Випуск № 1 (38)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/41280

Browse

Browsing Випуск № 1 (38) by Subject "339.9"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Сучасні практики імплементації методів детінізації національних економік
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Волошенко, Катерина Вікторівна; Voloshenko, Kateryna
    У роботі комплексно досліджено сутність і чинники розвитку тіньової економіки з ідентифікацією таких ключових причин, як політичні, соціально-економічні, правові та морально-етичні. Проаналізовано специфіку регіональних, локальних стимулів розвитку тіньової економіки в індустріальних країнах, а також у країнах Східної та Центральної Європи. Охарактеризовано основні методи виявлення впливу та аналізу обсягів тіньової економіки (прямі, непрямі методи та моделі) і зазначено, що для повної та усесторонньої оцінки масштабів тінізації національної економіки варто застосовувати всю сукупність даних методів. Досліджено основні підходи з можливими методами та заходами перетворення тіньового сектору на офіційний, а саме — посилення різних видів покарання та стимулювання самовільного виходу з тіні, що імплементуються як своєрідна комбінація стимулюючих і посилюючих заходів. Ідентифіковано лідерів із найвищим рівнем тіньової економіки серед країн ЄС та найкращі практики впровадження методів детінізації. Встановлено та окреслено ключові механізми, методи, принципи та інструменти державного регулювання щодо детінізації економіки світових лідерів, а саме в таких країнах, як Данія, Італія, Нідерланди, США, Австрія, Латвія, Німеччина, Франція ті інші. Трансформаційні процеси, що посилюються в світовій економіці в контексті глобальної фінансової, соціальної, безпекової нестабільності, трансформують міжнародне бізнес-середовище, проте одночасно й виступають тригерами посилення ролі саме глобальних комунікацій, адже сприяють прозорості та відкритості даних, доступності інформації і посилюють значення методів просвітницьких інструментів комунікацій, які формують податкову мораль громадян та є ключовими в світовій практиці детінізації економіки. Окреслено ключові вектори боротьби з тінізацією національної економіки, оскільки детінізація є гостро необхідною для України. Застосування найкращих світових практик не лише сприятиме поліпшенню економічного стану нашої країни, а й допоможе забезпечити виконання європейських стандартів та вимог, що є надважливими для успішного інтегрування до Європейського Союзу.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария Станиславовна
    Статтю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку.