєвіша різниця в оцінках мінімального капіталу на покриття операційного ризику спостерігається за міжнародним підходом BIA та національним підходом. Установлено, що пріоритетним завданням банків є мінімізація резервів за операційним ризиком із метою зниження навантаження на капітал банку, якої можливо досягти лише за побудови та підтримання банками системи ефективного операційного ризик-менеджменту.Item The impact of M&A transactions on the growth of the banks’market value(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Pantielieieva, N.; Пантєлєєва, Н.; Krasnovа, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав Владимирович; Lytvynenko, O.; Литвиненко, О. К.The globalization of markets, the need to comply with modern economic trends and introduce new technological solutions to increase the profitability of the banking business have significantly intensified the processes of mergers and acquisitions in the banking sector. M&A processes are long and complex, their results are difficult to forecast in lack of actual detailed research. The diversity of the results of the available research requires updating the data based on larger volumes of transactions and larger time intervals. The purpose of the article is to substantiate two hypotheses: first, the impact of M&A agreements especially on the increase in the value of banks; and impact of factors that show economic development level on the value of banks. The object of the study is the relationship between the value of commercial banks in domestic and foreign financial markets, M&A agreements, as well as economic indicators published by the World Bank and measuring the level of economic development of countries. The article uses statistical modeling method. The constructed model of linear regression allows to state that the fact of influence of M&A on growth of cost of consolidated banks is fair for 54.8% of cases. The study shows that the M&A processes have the greatest impact on the value of banks in the interval of 3— 5 years after the conclusion of the agreement. Analysis of the relationship between economic indicators and the growth of bank value shows that the greatest impact on the value of banks has percent of the growth of GDP and GDP per capita, but the low value of the determinant at 22.9% indicates a low dependence of bank value on the level of economic indicators in general. It was found that external factors do not directly affect the growth in the value of banks in the process of M&A transactions. The question of expanding the system of factors that will influence the M&A processes and, as a consequence, the value of the banks, will be the subject of further research. Глобалізація ринків, необхідність відповідати сучасним економічним тенденціям і впроваджувати нові технологічні рішення для підвищення прибутковості банківського бізнесу значно активізували процеси злиття і поглинання в банківському секторі. Процеси злиття і поглинання довгі та складні, їх результати важко передбачити за відсутності фактичних детальних досліджень. Різноманітність результатів наявних досліджень вимагає оновлення даних на основі більших обсягів трансакцій і більших часових інтервалів. Метою статті є обґрунтування двох гіпотез: по-перше, вплив угод про злиття і поглинання, особливо на збільшення вартості банків; та вплив факторів, які показують рівень економічного розвитку на вартість банків. Об’єктом дослідження є взаємозв’язок між вартістю комерційних банків на внутрішньому і зовнішньому фінансових ринках, угодами про злиття і поглинання, а також економічними показниками, опублікованими Світовим банком і такими, що вимірюють рівень економічного розвитку країн. Використано метод статистичного моделювання. Побудована модель лінійної регресії дозволяє стверджувати, що факт впливу M&A на зростання вартості консолідованих банків справедливий у 54,8 % випадків. Дослідження показує, що процеси злиття та поглинання мають найбільший вплив на вартість банків у проміжку 3—5 років після укладення угоди. Аналіз взаємозв’язку між економічними показниками та зростанням вартості банків показує, що найбільший вплив на вартість банків має відсоток зростання ВВП і ВВП на душу населення, але низьке значення детермінанти у 22,9 % свідчить про низьку залежність вартість банку на рівні економічних показників в цілому. Установлено, що зовнішні чинники не впливають безпосередньо на зростання вартості банків при здійсненні операцій M&A. У короткостроковій перспективі можна стверджувати, що банк зазнає зростання витрат, збільшення суми короткострокової і довгострокової заборгованості і збільшення обсягу портфеля міноритарних цінних паперів. Однак це тільки збільшить вартість банку, позиціонуючи його як значимого гравця на