Випуск № 35

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/45266

Browse

Browsing Випуск № 35 by Subject "339.7"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Виявлення ознак детермінованого хаосу в динаміці валютних курсів
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Яценко, Валерія; Yatsenko, Valeriia
    Безперечно, валютний, як найбільший фінансовий ринок, є відкритою динамічною системою, схильною до впливу різноманітних факторів, таких як політична та економічна кон’юнктура, глобальні шоки тощо. Водночас, потрясіння валютного ринку впливають на фінансовий та реальний сектори економіки, обумовлюючи пріоритетну важливість забезпечення стабільного валютного курсу та ефективного управління валютними ризиками, яке, перш за все, вимагає їхньої коректної кількісної оцінки. Однак, традиційний спосіб вимірювання ризиків, що спирається на арсенал статистичних показників волатильності та варіації, часто демонструють зміщені, і що найбільш загрозливо, занижені оцінки фінансових або економічних ризиків з огляду іншої природи статистичних рядів та наявності шуму. Відповідно, дана робота присвячена пошуку альтернативних методів оцінки валютних ризиків шляхом застосування інструментів теорії хаосу та нелінійних динамічних систем, а саме експонент Ляпунова, які дозволяють ідентифікувати ознаки хаосу або випадкового блукання у динаміці фінансових статистичних рядах. З огляду високого рівня торговельної вiдкритості, окрім динаміки гривні, також було досліджено курси валют основних імпортерів вітчизняної продукції, шоки яких можуть бути запозичені різноманітними трансмісійними каналами. Розрахунок експонент Ляпунова здійсню-вався за методологією, запропонованої Sandubete та Escot (2021). Таким чином, дане дослідження, доповнює існуючий масив праць у двох аспектах: по-перше, шляхом аналізу можливості використання індикаторів виявлення ознак хаосу як показників кількісної оцінки валютних ризиків, по-друге, тестування гіпотези існування хаотичної динаміки у фінансових статистичних рядах, яке, як правило, не підтверджується емпірично, втілюючись у парадоксі виявлення хаосу. В результаті виконаних розрахунків, продемонстровано, що медіанні значення експонент та власне їх кількість, тісно корелюють із стандартним відхиленням, вказуючи на зростання во-латильності, а значить і ризиків, із наближеннями валютного ринку до хаосу і збіль-шенням рівня його складності. Як наслідок, індикатори розрізнення хаосу та випад-кового блукання, на нашу думку, можна вважати показниками кількісної оцінки валютних ризиків, які спільно із традиційними статистичними показниками можуть достовірніше оцінити ризики. Крім того, дане дослідження вкотре підтверджує існування парадоксу виявлення хаосу у фінансових статистичних рядах. It is indisputable that the foreign exchange market, as the largest financial market, is an open, dynamic system affected by various factors such as the political and economic environment and global shocks. At the same time, shocks in the foreign exchange market affect the financial and real sectors of the economy. Consequently, it is important to ensure a stable exchange rate and effective management of foreign exchange risks, which requires their correct quantitative assessment. However, the traditional way of risk measurement, which includes a mix of statistical measures of volatility and variation, often shows biased and, most threateningly, underestimates of financial or economic risks due to the different nature of time series and the presence of noise. Accordingly, this paper is devoted to the search for alternative methods of currency risk assessment by applying the tools of chaos theory and nonlinear dynamical systems, namely the Lyapunov exponent, which allows identifying the signs of chaos or random walk in the dynamics of financial statistical series. Considering the significant trade openness, except for the dynamics of the hryvnia, we also investigated the exchange rates of the leading importers of domestic products. The reason is the potential transmission of shocks via different channels. The Lyapunov exponents were calculated using the methodology proposed by Sandubete and Escot (2021). Thus, this study complements the existing body of papers in two aspects. Firstly, it describes the possibility of using chaos indicators to assess currency risks quantitatively. Secondly, it contributes to testing the Model-Data Paradox of Chaos in financial time series. As a result of the calculations, it was demonstrated that the median exponents and their number are closely correlated with the standard deviation, indicating the growth of volatility, and hence risks, as the currency market approaches chaos and the level of its complexity increases. In our opinion, the indicators of the distinction between chaos and random walk can be considered indicators of a quantitative assessment of currency risks, which, along with traditional statistical indicators, can reliably assess risks. In addition, this study once again confirms the existence of the paradox of chaos detection in financial statistical series
  • No Thumbnail Available
    Item
    Очікувані кредитні збитки у міжнародному банківському бізнесі
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Мусієць, Тетяна Вікторівна; Musiiets, Tetiana; Мусиец, Татьяна Викторовна; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина Петровна; Можна, Валерія О.; Mozhna, Valeriia
