Випуск № 33

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42670

Browse

Now showing 1 - 20 of 29

Вплив країн БРІКС на глобальну економіку: ретроспективний аналіз та перспективи експансії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Фурман, Тарас Юрійович; Furman, Taras
У статті проаналізовано етапи становлення блоку БРІКС. Визначено зміну абсолютної та відносної економічної ваги економік БРІКС за останнє десятиліття в структурі світової економіки. Проведений аналіз динаміки макроекономічних показників країн БРІКС дозволив зробити висновок про нерівномірність економічного зростання в країнах БРІКС. Динаміка макроекономічних показників країн блоку демонструє високу частоту флуктуацій, що є характерним для нестабільного економічного середовища, зокрема найбільша амплітуда коливань показника темпу інфляції серед країн БРІКС у РФ підтверджує тезу про вразливість цієї економіки до внутрішніх і зовнішніх ризиків. Війна в Україні має руйнівний вплив на товарні ринки в короткостроковій і потенційно довгостроковій перспективі; більш жорсткі фінансові умови можуть спричинити боргові труднощі у деяких членів групи. В роботі розглянуто хронологію розширення співпраці в рамках блоку БРІКС у термінах результатів самітів і зустрічей міністрів торгівлі країн БРІКС. Визначено тренди формування зовнішнього політичного середовища щодо оцінки впливу країн БРІКС на глобальну економіку. З метою визначення інтегральної оцінки рівня конвергенції країн БРІКС у діючому складі та співставлення макроекономічних показників країн БРІКС з показниками країн, які можуть бути потенційними кандидатами на включення до БРІКС (Аргентина, Єгипет, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія, Саудівська Аравія) було обрано такі індикатори, як: коефіцієнт зростання ВВП; дефлятор ВВП; ВВП на душу населення (реальний); додана вартість виробництва у відсотках до ВВП. Обрані індикатори були усереднені за період 2017‒2022 рр. З метою зіставлення обраних країн було використано метод таксономії, який являє собою угрупування, систематизацію та класифікацію одиниць. Проведений аналіз дозволив отримати висновки про відсутність досягнення конвергенції, як між країнами, що входять до блоку БРІКС вже майже 17 років, так і між країнами БРІКС і країнами, що є кандидатами на приєднання до блоку, тобто про відсутність економічного підґрунтя для подальшого розвитку багатосторонніх інтеграційних процесів між цими країнами, що доводить суто політичний характер даної ініціативи. The article analyzes the stages of formation of the BRICS bloc. The change in the absolute and relative economic weight of the BRICS economies over the past decade in the structure of the world economy is determined. The analysis of the dynamics of macroeconomic indicators of the BRICS countries allowed to conclude that economic growth in the BRICS countries is uneven. The dynamics of the macroeconomic indicators of the BRICS countries demonstrates a high frequency of fluctuations, which is typical for an unstable economic environment, in particular, the largest amplitude of fluctuations in the inflation rate among the BRICS countries in the Russian Federation confirms the thesis that this economy is vulnerable to internal and external risks. The war in Ukraine is having a disruptive effect on commodity markets in the short and potentially long term; tighter financial conditions may cause debt difficulties for some members of the group. The article examines the chronology of the expansion of cooperation within the BRICS bloc in terms of the results of summits and meetings of the BRICS trade ministers. Trends in the formation of the external political environment for assessing the impact of the BRICS countries on the global economy are identified. In order to determine the integral assessment of the level of convergence of the BRICS countries in the current composition and to compare the macroeconomic indicators of the BRICS countries with the indicators of countries that may be potential candidates for inclusion in the BRICS (Argentina, Egypt, Iran, Ethiopia, Saudi Arabia, United Arab Emirates, Saudi Arabia), the following indicators were selected: GDP growth rate; GDP deflator; GDP per capita (real); value added as a percentage of GDP. The selected indicators were averaged over the period 2017–2022. In order to compare the selected countries, the taxonomy method was used, which is a grouping, systematization and classification of units. The analysis has led to the conclusion that convergence has not been achieved both between the countries that have been members of the BRICS bloc for almost 17 years and between the BRICS countries and the countries that are candidates for joining the bloc, i.e., there is no economic basis for further development of multilateral integration processes between these countries, which proves the purely political nature of this initiative.
Факторний аналіз зовнішнього середовища зарубіжних підприємств в процесі зовнішньоекономічної діяльності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Куліш, Дамір В.; Kulish, Damir
В статті представлено факторний аналіз факторний аналіз зовнішнього середовища зарубіжних підприємств у процесі зовнішньоекономічної діяльності. Результати свідчать, що збільшення ефективності діяльності підвищує рівень експортних показників. Іншими словами, якщо хтось хоче зробити підприємства конкурентоспроможними на міжнародному рівні, потрібно розширити свої управлінські можливості. У той же час підприємство має поєднати свої здібності зі знанням ринку, створивши мережу всередині країни та за кордоном, якщо компанія хоче досягти кращих результатів на зовнішніх ринках. У процесі дослідження були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи, серед яких: метод факторного аналіза, графічний метод. Метод математичного аналізу було застосовано з метою систематизації факторів, що впливають на експорт. Зовнішньоекономічна діяльність обмежено пояснює експортну поведінку компаній у країнах, що розвиваються, де бізнес-умови, в яких працюють підприємства, нестабільні. Тому, потрібно зосередитися на зовнішніх факторах, таких як динаміка ринку та інституційне середовище. Тому, що ефективність фірми визначається характеристиками її зовнішнього середовища, яке представлено характеристиками її галузі та середовища експортного ринку. Метою статті є проведення факторного аналіз факторний аналізу зовнішнього середовища зарубіжних підприємств у процесі зовнішньоекономічної діяльності. З’ясовано, що ЗЕД обмежено. Це пояснює експортну поведінку компаній у країнах, що розвиваються, де бізнес-умови, в яких працюють підприємства, нестабільні. Тому, потрібно зосередитися на зовнішніх факторах, таких як динаміка ринку та інституційне середовище. Тому що ефективність фірми визначається характеристиками її зовнішнього середовища, яке представлено характеристиками її галузі та середовища експортного ринку. The article presents factor analysis factor analysis of the external environment of foreign enterprises in the process of foreign economic activity. The results show that an increase in operational efficiency increases the level of export indicators. In other words, if someone wants to make businesses competitive internationally, they need to expand their management capabilities. At the same time, the company must combine its abilities with market knowledge, creating a network at home and abroad if the company wants to achieve better results in foreign markets. In the course of the study, both general scientific and special methods were used, including the method of factor analysis and the graphical method. The method of mathematical analysis was used to systematize the factors that influence exports. Foreign economic activity explains to a limited extent the export behavior of companies in developing countries, where the business environment in which companies operate is unstable. Therefore, it is necessary to focus on external factors such as market dynamics and the institutional environment. This is because the efficiency of a firm is determined by the characteristics of its external environment, which is represented by the characteristics of its industry and the export market environment. The purpose of the article is to conduct a factor analysis of the external environment of foreign enterprises in the process of foreign economic activity It was found out that foreign economic activity is limited. This explains the export behavior of companies in developing countries, where the business conditions in which enterprises operate are unstable. Therefore, it is necessary to focus on external factors, such as market dynamics and the institutional environment. Because the effectiveness of a firm is determined by the characteristics of its external environment, which is represented by the characteristics of its industry and the environment of the export market.
Стратегічні партнерства для забезпечення екологічного комплаєнсу в бізнесі
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Гончар, Вікторія Василівна; Honchar, Viktoriia; Гончар, Виктория Васильевна; Калінін, Олександр Володимирович; Kalinin, Oleksandr; Калинин, Александр Владимирович
У статті систематично вивчено та детально розглянуто стратегічні партнерства як засіб забезпечення екологічного комплаєнсу в сфері бізнесу. Робота присвячена розгляду ключових аспектів екологічного комплаєнсу та його впливу на підприємство в умовах взаємодії з різними зацікавленими сторонами. Досліджено поняття екологічного комплаєнсу в умовах стратегічних партнерств, розкриваючи його сутність і визначаючи його вагомість у сучасному бізнес-середовищі. Екологічний комплаєнс визначається як система зобов’язань, спрямованих на дотримання законодавства та стандартів у галузі охорони природи та довкілля. Спираючись на глобальний аспект даної проблематики запропоновано напрями дій стратегічного партнерства з урахуванням цілей сталого розвитку. По кожному з напрямів надано ключові показники оцінки ефективності запроваджених дій. Окрема увага приділяється етапам розвитку екологічного комплаєнсу. Визначено етапи від початкової фази ознайомлення до більш складних систематичних підходів, що допомагає організаціям зрозуміти, на якому етапі їхнього розвитку знаходиться їхня екологічна стратегія, виявити ключові перешкоди та виклики, з якими стикаються підприємства при впровадженні екологічного комплаєнсу. Знання етапів розвитку дозволяє впроваджувати системне управління екологічним комплаєнсом, що включає в себе планування, впровадження та моніторинг на різних етапах. Дозволяє адаптувати стратегії екологічного комплаєнсу до змін в законодавстві, соціальних вимогах та технологічних нововведень. Виявлено ключові кроки та стратегії для підприємств у досягненні та підтриманні високого рівня екологічної відповідальності. Цей аспект дозволяє комплексно розглянути динаміку та поетапний розвиток екологічного комплаєнсу в контексті стратегічних партнерств. Проводиться докладний аналіз ролі стратегічного партнерства у забезпеченні екологічного комплаєнсу в бізнесі. Доведено позитивний вплив стратегічних партнерств на формування стійких екологічних практик, а також виділено фактори, що сприяють успішній взаємодії з зацікавленими сторонами та вирішенню екологічних завдань. Загальна концепція статті висвітлює важливість стратегічних партнерств як ефективного інструменту для підприємств у досягненні та утриманні екологічного комплаєнсу. Результати дослідження можуть слугувати основою для формулювання рекомендацій та стратегій, спрямованих на покращення сталості та відповідальності бізнесу в екологічному вимірів. The article systematically examines and thoroughly explores strategic partnerships as a means of ensuring environmental compliance in the business sector. The work is dedicated to the consideration of key aspects of environmental compliance and its impact on enterprises in the context of interaction with various stakeholders. The concept of environmental compliance in the context of strategic partnerships is investigated, revealing its essence and determining its significance in the contemporary business environment. Environmental compliance is defined as a system of commitments aimed at compliance with legislation and standards in the field of nature and environmental protection. Drawing upon the global aspect of this issue, directions for strategic partnership actions are proposed, taking into account sustainable development goals. Key performance indicators for evaluating the effectiveness of implemented actions are provided for each of the identified directions. Special attention is given to the stages of environmental compliance development. Stages are defined, ranging from the initial phase of familiarization to more complex systematic approaches, helping organizations understand the stage of their environmental strategy development, identify key obstacles and challenges faced by enterprises in implementing environmental compliance. Knowledge of the stages of development enables the implementation of systematic environmental compliance management, including planning, implementation, and monitoring at different stages. It allows adapting environmental compliance strategies to changes in legislation, social requirements, and technological innovations. Key steps and strategies for enterprises to achieve and maintain a high level of environmental responsibility are identified. This aspect allows for a comprehensive consideration of the dynamics and step-by-step development of environmental compliance in the context of strategic partnerships. A detailed analysis of the role of strategic partnerships in ensuring environmental compliance in business is conducted. The positive impact of strategic partnerships on the formation of sustainable environmental practices is demonstrated, along with the identification of factors that contribute to successful interaction with stakeholders and the resolution of environmental challenges. The overall concept of the article highlights the importance of strategic partnerships as an effective instrument for enterprises to achieve and maintain environmental compliance. The research results can serve as a basis for formulating recommendations and strategies aimed at improving the sustainability and responsibility of businesses in the environmental dimensions.
Комплаєнс як механізм забезпечення сталого розвитку компаній в умовах кризи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Кравченко, Ольга О.; Kravchenko, Olha; Гавриш, Ольга М.; Havrysh, Olha
Сьогодні світ знаходиться в умовах перманентної нестабільності через постійно виникаючі кризи, початок війн, соціальні зрушення тощо. Це дуже негативно впливає на діяльність компаній різних галузей, зменшуючи можливості їхнього сталого розвитку. Наслідком цього є необхідність використання нових моделей, механізмів і інструментів управління. Метою статті є дослідження використання комплаєнсу та розробка підходу до його впровадження в систему управління компанією. Визначено, що основними факторами, які визначатимуть сталий розвиток компанії, будуть реакції на зовнішні впливи, рівень ефективності функціонування, компанії, її фінансова стійкість, інтенсивність інноваційної діяльності та грамотний менеджмент. Показано, що в Україні компанії обмежено використовують комплаєнс як механізм забезпечення зростання показників стійкості та сталого розвитку. Основними трендами комплаєнс-процедур в компаніях є виявлення та регулювання конфліктів інтересів, комплаєнс-функція має право вето у відношенні окремих рішень, мінімізація комплаєнс-ризиків. Топ-3 комплаєнс-ризиків, які можуть призвести до як значних фінансових втрат, так і значного репутаційного збитку, включає недобросовісні контрагенти, конфлікти інтересів; корупційні ризики. Визначено, що служба комплаєнсу має використовувати інструментарій, який включатиме методики виявлення, ідентифікації та оцінки ризиків; розробку антикорупційних положень; здійснення внутрішніх фінансових розслідувань та виявлення шахрайських дій у діяльності компанії та ін. Запропоновано здійснювати впровадження комплаєнсу у три етапи, а саме: комплаєнс-аудит, формалізацію системи комплаєнсу та її впровадження. Це дозволить не допустити виникнення проблем, пов’язаних з невдоволенням та/чи супротивом співробітників змінам у корпоративній культурі та етиці поведінки в компанії, зростанню вимог відповідно до внутрішніх регламентів, збільшенню обсягу роботи як окремих співробітників, так і структурних підрозділів в цілому. Today, the world is in conditions of permanent instability due to constantly emerging crises, the beginning of wars, social changes, etc. This has a very negative effect on the activities of companies in various industries, reducing the possibilities of their sustainable development. The consequence of this is the need to use new management models, mechanisms and tools. The purpose of the article is to study the use of compliance and develop an approach to its implementation in the company’s management system. It was determined that the main factors that will determine the sustainable development of the company will be reactions to external influences, the level of efficiency of the company, its financial stability, the intensity of innovative activities and competent management. It is shown that companies in Ukraine make limited use of compliance. The main trends of compliance procedures in companies are the identification and regulation of conflicts of interest, the compliance function has the right of veto in relation to individual decisions, the minimization of compliance risks. The top 3 compliance risks that can lead to both significant financial losses and significant reputational damage include unscrupulous counterparties, conflicts of interest; corruption risks. It was determined that the compliance service should use a toolkit that will include methods of detection, identification and assessment of risks; development of anti-corruption provisions; conducting internal financial investigations and identifying fraudulent activities in the company’s activities, etc. It is proposed to implement compliance in three stages, namely: compliance audit, formalization of the compliance system and its implementation. This will prevent problems related to dissatisfaction and/or resistance of employees to changes in corporate culture and ethics of behavior in the company, increasing requirements in accordance with internal regulations, increasing the volume of work of both individual employees and structural units as a whole.
