Імперативи інтелектуального лідерства в глобальному економічному середовищі
No Thumbnail Available
Date
2019-12-17
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
У дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено методологічні підходи
до дослідження феномену інтелектуального лідерства національних економік та
імперативів його прояву в глобальному економічному середовищі. Здійснено
ідентифікацію механізмів інтелектуалізації та зростання ролі інтелектуальних
чинників в умовах становлення економіки знань. Розкрито економічні виміри
глобальної інтелектуалізації на основі трьохступеневої оцінки (ресурсний рівень,
рівень проміжних результатів та загального прогресу). Досліджено вплив
інтелектуальної складової на кінцеві макроекономічні показники та міжнародну конкурентоспроможність національних економік. Визначено диспозицію країн у
глобальному економічному середовищі, сформовано парадигмальні засади
ефективного залучення національних економік у глобальні процеси
інтелектуалізації. Виділено чотири кластери країн на основі диференціації країн за
рівнем концентрації на домінантних секторах економіки, що дало можливість
сформувати моделі їх перспективного розвитку. Економетричне моделювання
дозволило розробити для України сценарний прогноз із виокремленням вагомості
факторів забезпечення інтелектуального лідерства.
This thesis work analyzes and generalizes the methodological approaches to the
study of the phenomenon of intellectual leadership in the national economies and
imperatives manifestation in the global economic environment (such as resource,
scientific, technological, market, and civilization). The author proves the increasing role
of intellectualization processes to achieve leadership positions of the countries, and
defines the theoretical foundations of intellectual leadership, its multilevel identity as a
subject, and manifestations in the global economic environment.
The dissertation research defines the essence of intellectual leadership with regard
to diversity, subjectivity, urgency, transdisciplinarity, which implies a meaningful and
functional adaptation to the needs of science and practice. It is substantiated that
intellectual leadership should be considered not so much as an end goal but, first and
foremost, as a key tool for achieving the subjects of the global economy stable high
competitive positions due to the accumulation and intensive realization of intellectual
resources, which will allow them to carry out quantitative and qualitative evaluation
intellectual productivity in all its manifestations (economic efficiency, competitiveness,
social responsibility, environmental adaptability). The paper defines the global
imperatives of intellectual leadership: resource (the key role of human and intellectual
capital), scientific and technological (alternative to the paradigm 4.0 and 5.0 format);
market (creation of new businesses and consumer needs), civilization (stability and
universality of progress, sustainability and security of development).
The intellectualization frameworks and growing role of intellectual factors in the
context of the knowledge economy formation were identified. The economic dimensions
of global intellectualization are revealed basing on a three-level assessment (resource
level, intermediate level, and overall progress), including a wide range of indicators and
leadership identifiers. The influence of the intellectual component on the final
macroeconomic indicators and the countries’ international competitiveness was
studied. The countries’ disposition in the global economic environment was defined. The
paradigmatic principles of the national economies’ effective involvement in the global
intellectualization processes were formed.
Four clusters of the countries with common development features in both static and
dynamic planes were identified; the system of key criteria and determinants of influence
on a country’s GDP for each group were defined. Basing on the analysis of
intellectualization indicators revealed values, the innovative development econometric
models (universal, post-cluster, and multilevel) were evolved; the intellectual models of
the countries’ prospective development within the respective clusters were described. The
proposed models allow developing realistic predictive scenarios of development for the countries taking into account both changes in the models’ individual components and
various economic measures and instruments efficiency.
The scientific platform of intellectualization of the countries of the world is
substantiated at the expense of generalization, systematization and adaptation of advanced
foreign innovative practices of public administration. Іt allows to institutionalize the
process of intellectualization, to develop an appropriate national strategy, to form a
portfolio of necessary administrative, economic and motivational mechanisms and tools
for the intensification and scaling-up of intellectual activity.
Identifying the key indicators of intellectual leadership enabled to
evolve the predictive scenario for Ukrainian economy development with the emphasis on
the importance of the intellectual leadership factors. Based on this, a set of principles and
copyright recommendations have been developed in order to improve the enhancing
intellectualization policy. The thesis work considers that the absolute and relative numbers
of scientists and applicants for the degree, the funding amount for education (including
higher education), research and development are the most influential factors; on this basis
the necessity to give the education and science system a priority status in the country is
justified, given their crucial role in accelerated intellectualization of the economy, which
should be implemented in a prudent government policy.
В диссертационной работе проанализированы и обобщены методологические
подходы к исследованию феномена интеллектуального лидерства национальных
экономик и императивов его проявления в глобальной экономической среде.
Осуществлена идентификация механизмов интеллектуализации и обоснован рост
роли интеллектуальных факторов в условиях становления экономики знаний.
Раскрыты экономические измерения глобальной интеллектуализации на основе
трехступенчатой оценки (ресурсный уровень, уровень промежуточных результатов
и общего прогресса). Исследовано влияние интеллектуальной составляющей на
конечные макроэкономические показатели и международную
конкурентоспособность национальных экономик. Определена диспозиция стран в
глобальной экономической среде, сформированы парадигмальные основы
эффективного привлечения национальных экономик в глобальные процессы
интеллектуализации. Выделены четыре кластера стран на основе дифференциации
стран по уровню концентрации на доминантных секторах экономики, что дало
возможность сформировать модели их перспективного развития. Эконометрическое
моделирование позволило разработать для Украины сценарный прогноз с
определением значимости факторов обеспечения интеллектуального лидерства.
Description
Keywords
інтелектуальне лідерство, імперативи інтелектуального лідерства, інтелектуалізація, міжнародний поділ праці, дослідження і розробки, високотехнологічний експорт, глобальний ринок, глобальний інноваційний простір, інноваційні стратегії, стратегії інтелектуалізації економічної діяльності, intellectual leadership, imperatives of intellectual leadership, intellectualization, international division of labour, research and development, high-tech export, global market, global innovation space, innovations, key innovators, innovation strategies, strategies for economic activity intellectualization, интеллектуальное лидерство, императивы интеллектуального лидерства, интеллектуализация, международное разделение труда, исследования и разработки, высокотехнологичный экспорт, глобальный рынок, глобальное инновационное пространство, инновационные стратегии, стратегии интеллектуализации экономической деятельности
Citation
Цимбал Л. І. Імперативи інтелектуального лідерства в глобальному економічному середовищі : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02 / Цимбал Людмила Іванівна ; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» МОН України. – Київ, 2019. – 544 c.