Київський часопис права

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37214

Browse

Browsing Київський часопис права by Subject "004.738.5:340.13(477)"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Правові аспекти функціонування платформ спільного доступу до інформації: виклики цифрового правозастосування та перспективи регулювання
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бугай, М. В.; Buhai, M.
    У статті досліджено правові аспекти функціонування платформ спільного доступу до інформації (інформаційно-комунікаційних сервісів, побудованих за принципами децентралізації, відкритого розміщення даних або колективної участі користувачів у створенні контенту). Основну увагу зосереджено на сучасних викликах цифрового правозастосування, які виникають у зв’язку зі стрімким розвитком таких платформ, їхньою технічною складністю та наднаціональним характером. У статті акцентовано на невідповідності традиційних підходів до юридичної відповідальності в умовах алгоритмічного управління контентом, автоматизації модерації, а також використання штучного інтелекту для розподілу інформаційних потоків. Проаналізовано потенційні ризики, пов’язані з розповсюдженням дезінформації, порушенням права на приватність, зниженням рівня захищеності персональних даних та маніпуляцією громадською думкою. Визначено, що чинне національне законодавство в багатьох юрисдикціях не забезпечує належного рівня правової визначеності щодо статусу провайдерів платформ спільного доступу, обсягу їх обов’язків з точки зору запобігання правопорушенням та дотримання стандартів свободи слова. У межах статті обґрунтовано необхідність оновлення правового інструментарію цифрового регулювання з урахуванням практики Європейського Союзу (зокрема Директиви про цифрові послуги), досвіду судових рішень Європейського суду з прав людини та впровадження soft law-механізмів спільного регулювання. Автор наголошує на важливості формування спеціального правового режиму для платформ спільного доступу, який дозволив би ефективно врегулювати баланс між інтересами користувачів, провайдерів і держави. Визначено перспективні напрями розвитку нормативного забезпечення, серед яких: кодифікація термінології, розмежування ролей учасників цифрової взаємодії, посилення прозорості алгоритмів та створення незалежних регуляторних органів із наглядовими функціями. Зроблено висновок, що правове забезпечення функціонування платформ спільного доступу до іThe article examines the legal aspects of the functioning of information-sharing platforms (information and communication services based on decentralization, open data dissemination, or collective user participation in content creation). The focus is placed on the current challenges of digital law enforcement arising from the rapid development of such platforms, their technical complexity, and transnational nature.The study emphasizes the inadequacy of traditional approaches to legal liability in the context of algorithmic content governance, automated moderation, and the use of artificial intelligence for distributing information flows. Potential risks are analyzed, including the spread of disinformation, violations of the right to privacy, reduced protection of personal data, and manipulation of public opinion. It is noted that current national legislation in many jurisdictions does not provide sufficient legal clarity regarding the status of providers of information-sharing platforms, the scope of their obligations in preventing offenses, or compliance with freedom of expression standards. The article substantiates the need to update the legal tools for digital regulation, taking into account the European Union’s experience (particularly the Digital Services Directive), the case law of the European Court of Human Rights, and the implementation of soft law mechanisms for co-regulation.The author emphasizes the importance of developing a special legal regime for information-sharing platforms that would enable an effective balance between the interests of users, providers, and the state. Promising directions for the development of regulatory frameworks are identified, including: codification of terminology, clear delineation of roles among digital actors, increased transparency of algorithms, and the establishment of independent regulatory bodies with supervisory functions. The article concludes that the legal regulation of information-sharing platforms should go beyond a purely technocratic approach and instead involve comprehensive legal modeling focused on digital human rights, information security, and legal predictability within the digital environment.нформації має виходити за межі суто технократичного підходу і передбачати комплексне правове моделювання, орієнтоване на цифрові права людини, інформаційну безпеку та правову передбачуваність цифрового середовища.