Browsing by Author "Metsher, Yevhen"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Sustainable development determinants in the context of digital transformation(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Metsher, Yevhen; Мецгер, Євген Володимирович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур Петрович; Dubas, Andrii; Дубас, Андрій БогдановичProgress towards sustainable development is the priority for countries all over the globe. Understanding the essence of sustainable development is a basis for conducting research and practical actions. The aim of the article is to find out the global determinants of sustainable development in the context of digital transformation. The era of digital technologies creates new approaches to solving available issues and challenges. New normality requires defining global determinants of sustainable development and creating new tools for achieving its goals. The study has provided empirical evidence and proved that ICT is one of the important drivers of sustainable development. The conducted analysis shows that there is a direct impact of ICT development and digitisation on achieving SDG 9 "Industry, Innovations and Infrastructure”. The indirect impact of digitalisation on the SDGs is analysed. It is proved that the implementation of digital technologies in business processes and digitalisation of non-IT sectors of the economy will contribute to the comprehensive implementation of a number of SDGs, such as SDGs 3, 4, 8, 9, 11, 12, and will give impetus to the achievement of other goals, which will generally have a synergistic effect. Benchmarking of practices used by well-developed countries enabled the identification of a number of priority areas related to the digitisation of the economy, namely, the development of digital skills among the population for entrepreneurial activities, state support for the digitalisation of business, especially SMEs, promotion of e-commerce, electronic payments. This study makes multiple contributions namely to academic debate on the influence of digitisation on sustainable development, demonstrates the interrelations between SDGs and highlights evidence on the global determinants of sustainable development. Conducted research outlines 4 groups of factors to enhance achieving SDGs in terms of digital transformation: 1) network coverage; 2) the number of Internet users; 3) affordability of access to the Internet; 4) digital literacy. Сьогодні просування до сталого розвитку є пріоритетом для країн по всьому світу. Розуміння сутності сталого розвитку є основою для проведення необхідних досліджень і практичних дій. Метою дослідження є виявлення глобальних детермінант сталого розвитку в контексті цифрової трансформації. Ера цифрових технологій створює нові підходи до розв’язання наявних проблем і викликів. Тому життя в новій нормальності вимагає визначення глобальних детермінант сталого розвитку й створення нових інструментів для досягнення його цілей. Дослідження надало емпіричні докази та довело, що інформаційно-комунікаційні технології є одним із важливих драйверів сталого розвитку. Проведений аналіз показав, що існує прямий вплив розвитку ІКТ й цифровізації на швидкість досягнення ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура». У дослідженні проведено аналіз опосередкованого впливу диджиталізації на цілі сталого розвитку. Доведено, що впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси компаній і цифровізація секторів економіки, не пов'язаних з ІТ, сприятимуть комплексній реалізації низки цілей сталого розвитку, таких як ЦСР 3 «Гарне здоров’я та благополуччя», ЦСР 4 «Якісна освіта», 8 «Гідна праця та економічне зростання», 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура», 11 «Сталі міста», 12 «Відповідальне споживання та виробництво», а також дасть поштовх для досягнення інших цілей, що загалом матиме синергетичний ефект. Бенчмаркінг практик розвинутих країн дозволив визначити низку пріоритетних напрямів, пов’язаних із цифровізацією економіки, а саме: розвиток цифрових навичок населення для підприємницької діяльності; державна підтримка цифровізації бізнесу, особливо МСБ; просування електронної комерції, електронних платежів. Дослідження робить внесок у наукову дискусію щодо впливу цифровізації на сталий розвиток, демонструє взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку та висвітлює отримані результати щодо глобальних детермінант сталого розвитку. Проведене дослідження окреслює 4 групи факторів для посилення досягнення ЦСР в умовах цифрової трансформації: 1) покриття мережі; 2) кількість користувачів інтернету; 3) доступність інтернету; 4) цифрова грамотність.Item Державні кредитні програми у відновленні економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-03) Мецгер, Євген Володимирович; Metsher, Yevhen; Краснова, Ірина ВікторівнаДисертацію присвячено дослідженню державних кредитних програм як інституційного механізму фінансового забезпечення відновлення економіки України. Необхідність такого дослідження зумовлена воєнними шоками, руйнуванням активів, погіршенням заставної