Дипломатичні механізми забезпечення продовольчої безпеки (в умовах військового конфлікту)
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Надоленко, Геннадій О.; Nadolenko, Hennadii
У статті досліджується критично важливе питання застосування механізмів кризової економічної дипломатії для забезпечення глобальної продовольчої безпеки на тлі поточних викликів у сільському господарстві та на продовольчих ринках. У ній підкреслюється нездатність забезпечити населення планети безпечним і достатнім продовольством через кризу, яка перешкоджає доступу до основних продуктів харчування та їх споживанню. У статті проаналізовано вплив зовнішніх чинників на продовольчу безпеку України в умовах російської агресії як одного з основних важелів політичного та економічного тиску в міжнародних відносинах. Обґрунтовано, що перехід від простої продовольчої проблеми до більш широкої кризи продовольчої безпеки вимагає більш активного застосування механізмів двосторонньої та багатосторонньої економічної дипломатії для поступового її подолання. Країни індивідуально розробляють стратегії, виходячи з різних факторів, таких як географія, клімат, економічний стан та проблеми безпеки. Для України вивчення стратегій країн, які стикаються з конфліктами та прагнуть забезпечити продовольчу безпеку, набуває особливого значення. Метою статті є дослідження ефективності існуючих механізмів двосторонньої та багатосторонньої економічної дипломатії для забезпечення продовольчої безпеки в умовах військового конфлікту. Варті уваги приклади США та Китаю, які розкривають їхні стратегії та функції відомств, відповідальних за забезпечення продовольчої безпеки. США наголошують на глобальній продовольчій безпеці за допомогою різних ініціатив, тоді як Китай вирішує проблеми з обмеженими орними землями за допомогою різноманітних стратегій. У статті висвітлюється вплив конфліктів на продовольчу безпеку на прикладах Ізраїлю, Іраку, М’янми та Судану. Своєю чергою війна росії проти України, що триває, суттєво підриває глобальні продовольчі системи. Вплив виходить за межі обох країн, впливаючи на світові ціни на продовольство та його постачання. Зусилля української дипломатії спрямовані на створення безпечних транспортних коридорів для українського зерна, але проблеми залишаються. Для їх вирішення Україна започаткувала такі ініціативи, як «Grain from Ukraine» та Національна платформа продовольчої безпеки. Вони мають на меті забезпечити безпеку та експорт зерна, водночас підтримуючи внутрішню продовольчу безпеку країни. Насамкінець у статті підкреслюється вразливість глобальних продовольчих систем під час криз і необхідність об’єднання глобальних зусиль. Вона підкреслює нагальність спільних дипломатичних зусиль для пом’якшення впливу конфліктів на продовольчу безпеку, особливо на тлі нинішнього російсько-українського конфлікту. The article explores the critical issue of applying the mechanisms of crisis economic diplomacy to ensure global food security against the background of current challenges in agriculture and food markets. The article emphasizes the inability to provide the world’s population with safe and sufficient food due to the crisis that impedes access to and consumption of basic foods. The article analyzes the impact of external factors on Ukraine’s food security in the context of russian aggression as one of the main levers of political and economic pressure in international relations. It is substantiated that the transition from a simple food problem to a broader food security crisis requires more active use of bilateral and multilateral economic diplomacy mechanisms to gradually overcome it. Countries individually develop strategies based on various factors, such as geography, climate, economic status, and security concerns. For Ukraine, studying the strategies of countries facing conflicts and seeking to ensure food security is of particular importance. The purpose of the article is to study the effectiveness of existing mechanisms of bilateral and multilateral economic diplomacy to ensure food security in the context of military conflict. The examples of the United States and China are worthy of attention, as they reveal their strategies and functions of the agencies responsible for ensuring food security. The United States emphasizes global food security through various initiatives, while China addresses the problem of limited arable land through a variety of strategies. The article highlights the impact of conflicts on food security on the examples of Israel, Iraq, Myanmar and Sudan. In turn, russia’s ongoing war against Ukraine is significantly undermining global food systems. The impact goes beyond both countries, affecting global food prices and supplies. Ukrainian diplomacy efforts are aimed at creating safe transportation corridors for Ukrainian grain, but problems remain. To address them, Ukraine has launched initiatives such as Grain from Ukraine and the National Food Security Platform. They aim to ensure the safety and export of grain while maintaining domestic food security. The article concludes by emphasizing the vulnerability of global food systems in times of crisis and the need for a unified global response. It emphasizes the urgency of joint diplomatic efforts to mitigate the impact of conflicts on food security, especially in the context of the current russian-Ukrainian conflict.
Засади ефективного впровадження маркетингу на підприємствах в умовах трансформармації економіки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сорокотяга, Марія С.; Sorokotiaha, Mariia
В статті досліджено тенденції та визначено проблеми, що заважають ефективній діяльності підприємства, обґрунтовано необхідність розробки нових організаційно-економічних маркетингово-орієнтованих форм підвищення ефективності їх функціонування з урахуванням умов ринкових відносин. Здійснено періодизацію розвитку маркетингових відносин вітчизняних підприємств, завдяки чому аргументована необхідність упровадження маркетингового механізму управління їх діяльністю, заснованого на послідовній розбудові його як цілісної системи з дискретним станом, представленої дослідницькою, виробничою, комунікаційно-збутовою та контролінговою підсистемами. Побудовано прогностично-трансформаційну модель маркетингового механізму підприємства, яка враховує імовірнісний характер впливу маркетингових процесів на економічний стан підприємства та численний перелік факторів впливу на маркетингове середовище підприємства. Застосування комплексного підходу до оцінки ефективності маркетингового механізму управління діяльністю підприємства дає можливість визначити ефективність підпорядкованих йому підсистем. Обґрунтовано доцільність впровадження функціонально-регіональної організаційної структури управління діяльністю підприємств, виходячи з особливостей розміщення продуктивних сил та принципів управління ними. Розроблено схему прийняття конструктивних управлінських рішень згідно з комплексною багатоваріантною логістичною моделлю, яка враховує ступінь розвитку, досвід та фінансову усталеність підприємств, а також найсучасніші принципи організації виробництва. Для стабільного функціонування підприємств в ієрархічному ринковому середовищі запропоновано перехід до концепції створення їх позитивного іміджу в ієрархічному ринковому середовищі. The article examines the trends and identifies the problems that hinder the effective operation of the enterprise, substantiates the need to develop new organizational-economic marketing-oriented forms of increasing the efficiency of their functioning, taking into account the conditions of market relations. The periodization of the development of marketing relations of domestic enterprises has been carried out, due to which the necessity of introducing a marketing mechanism for managing their activities, based on its sequential development as an integral system with a discrete state, represented by research, production, communication, sales and controlling subsystems, is argued. A prognostic-transformational model of the enterprise’s marketing mechanism was built, which takes into account the probabilistic nature of the impact of marketing processes on the economic state of the enterprise and a large list of factors influencing the enterprise’s marketing environment. The application of a complex approach to the evaluation of the effectiveness of the marketing mechanism of managing the company’s activities makes it possible to determine the effectiveness of its subordinate subsystems. The expediency of implementing a functional-regional organizational structure for managing the activities of enterprises is substantiated, based on the peculiarities of the placement of productive forces and the principles of their management. A scheme for making constructive management decisions has been developed according to a complex multivariate logistic model, which takes into account the degree of development, experience and financial stability of enterprises, as well as the most modern principles of production organization. For the stable functioning of enterprises in a hierarchical market environment, a transition to the concept of creating their positive image in a hierarchical market environment is proposed.
Освіта як інструмент для забезпечення сталого відновлення та розвитку в умовах надзвичайних ситуацій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Усик, Віра Іванівна; Usyk, Vira; Усик, Вера Ивановна
Освіта є надзвичайно важливою в контексті надзвичайних ситуацій, таких як кризи, війни та природні катастрофи. Вона виступає ключовим фактором для розвитку суспільства та його готовності до подолання таких негативних подій. Публічне управління освітою відіграє важливу роль у готовності до надзвичайних ситуацій та реагуванні на них. Публічне управління освітою у надзвичайних ситуаціях є одним з ключових елементів доступу до освіти та стійкості суспільства в умовах надзвичайних ситуацій. Воно сприяє збереженню освітнього процесу та підтримці фізичного та психічного благополуччя громадян. Відновлення сфери освіти під час і після надзвичайної ситуації вимагає спільних зусиль різних суб’єктів, які мають різні функції і ресурси, включаючи уряди, міжнародні та гуманітарні організації, громадські організації, органи місцевого самоврядування, педагогічний персонал, здобувачів освіти та їхні сім’ї. Ця взаємодія відіграє важливу роль у відновленні освітньої системи та забезпеченні доступу до освіти під час криз та надзвичайних ситуацій. Освіта в надзвичайних ситуаціях у різних країнах вимагає індивідуального підходу і адаптації до конкретних умов та потреб. Але наявні політики, стратегії та кейси інших країнах і на наднаціональному рівні можуть допомогти забезпечити доступ до якісної освіти для дітей і молоді під час надзвичайних ситуацій. Згідно з аналізом доступних публікацій, важливою складовою результативного розвитку та відновлення сфери освіти під час надзвичайних ситуацій, зокрема війни, є правильна оцінка потреб, розробка гнучких стратегій доступу до освіти та підвищення якості навчання. Несвоєчасне та недостатнє фінансування й, зокрема, визнання важливості освіти під час надзвичайних ситуацій призводять до втрати навичок і знань серед населення. Education is crucial in emergencies such as crises, wars, and natural disasters. It acts as a critical factor for the development of society and its readiness to overcome such adverse events. Public education management plays an important role in emergencies preparedness and response. Public management of education in emergencies is one of the critical elements of access to education and society’s resilience in emergencies. It helps preserve the educational process and supports the physical and mental well-being of citizens. The recovery of education during and after an emergency requires the joint efforts of various actors with different roles and resources, including governments, international and humanitarian organizations, civil society organizations, local governments, teaching staff, learners, and their families. This interaction is essential in rebuilding the education system and ensuring access to education during crises and emergencies. Education in emergencies in different countries requires an individual approach and adaptation to specific conditions and needs. However, existing policies, strategies, and case studies in other countries and at the supranational level can help ensure access to quality education for children and youth in emergencies. According to the analysis of available publications, an essential component of the effective development and recovery of education during emergencies, in particular war, is the correct assessment of needs, the development of flexible strategies for access to education, and the improvement of the quality of education. Only timely and sufficient funding and, in particular, recognition of the importance of education during emergencies lead to a loss of skills and knowledge among the population.
Інвестиційні токени як інструменти фінансового ринку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Гавва, В. В.; Havva, V.
