2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50276

Browse

Browsing 2025 рік by Subject "330.101.2"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Міжнародна цифрова торгівля: ключові напрями регулювання
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Довгаль, Олена Андріївна; Dovhal, Olena
    Стаття присвячена дослідженню проблем міжнародної торгівлі у процесі цифровізації. Цифровізація викликає фундаментальні зрушення у сфері світової торгівлі: відновлюється її динаміка, формуються невідомі раніше порівняльні переваги залучених до неї країн. З’являються нові проблеми — слабшають можливості державного регулювання та контролю транскордонного обороту товарів та послуг, виникають додаткові чинники зміцнення монополістичних тенденцій у зовнішньоторговельній сфері. Метою дослідження є аналіз ключових напрямів регулювання міжнародної цифрової торгівлі. Проведено порівняльний аналіз двох основних індексів, що використовуються з метою оцінки регуляторних бар’єрів для розвитку цифрової торгівлі в міжнародному співтоваристві — Digital Trade Restrictiveness Index (DTRI), розроблений Європейським центром міжнародної політичної економії (ECIPE), та Digital Services Trade Restrictiveness Index (DSTRI), складений Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD). Проведено аналіз особливостей регулювання міжнародної цифрової торгівлі в різних країнах за такими ключовими напрямами, як тарифна політика, оподаткування, захист даних та конфіденційності, ліцензування та реєстрація, вимоги щодо забезпечення локальної (комерційної) присутності, державні закупівлі, регулювання онлайн реклами, права інтелектуальної власності та конфіденційності. Пропонується державі стимулювати цифровізацію економічних процесів такими діями: 1) виступати організатором технологічних платформ, які об’єднують різні організації, або регулятором, що директивно встановлює вимоги щодо використання певних технологічних рішень; 2) удосконалювати існуючу нормативну базу, що регулює розвиток цифровізації зовнішньої торгівлі; 3) розвивати систему «Електронний уряд» та перелік держпослуг, що надаються в електронному форматі; 4) стимулювати та заохочувати впровадження інформаційних систем, електронних послуг, запроваджувати податкові стимули для розвитку онлайн-торгівлі; 5) готувати у необхідних кількостях кадри як самих IT-фахівців та програмістів, так і кваліфікованих користувачів; 6) забезпечувати безпеку від кіберзагроз; 7) розширювати міжнародне співробітництво та створювати привабливі умови для припливу та впровадження передових інформаційних технологій. Робиться висновок, що відмінності в підходах країн до регулювання цифрової торгівлі на національному рівні створюють додаткові адміністративні та транзакційні витрати для бізнесу, перешкоджаючи поширенню та впровадженню цифрових технологій. Тому все важливішим питанням сьогодні стає створення належних інструментів регулювання цифрової торгівлі, включаючи правила, що розробляються на глобальному рівні за участю міжнародних організацій. The article is devoted to the study of the problems of international trade in the process of digitalization. Digitalization causes fundamental shifts in the sphere of world trade: its dynamics are restored, previously unknown comparative advantages of the countries involved in it are formed. New problems appear — the possibilities of state regulation and control of cross-border turnover of goods and services are weakening, additional factors of strengthening monopolistic tendencies in the foreign trade sphere arise. The purpose of the study is to analyze the key areas of regulation of international digital trade. A comparative analysis of two main indices used to assess regulatory barriers to the development of digital trade in the international community is carried out — the Digital Trade Restrictiveness Index (DTRI), developed by the European Center for International Political Economy (ECIPE), and the Digital Services Trade Restrictiveness Index (DSTRI), compiled by the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD). An analysis of the features of international digital trade regulation in different countries was conducted in such key areas as tariff policy, taxation, data protection and privacy, licensing and registration, requirements for ensuring local (commercial) presence, public procurement, regulation of online advertising, intellectual property rights and privacy. The state is proposed to stimulate the digitalization of economic processes by the following actions: 1) act as an organizer of technological platforms that unite various organizations, or a regulator that directively establishes requirements for the use of certain technological solutions; 2) improve the existing regulatory framework that regulates the development of digitalization of foreign trade; 3) develop the «Electronic Government» system and the list of state services provided in electronic format; 4) stimulate and encourage the implementation of information systems, electronic services, introduce tax incentives for the development of online trade; 5) train the necessary number of IT specialists and programmers, as well as qualified users; 6) ensure security against cyber threats; 7) expand international cooperation and create attractive conditions for the influx and implementation of advanced information technologies. It is concluded that differences in the approaches of countries to regulating digital trade at the national level create additional administrative and transaction costs for business, hindering the spread and implementation of digital technologies. Therefore, the creation of appropriate instruments for regulating digital trade, including rules developed at the global level with the participation of international organizations, is becoming an increasingly important issue today.