Browsing by Author "Tsymbal, Liudmyla"
Now showing 1 - 14 of 14
Results Per Page
Sort Options
Item Debt crises in the world economy(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-15) Mazokha, Mariia; Мазоха, Марія Павлівна; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила ІванівнаThe paper extensively examines the issue of debt crises within the framework of global economic interactions. It rigorously analyzes the economic strategies and models employed by diverse nations, carefully scrutinizing their inherent strengths and weaknesses. Additionally, the paper provides insightful proposals to fortify the Ukrainian debt management system. By conducting a thorough study and evaluation, this research aims to enhance understanding of debt crises and offers practical measures for bolstering effective debt management in Ukraine. У статті детально розглядається питання боргових криз у контексті глобальних економічних взаємодій. У ній ретельно аналізуються економічні стратегії та моделі, що застосовуються різними країнами, ретельно досліджуються їхні сильні та слабкі сторони. Крім того, в роботі містяться ґрунтовні пропозиції щодо зміцнення української системи управління державним боргом. Завдяки ретельному вивченню та оцінці, це дослідження має на меті поглибити розуміння боргових криз та запропонувати практичні заходи для посилення ефективного управління боргом в Україні.Item Global energy problem as a factor of world economic imbalances(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-15) Tatarintseva, Anisiia; Татарінцева, Анісія Валеріївна; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила ІванівнаThe paper is focused on the energy problem as a factor of global economic imbalances. Various aspects of the energy problem, in particular, the essence and features of the concept of imbalance, are investigated. It is found that the global energy problem is one of the key aspects of the Sustainable Development Goals. The current state of renewable energy sources, including such sources as solar, wind, hydropower, biomass and geothermal energy, is assessed. The current state of non-renewable energy sources, in particular, the use of oil, gas and coal, is analyzed. The energy profile of key energy consuming countries is reviewed. Ukraine's position in the European energy market is described. Робота присвячена енергетичній проблемі як фактор світових економічних дисбалансів. Досліджено різні аспекти енергетичної проблематики, зокрема, сутність та особливості концепції дисбалансу. Виявлено, що глобальна енергетична проблема є одним із ключових аспектів Цілей сталого розвитку. Оцінено сучасний стан відновлюваних джерел енергії, що включає такі джерела, як сонячна, вітрова, гідроенергетика, біомаса та геотермальна енергія. Оцінено сучасний стан невідновлюваних джерел енергії, зокрема, використання нафти, газу та вугілля. Проаналізовано енергетичний профіль ключових країн-енергоспоживачів. Проаналізовано позицію України на європейському енергетичному ринку.Item Innovative economy of the world(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06) Levichev, Maksym; Левічев, Максим Олексійович; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила ІванівнаThe research article analyzes the innovation economy of the world, existing models and types of innovation. Analyzing the successful cases of developed and developing countries, I try to understand what path Ukraine should choose for the successful implementation of the innovation ecosystem in the country. The results of this research will not only contribute to the existing body of knowledge about the implementation of innovation strategies, but I will also provide practical recommendations for government bodies involved in the development of innovations in Ukraine. Дослідницька стаття аналізує інноваційну економіку світу, існуючи моделі та типи інновацій. Аналізуючи успішні кейси розвинених та розвиваючихся країн я прагну зрозуміти який шлях обрати Україні для успішної реалізації впровадження інноваційної екосистеми в країні. Результати цього дослідження не тільки внесуть внесок у наявний масив знань про впровадження інноваційних стратегії, але я також дам практичні рекомендації для державних органів, які займаються розвитком інновацій в Україні.Item Intellectual challenges to economic globalism(ISMA, 2020) Lukianenko, Dmitro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Bilozubenko, Vladimir; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Віктор Іванович; Чужиков, Виктор Иванович; Chuzhykov, Andrii; Чужиков, Андрій Вікторович; Чужиков, Андрей Викторович; Djakons, Deniss; Djakona, Antonina; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк Ольга Владимировна; Fedirko, Oleksandr; Федірко, Олександр Анатолійович; Федирко, Александр Анатольевич; Hrishnova, Olena; Грішнова, Олена Анетонівна; Гришнова, Елена Антоновна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Khanin, Igor; Kholiavko, Nataliia; Kuklin, Oleg; Lukianenko, Olga; Лук’яненко, Ольга Дмитрівна; Лукьяненко, Ольга Дмитриевна; Miroshnychenko, Olga; Panchenko, Yevgen; Панченко, Євген Григорович; Панченко, Евгений Григорьевич; Polyakov, Maxim; Shevchenko, Gennady; Sidenko, Svitlana; Shnyrkov, Olexandr; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Цимбал, Людмила Ивановна; Djakons, RomansThe monograph presents the results