Випуск № 26

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38444

Browse

Browsing Випуск № 26 by Subject "657"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Критичний аналіз підходів до визначення сутності категорії «прибуток» та пропозиції щодо удосконалення його обліку на підприємстві
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Буркова, Людмила Анатоліївна; Burkova, Liudmyla; Ярова, Алла Б.; Yarova, Alla; Поросла, Поліна Вадимівна; Porosla, Polina
    Вирішальний чинник забезпечення сталого розвитку підприємства — здатність отримувати прибуток. Останній для підприємства є ключовою ціллю його діяльності, критерієм оцінювання її ефективності, вирішальним фактором, що відбиається на рівні його фінансової стабільності та спроможності уникнення небезпеки банкрутства. За результатами дослідження визначено, що багатогранність підходів до генезису категорії «прибуток» призвело до того, що з урахуванням різних цілей і завдань, що висуваються дослідниками, сфер управління прибутком, завдань до його аналізу, пошуку резервів до його зростання тощо науковцями пропонується до застосування велике розмаїття видів прибутку. За результатами проведеного огляду встановлено, що кількість пропонованих науковцями видів прибутку складає від 5 до 43. Серед них є як типові, так і доволі специфічні. Досліджено категорію «фінансовий результат». Підсумовано, що представниками наукового кола вона ототожнюється з поняттям «прибуток» (або позитивний фінансовий результат) і «збиток» (або негативний фінансовий результат). Крім того, науковцями категорія «прибуток» розглядається як один із видів економічних результатів діяльності підприємств та ототожнюється з позитивним значенням фінансового результату діяльності підприємства. У теперішніх умовах господарювання життєздатність бізнес-середовища, нестійкість ринкових відносин, важкість внутрішніх процесів підприємництва та обмеженість можливих шляхів розвитку підкреслюють актуальність створення ефективної системи обліку прибутку підприємства та управління ним, як однієї з базових складових теорії та практики. Не зменшуючи значимість існуючих на сьогодні наробок, окремі питання щодо продукування системи обліку прибутку підприємства та його розподілу й нині потребують певного доопрацювання, обґрунтування та уточнення. The decisive factor in ensuring the sustainable development of the enterprise is the ability to make a profit. The latter for the company is the key goal of its activities, the criterion for evaluating its effectiveness, the decisive factor reflected in the level of its financial stability and ability to avoid the risk of bankruptcy. According to the results of the study, the diversity of approaches to the genesis of the category «profit» has led to the fact that taking into account the different goals and objectives of researchers, areas of income management, tasks for its analysis, variety of types of income. According to the results of the survey, it was found that the number of profits offered by scientists is in the range from 5 to 43. Among them are both typical and quite specific. The category «financial result» is investigated. It is concluded that the representatives of the scientific community identify it with the concept of «profit» (or positive financial result) and «loss» (or negative financial result). In addition, scientists consider the category of «profit» as one of the economic results of enterprises and is identified with the positive value of the financial result of the enterprise. In the current economic environment, the viability of the business environment, instability of market relations, the difficulty of internal business processes and limited possible development paths emphasize the importance of creating an effective system of accounting and management of profits, as one of the basic components of theory and practice. Without diminishing the importance of existing developments, some issues regarding the production of the company’s profit accounting system and its distribution still need some refinement, justification and clarification.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблемні аспекти обліку основних засобів та напрями їх вирішення
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla; Зволь, Владислав О.; Zvol, Vladyslav
    Основні засоби є одним із головних елементів діяльності підприємства. Для забезпечення та підтримки своєї діяльності на високому рівні кожне підприємства повинно слідкувати за кількістю та станом основних засобів, щоб забезпечувати потреби виробництва. Наявність у достатній кількості таких об’єктів є одним із факторів, що впливають на ефективність виробництва. Застосування оптимального методу амортизації основних засобів становить підґрунтя для оптимізації оподаткування підприємств і збалансування відповідних сум сплачених податків і отримання чистого фінансового результату діяльності — прибутку. Достовірна оцінка стану і вартості основних засобів є предметом пильної уваги керівництва підприємства, його засновників, акціонерів, інвесторів тощо. На підставі цих даних можна зробити висновки про стан підприємства та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Наявність у достатній кількості таких об’єктів є одним із факторів, що впливають на ефективність виробництва. Застосування оптимального методу амортизації є одним із елементів оптимізації податкового тягаря підприємства. Однак, на жаль, в Україні нині відсутня цілеспрямована державна амортизаційна політика, не розроблена концепція відновлення, ефективного використання фінансових ресурсів і їх накопичення. У результаті, велика кількість українських підприємств розглядають амортизаційну політику здебільшого як другорядну. Одним із шляхів вирішення проблем обліку основних засобів є розробка методології нарахування амортизації об’єктів основних засобів виробничого призначення на підприємстві у випадку їх тимчасового не використання (модернізація, реконструкція, добудова, дообладнання, консервація) та вдосконалення класифікації основних засобів шляхом вилучення з їх складу в окрему групу інших необоротних матеріальних активів із розробкою відповідного П(С)БО щодо їх обліку внаслідок того, що їх сума не ураховується під час визначення податкових різниць при коригуванні фінансового результату до оподаткування, а їх застосування, на відміну від міжнародної практики обліку, є характерним для вітчизняної практики обліку та оподаткування. У рамках даного дослідження запропоновано зміни до: форми № 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)», Плану рахунків бухгалтерського обліку та методологію обліку зносу (амортизації) основних засобів. Fixed assets are one of the main elements of the enterprise. To ensure and maintain its activities at a high level, each company must monitor the quantity and condition of fixed assets to meet production needs. The availability of a sufficient number of such facilities is one of the factors influencing the efficiency of production. The application of the optimal method of depreciation of fixed assets is the basis for optimizing the taxation of enterprises and balancing the corresponding amounts of taxes paid and obtaining a net financial result — profit. A reliable assessment of the condition and value of fixed assets is the subject of attention of both the administration and the founders, shareholders and investors. Based on these data, it is possible to draw conclusions about the state of the enterprise and make informed management decisions. The availability of such facilities is one of the factors that affect the efficiency of production. The use of the optimal method of depreciation is one of the elements of optimizing the tax burden of the enterprise. However, unfortunately, in Ukraine there is currently no purposeful state depreciation policy, the concept of recovery, efficient use of financial resources and their accumulation has not been developed. As a result, a large number of Ukrainian companies view depreciation policy as mostly secondary. One of the ways to solve the problems of accounting for fixed assets is to develop a methodology for depreciation of fixed assets at the enterprise in case of their temporary non-use (modernization, reconstruction, completion, equipment, conservation) and improve the classification of fixed assets by removing them from their composition. a separate group of other non-current tangible assets with the development of the relevant UAS for their accounting due to the fact that their amount is not taken into account when determining tax differences in adjusting the pre-tax financial result, and their use, unlike international accounting practice, is typical for domestic practice of accounting and taxation. In the framework of this study, changes were proposed to: Form № 1 «Balance Sheet (statement of financial position)», the Chart of Accounts and the methodology of accounting for depreciation (amortization) of fixed assets.