Browse
Recent Submissions
Item Сучасні практики імплементації методів детінізації національних економік(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Волошенко, Катерина Вікторівна; Voloshenko, KaterynaУ роботі комплексно досліджено сутність і чинники розвитку тіньової економіки з ідентифікацією таких ключових причин, як політичні, соціально-економічні, правові та морально-етичні. Проаналізовано специфіку регіональних, локальних стимулів розвитку тіньової економіки в індустріальних країнах, а також у країнах Східної та Центральної Європи. Охарактеризовано основні методи виявлення впливу та аналізу обсягів тіньової економіки (прямі, непрямі методи та моделі) і зазначено, що для повної та усесторонньої оцінки масштабів тінізації національної економіки варто застосовувати всю сукупність даних методів. Досліджено основні підходи з можливими методами та заходами перетворення тіньового сектору на офіційний, а саме — посилення різних видів покарання та стимулювання самовільного виходу з тіні, що імплементуються як своєрідна комбінація стимулюючих і посилюючих заходів. Ідентифіковано лідерів із найвищим рівнем тіньової економіки серед країн ЄС та найкращі практики впровадження методів детінізації. Встановлено та окреслено ключові механізми, методи, принципи та інструменти державного регулювання щодо детінізації економіки світових лідерів, а саме в таких країнах, як Данія, Італія, Нідерланди, США, Австрія, Латвія, Німеччина, Франція ті інші. Трансформаційні процеси, що посилюються в світовій економіці в контексті глобальної фінансової, соціальної, безпекової нестабільності, трансформують міжнародне бізнес-середовище, проте одночасно й виступають тригерами посилення ролі саме глобальних комунікацій, адже сприяють прозорості та відкритості даних, доступності інформації і посилюють значення методів просвітницьких інструментів комунікацій, які формують податкову мораль громадян та є ключовими в світовій практиці детінізації економіки. Окреслено ключові вектори боротьби з тінізацією національної економіки, оскільки детінізація є гостро необхідною для України. Застосування найкращих світових практик не лише сприятиме поліпшенню економічного стану нашої країни, а й допоможе забезпечити виконання європейських стандартів та вимог, що є надважливими для успішного інтегрування до Європейського Союзу.Item Міжнародне військово-технічне співробітництво в умовах збройної агресії та пріоритети розвитку оборонної промисловості України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Шемаєв, Володимир Миколайович; Shemaiev, Volodymyr; Толок, Поліна Олександрівна; Tolok, Polina; Онофрійчук, Андрій Петрович; Onofriichuk, AndriiУ статті розглянуто проблему розвитку військово-технічного співробітництва (ВТС) України з іноземними країнами в умовах війни та післявоєнного відновлення в контексті активізації розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Визначено роль ВТС у забезпеченні національної безпеки держави в оборонній та економічній сферах. Здійснено аналіз руйнівних наслідків для сучасного оборонно-промислового комплексу внаслідок військових дій і визначено низку проблемних питань, що заважають подальшому розвитку ВТС і потребують негайного рішення. Підкреслено необхідність вирішення проблеми удосконалення державної політики України у сфері ВТС у напрямі пошуку балансу між посиленням оборонного й збереженням / розвитком економічного потенціалу України в умовах війни та післявоєнного відновлення з урахуванням євроатлантичного вектора її розвитку. Визначено, що невирішеною частиною цієї загальної проблеми є потреба у визначенні шляхів активізації актуальних напрямів співробітництва, забезпечення ефективної діяльності вітчизняних учасників і суб’єктів ВТС. Основними з них вказано такі, що пов’язані з забезпеченням консолідації зусиль всієї вітчизняної промисловості з метою якнайшвидшого відновлення виробничого потенціалу державних і приватних оборонних підприємств в інтересах забезпечення потреб Сил оборони України в ОВТ і боєприпасах та інших технологіях, а також створення у найкоротші терміни нових і розширення існуючих потужностей для збільшення виробництва артилерійських та інших боєприпасів. Крім того, важливими кроками залишаються нарощування спроможностей підприємств ОПК з ремонту вітчизняних та іноземних озброєнь для їх швидкого повернення на по ле бою; виробництво різноманітних технічних засобів критично необхідних для технічного і технологічного забезпечення сучасних бойових дій; а також пришвидшення темпу відновлення та технологічної модернізації виробничих потужностей вітчизняного ОПК з метою забезпечення сприятливих умов для його інтеграції до оборонної промисловості країн НАТО і ЄС. Запропоновано основні шляхи щодо активізації ВТС в інтересах відновлення і розвитку потенціалу вітчизняного ОПК. Висвітлено роль ВТС в інтеграції вітчизняного ОПК до оборонної промисловості країн – членів НАТО і визначено роль зміцнення державно-приватного партнерства у розвитку ВТС, а також проаналізовано перші кроки, зроблені державою на цьому шляху. Визначено особливу роль та переваги від створення Агенції оборонних технологій у розвитку ВТС. Підкреслено інноваційні підходи до здійснення ВТС у сферах використання вітчизняних корисних копалин, а також розкрито роль ВТС у розвитку інтелектуального потенціалу працівників сфери ОПК.Item Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку.Item Розвиток концепції міжнародного маркетингу у цифровій економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Гордеева, Тамара ФёдоровнаСтаттю присвячено дослідженню проблем, суперечностей і векторів