of many years of work of scientists from leading universities of Ukraine and Latvia. The research of the processes of intellectualization was carried out on the basis of fundamental provisions of economic science in the context of the latest trends in scientific, technological, economic and social progress. The phenomenon of intellectual capital, current issues of globalization of intellectual activity and its peculiarities in Europe and East Asia are covered. Particular attention is given to shaping the digital landscape of the knowledge economy. The monograph is offered for scholars, teachers, graduate students and students, as well as for anyone interested in the problems of becoming an intellectual economy of the 21st century.Item Marketing technologies for creating global brands(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-15) Fitsak, Polina; Фіцак, Поліна Володимирівна; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила ІванівнаThis thesis is devoted to the study of the participation of marketing technologies in the creation of global brands. The theoretical framework is analyzed. The main trends in the development of global brands with the use of marketing technologies are identified on the example of brands-leaders of the high-tech products market. The position of Ukraine in the world market is examined. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню участі маркетингових технологій у створенні глобальних брендів. Проаналізовано теоретичну базу. Визначено основні тенденції розвитку глобальних брендів з використанням маркетингових технологій на прикладі брендів- лідерів ринку високотехнологічної продукції. Досліджено позицію України на світовому ринку.Item Modelling the impact of intellectualization on economic growth in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Kuklin, Oleh; Куклін, Олег; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Цымбал, Людмила Ивановна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Олена Ігорівна; Циркун, Елена ИгоревнаIntroduction. Implementation of intellectual resources is necessary to form a new paradigm of economic development at the beginning of the XXI century. Problem Statement. Intellectualization is becoming a major trend of globalization. As developing countries are not competitive enough in these circumstances, it is extremely important for them to increase the pace of intellectualization to ensure their competitiveness. The purpose of the article is to investigate and establish quantitative relations between intellectual activity and GDP dynamics, as well as to forecast the countries’ economic growth on this basis. Materials and Methods. Cluster analysis for 44 countries and 40 indicators is based on a 10-year period. Results. The modelling and forecasting of Ukraine's development in the conditions of enhanced intellectualization are carried out. The influence of various factors of intellectualization on the country's GDP is assessed, and the basic and optimistic scenarios and the level of the impact on the country's economic development are calculated. Whereas resource factors are more important for Ukraine and other developing countries, resulting factors are more important for the developed ones. The modelling is based on the authors’ three-stage methodology for assessing intellectual leadership. It proves the positive impact of such resulting factors as high-tech exports, patents, trademark applications, and research and development costs. For instance, if high-tech export grows by 5%, Ukraine's GDP will increase quite significantly. However, almost any export growth can have a similar effect. Conclusions. Attracting foreign intellectual capital has a significant positive effect, which is also confirmed by the modelling of the Ukrainian economy’s development. The increasing existing level of research funding by 5% will result in Ukraine's GDP growth of almost $500 per capita. Вступ. Реалізація інтелектуальних ресурсів необхідна для формування нової парадигми економічного розвитку на початку ХХІ століття. Постановка проблеми. Інтелектуалізація стає основною тенденцією глобалізації. Оскільки країни, що розвиваються, недостатньо конкурентоспроможні за цих обставин, для них надзвичайно важливо збільшити темпи інтелектуалізації, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Мета статті – дослідити та встановити кількісні зв’язки між інтелектуальною діяльністю та динамікою ВВП, а також на цій основі спрогнозувати економічне зростання країн. Матеріали та методи. Кластерний аналіз для 44 країн і 40 індикаторів базується на 10-річному періоді. Результати. Здійснено моделювання та прогнозування розвитку України в умовах посилення інтелектуалізації. Оцінено вплив різних факторів інтелектуалізації ВВП країни, розраховано базовий та оптимістичний сценарії та рівень впливу на економічний розвиток країни. У той час як для України та інших країн, що розвиваються, важливіші ресурсні фактори, для розвинутих – результативні. В основі моделювання лежить розроблена авторами триетапна методика оцінки інтелектуального лідерства. Це доводить позитивний вплив таких результуючих факторів, як високотехнологічний експорт, патенти, заявки на торгові марки, витрати на дослідження та розробки. Наприклад, якщо експорт високих технологій збільшиться на 5 %, ВВП України зросте досить суттєво. Проте майже будь-яке зростання експорту може мати подібний ефект. Висновки. Значний позитивний ефект має залучення іноземного інтелектуального капіталу, що також підтверджується моделюванням розвитку економіки України. Збільшення існуючого рівня фінансування досліджень на 5 % призведе до зростання ВВП України майже на 500 доларів на душу населення.Item The Global Higher Education Market: Dynamics and Turbulence(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Цымбал, Людмила ИвановнаThe relevance of the article is explained by the dynamics of the global education market development. The purpose of the article is to identify the main trends in higher education, i.e. the rapid increase in the number of students, the population with higher education, and international students. The increase in demand for higher education is reflected not only by the increase in the number of students, but also by the increase in the level of education of the population in general. The rapid growth in the number of students in the world is accompanied by another important trend — an increase in its international segment. The process of internationalization of education is manifested in the growth of the number of foreign students in the world in absolute and relative terms. The structure and development trends of the global education market have been disclosed (the increase in the number of international students by countries and in general, the market share of countries). This trend means that along with the rapidly growing part of other countries in the global market, there are new actors, who have choosen an active strategy of educational services exports.Item Глобальна парадигма інтелектуального лідерства країн(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила ИвановнаУ статті проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження феномену інтелектуального лідерства національних економік та імперативів його прояву в глобальному економічному середовищі. Формування нового глобального устрою, що ґрунтується на знаннях та інформації, супроводжується швидкою зміною та значним розшаруванням конкурентного середовища. Системна глобальна взаємозалежність генерує нові чинники конкурентоспроможності суб’єктів ринку, зумовлюючи відповідну їх стратегічну поведінку для забезпечення високих конкурентних позицій і лідерства, яке, з одного боку, стає ключовим компонентом державних економічних політик та ефективного менеджменту, а з другого – предметом спеціальних міждисциплінарних досліджень. Здійснено ідентифікацію механізмів інтелектуалізації та зростання ролі інтелектуальних чинників в умовах становлення економіки знань. У сучасному економічному середовищі відбувається поступове посилення впливу інтелектуалізації на становлення постіндустріальної моделі світогосподарського розвитку, поглиблення проникнення інтелектуалізації в процеси господарювання та формування складних економічних систем, трансформація ролі людини в парадигмі глобального розвитку, що актуалізує питання дослідження розвитку глобального економічного простору та його ключових особливостей. У процесі узагальнення теоретичних позицій констатовано відсутність єдності у тлумаченні сутності інтелектуального лідерства та його суб’єктів, тим самим підтверджено його мультиструктурність, суперечливий, трансдисциплінарний характер цього феномену, який стає предметом вивчення не тільки психології та менеджменту, змінюється його природа, а отже, й роль у сучасному середовищі. Розкрито економічні виміри глобальної інтелектуалізації на основі трьохступеневої оцінки: по-перше, ресурсний рівень (накопичений матеріально-технічний, фінансовий, людський та інтелектуальний потенціал); по-друге, рівень проміжних результатів інтелектуальної діяльності (науково-освітніх, технологічних, інфраструктурних, виробничих, сервісних, ринкових); по-третє, рівень кінцевих результатів загального прогресу (динаміка загальноекономічних показників, позиції у світових рейтингах та індексах тощо). Досліджено вплив інтелектуальної складової на кінцеві макроекономічні показники та міжнародну конкурентоспроможність національних економік. Визначено диспозицію країн у глобальному економічному середовищі, сформовано парадигмальні засади ефективного залучення національних економік у глобальні процеси інтелектуалізації. Виділено чотири кластери країн на основі диференціації країн за рівнем концентрації на домінантних секторах економіки, що дало можливість сформувати моделі їх перспективного розвитку. Економетричне моделювання дозволило розробити для України сценарний прогноз із виокремленням вагомості факторів забезпечення інтелектуального лідерства. The methodological approaches to the study of the phenomenon of intellectual leadership of national economies and the imperatives of its manifestation in the global economic environment have been analyzed and generalized in the article. The formation of a new global system based on knowledge and information is accompanied by rapid change and significant stratification of the competitive environment. Systemic global interdependence generates new factors for the competitiveness of market participants, determining their appropriate strategic behavior to ensure high competitiveness and leadership, which, on the one hand, becomes a key component of public economic policies and effective management, and on the other hand becomes the subject of special interdisciplinary research. The mechanisms of intellectualization and the growing role of intellectual factors in the formation of the knowledge economy have been identified. There is a gradual increase in the influence of intellectualization on the formation of the post-industrial model of world economic development in the modern economic environment, deepening of the penetration of intellectualization in economic processes and the formation of complex economic systems, transformation of the human role in the paradigm of global development, which raises the issue of study of the development of the global economic space and its key features. The lack of unity in the interpretation of the essence of intellectual leadership and its subjects have been noticed in the process of generalization of theoretical positions, thus it was confirmed multi-structural, contradictory, transdisciplinary nature of this phenomenon, which is becoming the subject of study of not only psychology and management, its nature is changing, and moreover, its role is changing in the modern environment. The economic dimensions of global intellectualization have been revealed on the basis of a three-stage assessment: firstly – the resource level (accumulated logistical, financial, human and intellectual potential); secondly – the level of intermediate results of intellectual activity (of scientific and educational, technological, infrastructural, production, service, market nature); thirdly – the level of the final results of the overall progress (dynamics of general economic indicators, positions in world rankings and indices, etc.). The influence of the intellectual component on the final macroeconomic indicators and the international competitiveness of national economies has been studied. The disposition of countries in the global economic environment has been determined and paradigmatic principles of effective involvement of national economies in the global processes of intellectualization have been formed. Four clusters of countries have been identified on the basis of differentiation of countries according to the level of concentration in the dominant sectors of the economy, which made it possible to form models of their long-term development. Econometric modeling allowed to develop a scenario forecast for Ukraine, highlighting the importance of factors of intellectual leadership securement.Item Глобальний ринок вищої освіти: динаміка та турбулентність(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила ИвановнаАктуальність статті зумовлена динамічними процесами розвитку глобального ринку освіти, її мета — визначити основні тенденції вищої освіти. Серед них такі: швидко зростає чисельність студентського населення та населення з вищою освітою, іноземних студентів. Збільшення попиту на вищу освіту приводить не тільки до збільшення чисельності студентів, а й до підвищення рівня освіти населення загалом. Швидке зростання чисельності студентів у світі супроводжується ще однією важливою тенденцією - зростанням її міжнародного сегмента. Процес інтернаціоналізації освіти виявляється в зростанні чисельності іноземних студентів у світі в абсолютних і відносних показниках. Розкрито структуру та тенденції розвитку світового ринку освіти (збільшення чисельності іноземних студентів у країнах загалом та як частка ринку). Ця тенденція означає, що швидко зростає частка основних країн на світовому ринку, з’являються нові суб’єкти, які наполегливо про себе заявляють, обираючи активну стратегію експорту освітніх послуг.Item Методичні підходи до оцінки інтелектуального лідерства(International Development Institute – Africa (IDIA), 2018-10-12) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила ИвановнаВисвітлено основні підходи щодо оцінки інтелектуального лідерства на різних рівнях. The article describes the main approaches to assessing intellectual leadership at different levels.Item Сучасні міжнародні практики багаторівневої реалізації екосистемного підходу у державному управлінні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, IrynaВ статті проаналізовано ключові заходи державної політики щодо становлення екологічної свідомості та підтримки екостандартів в господарській діяльності на різних рівнях управління. Визначено основні інструменти та ключові політичні заходи екологізації економічної діяльності. Проаналізовано ключові практики, які реалізують розвинені країни світу, задля формування екологічної свідомості, формування свідомого громадянського суспільства, кожен з учасників якого зацікавлений у дотриманні екологічних стандартів, керується принципами екологічності та визначає ключові умови власного життя з точки зору екологізації. Визначено основні практики Австрії та Данії щодо формування екосвідомого суспільства на різних його рівнях: національному, рівні локалітетів та корпоративному. Так, охарактеризовано особливості державного управління Австрії для формування екосвідомого підходу у населення. Реалізація стратегії розвитку екологічної політики Австрії відбувається на рівні Міністерств, Департаментів та муніципалітетів, функціонує Конференція регіональних міністрів з питань навколишнього середовища, Комітет зі сталого розвитку Австрії та Національний комітет зі змін клімату. В Австрії політика сталого розвитку реалізується в рамках двох ключових стратегій, що спрямовані на інтеграцію політики екологічної ощадливості та сталої політики економічного розвитку. Серед цих ключових стратегій Національна стратегія сталого розвитку та Австрійська стратегія сталого розвитку. Перша з цих стратегій орієнтується на вплетення принципів сталого розвитку у загальнонаціональну політику, ключовими визначено 20 цілей, що охоплюють різні аспекти якості життя, формування конкурентоспроможності, збереження довкілля, відповідальності у міжнародній площині. Австрійська стратегія сталого розвитку спрямована на формування загального підґрунтя для формування політик на різних рівнях урядування та господарської діяльності (як на національному так і на субнаціональному рівнях — від федерального уряду, громад, регіонів до муніципалітетів чи провінцій). Близька за ключовою концепцією розвитку до Австрії і Данія, яка загалом може претендувати на глобальне лідерство в процесі трансформації та екологізації економіки. Загалом на рівні державного управління Данія долучається до глобальних тенденцій переходу на екологічне опалення, формування екологічних енергетичних хабів, які орієнтовані на використання альтернативних джерел енергії, зростання інвестицій в зелені технології та ін. Ключовими угодами в цьому аспекті стають Енергетична угода, Закон про клімат Данії, Датська кліматична угода для енергетики і промисловості. Ключові характеристики державної політики Данії визначаються в Енергетичній угоді. Визначено, що розвинені країни світу формують цілеспрямовану політику сталого розвитку, яка орієнтована на синергетичну участь всіх суб’єктів економічної діяльності та їх активну співпрацю, яка загалом дала б можливість дотриматися ключових принципів екологізації та соціалізації на різних рівнях управління.Item Імперативи інтелектуального лідерства в глобальному економічному середовищі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-11-15) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна; Каленюк, Ірина СергіївнаУ дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження феномену інтелектуального лідерства національних економік та імперативів його прояву в глобальному економічному середовищі. Здійснено ідентифікацію механізмів інтелектуалізації та зростання ролі інтелектуальних чинників в умовах становлення економіки знань. Розкрито економічні виміри глобальної інтелектуалізації на основі трьохступеневої оцінки (ресурсний рівень, рівень проміжних результатів та загального прогресу). Досліджено вплив інтелектуальної складової на кінцеві макроекономічні показники та міжнародну конкурентоспроможність національних економік. Визначено диспозицію країн у глобальному економічному середовищі, сформовано парадигмальні засади ефективного залучення національних економік у глобальні процеси інтелектуалізації. Виділено чотири кластери країн на основі диференціації країн за рівнем концентрації на домінантних секторах економіки, що дало можливість сформувати моделі їх перспективного розвитку. Економетричне моделювання дозволило розробити для України сценарний прогноз із виокремленням вагомості факторів забезпечення інтелектуального лідерства. This thesis work analyzes and generalizes the methodological approaches to the study of the phenomenon of intellectual leadership in the national economies and imperatives manifestation in the global economic environment (such as resource, scientific, technological, market, and civilization). The author proves the increasing role of intellectualization processes to achieve leadership positions of the countries, and defines the theoretical foundations of intellectual leadership, its multilevel identity as a subject, and manifestations in the global economic environment. The dissertation research defines the essence of intellectual leadership with regard to diversity, subjectivity, urgency, transdisciplinarity, which implies a meaningful and functional adaptation to the needs of science and practice. It is substantiated that intellectual leadership should be considered not so much as an end goal but, first and foremost, as a key tool for achieving the subjects of the global economy stable high competitive positions due to the accumulation and intensive realization of intellectual resources, which will allow them to carry out quantitative and qualitative evaluation intellectual productivity in all its manifestations (economic efficiency, competitiveness, social responsibility, environmental adaptability). The paper defines the global imperatives of intellectual leadership: resource (the key role of human and intellectual capital), scientific and technological (alternative to the paradigm 4.0 and 5.0 format); market (creation of new businesses and consumer needs), civilization (stability and universality of progress, sustainability and security of development). The intellectualization frameworks and growing role of intellectual factors in the context of the knowledge economy formation were identified. The economic dimensions of global intellectualization are revealed basing on a three-level assessment (resource level, intermediate level, and overall progress), including a wide range of indicators and leadership identifiers. The influence of the intellectual component on the final macroeconomic indicators and the countries’ international competitiveness was studied. The countries’ disposition in the global economic environment was defined. The paradigmatic principles of the national economies’ effective involvement in the global intellectualization processes were formed. Four clusters of the countries with common development features in both static and dynamic planes were identified; the system of key criteria and determinants of influence on a country’s GDP for each group were defined. Basing on the analysis of intellectualization indicators revealed values, the innovative development econometric models (universal, post-cluster, and multilevel) were evolved; the intellectual models of the countries’ prospective development within the respective clusters were described. The proposed models allow developing realistic predictive scenarios of development for the countries taking into account both changes in the models’ individual components and various economic measures and instruments efficiency. The scientific platform of intellectualization of the countries of the world is substantiated at the expense of generalization, systematization and adaptation of advanced foreign innovative practices of public administration. Іt allows to institutionalize the process of intellectualization, to develop an appropriate national strategy, to form a portfolio of necessary administrative, economic and motivational mechanisms and tools for the intensification and scaling-up of intellectual activity. Identifying the key indicators of intellectual leadership enabled to evolve the predictive scenario for Ukrainian economy development with the emphasis on the importance of the intellectual leadership factors. Based on this, a set of principles and copyright recommendations have been developed in order to improve the enhancing intellectualization policy. The thesis work considers that the absolute and relative numbers of scientists and applicants for the degree, the funding amount for education (including higher education), research and development are the most influential factors; on this basis the necessity to give the education and science system a priority status in the country is justified, given their crucial role in accelerated intellectualization of the economy, which should be implemented in a prudent government policy. В диссертационной работе проанализированы и обобщены методологические подходы к исследованию феномена интеллектуального лидерства национальных экономик и императивов его проявления в глобальной экономической среде. Осуществлена идентификация механизмов интеллектуализации и обоснован рост роли интеллектуальных факторов в условиях становления экономики знаний. Раскрыты экономические измерения глобальной интеллектуализации на основе трехступенчатой оценки (ресурсный уровень, уровень промежуточных результатов и общего прогресса). Исследовано влияние интеллектуальной составляющей на конечные макроэкономические показатели и международную конкурентоспособность национальных экономик. Определена диспозиция стран в глобальной экономической среде, сформированы парадигмальные основы эффективного привлечения национальных экономик в глобальные процессы интеллектуализации. Выделены четыре кластера стран на основе дифференциации стран по уровню концентрации на доминантных секторах экономики, что дало возможность сформировать модели их перспективного развития. Эконометрическое моделирование позволило разработать для Украины сценарный прогноз с определением значимости факторов обеспечения интеллектуального лидерства.Item Імперативи інтелектуального лідерства в глобальному економічному середовищі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-12-17) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна; Каленюк, Ірина СергіївнаУ дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження феномену інтелектуального лідерства національних економік та імперативів його прояву в глобальному економічному середовищі. Здійснено ідентифікацію механізмів інтелектуалізації та зростання ролі інтелектуальних чинників в умовах становлення економіки знань. Розкрито економічні виміри глобальної інтелектуалізації на основі трьохступеневої оцінки (ресурсний рівень, рівень проміжних результатів та загального прогресу). Досліджено вплив інтелектуальної складової на кінцеві макроекономічні показники та міжнародну конкурентоспроможність національних економік. Визначено диспозицію країн у глобальному економічному середовищі, сформовано парадигмальні засади ефективного залучення національних економік у глобальні процеси інтелектуалізації. Виділено чотири кластери країн на основі диференціації країн за рівнем концентрації на домінантних секторах економіки, що дало можливість сформувати моделі їх перспективного розвитку. Економетричне моделювання дозволило розробити для України сценарний прогноз із виокремленням вагомості факторів забезпечення інтелектуального лідерства. This thesis work analyzes and generalizes the methodological approaches to the study of the phenomenon of intellectual leadership in the national economies and imperatives manifestation in the global economic environment (such as resource, scientific, technological, market, and civilization). The author proves the increasing role of intellectualization processes to achieve leadership positions of the countries, and defines the theoretical foundations of intellectual leadership, its multilevel identity as a subject, and manifestations in the global