Кафедра менеджменту

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/20

Browse

Browsing Кафедра менеджменту by Subject "004.4"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Logical-semantic knowledge model for the knowledge base of a lecturer
    (Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», 2024) Dotsenko, Serhii; Доценко, Сергій Ілліч; Banit, Olha; Баніт, Ольга Василівна; Nor, Dmytro; Нор, Дмитро Ігорович; Morozova, Olha; Морозова Ольга Ігорівна
    The subject of this study is the process of synthesizing a graphical logical-semantic knowledge representation model with an open architecture for the knowledge base of a university lecturer. The purpose of the proposed model is to develop a lecturer’s knowledge base using a graphical logical-semantic knowledge representation model. The objectives of this study include: analysis of existing approaches to the formation of information management systems for organizing the educational process in higher education institutions; definition of the research methodology; analysis of the integrated four-factor architecture of the knowledge model about the existence and activities of the socio-economic ecosystem; formation of a three-factor logical-semantic knowledge representation model based on the results of the analysis; presentation of the practical implementation of the three-factor logical-semantic knowledge representation model for the lecturer’s knowledge base; and summa-rizing the research results and outlining future directions in the field of knowledge modeling for knowledge bases with open architecture. The methods used include an approach that identifies general patterns and hypotheses underlying the construction of lecturers’ knowledge bases to organize the educational process in higher educa-tion institutions. The theoretical foundation proposes using a logical-semantic model of semiotics knowledge because all known logical and logical-semantic knowledge models are representative objects of semiotics. The following results were obtained. The current focus of implementing information technologies in educational activities is on organizing educational processes in a distance format. At the same time, an important aspect of lecturers’ work—providing information supports for their methodological activities—has been overlooked. This work involves preparing initial materials, processing them, and forming the corresponding final materials in the form of textbooks, educational aids, lecture notes, methodological guidelines, and presentations. This paper proposes an architecture for a three-factor graphical logical-semantic knowledge representation model, which defines an algorithm to form the corresponding knowledge base. According to the authors, this knowledge base can be best implemented in Microsoft Excel. The advantage of this knowledge base model is its open architecture, as users hold administrator rights over the knowledge base. The user makes decisions about including relevant knowledge elements in the knowledge base. The inclusion of the "Students" factor in the knowledge base and subsequent recording of their participation results in classes ensures the possibility of providing these results to department and faculty management for further analysis. Conclusions. The architecture of the graphical logical-semantic knowledge representation model and its corresponding knowledge base ensures the resolution of tasks related to the preparation of methodological support for courses. It can also complement existing LMS (Learning Management Systems) and LCMS (Learning Content Management Systems). The next step in using the formed knowledge bases for relevant educational components (courses) is to create department knowledge based on these knowledge bases. This ensures the formation and preservation of the department's intellectual potential and transferability. Предметом вивчення в статті є процеси синтезу графічної логіко-смислової моделі представлення знань з відкритою архітектурою для бази знань викладача вищого навчального закладу. Метою є бази знань викладача з використанням графічної логіко-смислової моделі представлення знань. Завданнями даного дослідження є: аналіз існуючих підходів до формування інформаційно-управляючих систем для організації навчального процесу у закладах вищої освіти; визначення методології дослідження; аналіз інтегрованої чотири факторної архітектури моделі знань про існування та діяльність соціально-економічної екосистеми, формування на основі результатів аналізу даної архітектури трьох факторної логіко-смислової моделі представлення знань; представлення практичної реалізації три факторної логіко-семантичної моделі представлення знань для бази знань викладача вищого навчального закладу; узагальнення результатів дослідження та окреслення майбутніх напрямків розвитку в галузі моделювання знань для баз знань з відкритою архітектурою. Використовуваними методами є: підхід, який передбачає виявлення загальних закономірностей і гіпотез, які складають основу побудови баз знань викладачів для організації освітнього процесу у вищих навчальних закладах. Теоретичною основою пропонується використовувати логіко-семантичну модель знань семіотики. Основою та-кого рішення є те, що всі відомі логічні та логіко-смислові моделі знань є репрезентативними об'єктами семіотики. Отримані такі результати. Встановлено, що на цей час основна увага при впровадженні інформаційних технологій в освітній діяльності зосереджена на організації освітнього процесу в дистанційному форматі. В той же час, поза увагою залишається важливий напрямок роботи викладачів, а саме: інформаційне забезпечення їх діяльності при виконанні методичної роботи. Ця робота пов’язана з підготовкою вихідних матеріалів, їх опрацюванням, формуванням відповідних кінцевих матеріалів у формі підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, методичних вказівок, презентацій, тощо. Запропонована у статті архітектура графічної три факторної логіко-смислової моделі представлення знань визначає алгоритм формування відповідної бази знань. На думку авторів найкраще ця база знань може бути реалізована у додатку Microsoft Excel. Перевагою цієї моделі бази знань є відкритість її архітектури для користувача, адже він має право адміністратора цієї бази знань. Він приймає рішення про включення відповідних елементів знань у базу знань. Включення до складу бази знань фактору «Здобувачі освіти» й послідуючої фіксації результатів їх участі у проведенні занять забезпечує можливість надання цих результатів керівництву кафедри й факультету для послідуючого аналізу. Висновки. Запропонована архітектура графічної логіко-смислової моделі представлення знань й відповідна їй база знань забезпечує вирішення задач підготовки методичного забезпечення дисциплін. Вона також може бути доповненням до існуючих систем LMS (системи управління навчанням) та систем LCMS (системи управління змістом навчання). Наступним напрямком використання сформованих баз знань для відповідних освітніх компонентів (дисциплін) є формування на їх основі відповідної бази знань кафедри. Таким чином забезпечується формування й збереження інтелектуального потенціалу кафедри й можливість його передачі.