Стрімкий розвиток ринку цифрових фінансових активів, зростання його взаємодії з ринками інших фінансових інструментів, глобальний характер ринку криптоактивів і відсутність реальних обмежень на транскордонний рух капіталу на ньому роблять актуальним питання дослідження інструментів цього ринку, зокрема з точки зору можливості їх використання учасниками ринку як альтернативи традиційним фінансовим інструментам. При цьому, структурна вразливість ринку цифрових фінансових активів, висока волатильність вартості криптоактивів, низька транспарентність, можливість перетікання ризиків з ринку цифрових фінансових активів на інші фінансові ринки, а також відсутність регуляторного консенсусу між фінансовими регуляторами в країнах світу — все це підвищує ризик появи прогалин в регулюванні фінансового ринку. Завданням дослідження є визначення місця інвестиційних токенів на сучасному фінансовому ринку, можливостей їх використання для залучення інвестиційних ресурсів на торговельних платформах, що діють за технологією блокчейн, а також особливостей визнання інвестиційних токенів цінними паперами. В статті досліджено сутність і виділено особливості регулювання токенів цінних паперів, проаналізовано кількісні показники розвитку ринку інвестиційних токенів і його частку на фінансовому ринку в світі порівняно з іншими фінансовими активами. Автором висвітлено ключові критерії, аналіз яких допомагає регуляторам ринку цінних паперів приймати рішення щодо віднесення токенів до цінних паперів. У статті розкрито основні моделі первинної пропозиції інвестиційних токенів, висвітлено їх ознаки та показано трансформацію цих моделей відповідно до зміни умов ринку цифрових фінансових активів та потреб його учасників. Зроблено висновки, що всі моделі первинної пропозиції інвестиційних токенів, які сьогодні використовуються учасниками ринку для залучення коштів (ІЕО, IDO та субмодель STO) є похідними від моделі первинної пропозиції монет (ІСО) і принципово не відрізняються від моделей залучення капіталу на традиційному фінансовому ринку через публічне розміщення акцій (IPO та SPO). Це обґрунтовує необхідність дій регуляторів фінансового ринку, спрямованих на визнання інвестиційних токенів цінними паперами. Поширення на емітентів інвестиційних токенів вимог законодавства про цінні папери, зокрема щодо розкриття інформації, сприятиме зменшенню випадків шахрайства на ринку цифрових фінансових активів, посилить захист інвесторів та зменшить вразливість фінансового ринку в цілому. The rapid evolution of the digital financial asset market and its growing integration with traditional financial instruments, coupled with its global reach and unrestricted cross-border capital mobility, necessitate a thorough research of these market instruments. Specifically, it calls for an assessment of their potential as alternatives to conventional financial instruments. At the same time, there are many factors contributing to an increased risk of regulatory gaps in the financial market: structural vulnerability of the market of digital financial assets, high volatility of the value of crypto-assets, low transparency, the possibility of a spillover of risks from the market of digital financial assets to other financial markets, as well as the lack of regulatory consensus among financial regulators in the countries of the world. The research objective is to determine the role of investment tokens in today’s financial market, their utility in attracting investment resources on blockchain-based trading platforms, and the nuances of their classification as securities. The article delves into the core concepts and intricacies of regulating securities tokens and analyses quantitative metrics depicting the development of the investment token market and its relative share in the global financial market compared to other financial assets. Notably, the author outlines key criteria for securities regulators to consider when determining whether tokens should be classified as securities. The article reveals the main models of the initial offering of investment tokens, highlights their features, and shows their adaptability to changing conditions within the digital financial asset market and the evolving needs of market participants. It is evident that all current models for raising funds through investment tokens, including IEO, IDO, and STO sub-models, trace their roots back to the Initial Coin Offering (ICO) model and, fundamentally, do not differ significantly from traditional capital-raising models such as Initial Public Offering (IPO) and Secondary Public Offering (SPO) in traditional financial markets. This substantiates the need for global financial regulators to take actions aimed at officially classifying investment tokens as securities. Expanding securities legislation requirements to encompass issuers of investment tokens, particularly concerning information disclosure, promises to mitigate instances of fraud within the digital financial asset market. Such measures would fortify investor protection and reduce the vulnerability of financial markets as a whole.
Аналіз екосистем соціального підприємництва у міжнародному контексті
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Давидкова, Катерина Максимівна; Davydkova, Kateryna; Давыдкова, Екатерина Максимовна; Оберемчук, Валентина Феодосіївна; Oberemchuk, Valentyna; Оберемчук, Валентина Феодосиевна
У статті досліджено екосистему соціального підприємництва, її гравців та визначено її типи. Проведено аналіз досліджено тематики екосистема та екосистеми соціального підприємництва у різних наукових і літературних джерелах. Встановлено, що екосистема соціального підприємництва у рідких випадках була предметом екосистемних досліджень. На основі аналізу екосистем у міжнародному контексті, виявлено основні проблеми екосистеми соціального підприємництва в Україні. Екосистема соціального підприємництва є комплексним інструментом для підтримки соціальних підприємств і соціальних ініціатив, які мають за мету розв’язання соціальних проблем та покращення якості життя людей. Формула екосистеми — це трикутник, у якому поєднуються місцева влада, громада та бізнес у цілісну мережу для підтримки та сприяння зростанню соціальних підприємств. Екосистемна логіка дозволяє підтримувати необхідний рівень інновацій і не втрачати позиції на ринку конкуренції. Залежно від ключових гравців та елементів екосистему соціального підприємництва можна типізувати через певні компоненти. Представлено 7 різних типів екосистеми соціального підприємництва та їх коротку характеристику. У дослідженні проведено аналіз екосистем у чотирьох країнах, включаючи Україну. З’ясовано, що у досліджуваних країнах представлена значна кількість типів екосистем соціального підприємництва. Найбільше екосистем соціального підприємництва наявні у Нідерландах — шість типів, з яких бізнес-екосистема найбільш потужна та ефективна. У Канаді найрозвиненіші екосистеми та пріоритетною є фінансова екосистема. У Малайзії представлено п’ять екосистем соціального підприємництва, так як і у Канаді, але пріоритет займає державна екосистема. Отже, з досвіду цих країн для розвитку потужної та дієвої екосистеми соціального підприємництва в Україні маємо взяти досвід підтримки уряду із Малайзії, досвід фінансових ініціатив із Канади та досвід створення кооперацій між бізнесом, приватним сектором та соціальними підприємцями із Нідерландів. Лідерами у розвитку екосистеми соціального підприємництва в Україні є Тернопіль та Вінниця, два обласних центри. Перешкодами для соціального підприємництва в України є нестача фінансування, низький рівень соціальної свідомості, нерозуміння з боку суспільства, недосконале правове регулювання та недостатня підтримка урядом. Встановлено, що для ефективної роботи екосистеми соціального підприємництва у різних країнах світу має бути сприяння держави, бізнесу та громадськості, а також покращення умов для їх діяльності. The article examines the ecosystem of social entrepreneurship, its players and identifies its types. The topics of ecosystem and ecosystems of social entrepreneurship are studied in various scientific and literary sources. It has been established, the ecosystem of social entrepreneurship has rarely been the subject of ecosystem studies. Based on the analysis of ecosystems in the international context, the main problems of the social entrepreneurship ecosystem in Ukraine have been identified. The social entrepreneurship ecosystem is a comprehensive tool for supporting social enterprises and social initiatives that aim to solve social problems and improve the quality of people’s lives. The ecosystem formula is a triangle that combines local government, community, and business into a coherent network to support and promote the growth of social enterprises. Ecosystem logic allows us to maintain the required level of innovation and not lose our position in the competitive market. Depending on the key players and elements, the social entrepreneurship ecosystem can be typed through certain components. 7 different types of social entrepreneurship ecosystem and their brief characteristics are presented in this article. In the study, we analysed ecosystems in four countries, including Ukraine. It is found that in the studied countries there is a significant number of types of social entrepreneurship ecosystems. Most social entrepreneurship ecosystems are present in the Netherlands — six types, of which the business ecosystem is the most powerful and efficient. Canada has the most developed ecosystems, and the financial ecosystem is a priority. There are five social entrepreneurship ecosystems in Malaysia, the same as Canada, but the priority is given to the state ecosystem. So, from the experience of these countries, to develop a powerful and effective ecosystem of social entrepreneurship in Ukraine, we must take the experience of government support from Malaysia, experience in financial initiatives from Canada and experience in creating collaborations between business, private sector, and social entrepreneurs from the Netherlands. The leaders in the development of the social entrepreneurship ecosystem in Ukraine are Ternopol and Vinnitsa, two regional centres. Obstacles to social entrepreneurship in Ukraine are lack of funding, low level of social awareness, lack of understanding on the part of society, imperfect legal regulation, and insufficient government support. It is determined that for the effective operation of the social entrepreneurship ecosystem in different countries of the world, there should be assistance from the State, business, and the public, as well as improving the conditions for their activities.
