Browsing by Author "Stadniichuk, Roman"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Financial and economic approaches to assessing the effectiveness of social conflict resolution in municipal governance in the context of sustainable development(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Stadniichuk, Roman; Стаднійчук, Роман; Harafonova, Olha; Гарафонова, Ольга Іванівна; Yankovoi, Roman; Янковой, Роман Васильович; Zhosan, Hanna; Жосан, Ганна; Dzhereliuk, Yuliia; Джерелюк, Юлія; Стеценко, Богдан Станіславович; Stetsenko, BohdanThis article examines financial and economic approaches to evaluating the effectiveness of social conflict resolution within the municipal governance system, focusing on ensuring the sustainable development of territorial communities. The study identifies key factors influencing social tension levels, including the unequal distribution of resources, socio-economic disparities, migration processes, and the consequences of military conflicts. It highlights the necessity of integrating interdisciplinary approaches to conflict assessment and management, encompassing economic, social, political, and legal dimensions. The research substantiates the relevance of employing financial and economic instruments for assessing the efficiency of social conflict resolution in municipal governance. Specifically, cost-benefit analysis, regression modelling, and multifactor analysis are applied to optimize decision-making and enhance the efficient allocation of financial and material resources. The study also explores the potential of mathematical methods such as agent-based modelling and stochastic analysis for forecasting social conflict dynamics and developing preventive strategies. Particular attention is given to the Ukrainian context, focusing on the impact of internally displaced persons on regional social structures, economic incentives for local communities, and the integration of international experience to restore socio-economic stability. Strategic approaches to adapting global practices are examined, including mechanisms of social partnership, the development of civic initiatives, and integration programs to foster social cohesion and economic growth within municipalities. The authors emphasize the need for a comprehensive social conflict management policy integrating institutional mechanisms, economic incentives, financial development, and technological innovations. The findings of this study may be valuable for government officials, local self-government representatives, researchers, municipal governance practitioners, strategic planners, and international partners interested in supporting Ukraine’s recovery and development processes. Стаття присвячена аналізові фінансово-економічних підходів до оцінювання ефективності врегулювання соціальних конфліктів у системі муніципального управління, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Визначено ключові чинники, що впливають на рівень соціальної напруги, серед яких нерівномірний розподіл ресурсів, соціально-економічні диспропорції, міграційні процеси та наслідки воєнних конфліктів. Досліджено необхідність інтеграції міждисциплінарних підходів до оцінки соціальних конфліктів та управління ними, що охоплюють економічні, соціальні, політичні та правові аспекти. Обґрунтовано доцільність використання економічних інструментів оцінювання ефективності врегулювання соціальних конфліктів у муніципальному управлінні. Зокрема, застосовано аналіз витрат і вигод, регресійне моделювання та багатофакторний аналіз, що дозволяє оптимізувати ухвалення управлінських рішень і підвищити ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів. Проаналізовано можливості застосування математичних методів, таких як агентно-орієнтоване моделювання та стохастичний аналіз, для прогнозування динаміки соціальних конфліктів і розроблення стратегій їх попередження. Особливу увагу приділено українському контекстові, зокрема впливу внутрішньо переміщених осіб на соціальну структуру регіонів, економічному стимулюванню локальних громад і залученню міжнародного досвіду для відновлення соціально-економічної стабільності. Розглянуто стратегічні підходи до адаптації світових практик, включаючи механізми соціального партнерства, розвиток громадських ініціатив та інтеграційні програми, спрямовані на забезпечення соціальної згуртованості й економічного розвитку муніципалітетів. Автори наголошують на необхідності формування комплексної політики управління соціальними конфліктами, що базується на поєднанні інституційних механізмів, економічного стимулювання, фінансового розвитку й технологічних інновацій. Запропоновані результати можуть бути корисні для представників органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, практиків у царині муніципального управління та стратегічного планування, а також міжнародних партнерів, зацікавлених у підтримці процесів відновлення й розвитку України.Item Innovative transformation of a financial institution in the context of digitalisation and its impact on social conflict management(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Yankovoi, Roman; Янковой, Роман