Browsing by Author "Subochev, Oleksii"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Institutional, Financial and Economic Challenges and Prospects of Cooperation between Ukraine and MENA Region(Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna, 2020) Ananiev, Mykola; Ананьєв, Микола Юрійович; Ананьев, Николай Юрьевич; Batorshyna, Adilia; Баторшина, Аділя Фатехівна; Баторшина, Адиля Фатеховна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Hordieieva, Tamara; Гордєєва, Тамара Федорівна; Гордеева, Тамара Фёдоровна; Kornieiev, Volodymyr; Kyian, Yehor; Киян, Єгор Михайлович; Киян, Егор Михайлович; Lavrinenko, Olena; Лавріненко, Олена Валеріївна; Лавриненко, Елена Валерьевна; Lukianenko, Dmytro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Lutsyshyn, Zorіana; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергій Ілліч; Лихолет, Сергей Ильич; Mashtabei, Viktor; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег Миколайович; Мозговой, Олег Николаевич; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Smaliichuk, Hanna; Смалійчук, Ганна Володимирівна; Смалийчук, Анна Владимировна; Subochev, Oleksii; Субочев, Олексій Валерійович; Субочев, Алексей Валерьевич; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Tokar, Volodymyr; Токар, Володимир Володимирович; Токарь, Владимир Владимирович; Voloboieva, Iryna; Волобоєва, Ірина Олександрівна; Волобоева, Ирина Александровна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Миколаївна; Юркевич, Оксана Николаевна; Zalizniuk, ViktoriiaItem Social engineering in the international HR context: digital influence mechanisms, ethics, and intervention typology(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Varis, Iryna; Варіс, Ірина Олександрівна; Subochev, Oleksii; Субочев, Олексій Валерійович; Voloboiev, Oleh; Волобоєв, Олег АндрійовичThe digital transformation of human resource management has intensified interest in social engineering to influence employee behavior within HR practices. The relevance of this study arises from the need to systematize the forms of such influence, particularly in the context of the growing use of digital technologies that increasingly perform behavioral and regulatory functions. The article aims to develop a systematic approach to analyzing social engineering in HR management by proposing an original typology of targeted influence forms, exploring digital implementation mechanisms, and identifying ethical boundaries for such interventions. The object of the study is social engineering practices in human resource management systems. The methodological framework integrates an interdisciplinary approach, content analysis, theologization, and critical evaluation of ethical criteria for influence. As a result of the study, a five-component typology of social engineering in HR (cognitive-behavioral, emotional, normative-cultural, communicative, and organizational-structural vectors) is proposed, and digital influence tools are systematized. Four key ethical criteria were also identified for assessing the acceptability of such interventions. The practical value of the study lies in the potential to apply its results in developing ethical HR policies, implementing behavioral audit tools, and fostering a culture of digital security within organizations. HR professionals can use the proposed typology to design adaptive strategies that balance influence effectiveness with employee autonomy preservation. Цифрова трансформація управління персоналом зумовила зростання інтересу до соціального інжинірингу як інструменту впливу на поведінку працівників у межах HR практик. Актуальність дослідження визначається потребою у систематизації форм такого впливу, зокрема в умовах поширення цифрових технологій, які дедалі частіше виконують поведінкову та регулятивну функцію. Метою статті є формування системного підходу до аналізу соціального інжинірингу в HR менеджменті шляхом розроблення авторської типології форм цілеспрямованого впливу, дослідження цифрових механізмів їх реалізації та визначення етичних меж допустимості таких інтервенцій. Об’єктом дослідження виступають соціоінженерні впливи в системі управління персоналом. Методологічну базу становлять міждисциплінарний підхід, контент-аналіз, метод типологізації та критичний аналіз етичних критеріїв впливу. В результаті проведеного дослідження автори запропонували п’ятикомпонентну типологію соціального інжинірингу в HR (когнітивно-поведінковий, емоційний, нормативно-культурний, комунікативний, організаційно-структурний вектори), систематизували цифрові інструменти впливу, а також виокремили чотири ключові етичні критерії для оцінювання допустимості таких втручань. Практична цінність дослідження полягає в можливості застосування результатів для розроблення політик етичного управління персоналом, впровадження інструментів поведінкового аудиту та формування культури цифрової безпеки в організаціях. Запропоновану типологію можна використати для побудови адаптивних HR стратегій з урахуванням балансу між ефективністю впливу й збереженням автономії працівника.Item Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України з макрорегіоном МЕНА(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр», 2017) Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей Валерьевич; Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevich, Oksana; Юркевич, Оксана Николаевна; Киян, Єгор Михайлович; Kyian, Yehor; Киян, Егор МихайловичУ статті проаналізовано основні показники зовнішньоекономічної діяльності України з країнами МЕНА — макрорегіон Близького Сходу та Північної Африки, а саме: а) торгівля товарами і послугами; б) прямі інвестиції (акціонерний капітал). Актуальність теми дослідження визначається важливістю ролі і місця цього регіону у системі сучасних міжнародних політичних, економічних і безпекових координат. Обумовлюється відносною географічною близькістю, значним попитом на українську продукцію (насамперед металургії та сільського господарства, а також хімічної промисловості і машинобудування), можливістю диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, значним інвестиційним потенціалом. На країни МЕНА разом з Туреччиною припадає 19,3 % вітчизняного експорту і лише 3,6 % імпорту. З чого можна зробити висновок, що вони є цільовими експортними ринками для України, які забезпечують щорічне позитивне торгівельне сальдо. У 2015 році вона склало майже 7,5 млрд дол., у 2014 році — більш ніж 9,5 млрд дол. У той же час ПІІ в економіку України з країн регіону МЕНА на 31.12.2016 року складали лише 0,23 % від обсягу усіх накопичених ПІІ на цей час. При тому що суверенні фонди країн Перської затоки накопичили значні грошові ресурси — $2.853,0 трлн. Це свідчить про повну відсутність співпраці в інвестиційній сфері, повне ігнорування арабським інвестиційним капіталом потенційно перспективних проектів у різних галузях економіки України: у сільському господарстві, машинобудуванні, логістичній інфраструктурі, переробній промисловості.Item Мережеві зв’язки міжнародних фінансових центрів: оцінка інтегрованості на основі методології GFCI(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2025) Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Гурова, Юлія Сергіївна; Hurova, Yuliia; Лавріненко, Олена Валеріївна; Lavrinenko, OlenaСтаття присвячена критичному аналізу методології оцінювання «мережевості» (connectivity) міжнародних фінансових центрів у рамках розрахунку Індексу оцінювання Global Financial Centers Index (GFCI) – провідного рейтингу конкурентоспроможності фінансових центрів світу. Дослідження розкриває філософську основу цього поняття, яке розглядає фінансовий центр не як ізольований кластер, а як вузол у глобальній мережі, сила якого визначається його зв’язками. У статті детально розглянуто джерела даних (експертне опитування), логіку розрахунку та класифікації центрів на глобальні, міжнародні та локальні. Особливу увагу приділено критичному аналізу вад запропонованого підходу, зокрема структурної упередженості вибірки, відсутності об’єктивних мережевих метрик, довільності порогових значень класифікації та обмеженості даних лише сприйняттям, а не реальними потоками. Автори дійшли висновку, що показник «Мережевість» GFCI є цінним індикатором репутації та «м’якої сили», але не може вважатися об’єктивною мірою мережевої інтеграції. Його слід використовувати лише в комплексі з «твердими» даними. У статті також окреслено перспективи подальших досліджень, такі як розробка різноманітних гібридних моделей. The article conducts a comprehensive and critical examination of the methodology used to quantify the “Connectivity” of International Financial Centers (IFCs) within the Global Financial Centers Index (GFCI), the world’s most authoritative benchmark for financial center competitiveness. Moving beyond a mere description, the research delves into the conceptual underpinnings, operational mechanics, and inherent limitations of this pivotal metric. The study posits that the GFCI’s introduction of Connectivity represents a paradigm shift, reframing a financial center from a standalone entity assessed by internal metrics to a dynamic node within a global network, where its power is derived from the quality, quantity, and intensity of its links to other nodes. This theoretical framework is directly borrowed from social and informational network theory, where a node’s centrality dictates its influence and value. The article meticulously reconstructs the GFCI’s measurement logic based on published reports. It establishes that Connectivity is not a singular composite index but a categorical variable (Global/International/Local) determined by a key threshold: the percentage of weighted assessments a center receives from professionals based in other financial centers. Centers with ≥42% external assessments are classified as “Global”, those between 20.5% and 42% as “International”, and those below 20.5% as “Local”. The primary data source is the GFCI’s proprietary biannual survey of financial sector professionals (e.g., bankers, asset managers, regulators). The methodology employs rigorous controls to eliminate “home bias” by excluding self-assessments, applies temporal weighting to prioritize recent opinions, and implements filters to exclude outliers. While innovative, the article identifies and scrutinizes several systemic flaws that challenge the metric’s objectivity and validity. A primary critique is severe structural sampling bias. The respondent pool for GFCI 37 was disproportionately composed of professionals from Asia/Pacific (50%) and Western Europe (32%), with only 3% from North America. This geographic