розвитку концепції міжнародного маркетингу та її практичного втілення у цифровій економіці, необхідності гармонійної інтеграції теоретичних засад і практичних технологій міжнародного та цифрового маркетингу. Пріоритетна увага у роботі зосереджена на аналізі процесу формування підходів до трактування сутності цифрового маркетингу з метою конкретизації його меж, функцій, принципів, методів та інструментів; питанні актуальності існуючих моделей традиційного маркетингу у розвиненому цифровому середовищі, їх ефективної сумісності з технологіями цифрового маркетингу, що постійно і динамічно вдосконалюються; розробці та обґрунтуванні базового формату міжнародного маркетинг-мікс компанії у глобальному цифровому середовищі та виявленні стратегічно важливих особливостей його створення та реалізації у континуумі «стандартизація – адаптація». Показано, що на сьогодні попри значну кількість дефініцій, відбувається лише формування чітких підходів до розуміння сутності «цифрового» маркетингу, натомість діапазон сфер застосування терміну невпинно розширюється, що девальвує певною мірою класичний маркетинг. Разом з тим у теоретичному вимірі виявлено тенденцію до інтеграції цифрових (онлайн) і нецифрових (офлайн) технологій та каналів, що дало змогу визначити сучасний маркетинг як гармонійний, що враховує секторальні та середовищні аспекти набір он- та офлайн технологій і інструментів, комплексне використання яких забезпечить необхідну реакцію цільового ринку (сегмента) на пропозиції бізнесу. Доведено, що моделі традиційного маркетингу є актуальними й у глобальному цифровому середовищі, продемонстровано потенціал їх гармонізації з цифровими технологіями, визначено пріоритетні за функціональною спрямованістю маркетингові сфери застосування останніх. Обґрунтовано об’єктивну необхідність і практичну доцільність інтеграції міжнародної маркетингової діяльності з унікальними можливостями цифрових технологій. Запропоновано семикомпонентну базову структуру комплексу міжнародного маркетингу та розроблено цифрову складову кожного. Враховуючи наявність у міжнародній економічній діяльності декількох типів маркетинг-мікс (стандартизований, адаптований / диференційований і комбінований) ідентифіковано групу специфічних факторів адаптації до умов цільових зарубіжних ринків, що зумовлені використанням цифрових технологій: суто технологічні (переважаючі платіжні системи та соціальні мережі, покоління бездротового інтернету тощо) та комунікативні (особливості сприйняття контенту, цифрова грамотність тощо), які є визначальними для таких компонент цифрового маркетинг-мікс, як «Promotion», «Place», «People», «Process», «Physical evidence».Item Глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevhen; Панченко, Евгений Григорьевич; Самойленко, Алла Олександрівна; Samoilenko, Alla; Самойленко, Алла АлександровнаУ статті проаналізовано глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації. Авторами з’ясовано, що глобальні тренди інформатизації, інтелектуалізації, інноватизації та діджиталізації достатньо взаємопов’язані та взаємообумовлені між собою. Цифрова глобалізація спричиняє соціокультурні перетворення, зміни в суспільстві свідомості і появу нових моделей споживання. Визначено, що соціальна економіка покликана задовольнити соціальні потреби, а також допомогти реалізувати індивідуальний потенціал кожної людини. За результатами дослідження виявлено, що економіка спільного використання підвищує ефективність сталого розвитку глобальних трендів соціалізації. З’ясовано глобальні передумови розвитку шерінгової економіки, за якими бізнес-організація створює ланцюгові мережі, що досить якісно трансформують увесь виробничий процес у рамках глобальної економіки нового типу. Виникають нові можливості отримання економічних чи технологічних переваг у міжнародному бізнесі, які базуються на принципах міжкраїнових ділових операцій, зокрема – продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або спільного надання послуг фірмами двох країн – третій тощо. У статті представлено глобальні тренди розвитку шерінгової економіки у контексті соціалізації. Також знайшли відображення чотири компоненти виміру шерінгової економіки. Поданий індекс шерінгу за версією Consumer Choice Centre відобразив сучасні можливості та тенденції економіки спільного використання. Проведений аналіз кількості користувачів шерінгової економіки продемонстрував, що вплив економічної та екологічної криз став причиною до стрімкого розвитку шерінгової складової глобальної економіки: шерінг-сервіси допомагають економити, а суспільство все більше усвідомило важливість зниження рівня споживання. За авторською думкою зазначено, що зростаюча економіка платформ формує новий глобальний бізнес-ландшафт і впливає на життя всього світового суспільства, сприяє розвитку нової форми організації підприємницької діяльності, в якій ключова роль належить ТНК. Комплексно проаналізовано бізнес-моделі шерінгової економіки з урахуванням тенденцій розвитку соціалізаційних процесів. Виявлено певний взаємозв’язок між економікою спільного використання та сталим розвитком, що потребує подальшого дослідження. Зроблено наголос на важливості соціальної відповідальності бізнес-структур у цьому напрямі. Запропоновано напрями і заходи посилення значення та рівня використання шерінгу в глобальній економіці з урахуванням важливості його соціальної компоненти.Item «Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб’єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур. Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав – членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС.