Випуск № 1 (38)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 1 (38) by Subject "339.9"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Сучасні практики імплементації методів детінізації національних економік(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Волошенко, Катерина Вікторівна; Voloshenko, KaterynaУ роботі комплексно досліджено сутність і чинники розвитку тіньової економіки з ідентифікацією таких ключових причин, як політичні, соціально-економічні, правові та морально-етичні. Проаналізовано специфіку регіональних, локальних стимулів розвитку тіньової економіки в індустріальних країнах, а також у країнах Східної та Центральної Європи. Охарактеризовано основні методи виявлення впливу та аналізу обсягів тіньової економіки (прямі, непрямі методи та моделі) і зазначено, що для повної та усесторонньої оцінки масштабів тінізації національної економіки варто застосовувати всю сукупність даних методів. Досліджено основні підходи з можливими методами та заходами перетворення тіньового сектору на офіційний, а саме — посилення різних видів покарання та стимулювання самовільного виходу з тіні, що імплементуються як своєрідна комбінація стимулюючих і посилюючих заходів. Ідентифіковано лідерів із найвищим рівнем тіньової економіки серед країн ЄС та найкращі практики впровадження методів детінізації. Встановлено та окреслено ключові механізми, методи, принципи та інструменти державного регулювання щодо детінізації економіки світових лідерів, а саме в таких країнах, як Данія, Італія, Нідерланди, США, Австрія, Латвія, Німеччина, Франція ті інші. Трансформаційні процеси, що посилюються в світовій економіці в контексті глобальної фінансової, соціальної, безпекової нестабільності, трансформують міжнародне бізнес-середовище, проте одночасно й виступають тригерами посилення ролі саме глобальних комунікацій, адже сприяють прозорості та відкритості даних, доступності інформації і посилюють значення методів просвітницьких інструментів комунікацій, які формують податкову мораль громадян та є ключовими в світовій практиці детінізації економіки. Окреслено ключові вектори боротьби з тінізацією національної економіки, оскільки детінізація є гостро необхідною для України. Застосування найкращих світових практик не лише сприятиме поліпшенню економічного стану нашої країни, а й допоможе забезпечити виконання європейських стандартів та вимог, що є надважливими для успішного інтегрування до Європейського Союзу. The paper comprehensively examines the essence and factors of the shadow economy with the identification of such key reasons as political, socio-economic, legal and moral and ethical. The specifics of regional and local incentives for the development of the shadow economy in industrialized countries, as well as in the countries of Eastern and Central Europe, are analysed. The main methods of identifying the impact and analysing the size of the shadow economy (direct, indirect methods and models) are characterized and it is noted that for a complete and comprehensive assessment of the scale of shadowing of the national economy, the entire set of these methods should be used. The main approaches with possible methods and measures for transforming the shadow sector into the official one, namely, strengthening various types of punishment and, in turn, stimulating voluntary exit from the shadow, which are implemented as a kind of combination of incentive and punitive measures, are investigated. The leaders with the highest level of shadow economy among the EU countries and the best practices of implementing de-shadowing methods are identified. The key mechanisms, methods, principles and tools of state regulation for de - shadowing the economy of world leaders, namely in such countries as Denmark, Italy, the Netherlands, the United States, Austria, Latvia, Germany, France and others, are identified and outlined. The transformation processes that are intensifying in the world economy in the context of global financial, social, and security instability are transforming the international business environment, but at the same time they are also triggering the strengthening of the role of global communications, as they promote transparency and openness of data, accessibility of information, and also increase the importance of educational communication tools that form the tax morality of citizens and are key in the world practice of economic de-shadowing. The key vectors of combating the shadowing of the national economy are outlined, since de-shadowing is urgently needed for Ukraine. By applying the best international practices, it will not only help improve the economic situation of our country, but also help ensure compliance with European standards and requirements, which are crucial for successful integration into the European Union.Item Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку. The article is devoted to the study of the relationship between the goals and plans of sustainable development, the problems of regulating the global economy, the trends of de-globalisation, the spread of protectionist policies and geopolitical conflicts, which contribute to the paradigm shift of global supply chains. The article provides a comprehensive overview of their evolution from traditional linear models to interconnected and flexible networks enabled by technological progress and deepening globalisation. The author outlines the current challenges and opportunities that are emerging in response to the changing dynamics of global trade caused by waves of de-globalisation, inflationary pressures and the resurgence of protectionist trade policies, in particular during the Covid-19 pandemic. The article shows how these challenges have necessitated a revision of traditional supply chain strategies and prompted the search for innovative risk management practices in a more uncertain economic environment, which is also characterised by trends in friend-shoring and the gradual completion of the stage of diversification of trading partners in supply chains in response to the growing disruption of global supply chains due to the pandemic. The aggravation of geopolitical conflict and the imperatives of sustainable development are identified as the main drivers of modern transformations of global supply chains. The article examines the issues of sustainable development and related legislative initiatives that necessitate the initiation and establishment of processes for responsible sourcing, minimisation of negative environmental impact and ensuring ethical labour practices throughout the supply chain. The author emphasises that in the practice of international business it is quite difficult to balance the desire for cost-effective supply chains with the need to meet increasingly stringent standards of sustainable development, which calls into question the possibility of achieving both goals simultaneously. At the same time, digital solutions are proving to be a promising way to overcome the problems caused by these challenges. The article explores the potential of technologies such as blockchain, artificial intelligence and data analytics to ensure transparency, traceability and risk mitigation in supply chains. The transformational role of digitalisation in increasing the resilience and responsiveness of supply chains is emphasised. The author describes the disproportionality of threats faced by developing countries in the global economic space. The author emphasises the critical importance of recalibrating strategies and promoting wider stakeholder engagement to overcome the challenges and specific vulnerabilities faced by less developed economies and to develop solutions that will contribute to economic stability and growth in countries with different levels of development.