Випуск № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 2 by Subject "342.9"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Правова природа та сутність державної реєстрації(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Фетько, Ю. Б.; Fetko, Yu.Дана наукова стаття присвячена актуальним проблемам визначення правової природи та сутності державної реєстрації. У статті визначено перелік об’єктів, що підлягають державній реєстрації, а саме: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхня символіка, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичні особи – підприємці; акти цивільного стану; речові права на нерухоме майно та їх обтяження; рухоме майно та його обтяження; друковані засоби масової інформації. Проаналізовано теоретичні та законодавчі підходи до визначення сутності поняття державної реєстрації та виділено групи підходів до визначення процедури державної реєстрації, зокрема державна реєстрація розглядається, як засіб фіксування певних фактів, юридичний акт, юридичний факт, інститут адміністративного права, адміністративна процедура. Також визначено ознаки державної реєстрації, серед яких: проведення держаної реєстрації забезпечує фіксацію фактів та відбувається в передбаченому законом порядку. Проаналізувавши приписи чинного законодавства в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, спільними ознаками державної реєстрації названо: є офіційною; визнається юридичним фактом; полягає у визнанні і підтвердженні відповідного юридичного факту; здійснюється уповноваженими суб’єктами та являє собою сукупність цілеспрямованих адміністративних процедур; такі процедури стосуються внесення відомостей до спеціального реєстру. Пропонується визначення поняття державної реєстрації, як врегульованої адміністративно-правовими нормами процедури, яка забезпечуючи фіксацію фактів передбачає внесення записів до державних реєстрів, регулює адміністративно-правові відносини з метою легітимації правового статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, прав на нерухоме, рухоме майно, їх обтяжень та інших об’єктів державної реєстрації. This scientific article is devoted to the actual problems of determining the legal nature and essence of state registration. The article defines the list of objects that are subject to state registration, namely: legal entities regardless of organizational and legal form, a form of ownership and subordination, their symbols, public formations that do not have the status of a legal entity, and natural persons – entrepreneurs; acts of civil status; real property rights and their encumbrances; movable property and its encumbrances; printed media. Theoretical and legislative approaches to defining the essence of the concept of state registration are analyzed and groups of approaches to defining the state registration procedure are identified, in particular, state registration is considered as a means of recording certain facts, a legal act, a legal fact, an institution of administrative law, and an administrative procedure. The signs of state registration are also defined, among which, there are: state registration ensures the recording of facts and takes place in accordance with the law. Having analyzed the prescriptions of the current legislation in the field of state registration of legal entities, natural persons-entrepreneurs, and real rights to immovable property, their encumbrances, common features of state registration are named: it is official; is recognized as a legal fact; consists in the recognition and confirmation of the relevant legal fact; is carried out by authorized entities and is a set of targeted administrative procedures; such procedures relating to the entry of information into a special register. It is proposed to define the concept of state registration as a procedure regulated by administrative and legal norms, which, while ensuring the recording of facts, provides making entries in state the registers, regulates administrative and legal relations with the aim of legitimizing the legal status of a legal entity, an individual entrepreneur, the rights to immovable and movable property, their encumbrances and other objects of state registration.Item Щодо змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення у звʼязку із ратифікацією Стамбульської конвенції(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Співак, М. В.; Spivak, M.Стаття присвячена аналізу змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у звʼязку із ратифікацією Стамбульської конвенції. Автором проаналізовано законодавчі нововведення, положення Кримінального Кодексу України по відношенню до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення. Встановлено, що обовʼязковій криміналізації підлягають: психологічне насильство; переслідування (сталкінг); фізичне насильство; сексуальне насильство (включно зі зґвалтуванням, що передбачає різні види сексуальних активностей з особою без її згоди); примусовий шлюб; жіноче обрізання; примусовий аборт; примусову стерилізацію. У той же час, на думку автора, адміністративно-деліктне законодавство теж потребує змін. Наголошено на тому, що нині Кодекс України про адміністративні правопорушення закріплює лише одну норму, що встановлює адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства (стаття 173-2). Наводиться статистика про кількість розглянутих справ про адміністративні правопорушення за статтею 173-2 на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень». Основний акцент зроблено на необхідності закріплення норм які б визначали адміністративну відповідальність за гендерні домагання та сексуальні домагання на робочому місці. При виробленні пропозицій автором був врахований досвід Швеції. Автор пропонує під гендерними домаганнями на робочому місці розуміти ситуації, коли жінки й чоловіки не є фактично рівними за правами, можливостями й уявленнями про них у наслідок сексизму. Що стосується сексуальних домагань на робочому місці то автор пропонує закріпити два види домагань: вербальні і не вербальні. Автор пропонує доповнити Главу 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 41-4. Право складати протокол про адміністративне правопорушення закріпити за органами Національної поліції і власниками підприємств, установ, організацій або уповноважений ним орган з внесенням відповідних змін до статті 255. Право розгляду справ даної категорії віднести до компетенції районних, районних у місті, міськ чи міськрайонних судів з внесенням відповідних змін до статті 221. The article is devoted to the analysis of changes to the Code of Ukraine on administrative offenses in connection with the ratification of the Istanbul Convention. The author analyzed legislative innovations, provisions of the Criminal Code of Ukraine in relation to the provisions of the Code of Ukraine on administrative offenses. It was established that the following are subject to mandatory criminalization: psychological violence; stalking; physical violence; sexual violence (including rape, which involves various types of sexual activities with a person without his consent); forced marriage; female circumcision; forced abortion; forced sterilization. At the same time, in the opinion of the author, the administrative-delict legislation also needs changes. It is emphasized that currently the Code of Ukraine on Administrative Offenses establishes only one norm that establishes administrative responsibility for committing domestic violence (аrticle 173-2). Statistics on the number of reviewed cases of administrative offenses under аrticle 173-2 are provided on the «Unified State Register of Court Decisions» website. The main emphasis is placed on the need to establish norms that would determine administrative responsibility for gender harassment and sexual harassment at the workplace. When developing proposals, the author took into account the experience of Sweden. The author suggests that gender harassment at the workplace should be understood as situations when women and men are not actually equal in terms of rights, opportunities and ideas about them as a result of sexism. As for sexual harassment in the workplace, the author suggests establishing two types of harassment: verbal and non-verbal. The author suggests adding аrticle 41-4 to Chapter 5 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. The right to draw up a protocol on an administrative offense shall be assigned to the bodies of the National Police and the owners of enterprises, institutions, organizations, or the body authorized by them, with the introduction of appropriate amendments to аrticle 255. The right to consider cases of this category shall be attributed to the competence of the district, district in the city, city or city-district courts with the introduction corresponding amendments to аrticle 221.