ринку. Питання розширення системи факторів, які впливатимуть на процеси M&A і, як наслідок, на вартість банків, буде предметом подальших досліджень.Item Адаптація бізнес-моделей банків у діджитал-середовищі(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Адаптація практик регулювання фінансового бізнесу у взаємодії з фінтех-індустрією(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Визначення кредитних ризиків за активними операціями банків в Україні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Вплив ризиків фінтех-інновацій на фінансовий бізнес(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Вплив фінтех-інновацій на банківський бізнес(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Генезис системно важливих банків(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Загальні вимоги регулятивних органів до оцінки кредитних ризиків за активними операціями банків(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Зарубіжний досвід ідентифікації системно важливих банків(Видавництво «Знання», 2014-08-22) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, VladyslavДосліджено зарубіжний досвід ідентифікації системно важливих банків. Проаналізовано і систематизовано основні підходи та методи ідентифікації системної важливості банків. Надано рекомендації з імплементації зарубіжного досвіду ідентифікації та регулювання діяльності таких банків у банківському секторі України.Item Ключові драйвери кібер-ризиків фінансових установ(«ФОП Середняк Т. К.», 2021-04-12) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Кліматичні ризики у фінансовому бізнесі(ФОП Лібуркіна Л. М., 2021) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Александровна; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичМета статті полягає у виявленні властивостей та напрямів впливу зміни клімату на профіль фінансового бізнесу, модифікації фінансових ризиків з урахуванням ризиків кліматичних змін. Зміни клімату мають глобальний характер, формуючи нові виклики як для корпорацій, фінансових установ і центральних банків, так і для економіки в цілому. Наведено статистику масштабів загрозливого впливу кліматичних ризиків на економіку та фінансовий сектор. Зазначено, що агрегований вплив кліматичних ризиків значно перевищує збитки від краху фінансових ринків. Зокрема, через природні катастрофи у 2020 році світова економіка зазнала збитків у розмірі близько 200 млрд дол США. Систематизовано й узагальнено властивості кліматичних ризиків, до яких віднесено: непередбачуваність, радикальна невизначеність, складна динаміка, ланцюговий ефект, незворотність, нелійнійність. Внаслідок високого рівня невизначеності проблема інтеграції кліматичних ризиків у систему ризик-менеджменту фінансових установ залишається особливо складною. Визначено напрями трансформації ризиків, що генеруються глобальними змінами клімату у фінансові ризики. Зазначено, що, незважаючи на загрозливий вплив збитків, спричинених надзвичайними погодними явищами та кліматичними катастрофами, управління цими ризиками все ще характеризується низьким рівнем проникнення в систему ризик-орієнтованого управління фінансовими установами. Для того щоб фінансовий бізнес ефективно управляв ризиками з урахуванням змін клімату, запропоновано інноваційні підходи, що мають стратегічне значення, зокрема, такі як «зелені» облігації та облігації катастроф. Від того, наскільки успішно фінансові установи зможуть реалізувати свою політику у цьому напрямі, залежатиме фінансова стабільність і сталий динамічний розвиток економіки. The article is aimed at identifying, firstly, the features and the ways in which climate change influences the profile of financial business, and secondly, financial risks modification while taking into account climate change risks. Climate change is global, it causes new challenges for corporations, financial institutions and central banks, and for economy, as a whole. Statistics on the scale of the threatening impact produced by climate-re;ated risks on economy and its financial sector are presented. It is noted that the aggregate impact of climate change risks significantly exceeds the losses from the financial markets collapse. In particular, due to the natural disasters in 2020, the world economy suffered losses of about US$ 200 billion. The properties of climate-related risks are systematized and generalized, including the following: unpredictability, radical uncertainty, complex dynamics, chain effect, irreversibility, nonlinearity. Due to the high level of uncertainty, the problem of integrating climate change risks into the risk management system of financial institutions remains particularly complex. The ways in which risks generated by global climate change transform into financial risks are