skew means Connectivity scores reflect the perceptions and awareness of a predominantly Asian-European cohort, not a balanced global consensus, potentially overrating centers prominent in these regions. Secondly, the methodology is criticized for its reliance on perception over tangible reality. Connectivity measures reputational flows – “who knows whom” – while completely ignoring objective, verifiable data on real network integration. It does not account for the volume of cross-border capital flows, the density of interbank credit lines, the number of international corporate HQs or legal firm partnerships, or the frequency of direct flights to other financial hubs. A center with deep, substantive business linkages may score poorly if it is not top-of-mind for survey respondents, and vice-versa. Thirdly, the arbitrariness of classification thresholds (42%, 20.5%) is highlighted. The report provides no economic, statistical, or theoretical rationale for these specific cut-off points, rendering the categorization scheme seemingly convenient rather than analytically rigorous. Finally, the survey design is faulted for measuring popularity or awareness rather than the depth or intensity of connections. A respondent’s rating does not distinguish between superficial recognition and a deep, operational business relationship. Consequently, the article concludes that the GFCI Connectivity metric is more accurately a measure of perceived prominence and reputational “soft power” within a specific, potentially biased expert community than an objective assessment of genuine network integration. It argues that the indicator should not be used in isolation as a definitive gauge of a center’s networked strength, as it creates a risk of a self-fulfilling prophecy where a high ranking drives further attention. Instead, it should be employed cautiously as a supplementary, reputational indicator, always triangulated with hard data on financial flows, corporate presence, and physical infrastructure links. The article concludes by proposing avenues for future research, including the development of hybrid models that combine subjective surveys with objective big data to map the global financial architecture and real economic outcomes.Item Методичні підходи оцінювання надійності банку в контексті глобальної координації систем банківського нагляду(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС Центр", 2020) Киян, Єгор Михайлович; Kyian, Yehor; Киян, Егор Михайлович; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей ВалерьевичМетою статті є розробка методу оцінювання надійності банку — інтегрального показника ефективності ведення бізнесу комерційним банком. Для розробки інтегрального показника, запропоновано низку нормативів і показників які згруповано за двома субіндексами: субіндекс надійності та субіндекс ефективності. Субіндекс надійності складається з групи критеріїв, яка оцінює ступінь виконання банком ключових економічних нормативів, таким чином відображаючи його здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для його діяльності. Субіндекс ефективності — група критеріїв, яка оцінює здатність банку генерувати прибуток і визначає ефективність використання його активів. За результатами розрахунків можна стверджувати таке: криза зачепила український банківський сектор, але критичною ситуація не стала, зокрема, проблемних банків серед досліджуваних учасників рейтингу не з'явилося. The purpose of the article is to develop a method for assessing the reliability of the bank through the integral indicator of the effectiveness of doing business by a commercial bank. The banking system of Ukraine needs to introduce more efficient and unified mechanisms to ensure security and stability through a set of requirements and recommendations that would affect the creation of an efficient and competitive banking system. A number of standards and indicators are proposed to develop the integral indicator, which are grouped by two sub-indices: the reliability sub-index and the efficiency sub-index. The reliability sub-index consists of a group of criteria that assesses the degree to which a bank meets key economic standards, thus reflecting its ability to withstand internal and external risks to its operations. Efficiency sub-index is a group of criteria that assesses a bank's ability to generate profit and determines the efficiency of its assets. According to the results of the calculations, the following can be stated: the crisis affected the Ukrainian banking sector, however the situation did not become critical, in particular, problematic banks did not appear among the studied participants in the rating. The gap between the most and the least financially healthy banks has narrowed, but mainly because, in general, the leaders of this rating have shown poorer efficiency in the use of their assets due to objective circumstances, namely the coronacrisis. The impact of the problematic factors of the global pandemic, in particular the slowdown in the world economy and decrease production, quarantine restrictions in the country have affected the banking sector of Ukraine. Accordingly, the rating of banks as of the first half of 2020 is indicative of the state of the banking system in general and of the situation of individual banks during the coronacrisis in Ukraine. It is the banks that should become the driver of economic recovery, and the ability and prospects of stimulating Ukrainian business will depend on their financial health. Therefore, we believe that this rating is important for the analysis.Item Модель здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, OlehСтаття зосереджує увагу на існуючих контрактних формах залучення капіталу ісламським банком, тобто на процесі здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів. Досліджено модель провадження банківської діяльності в ісламській економічні доктрині і визначено інструменти її реалізації. Ісламський банк (так само, як і конвенціональний) пропонує клієнтам подібні види банківських послуг, які можна об’єднати у три типи депозитних рахунків: а) поточні; б) ощадні; в) інвестиційні. На сьогодні для залучення коштів в ісламському банкінгу застосовуються (крім контракту мудараба – Модель спільної участі у прибутку та збитку) такі форми, як: вадіа (безвідсотковий депозит); вакала (депозит); кард аль хасан (безвідсоткова, або благодійна, позика), що функціонують на основі агентських відносин між ісламським банком та його клієнтом. Окремим способом фінансування малого та середнього бізнесу (МСБ) в концепції ісламського банкінгу є хавала – функціонує як неформальна фінансово-розрахункова система на основі взаємозаліку вимог та зобов’язань між учасниками, та кафала – фінансовий контракт, який передбачає передачу ризику і відповідальності. Дослідження сервісних контрактів, вакала, хавала та кафала, дозволило порівняти їх з аналогами у конвенціональних фінансових відносинах та дійти висновку, що ісламський банк є звичайним фінансовим посередником, який виконує подібні конвенціональному банку функції на фінансовому ринку, проте за допомогою специфічних контрактних форм, що узгоджуються з ісламським правом. Здійснено критичний аналіз поняття «поточна надбавка» (маржа) фінансової установи в концепції безвідсоткового банкінгу, яка у підсумку формує її прибуток. Критично досліджено концепцію створення ісламського міжбанківського ринку на основі «ісламських принципів», тобто з закріпленням домінуючої ролі Моделі спільної участі у прибутку та збитку, яка є ключовим елементом ісламської економічної доктрини. Виокремлено деякі суттєві обмеження щодо можливості ефективного функціонування даної концепції на практиці – в умовах конкурентного фінансового ринку відкритої ринкової економіки. Загальним висновком дослідження є те, що, незважаючи на значну кількість розроблених та стандартизованих організаційно правових форм та моделей здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів, все ж таки лишаються суттєві суперечності та невирішені проблеми стосовно ключових економічних категорій, таких як, наприклад, визначення надбавки (маржі), використання інструментів міжбанківського фінансування, ефективне управління банківською ліквідністю. Причому, на нашу думку, розв’язання деяких суперечностей у рамках парадигми безвідсоткового банкінгу є складним завданням для ісламських юристів, економістів, фінансистів. The article focuses on the existing contractual forms of raising capital by an Islamic bank, i.e. on the process of banking in the doctrine of Islamic finance. The author studies the model of banking activity in the Islamic economic doctrine and identifies the instruments for its implementation. An Islamic bank (as well as a conventional bank) offers its customers similar types of banking services which can be grouped into three types of «deposit» accounts: a) current; b) savings; c) investment. Today, Islamic banking uses the following forms of fundraising (in addition to the mudarabah contract – the profit and loss sharing model): wadiah (interest-free deposit); wakala (deposit); qard al-hasan (interest-free or charitable loan), which operate on the basis of an agency relationship between the Islamic bank and its client. A separate method of financing small and medium-sized businesses (SMEs) in the concept of Islamic banking is hawala, which functions as an informal financial and settlement system based on the offset of claims and obligations between participants, and kafala, a financial contract that involves the transfer of risk and responsibility. The study of service contracts, wakalah, hawala and kafalah allowed comparing them with their analogues in conventional financial relations and concluding that an Islamic bank is an ordinary financial intermediary performing functions similar to those of a conventional bank in the financial market, but with the use of specific contractual forms consistent with Islamic law. A critical analysis of the concept of «current premium» (margin) of a financial institution in the concept of interest-free banking, which ultimately forms its profit, is carried out. The concept of creating an Islamic interbank market on the basis of «Islamic principles», i.e., with the dominant role of the profit and loss sharing model, which is a key element of Islamic economic doctrine, is critically examined. The author identifies some significant limitations to the possibility of effective functioning of this concept in practice – in a competitive financial market of an open market economy. The general conclusion of the study is that despite a significant number of