2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50227

Browse

Browsing 2025 рік by Subject "342.7:336.22(045):341.231.14"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Податкове резиденство біженців: правові колізії та практичні виклики в умовах міжнародних стандартів оподаткування та національного законодавства
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Євстіфєєв, О. К.; Yevstifieiev, O.
    У статті проаналізовано актуальне питання податкового резиденства біженців в умовах глобальних міграційних потоків та зростання кількості вимушено переміщених осіб. Автор звертається до малодослідженої сфери, дослідження якої полягає у комплексному підході до розгляду податкового статусу біженців, зокрема у взаємодії міжнародного і національного законодавства та їхніх недоліків у регулюванні податкових зобов’язань цієї категорії осіб. Робота має значну наукову цінність завдяки обґрунтованому аналізу міжнародних податкових стандартів (MLI та CRS) та їх впливу на національні підходи до визначення податкового статусу. Автор здійснює критичний огляд та аналіз правових актів і детально розглядає практичні проблеми, що виникають через недосконалість законодавства в сфері податкового резидентства біженців. Такий підхід дозволяє всебічно охопити проблему та показати, чому сучасна податкова система потребує адаптації для забезпечення прав біженців. До того ж, у роботі проаналізовано подвійне оподаткування та ризики виникнення податкових зобов’язань в декількох юрисдикціях, що створює додаткове фінансове навантаження на біженців і порушує принципи справедливості та рівності. В статті пропонуються конкретні шляхи вирішення проблеми подвійного оподаткування для біженців, а також висуваються можливі напрями адаптації національних податкових законів для врахування специфіки статусу зазначеної категорії осіб. Наведені рекомендації мають практичне застосування в процесі розробки податкової політики, а також сприяють підвищенню ефективності міжнародного співробітництва у податковій сфері. Окрім зазначеного, автор приділяє увагу механізмам гармонізації податкового законодавства різних країн для врахування інтересів біженців. Зокрема, акцентується на необхідності перегляду критеріїв податкового резидентства, таких як місце постійного проживання, економічні інтереси та тривалість перебування в конкретній юрисдикції. Автор зазначає, що існуючі підходи часто ігнорують особливі обставини, в яких опиняються біженці, та призводять до їх дискримінації у податкових відносинах. У роботі також висвітлюються проблеми взаємодії між країнами щодо обміну інформацією про податковий статус осіб у контексті міжнародних стандартів. Автор наголошує, що впровадження таких інструментів, як Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument) та система автоматичного обміну інформацією CRS (Common Reporting Standard), потребує додаткової адаптації для забезпечення прозорості й справедливості стосовно біженців. Окремо розглядається питання захисту персональних даних цих осіб, оскільки їх передача між юрисдикціями може нести ризики для їхньої безпеки. Автор підкреслює, що вирішення проблеми податкового резидентства біженців вимагає міждисциплінарного підходу, що включає не лише правові аспекти, але й соціально-економічний аналіз, а також врахування гуманітарних факторів. Такий підхід дозволяє зменшити ризики подвійного оподаткування та створити більш гнучку систему, яка враховуватиме специфіку становища біженців, сприяючи тим самим їхній інтеграції в нові суспільства. The article analyzes the current issue of the tax residency of refugees in the context of global migration flows and the growing number of forcibly displaced persons. The author turns to an understudied field, the study of which consists in a comprehensive approach to the consideration of the tax status of refugees, in particular, in the interaction of international and national legislation and their shortcomings in regulating the tax obligations of this category of persons. The work has significant scientific value due to the well-founded analysis of international tax standards (MLI and CRS) and their impact on national approaches to determining tax status.The author carries out a critical review and analysis of legal acts and examines in detail the practical problems arising from the imperfection of legislation in the field of tax residency of refugees. This approach makes it possible to comprehensively cover the problem and show why the modern tax system needs adaptation to ensure the rights of refugees. In addition, the paper analyzes double taxation and the risks of tax liabilities in several jurisdictions, which creates an additional financial burden on refugees and violates the principles of justice and equality. The article offers specific ways to solve the problem of double taxation for refugees, and also suggests possible ways of adapting national tax laws to take into account the specifics of the status of the specified category of persons. These recommendations have practical applications in the process of developing tax policy, and also contribute to increasing the effectiveness of international cooperation in the tax field.In addition, the author focuses on the mechanisms of harmonizing tax legislation across different countries to account for the interests of refugees. Specifically, emphasis is placed on the need to revise the criteria for tax residency, such as the place of permanent residence, economic interests, and the duration of stay in a specific jurisdiction. The author notes that existing approaches often disregard the unique circumstances faced by refugees, leading to their discrimination in tax relations.The paper also highlights issues of international cooperation between countries regarding the exchange of information on the tax status of individuals in the context of international standards. The author emphasizes that the implementation of such instruments as the Multilateral Instrument (MLI) and the Common Reporting Standard (CRS) requires additional adaptation to ensure transparency and fairness concerning refugees. The issue of protecting the personal data of these individuals is also examined, as its transfer between jurisdictions may pose risks to their safety.The author underscores that addressing the issue of tax residency for refugees demands an interdisciplinary approach that encompasses not only legal aspects but also socio-economic analysis and the consideration of humanitarian factors. Such an approach allows for the reduction of double taxation risks and the creation of a more flexible system that takes into account the specific circumstances of refugees, thereby facilitating their integration into new societies.