determined. It is noted that, despite the threatening impact of damage caused by extreme weather events and climate catastrophes, the management of these risks is still characterized by a low level of penetration into the system of risk-oriented management of financial institutions. In order for the financial business to effectively manage risks taking into account climate change, innovative approaches of strategic importance have been suggested, namely, green bonds and disaster bonds. The financial stability and sustainable dynamic development of economy will depend on the performance of financial institutions in implementing their policies in this area.Item Міжнародний досвід регулювання фінансового бізнесу в умовах розвитку фінтех-індустрії(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович; Сембієва, Л. М.; Жагипарова, А. О.Item Онтологія природи та сутність системно важливих банків(Видавничий дім «Інжек», 2014) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, VladyslavМета статті полягає у визначенні факторів становлення та формування сутності системно важливих банків. Проведено ретроспективний аналіз еволюції системно важливих банків. Визначено послідовний, логічний процес генезису банків від приватних до рівня національно та глобально системно важливих банків, що дозволило з’ясувати економічну природу системно важливих банків, які на сьогоднішній день є високозначущими не тільки для своєї країни, але і в межах глобальної фінансової системи. Розглянуто підходи іноземних науковців і міжнародних організацій з регулювання банківської діяльності до трактування сутності системно важливих банків. Результатом проведеного дослідження є визначення основних етапів генезису системно важливих банків: зародження, становлення, розвиток. Виділено основні особливості та домінанту стосовно кожного етапу еволюції системно важливих банків. Як напрям, альтернативний еволюційному підходу, розглянуто трактування сутності системно важливих банків з позиції системного ризику, і на основі рекомендацій регуляторних органів, таких як Базельський комітет і Рада з фінансової стабільності, виявлено неузгодженість у вітчизняному законодавстві щодо теми дослідження. Зазначено, що найкраще, відповідно до міжнародних стандартів, сутність національних системно важливих банків відображає поняття «системний банк». У подальшому дослідження є перспективним, з огляду на те, що його проблематика є новою. Зокрема, це: закріплення єдиного визначення системно важливих банків на рівні законодавства; розробка методології ідентифікації національних системно важливих банків; створення спеціалізованого департаменту на рівні центрального банку для регулювання діяльності системно важливих банків.Item Основи регулювання системно важливих банків(ДВНЗ «Університет банківської справи», 2015-05-28) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович; Краснова, Ірина ВікторівнаItem Практичні аспекти управління валютним ризиком(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2019-12-23) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович; Лук’янчук, Д. Ю.Item Підвищення фінансової грамотності населення: зарубіжний досвід(Харківський національний економічний університет, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович; Лавренюк, Анастасія Вікторівна; Lavreniuk, Anastasiia; Лавренюк, Анастасия ВикторовнаМета статті полягає в дослідженні зарубіжного досвіду підвищення фінансової грамотності населення та можливих шляхів його імплементації в Україні. У статті обґрунтовано необхідність підвищення фінансової грамотності населення в контексті посилення фінансової інклюзії. Проаналізовано рівень фінансової грамотності населення України, відображеного Індексом фінансової грамотності, який обчислено за методикою USAID. На основі дослідження теоретичних і методологічних підходів розкрито сутність категорії «фінансова грамотність». Визначено чотири сфери формування когнітивних знань, умінь і навичок фінансової грамотності фінансово ізольованих і малозабезпечених громадян: 1) доступність базових фінансових послуг; 2) доступність мобільного банківського обслуговування; 3) доступність мікрофінансування; 4) доступність інноваційних FinTech-рішень. Дослідження зарубіжного досвіду продемонструвало розвиток різних напрямів підвищення фінансової грамотності: 1) залучення бізнесу до підвищення фінансової грамотності; 2) підвищення фінансової грамотності школярів і молоді; 3) підвищення фінансової грамотності малозабезпеченого населення; 4) підвищення фінансової грамотності на робочому місці; 5) дистанційне підвищення фінансової грамотності; 6) національні програми підвищення фінансової грамотності. Дослідження передового міжнародного досвіду дозволило ідентифікувати низку проблем у вітчизняній