    Запізніле та недостатнє формування резервів під кредитні збитки стали однією з причин світової фінансової кризи 2008–2009 рр. У відповідь на виклики, які поставила перед міжнародною спільнотою ця криза, Базельський комітет з питань банківського нагляду розробив вимоги до фінансових установ Базель ІІІ, що охоп-люють у тому числі питання оцінки кредитного ризику. Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності повністю переглянула своє бачення підходів до оцінки кредитного ризику та випустила новий стандарт МСФЗ 9 »Фінансові інструменти». Проте Базель ІІІ та МСФЗ 9 формують лише загальну рамку оцінки очікуваних кредитних збитків, залишаючи широке поле для застосування професійного судження до оцінки очікуваних кредитних збитків в умовах фінансової нестабільності. Це породжує ризик маніпулювання фінансовими показниками банків. Метою роботи є проведення дослідження підходів Базель ІІІ та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» до оцінки очікуваних кредитних збитків та їх застосування під час фінансової нестабільності, викликаної різними причинами. Кредитні збитки — це різниця між усіма контрактними грошовими надходженнями, що суб’єкту господарювання належить отримати за укладеним договором, та усіма грошовими надходженнями, що суб’єкт господарювання очікує отримати, дисконтованими під первісну ефективну ставку за інструментом (або ефективну ставку, скориговану на кредитний ризик, для інструментів, що перебувають у дефолті). У статті досліджено стратегії управління кредитним ризиком та мінімізації кредитних збитків, серед яких особливе місце посідає формування резерву під очікувані кредитні збитки, що має безпосередній вплив на фінансовий результат банку і за своєю природою є визнанням потенційних майбутніх збитків у поточному періоду, що виникли на основі минулої або поточної події. У статі представлена формула розрахунку очікуваних кредитних збитків, яка дозволяє банку оцінювати кредитний ризик не лише за балансовою, а й за позабалансовою частиною договірних відносин. Розглянуто методи, що використовують для оцінки імовірності дефолту контрагента. З повномасштабним вторгненням росії в Україну у 2022 р., ризик настання дефолту економічних суб’єктів, що ведуть діяльність на те-риторії України, суттєво зріс. Відповідно, збільшилися витрати на формування резервів під очікувані кредитні збитки. Стабільність фінансового сектору є одним з ключових питань економіки в час війни. Тому у статті досліджено підходи таких банків України як АТ КБ «Приватбанк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», АТ «Райффайзен Банк» до оцінки очікуваних кредитних збитків в період високого ступеня невизначеності та розробка стратегій управління наявним кредитним ризиком, що є стратегічно важливими для України. Проведений аналіз подолання українськими банками впливу фінансової нестабільності, спричиненої повномасштабною війною росії проти України, через застосування професійного судження до оцінки очікува-них кредитних збитків у 2022 році. The late and insufficient formation of provisions for credit losses became one of the causes of the global financial crisis of 2008–2009. In response to the challenges posed to the international community by this crisis, the Basel Committee on Banking Supervision developed Basel III requirements for financial institutions, which include including issues of credit risk assessment. The International Financial Reporting Standards Board has completely revised its vision of credit risk assessment approaches and issued a new standard, IFRS 9 Financial Instruments. However, Basel III and IFRS 9 form only a general framework for the estimation of expected credit losses, leaving a wide field for the application of professional judgment to the estimation of expected credit losses in conditions of financial instability. This creates the risk of manipulation of banks’ financial indicators. The purpose of the work is to conduct a study of Basel III and IFRS 9 «Financial Instruments» approaches to estimating expected credit losses and their application during financial instability caused by various causes. Credit losses are the difference between all the contractual cash flows that the entity is due to receive under the contract and all the cash flows that the entity expects to receive, discounted at the original effective rate of the instrument (or the effective rate adjusted for the credit risk, for instruments in default). The article examines strategies for credit risk management and credit loss minimization, among which the formation of a reserve for expected credit losses has a special place, which has a direct impact on the bank’s financial result and by its nature is the recognition of potential future losses in the current period, which arose on the basis of the past or current event. The article presents a formula for calculating expected credit losses, which allows the bank to assess credit risk not only on the balance sheet, but also on the off-balance sheet part of contractual relations. The methods used to estimate the probability of a counterparty’s default are considered. With the full-scale invasion of russia into Ukraine in 2022, the risk of default of economic entities operating on the territory of Ukraine has increased significantly. Accordingly, expenses for the formation of reserves for expected credit losses increased. The stability of the financial sector is one of the key issues of the wartime economy. Therefore, the article examines the approaches of such banks of Ukraine as JSC CB PrivatBank, JSC State Export-Import Bank of Ukraine, JSC Raiffeisen Bank to the assessment of expected credit losses in a period of high uncertainty and the development of strategies for managing the existing credit risk, which is strategically important for Ukraine. Analysis of Ukrainian banks’ ability to overcome the impact of financial instability caused by russia’s full-scale war against Ukraine through the application of professional judgment to estimate expected credit losses in 2022.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Реконфігурація системи оподаткування в конструкті новітніх схем офшоризації
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Луцишин, Зоряна Орестовна; Катрич, Олена Дмитрівна; Katrych, Olena
    У статті досліджено сучасну практику організаційно-правового регулювання офшорного бізнесу в світі в контексті уніфікації національної фіскально-податкової системи, розмивання податкової бази та ухилення від оподаткування. Актуальність теми обумовлена змінами у світовій фінансовій системі та посиленням взаємопов’язаності. Взаємопов’язаність фінансових систем надає стимул для колективної діяльності країн у сфері формування міжнародних стандартів та засобів контролю з метою протидії податковому ухиленню та збереженню доходів національних бюджетів. Незважаючи на вагомі наукові праці таких західних авторів, як Б. Арнольд, К. Білгрен, Д. Сандлер, Д. Пінто, а також вітчизняних дослідників, таких як Ю. Городніченко, К. Ковальчук, З. Луцишин, Н. Южаніна та Т. Фролова, відсутня єдина точка зору щодо ефективності існуючих механізмів детінізації та деофшо-ризації національних економік. Сьогоднішній світовий контекст, особливо після пандемії COVID-19, підкреслює необхідність перегляду та вдосконалення існуючих під-ходів до боротьби з розмиванням податкової бази і ухиленням від оподаткування. Досліджено особливості використання криптовалют як нового інструменту ухилення від податків. Криптовалюти створюють нові виклики для податкових органів, адже їх використання ускладнює відстеження фінансових потоків і сприяє ухиленню від оподаткування. Основний матеріал статті включає аналіз стандартів податкової прозорості ОЕСР, які не підготовлені до нового фінансового виміру, та виявлення «Ахіллесової п’яти» правил ОЕСР, яка може бути використана у протизаконних діях. Висновки статті підкреслюють напрями впровадження податкових практик щодо обмеження виведення прибутків в офшорні юрисдикції на основі положень Плану дій BEPS та правил КІК у законодавство України. Досліджено вплив цифрових фінансових інструментів на мікро- та макроекономічну стабільність, акцентуючи на необхідності адаптації податкових норм до нових викликів світової економіки. Зокрема, аналізується, як пандемія коронавірусу сприяла зростанню попиту на крипто-валюти та посиленню уваги до питань податкової прозорості. Окрім цього висвітлюється необхідність міжнародної співпраці для ефективного впровадження нових податкових правил та забезпечення стабільності глобальної фінансової системи. Досліджено підходи до вдосконалення податкового законодавства, включаючи більш жорстке регулювання та впровадження нових технологічних рішень для відстеження фінансових операцій. Крім того, аналізується роль національних та міжнародних організацій у підтримці прозорості та боротьбі з податковими зловживаннями, зокрема, розглядається внесок ОЕСР у формування глобальних стандартів податкової звітності. Результати дослідження можуть бути корисними для політиків, дослідників та практиків, що працюють у сфері міжнародного оподаткування та фінансового регулювання. The article explores the current practice of organizational and legal regulation of offshore business worldwide in the context of unification of the national fiscal-tax system, erosion of the tax base, and tax evasion. The relevance of the topic is driven by changes in the global financial system and increased interconnectedness. The interconnection of financial systems provides an incentive for collective action by countries in shaping international standards and control mechanisms to combat tax evasion and preserve national budget revenues. Despite the significant scientific works of such Western authors as B. Arnold, K. Bilgren, D. Sandler, D. Pinto, as well as domestic researchers such as Y. Horodnichenko, K. Kovalchuk, Z. Lutsyshyn, N. Yuzhanina and T. Frolova, there is no single point of view on the effectiveness of existing mechanisms of decriminalization and de-offshorization of national economies. The current global context, especially after the COVID-19 pandemic, underscores the need to review and improve existing approaches to combating base erosion and tax evasion. The peculiarities of using cryptocurrencies as a new tool for tax evasion are examined. Cryptocurrencies pose new challenges for tax authorities as their use complicates tracking financial flows and facilitates tax evasion. The main material of the article includes an analysis of OECD tax transparency standards, which are not prepared for the new financial dimension, and the identification of the OECD’s «Achilles’ heel» rules, which could be exploited for illicit activities. The conclusions of the article emphasize the directions for implementing tax practices to restrict the outflow of profits to offshore jurisdictions based on the provisions of the BEPS Action Plan and CFC rules into Ukrainian legislation. The impact of digital financial instruments on micro- and macroeconomic stability is investigated, emphasizing the need to adapt tax norms to the new challenges of the global economy. In particular, the analysis examines how the coronavirus pandemic has contributed to the increased demand for cryptocurrencies and heightened attention to tax transparency issues. Additionally, the necessity of international cooperation for the effective implementation of new tax rules and ensuring the stability of the global financial system is highlighted. Approaches to improving tax legislation, including stricter regulation and the implementation of new technological solutions for tracking financial transactions, are analyzed. Furthermore, the role of national and international organizations in supporting transparency and combating tax abuses is discussed, including the OECD’s contribution to shaping global tax reporting standards. The research findings may be beneficial for policymakers, researchers, and practitioners working in the field of international taxation and financial regulation.