Browsing by Author "Lavreniuk, Vladyslav"
Now showing 1 - 20 of 40
Results Per Page
Sort Options
Item Government response on russian war in Ukraine: Relocating business(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2023) Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав Владимирович; Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Полищук, Евгения Анатольевна; Kornyliuk, Anna; Корнилюк, Анна Валентинівна; Корнилюк, Анна Валентиновна; Horbov, Vladyslav; Горбов, Владислав Володимирович; Горбов, Владислав Владимирович; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Иващенко, Алла ИвановнаThe russian war in Ukraine replaced not only millions of people but also businesses in the safer regions of Ukraine. The study aims to identify regional stakeholders’ emergency responses in reaction to the russian war in Ukraine associated with business relocations and their impact on the host region. Employing qualitative research methods, including focus group discussions and in-depth semi-structured interviews with 25 informants (representatives of departments of economic development of regional authorities and administrators of regional development agencies), the study was conducted between March and May 2023. The findings reveal a diverse range of relocation strategies, with a significant inclination toward safer western and central regions of Ukraine, which accounted for more than 70% of displaced businesses. The notable share of relocated companies are wholesale and retail trade companies and the processing industry companies – 40% and 32%, respectively. It is assumed that not capital-intensive companies were relocated first. The support from regional stakeholders played a crucial role in mitigating business challenges related to relocation (communication difficulties, market loss, supply chain disruptions, and employee relocation issues, providing comprehensive assistance, and facilitating integration into the new socio-economic environment). The study acknowledges potential biases in responses and emphasizes the importance of correctly interpreting results. The study results are helpful for policy-making regarding regional development and the post-war rebuilding of Ukraine.Item Macroeconomic factors influencing on the reorganization of banks in the conditions of economic imbalances(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Chepizhko, Oksana; Чепіжко, ОксанаІn the context of increasing economic imbalances, the goals of bank reorganization are being transformed and are acquiring new content, which increases the relevance of macroeconomic factors. The article is aimed at identifying the impact of macroeconomic factors on the choice of reorganization method by building a neural network like the Kohonen map. A cluster analysis method has been applied to build a neural network of the type of self-organization maps of Kohonen. As a result, has allowed four clusters. The first cluster includes developing countries. The most common methods are M&A agreements and buyback operations. Among the priority factors of influence are a high level of GDP per capita, a growing share of the urban population, and significant tax revenues. The second cluster includes developing countries, for which consolidation methods such as partial absorption, and acquisition of fixed assets are a priority. Among the main factors influencing, it is worth highlighting commodity trade, inflation, and the GDP deflator. The third cluster includes highly developed, developing countries, for which the dominance of share buyback agreements, which is primarily related to the share of foreign direct investments, the volume of GDP and the volume of tax revenues. The fourth cluster includes mainly developed countries, that are not included in the third cluster. Due to the determining influence of significant volumes of domestic crediting, foreign direct investments, GDP and a significant share of gross accumulation, practically all methods of reorganization are common in these countries (M&A, buybacks can be singled out among the most common transactions). В умовах посилення економічних дисбалансів цілі реорганізації банків трансформуються та набувають нового наповнення, що посилює актуальність впливу саме макроекономічних факторів. Метою дослідження є виявлення впливу макроекономічних факторів на вибір методу реорганізації шляхом побудови нейронної мережі на зразок карти Кохонена. Застосовано кластерний підхід для побудови нейронної мережі типу самоорганізаційних карт Кохонена. У результаті було виділено чотири кластери. До першого кластера ввійшли країни, що розвиваються. Найпоширенішими методами є угоди M&A та операції зворотного викупу. Серед пріоритетних