Browsing by Author "Zhosan, Hanna"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Financial and economic approaches to assessing the effectiveness of social conflict resolution in municipal governance in the context of sustainable development(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Stadniichuk, Roman; Стаднійчук, Роман; Harafonova, Olha; Гарафонова, Ольга Іванівна; Yankovoi, Roman; Янковой, Роман Васильович; Zhosan, Hanna; Жосан, Ганна; Dzhereliuk, Yuliia; Джерелюк, Юлія; Стеценко, Богдан Станіславович; Stetsenko, BohdanThis article examines financial and economic approaches to evaluating the effectiveness of social conflict resolution within the municipal governance system, focusing on ensuring the sustainable development of territorial communities. The study identifies key factors influencing social tension levels, including the unequal distribution of resources, socio-economic disparities, migration processes, and the consequences of military conflicts. It highlights the necessity of integrating interdisciplinary approaches to conflict assessment and management, encompassing economic, social, political, and legal dimensions. The research substantiates the relevance of employing financial and economic instruments for assessing the efficiency of social conflict resolution in municipal governance. Specifically, cost-benefit analysis, regression modelling, and multifactor analysis are applied to optimize decision-making and enhance the efficient allocation of financial and material resources. The study also explores the potential of mathematical methods such as agent-based modelling and stochastic analysis for forecasting social conflict dynamics and developing preventive strategies. Particular attention is given to the Ukrainian context, focusing on the impact of internally displaced persons on regional social structures, economic incentives for local communities, and the integration of international experience to restore socio-economic stability. Strategic approaches to adapting global practices are examined, including mechanisms of social partnership, the development of civic initiatives, and integration programs to foster social cohesion and economic growth within municipalities. The authors emphasize the need for a comprehensive social conflict management policy integrating institutional mechanisms, economic incentives, financial development, and technological innovations. The findings of this study may be valuable for government officials, local self-government representatives, researchers, municipal governance practitioners, strategic planners, and international partners interested in supporting Ukraine’s recovery and development processes. Стаття присвячена аналізові фінансово-економічних підходів до оцінювання ефективності врегулювання соціальних конфліктів у системі муніципального управління, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Визначено ключові чинники, що впливають на рівень соціальної напруги, серед яких нерівномірний розподіл ресурсів, соціально-економічні диспропорції, міграційні процеси та наслідки воєнних конфліктів. Досліджено необхідність інтеграції міждисциплінарних підходів до оцінки соціальних конфліктів та управління ними, що охоплюють економічні, соціальні, політичні та правові аспекти. Обґрунтовано доцільність використання економічних інструментів оцінювання ефективності врегулювання соціальних конфліктів у муніципальному управлінні. Зокрема, застосовано аналіз витрат і вигод, регресійне моделювання та багатофакторний аналіз, що дозволяє оптимізувати ухвалення управлінських рішень і підвищити ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів. Проаналізовано можливості застосування математичних методів, таких як агентно-орієнтоване моделювання та стохастичний аналіз, для прогнозування динаміки соціальних конфліктів і розроблення стратегій їх попередження. Особливу увагу приділено українському контекстові, зокрема впливу внутрішньо переміщених осіб на соціальну структуру регіонів, економічному стимулюванню локальних громад і залученню міжнародного досвіду для відновлення соціально-економічної стабільності. Розглянуто стратегічні підходи до адаптації світових практик, включаючи механізми соціального партнерства, розвиток громадських ініціатив та інтеграційні програми, спрямовані на забезпечення соціальної згуртованості й економічного розвитку муніципалітетів. Автори наголошують на необхідності формування комплексної політики управління соціальними конфліктами, що базується на поєднанні інституційних механізмів, економічного стимулювання, фінансового розвитку й технологічних інновацій. Запропоновані результати можуть бути корисні для представників органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, практиків у царині муніципального управління та стратегічного планування, а також міжнародних партнерів, зацікавлених у підтримці процесів відновлення й розвитку України.Item Innovative transformation of a financial institution in the context of digitalisation and its impact on social conflict management(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Yankovoi, Roman; Янковой, Роман Васильович; Stadniichuk, Roman; Стаднійчук, Роман; Zhosan, Hanna; Жосан, Ганна Володимирівна; Shaulska, Larysa; Шаульська, Лариса; Harafonova, Olha; Гарафонова, Ольга Іванівна; Biriukov, Yehor; Бірюков, ЄгорThe article examines the innovative transformations taking place in financial institutions in the process of global digitalisation and their impact on the management of social conflicts. The current trends of innovative changes in financial institutions in the process of digitalisation are analysed, the mechanisms and tools used by financial institutions to implement digital innovations are studied, the impact of innovative changes in financial institutions on the processes of social conflict management is studied, and the relationship between social conflict management and innovative transformations in financial institutions is determined. A comprehensive analysis of the relationship between digitalisation, innovative transformations and social conflict management in financial institutions is carried out. The article introduces an analytical tool based on structural geometry to measure the success of innovative transformation of banks. The proposed methodology is distinguished by its versatility (applicability to any object and in any area), simplicity of implementation (no need for additional methods or approaches, which provides easy algorithmic implementation), speed of calculations (allows implementation at any dimension of input parameters), convenience for the user (provides easy understanding and convenience in software implementation) and homogeneity of input indicators-parameters (allows you to take into account indicators of different physical nature). Досліджено інноваційні трансформації, що відбуваються у фінансових установах у процесі глобальної цифровізації, та їхній вплив на управління соціальними конфліктами. Проаналізовано поточні тенденції інноваційних змін у фінансових установах у процесі цифровізації; вивчено механізми та інструменти, використані фінансовими установами для впровадження цифрових інновацій; вивчено вплив інноваційних змін у фінансових установах на процеси управління соціальними конфліктами та визначено взаємозв'язок управління соціальними конфліктами й інноваційних перетворень у фінансових установах. Проведено комплексний аналіз зв’язку між цифровізацією, інноваційними трансформаціями та управлінням соціальними конфліктами в царині фінансових установ. У дослідженні впроваджено аналітичний інструмент, заснований на конструктивній геометрії, для вимірювання успішності інноваційної трансформації банків. Запропонована методика вирізняється універсальністю (застосовність до будь-яких об'єктів і в будь-яких царинах), простотою реалізації (відсутність необхідності додаткових методів або підходів, що забезпечує легку алгоритмічну реалізацію), швидкістю обчислень (дозволяє реалізацію при будь-якій розмірності вхідних параметрів), зручністю для користувача (забезпечує легке розуміння й зручність у програмній реалізації) та однорідністю вхідних показників-параметрів (дозволяє враховувати показники різної фізичної природи).Item International experience in applyinginnovative financial managementstrategies for business revitalizationin the post-war period in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Harafonova, Olha; Гарафонова, Ольга Іванівна; Гарафонова, Ольга Ивановна; Yankovoi, Roman; Янковой, Роман Васильович; Zhosan, Hanna; Жосан, Ганна Володимирівна; Lomachynska, Iryna; Ломачинська, Ірина; Ananiev, Mykola; Ананьєв, Микола Юрійович; Ананьев, Николай Юрьевич; Dvornyk, Iryna; Дворник, Ірина Вікторівна; Дворник, Ирина ВикторовнаThis article explores international experience in applying innovative financial management strategies for business revitalization in the post-war period in Ukraine. Special attention is given to the destruction of industrial and infrastructural objects, as well as the tactics employed by the russian military aggression aimed at undermining the country's economic potential and creating a humanitarian disaster. The article also analyzes the issue of financing the post-crisis development of enterprises in Ukraine and discusses various sources of funding such as development funds, grants, subsidies, and other financial instruments. However, further research is needed to propose an effective strategic model for revitalizing enterprises in the liberated territories, particularly in the southern part of Ukraine. The findings of this study will contribute to understanding and applying innovative financial strategies for business recovery in Ukraine after the war period, as well as developing effective approaches to support enterprises in the post-crisis period. This article sheds light on international experiences in employing innovative financial management strategies to revitalize businesses in post-war Ukraine. The insights gained from this research will contribute to understanding and implementing effective financial approaches for business recovery in the aftermath of war, as well as supporting the activation of entrepreneurship during the post-crisis period. У статті досліджується міжнародний досвід застосування інноваційних стратегій управління фінансами для активізації бізнесу в післявоєнний період в Україні. Особлива увага приділяється руйнуванню промислових та інфраструктурних об'єктів, а також тактиці російської воєнної агресії, спрямованої на підрив економічного потенціалу країни та створення гуманітарної катастрофи. Також аналізується питання фінансування посткризового розвитку підприємств в Україні й розглядаються різні джерела фінансування, такі як фонди розвитку, гранти, субсидії та інші фінансові інструменти. Однак необхідні подальші дослідження, щоб запропонувати ефективну стратегічну модель пожвавлення бізнесу на звільнених територіях, зокрема в південній частині України. Результати цього дослідження сприятимуть розумінню та застосуванню інноваційних фінансових стратегій для відновлення бізнесу в Україні після війни, а також розробці ефективних підходів до підтримки підприємств у посткризовий період. Ця стаття присвячена також міжнародному досвіду використання інноваційних стратегій управління фінансами для пожвавлення бізнесу в післявоєнній Україні. Висновки, отримані в результаті цього дослідження, сприятимуть розумінню та впровадженню ефективних фінансових підходів для відновлення бізнесу після війни, а також підтримають активізацію підприємництва в посткризовий період.Item Strategic model and potential sources of financing for the post-war revitalization of agricultural enterprises in the de-occupied territories(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Harafonova, Olha; Гарафонова, Ольга Іванівна; Zhosan, Hanna; Жосан, Ганна Володимирівна; Khudolei, Veronika; Худолей, Вероніка Юріївна; Tiukhtenko, Nataliia; Тюхтенко, Наталія; Tymkiv, Iryna; Тимків, Ірина Валеріївна; Riabets, Nataliia; Рябець, Наталія МиколаївнаThe purpose of this study is to assess the damages as a result of russian aggression, to identify potential sources of funding for the post-war revitalization of the de-occupied territories and to form the first component of the strategic model of the post-war revitalization of agricultural enterprises in the de-occupied territories. The article analyzes direct losses from the war in Ukraine in general and in agriculture in particular. The distribution of losses by categories of the agricultural sector is presented: Agricultural machinery, Granaries, Animal husbandry, Perennial crops, Factors of production (fuel, fertilizers, PPE), and Manufactured products. It is established that the Recovery Plan of Ukraine is based on 5 main principles: immediate start and gradual development; increasing fair welfare; integration into the EU; reconstruction of the better than it was, on a national and regional scale; stimulation of private investments. Financing programs for the post-war revitalization of agricultural enterprises in the de-occupied territories are analyzed. The process of military revitalization of the strong support enterprises of the de-occupied territories (the first stage of strategy) is formed. It is proven that the creation of agricultural holdings, cluster development (aimed at the development of agricultural activities), as well as the development of non-agricultural activities will create additional jobs, rationally use the resource potential of the regions, improve social conditions and provide social support to the population. To achieve successful and effective diversification processes, support from the state, the region, and investors is especially needed, the combination of which will create a strong foundation for the further development of the modern economy of the de-occupied territories. Метою дослідження є оцінка збитків унаслідок російської агресії, визначення потенційних джерел фінансування повоєнної ревіталізації деокупованих територій та формування першої складової стратегічної моделі повоєнної ревіталізації сільськогосподарських підприємств деокупованих територій. У статті проаналізовано прямі збитки від війни в Україні в цілому та в сільському господарстві зокрема. Представлено розподіл утрат за категоріями аграр-ного сектора: сільськогосподарська техніка, зерносховища, тваринництво, багаторічні культури, фактори виробництва (паливо, добрива), продукція,що випускається. Установлено, що План Відновлення України базується на 5 основних принципах: негайний початок і поступовий розвиток; нарощування справедливого добробуту; інтеграція в ЄС; відбудова кращого, ніж було, у національному та регіональному масштабах; стимулювання приватних інвестицій. Проаналізовано програми фінансування повоєнної ревіталізації сільськогосподарських підприємств на деокупованих територіях. Сформовано процес пожвавлення військової підтримки підприємств деокупованих територій (перший етап стратегії). Доведено, що створення агрохолдингів, кластерний розвиток (спрямований на розвиток сільськогосподарських видів діяльності), а також розвиток несільськогосподарських видів діяльності дозволять створити додаткові робочі місця, раціонально використати ресурсний потенціал регіонів, покращити соціальні умови та забезпечити соціальну підтримку населенню. Для досягнення успішних та ефективних процесів диверсифікації особливо потрібна підтримка з боку держави, регіону та інвесторів, сукупність яких створить міцний фундамент для подальшого розвитку сучасної економіки деокупованих територій.Item Діджиталізація та автоматизація бізнес-процесів: відмінність дефініцій та місце в менеджменті підприємства(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Жосан, Ганна Володимирівна; Zhosan, HannaСтаття присвячена дослідженню відмінностей між дефініціями діджиталізації та автоматизації бізнес-процесів, їх місцю в менеджменті підприємства та впливу на роз- виток бізнесу. Автори визначили, що діджиталізація передбачає використання цифрових технологій для оптимізації бізнес-процесів, а автоматизація бізнес-процесів використовується