Browsing by Author "Sushchenko, Oleksandr"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Die Gasmarktreform vor dem Scheitern: Verwaltungsrisiken von Naftogaz und die verstetigte Monopolisierung(Forschungsstelle Osteuropa an der Universität Bremen, Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien (ZOiS) gGmbH und Deutsche Gesellschaft für Osteuropakunde e.V, 2017-10-25) Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Олександр Миколайович; Сущенко, Александр Николаевич; Hychka, Oleh; Harlytska, Diana; Гарлицька, ДіанаItem Environmental risks and sustainable development indicators: determinants of impact(Institute of Society Transformation, 2020) Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Олександр Миколайович; Сущенко, Александр Николаевич; Volkovskyi, Yevgen; Волковський, Євген Ігорович; Волковский, Евгений Игоревич; Fedosov, Viktor; Федосов, Віктор Михайлович; Федосов, Виктор Михайлович; Riazanova, Nadiia; Рязанова, Надія Сергіївна; Рязанова, Надежда СергеевнаThe concept of sustainable development brought new constraints for the old-fashioned business models. At the same time, it created new opportunities for those who have a forward-looking strategy and strive to overcome «the limits to growth», in other words, to ensure a long-term blended value creation with economic and non-economic benefits. There are numerous sets of the sustainable development indicators and indices, but the weights of each particular component are different and need further clarification. Nowadays, the environmental risks in general and climate-related in particular are priced (e.g. environmental taxes) and have a strong impact on the social and economic relations by creating negative and positive externalities for our daily life. For this reason, economic agents are forced to become sustainable to the non-financial risks through switching to the new environmental and social business models. For this reason, better sustainable development indicators are crucial for an improved management of the non-financial risks and sustainable blended value creation. Hence, the aim of this paper is to examine the role of environmental risks in shaping sustainable development conditions on the macrolevel and to elaborate the ways for a better management of the non-financial risks (Environmental, Social and Governance - ESG). For this purpose, the impact of the most important environmental risks on the main economic and social indicators has been examined (e.g. Human Development Index and GDP per capita). Such an approach allowed us to identify the extent to which specific environmental factors influencing social and economic development can reshape the sustainable development conditions. In course of research, two sets of countries have been singled out to verify statistical significance of elaborated models. To achieve this goal, the authors have split an available dataset into two groups: EU and non-EU countries. The reason behind it is the fact that EU countries are among the leaders in the area of sustainable development and have already undertaken related environmental improvements in the last decades. Moreover, the above-mentioned countries are continuing such successful pathways today and with the new European Green Deal could go even far beyond this frontier. The results of current research suggest that existing indicators cannot fully encompass all the aspects of sustainable development and should be revised. Such findings relate both to the composition of the indicators and the weights attributed to each particular component. The application of regression analysis showed that such factors as water and air quality and biodiversity have the strongest explanatory power - 67% of the fluctuations in GDP per capita and 87% in case of HDI. The R -squared is ranging from 0.7 to 0.8 in both cases and confirms consistency of the elaborated models. To verify the results achieved, the similar models have been prepared only for the EU countries. As a result, all independent variables demonstrated the same significant impact on GDP per capita also for the EU countries. However, in this case the R -squared is only 0.27 due to the fact that ESG indicators within the EU area are rather homogenous. The impact of environmental factors on the level of HDI for the EU countries is much stronger comparing to GDP per capita. An overall explanatory power of the model for the EU countries exceeds 0.45 (R -squared). The most influential factor is the quality of water resources. Other important independent variables in the model for the EU member states are biodiversity and air quality. The authors argue that it is necessary to incorporate the above-mentioned environmental factors into the updated version of the Human Development Index as the most appropriate indicators of sustainable development. Consequently, the weights of the components should be recalculated to improve management of the non-financial