Васильович; Stadniichuk, Roman; Стаднійчук, Роман; Zhosan, Hanna; Жосан, Ганна Володимирівна; Shaulska, Larysa; Шаульська, Лариса; Harafonova, Olha; Гарафонова, Ольга Іванівна; Biriukov, Yehor; Бірюков, ЄгорThe article examines the innovative transformations taking place in financial institutions in the process of global digitalisation and their impact on the management of social conflicts. The current trends of innovative changes in financial institutions in the process of digitalisation are analysed, the mechanisms and tools used by financial institutions to implement digital innovations are studied, the impact of innovative changes in financial institutions on the processes of social conflict management is studied, and the relationship between social conflict management and innovative transformations in financial institutions is determined. A comprehensive analysis of the relationship between digitalisation, innovative transformations and social conflict management in financial institutions is carried out. The article introduces an analytical tool based on structural geometry to measure the success of innovative transformation of banks. The proposed methodology is distinguished by its versatility (applicability to any object and in any area), simplicity of implementation (no need for additional methods or approaches, which provides easy algorithmic implementation), speed of calculations (allows implementation at any dimension of input parameters), convenience for the user (provides easy understanding and convenience in software implementation) and homogeneity of input indicators-parameters (allows you to take into account indicators of different physical nature). Досліджено інноваційні трансформації, що відбуваються у фінансових установах у процесі глобальної цифровізації, та їхній вплив на управління соціальними конфліктами. Проаналізовано поточні тенденції інноваційних змін у фінансових установах у процесі цифровізації; вивчено механізми та інструменти, використані фінансовими установами для впровадження цифрових інновацій; вивчено вплив інноваційних змін у фінансових установах на процеси управління соціальними конфліктами та визначено взаємозв'язок управління соціальними конфліктами й інноваційних перетворень у фінансових установах. Проведено комплексний аналіз зв’язку між цифровізацією, інноваційними трансформаціями та управлінням соціальними конфліктами в царині фінансових установ. У дослідженні впроваджено аналітичний інструмент, заснований на конструктивній геометрії, для вимірювання успішності інноваційної трансформації банків. Запропонована методика вирізняється універсальністю (застосовність до будь-яких об'єктів і в будь-яких царинах), простотою реалізації (відсутність необхідності додаткових методів або підходів, що забезпечує легку алгоритмічну реалізацію), швидкістю обчислень (дозволяє реалізацію при будь-якій розмірності вхідних параметрів), зручністю для користувача (забезпечує легке розуміння й зручність у програмній реалізації) та однорідністю вхідних показників-параметрів (дозволяє враховувати показники різної фізичної природи).Item Аналіз соціальних конфліктів у сільських територіальних громадах України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стаднійчук, Роман Васильович; Stadniichuk, RomanУ статті представлено всебічний аналіз природи, динаміки та чинників виникнення соціальних конфліктів у сільських територіальних громадах України на прикладі Дмитрівської сільської територіальної громади Кропивницького району. За останнє десятиліття конфліктна ситуація в подібних громадах зазнала суттєвих трансформацій, зумовлених поєднанням адміністративної реформи децентралізації, демографічного скорочення, обмеженого доступу до публічних послуг, а також гуманітарних наслідків повномасштабної війни в Україні. Дослідження засвідчує перехід від традиційних ресурсно-інфраструктурних конфліктів до більш складних форм соціального напруження, які охоплюють інституційну довіру, міжособистісні взаємини та символічну участь у прийнятті рішень. Водночас підкреслюється, що сільські громади України, попри вразливість до соціальної дестабілізації, зберігають потенціал до внутрішньої трансформації за умови підвищення рівня участі, прозорості та соціальної відповідальності місцевої влади. This article presents a comprehensive and interdisciplinary analysis of the nature, dynamics, and underlying causes of social conflicts in rural territorial communities of Ukraine, with a focus on the Dmytrivska rural territorial community in the Kropyvnytskyi district as a representative and revealing case study. Over the past decade, the patterns of social tension in rural areas have undergone notable transformations due to the combined impact of several structural and situational factors. These include the effects of administrative-territorial reform, chronic demographic decline, persistent socioeconomic disparities, limited access to quality public services, and, most recently, the far-reaching humanitarian and psychological consequences of Russia’s full-scale military invasion of Ukraine in 2022. The study identifies a shift in the structure of conflicts–from traditional disputes over physical resources and infrastructure development to more complex and multi-dimensional tensions, involving issues of institutional trust, interpersonal alienation, and symbolic recognition of various community groups. Special attention is paid to how limited public trust in local authorities, weak civic engagement, and insufficient institutional capacity for conflict prevention and resolution have facilitated the intensification of conflicts. The arrival of internally displaced persons (IDPs) since 2022 has introduced additional social pressures, including competition over housing, employment, and community resources, which has further exacerbated latent divisions and sparked overt confrontations. Using a combination of content analysis of local policies, interviews with key community stakeholders, and secondary statistical data, the research uncovers the central role of digital inequality, fragmented communication channels, and the absence of local mediation infrastructure. In conclusion, the article highlights the urgent need for systemic improvements in local governance, particularly the establishment of inclusive dialogue platforms, institutionalized conflict monitoring systems, and participatory governance mechanisms. These steps are crucial for enhancing social cohesion and leveraging the latent transformative capacity of rural communities in Ukraine.Item Особливості управління соціальними конфліктами органами публічної влади(Хмельницький національний університет, 2023) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Стаднійчук, Роман Васильович; Stadniichuk, RomanУ статті досліджено особливості управління соціальними конфліктами органами публічної влади. Визначено, що різноманітність суспільства може призвести до конфліктів через розбіжність інтересів різних організацій і людей. Держава має швидко втрутитися, щоб правильно вирішити суперечки між сторонами. На практиці уряд, який здається більш помітним, представляє державу. Уряди мають всю владу та виконують усі завдання від імені держави. Відповідно до більшості політологічних визначень, держава є єдиним законним застосовувачем фізичного насильства в суспільстві. Отже, за визначенням, він майже бере участь, коли в суспільстві виникає збройний конфлікт. Однак насильницький контроль — не єдина відмінна риса. Існують також фінансові, територіальні та ідеологічні монополії. Одночасне здійснення цих чотирьох монополій забезпечує єдність усередині держави та міжнародну незалежність. Різні соціальні конфлікти, що відбуваються в суспільстві, є формою соціальної катастрофи. Ці катастрофи були викликані діяльністю людини. Деякі з рушійних факторів виникнення соціальних конфліктів включають розриви в економічних відмінностях, відмінності в політичному взаєморозумінні між громадами, дискримінацію, несправедливість, непокору, нехтування та відсутність розуміння у групи людей. Належне лікування полягає в тому, щоб створити мир у суспільстві. Роль місцевих органів влади, необхідна для пошуку відповідних форм рішень. Раннє виявлення проблем і шляхи їх вирішення повинні бути всеосяжними. Виявлення комплексних соціальних проблем – це спроба підвищити чутливість до виникаючих соціальних проблем. Чутливість відноситься до форми чутливості при виявленні проблеми, включає частоту виникнення, поширеність і тенденцію. Програми заходів з соціальної гармонії створюються як мирне вирішення конфліктів. Соціальна гармонія-це соціальна умова, яка гарантує створення динамічних, гармонійних та збалансованих відносин та соціальних взаємодій між членами громади, щоб вони могли мирно жити пліч-о-пліч на основі рівності, згуртованості та справжнього братерства. Підтримка мирних умов у громаді характеризується гармонійним соціальним життям (повною толерантністю та взаємною підтримкою) для створення соціальної згуртованості. Соціальний конфлікт – це явище, яке буде продовжувати існувати і не може бути розділене в житті людей, незалежно від позитивних і негативних наслідків, які воно викликає. Культура місцевої громади, або часто відома в громаді як місцева мудрість, може бути інструментом управління конфліктами для створення соціальної гармонії. Присутність місцевої культури у формі місцевої мудрості, яка була узгоджена за взаємною згодою, є ще однією альтернативою і повинна розглядатися громадою, громадськими лідерами, урядом та організаціями, що підтримують мир, як засіб вирішення соціальних конфліктів. The article examines the peculiarities of managing social conflicts by public authorities. It is determined that the diversity of society can lead to conflicts due to the divergence of interests of different organizations and people. The state must intervene quickly to properly resolve disputes between the parties. In practice, the government that seems more prominent represents the state. Governments have all the power and perform all tasks on behalf of the state. According to most political definitions, the state is the only legitimate use of physical violence in society. So, by definition, it is