developed and standardised organisational and legal forms and models of banking activities in the Islamic finance doctrine, there are still significant contradictions and unresolved problems with regard to key economic categories, such as, for example, the definition of «margin», the use of interbank financing instruments, and effective management of bank liquidity. Moreover, in our opinion, the resolution of some contradictions within the interest-free banking paradigm is a difficult task for Islamic lawyers, economists and financiers.Item Основні моделі функціонування ісламських фінансів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-12-15) Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей ВалерьевичItem Основні тенденції та перспективи взаємодії України із країнами Близького Сходу і Північної Африки у контексті зовнішньої циркулярної міграції інтернаціональних працівників(Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, ТОВ "Редакція журналу "Економіка та держава"", 2020) Смалійчук, Ганна Володимирівна; Smaliichuk, Hanna; Смалийчук, Анна Владимировна; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей ВалерьевичУ статті обгрунтовано значення широкомасштабного співробітництва України з країнами Близького Сходу і Північної Африки, та визначено його як напрям зовнішньої політики України. Проаналізовано важливість континенту MENA для України, що обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами. У статті зазначено, що циркулярна міграція дозволяє створити умови для осіб, які проживають у країнах Близького Сходу і Північної Африки як можливість тимчасового перебування в Україні з метою працевлаштування та навчання. Авторами узагальнено вплив міграційних відносин між Україною та державамиQчленами MENA та визначено, що завдяки міграції, можлива позитивна динаміка у сфері приросту населення, попри природне зменшення населення України. Обгрунтовано, що підвищення міграційної активності представників Близького Сходу та Північної Африки, а також посилення глобалізації світового ринку праці, зумовлюють активізацію формування інтернаціонального працівника. Визначено, що актуальні тенденції міжнародного ринку праці формують нові запити до якостей працівників та формують новий тип працівників, яким максимально притаманні характеристики міжнародних трудових ресурсів. The internationalization of the world space creates objective conditions for the establishment of the global labour market and the constant movement of labour resources. In this context, the labour market is increasingly limited to the borders of a certain country. Global universalization of the networks of economic, socioQcultural and territorial interaction forms the space for the further development of migration relations. In particular, the creation of a single European market stimulated the lifting of restrictions on national labour markets. Circular migration could create an opportunity for persons residing in Middle East and Northern Africa countries to come to the Ukraine temporarily for work, study, training or a combination of these, on the condition that, at the end of the period for which they were granted entry, they must reQestablish their main residence and their main activity in their country of origin. Circularity can be enhanced by giving migrants the possibility, once they have returned, to retain some form of privileged mobility to and from the Member States where they were formerly residing, for example in the form of simplified admission/reQentry procedures. Today's trends in the international labor market put forth new requirements to worker's qualities. The global labor market and the changing system of labor relations require workers of a new type who are amply endowed with characteristics of international labor resources, such as digestion of international experience and national specifics in various areas of international production, and possession of the culture of international communication. Since migrants from Middle East and Northern Africa countries are modern international economic migrants, they establish, maintain and develop all forms of relationships (family, social, economic, political, organizational and religious) across borders, and at this point, workers turn into transQmigrants and international workers notable for having interests (economic, political, personal and other) both in the recipient country and in their native land.Item Соціально-економічні відносини трудових ресурсів країн регіону МЕНА(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2020) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Волобоєва, Ірина Олександрівна; Волобоєва (Варіс), Ірина Олександрівна; Варіс, Ірина Олександрівна; Voloboieva, Iryna; Волобоева, Ирина Александровна; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей ВалерьевичСтаття присвячена аналізу соціально-трудових відносин в регіоні Близького Сходу і Північної Африки (МЕНА). Встановлено, що географічні та ресурсні чинники визначають економічний профіль даного регіону, який, в свою чергу, зумовив ключовий дисбаланс, що відображається на соціально-економічному розвитку регіону МЕНА. Було проаналізовано основні характеристики ринку праці в країнах МЕНА: зайнятість, безробіття та неповна зайнятість; демографічний стан; розглянуто характеристики економічно активного населення; проаналізовано стан міграції населення та місце робітників-іноземців на ринку праці. Зроблено висновок, що на механізм регулювання соціально-економічних відносин трудових ресурсів країн регіону МЕНА істотно впливає демографічний стан, рівень зайнятості населення, стан безробіття та міграційні процеси. Розширення можливостей для розвитку соціально-економічних відносин країн Близького Сходу та Північної Африки можливо за умов активного втручання держави в економіку для забезпечення максимальних темпів економічного розвитку за допомогою проведення політики прискореної індустріалізації, радикальних аграрних перетворень і мобілізації наявних трудових ресурсів в цих країнах. The article aims to the analysis of social and labor relations in the Middle East and North Africa (MENA region). The range of geographical and resource factors that have led to key imbalances and affect further socio-economic development of the MENA region are defined. The article analyzes economic profile, demographic situation and labor markets in the MENA countries with its main characteristics such as: employment, unemployment and underemployment. The characteristics of economically active population are systematized and proposed. Phenomenon of migration and the role of foreign workers in the local labor market get consideration. The article states that peculiarities of demographic situation in the region are determined by population growth trend mainly due to natural increase and the change in the mortality rate, which is twice less than 50 years ago. These features of the demographic structure directly affect the reproduction of the workforce. A distinctive feature of economically active population of Arab countries is that the main its part is males. The share of females does not exceed 25% on average and is differentiated significantly by states. There are still various obstacles to the participation of Arab women in economic activity, related to both religious traditions and ineffective development of productive forces, due to strict assignment of certain types of work to women, and existing discrimination in payment. In the Arab countries, the level of child employment is quite high. Despite the governments’ efforts, child labor is still widespread and almost all countries in the MENA region have some problem with the child labor market. Unemployment and labor influx in the region remain high (up to 90% in some countries). In addition, one of the most important components of current labor market in Arab countries is migration. The article summarizes, that the socio-economic regulation mechanism for labor resources in the MENA region is significantly influenced by the demographic situation, employment rate, unemployment and migration processes. Further expanding of opportunities for socio-economic development in the Middle East and North Africa region is possible in case of active state policies. Provided industrialization acceleration, radical agrarian transformation and mobilization of available labor resources, will ensure further economic development in the future.Item Фінансування діяльності корпорацій шляхом проведення IPO на фондовому ринку: вигоди та обмеження(Хмельницький національний університет, 2025) Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, Oleh; Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, OleksiiУ статті досліджується фінансування діяльності корпорацій шляхом проведення первинного публічного розміщення (IPO) на фондовому ринку. Автори аналізують ключові етапи процесу IPO, від вибору андерайтера до безпосереднього розміщення та лістингу на біржі. Особливу увагу приділено стратегічному аналізу переваг та обмежень, пов’язаних із публічним статусом компанії. До основних вигід віднесено залучення значного капіталу, підвищення престижу бренду, поліпшення корпоративного управління та можливість використання акцій як валюти для майбутніх M&A. Серед ключових ризиків виділено високі прямі та непрямі витрати, втрату контролю та конфіденційності, а також підвищену регуляторну навантаженість. Встановлено, що успішне IPO є оптимальним вибором для зрілих компаній зі стабільною бізнес-моделлю, які мають чітку стратегію використання коштів та готові до публічності. Довгострокові переваги від IPO мають переважати над витратами та ризиками. The article conducts a comprehensive analysis of corporate financing through an Initial Public Offering (IPO) on the stock market, focusing on the benefits and limitations of this strategic step. The study is structured to provide a holistic view, beginning with the legal definition of an IPO according to Ukrainian legislation, which synthesizes norms from key regulatory acts governing capital markets, joint-stock companies, and information disclosure. The authors place the Ukrainian IPO market in a historical context, noting its underdevelopment compared to Western Europe and identifying key reasons for this, including the legacy of voucher privatization, lack of a robust institutional investor base, currency instability, and weak protection of minority shareholder rights. The core of the article is a detailed examination of the multi-stage IPO process, which typically lasts from 6 to 12 months. The authors meticulously describe each critical phase: the selection of an underwriter (investment bank), conducting comprehensive due diligence, preparing the issuance prospectus, marketing and the road show, and the final placement and listing on the stock exchange. This structured process is presented as essential for ensuring transparency, protecting investor rights, and ensuring a successful market debut. A significant portion of the research is dedicated to a strategic analysis of the advantages and disadvantages. The benefits extend beyond direct financial enrichment and include non-financial strategic advantages such as enhanced brand prestige and trust among clients and suppliers, increased liquidity for founders and early investors, and the attraction of strategic partners. Furthermore, the transition to a public company necessitates improved corporate governance standards, including the adoption of International Financial Reporting Standards (IFRS) and transparent procedures, which ultimately increase investor confidence and the company's market valuation. Conversely, the article provides a thorough analysis of the substantial limitations and risks. These include high direct costs (underwriter commissions, legal and auditing fees) and significant indirect costs, primarily the diversion of management's attention from operational activities. Major risks also involve the potential loss of control and confidentiality due to the dilution of founders’ shares and mandatory disclosure of sensitive financial and operational information, as well as increased vulnerability to market fluctuations and legal liability. The conclusion emphasizes that an IPO is a strategically justified choice only for mature companies with a proven business model, a clear strategy for using the raised capital, and a readiness for public scrutiny. The decision must be based on a balanced analysis where the long-term benefits of accessing capital, enhancing status, and improving management outweigh the associated costs, risks, and loss of privacy. The success of an IPO is also critically dependent on favourable market conditions.Item Історичні передумови виникнення ісламських фінансів як складового сегменту сучасної міжнародної фінансової системи(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр», 2021) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Николаевна; Залізнюк, Вікторія П.; Zalizniuk, Viktoriia; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей ВалерьевичПротягом XV—XVII ст. у Європі відбулись події, що визначили появу нових інститутів, які зрештою обумовили радикально інший шлях соціального та економічного розвитку європейського континенту, на відміну від Близького Сходу. До цих важливих подій можна віднести: появу банку як фінансового інституту; Реформацію; Вестфальський мир. Саме вони значною мірою створили передумови подальших європейських буржуазних революцій, історичною роллю яких було усунення перешкод для побудови капіталістичних відносин, а результатом стало — трансформація аграрних суспільств в індустріальні, перехід від монархій до буржуазних республік, стрімке зростання продуктивності праці на базі мануфактур та крупної машинної індустрії, що зрештою призвело до стрімкого економічного зростання та динамічної трансформації всієї системи суспільних відносин. The aim of the paper is to identify the preconditions for evolving of Islamic economic doctrine. During the XV—XVII centuries, in Europe particular events took place that eventually determined emergence of new institutions, which ultimately led to a radically different path of social and economic development of the European continent, in contrast to the Middle East. These important events included: 1) emergence of the bank as financial institution, 2) Reformation, 3) Peace of Westphalia. It was the events that largely created the preconditions for further European bourgeois revolutions, which historical role was to remove obstacles preventing capitalist relations. The result was — fast transformation of agrarian societies into industrial ones, transition from monarchies to bourgeois republics, rapid growth of labor productivity on the basis of manufactories and large machine industry, which ultimately led to rapid economic growth and dynamic transformation of the entire social-economic system. At the same time, unlike Europe, the Middle East and North Africa were under the rule of the Ottoman Empire (1299—1922), which in the XVI century becomes a feudal theocratic Muslim state. At the beginning of the destruction of feudal relations in Europe, the Ottoman Empire reached the highest point of its influence (XVI—XVII centuries). Throughout the Middle East, under the control of the Ottoman Empire, there was a relatively slow pace of social development and the domination of religious form of social consciousness. Muslim legal system thought in those days became very dogmatic and was limited mere to private law. Under such conditions, the Muslim socio-economic institutions formed in the early middle Ages (VII—X centuries) had not changed, being more or less in line with their social purpose. It was the inviolability of the dogmas of the Islamic faith and de facto immobility of Muslim jurisprudence that prompted the agents of economic relations to circumvent numerous prohibitions by introducing specific instruments.