для автоматизації рутинних процесів та зниження витрат на робочу силу. Автори стверджують, що обидва процеси є важливими для успішного розвитку бізнесу, і вказують на те, що кожен з цих процесів має свої власні особливості та принципи використання в менеджменті. У статті проаналізовано вплив цих процесів на розвиток бізнесу, що робить її цікавою для менеджерів, фахівців з бізнес-розвитку та всіх, хто цікавиться цифровою трансформацією бізнесу. The article is devoted to the study of the differences between the definitions of digitization and automation of business processes, their place in enterprise management and the impact on business development. The authors defined that digitization involves the use of digital technologies to optimize business processes, while business process automation is used to automate routine processes and reduce labor costs. The authors claim that both processes are important for successful business development, and point out that each of these processes has its own characteristics and principles of use in management. The article analyzes the impact of these processes on business development, which makes it interesting for managers, business development specialists and all those interested in the digital transformation of business. The authors determined that digitization is the implementation of digital technologies to improve efficiency and optimize business processes. In turn, business process automation is the use of automatic systems to automate routine processes, which allows you to increase productivity and reduce labor costs. Building a digital infrastructure has been proven to enable an agile and scalable supply chain and improve distribution efficiency. Key components include warehouse and logistics center automation, RFID tags, shipping solutions and advanced analytics. An omnichannel strategy is becoming a prerequisite for customer convenience, from selection and purchase to return. According to the results of the study, the authors claim that both processes are important for business development. Digitalization allows enterprises to be competitive in the market, increase efficiency and reduce costs. Automation helps to ensure the stability and accuracy of business processes, which reduces risks and increases the efficiency of the enterprise.Item Особливості ефективності системи тайм-менеджменту на біотехнологічному підприємстві(Хмельницький національний університет, 2024) Покотилова, Олена; Pokotylova, Olena; Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Жосан, Ганна Володимирівна; Zhosan, HannaУ статті досліджуються особливості ефективності системи тайм-менеджменту на біотехнологічному підприємстві. Розглянуто сучасні підходи до управління часом, специфіку біотехнологічних процесів та їх вплив на організацію праці. Визначено ключові фактори, що впливають на ефективність використання часу, та запропоновано рекомендації щодо оптимізації системи тайм-менеджменту з метою підвищення продуктивності та конкурентоспроможності підприємства. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення управлінських процесів та впровадження ефективних практик тайм-менеджменту в біотехнологічних компаніях. Зокрема, дослідження аналізує вплив різних методів тайм-менеджменту, таких як планування, делегування, пріоритизація завдань та використання спеціалізованого програмного забезпечення, на ефективність виробничих і дослідницьких процесів у біотехнологічних підприємствах. У статті також розглядаються бар'єри та виклики, що можуть виникати при впровадженні цих методів, та пропонуються шляхи їх подолання. Результати дослідження показують, що впровадження ефективної системи тайм-менеджменту може значно скоротити втрати часу та підвищити рівень організації праці, що в свою чергу призводить до збільшення продуктивності та конкурентоспроможності підприємства. Запропоновані у статті рекомендації можуть бути використані керівниками біотехнологічних компаній для розробки та впровадження стратегій ефективного управління часом, що відповідають специфіці їх діяльності. Таким чином, дослідження робить вагомий внесок у розуміння процесів тайм-менеджменту в контексті біотехнологічної галузі та надає практичні рекомендації, які можуть бути використані для підвищення ефективності управлінських процесів у біотехнологічних підприємствах. The article explores the peculiarities of time management system effectiveness at a biotechnology enterprise. It examines contemporary approaches to time management, the specifics of biotechnology processes, and their impact on labor organization. Key factors affecting time usage efficiency are identified, and recommendations for optimizing the time management system are proposed to enhance productivity and competitiveness of the enterprise. The findings can be used to improve management processes and implement effective time management practices in biotechnology companies. Specifically, the study analyzes the impact of various time management methods, such as planning, delegation, task prioritization, and the use of specialized software, on the efficiency of production and research processes in biotechnology enterprises. The article also addresses barriers and challenges that may arise when implementing these methods and suggests ways to overcome them. The results indicate that implementing an effective time management system can