almost involved when there is an armed conflict in society. However, violent control is not the only distinguishing feature. There are also financial, territorial, and ideological monopolies. The simultaneous implementation of these four monopolies ensures unity within the state and international independence. Various social conflicts that occur in society are a form of social catastrophe. These disasters were caused by human activity. Some of the drivers of social conflicts include gaps in economic differences, differences in political understanding between communities, discrimination, injustice, disobedience, neglect, and lack of understanding among a group of people. Proper treatment is to create peace in society. The role of local authorities is necessary to find appropriate forms of solutions. Early identification of problems and ways to solve them should be comprehensive. Identifying complex social problems is an attempt to increase sensitivity to emerging social problems. Sensitivity refers to the form of sensitivity when detecting a problem that includes frequency, prevalence, and trend. Social harmony programmes are designed as peaceful conflict resolution. Social harmony is a social condition that guarantees the creation of dynamic, harmonious and balanced relationships and social interactions between community members so that they can live peacefully side by side on the basis of equality, cohesion and true brotherhood. Maintaining peaceful conditions in a community is characterized by a harmonious social life (full tolerance and mutual support) to create social cohesion. Social conflict is a phenomenon that will continue to exist and cannot be separated in people's lives, regardless of the positive and negative consequences that it causes. Local community culture, or often known in the community as local wisdom, can be a conflict management tool to create social harmony. The presence of local culture in the form of local wisdom, which has been agreed upon by mutual agreement, is another alternative and should be considered by the community, community leaders, the government and peace-supporting organizations as a means of resolving social conflicts.Item Процес інституціоналізації управління соціальними конфліктами(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Стаднійчук, Роман Васильович; Stadniichuk, RomanУ статті досліджено процес інституціоналізації управління соціальними конфліктами. Соціальні конфлікти – це процеси, спрямовані на зміну суспільних рішень або прийняття нових рішень. У більшості випадків мета полягає в тому, щоб створити дії уряду для соціального регулювання, адміністративні процеси, правила або норми, які впорядковують діяльність і втручання державних суб’єктів, а також приватних суб’єктів, таких як діяльність видобувних галузей. Таким чином, державні рішення або державна політика є основними причинами суперечок, що виникають через конфлікти. Значну частину виробничого циклу публічної політики перетинають публічні суперечки за активної участі ЗМІ та комунікаційних платформ. У відкритих і демократичних суспільствах публічний простір є сенсом існування уряду, тому обговорення відбувається у відкритому світлі. Навпаки, в авторитарних суспільствах обговорення пригнічується, суперечки замовчуються, а конфлікти завершуються насильством. Однак усіх цих зусиль і розвитку виявилося недостатньо, щоб повернути назад, перенаправити та трансформувати процеси складних, інтенсивних, повторюваних конфліктів, які вкорінені в справжніх процесах розвитку та соціального співіснування. Це дає нам підказку про те, що над конфліктами потрібно працювати паралельно, терміново сприяючи соціальному співіснуванню, повазі та демократичним практикам. Тоді ми можемо прагнути до державної політики трансформації конфліктів, яка є результатом аналітичного, рефлексивного та консенсусного процесу – і, отже, з довірою – щодо того, як вести діалог і організовувати себе як країну, щоб безпосередньо впливати на проблеми та структурні причини які продовжують породжувати соціальні конфлікти. The article examines the process of institutionalization of Social Conflict Management. Social conflicts are processes aimed at changing public decisions or making new decisions. In most cases, the goal is to create government actions for social regulation, administrative processes, rules or regulations that streamline the activities and interventions of state actors as well as private actors, such as the activities of extractive industries. Thus, government decisions or public policies are the main causes of disputes arising from conflicts. A significant part of the production cycle of public policy is crossed by public disputes with the active participation of the media and communication platforms. In open and democratic societies, public space is the meaning of government, so the discussion takes place in an open light. On the contrary, in authoritarian societies, discussion is suppressed, disputes are hushed up, and conflicts end in violence. However, all these efforts and development have not been enough to reverse, redirect and