практиці посилення фінансової грамотності, а саме: 1) недостатня робота з вразливими групами населення (враховуючи вік і географію); 2) проблемними віковими категоріями є: 18–24 роки (особливо 18–19 років) і старші 60 років; 3) сільське населення має низьку фінансову грамотність; 4) значна частка вкладників банків не знають про наявність гарантування вкладів фізичних осіб; 5) незначна кількість клієнтів банків знають, що банки мають розкривати інформацію про реальну відсоткову ставку за кредитами. З метою підвищення рівня фінансової грамотності населення, враховуючи передовий зарубіжний досвід, обґрунтовано необхідність запровадження таких заходів: 1) навчання дітей базовим економічним категоріям з раннього віку; 2) розробка спеціальних обов’язкових курсів фінансової грамотності для школярів; 3) створення системи навчання викладачів; 4) популяризація необхідності підвищення рівня фінансової грамотності (майстер-класи, круглі столи, лекції, семінари, конференції, методична література тощо); 5) створення інформаційно-консультативних центрів з надання допомоги населенню з фінансових питань; 6) залучення ЗМІ, використання соціальних мереж, розробка вебсайтів, платформ для розвитку фінансової грамотності. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка моделей кількісної оцінки впливу рівня фінансової грамотності на фінансову інклюзію шляхом побудови: 1) логістичної регресії; 2) пробіт-регресії. Також потребують уваги питання управління ризиками, пов’язаними з фінансовою грамотністю, фінансовою поведінкою та фінансовою інклюзією. The article is aimed at studying foreign experience in improving the financial literacy of the population and possible ways of its implementation in Ukraine. The article substantiates the need to increase the financial literacy of the population in the context of strengthening financial inclusion. The level of financial literacy of the population of Ukraine, as reflected by the Financial Literacy Index, which is calculated according to the USAID methodology, is analyzed. Based on the study of theoretical and methodological approaches, the essence of the category of «financial literacy» is disclosed. Four areas of formation of cognitive knowledge, competences and skills as to the financial literacy of financially isolated and low-income citizens are defined: 1) availability of basic financial services; 2) availability of mobile banking services; 3) availability of microfinance; 4) availability of innovative FinTech solutions. The study of foreign experience demonstrated the development of various directions of improving financial literacy: 1) involving business in improving financial literacy; 2) improving the financial literacy of schoolchildren and young people; 3) improving the financial literacy of the poor population; 4) improving financial literacy in the workplace; 5) remote improvement of financial literacy; 6) national programs to improve financial literacy. The study of international best practices allowed to identify a number of problems in the domestic practice of strengthening financial literacy, namely: 1) insufficient work with vulnerable groups of the population (taking into account age and geography); 2) problematic age categories are: 18-24 years old (especially 18-19 years old) and over 60 years old; 3) rural population has low financial literacy; 4) a significant proportion of bank depositors do not know about the existence of guaranteeing deposits of individuals; 5) a small number of bank customers know that banks must disclose information about the real interest rate on loans. In order to increase the level of financial literacy of the population, taking into account the best foreign experience, the need to introduce the following measures is substantiated: 1) teaching children basic economic categories from an early age; 2) development of special compulsory financial literacy courses for schoolchildren; 3) creation of a system of teacher training; 4) popularization of the need to increase the level of financial literacy (master classes, round tables, lectures, seminars, conferences, methodological literature, etc.); 5) creation of information and advisory centers for providing assistance to the population on financial issues; 6) media involvement, use of social networks, development of websites, platforms for the development of financial literacy. Prospect for further research in this direction is the development of models for quantitative assessment of the impact of the level of financial literacy on financial inclusion by means of: 1) logistics regression; 2) Probit regression. Further attention require the management of risks associated with financial literacy, financial behavior and financial inclusion.