макроекономічних факторів впливу – високий рівень ВВП на душу населення, зростаюча частка міського населення, значні податкові надходження. До другого кластера ввійшли нові індустріальні країни, для яких пріоритетними є такі методи консолідації, як часткове поглинання, придбання основних засобів. Серед основних макроекономічних факторів впливу варто виділити товарну торгівлю, інфляцію та дефлятор ВВП. Третій кластер включає високорозвинені країни та країни, що розвиваються, для яких характерне домінування угод зворотного викупу акцій, що пов'язано насамперед із часткою прямих іноземних інвестицій, обсягом ВВП та обсягом податкових надходжень. До четвертого кластера ввійшли переважно розвинуті країни, які не ввійшли до третього кластера. Визначальний вплив чинять обсяги внутрішнього кредитування, прямі іноземні інвестиції, ВВП та валові нагромадження, що сприяє розвиткові майже всіх способів реорганізації (серед найпоширеніших угод можна виокремити M&A та зворотний викуп).Item Resilience and adaptation strategies of different regions in Ukraine in supporting small and medium enterprises during the war period(Baltija Publishing, 2023) Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Полищук, Евгения Анатольевна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав ВладимировичThis study aims to examine the economic resilience and adaptation strategies of different regions in Ukraine amid the ongoing war and the challenges faced by small and medium enterprises (SMEs). The methodological approach, combining a rigorous Secondary Data Review with advanced analytical tools like DEEP software, provides a robust framework for understanding the diverse strategies Ukrainian regions have employed to support SMEs amidst war. The methodology ensures a comprehensive, accurate, and ethically sound analysis, contributing valuable insights into economic resilience in conflict zones. As a result, in different regions were identified own particularities of resilience and adaptation strategies. In Chernivtsi, the focus is on environmental sustainability and employment opportunities, as seen in initiatives like "Green Plastic". The State Employment Service has significantly aided internally displaced people (IDPs), with compensation programs for employers. Chernihiv's recovery efforts center on financial aid for damaged businesses, with the regional budget providing partial reimbursements. Cherkasy highlights the role of international cooperation, with USAID's substantial grant to Aramis, a local company, enhancing its production capabilities and bolstering the region’s manufacturing sector. Dnipropetrovska offers insights into grant competition for SMEs, supported by EU and Germany, and IDPs’ access to micro-business grants. Ivano-Frankivska's "Warm City Grants" program demonstrates increased co-financing for participants, emphasizing support for micro and small business entities. Kharkivska reveals a shift in business activities towards military needs, while Khersonska focuses on grant assistance for small businesses affected by the invasion. In Kyivska, numerous initiatives, such as the "eRobota" program, training for business owners, and the launch of a training program with Google, support the burgeoning entrepreneurial spirit despite challenges. Lvivska's investment in logistics and a targeted regional program for relocated enterprises are notable, as is Luhanska's struggle with its coal industry in the face of war. The practical implications of this study provide actionable insights for policymakers and stakeholders, guiding effective support strategies for SMEs in conflict-affected regions. Value/originality. Each region displays unique strategies and programs to combat the economic fallout of the war. This includes support for IDPs, revitalization of damaged businesses, and fostering new entrepreneurial ventures. The findings underscore the critical role of governmental and international support in sustaining and reviving economies in war-affected areas. The study concludes that despite the severe challenges posed by the war, the resilience and adaptability of Ukrainian regions are evident in their diverse approaches to economic recovery and support for IDPs and SMEs. This resilience not only aids in immediate recovery but also lays a foundation for long-term economic stability and growth.Item The comparative analysis of methods for assessing the impact of operational risk on banks' capital(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2024) Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Sokolovska, Natalia; Соколовська, Наталя; Prymostka, Andrii; Примостка, АндрійThe aim of the study is to compare international and national approaches to