Випуск № 1 (38)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/41280

Browse

Browsing Випуск № 1 (38) by Subject "діджиталізація"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevhen; Панченко, Евгений Григорьевич; Самойленко, Алла Олександрівна; Samoilenko, Alla; Самойленко, Алла Александровна
    У статті проаналізовано глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації. Авторами з’ясовано, що глобальні тренди інформатизації, інтелектуалізації, інноватизації та діджиталізації достатньо взаємопов’язані та взаємообумовлені між собою. Цифрова глобалізація спричиняє соціокультурні перетворення, зміни в суспільстві свідомості і появу нових моделей споживання. Визначено, що соціальна економіка покликана задовольнити соціальні потреби, а також допомогти реалізувати індивідуальний потенціал кожної людини. За результатами дослідження виявлено, що економіка спільного використання підвищує ефективність сталого розвитку глобальних трендів соціалізації. З’ясовано глобальні передумови розвитку шерінгової економіки, за якими бізнес-організація створює ланцюгові мережі, що досить якісно трансформують увесь виробничий процес у рамках глобальної економіки нового типу. Виникають нові можливості отримання економічних чи технологічних переваг у міжнародному бізнесі, які базуються на принципах міжкраїнових ділових операцій, зокрема – продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або спільного надання послуг фірмами двох країн – третій тощо. У статті представлено глобальні тренди розвитку шерінгової економіки у контексті соціалізації. Також знайшли відображення чотири компоненти виміру шерінгової економіки. Поданий індекс шерінгу за версією Consumer Choice Centre відобразив сучасні можливості та тенденції економіки спільного використання. Проведений аналіз кількості користувачів шерінгової економіки продемонстрував, що вплив економічної та екологічної криз став причиною до стрімкого розвитку шерінгової складової глобальної економіки: шерінг-сервіси допомагають економити, а суспільство все більше усвідомило важливість зниження рівня споживання. За авторською думкою зазначено, що зростаюча економіка платформ формує новий глобальний бізнес-ландшафт і впливає на життя всього світового суспільства, сприяє розвитку нової форми організації підприємницької діяльності, в якій ключова роль належить ТНК. Комплексно проаналізовано бізнес-моделі шерінгової економіки з урахуванням тенденцій розвитку соціалізаційних процесів. Виявлено певний взаємозв’язок між економікою спільного використання та сталим розвитком, що потребує подальшого дослідження. Зроблено наголос на важливості соціальної відповідальності бізнес-структур у цьому напрямі. Запропоновано напрями і заходи посилення значення та рівня використання шерінгу в глобальній економіці з урахуванням важливості його соціальної компоненти.
  • No Thumbnail Available
    Item
    «Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна
    Статтю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб’єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур. Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав – членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС.