Випуск № 1 (34)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 1 (34) by Subject "339.9"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Асиметрія зовнішніх ефектів cальдо бюджету найбільших країн Єврозони як перешкода координації фіскальної політики(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Копич, Роман Іванович; Kopych, Roman; Шевчук, Віктор Олексійович; Shevchuk, ViktorВ роботі проаналізовано зовнішні ефекти від фіскальної політики країн Єврозони та двох найбільших країн (Німеччина, Франція) для країн європейської «периферії». На підставі відповідних VAR-моделей з трьома змінними (сальдо бюджету найбільших країн Єврозони, реальний обмінний курс (РОК), циклічна динаміка ВВП) за квартальними даними 2002–2019 рр. отримано, що у разі поліпшення сальдо бюджету країн Єврозони у країнах Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) переважно відбувається підвищення РОК (такий ефект короткочасний за умов плаваючого обмінного курсу, а для країн з фіксованим обмінним курсом — досить тривалий у часі), тоді як реакція відносних цін на профіцит бюджету країн Єврозони значно слабша у країнах Південної Європи (лише в Іспанії простежується можливість зниження РОК). Цінова реакція на поліпшення сальдо бюджету в Німеччині та Франції досить різноманітна у розрізі досліджуваних країн. Вплив на динаміку ВВП набагато стійкіший у розрізі окремих країн. Поліпшення сальдо бюджету Німеччини, Франції та Єврозони має сприятливий вплив на циклічні зміни ВВП країн ЦСЄ (це може бути наслідком зменшення прибутковості підприємницької діяльності в країнах-ініціаторах політики фіскальної ощадності та перенесення діяльності промислових підприємств з метою зниження коштів виробництва), тоді як цілком протилежне спостерігається для «проблемних» країн Південної Європи (Греція, Іспанія, Португалія). Відповідна структурна риса увиразнює труднощі координації фіскальної політики в межах такого неоднорідного інтеграційного утворення, як Європейський Союз, але разом з цим підкреслює необхідність узгодження фіскальних рішень за допомогою адекватних інституційних механізмів на національному і наднаціональному рівнях. Одним з таких механізмів може бути запровадження правила фіскальної політики, що враховує зовнішні ефекти фіскальної політики найбільших країн Єврозони. У поєднанні з іншими інституційними механізмами координації фіскальної політики це повинно полегшити не лише проведення антициклічної стабілізаційної політики, але й вирішення кількох структурних проблем, що зазвичай називаються перешкодами для ефективного функціонування інтеграційного утворення (низька мобільність робочої сили і потоків капіталу, обмежена гнучкість цін і заробітної плати, недостатня ефективність стабілізаційної функції як спільної монетарної політики країн Єврозони так і політики гнучкого курсоутворення в решті країн). The paper analyses the external effects of the fiscal policy of the Eurozone and the two largest countries (Germany, France) vs the countries of the European frontier area. Based on the corresponding VAR-models with three variables (budget balance of the largest Eurozone countries, real exchange rate (RER), cyclical behaviour of GDP) according to quarterly data of 2002–2019 it was found that improvement of the budget balance of Eurozone countries in Central and Eastern Europe (CEE) leads to an increase in RER (this is a short-term effect at a floating exchange rate, for the countries with a fixed exchange rate — this is a quite long-term effect), while the response of relative prices to the Eurozone budget surplus is much weaker in Southern Europe (only in Spain there is an option of RER reduction). The price response to the improvement of the budget balance in Germany and France is quite diversified in terms of the countries studied. The impact on GDP changes is much more stable in terms of individual countries. The improvement in the budget balances of Germany, France and the Eurozone has a positive effect on the GDP cyclical changes in CEE countries (this may be a result of reduced business profitability in the countries initiating fiscal austerity policy and relocation of industrial enterprises to reduce production costs), while the contrary trends are typical for "problematic" countries of Southern Europe (Greece, Spain, Portugal). The relevant structure feature highlights the difficulties of coordinating fiscal policy within such a heterogeneous integration entity as the European Union, but at the same time emphasizes the need to harmonize fiscal decisions through respective institutional tools at the national and supranational levels. Among these tools could be the introduction of a fiscal policy rule that considers the external effects of the fiscal policy of the largest Eurozone countries. In combination with other