measuring the impact of operational risk on bank capital, to identify the advantages and the level of complexity of each approach, and to reveal the level of strain on banks' regulatory capital. The study found a significant impact of operational risk on the sufficiency of banks' capital, highlighting the need to form substantial capital reserves to absorb potential losses. A detailed comparative analysis of banks, including PrivatBank, Oschadbank, and Ukreximbank, indicated a significant influence of the size of banking assets on the amount of capital under operational risk. The study revealed differences in measuring the impact of operational risk on the regulatory capital of a bank depending on the use of international (BIA, TSA) or national approaches to assessing potential losses. The results of the study show a substantial difference in the assessment of reserves under operational risk using international and national approaches. This difference indicates the need for a more harmonized approach to the assessment and management of operational risk in the banking sector. The national approach to assessing reserves under operational risk creates more strain on banks' capital compared to international approaches. It was determined that the most significant difference in assessing the minimum capital for covering operational risk is observed between the international approach BIA and the national approach. It was established that the banks' priority task is to minimize reserves under operational risk in order to reduce the strain on bank capital, which can only be achieved by building and maintaining an effective operational risk management system by the banks. Метою дослідження є порівняння міжнародних та національних підходів до вимірювання впливу операційного ризику на капітал банку, визначення переваг і рівня складності кожного підходу, виявлення рівня навантаження на регулятивний капітал банків. Дослідження виявило значний вплив операційного ризику на достатність капіталу банків, підкресливши необхідність формування значних резервів капіталу для абсорбції ймовірних збитків. Детальний порівняльний аналіз банків, зокрема Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку, вказав на суттєвий вплив величини банківських активів на обсяг капіталу під операційний ризик. Дослідження виявило відмінності при вимірюванні впливу операційного ризику на регулятивний капітал банку залежно від використання міжнародних (BIA, TSA) чи національних підходів до оцінки ймовірних утрат. Отримані результати дослідження свідчать про суттєву різницю в оцінці резервів під операційний ризик за міжнародним та національним підходами. Ця різниця вказує на необхідність більш гармонізованого підходу до оцінки та управління операційним ризиком у банківському секторі. Національний підхід до оцінки резервів під операційний ризик формує більше навантаження на капітал банків порівняно з міжнародними підходами. Визначено, що найсуттєвіша різниця в оцінках мінімального капіталу на покриття операційного ризику спостерігається за міжнародним підходом BIA та національним підходом. Установлено, що пріоритетним завданням банків є мінімізація резервів за операційним ризиком із метою зниження навантаження на капітал банку, якої можливо досягти лише за побудови та підтримання банками системи ефективного операційного ризик-менеджменту.Item The impact of M&A transactions on the growth of the banks’market value(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Pantielieieva, N.; Пантєлєєва, Н.; Krasnovа, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lytvynenko, O.; Литвиненко, О. К.The globalization of markets, the need to comply with modern economic trends and introduce new technological solutions to increase the profitability of the banking business have significantly intensified the processes of mergers and acquisitions in the banking sector. M&A processes are long and complex, their results are difficult to forecast in lack of actual detailed research. The diversity of the results of the available research requires updating the data based on larger volumes of transactions and larger time intervals. The purpose of the article is to substantiate two hypotheses: first, the impact of M&A agreements especially on the increase in the value of banks; and impact of factors that show economic development level on the value of banks. The object of the study is the relationship between the value of commercial banks in domestic and foreign financial markets, M&A agreements, as well as economic indicators published by the World Bank and measuring the level of economic development of countries. The article uses statistical modeling method. The constructed model of linear regression allows