economic environment. The dissertation research defines the essence of intellectual leadership with regard to diversity, subjectivity, urgency, transdisciplinarity, which implies a meaningful and functional adaptation to the needs of science and practice. It is substantiated that intellectual leadership should be considered not so much as an end goal but, first and foremost, as a key tool for achieving the subjects of the global economy stable high competitive positions due to the accumulation and intensive realization of intellectual resources, which will allow them to carry out quantitative and qualitative evaluation intellectual productivity in all its manifestations (economic efficiency, competitiveness, social responsibility, environmental adaptability). The paper defines the global imperatives of intellectual leadership: resource (the key role of human and intellectual capital), scientific and technological (alternative to the paradigm 4.0 and 5.0 format); market (creation of new businesses and consumer needs), civilization (stability and universality of progress, sustainability and security of development). The intellectualization frameworks and growing role of intellectual factors in the context of the knowledge economy formation were identified. The economic dimensions of global intellectualization are revealed basing on a three-level assessment (resource level, intermediate level, and overall progress), including a wide range of indicators and leadership identifiers. The influence of the intellectual component on the final macroeconomic indicators and the countries’ international competitiveness was studied. The countries’ disposition in the global economic environment was defined. The paradigmatic principles of the national economies’ effective involvement in the global intellectualization processes were formed. Four clusters of the countries with common development features in both static and dynamic planes were identified; the system of key criteria and determinants of influence on a country’s GDP for each group were defined. Basing on the analysis of intellectualization indicators revealed values, the innovative development econometric models (universal, post-cluster, and multilevel) were evolved; the intellectual models of the countries’ prospective development within the respective clusters were described. The proposed models allow developing realistic predictive scenarios of development for the countries taking into account both changes in the models’ individual components and various economic measures and instruments efficiency. The scientific platform of intellectualization of the countries of the world is substantiated at the expense of generalization, systematization and adaptation of advanced foreign innovative practices of public administration. Іt allows to institutionalize the process of intellectualization, to develop an appropriate national strategy, to form a portfolio of necessary administrative, economic and motivational mechanisms and tools for the intensification and scaling-up of intellectual activity. Identifying the key indicators of intellectual leadership enabled to evolve the predictive scenario for Ukrainian economy development with the emphasis on the importance of the intellectual leadership factors. Based on this, a set of principles and copyright recommendations have been developed in order to improve the enhancing intellectualization policy. The thesis work considers that the absolute and relative numbers of scientists and applicants for the degree, the funding amount for education (including higher education), research and development are the most influential factors; on this basis the necessity to give the education and science system a priority status in the country is justified, given their crucial role in accelerated intellectualization of the economy, which should be implemented in a prudent government policy. В диссертационной работе проанализированы и обобщены методологические подходы к исследованию феномена интеллектуального лидерства национальных экономик и императивов его проявления в глобальной экономической среде. Осуществлена идентификация механизмов интеллектуализации и обоснован рост роли интеллектуальных факторов в условиях становления экономики знаний. Раскрыты экономические измерения глобальной интеллектуализации на основе трехступенчатой оценки (ресурсный уровень, уровень промежуточных результатов и общего прогресса). Исследовано влияние интеллектуальной составляющей на конечные макроэкономические показатели и международную конкурентоспособность национальных экономик. Определена диспозиция стран в глобальной экономической среде, сформированы парадигмальные основы эффективного привлечения национальных экономик в глобальные процессы интеллектуализации. Выделены четыре кластера стран на основе дифференциации стран по уровню концентрации на доминантных секторах экономики, что дало возможность сформировать модели их перспективного развития. Эконометрическое моделирование позволило разработать для Украины сценарный прогноз с определением значимости факторов обеспечения интеллектуального лидерства.Item Інтелектуальний потенціал розвитку української економіки в Європейському інноваційному просторі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-05-17) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна