2021 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37215

Browse

Browsing 2021 рік by Subject "340.12"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Норми для вирішення у світлі нормативного виміру права
    (Видавничий дім «Гельветика», 2021) Савчук, В. Г.; Savchuk, V.
    У статті норми для вирішення аналізуються у світлі нормативного виміру права, під яким розуміють підхід до права як до нормативної системи, яка складається із норм позитивного права і може складатись із норм непозитивного права, тобто із правил і принципів у сенсі Р. Дворкіна і Р. Алексі. Стаття містить відповіді на такі питання: по-перше, як розумів норми для вирішення Є. Ерліх, як вони розуміються нині (Ф. Мюллер та інші), як вони, на нашу думку, мають оптимально розумітися під час застосування права; по-друге, що є так званою валідною тезою Дворкіна/Алексі; по-третє, що таке компрегензивна теорія аргументації; по-четверте, як співвідносяться норми для вирішення і так звані абсолютні або відносні норми у частині валідності правового наслідку, тобто відповідно зазначені вище правила і принципи. У статті констатовано, що Є. Ерліх (автор ідеї норм для вирішення) розумів їх як універсальний інструмент, завдяки якому можна дослідити право у трьох сенсах: аналітичному, нормативному та емпіричному. Водночас розуміння ним норм для вирішення ґрунтується (у термінології Р. Алексі) на "чистій правиломоделі правової системи", яку ми називаємо "головною помилкою" Ерліха. У статті показано, як можна здійснити "виправлення" такої "помилки" на основі "правило/принципи-моделі" Р. Алексі. У статті продемонстровано сучасну форму норм для вирішення, розроблену Ф. Мюллером, а також запропоновано оригінальний підхід до розуміння норм для вирішення, що ґрунтується на модифікації класичного поділу норм на правила і принципи. Для цього спочатку показано, як розуміли зазначений поділ Р. Дворкін та Р. Алексі на основі такого поняття, як валідна теза, тобто положення про те, що принципи є веліннями оптимізації, тоді як правила мають характер дефінітивних велінь. Далі визначено поняття «компрегензивна теорія (реалізація) норм» для вирішення теорії, що дозволяє осягнути такі норми завдяки поєднанню різноманітних норм (основних і допоміжних) та емпіричних даних у відповідну єдність. На основі зазначеного вище матеріалу проаналізовано відношення норм для вирішення, правил і принципів. In the article under studies, the norms for decision have been analyzed in the light of the normative dimension of law. The latter may be referred to as an approach to law as a normative system that comprises the norms of positive law, as well as may include the norms of non-positive law, that is the rules and principles developed by R. Dworkin and R. Alexy. The article under discussion contains the answers to the following questions: firstly, how did E. Ehrlich perceive the norms for decision? In which way are they perceived today (F. Müller and others) and in which way (in our opinion) should they be best perceived in the course of law enforcement? Secondly, what is the essence of the so-called “validity thesis” by Dworkin/Alexy? Thirdly, what is the comprehensive theory of argumentation? Fourthly, what is the correlation between the norms for decision and the so-called “absolute” or “relative” norms existing in terms of the validity of norm’s consequence? In addition, the article states that E. Ehrlich, as the founder of the concept of norms for decision, regarded them as a universal tool that allows to investigate law in its three broadest aspects: analytical, normative and empirical. However, his understanding of norms for decision is based (according to R. Alexy) on a “purely rule-model legal system”, which we consider Ehrlich’s “basic error”. The article under studies shows how to “correct” the above “error” on the basis of R. Alexy’s “rule/principle model”. The article also describes the present-day norm for decision (developed by F. Müller), as well as offers an original approach to understanding norms for decision, relying on the modification of a classical division of norms into rules and principles. With this purpose, the article initially shows the perception of the above division by R. Dworkin and R. Alexy, relying on the notion of the so-called “validity thesis” – a provision claiming that principles are the commands of optimization, whereas rules have the nature of definitive commands. Further on, the article defines the notion of “comprehensive theory (implementation) of norms for decision” as a theoretical issue that allows to comprehend them due to the combination of various norms (basic and auxiliary) and empirical data into appropriate unity. In conclusion, the article analyzes the correlation between norms for decision on the one hand, and rules and principles – on the other.