Browse
Recent Submissions
Item Сучасні практики імплементації методів детінізації національних економік(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Волошенко, Катерина Вікторівна; Voloshenko, KaterynaУ роботі комплексно досліджено сутність і чинники розвитку тіньової економіки з ідентифікацією таких ключових причин, як політичні, соціально-економічні, правові та морально-етичні. Проаналізовано специфіку регіональних, локальних стимулів розвитку тіньової економіки в індустріальних країнах, а також у країнах Східної та Центральної Європи. Охарактеризовано основні методи виявлення впливу та аналізу обсягів тіньової економіки (прямі, непрямі методи та моделі) і зазначено, що для повної та усесторонньої оцінки масштабів тінізації національної економіки варто застосовувати всю сукупність даних методів. Досліджено основні підходи з можливими методами та заходами перетворення тіньового сектору на офіційний, а саме — посилення різних видів покарання та стимулювання самовільного виходу з тіні, що імплементуються як своєрідна комбінація стимулюючих і посилюючих заходів. Ідентифіковано лідерів із найвищим рівнем тіньової економіки серед країн ЄС та найкращі практики впровадження методів детінізації. Встановлено та окреслено ключові механізми, методи, принципи та інструменти державного регулювання щодо детінізації економіки світових лідерів, а саме в таких країнах, як Данія, Італія, Нідерланди, США, Австрія, Латвія, Німеччина, Франція ті інші. Трансформаційні процеси, що посилюються в світовій економіці в контексті глобальної фінансової, соціальної, безпекової нестабільності, трансформують міжнародне бізнес-середовище, проте одночасно й виступають тригерами посилення ролі саме глобальних комунікацій, адже сприяють прозорості та відкритості даних, доступності інформації і посилюють значення методів просвітницьких інструментів комунікацій, які формують податкову мораль громадян та є ключовими в світовій практиці детінізації економіки. Окреслено ключові вектори боротьби з тінізацією національної економіки, оскільки детінізація є гостро необхідною для України. Застосування найкращих світових практик не лише сприятиме поліпшенню економічного стану нашої країни, а й допоможе забезпечити виконання європейських стандартів та вимог, що є надважливими для успішного інтегрування до Європейського Союзу. The paper comprehensively examines the essence and factors of the shadow economy with the identification of such key reasons as political, socio-economic, legal and moral and ethical. The specifics of regional and local incentives for the development of the shadow economy in industrialized countries, as well as in the countries of Eastern and Central Europe, are analysed. The main methods of identifying the impact and analysing the size of the shadow economy (direct, indirect methods and models) are characterized and it is noted that for a complete and comprehensive assessment of the scale of shadowing of the national economy, the entire set of these methods should be used. The main approaches with possible methods and measures for transforming the shadow sector into the official one, namely, strengthening various types of punishment and, in turn, stimulating voluntary exit from the shadow, which are implemented as a kind of combination of incentive and punitive measures, are investigated. The leaders with the highest level of shadow economy among the EU countries and the best practices of implementing de-shadowing methods are identified. The key mechanisms, methods, principles and tools of state regulation for de - shadowing the economy of world leaders, namely in such countries as Denmark, Italy, the Netherlands, the United States, Austria, Latvia, Germany, France and others, are identified and outlined. The transformation processes that are intensifying in the world economy in the context of global financial, social, and security instability are transforming the international business environment, but at the same time they are also triggering the strengthening of the role of global communications, as they promote transparency and openness of data, accessibility of information, and also increase the importance of educational communication tools that form the tax morality of citizens and are key in the world practice of economic de-shadowing. The key vectors of combating the shadowing of the national economy are outlined, since de-shadowing is urgently needed for Ukraine. By applying the best international practices, it will not only help improve the economic situation of our country, but also help ensure compliance with European standards and requirements, which are crucial for successful integration into the European Union.Item Міжнародне військово-технічне співробітництво в умовах збройної агресії та пріоритети розвитку оборонної промисловості України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Шемаєв, Володимир Миколайович; Shemaiev, Volodymyr; Толок, Поліна Олександрівна; Tolok, Polina; Онофрійчук, Андрій Петрович; Onofriichuk, AndriiУ статті розглянуто проблему розвитку військово-технічного співробітництва (ВТС) України з іноземними країнами в умовах війни та післявоєнного відновлення в контексті активізації розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Визначено роль ВТС у забезпеченні національної безпеки держави в оборонній та економічній сферах. Здійснено аналіз руйнівних наслідків для сучасного оборонно-промислового комплексу внаслідок військових дій і визначено низку проблемних питань, що заважають подальшому розвитку ВТС і потребують негайного рішення. Підкреслено необхідність вирішення проблеми удосконалення державної політики України у сфері ВТС у напрямі пошуку балансу між посиленням оборонного й збереженням / розвитком економічного потенціалу України в умовах війни та післявоєнного відновлення з урахуванням євроатлантичного вектора її розвитку. Визначено, що невирішеною частиною цієї загальної проблеми є потреба у визначенні шляхів активізації актуальних напрямів співробітництва, забезпечення ефективної діяльності вітчизняних учасників і суб’єктів ВТС. Основними з них вказано такі, що пов’язані з забезпеченням консолідації зусиль всієї вітчизняної промисловості з метою якнайшвидшого відновлення виробничого потенціалу державних і приватних оборонних підприємств в інтересах забезпечення потреб Сил оборони України в ОВТ і боєприпасах та інших технологіях, а також створення у найкоротші терміни нових і розширення існуючих потужностей для збільшення виробництва артилерійських та інших боєприпасів. Крім того, важливими кроками залишаються нарощування спроможностей підприємств ОПК з ремонту вітчизняних та іноземних озброєнь для їх швидкого повернення на поле бою; виробництво різноманітних технічних засобів критично необхідних для технічного і технологічного забезпечення сучасних бойових дій; а також пришвидшення темпу відновлення та технологічної модернізації виробничих потужностей вітчизняного ОПК з метою забезпечення сприятливих умов для його інтеграції до оборонної промисловості країн НАТО і ЄС. Запропоновано основні шляхи щодо активізації ВТС в інтересах відновлення і розвитку потенціалу вітчизняного ОПК. Висвітлено роль ВТС в інтеграції вітчизняного ОПК до оборонної промисловості країн – членів НАТО і визначено роль зміцнення державно-приватного партнерства у розвитку ВТС, а також проаналізовано перші кроки, зроблені державою на цьому шляху. Визначено особливу роль та переваги від створення Агенції оборонних технологій у розвитку ВТС. Підкреслено інноваційні підходи до здійснення ВТС у сферах використання вітчизняних корисних копалин, а також розкрито роль ВТС у розвитку інтелектуального потенціалу працівників сфери ОПК. The article deals with the problem of development of military-technical cooperation (MTC) between Ukraine and foreign countries in the conditions of war and postwar reconstruction in the context of intensification of the development of the national defence industry. The role of MTC in ensuring the national security of the state in the defence and economic spheres is determined. The author analyses the devastating consequences for the modern defence industry as a result of military operations and identifies a number of problematic issues that hinder the further development of the MTC and require immediate resolution. The author emphasises the need to address the problem of improving Ukraine's state policy in the field of military-technical cooperation in the direction of finding a balance between strengthening the defence and preservation/development of Ukraine's economic potential in the conditions of war and post-war recovery, taking into account the Euro-Atlantic vector of its development. It is determined that an unresolved part of this general problem is the need to identify ways to intensify current areas of cooperation, to ensure the effective operation of domestic participants and subjects of the MTC. The main ones are related to: ensuring the consolidation of efforts of the entire domestic industry in order to restore the production potential of public and private defence enterprises as soon as possible in order to meet the needs of the Ukrainian Defence Forces in weapons and ammunition and other technologies, as well as the creation of new and expansion of existing capacities in the shortest possible time to increase the production of artillery and other ammunition. In addition, important steps include: increasing the capacity of defence enterprises to repair domestic and foreign weapons for their rapid return to the battlefield; production of various technical means critical for the technical and technological support of modern warfare; and accelerating the pace of restoration and technological modernisation of the domestic defence industry's production capacities to ensure favourable conditions for its integration into the defence industry of NATO and the EU. The main ways to intensify MTC in the interests of restoring and developing the potential of the national defence industry are proposed. The role of MTC in the integration of the national defence industry into the defence industry of NATO member states is highlighted, and the role of strengthening public-private partnership in the development of MTC is defined, as well as the first steps taken by the state on this path are analysed. The special role and benefits of the Defence Technology Agency in the development of MTC are identified. New innovative approaches to the implementation of MTC in the areas of using domestic minerals are emphasised, and the role of MTC in the development of the intellectual potential of defence industry employees is revealed.Item Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку. The article is devoted to the study of the relationship between the goals and plans of sustainable development, the problems of regulating the global economy, the trends of de-globalisation, the spread of protectionist policies and geopolitical conflicts, which contribute to the paradigm shift of global supply chains. The article provides a comprehensive overview of their evolution from traditional linear models to interconnected and flexible networks enabled by technological progress and deepening globalisation. The author outlines the current challenges and opportunities that are emerging in