to state that the fact of influence of M&A on growth of cost of consolidated banks is fair for 54.8% of cases. The study shows that the M&A processes have the greatest impact on the value of banks in the interval of 3— 5 years after the conclusion of the agreement. Analysis of the relationship between economic indicators and the growth of bank value shows that the greatest impact on the value of banks has percent of the growth of GDP and GDP per capita, but the low value of the determinant at 22.9% indicates a low dependence of bank value on the level of economic indicators in general. It was found that external factors do not directly affect the growth in the value of banks in the process of M&A transactions. The question of expanding the system of factors that will influence the M&A processes and, as a consequence, the value of the banks, will be the subject of further research. Глобалізація ринків, необхідність відповідати сучасним економічним тенденціям і впроваджувати нові технологічні рішення для підвищення прибутковості банківського бізнесу значно активізували процеси злиття і поглинання в банківському секторі. Процеси злиття і поглинання довгі та складні, їх результати важко передбачити за відсутності фактичних детальних досліджень. Різноманітність результатів наявних досліджень вимагає оновлення даних на основі більших обсягів трансакцій і більших часових інтервалів. Метою статті є обґрунтування двох гіпотез: по-перше, вплив угод про злиття і поглинання, особливо на збільшення вартості банків; та вплив факторів, які показують рівень економічного розвитку на вартість банків. Об’єктом дослідження є взаємозв’язок між вартістю комерційних банків на внутрішньому і зовнішньому фінансових ринках, угодами про злиття і поглинання, а також економічними показниками, опублікованими Світовим банком і такими, що вимірюють рівень економічного розвитку країн. Використано метод статистичного моделювання. Побудована модель лінійної регресії дозволяє стверджувати, що факт впливу M&A на зростання вартості консолідованих банків справедливий у 54,8 % випадків. Дослідження показує, що процеси злиття та поглинання мають найбільший вплив на вартість банків у проміжку 3—5 років після укладення угоди. Аналіз взаємозв’язку між економічними показниками та зростанням вартості банків показує, що найбільший вплив на вартість банків має відсоток зростання ВВП і ВВП на душу населення, але низьке значення детермінанти у 22,9 % свідчить про низьку залежність вартість банку на рівні економічних показників в цілому. Установлено, що зовнішні чинники не впливають безпосередньо на зростання вартості банків при здійсненні операцій M&A. У короткостроковій перспективі можна стверджувати, що банк зазнає зростання витрат, збільшення суми короткострокової і довгострокової заборгованості і збільшення обсягу портфеля міноритарних цінних паперів. Однак це тільки збільшить вартість банку, позиціонуючи його як значимого гравця на ринку. Питання розширення системи факторів, які впливатимуть на процеси M&A і, як наслідок, на вартість банків, буде предметом подальших досліджень.Item Ukrainians in Poland and Ukraine: is the war crisis able to change patterns of financial behaviour(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Теплюк, Марія Анатоліївна; Horbov, Vladyslav; Горбов, Владислав Володимирович; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Tereshchenko, Oleh; Терещенко, Олег Олександрович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВолодимировичThe russian war against Ukraine caused a large wave of displaced people both inside and outside the country. According to UNHCR as of 2023, more than 1.6 million Ukrainian citizens applied for protection status in Poland and 4.9 million people received internally displaced status in Ukraine. This paper aims to analyse the data from a 2023 survey of internally displaced Ukrainians and those who are considered refugees to identify how their financial patterns have changed and what measures can be applied for adjustment to a new environment. The results show that there are no significant changes in patterns of financial behaviour, however, both groups demonstrate coping strategies: more than 50% in both groups shorten their financial horizon plans. Their expenditures are focused mostly on essential needs. In both countries, Ukrainians invest less because of the decrease in their income. As well, the majority in both groups do not invest at all. Bank deposits remain the most popular investment for Ukrainians (in Ukraine is more than 25%, and in Poland is more than 15%). The real estate objects in Ukraine are less attractive because of security as before 2022. At the same time, Ukrainians are searching for alternative