Механізм формування конкурентоспроможності підприємницьких структур у сфері агробізнесу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Шовкун-Заблоцька, Людмила В.; Shovkun-Zablotska, Liudmyla
У статті досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти процесу формування конкурентоспроможності підприємств агробізнесу. Враховуючи результати аналізу історичної трансформації наукової думки у сфері конкуренції та конкурентоспроможності, виділено етапи розвитку теорії конкурентоспроможності підприємств. Розглянуто структурнофункціональну модель формування конкурентоспроможності підприємства агробізнесу, яка формалізує процес трансформації складових його наявного ресурсного потенціалу та їх комбінуванні під впливом інституціонального середовища конкуренції. Проаналізовано класифікацію чинників конкурентоспроможності, що враховує закономірності процесу її формування та ґрунтується на таких класифікаційних ознаках, як характер участі чинників у створенні конкурентних переваг і сфера їх виникнення. Обґрунтовано концепцію управління конкурентоспроможністю, що охоплює його принципи, функції та механізм. До механізму управління конкурентоспроможністю включено методи, інструменти, важелі та стимули 3 цілеспрямованого впливу на господарську діяльність підприємства з метою створення стійких конкурентних переваг. Досліджено науково-методологічні положення проведення дослідження процесу формування конкурентоспроможності підприємств агробізнесу, які враховують особливості функціонування суб’єкта агробізнесу, а також ступінь і характер впливу зовнішніх та внутрішніх чинників конкурентоспроможності. До процесу дослідження конкурентоспроможності підприємства віднесено такі методичні процедури як комплексна діагностика конкурентоспроможності і аналіз зовнішніх умов. Доведено, що вибір методики оцінювання рівня конкурентоспроможності має ґрунтуватись на особливостях інформаційного забезпечення підприємств агробізнесу. У разі доступу до даних про конкурентів для оцінювання конкурентоспроможності рекомендується використовувати багатовимірні методи, зокрема методи головних компонент і таксономічного аналізу. В іншому випадку доцільним є застосування методів інтегрального і експертного оцінювання. The article examines the theoretical-methodological and scientific-practical aspects of the process of forming the competitiveness of agribusiness enterprises. Taking into account the results of the analysis of the historical transformation of scientific thought in the field of competition and competitiveness, the stages of development of the theory of competitiveness of enterprises are highlighted. The structural-functional model of the formation of the competitiveness of an agribusiness enterprise is considered, which formalizes the process of transformation of the components of its existing resource potential and their combination under the influence of the institutional environment of competition. The classification of competitiveness factors is analyzed, which takes into account the regularities of the process of its formation and is based on such classification features as the nature of participation of factors in creating competitive advantages and the scope of their occurrence. The concept of competitiveness management, covering its principles, functions and mechanism, is substantiated. The competitiveness management mechanism includes methods, tools, levers and incentives 3 of purposeful influence on the economic activity of the enterprise in order to create sustainable competitive advantages. The scientific and methodological provisions of the study of the process of forming the competitiveness of agribusiness enterprises, which take into account the peculiarities of the functioning of the agribusiness entity, as well as the degree and nature of the influence of external and internal factors of competitiveness, have been studied. The process of studying the competitiveness of an enterprise includes such methodical procedures as comprehensive diagnostics of competitiveness and analysis of external conditions. It is proved that the choice of the methodology for assessing the level of competitiveness should be based on the features of the information support of agribusiness enterprises. When accessing competitor data, it is recommended to use multivariate methods, including principal component and taxonomic analysis methods, to assess competitiveness. Otherwise, it is advisable to use integral and expert evaluation methods.
Удосконалення підходів до управління, обліку та контролю дебіторською заборгованістю з урахуванням нестабільності діяльності підприємств
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Томчук, Віктор В.; Tomchuk, Viktor; Стулій, Марина С.; Stulii, Maryna
У період воєнного стану, коли економіка підприємств стає особливо вразливою, питання управління та контролю дебіторською заборгованістю набувають критичного значення. Безнадійні та сумнівні борги стають не лише елементом фінансових втрат, а й важливим індикатором економічної нестабільності, що може призвести до загрози банкрутства підприємств. Однією з ключових проблем управління дебіторською заборгованістю в умовах воєнного стану є невизначеність та непередбачуваність. Конфліктні обставини призводять до змін у споживчому попиті, виробничих процесах та ланцюгах постачань, що збільшує ризик неплатоспроможності покупців. Підприємства повинні вдосконалити свої підходи до визначення та управління безнадійними та сумнівними боргами. У цьому контексті формування резерву сумнівних боргів стає вкрай важливим аспектом стратегії управління дебіторською заборгованістю. Удосконалення контролю за дебіторською заборгованістю також передбачає ефективне використання технологій та інновацій. Автоматизація процесів моніторингу платежів, виявлення ризикових клієнтів та аналіз фінансової стабільності може сприяти оперативному реагуванню на зміни та вчасному прийняттю стратегічних рішень. Загроза банкрутства підприємств в умовах воєнного стану вимагає від керівництва не тільки ефективного реагування на поточні проблеми, але і стратегічного бачення майбутнього. Удосконалення підходів до управління, обліку та контролю дебіторською заборгованістю в період воєнного стану в Україні є важливим завданням, яке вимагає інтегрованого підходу до фінансового управління. Стабільність у цих умовах може бути досягнута через обґрунтовану стратегію, вдосконалені процеси та невпинне вивчення ринкових та економічних тенденцій. Удосконалено структуру субрахунку 361 »Розрахунки з вітчизняними покупцями». Зокрема, рекомендовано введення нових субрахунків четвертого порядку для деталізації строків погашення заборгованості дебіторами та з урахуванням періодів її Розроблено модель «Дебіторська заборгованість 365: розподіл і контроль за строками погашення», у межах якої рекомендовано розширити діапазони класифікації поточної дебіторської заборгованості за строками її погашення в межах одного року. Це сприятиме посиленню внутрішнього контролю за поточною дебіторською заборгованістю, враховуючи строки її погашення контрагентами, і дозволить визначати найбільш критичні розрахунки з точки зору наближення строків їх оплати. In the period of martial law, when the economy of enterprises becomes especially vulnerable, the issues of management and control of receivables become critical. Bad and questionable debts become not only an element of financial losses, but also an important indicator of economic instability, which can lead to the threat of bankruptcy of enterprises. One of the key challenges of managing accounts receivable in martial law is uncertainty and unpredictability. Conflicting circumstances lead to changes in consumer demand, production processes and supply chains, which increases the risk of buyer insolvency. Businesses must improve their approaches to identifying and managing bad and doubtful debts. In this context, the formation of a reserve for doubtful debts becomes an extremely important aspect of the receivables management strategy. Improving the control of receivables also involves the effective use of technology and innovation. Automation of payment monitoring processes, identification of risky customers and analysis of financial stability can contribute to prompt response to changes and timely adoption of strategic decisions. The threat of bankruptcy of enterprises in the conditions of martial law requires from the management not only an effective response to current problems, but also a strategic vision of the future. Improving approaches to management, accounting and control of receivables during the period of martial law in Ukraine is an important task that requires an integrated approach to financial management. Stability in these conditions can be achieved through a sound strategy, improved processes and a relentless study of market and economic trends. The structure of subaccount 361 «Settlements with domestic buyers» has been improved. In particular, it is recommended to introduce new sub-accounts of the fourth order for detailing the terms of debt repayment by debtors and taking into account the periods of non-repayment. The model «Receivables 365: distribution and control by maturity» was developed, within which it is recommended to expand the ranges of classification of current receivables by maturity within one year. This will contribute to the strengthening of internal control over current receivables, taking into account the terms of its repayment by counterparties, and will allow determining the most critical calculations from the point of view of the approaching terms of their payment.
Міграція та поява біженців з України: наукові підходи та методичний інструментарій до усунення негативних наслідків
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Данилишин, Богдан Михайлович; Danylyshyn, Bohdan; Шевченко, Ольга Валеріївна; Shevchenko, Olha; Шевченко, Ольга Валерьевна; Огородник, Віра Володимирівна; Ohorodnyk, Vira; Огородник, Вера Владимировна
Міграція та поява значної кількості біженців з України спричинюють структурні деформації на ринку праці, депопуляцію населених пунктів, розбалансовують господарську систему, знижують темпи економічного розвитку. Безпрецедентність таких викликів та їх постійне загострення зумовлюють необхідність ґрунтовного вивчення міграційних тенденцій, зрушень на ринку праці та в системі розселення й економічної діяльності. Недостатньо дослідженими є питання формування наукового підґрунтя для розуміння коротко- і довгострокових наслідків міграції та відповідного опрацювання практичних рекомендацій до управління нею. Завданням цієї статті є вивчення процесів міграції та формування теоретичного і практичного інструментарію для упередження розростання її негативних наслідків. Доведено, що має бути сформована низка стратегічних засад для повернення та реінтеграції мігрантів, окреслення перспектив їх майбутнього соціально-економічного становища. Migration and emergence of a significant number of refugees from Ukraine result in structural deformations in the labor market, depopulation of settlements, economic imbalances, and hindered economic growth. These challenges are unprecedented and constantly worsening, stressing the need for an in-depth analysis of migration patterns, alterations in the labor market, settlement systems, and economic activities. The scientific basis for comprehending the short- and long-term impacts of migration and creating effective guidelines for managing it have not been thoroughly investigated. The objective of this article is to examine the migration processes and devise theoretical and practical methods to curb its unfavorable outcomes. Several strategic prerequisites for the return and reintegration of migrants must be established, alongside outlining the potential for their future socio-economic status.
Екоупаковка: оцінка споживчих капіталів та ефективності управління проєктами
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Шергіна, Лідія Антонівна; Sherhina, Lidiia; Шергина, Лидия Антоновна; Рєпін, Кирило Сергійович; Рєпін, Кирило
У відповідь на зростаючу важливість сталого розвитку в бізнес-ландшафті це дослідження пропонує комплексну систему показників, спрямованих на оцінку споживчих капітальних активів і ефективності управління проєктами в контексті виведення на ринок нових продуктів, з особливим акцентом на екоупаковку. Сьогодні підприємства стикаються з гострою потребою включати екологічно чисті практики в процеси розробки своїх продуктів, а також гарантувати, що їхні ініціативи позитивно резонують із споживачами. Це дослідження вирішує цю проблему, розробляючи надійну структуру для оцінки впливу ініціатив з екоупаковки на капітальні активи споживачів, такі як лояльність до бренду, довіру та задоволення, а також показники ефективності управління проєктами, включаючи час, вартість і якість. Для побудови цієї інноваційної основи було застосовано змішаний підхід, що поєднує ретельний огляд літератури, глибокі експертні інтерв’ю та всебічне опитування споживачів. Завдяки об’єднанню цих різноманітних методологій це дослідження мало на меті створити комплексну та адаптовану систему показників, яка охоплює багатогранні аспекти сталого розвитку продукту. Запропонована система показників не лише надає підприємствам практичний інструмент для оцінки ефективності їхніх стратегій екоупаковки, але й пропонує засоби для покращення розуміння поведінки та переваг споживачів у сфері сталого розвитку. Визначивши ключові напрямки вдосконалення та успіху, компанії можуть адаптувати свої ініціативи щодо екоупакування, щоб тісніше відповідати очікуванням споживачів, тим самим сприяючи більшій лояльності та довірі до бренду. Крім того, система дозволяє детально оцінювати ефективність управління проєктами, дозволяючи підприємствам оптимізувати свої процеси, скоротити час виходу на ринок, контролювати витрати та покращити загальну якість продукції. Результати цього дослідження принесуть значну користь підприємствам, які прагнуть інтегрувати стійкість у свої основні стратегії. Пропонуючи всебічну та деталізовану оцінку впливу ініціатив з екоупакування, це дослідження дає можливість підприємствам приймати обґрунтовані рішення, підвищуючи як свою екологічну відповідальність, так і свою конкурентну перевагу на ринку. Завдяки цілісному підходу, який враховує складну взаємодію споживчого сприйняття та ефективності управління проєктами, це дослідження дає цінну інформацію в сферах маркетингу, сталого розвитку та управління проєктами. In response to the growing importance of sustainability in the business landscape, this study proposes a comprehensive system of indicators aimed at evaluating consumer capital assets and project management effectiveness within the context of introducing new products to the market, with a specific focus on ecopackaging. Businesses today face a pressing need to incorporate eco-friendly practices into their product development processes while also ensuring their initiatives resonate positively with consumers. This study addresses this challenge by developing a robust framework to assess the impact of eco-packaging initiatives on consumer capital assets, such as brand loyalty, trust, and satisfaction, as well as project management effectiveness metrics, including time, cost, and quality. To construct this innovative framework, a mixed-methods approach was employed, combining a thorough literature review, insightful expert interviews, and a comprehensive survey of consumers. By integrating these diverse methodologies, this study aimed to create a well-rounded and adaptable system of indicators that captures the multifaceted aspects of sustainable product development. The proposed system of indicators not only provides businesses with a practical tool for evaluating the effectiveness of their eco-packaging strategies but also offers a means to enhance their understanding of consumer behavior and preferences in the realm of sustainability. By identifying key areas of improvement and success, businesses can tailor their eco-packaging initiatives to align more closely with consumer expectations, thereby fostering greater brand loyalty and trust. Moreover, the framework enables a detailed assessment of project management effectiveness, allowing businesses to optimize their processes, reduce time-to-market, control costs, and enhance overall product quality. The results of this study are poised to significantly benefit businesses seeking to integrate sustainability into their core strategies. By offering a comprehensive and nuanced evaluation of the impact of eco-packaging initiatives, this research empowers businesses to make informed decisions, enhancing both their environmental responsibility and their competitive advantage in the market. Through a holistic approach that considers the intricate interplay of consumer perceptions and project management efficiency, this study contributes valuable insights to the fields of marketing, sustainable development, and project management.
Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку аграрного сектору України в умовах повоєнного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Оменюк, Володимир Я.; Omeniuk, Volodymyr
У статті зазначено, що український сільськогосподарський ринок залишається ключовою галуззю в економіці країни та має значний потенціал для подальшого розвитку після періоду війни. Незважаючи на труднощі та виклики, з якими стикається сільське господарство, цей сектор залишається важливим джерелом доходів від експорту та визначальною складовою національної економіки. Рослинництво, як одна з ключових галузей сільського господарства, має свої унікальні особливості, включаючи сезонність виробництва та уповільнений оборот авансованого капіталу. Доведено, що українське сільське господарство потребує значних інвестицій у різні сегменти, зокрема у молочну промисловість, логістику, зберігання овочів та фруктів, а також у цукробурякове виробництво. Незважаючи на ці виклики, Україна зберігає свій статус одного з провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Важливо відзначити, що сільське господарство України має свої унікальні аспекти, які впливають на його відновлення після війни. Однією з найважливіших перешкод є іммобільність ресурсів, що ускладнює їх перерозподіл між різними галузями економіки, включаючи перехід від сільського господарства до промисловості. Ідентифіковано виклики, повоєнні перспективи України у сільському господарстві залишаються обнадійливими. У країни існує значний потенціал для збільшення обсягів виробництва та експорту різних видів сільськогосподарської продукції, включаючи зерно, молочні продукти, м’ясо, овочі та фрукти. Ця стаття наголошує на важливості розвитку та модернізації сільського господарства в Україні, а також на необхідності залучення інвестицій для підтримки цього ключового сектора економіки країни в умовах відновлення після війни їх (крім трудових ресурсів) із сільського господарства в промисловість та інші галузі. The Ukrainian agricultural market plays an important role in the economy of our country and in general has a huge potential for further development. Ukraine’s post-war prospects in agriculture promise to be encouraging, despite some challenges and problems faced by this sector. Agriculture is an important component of the national economy of the state, and is also a source of income from exports. The peculiarity of one of the main branches of agriculture — crop production is that its production is seasonal and the circulation of advanced capital is slow. Today, the dairy industry, logistics, storage of vegetables and fruits, and increased investments in sugar beet production require the most investments in Ukraine. However, despite these problems, Ukraine’s post-war prospects in agriculture remain encouraging. The country continues to be one of the world’s largest producers of agricultural products. Ukraine has the potential to increase the volume of production and export of various types of agricultural products, such as grain, dairy products, meat, vegetables and fruits. The purpose of the article is to study the current state and directions of development of the agricultural sector of Ukraine in the conditions of the post-war state. The article emphasizes that the Ukranian agriculture has its own characteristics, which will significantly affect the post-war recovery of the industry, which is primarily related to the relative immobility of resources, which is a barrier to their redistribution (except for labor resources) from agriculture to other industries.
Електронні гроші в Україні: особливості функціонування та облік з урахуванням чинника війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, Valentyna; Ходзицкая, Валентина Васильевна
Розглянуто основні переваги використання користувачами електронних платежів та причин збільшення тенденцій до використання електронних грошей в умовах воєнного стану. Досліджено сутність поняття «електронних грошей» та сформульовано основні правові суперечності. Охарактеризовано основні обмеження в користуванні для фізичних та юридичних осіб, розглянуто механізм функціонування електронних грошей при здійснені розрахунків. У той час коли фізичні особи отримали право використовувати електронні кошти для оплати товару та переказувати іншим користувачам, юридичні особи можуть використовувати такі кошти лише для здійснення оплати товарів і тільки в гривні. В результаті дослідження було виявлено можливість застосування системи блокчейн для глобальної цифровізації платіжної системи України, е-гривня може бути альтернативою платіжним карткам та електронним грошам. Оскільки розрахунки гарантуються Національним банком України — е-гривні буде забезпечена простотою використання, доступністю, безпечністю та швидкістю розрахунків. Сформульовано перелік банків, які можуть здійснювати випуск електронних грошей та перелік платіжних системи, через які користувачі можуть проводити фінансові операції. Проаналізовано можливість випуску е-гривні в подальшому, як способу ефективних розрахунків між користувачами. Проведено аналіз відображення електронних коштів на рахунках бухгалтерського обліку, виділено основні суперечності. Оцінено подальші перспективи та майбутні завдання у використанні електронних платежів і їх відображенні в обліку. The main trends of electronic money development are investigated in the article, in particular the basic changes in the number of electronic wallets, the volume of transactions with electronic money in the conditions of martial law. The main advantages of using electronic payments by users are highlighted and the reasons for increasing trends of using electronic money are listed. It is convenience thanks to simple functionality, ease of use on the Internet, reduction of cash in circulation, ensuring control of cash flows and creation of payment infrastructure. As a result of the concept of «electronic money» it is revealed that electronic money can be considered as a means of payment, but they cannot be equated to hryvnia. The main restrictions on electronic money payments for the month and calendar year are described. The article outlines the steps you need to take to replenish your electronic purse or withdraw funds. Identified 23 banks which can issue electronic money and payment systems was indicate that banks use: Mastercard, Visa, Space, Maxi, Globalmoney, Forpost, Alfa-money, Electrum, Xpay. Highlight a smart card or other media containing the chip, which allows people to make payments at POS terminals using NFC contactless payment technology. A Pilot Project for the Issue of E-Hryvnia Based on the Blockchain System is analyzed, provided that only the National Bank of Ukraine is the issuer of the e-Hryvnia. In terms of accounting, the account 33 «Other means» is assigned to display electronic money, however in cases of purchase of goods by card, the account 37 «Settlements with different debtors» is used. The article deals with the disadvantages of displaying electronic money in these accounts. Further prospects and future challenges in using electronic payments and accounting is estimated.
Організаційно-економічний механізм управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Губарєва, Ірина Олегівна; Hubarieva, Iryna; Трушкіна, Наталія Валеріївна; Trushkina, Nataliia
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробленні науково-методичних положень удосконалення організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях з урахуванням специфіки їх діяльності. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті виконано статистичний аналіз динаміки витрат на ІТ-сектор у світі; обсягу експорту та імпорту комп’ютерних та інформаційних послуг у структурі зовнішньої торгівлі послугами в Україні. Проаналізовано й узагальнено наукові погляди на визначення понять «механізм управління», «організаційний механізм», «економічний механізм», «організаційно-економічний механізм». Надано авторське трактування терміна «організаційно-економічний механізм управління проєктними ризиками» як сукупність принципів, функцій, методів, цифрових інструментів, технічних засобів, програмного забезпечення, спрямованих на мінімізацію проєктних ризиків, скорочення рівня витрат на організацію процесів обслуговування клієнтів ІТ-компаній, зростання якості наданих комп’ютерних та інформаційних послуг. Побудовано структуру організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками у системі менеджменту ІТ-компанії, яка включає три блоки: формування організаційно-економічного механізму; функціонування організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками та інтеграція в систему менеджменту; оцінювання ефективності від реалізації організаційно-економічного механізму та визначення перспектив розвитку системи управління проєктними ризиками в ІТ-компанії. Запропоновано алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками у системі менеджменту ІТ-компанії. The purpose of the article is the theoretical substantiation and development of scientific and methodological provisions for improving the organizational and economic mechanism of project risk management in IT companies, taking into account the specifics of their activities. To achieve the goal of the research, the methods of analysis, synthesis, comparison, classification, expert survey, statistical analysis, structural and logical generalization were used. The article provides a statistical analysis of the dynamics of spending on the IT sector in the world; volume of export and import of computer and information services in the structure of foreign trade in services in Ukraine. Scientific views on the definition of the concepts «management mechanism», «organizational mechanism», «economic mechanism», «organizational and economic mechanism» have been analysed and summarized. The author’s interpretation of the term «organizational and economic mechanism of project risk management» is given as a set of principles, functions, methods, digital tools, technical means, software, aimed at minimizing project risks, reducing the level of costs for organizing customer service processes of IT companies, increasing quality provided computer and information services. The structure of the organizational and economic mechanism of project risk management in the management system of the IT company was built, which includes three blocks: the formation of the organizational and economic mechanism; functioning of the organizational and economic mechanism of project risk management and integration into the management system; evaluating the effectiveness of the implementation of the organizational and economic mechanism and determining the prospects for the development of the project risk management system in the IT company. An algorithm for implementing the organizational and economic mechanism of project risk management in the management system of an IT company is proposed.
. Агротехнічні та економічні аспекти вирощування льону олійного як механізм забезпечення високоефективного агровиробництва
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Чигрин, Ольга В.; Chyhryn, Olha; Пономарьова, Марина С.; Ponomarova, Maryna
Розвиток агропромислового комплексу України заснований на ефективному вирощуванні сільськогосподарських культур, які забезпечують конкурентоспроможність продукції, гарантований реалізаційний рух і формують ефективність виробництва. Серед багатьох сільськогосподарських культур льон олійний в різні роки займає чільне місце. Але на сьогоднішній день в цьому напрямку розвитку сільсько-господарського виробництва все ще існує безліч недоліків і невикористаних резервів. Обґрунтована важливість удосконалення елементів технології вирощування льону олійного з метою нарощування обсягів його виробництва як стратегічно важливої нішевої олійної культури України. Висвітлено результати дворічних досліджень впливу норм висіву насіння та способів сівби на формування продуктивності льону олійного харчового напряму використання. Результати досліджень в умовах нестійкого зволоження Східного Лісостепу України свідчать про істотний вплив досліджуваних факторів на рівень урожайності насіння льону олійного. Серед досліджуваних варіантів способу сівби найвищі показники врожайності насіння льону забезпечив рядковий спосіб з міжряддям 30 см за норми висіву насіння 7 млн шт./га. The development of the agro-industrial complex of Ukraine is based on the effective cultivation of agricultural crops, which ensure the competitiveness of products, guaranteed sales movement and form the efficiency of production. Among many agricultural crops, linseed occupies a prominent place in different years. But to date, there are still many shortcomings and unused reserves in this area of development of agricultural production. The importance of improving the elements of the technology of growing oilseed flax in order to increase its production as a strategically important niche oilseed crop of Ukraine is well-founded. The results of a two-year study of the influence of seed sowing rates and sowing methods on the formation of the productivity of oilseed flax for food use are highlighted. The results of research in conditions of unstable moisture in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine indicate a significant influence of the studied factors on the yield level of linseed. Among the studied variants of the sowing method, the highest yields of flax seeds were provided by the row method with a row spacing of 30 cm at the seed sowing rate of 7 million pieces/ha.
Формування витрат і собівартості продукції сільського господарства в умовах цифровізації економіки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Мещеряков, Володимир Є.; Meshcheriakov, Volodymyr; Ломовських, Людмила О.; Lomovskykh, Liudmyla; Філімонов, Юрій Л.; Filimonov, Yurii
У статті висвітлено механізм формування витрат та собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах, яка є одним із головних питань при здійсненні своєї господарської діяльності в умовах цифровізації. Собівартість як економічна категорія — це сума всіх витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Наведено чинники, які впливають на розмір витрат та собівартості продукції. Проаналізовано вплив застосування цифрових технологій на перспективи виробництва продукції за галузями сільськогосподарського підприємства, напрями використання окремих елементів технологій, споживачів інноваційних рішень і пропозицій. Наведено приклади участі цифровізованої та роботизованої техніки в проведенні робіт у рослинництві та тваринництві. Розглянуто переваги застосування інноваційних технологій. Проведено ідентифікацію витратоформуючих факторів, які впливають на обсяг і динаміку витрат підприємства: доступ до інноваційних технологій. До технологічних відносять: використання передових технологій може підвищити ефективність та зменшити витрати. Однак доступ до таких технологій може вимагати інвестицій. Серед організаційних найвагомішим є ступінь вертикальної інтеграції: Власний контроль над постачальниками і ринками збуту може вплинути на витрати та ефективність постачального ланцюга. Оскільки аграрне виробництво має величезний обсяг операцій, який треба враховувати та записувати, виникає необхідність у додаткових витратах на купівлю обладнання, організації якісного інтернет-зв’язку не тільки у стаціонарних приміщеннях (ферми, склади тощо), але й у полях (іноді за десятки кілометрів від серверів). Також необхідні кошти на навчання фахівців і працівників, сервісне обслуговування технологій та обладнання, підвищення заробітної плати тощо. The article highlights the mechanism of formation of costs and cost of production in agricultural enterprises, which is one of the main issues in the implementation of economic activities in the conditions of digitalization. Cost as an economic category is the sum of all costs of the enterprise for the production and sale of products. Factors affecting the amount of costs and production costs are given. The influence of the application of digital technologies on the prospects of production of products by the branches of the agricultural enterprise, directions of use of individual elements of technologies, consumers of innovative solutions and proposals is analyzed. Examples of the participation of digitized and robotic equipment in the implementation of work in plant and animal husbandry are given. The advantages of using innovative technologies are considered. Identification of cost-forming factors that affect the volume and dynamics of enterprise costs: access to innovative technologies was carried out. Technological ones include: the use of advanced technologies can increase efficiency and reduce costs. However, access to such technologies may require investment. Among the organizational ones, the most significant is the degree of vertical integration: Own control over suppliers and sales markets can affect the costs and efficiency of the supply chain. Since agricultural production has a huge volume of operations that must be taken into account and recorded, there is a need for additional costs for the purchase of equipment, the organization of high-quality Internet communication not only in stationary premises (farms, warehouses, etc.), but also in the fields (sometimes for dozens kilometers from the servers). Funds are also needed for the training of specialists and employees, maintenance of technologies and equipment, salary increases, etc.
Цифрові формати глобальної сервісної індустрії системи охорони здоров’я
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Олійник, Марія О.; Oliinyk, Mariia
На сьогодні активно формуються як диверсифіковані канали медичного обслуговування пацієнтів у дистанційному режимі, так і розгалужені телемедичні мережі і системи обміну спеціалізованою медичною інформацією між усіма учасниками процесу суспільного відтворення медичних послуг на національному і наднаціональному рівнях. У результаті всі ми є свідками розбудови у глобальних координатах багаторівневої інтегрованої системи цифрової екосистеми охорони здоров’я, яка базується на діджитал-технологіях, формує якісно нові канали створення цінності для споживачів медичних послуг і забезпечує глибоку конвергентну взаємодію усіх ключових суб’єктів системи медичного обслуговування громадян — від лікарів, пацієнтів, закладів охорони здоров’я і держав до компаній з медичного страхування, міжурядових і неурядових міжнародних організацій, бізнес-спільнот тощо.У системних процесах глобальної цифрової трансформації економічної діяльності особливе місце в останні роки посідає сервісна індустрія, яка, як свідчить міжнародний досвід, у постіндустріальній парадигмі світогосподарського розвитку значною мірою детермінує структурну динаміку національних економік більшості країн світу. Йдеться насамперед про суттєве випередження сервісною індустрією промислового й аграрного секторів за внеском у виробництво глобального валового внутрішнього продукту, концентрацією сукупної робочої сили та генеруванням усезростаючих масштабів доданої вартості. З огляду на це, є всі підстави стверджувати, що фрагментарно впроваджувані в умовах діджиталізації якісно нові бізнес-моделі цифрової системи охорони здоров’я вже у найближче десятиліття акумулюють потужний інституційно-технологічний ресурс для «підриву» традиційних бізнес-моделей медичного обслуговування з їх відходом від звуженого формату первинної ланки медичних послуг до глибокого проникнення в усі ланки сформованого в охороні здоров’я вартісного ланцюга, а отже — формуванням стійких грошових потоків для продуцентів медичних послуг. Nowadays, both diversified channels of medical care for patients in remote mode, as well as extensive telemedical networks and systems of exchange of specialized medical information between all participants in the process of public reproduction of medical services at the national and supranational levels are actively being formed. As a result, we are all witnessing the development in global coordinates of a multi-level integrated system of a digital ecosystem of health care, which is based on digital technologies, forms qualitatively new channels of value creation for consumers of medical services and ensures deep convergent interaction of all key subjects of the medical care system citizens - from doctors, patients, health care institutions and states to health insurance companies, intergovernmental and non-governmental international organizations, business communities, etc. In view of this, there is every reason to claim that the qualitatively new business models of the digital health care system implemented in a fragmented manner in the conditions of digitalization will already in the next decade accumulate a powerful institutional and technological resource for "undermining" traditional business models of medical care with their departure from the narrowed format of the primary link of medical services to deep penetration into all links of the value chain formed in health care, and therefore - the formation of sustainable cash flows for producers of medical services. In the systemic processes of the global digital transformation of economic activity, a special place has been occupied by the service industry in recent years, which, as international experience shows, in the post-industrial paradigm of world economic development largely determines the structural dynamics of the national economies of most countries of the world. The purpose of the article is to reveal conceptual approaches to the systematic implementation in global coordinates of the key priority of digital health — the formation of values for patients in an ethical, safe, reliable, fair and sustainable way, while fully complying with such principles of providing medical services as: its transparency, safety and accessibility to broad segments of the population, scalability of medical care and its regularity, digital compatibility of structural components of the digital ecosystem, and strict confidentiality of medical information.
Макроекономічні дисбаланси формування державного боргу України в умовах воєнного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Жуков, Андрій Я.; Zhukov, Andrii
У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти обґрунтування управлінських рішень у розв’язанні існуючих проблем, пов’язаних із сучасними макроекономічними дисбалансами формування і обслуговування державного боргу України в післяпандемічний період та в умовах воєнного стану. Проаналізовано особливості формування та зростання обсягу державного боргу України, як макроекономічного важеля у регулюванні національної економіки в умовах воєнного стану. Задля розробки рекомендацій щодо мінімізації негативного впливу ризиків зростання державного боргу України в умовах воєнного стану сформульоване авторське визначення поняття «макроекономічний дисбаланс», під яким пропонується розуміти певну розбалансованість або неврівноваженість між різними економічними показниками в масштабах всієї національної економіки, а також визначено його типи (бюджетний, торговий, споживчого попиту, інвестиційний та фінансовий дисбаланси). Встановлено, що основними причинами значного дисбалансу доходів і витрат у бюджеті України є нераціональне використання бюджетних коштів, економічна нестабільність, військові агресія РФ на території України, наявність певних недоліків у законодавчій базі, зростання державного боргу. Визначено показники макроекономічного розвитку та їх вплив на формування і обслуговування державного боргу й економічну безпеку України. Обґрунтовано основні принципи забезпечення управління та регулювання державного боргу України в умовах воєнного стану через дотримання доктрини внутрішнього боргу; фінансове забезпечення потреб держави в частині забезпечення видатків на обороноздатність країни, їх економічну доцільність та координацію з грошовою та фіскальною політикою. Доведено, що формування державного боргу може мати різні наслідки як для країни, так і для населення, у зв’язку з цим виявлено чинники негативного впливу та структуровано ризики, пов’язані з формуванням і зростанням державного боргу України в умовах воєнного стану для країни в цілому та для населення. Запропоновано Програму конкретних заходів щодо мінімізації негативного впливу на формування обсягу державного боргу України в умовах воєнного стану. The article examines theoretical-methodical and applied aspects, the justification of management decisions in solving existing problems related to modern macroeconomic imbalances in the formation and maintenance of the national debt of Ukraine in the post-pandemic period and under martial law. The peculiarities of the formation and growth of the state debt of Ukraine in the conditions of martial law are analyzed. In order to develop recommendations for minimizing the negative impact of the risks of the growth of the national debt of Ukraine in the conditions of martial law, the author’s definition of the concept of «macroeconomic imbalance» was formulated, under which it is proposed to understand a certain imbalance or imbalance between various economic indicators on the scale of the entire national economy, and its types are also defined (budgetary, trade, consumer demand, investment and financial imbalances). It has been established that the main reasons for the significant imbalance of revenues and expenses in the budget of Ukraine are the irrational use of budget funds, economic instability, the military aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine, the presence of certain shortcomings in the legislative base, and the growth of the state debt. Indicators of macroeconomic development and their influence on the formation and servicing of the state debt and the economic security of Ukraine are determined. The main principles of ensuring the management and regulation of the state debt of Ukraine in the conditions of martial law due to the observance of the doctrine of internal debt are substantiated; financial provision of the state’s needs in terms of provision of expenditures on the country’s defense capability, their economic feasibility and coordination with monetary and fiscal policy. It has been proven that the formation of the national debt can have different consequences for both the country and the population, in this regard, the factors of negative influence have been identified and the risks associated with the formation and growth of the national debt of Ukraine in the conditions of martial law for the country have been structured. as a whole and for the population. A program of specific measures to minimize the negative impact on the formation of the state debt of Ukraine in the conditions of martial law is proposed.

Browse

Browsing Випуск № 33 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options