бази, регіональною неоднорідністю ризиків, обмеженістю довгострокового фондування та недостатньою здатністю ринкового кредитування самостійно забезпечити потреби бізнесу, домогосподарств і відновлювальних проєктів у доступному фінансуванні. За таких умов державні кредитні програми набувають значення не лише як інструменти здешевлення кредиту, а як складна система впливу на вартість, доступність, строковість, ризиковий профіль і напрями кредитування. У роботі обґрунтовано, що державні кредитні програми мають розглядатися не як сукупність окремих пільгових кредитів або тимчасових антикризових заходів, а як режимно-адаптивна система керованого розподілу кредитного ризику, бюджетної відповідальності та соціально-економічного ефекту. Такий підхід орієнтований на підтримання кредитної трансмісії, корекцію провалів кредитного ринку, мобілізацію приватного й міжнародного капіталу, збереження ринкової дисципліни банків та спрямування кредитних ресурсів на пріоритети відновлення економіки України. This thesis examines state credit programs as an institutional mechanism for financing the recovery of Ukraine’s economy. The need for this research is driven by wartime shocks, the destruction of productive assets, the deterioration of collateral quality, regional disparities in risk exposure, limited availability of long-term funding, and the inability of market-based lending alone to provide businesses, households, and recovery projects with adequate access to affordable finance. Under these circumstances, state credit programs assume a role extending beyond conventional interest rate subsidies, functioning instead as a comprehensive system influencing the cost, accessibility, maturity, risk profile, and allocation of credit. The thesis substantiates that state credit programs should be viewed not as a collection of isolated subsidized loans or temporary anti-crisis measures, but as a regime adaptive system for the managed allocation of credit risk, fiscal responsibility, and socioeconomic impact. Such an approach is designed to preserve the credit transmission mechanism, address market failures in credit markets, mobilize private and international capital, maintain banks’ market discipline, and channel credit resources towards Ukraine’s economic recovery priorities.Item Регіональна асиметрія державного іпотечного кредитування в Україні в умовах війни(Наукова установа «Науково-дослідний Центр Сталого Розвитку», 2026) Мецгер, Євген Володимирович; Metsher, Yevhen; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, IrynaВступ. Повномасштабна війна спричинила руйнування значної частини житлового фонду України та загострила регіональні диспропорції. Державна кредитна програма «єОселя», започаткована у 2022 році як універсальний інструмент доступного іпотечного кредитування, стала одним із ключових механізмів державної підтримки житлового сектору. Мета. Метою статті є оцінка регіональної асиметрії розподілу кредитів за програмою «єОселя» та обґрунтування напрямів її подолання для посилення просторової конвергенції в умовах воєнного часу. Матеріали і методи. Емпіричну базу дослідження становлять офіційні дані Укрфінжитло станом на 29 квітня 2026 року (25 535 кредитів на суму 44,5 млрд грн). Для кількісної оцінки нерівномірності використано коефіцієнт варіації, коефіцієнт Джині, індекси Тейла, Аткінсона та Герфіндаля–Хіршмана. Застосовано методи порівняльного, структурного та просторового аналізу. Результати. Дослідження виявило високий рівень регіональної асиметрії державного іпотечного кредитування. Столичний регіон акумулює 50,5 % усіх кредитів, тоді як прифронтові області отримують менше 1 % кожна. Коефіцієнт Джині становить 0,524, індекс Тейла — 0,541, коефіцієнт варіації — 1,38, що свідчить про значну концентрацію державної підтримки у відносно безпечних та економічно активних регіонах. Встановлено, що ключовими чинниками асиметрії є безпекові ризики, внутрішня міграція населення, диференціація платоспроможності домогосподарств, різниця у ліквідності нерухомості та нерівномірна активність банківського сектору. Доведено, що універсальна модель державної підтримки в умовах війни має обмежену здатність забезпечувати просторове вирівнювання доступу до житлового фінансування. Перспективи. Для підвищення ефективності програми запропоновано адаптивну модель, що передбачає регіонально диференційовані параметри, механізми страхування воєнних ризиків, розширення функціонального призначення, посилення розподілу ризиків та розвиток системи гарантій. Подальші дослідження доцільно зосередити на оцінці мультиплікаційного ефекту програми в різних типах регіонів. Introduction. The full-scale Russian-Ukrainian war has caused unprecedented destruction of Ukraine’s housing stock and significantly deepened regional disparities. The state program “eOselya”, launched in October 2022 as a universal tool for affordable mortgage lending, has become one of the key mechanisms of state support for the housing sector. Purpose. The aim of the article is to assess the regional asymmetry in the distribution of loans under the “eOselya” program and to substantiate directions for its mitigation in order to enhance spatial convergence under wartime conditions. Materials and Methods. The empirical basis of the study consists of official data from Ukrfinzhytlo as of April 29, 2026 (25,535 loans totaling UAH 44.5 billion). To quantify the unevenness of distribution, the coefficient of variation, Gini coefficient, Theil index, Atkinson indices, and Herfindahl-Hirschman index were used. Methods of comparative, structural, and spatial analysis were applied. Results. The study revealed a high level of regional asymmetry: the capital region (Kyiv city and Kyiv oblast) concentrates 50.5% of all loans, while frontline regions (Zaporizhzhia, Mykolaiv, Kirovohrad, Sumy, and Kharkiv oblasts) account for less than 1% each. The Gini coefficient stands at 0.524, the Theil index at 0.541, and the coefficient of variation at 1.38. The main factors of asymmetry are security risks, population migration, differences in solvency, and reduced liquidity of real estate in high-risk areas. Conclusions and Prospects. To increase the effectiveness of the “eOselya” program, the authors propose transitioning to an adaptive regionally sensitive model. This includes regionally differentiated support parameters, mechanisms for insuring war risks, expansion of the program’s functional purpose (including reconstruction of damaged housing), risk-sharing instruments with banks, and the development of a comprehensive guarantee system. Further research should focus on evaluating the program’s multiplier effect across different types of regions and its impact on housing prices, developer activity, and migration decisions.Item Цифрові валюти центральних банків: практичні аспекти впровадження та регулювання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Пономаренко, Катерина О.; Ponomarenko, Kateryna; Мецгер, Євген В.; Metsher, Yevhen; Медко, Михайло Б.; Medko, MykhailoНаведена стаття — це спроба оцінити потенціал та проаналізувати світовий досвід регулювання цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ). В результаті дослідження проаналізовано наслідки впровадження ЦВЦБ в країнах світу (Багамські острови, Канада, Китай, Еквадор, Норвегія, Сенегал, Швеція, Швеція, Туніс, Уругвай), розглянуто можливі варіанти моделей ЦВЦБ, ступінь реалізації ЦВЦБ в різних сценаріях її впровадження, ступінь впливу ЦВЦБ на банківські та небанківські фінансові інститути. Варто сказати, що проекти Народного банку Китаю, Центрального банку Уругваю, Центрального банку Багамських островів та Центрально-го банку Східно-Карибського басейну продемонстрував інтерес країн, що розвиваються, до запуску власних ЦВЦБ. В той же час з’ясовано, що більшість монетарних органів розвинених країн ((Банк Японії, Банк Канади, Дойче Банк, Федеральна резервна система США (ФРС)) лише планують або починають експерименти з випуску ЦВЦБ , що свідчить про визнання ступеня загроз при перебудові банківської системи та зміни ролі глобальних традиційних валют. Від впровадження ЦВЦБ в Україні відзначено появу альтернативного платіжного інструменту, реалізацію ефективної грошово-кредитної та бюджетної політики шляхом посилення впливу на процентні ставки, посилення фінансової дисципліни, врегулювання правового режиму. В той же час впровадження ЦВЦБ може принести і ризики для банківської системи: заміщення ЦВЦБ депозитів комерційних банків, виконання центральним банком функцій, притаманних комерційним банка, збільшення кіберризиків. Результати дослідження свідчать про необхідність виваженого підходу до впровадження ЦВЦП Національним банком України. Впроваджувати ЦВЦБ можна лише після повної оцінки НБУ впливу моделей запуску ЦВЦБ на забезпечення цінової та фінансової стабільності, вивчення та оцінки попиту населення на нові форми грошей. This article is an attempt to assess the potential and analyze the global experience of central bank digital currency regulation. As a result of the research, the consequences of the implementation of the Central Bank in the countries of the world (Bahamas, Canada, China, Ecuador, Norway, Senegal, Sweden, Sweden, Tunisia, Uruguay) were analyzed, the possible variants of the Central Bank models, the degree of implementation of the Central Bank in various scenarios of its implementation, the degree of influence were considered Central Bank for banking and non-banking financial institutions. It is worth saying that the projects of the People’s Bank of China, the Central Bank of Uruguay, the Central Bank of the Bahamas and the Central Bank of the Eastern Caribbean Basin demonstrated the interest of developing countries in launching their own Central Banks. At the same time, it was found that most of the monetary authorities of developed countries ((Bank of Japan, Bank of Canada, Deutsche Bank, Federal Reserve System of the United States (Fed)) are only planning or starting experiments with the issuance of Central Banks, which indicates the recognition of the degree of threats during restructuring banking system and changes in the role of global traditional currencies. The introduction of the Central Central Bank in Ukraine marked the emergence of an alternative payment instrument, the implementation of an effective monetary and budgetary policy by strengthening the influence on interest rates, strengthening financial discipline, and regulating the legal regime. At the same time, the implementation of the Central Central Bank can also bring risks for the banking system: replacement of commercial bank deposits by the Central Bank, performance by the central bank of the functions inherent in a commercial bank, increase in cyber risks. The results of the study indicate the need for a balanced approach to the implementation of the Central Bank of Ukraine. The National Bank of Ukraine can implement the Central Bank only after a full assessment of the impact of the NBU launch models in the Central Central Bank for ensuring price and financial stability, studying and evaluating the population’s demand for new forms of money.Item Інституційні механізми рефінансування іпотечних активів в Україні(ЗВО «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая», 2026-05) Мецгер, Євген Володимирович; Metsher, Yevhen; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, IrynaМетою статті є обґрунтування підходів до адаптації інституційних механізмів рефінансування іпотечних активів до умов України з урахуванням міжнародного досвіду. У роботі використано методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, інституційного та логіко-структурного схематичного узагальнення. Результати: здійснено критичний огляд європейського досвіду STS-сек’юритизації, програм APP ЄЦБ. Виокремлено три основні механізми рефінансування іпотечних активів, а саме: сек’юритизацію, програми придбання активів і діяльність спеціалізованих державних операторів. Визначено, що жоден із цих механізмів окремо не є достатнім для України. Обґрунтовано трирівневу модель адаптації механізмів рефінансування іпотечних активів до українських умов, побудовану за часовою логікою та завданнями реалізації. У короткостроковому періоді модель передбачає діяльність спеціалізованого оператора, яким може бути Укрфінжитло з розширеним мандатом. У середньостроковому періоді доцільним є використання обмежених програм підтримки ліквідності за участі НБУ з пороговою часткою 10–15%. У довгостроковому періоді стратегічною метою визначено формування повноцінного вторинного ринку іпотечних цінних паперів на основі стандартів, наближених до STS-підходу. Виокремлено основні ризики моделі спеціалізованого оператора, зокрема політизацію, непрозорість, квазіфіскальне навантаження. Запропоновано кількісний поріг участі центрального банку в програмах придбання активів на рівні 10 – 15% від обсягу випуску, що розвиває наявні підходи, сформовані для розвинених ринків. Визначено критичні обмеження моделі інституційного оператора. Практична значущість одержаних результатів полягає в можливості їх використання під час розроблення стратегії розвитку ринку іпотечних цінних паперів та вдосконалення механізмів рефінансування. The purpose of the article is to substantiate approaches to adapting institutional mechanisms for refinancing mortgage assets to the conditions of Ukraine, taking into account international experience. Research methods: The study employs methods of analysis and synthesis, comparative analysis, institutional analysis, and logical-structural schematic generalisation. Results: A critical review of the European experience of STS securitisation, the ECB’s APP programmes, and the activities of the Kazakhstan Housing Company (KHC) was carried out. Three main mechanisms were identified: securitisation, asset purchase programmes, and the activities of specialised state operators. It was determined that none of these mechanisms alone is sufficient for Ukraine. A three-level model for adapting mortgage asset refinancing mechanisms to Ukrainian conditions is substantiated. This model is structured according to time horizon and implementation objectives. In the short term, it предусматривает the establishment of a specialised operator (Ukrfinzhytlo) with an expanded mandate. In the medium term, it envisages the development of liquidity support programmes with the participation of the National Bank of Ukraine, with a threshold share of 10–15%. In the long term, it provides for the launch of a Ukrainian secondary market for mortgage-backed securities based on STS standards. Based on the analysis of Kazakhstan’s experience, the risks of the specialised operator model were identified, including politicisation, lack of transparency, and quasi-fiscal burden, and the conditions for its adaptation to Ukraine were formulated. A quantitative threshold for central bank participation in asset purchase programmes in Ukraine, at 10–15% of the issue volume, is proposed as a development of existing approaches, where the corresponding range for developed markets is estimated at 20–30%. Critical constraints of the institutional-operator model have been identified. Practical significance: The results can inform the development of a mortgage‑backed securities market strategy and the enhancement of refinancing mechanisms.