institutional tools for adjusting fiscal policy, this should facilitate not only countercyclical stabilization policy but also several structure problems, commonly referred to as obstacles to the effective integration approach (low labour and capital fluidity, limited price and wage flexibility, insufficient efficiency of the stabilization function of both the common monetary policy of the Eurozone countries and the policy of flexible exchange rate introduction in other countries).Item Глобальні тренди розвитку соціальноїекономіки(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Стукало, Наталія Вадимівна; Stukalo, Nataliia; Сімахова, Анастасія Олексіївна; Simakhova, AnastasiiaУ статті проаналізовані традиційні та новітні глобальні тренди розвитку соціальної економіки, зокрема, транснаціоналізація, регіоналізація, інституціоналізація, діджиталізація, інтелектуалізація, інноватизація, технологізація, інклюзивність, екологізація економіки. Встановлено, що глобальні тренди інформатизації, інтелектуалізації, інноватизації та діджиталізації достатньо взаємопов’язані та взаємообумовлені. Соціальна економіка покликана задовольнити соціальні потреби, а також допомогти реалізувати індивідуальний потенціал кожної людини. Дослідження глобальних трендів соціальної економіки дозволяє комплексно проаналізувати траєкторію розвитку моделей соціальної економіки, а також практично використовувати потенціал глобальних трендів для посилення соціальної складової економічного розвитку країн у глобальному вимірі. Активізація інтеграційних процесів, регіональні та міжрегіональні трансформації призводять до змін у структурі національної економіки та зрушень у соціалізаційних процесах на макро- та мезорівнях, що у свою чергу має різний практичний результат і вплив на розвиток соціальної економіки країн світу. Науково-технічний прогрес, розвиток індустрії 4.0 і 5.0, створення розумних підприємств та міст, цифрові трансформації впливають на соціалізацію економіки у глобальному середовищі. У статті критично надано оцінку позитивним і негативним впливам новітніх глобальних трендів на соціалізацію економіки країн світу. Новітні тенденції пандемічного розвитку вплинуть на забезпечення національної та глобальної конкурентоспроможності, розвиток малого бізнесу, функціонування ринку капіталу, якість життя, зайнятість населення та її форми, медичну сферу та систему освіти, процеси соціалізації. Розглянуто ознаки постпандемічного розвитку світової спільноти, що посилює як глобальні можливості, так і небезпеки. Запропоновано напрями посилення позитивного ефекту глобальних трендів розвитку на соціальну економіку. The article analyses traditional and newest global trends in the social economy development, including in particular, transnationalization, regionalization, institutionalization, digitalization, intellectualization, innovation, technologization, inclusiveness, greening of the economy. It has been established that global trends in informatization, intellectualization, innovation and digitalization are quite interrelated and interdependent. The social economy serves to meet social needs, as well as help realize the individual potential of each person. The research of global trends in the social economy makes it possible to analyse in a holistic way the trajectory of the social economy models’ development, as well as to use in practice the potential of global trends to enhance the social component of the economic development of countries in the global dimension. The intensification of integration processes, regional and interregional transformations lead to changes in the national economy structure and shifts in socialization processes at the macro- and meso-level followed by different practical results and impact on the social economy development of the countries all over the world. A scientific and technological progress, Industries 4.0 and 5.0 development, the creation of smart enterprises and cities, digital transformations affect the socialization of the economy in a global environment. The article critically evaluates the positive and negative impacts of the latest global trends on the socialization of the economies of the countries all over the world. The latest trends in pandemic development will affect the provision of national and global competitiveness, the development of small business, the functioning of the capital market, the quality of life, employment of the population and its forms, the medical sphere and the education system, as well as socialization processes. There are considered the signs of post-pandemic development of the world community, that enhances both global opportunities and dangers. There are proposed the directions of strengthening the positive effect of global development trends on the social economy.