Випуск № 32

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42075

Browse

Browsing Випуск № 32 by Subject "336.71"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ознаки визнання проблемного та неплатоспроможного банку
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Озадовський, Олексій М.; Ozadovskyi, Oleksii; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур Петрович
    Одним із найважливіших завдань банку є забезпечення життєдіяльності. Проте не всі банки за умови соціально-економічної невизначеності, наприклад, пандемії covid, російсько-української війни, виявляють здатність до стабільного функціонування. Як наслідок, банки опиняються в кризовій ситуації та/або банкрутують. В економічній літературі давно точиться дискусія про тотожність понять «проблемний банк», «неплатоспроможний банк», «банкрутство». Проте багато питань і наразі залишаються спірними. Стаття спрямована на висвітлення цих проблемних аспектів та пошук шляхів їх розв’язання з урахуванням світового досвіду. На відміну від іншої господарської діяльності, банківська діяльність має свою специфіку пов’язану з ризиками, що безпосередньо впливає на платоспроможність банків, та значно ускладнює формалізацію проблемності, неплатоспроможності та банкрутства. Звертає на себе увагу відсутність у законодавчо-нормативних актах чіткого трактування зазначених понять. Наявні тільки критерії віднесення банку до тієї чи тієї категорії, які в дослідженні згруповані за певними критеріями. Однак спірним лишається питання наявності у НБУ розширених повноважень щодо визнання проблемності банківської установи з інших причин. Визнання банку проблемним є банківською таємницею, на відміну від неплатоспроможності банку. У питаннях визнання банку проблемним і врегулювання неплатоспроможності адміністративні повноваження розподілено між НБУ та ФГВФО. У дослідженні представлено алгоритм дій ФГВФО при отриманні рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних. Причиною настання неплатоспроможності банків визнано наявність фінансової асиметрії, і отже, неплатоспроможність трактується як нездатність заплатити свої борги. Проте зазначено, що важливішим слід вважати порушення життєдіяльності банку, або погіршення фінансового стану банківської установи що унеможливлює діяльність банку як фінансового посередника. Така ситуація вже несе відповідну суспільну загрозу. Процедурі визнання неплатоспроможності притаманний певний суб’єктивізм. У разі неможливості врегулювання неплатоспроможності ФГВФО перебирає повноваження щодо виведення банку з ринку. Акцентовано увагу на дуалізмі визнання банку неплатоспроможним: як заходу впливу та фактично визнання ситуації банкрутства банку, із застосуванням процедури ліквідації. Розглянуто світовий досвід вирішення цих питань. One of the most critical tasks of a bank is to ensure its viability. However, not all banks demonstrate the ability to function stably under conditions of socio-economic uncertainty, such as the Covid pandemic or wars. Consequently, banks find themselves in crisis situations and/or go bankrupt. In economic literature, there has long been a debate about the identity of the concepts of a «problem bank,» «insolvent bank,» and «bankruptcy». However, many issues remain contentious to this day. This article aims to shed light on these problematic aspects and explore solutions considering global experience. Unlike other economic activities, banking has its own specificity linked to risks that directly affect the solvency of banks and significantly complicate the formalization of problems, insolvency, and bankruptcy. Attention is drawn to the absence of clear definitions of these concepts in legislative acts. There are only criteria for categorizing a bank into one category or another, which are grouped in the study according to certain criteria. However, the question of the National Bank of Ukraine (NBU) having extended powers regarding the recognition of a bank’s problematic status for other reasons is disputed. The recognition of a bank as problematic is a banking secret, unlike insolvency. In matters of recognizing a bank as problematic and regulating insolvency, administrative powers are divided between the NBU and the Deposit Guarantee Fund (FGVFO). The study presents the algorithm of actions of FGVFO when receiving a decision from the NBU to classify a bank as problematic. The presence of financial asymmetry is identified as a cause of insolvency, where insolvency is interpreted as the inability to pay debts. However, it is noted that a more critical issue should be the disruption of the bank’s operations or a deterioration in the financial condition of the banking institution, which prevents the bank from functioning as a financial intermediary. Such a situation already poses a corresponding societal threat. The procedure for recognizing insolvency is subject to certain subjectivity. In case insolvency cannot be resolved, FGVFO takes the authority to withdraw the bank from the market. Emphasis is placed on the duality of recognizing a bank as insolvent: as a measure of influence and the actual recognition of the bank’s bankruptcy situation, with the application of liquidation procedures. World experience in addressing these issues is also discussed.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теоретичні засади впровадження комплаєнс у банківську діяльність
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Пилипенко, Ганна С.; Pylypenko, Hanna
    Поняття «комплаєнс» є достатньо новим для українського бізнес-середовища, тоді як міжнародні стандарти визначають його як одну зі складових корпоративного управління. Міжнародні й національні норми законодавства та стандарти банківської діяльності постійно поглиблюються, що фактично ускладнює для звичайних працівників можливість слідкувати за всіма змінами та дотримуватися вимог. Євроінтеграційний вектор розвитку України передбачає необхідність адаптації вітчизняного нормативно-правового забезпечення, яке регламентує банківську діяльність. Саме тому вдосконалення теоретичних засад і формування практичних рекомендацій щодо пошуку моделей впровадження комплаєнс функцій у систему корпоративного управління банків має відбуватися системно відповідно до вимог міжнародних стандартів і Директив ЄС. Дослідженню комплаєнс-менеджменту присвячені праці таких зарубіжних науковців, як К. Кольянезе та Д. Неш, а також у працях українських авторів, таких як Білошапка В. С., Єгорова А. С., Калініченко Л. Л., Колодізєв О. М., Коршун А. В., Коцюба О. В., Можаровський М. Ю., Овчелупова О. М., Оніщенко І. О., Охрименко І. Б., Світлична В. Ю., Сівкова К. О., Тарасевич Н. В., Цовма Б. В., Чудак Л. А., Шелудько С. А. Метою статті є теоретичне узагальнення загальних і специфічних ознак і функцій комплаєнс з урахуванням специфіки банківської діяльності. Cтаттю присвячено визначенню поняття «банківський комплаєнс». Систематизовано та проаналізовано визначення поняття «комплаєнс» у загальному розумінні та Кембриджському словнику, що дозволило виокремити межі та джерела комплаєнс. Узагальнено основні ознаки комплаєнс та запропоновано його авторське тлумачення як комплексного явища. Доведено нетотожність понять «комплаєнс» і «банківський комплаєнс». Узагальненно та проаналізовано нормативні та наукові підходи до тлумачення банківського комплаєнс. За результатами дослідження встановлено, що комплаєнс є відповідністю банків усім необхідним принципам та суворе слідування законодавству: від норм оформлення працівників до бізнесової етики у роботі з партнерами; від міжнародного та національного законодавства до внутрішніх корпоративних правил. Як наслідок, бізнес отримує хорошу репутацію на ринку та довіру клієнтів і партнерів. Комплаєнс тлумачиться як певні заходи у банку, які не дозволять його співробітникам порушити закон чи корпоративну етику. Визначено об’єктивні та суб’єктивні ознаки та функції банківського комплаєнс, які розкривають його з об’єктивного та суб’єктивного аспектів. Запропоновано авторське тлумачення поняття «банківський комплаєнс» як явище банківських відносин; стан банківської системи; процес корпоративного банківського управління. The concept of compliance is quite new for the domestic business environment, while international standards define it as one of the components of corporate governance. International and national legal norms and banking standards are constantly deepening and becoming more complex, which actually makes it difficult for ordinary employees to keep up with all the changes and comply with the requirements. The European integration vector of Ukraine’s development implies the need to adapt domestic regulatory and legal provisions that regulate banking activities. That is why the improvement of theoretical foundations and the formation of practical recommendations regarding the search for models for the implementation of compliance functions in the corporate management system of banks should be carried out systematically in accordance with the requirements of international standards and EU Directives. The works of such foreign scientists as K. Kolyanese and D. Nash, as well as the works of such Ukrainian authors as V. Biloshapka, A. Yehorova, L. Kalinichenko, O. Kolodizev, A. Korshun, O. Kotsyuba, M. Mozharovskyi, O. Ovchelupova, I. Onishchenko, I. Okhrimenko, V. Svitlichna, K. Sivkova, N. Tarasevich, B. Tsovma, L. Chudak, S. Sheludko, studied the problematic aspects of compliance. The purpose of the article is a theoretical generalization of general and specific features and functions of compliance, taking into account the specifics of banking activity. This article focuses on a study of the definition of the concept of «banking compliance». The definition of the concept of compliance in the general sense and in the Cambridge dictionary was systematized and analyzed, which made it possible to distinguish the limits and sources of compliance. The main features of compliance are summarized and its author’s interpretation as a complex phenomenon is proposed. The article also proved that the concepts of compliance and banking compliance are not identical. Regulatory and scientific approaches to the interpretation of banking compliance are summarized and analyzed. The article indicates that the compliance includes all necessary principles and strict adherence to legislation: from employee registration norms to business ethics in working with partners; from international and national legislation to internal corporate rules. As a result, the business gets a good reputation on the market and the trust of customers and partners. Compliance is interpreted as certain measures in the bank that will not allow its employees to violate the law or corporate ethics. This article defines the objective and subjective signs and functions of banking compliance, which reveal it from objective and subjective aspects. This article has clearly shown the author’s interpretation of the concept of bank compliance as a phenomenon of banking relations, as the state of the banking system; as the process of corporate banking management.