significantly reduce time losses and enhance labor organization, leading to increased productivity and competitiveness of the enterprise. The recommendations provided in the article can be utilized by biotechnology company managers to develop and implement time management strategies tailored to their specific activities. Thus, the study makes a significant contribution to understanding time management processes in the context of the biotechnology sector and provides practical recommendations for improving management processes in biotechnology enterprises.Item Роль інновацій у стратегіях розбудови: ревіталізація та моделі післявоєнного відновлення України(Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2024) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Янковой, Роман Васильович; Yankovoi, Roman; Жосан, Ганна Володимирівна; Zhosan, HannaВисвітлено питання ролі інновацій у стратегіях розбудови України.Item Цифрова компетентність персоналу як рушійна сила успішного управління змінами на підприємстві(Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2025-04) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Жосан, Ганна Володимирівна; Zhosan, HannaItem Інституційне забезпечення економічної безпеки як чинник стійкості національної безпеки України(Хмельницький національний університет, 2026) Янковой, Роман Васильович; Yankovoi, Roman; Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Жосан, Ганна; Zhosan, Hanna; Кравчик, Юрій; Kravchyk, YuriiУ статті досліджено інституційне забезпечення економічної безпеки як ключовий чинник формування стійкості національної безпеки України в умовах зростання системних загроз і воєнної нестабільності. Обґрунтовано, що ефективність економічної безпеки визначається не лише ресурсним потенціалом держави, а передусім якістю інституційного середовища, спроможністю органів публічної влади до узгоджених дій і здатністю адаптуватися до кризових змін. Метою дослідження є визначення ролі інституційного забезпечення економічної безпеки у зміцненні стійкості національної безпеки України. У процесі дослідження використано інституційний, системний та структурно-функціональний підходи, методи аналізу та синтезу, логічного узагальнення і моделювання. Проаналізовано інституційну архітектуру забезпечення економічної безпеки, виявлено ключові проблеми міжвідомчої координації та вплив воєнних загроз на ефективність державної політики. Доведено, що інституційна координація є системоутворювальним елементом стійкості національної безпеки, оскільки забезпечує інтеграцію економічної, фінансової та безпекової політики в єдиний управлінський контур. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні інституційного виміру економічної безпеки як базового чинника стійкості національної безпеки в умовах війни та післявоєнного відновлення. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні та вдосконаленні державної політики у сфері економічної та національної безпеки. The article examines institutional support for economic security as a critical determinant of the resilience of Ukraine’s national security in the context of escalating systemic threats, prolonged wartime instability, and deep structural transformations of the national economy. It is substantiated that the effectiveness of economic security is shaped not only by the availability of material, financial, and human resources, but primarily by the quality of the institutional environment, the coherence of regulatory mechanisms, the capacity of public authorities for coordinated action, and their ability to adapt governance practices to crisis-induced uncertainty. The purpose of the study is to identify and substantiate the role of institutional support for economic security in strengthening the resilience of Ukraine’s national security system under conditions of war and post-war recovery. The research is based on institutional, systemic, and structural-functional approaches, complemented by methods of analysis and synthesis, logical generalization, comparative assessment, and modeling. The article analyzes the institutional architecture of economic security provision in Ukraine, identifies key deficiencies in interagency coordination, overlapping mandates, and fragmented decision-making processes, and assesses the impact of wartime threats on the effectiveness of public policy implementation. Particular attention is paid to the interaction between economic, financial, defense, and social policy institutions in ensuring the stability of the national security system. It is proven that institutional coordination acts as a system-forming element of national security resilience, as it enables the integration of economic, financial, and security policies into a unified governance framework, enhances policy consistency, and reduces institutional vulnerability in crisis situations. The scientific novelty of the study lies in substantiating the institutional dimension of economic security as a fundamental and independent factor of national security resilience in the context of war and post-war reconstruction. The practical significance of the research results lies in their applicability to the development and improvement of state policy, strategic planning documents, and institutional reforms in the fields of economic and national security, aimed at strengthening Ukraine’s resilience to current and future threats.