response to the changing dynamics of global trade caused by waves of de-globalisation, inflationary pressures and the resurgence of protectionist trade policies, in particular during the Covid-19 pandemic. The article shows how these challenges have necessitated a revision of traditional supply chain strategies and prompted the search for innovative risk management practices in a more uncertain economic environment, which is also characterised by trends in friend-shoring and the gradual completion of the stage of diversification of trading partners in supply chains in response to the growing disruption of global supply chains due to the pandemic. The aggravation of geopolitical conflict and the imperatives of sustainable development are identified as the main drivers of modern transformations of global supply chains. The article examines the issues of sustainable development and related legislative initiatives that necessitate the initiation and establishment of processes for responsible sourcing, minimisation of negative environmental impact and ensuring ethical labour practices throughout the supply chain. The author emphasises that in the practice of international business it is quite difficult to balance the desire for cost-effective supply chains with the need to meet increasingly stringent standards of sustainable development, which calls into question the possibility of achieving both goals simultaneously. At the same time, digital solutions are proving to be a promising way to overcome the problems caused by these challenges. The article explores the potential of technologies such as blockchain, artificial intelligence and data analytics to ensure transparency, traceability and risk mitigation in supply chains. The transformational role of digitalisation in increasing the resilience and responsiveness of supply chains is emphasised. The author describes the disproportionality of threats faced by developing countries in the global economic space. The author emphasises the critical importance of recalibrating strategies and promoting wider stakeholder engagement to overcome the challenges and specific vulnerabilities faced by less developed economies and to develop solutions that will contribute to economic stability and growth in countries with different levels of development.Item Розвиток концепції міжнародного маркетингу у цифровій економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Гордеева, Тамара ФёдоровнаСтаттю присвячено дослідженню проблем, суперечностей і векторів розвитку концепції міжнародного маркетингу та її практичного втілення у цифровій економіці, необхідності гармонійної інтеграції теоретичних засад і практичних технологій міжнародного та цифрового маркетингу. Пріоритетна увага у роботі зосереджена на аналізі процесу формування підходів до трактування сутності цифрового маркетингу з метою конкретизації його меж, функцій, принципів, методів та інструментів; питанні актуальності існуючих моделей традиційного маркетингу у розвиненому цифровому середовищі, їх ефективної сумісності з технологіями цифрового маркетингу, що постійно і динамічно вдосконалюються; розробці та обґрунтуванні базового формату міжнародного маркетинг-мікс компанії у глобальному цифровому середовищі та виявленні стратегічно важливих особливостей його створення та реалізації у континуумі «стандартизація – адаптація». Показано, що на сьогодні попри значну кількість дефініцій, відбувається лише формування чітких підходів до розуміння сутності «цифрового» маркетингу, натомість діапазон сфер застосування терміну невпинно розширюється, що девальвує певною мірою класичний маркетинг. Разом з тим у теоретичному вимірі виявлено тенденцію до інтеграції цифрових (онлайн) і нецифрових (офлайн) технологій та каналів, що дало змогу визначити сучасний маркетинг як гармонійний, що враховує секторальні та середовищні аспекти набір он- та офлайн технологій і інструментів, комплексне використання яких забезпечить необхідну реакцію цільового ринку (сегмента) на пропозиції бізнесу. Доведено, що моделі традиційного маркетингу є актуальними й у глобальному цифровому середовищі, продемонстровано потенціал їх гармонізації з цифровими технологіями, визначено пріоритетні за функціональною спрямованістю маркетингові сфери застосування останніх. Обґрунтовано об’єктивну необхідність і практичну доцільність інтеграції міжнародної маркетингової діяльності з унікальними можливостями цифрових технологій. Запропоновано семикомпонентну базову структуру комплексу міжнародного маркетингу та розроблено цифрову складову кожного. Враховуючи наявність у міжнародній економічній діяльності декількох типів маркетинг-мікс (стандартизований, адаптований / диференційований і комбінований) ідентифіковано групу специфічних факторів адаптації до умов цільових зарубіжних ринків, що зумовлені використанням цифрових технологій: суто технологічні (переважаючі платіжні системи та соціальні мережі, покоління бездротового інтернету тощо) та комунікативні (особливості сприйняття контенту, цифрова грамотність тощо), які є визначальними для таких компонент цифрового маркетинг-мікс, як «Promotion», «Place», «People», «Process», «Physical evidence». The paper is devoted to the study of problems, contradictions and vectors of development of the concept of international marketing and its practical implementation in the digital economy, the need for harmonious integration of theoretical foundations and practical technologies of international and digital marketing. Priority attention is focused on the analysis of the process of forming approaches to the interpretation of the essence of digital marketing with a view to specifying