2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50227

Browse

Browsing 2025 рік by Subject "342"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ефективність діяльності волонтерів в умовах збройної агресії
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Захарчук, Р. А.; Zakharchuk, R.
    У статті досліджено правові, організаційні та соціальні аспекти ефективності діяльності волонтерів в умовах збройної агресії проти України. Волонтерський рух виявився одним із найважливіших елементів громадянського суспільства, що оперативно та масово мобілізував ресурси для забезпечення потреб Збройних Сил України, сил територіальної оборони, внутрішньо переміщених осіб, медичних установ і постраждалого цивільного населення. Проаналізовано ключові чинники, що впливають на ефективність волонтерської діяльності: правовий статус волонтерів, організаційна підтримка з боку держави, механізми міжсекторальної взаємодії (влада – громадськість – міжнародні організації), доступ до фінансових та матеріальних ресурсів, а також рівень безпеки волонтерів у зонах бойових дій. Особливу увагу приділено проблемам правової невизначеності, відсутності спеціального законодавства про діяльність волонтерів у зоні бойових дій, неформальності багатьох волонтерських ініціатив та ризикам фізичного і психологічного виснаження. У межах дослідження обґрунтовано необхідність розробки окремого нормативного акта, що регулюватиме діяльність волонтерів у надзвичайних та воєнних умовах, передбачаючи елементи соціального захисту, реєстрації, фінансового стимулювання, а також захисту від переслідувань чи дискредитації. Запропоновано вдосконалити механізми взаємодії волонтерів з органами державної влади, зокрема шляхом створення координаційних платформ на національному та місцевому рівнях. Зроблено висновок, що підвищення ефективності волонтерської діяльності можливе лише за умов комплексного підходу, який охоплює правове, фінансове, організаційне та моральне визнання волонтерського руху як важливої сили громадянської стійкості та захисту суверенітету України в умовах війни. The article examines the legal, organizational and social aspects of the effectiveness of volunteers in conditions of armed aggression against Ukraine. The volunteer movement has proven to be one of the most important elements of civil society, which has promptly and massively mobilized resources to meet the needs of the Armed Forces of Ukraine, territorial defense forces, internally displaced persons, medical institutions and the affected civilian population.The key factors influencing the effectiveness of volunteer activities are analyzed: the legal status of volunteers, organizational support from the state, mechanisms of intersectoral interaction (government – public – international organizations), access to financial and material resources, as well as the level of safety of volunteers in combat zones. Particular attention is paid to the problems of legal uncertainty, the lack of special legislation on the activities of volunteers in combat zones, the informality of many volunteer initiatives and the risks of physical and psychological exhaustion.The study substantiates the need to develop a separate regulatory act that will regulate the activities of volunteers in emergency and war conditions, providing for elements of social protection, registration, financial incentives, as well as protection from persecution or discredit. It is proposed to improve the mechanisms of interaction of volunteers with state authorities, in particular by creating coordination platforms at the national and local levels.It is concluded that increasing the effectiveness of volunteer activities is possible only under the conditions of a comprehensive approach that encompasses the legal, financial, organizational and moral recognition of the volunteer movement as an important force for civil stability and protection of the sovereignty of Ukraine in war conditions.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Щодо правових механізмів забезпечення таємниці ухвалення судового рішення відповідно до законодавства України та законодавства інших зарубіжних країн
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Цвіркун, Юрій Іванович; Tsvirkun, Yurii; Лаухін, Д. Ф.; Laukhin, D.
    У статті здійснено аналіз норм, що регулюють питання таємниці ухвалення судового рішення, а також міжнародно-правових механізмів забезпечення таємниці ухвалення судового рішення в зарубіжних країнах.Акцентовано увагу на тому, що в цивільному, господарському та адміністративних судових процесах України донедавна нарадча кімната була практичним інструментом, який давав можливість судді чи колегії суддів помірковано обговорити обставини справи та ухвалити судове рішення, не зазнаючи будь-якого впливу збоку, оскільки приміщення нарадчої кімнати розташовувалось у приміщенні суду і доступ сторонніх осіб до нього був суворо заборонений. Крім того, нарадча кімната дисциплінувала суддів, які виходили до неї безпосередньо відразу після стадії судових дебатів або з’ясування обставин справи та дослідження доказів і перебували там без можливості доступу до них працівників апарату суду чи сторін аж до моменту ухвалення судового рішення, що сприяло своєчасності відправлення правосуддя. При цьому підкреслено, що існування в Україні інституту «Таємниця нарадчої кімнати» було і є, ураховуючи кримінальне судочинство, однією із гарантій неупередженості та незалежності суддів та одним із запобіжників незаконного впливу на них під час ухвалення рішення. «Нарадча кімната» була і ще є історичним атрибутом або навіть ритуалом вітчизняного судового процесу, який має важливе практичне призначення та є чинником, який запобігає втручанню у діяльність суддів та суду. Разом з тим зауважено, що впровадження інституту «Таємниця ухвалення судового рішення» замість рудиментарного інституту «Таємниця нарадчої кімнати» за аналогією із сусідніми західним країнами повинно забезпечувати перевагу суті над формою. Така зміна може сприяти поглибленню зв’язків із нашими західними сусідами і разом з тим, по мірі розвитку, віддалятиме від радянського спадку. Окрім того, у впровадженні інституту «Таємниця ухвалення судового рішення» проглядається глобальний вплив правової системи Європейського Союзу (далі – ЄС) на національні правові системи, зокрема й України. За результатами викладеного дослідження з порівняння законодавчих актів України та низки країн – членів ЄС зроблено висновки, що ліквідація інституту «Таємниця нарадчої кімнати» повинна мати позитивний вплив на процеси поглиблення інтеграції національного законодавства із законодавствами країн ЄС. Запровадження інституту «Таємниця ухвалення судового рішення» замість «Таємниці нарадчої кімнати» відходить від радянських наративів, сприяє гармонізації українського законодавства до права ЄС, що в цілому має вплинути на ефективність функціонування судової системи України. Водночас, наголошено на необхідності подальшого дослідження зазначеної проблематики через призму практичної діяльності, адже виключно через детальний аналіз судової практики можна буде дійти обґрунтованого висновку про правильність впроваджених змін, чи є такі зміни доцільними і чи є вони прийнятними для національної правової системи. Оновлені процесуальні норми вводять правові категорії, яких до цього не було у вітчизняному процесуальному праві. Усі вони мають бути апробовані на практиці та заслуговують на подальше ретельне наукове вивчення. The article analyzes the rules governing the secrecy of court decision-making, as well as the international legal mechanisms for ensuring secrecy of court decision-making in foreign countries.The author emphasizes that until recently, in civil, commercial and administrative court proceedings in Ukraine, the deliberation room was a practical tool which allowed a judge or a panel of judges to discuss the circumstances of a case in a moderate manner and make a court decision without being subject to any outside influence, since the deliberation room was located in the courtroom and access to it by unauthorized persons was strictly prohibited. In addition, the deliberation room disciplined the judges, who went to it immediately after the stage of court debates and stayed there without access to the court staff or the parties until the judgment was rendered, which contributed to the timely administration of justice.It is emphasized that the existence of the institution of the “Secret of the Deliberation Room” in Ukraine was and is, taking into account criminal proceedings, one of the guarantees of impartiality and independence of judges and one of the safeguards against illegal influence on them during decision-making. The “Deliberation Room” was and still is a historical attribute or even a ritual of the domestic judicial process, which has an important practical purpose and is a factor that prevents interference in the activities of judges and the court.At the same time, it is noted that the introduction of the institution of “Secrecy of court decision-making” instead of the rudimentary institution of “Secrecy of the deliberation room”, similar to neighboring Western countries, should ensure that substance prevails over form. Such a change could contribute to deepening ties with our Western neighbors and at the same time, as it develops, move us away from the Soviet legacy. In addition, the introduction of the institution of “secrecy of judicial decision-making” shows the global influence of the European Union (EU) legal system on national legal systems, including Ukraine’s.Based on the results of the above study comparing the legislative acts of Ukraine and a number of EU member states, the author concludes that the elimination of the “Deliberation room secrecy” institution should have a positive impact on the processes of deepening the integration of national legislation with the legislation of EU countries. The introduction of the institution of “secrecy of court decision-making” instead of “Secrecy of the deliberation room” departs from the Soviet narratives, promotes harmonization of Ukrainian legislation with EU law, which should generally affect the efficiency of the Ukrainian judicial system. At the same time, the author emphasizes the need for further research of this issue through the prism of practical activity, since only through a detailed analysis of judicial practice will it be possible to come to a reasonable conclusion about the correctness of the changes implemented, whether such changes are appropriate and acceptable for the national legal system. The updated procedural rules introduce legal categories that were not previously present in the domestic procedural law at all. All of them should be tested in practice and deserve further thorough scientific study.