Випуск № 1 (38)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 1 (38) by Subject "digitalisation"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevhen; Панченко, Евгений Григорьевич; Самойленко, Алла Олександрівна; Samoilenko, Alla; Самойленко, Алла АлександровнаУ статті проаналізовано глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації. Авторами з’ясовано, що глобальні тренди інформатизації, інтелектуалізації, інноватизації та діджиталізації достатньо взаємопов’язані та взаємообумовлені між собою. Цифрова глобалізація спричиняє соціокультурні перетворення, зміни в суспільстві свідомості і появу нових моделей споживання. Визначено, що соціальна економіка покликана задовольнити соціальні потреби, а також допомогти реалізувати індивідуальний потенціал кожної людини. За результатами дослідження виявлено, що економіка спільного використання підвищує ефективність сталого розвитку глобальних трендів соціалізації. З’ясовано глобальні передумови розвитку шерінгової економіки, за якими бізнес-організація створює ланцюгові мережі, що досить якісно трансформують увесь виробничий процес у рамках глобальної економіки нового типу. Виникають нові можливості отримання економічних чи технологічних переваг у міжнародному бізнесі, які базуються на принципах міжкраїнових ділових операцій, зокрема – продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або спільного надання послуг фірмами двох країн – третій тощо. У статті представлено глобальні тренди розвитку шерінгової економіки у контексті соціалізації. Також знайшли відображення чотири компоненти виміру шерінгової економіки. Поданий індекс шерінгу за версією Consumer Choice Centre відобразив сучасні можливості та тенденції економіки спільного використання. Проведений аналіз кількості користувачів шерінгової економіки продемонстрував, що вплив економічної та екологічної криз став причиною до стрімкого розвитку шерінгової складової глобальної економіки: шерінг-сервіси допомагають економити, а суспільство все більше усвідомило важливість зниження рівня споживання. За авторською думкою зазначено, що зростаюча економіка платформ формує новий глобальний бізнес-ландшафт і впливає на життя всього світового суспільства, сприяє розвитку нової форми організації підприємницької діяльності, в якій ключова роль належить ТНК. Комплексно проаналізовано бізнес-моделі шерінгової економіки з урахуванням тенденцій розвитку соціалізаційних процесів. Виявлено певний взаємозв’язок між економікою спільного використання та сталим розвитком, що потребує подальшого дослідження. Зроблено наголос на важливості соціальної відповідальності бізнес-структур у цьому напрямі. Запропоновано напрями і заходи посилення значення та рівня використання шерінгу в глобальній економіці з урахуванням важливості його соціальної компоненти. The article analyses global trends in the development of the sharing economy in the context of socialisation. The author finds out that global trends of informatisation, intellectualisation, innovation and digitalisation are quite interconnected and interdependent. Digital globalisation is causing socio-cultural transformations, changes in the society of consciousness and the emergence of new consumption patterns. In turn, it is determined that the social economy is designed to meet social needs and help to realise the individual potential of each person. The study found that the sharing economy increases the efficiency of sustainable development of global socialisation trends. The global prerequisites for the development of the sharing economy are determined, according to which a business organisation creates chain networks that transform the entire production process within the global economy of a new type. New opportunities arise for gaining economic or technological advantages in international business based on the principles of inter-country business operations, in particular, the sale of a given product in another country, or the establishment of production in another country by a firm of one country, or the joint provision of services by firms of two countries to a third country, etc. The article presents global trends in the development of the sharing economy, in particular in the context of socialisation. The four components of the sharing economy dimension are also reflected. The presented sharing index according to the Consumer Choice Centre reflects the current opportunities and trends of the sharing economy. The analysis of the number of users of the sharing economy demonstrated that the impact of the economic and environmental crises has led to the rapid development of the sharing component of the global economy: sharing services help to save money, and society has become increasingly aware of the importance of reducing consumption. According to the author, the growing platform economy is shaping a new global business landscape and influencing the life of the entire world society, promoting the development of a new form of business organisation, where TNCs play a key role. The business models of the sharing economy are comprehensively analysed, taking into account the trends in the development of socialisation processes. A certain relationship between the sharing economy and sustainable development has been identified, which requires further research. The importance of social responsibility of business structures in this direction is emphasised. Directions and measures to enhance the importance and level of use of sharing in the global economy are proposed, taking into account the importance of its social component.Item «Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб’єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур. Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав – членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of greening the global energy complex and its transition to a sustainable development model. The authors prove that digital and network transformation of the world economic system in the first quarter of the 21st century is the main determinant of the fundamental process of creative global economic development, including increasing investment in the innovative development of the green economy. It is stated that the “greening” of the global energy sector is a powerful driver of deep structural modernisation of national models of socioeconomic development and recovery of natural capital. It is proved that the significant intensification of international competition between key actors of the world economy for the resource sources of digital and green transformations in the last decade will radically change the competitive landscape of the global economy in the near future. It is determined that the post-industrial model of global technological development shapes a stable basis for the development of the world energy system in the dialectical unity of the energy market and energy environment. Given the current processes of re-industrialisation of national economies, which in the global environment are determined by the ability to develop an innovative ecosystem, the authors support stratification of countries into groups: the first group – those ones that are able to quickly change national energy consumption models based on energy efficient and green technologies; and the second one – those which are not ready for such changes. The authors reveal the impact of global environmental trends on the structural and qualitative dynamics of modern global economic development: active shift of national economic models from expansive growth to intensive use of production factor potential; transformation of the structure of national economic complexes towards the formation of green sectors of the economy and green jobs; dynamic reindustrialisation of traditional industry through the input of new technologies and models of economic activity; deep social transformations of capitalist society; renewal of social values and set of priorities of current and strategic activities of business structures. The article reveals the impact of the Covid-19 pandemic on the “greening” of the global energy sector and its transition to a sustainable development model: a rapid decline in market demand for fossil fuels; imbalance in global supply chains of vital goods; a rapid decline in investment in the oil and gas sector; increased consumption of renewable energy sources of local origin; and increased flexibility in energy network management. The article specifies the essence of the EU's climate ambitions, which are to build a model of competitive development based on systemic decarbonisation of the economy. The authors identify the priority areas for the development of green hydrogen generation in the European Union, which is considered within the framework of the plan for the integration of national energy complexes of the member states of this integration grouping, as well as the implementation of its Green Deal.Item Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку. The article is devoted to the study of the relationship between the goals and plans of sustainable development, the problems of regulating the global economy, the trends of de-globalisation, the spread of protectionist policies and geopolitical conflicts, which contribute to the paradigm shift of global supply chains. The article provides a comprehensive overview of their evolution from traditional linear models to interconnected and flexible networks enabled by technological progress and deepening globalisation. The author outlines the current challenges and opportunities that are emerging in response to the changing dynamics of global trade caused by waves of de-globalisation, inflationary pressures and the resurgence of protectionist trade policies, in particular during the Covid-19 pandemic. The article shows how these challenges have necessitated a revision of traditional supply chain strategies and prompted the search for innovative risk management practices in a more uncertain economic environment, which is also characterised by trends in friend-shoring and the gradual completion of the stage of diversification of trading partners in supply chains in response to the growing disruption of global supply chains due to the pandemic. The aggravation of geopolitical conflict and the imperatives of sustainable development are identified as the main drivers of modern transformations of global supply chains. The article examines the issues of sustainable development and related legislative initiatives that necessitate the initiation and establishment of processes for responsible sourcing, minimisation of negative environmental impact and ensuring ethical labour practices throughout the supply chain. The author emphasises that in the practice of international business it is quite difficult to balance the desire for cost-effective supply chains with the need to meet increasingly stringent standards of sustainable development, which calls into question the possibility of achieving both goals simultaneously. At the same time, digital solutions are proving to be a promising way to overcome the problems caused by these challenges. The article explores the potential of technologies such as blockchain, artificial intelligence and data analytics to ensure transparency, traceability and risk mitigation in supply chains. The transformational role of digitalisation in increasing the resilience and responsiveness of supply chains is emphasised. The author describes the disproportionality of threats faced by developing countries in the global economic space. The author emphasises the critical importance of recalibrating strategies and promoting wider stakeholder engagement to overcome the challenges and specific vulnerabilities faced by less developed economies and to develop solutions that will contribute to economic stability and growth in countries with different levels of development.