risks on macrolevel, facilitating the blended value creation process. Метою даної статті є дослідження ролі екологічних ризиків у створенні умов для сталого розвитку на макрорівні та розробка рекомендацій, спрямованих на покращення менеджменту нефінансових ризиків (екологічні, соціальні та управлінські, або ЕСУ). З цією метою було проаналізовано вплив найбільш вагомих екологічних факторів на основні показники соціального й економічного розвитку (Індекс людського розвитку та ВВП на душу населення). Такий підхід дозволив ідентифікувати міру, до якої екологічні фактори впливають на соціальний та економічний розвиток та можуть змінювати умови для сталого розвитку. Результати даного дослідження засвідчили, що чинні індикатори не дають можливості в повній мірі охопити всі аспекти сталого розвитку, а тому повинні бути переглянуті. Одержані результати стосуються як складу таких індикаторів, так і ваги, яку мають окремі їх складові. Застосування регресійного аналізу дозволило виявити найбільш суттєвий вплив якості води та повітря, а також біорізноманіття на коливання рівня ВВП на душу населення (67%) та Індекс людського розвитку (87%). Коефіцієнт детермінації в обох випадках варіюється між 0,7 та 0,8, що свідчить про прийнятність розроблених моделей. Для перевірки отриманих результатів моделі також було протестовано на показниках розвитку країн ЄС. У підсумку, всі залежні змінні продемонстрували подібний суттєвий рівень впливу на рівень ВВП на душу населення в країнах ЄС. Проте коефіцієнт детермінації становив лише 0,27 у зв’язку з тим, що нефінансові показники для цих країн є майже однорідними. Вплив екологічних факторів на рівень Індексу людського розвитку в країнах ЄС є більш відчутним у порівнянні з ВВП на душу населення. При цьому показник детермінації становить 0,45, а найбільш впливовим фактором є якість водних ресурсів. Також суттєвий вплив на показники соціального та економічного розвитку країн ЄС мають стан біорізноманіття та якість повітря. Автори стверджують, що необхідним є включити зазначені у дослідженні екологічні фактори до оновленої версії Індексу людського розвитку. Також є потреба у перерахунку ваги складових індексу з метою покращення менеджменту нефінансових ризиків на макрорівні, а саме – покращити процес створення змішаної вартості з урахуванням поліпшення екологічних і соціальних результатів. Целью данной статьи является исследование роли экологических рисков в процессе создания условий для устойчивого развития на макроуровне и разработка рекомендаций, направленных на улучшение менеджмента нефинансовых рисков (экологические, социальные и управленческие, или ЭСУ). С этой целью было проанализировано влияние наиболее значимых экологических факторов на основные показатели социального и экономического развития (Индекс человеческого развития и ВВП на душу населения). Такой подход позволил идентифицировать меру, до которой экологические факторы влияют на социальное и экономическое развитие и могут изменять условия для устойчивого развития. Результаты данного исследования показали, что существующие индикаторы не могут в полной мере раскрыть все аспекты устойчивого развития, и поэтому должны подлежать пересмотру. Результаты касаются как состава таких индикаторов, так и веса отдельно взятых их компонентов. Использование регрессионного анализа позволило выявить наиболее существенное влияние качества воды и воздуха, а также биологического разнообразия на уровень ВВП на душу населения (67%) и Индекс человеческого развития (87%). Коэффициент детерминации в обоих случаях колеблется между 0,7 и 0,8, что свидетельствует о состоятельности разработанных моделей. Для проверки полученных результатов модели были протестированы на показателях развития стран ЕС. В итоге, все зависимые переменные продемонстрировали подобный существенный уровень влияния на ВВП на душу населения и на примере стран ЕС. В то же время коэффициент детерминации составил только 0,27 в связи тем, что нефинансовые показатели развития этих стран являются практически однородными. Влияние экологических факторов на уровень Индекса человеческого развития в странах ЕС является более существенным в сравнении с ВВП на душу населения. При этом показатель детерминации составляет 0,45, а наиболее влиятельным фактором является качество воды. Также существенное влияние на показатели социального и экономического развития ЕС имеют биологическое разнообразие и качество воздуха. Авторы утверждают, что указанные в исследовании экологические факторы следует включить в обновленную версию Индекса человеческого развития в качестве наиболее важных показателей устойчивого развития. Также необходимым является пересчет весов для составляющих элементов индекса с целью улучшения менеджмента нефинансовых рисков на макроуровне, а именно – улучшить процесс создания смешанной стоимости с учетом экономических и неэкономических результатов.Item Reform der Wärmeversorgung und finanzielle Dezentralisierung in der Ukraine als zwei Seiten derselben Medaille(Forschungsstelle Osteuropa an der Universität Bremen, Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien (ZOiS) gGmbH und Deutsche Gesellschaft für Osteuropakunde e.V, 2016-06-15) Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Олександр Миколайович; Сущенко, Александр Николаевич; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Буряченко, Андрей Евгеньевич; Honta, AndriiHeute steht die Ukraine vor grundlegenden Veränderungen, die schon seit langem notwendig sind. Es geht um die Dezentralisierung der Wärmeversorgung sowie der grundlegenden Wohnungs- und Kommunaldienstleistungen und um die Stärkung der finanziellen Leistungsfähigkeit der Kommunen. In diesem Artikel wird untersucht, wie diese Prozesse zusammenhängen und ob sie sich gegenseitig verstärken können.Item Від корпоративної соціальної відповідальності до ESG-принципів ведення бізнесу – шлях до кліматичних фінансів(Український інститут розвитку фондового ринку, 2016) Гарлицька, Діана; Harlytska, Diana; Сущенко, Олександр Миколайович; Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Александр НиколаевичМетою даної статті є продемонструвати перехід від корпоративної соціальної відповідальності до ESG-принципів ведення бізнесу. Даний перехід дає можливість налагодити зв’язок між компаніями та фінансовим ринком задля акумуляції кліматичних фінансів, необхідних для боротьби зі зміною клімату, побудови умов для сталого розвитку. Проведено аналіз практики використання фіскальних та ринкових фінансових інструментів задля фінансування проектів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів в Німеччині.Item Зелене та стійке повоєнне відновлення для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-18) Шварце, Р.; Сущенко, Олександр Миколайович; Sushchenko, OleksandrItem Особливості реалізації стабілізаційної фіскальної політики в країнах ЄС(Український інститут розвитку фондового ринку, 2014) Андрійко, Олександр Васильович; Andriiko, Oleksandr; Андрийко, Александр Васильевич; Сущенко, Олександр Миколайович; Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Александр НиколаевичМетою даної статті є аналіз сучасного стану та особливостей реалізації стабілізаційної політики в країнах ЄС. У статті проведено дослідження заходів, спрямованих на боротьбу з фіскальними дизбалансами, проаналізовано досвід деяких країн ЄС. Оцінено ефеткивність здійснених досліджуваними країнами заходів в рамках стабілізаційної фіскальної політики.Item Перспективні напрямки підвищення ефективності самостійної роботи студентів при вивченні фінансів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2011-01-14) Сущенко, Олександр Миколайович; Sushchenko, OleksandrМетою статті є аналіз суті та особливостей організації самостійної роботи студентів, проблем та перспектив запровадження іноземного досвіду з її організації у вітчизняних вищих навчальних закладах. Запропоновано можливі шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів.Item Сервіс великих платників податків у Австрії(Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, 2015) Сущенко, Олександр Миколайович; Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Александр Николаевич; Пислиця, Анна Віталіївна; Pyslytsya, Anna; Пислица, Анна ВитальевнаМетою даної статті було оприлюднення результатів наукового дослідження практики взаємодії фіскальних органів з великими платниками податків в Австрії та обґрунтування доцільності її імплементації в Україні. Було використано емпіричний, аналітичний та графічний методи дослідження. За результатами проведеного дослідження зроблені висновки щодо можливості імплементації австрійського досвіду в Україні: проведення аудиту великих платників фахівцями, що спеціалізуються на окремих напрямках економічної діяльності; врахування соціального ефекту функціонування великих платників; подальше удосконалення вітчизняного інституту податкових радників (податкових консультантів), з врахуванням австрійського досвіду. Результати проведеного дослідження будуть корисними науковцям, практикам, студентам та всім тим, хто цікавиться проблематикою оподаткування, загалом, та великими платниками податків, зокрема. Представники великого бізнесу, що формують категорію великих платників, відіграють не тільки фіскальну, але й важливу соціально-економічну роль. Тому дослідження різних аспектів їх діяльності є важливим для суспільства.Item Фіскальна роль та сервіс великих платників податків Італії(Луцький національний технічний університет, 2015) Сущенко, Олександр Миколайович; Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Александр Николаевич; Пислиця, Анна Віталіївна; Pyslytsya, Anna; Пислица, Анна ВитальевнаРозглянуто особливості супроводження великих платників податків в Італії. Особливу увагу приділено обліку великих платників податків. Показано фіскальну роль великих платників податків в Італії, а також результати їх контролю податковими органами Італії. Висвітлено особливості функціонування в Італії інституту фінансових посередників.