its boundaries, functions, principles, methods and tools; the issue of relevance of existing models of "traditional marketing" in a developed digital environment, their effective compatibility with the constantly and dynamically improving "digital marketing" technologies; development and substantiation of the basic format of the international marketing mix of a company in the global digital environment and identification of strategically important areas of development. It is shown that today, despite a significant number of definitions, there is only the formation of clear approaches to understanding the essence of "digital" marketing, while the range of application of the term is constantly expanding, which "devalues" to some extent the "classical" marketing. At the same time, in the theoretical dimension, the author has identified a tendency to integrate digital (online) and non-digital (offline) technologies and channels, which has made it possible to define modern marketing as a harmonious set of online and offline technologies and tools that take into account sectoral and environmental aspects, the integrated use of which will ensure the necessary response of the target market (segment) to business offers. It is proved that the models of "traditional" marketing are also relevant in the global digital environment, the potential for their harmonisation with digital technologies is demonstrated, and the priority marketing areas of application of the latter are identified in terms of their functional orientation. The objective necessity and practical feasibility of integrating international marketing activities with the unique capabilities of digital technologies are substantiated. The seven-component basic structure of the international marketing complex is proposed and the digital component of each is developed. Given the presence in international economic activity of several types of marketing mixes (standardised, adapted/differentiated and combined), the article identifies a group of specific factors of adaptation to the conditions of target foreign markets due to the use of digital technologies: purely technological (prevailing payment systems and social networks, generation of wireless Internet, etc.) and communicative (peculiarities of content perception, digital literacy, etc.), which are crucial for such components of the digital marketing mix as “Promotion”, “Place”, “People”, “Process”, “Physical evidence”.Item Глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevhen; Панченко, Евгений Григорьевич; Самойленко, Алла Олександрівна; Samoilenko, Alla; Самойленко, Алла АлександровнаУ статті проаналізовано глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації. Авторами з’ясовано, що глобальні тренди інформатизації, інтелектуалізації, інноватизації та діджиталізації достатньо взаємопов’язані та взаємообумовлені між собою. Цифрова глобалізація спричиняє соціокультурні перетворення, зміни в суспільстві свідомості і появу нових моделей споживання. Визначено, що соціальна економіка покликана задовольнити соціальні потреби, а також допомогти реалізувати індивідуальний потенціал кожної людини. За результатами дослідження виявлено, що економіка спільного використання підвищує ефективність сталого розвитку глобальних трендів соціалізації. З’ясовано глобальні передумови розвитку шерінгової економіки, за якими бізнес-організація створює ланцюгові мережі, що досить якісно трансформують увесь виробничий процес у рамках глобальної економіки нового типу. Виникають нові можливості отримання економічних чи технологічних переваг у міжнародному бізнесі, які базуються на принципах міжкраїнових ділових операцій, зокрема – продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або спільного надання послуг фірмами двох країн – третій тощо. У статті представлено глобальні тренди розвитку шерінгової економіки у контексті соціалізації. Також знайшли відображення чотири компоненти виміру шерінгової економіки. Поданий індекс шерінгу за версією Consumer Choice Centre відобразив сучасні можливості та тенденції економіки спільного використання. Проведений аналіз кількості користувачів шерінгової економіки продемонстрував, що вплив економічної та екологічної криз став причиною до стрімкого розвитку шерінгової складової глобальної економіки: шерінг-сервіси допомагають економити, а суспільство все більше усвідомило важливість зниження рівня споживання. За авторською думкою зазначено, що зростаюча економіка платформ формує новий глобальний бізнес-ландшафт і впливає на життя всього світового суспільства, сприяє розвитку нової форми організації підприємницької діяльності, в якій ключова роль належить ТНК. Комплексно проаналізовано бізнес-моделі шерінгової економіки з урахуванням тенденцій розвитку соціалізаційних процесів. Виявлено певний взаємозв’язок між економікою спільного використання та сталим розвитком, що потребує подальшого дослідження. Зроблено наголос на важливості соціальної відповідальності бізнес-структур у цьому напрямі. Запропоновано напрями і заходи посилення значення та рівня використання шерінгу в глобальній економіці з урахуванням важливості його соціальної компоненти. The article analyses global trends in the development of the sharing economy in the context of socialisation. The author finds out that global trends of informatisation, intellectualisation, innovation and digitalisation are quite interconnected and interdependent. Digital globalisation is causing socio-cultural transformations, changes in the society of consciousness and the emergence of new consumption patterns. In turn, it is determined that the social economy is designed to meet social needs and help to realise the individual potential of each person. The study found that the sharing economy increases the efficiency of sustainable development of global socialisation trends. The global prerequisites for the development of the sharing economy are determined, according to which a business organisation creates chain networks that transform the entire production process within the global economy of a new type. New opportunities arise for gaining economic or technological advantages in international business based on the principles of inter-country business operations, in particular, the sale of a given product in another country, or the establishment of production in another country by a firm of one country, or the joint provision of services by firms of two countries to a third country, etc. The article presents global trends in the development of the sharing economy, in particular in the context of socialisation. The four components of the sharing economy dimension are also reflected. The presented sharing index according to the Consumer Choice Centre reflects the current opportunities and trends of the sharing economy. The analysis of the number of users of the sharing economy demonstrated that the impact of the economic and environmental crises has led to the rapid development of the sharing component of the global economy: sharing services help to save money, and society has become increasingly aware of the importance of reducing consumption. According to the author, the growing platform economy is shaping a new global business landscape and influencing the life of the entire world society, promoting the development of a new form of business organisation, where TNCs play a key role. The business models of the sharing economy are comprehensively analysed, taking into account the trends in the development of socialisation processes. A certain relationship between the sharing economy and sustainable development has been identified, which requires further research. The importance of social responsibility of business structures in this direction is emphasised. Directions and measures to enhance the importance and level of use of sharing in the global economy are proposed, taking into account the importance of its social component.Item «Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб’єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур. Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав – членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of greening the global energy complex and its transition to a sustainable development model. The authors prove that digital and network transformation of the world economic system in the first quarter of the 21st century is the main determinant of the fundamental process of creative global economic development, including increasing investment in the innovative development of the green economy. It is stated that the “greening” of the global energy sector is a powerful driver of deep structural modernisation of national models of socioeconomic development and recovery of natural capital. It is proved that the significant intensification of international competition between key actors of the world economy for the resource sources of digital and green transformations in the last decade will radically change the competitive landscape of the global economy in the near future. It is determined that the post-industrial model of global technological development shapes a stable basis for the development of the world energy system in the dialectical unity of the energy market and energy environment. Given the current processes of re-industrialisation of national economies, which in the global environment are determined by the ability to develop an innovative ecosystem, the authors support stratification of countries into groups: the first group – those ones that are able to quickly change national energy consumption models based on energy efficient and green technologies; and the second one – those which are not ready for such changes. The authors reveal the impact of global environmental trends on the structural and qualitative dynamics of modern global economic development: active shift of national economic models from expansive growth to intensive use of production factor potential; transformation of the structure of national economic complexes towards the formation of green sectors of the economy and green jobs; dynamic reindustrialisation of traditional industry through the input of new technologies and models of economic activity; deep social transformations of capitalist society; renewal of social values and set of priorities of current and strategic activities of business structures. The article reveals the impact of the Covid-19 pandemic on the “greening” of the global energy sector and its transition to a sustainable development model: a rapid decline in market demand for fossil fuels; imbalance in global supply chains of vital goods; a rapid decline in investment in the oil and gas sector; increased consumption of renewable energy sources of local origin; and increased flexibility in energy network management. The article specifies the essence of the EU's climate ambitions, which are to build a model of competitive development based on systemic decarbonisation of the economy. The authors identify the priority areas for the development of green hydrogen generation in the European Union, which is considered within the framework of the plan for the integration of national energy complexes of the member states of this integration grouping, as well as the implementation of its Green Deal.