ways of investment. Ukrainians demonstrate a high level of using different digital technologies for different purposes, including personal finance. The fintech solutions are recommended to facilitate better decision-making in personal finance and change the patterns of financial behaviour. Fintech can increase the financial inclusion of IDPs in Ukraine and migrants in Poland and direct money flows for investment for further their pension payments. Війна росії проти України спричинила велику хвилю переселенців і всередині країни, і за її межами. За даними УВКБ ООН, станом на 2023 рік понад 1,6 мільйона громадян України подали заявки на отримання статусу захисту в Польщі, а 4,9 мільйона людей отримали статус внутрішньо переміщених осіб в Україні. Метою цього дослідження є аналіз даних опитування внутрішньо переміщених осіб в Україні й тих, кого вважають біженцем у Польщі, щоб визначити, як змінилися їхні моделі фінансової поведінки та яких заходів можна вжити для адаптації до нових умов. Результати свідчать, що суттєвих змін у моделях фінансової поведінки немає, проте обидві групи демонструють стратегії подолання кризи: понад 50% в обох групах скорочують горизонти планування в персональних фінансах. Їхні витрати зосереджені переважно на нагальних потребах. В обох країнах українці інвестують менше через зменшення своїх доходів. Крім того, більшість в обох групах взагалі не інвестує. Найпопулярнішою інвестицією для українців залишаються банківські депозити (в Україні – понад 25%, а в Польщі – понад 15%). Об'єкти нерухомості в Україні менш привабливі через безпеку, як до 2022 року. Водночас українці шукають альтернативні шляхи інвестування. Українці демонструють високий рівень використання різних цифрових технологій для різних цілей, у тому числі для особистих фінансів. Фінтех-рішення рекомендуються для сприяння кращому ухваленню рішень у царині особистих фінансів і зміні моделей фінансової поведінки. Фінтех може підвищити фінансову інклюзію ВПО України та мігрантів у Польщі й спрямувати грошові потоки для інвестицій для подальших пенсійних виплат.Item Адаптація бізнес-моделей банків у діджитал-середовищі(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Адаптація практик регулювання фінансового бізнесу у взаємодії з фінтех-індустрією(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Визначення кредитних ризиків за активними операціями банків в Україні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Вплив ризиків фінтех-інновацій на фінансовий бізнес(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Вплив фінтех-інновацій на банківський бізнес(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Генезис системно важливих банків(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2013) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Глобальні тренди та виклики цифрової трансформації фінансової екосистеми(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, YuliiaУ статті здійснено комплексне дослідження трансформації глобальної фінансової екосистеми під впливом розвитку цифрових інновацій, зокрема FinTech. Мета роботи полягає у виявленні трендів трансформації фінансових екосистем та систематизації ключових драйверів їхнього розвитку, що визначають зміну бізнес-моделей банків та структуру світових інвестицій в умовах цифровізації. Методологічну базу становлять контент-аналіз наукових джерел і деск-аналіз офіційної статистики за 2018–2024 рр. У роботі проаналізовано тенденції розвитку FinTech-стартапів та глобальних інвестиції у фінтех. Результати дослідження показують, що кількість FinTech-стартапів зросла з 12 131 у 2018 р. до 29 955 у 2024 р., причому на США стабільно припадає 41–47 % світового портфеля. Інвестиції досягли піку 239 млрд дол. США у 2021 р., а надалі знизилися до 95,6 млрд дол. США у 2024 р., що свідчить про циклічність капіталопотоку. Визначено, що в умовах стрімкого розвитку FinTech зазнають змін бізнес-моделі учасників фінансової екосистеми, зокрема, FinTech глибоко проникає у банківську сферу, технологічні інновації стають основним активом у фінансовому ландшафті, де FinTech займає центральну роль, пропонуючи банкам інноваційні технологічні рішення для підвищення ефективності фінансових послуг. На основі порівняльного аналізу ринків США, ЄС та України окреслено п’ять ключових драйверів FinTech-експансії: масштабована мобільна платіжна інфраструктура, швидке зростання необанків (у Бразилії та Індії частка клієнтів перевищує 25 %), клієнтоцентричні бізнес-моделі, регуляторний імпульс (RegTech) і поступова інтеграція ESG-метрик у цифрові сервіси. Визначено, що довгострокова конкурентоспроможність банків визначатиметься здатністю інтегрувати FinTech-рішення у власні бізнеспроцеси, переосмислити роль даних і сформувати проактивну культуру інновацій. Отримані результати поглиблюють теоретичне розуміння цифрової еволюції фінансової екосистеми, зокрема банків як провідних її учасників, та формують прикладні рекомендації для фінансових установ щодо підвищення конкурентоспроможності та стійкості в умовах діджиталізації. The article conducts a comprehensive study of the transformation of the global financial ecosystem under the influence of the development of digital innovations, in particular FinTech. The purpose of the work is to identify trends in the transformation of financial ecosystems and systematize the key drivers of their development, which determine the change in bank business models and the structure of global investments in the context of digitalization. The methodological basis is a bibliometric review of scientific sources and desk analysis of official statistics for 2018–2024. The paper analyzes the development trends of FinTech startups and global investments in FinTech. The results of the study show that the number of FinTech startups increased from 12,131 in 2018 to 29,955 in 2024, with the United States steadily accounting for 41–47% of the global portfolio. Investments reached a peak of $239 billion. USA in 2021, and then decreased to 95.6 billion USD in 2024, which indicates the cyclical nature of capital flows. It was determined that in the conditions of rapid development of FinTech, the business models of participants in the financial ecosystem are undergoing changes, in particular, FinTech deeply penetrates the banking sector, technological innovations are becoming the mainasset in the financial landscape, where FinTech plays a central role, offering banks innovative technological solutions to improve the efficiency of financial services. Based on a comparative analysis of the US, EU and Ukrainian markets, five key drivers of FinTech expansion are outlined: scalable mobile payment infrastructure, rapid growth of neobanks (in Brazil and India the share of clients exceeds 25%), customer-centric business models, RegTech and gradual integration of ESG metrics into digital services. It is determined that the long-term competitiveness of banks will be determined by the ability to integrate FinTech solutions into their own business processes, rethink the role of data and form a proactive culture of innovation. The results obtained deepen the theoretical understanding of the digital evolution of the financial ecosystem, in particular banks as its leading participants, and form practical recommendations for financial institutions to increase competitiveness and resilience in the context of digitalization.Item Загальні вимоги регулятивних органів до оцінки кредитних ризиків за активними операціями банків(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Зарубіжний досвід ідентифікації системно важливих банків(Видавництво «Знання», 2014-08-22) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, VladyslavДосліджено зарубіжний досвід ідентифікації системно важливих банків. Проаналізовано і систематизовано основні підходи та методи ідентифікації системної важливості банків. Надано рекомендації з імплементації зарубіжного досвіду ідентифікації та регулювання діяльності таких банків у банківському секторі України.Item Ключові драйвери кібер-ризиків фінансових установ(«ФОП Середняк Т. К.», 2021-04-12) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав ВладимировичItem Кліматичні ризики у фінансовому бізнесі(ФОП Лібуркіна Л. М., 2021) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, VladyslavМета статті полягає у виявленні властивостей та напрямів впливу зміни клімату на профіль фінансового бізнесу, модифікації фінансових ризиків з урахуванням ризиків кліматичних змін. Зміни клімату мають глобальний характер, формуючи нові виклики як для корпорацій, фінансових установ і центральних банків, так і для економіки в цілому. Наведено статистику масштабів загрозливого впливу кліматичних ризиків на економіку та фінансовий сектор. Зазначено, що агрегований вплив кліматичних ризиків значно перевищує збитки від краху фінансових ринків. Зокрема, через природні катастрофи у 2020 році світова економіка зазнала збитків у розмірі близько 200 млрд дол США. Систематизовано й узагальнено властивості кліматичних ризиків, до яких віднесено: непередбачуваність, радикальна невизначеність, складна динаміка, ланцюговий ефект, незворотність, нелійнійність. Внаслідок високого рівня невизначеності проблема інтеграції кліматичних ризиків у систему ризик-менеджменту фінансових установ залишається особливо складною. Визначено напрями трансформації ризиків, що генеруються глобальними змінами клімату у фінансові ризики. Зазначено, що, незважаючи на загрозливий вплив збитків, спричинених надзвичайними погодними явищами та кліматичними катастрофами, управління цими ризиками все ще характеризується низьким рівнем проникнення в систему ризик-орієнтованого управління фінансовими установами. Для того щоб фінансовий бізнес ефективно управляв ризиками з урахуванням змін клімату, запропоновано інноваційні підходи, що мають стратегічне значення, зокрема, такі як «зелені» облігації та облігації катастроф. Від того, наскільки успішно фінансові установи зможуть реалізувати свою політику у цьому напрямі, залежатиме фінансова стабільність і сталий динамічний розвиток економіки. The article is aimed at identifying, firstly, the features and the ways in which climate change influences the profile of financial business, and secondly, financial risks modification while taking into account climate change risks. Climate change is global, it causes new challenges for corporations, financial institutions and central banks, and for economy, as a whole. Statistics on the scale of the threatening impact produced by climate-re;ated risks on economy and its financial sector are presented. It is noted that the aggregate impact of climate change risks significantly exceeds the losses from the financial markets collapse. In particular, due to the natural disasters in 2020, the world economy suffered losses of about US$ 200 billion. The properties of climate-related risks are systematized and generalized, including the following: unpredictability, radical uncertainty, complex dynamics, chain effect, irreversibility, nonlinearity. Due to the high level of uncertainty, the problem of integrating climate change risks into the risk management system of financial institutions remains particularly complex. The ways in which risks generated by global climate change transform into financial risks are determined. It is noted that, despite the threatening impact of damage caused by extreme weather events and climate catastrophes, the management of these risks is still characterized by a low level of penetration into the system of risk-oriented management of financial institutions. In order for the financial business to effectively manage risks taking into account climate change, innovative approaches of strategic importance have been suggested, namely, green bonds and disaster bonds. The financial stability and sustainable dynamic development of economy will depend on the performance of financial institutions in implementing their policies in this area.Item Міжнародний досвід регулювання фінансового бізнесу в умовах розвитку фінтех-індустрії(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович; Сембієва, Л. М.; Жагипарова, А. О.Item Онтологія природи та сутність системно важливих банків(Видавничий дім «Інжек», 2014) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, VladyslavМета статті полягає у визначенні факторів становлення та формування сутності системно важливих банків. Проведено ретроспективний аналіз еволюції системно важливих банків. Визначено послідовний, логічний процес генезису банків від приватних до рівня національно та глобально системно важливих банків, що дозволило з’ясувати економічну природу системно важливих банків, які на сьогоднішній день є високозначущими не тільки для своєї країни, але і в межах глобальної фінансової системи. Розглянуто підходи іноземних науковців і міжнародних організацій з регулювання банківської діяльності до трактування сутності системно важливих банків. Результатом проведеного дослідження є визначення основних етапів генезису системно важливих банків: зародження, становлення, розвиток. Виділено основні особливості та домінанту стосовно кожного етапу еволюції системно важливих банків. Як напрям, альтернативний еволюційному підходу, розглянуто трактування сутності системно важливих банків з позиції системного ризику, і на основі рекомендацій регуляторних органів, таких як Базельський комітет і Рада з фінансової стабільності, виявлено неузгодженість у вітчизняному законодавстві щодо теми дослідження. Зазначено, що найкраще, відповідно до міжнародних стандартів, сутність національних системно важливих банків відображає поняття «системний банк». У подальшому дослідження є перспективним, з огляду на те, що його проблематика є новою. Зокрема, це: закріплення єдиного визначення системно важливих банків на рівні законодавства; розробка методології ідентифікації національних системно важливих банків; створення спеціалізованого департаменту на рівні центрального банку для регулювання діяльності системно важливих банків.Item Основи регулювання системно важливих банків(ДВНЗ «Університет банківської справи», 2015-05-28) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович; Краснова, Ірина Вікторівна