transform the complex, intense, recurring conflicts that are rooted in true processes of development and social coexistence. This gives us a hint that conflicts need to be dealt with in parallel, urgently promoting social coexistence, respect, and democratic practices. We can then strive for a state policy of conflict transformation, which is the result of an analytical, reflexive and consensual process – and therefore with confidence – on how to conduct dialogue and organize ourselves as a country in order to directly influence the problems and structural causes that continue to give rise to social conflicts.Item Інтегральний підхід до визначення глибини соціального конфлікту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стаднійчук, Роман Васильович; Stadniichuk, RomanСоціальні конфлікти є однією з найактуальніших проблем сучасного суспільства, оскільки вони суттєво впливають на політичну стабільність, економічний розвиток та соціальну згуртованість. Аналіз глибини конфлікту має вирішальне значення для розуміння його динаміки, оцінки потенціалу ескалації та розробки ефективних стратегій управління. Однак у сучасній науковій літературі відсутня уніфікована методика, яка б дозволяла кількісно та якісно вимірювати цей параметр з урахуванням усіх ключових факторів. У статті запропоновано комплексну методику оцінки глибини соціального конфлікту, яка базується на інтегральному підході та включає пʼять ключових параметрів: інтенсивність конфлікту, його тривалість, поляризацію сторін, структурованість конфліктуючих груп та рівень соціального впливу. Для розрахунку інтегрального індексу глибини конфлікту (ІГК) використовується формула, яка дозволяє стандартизувати оцінку та забезпечити порівняльний аналіз конфліктних ситуацій. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує соціологічні, статистичні та інформаційно-аналітичні методи. Вона включає аналіз соціологічних опитувань, експертних оцінок, контент-аналіз медіа та соціальних мереж, а також статистичний аналіз економічних і демографічних даних. Використання таких підходів дозволяє отримати комплексне уявлення про конфлікт і визначити його потенційну загрозу для суспільства. У статті також розглянуто дискусійні питання щодо обʼєктивності оцінки глибини конфлікту та впливу інформаційного простору на його ескалацію. Запропонована модель може бути застосована для аналізу різних типів соціальних конфліктів, включаючи політичні, економічні, етнічні та інформаційні. Отримані результати можуть використовуватися у сфері державного управління, конфліктології та соціології для прогнозування динаміки конфліктів та розробки ефективних стратегій їхнього врегулювання. Важливою перевагою запропонованої методики є її адаптивність до різних типів конфліктів та можливість врахування нових змінних, таких як технологічні фактори або геополітичний вплив. Це підвищує її практичну значущість для фахівців, які займаються врегулюванням конфліктів. Social conflicts are among the most pressing issues in modern society, significantly impacting political stability, economic development, and social cohesion. Analyzing the depth of a conflict is crucial for understanding its dynamics, assessing its escalation potential, and developing effective management strategies. However, contemporary scientific literature lacks a unified methodology that quantitatively and qualitatively measures this parameter while accounting for all key factors. This article proposes a comprehensive methodology for assessing the depth of social conflict, based on an integrated approach that includes five key parameters: conflict intensity, duration, polarization of the parties, structural organization of the conflicting groups, and the level of social impact. To calculate the integral index of conflict depth (ICD), a formula is used that standardizes the assessment and enables comparative analysis of conflict situations. The research methodology relies on an interdisciplinary approach that combines sociological, statistical, and information-analytical methods. It includes the analysis of sociological surveys, expert assessments, media content analysis, and social network monitoring, as well as statistical evaluations of economic and demographic data. The use of these approaches provides a comprehensive understanding of the conflict and helps determine its potential threat to society. The article also discusses controversial issues related to the objectivity of conflict depth assessment and the impact of the information environment on its escalation. The proposed model can be applied to analyze various types of social conflicts, including political, economic, ethnic, and informational conflicts. The findings can be utilized in public administration, conflict studies, and sociology for forecasting conflict dynamics and developing effective resolution strategies. A crucial advantage of this methodology is its adaptability to different types of conflicts and its ability to incorporate new variables, such as technological factors or geopolitical influences. This enhances its practical relevance for conflict resolution experts.