2016 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2016 рік by Title
Now showing 1 - 13 of 13
Results Per Page
Sort Options
Item Глобальна криза, фінансіалізація і технологічний розвиток(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Радзієвська, Світлана Олександрівна; Radzievska, SvitlanaУ статті доведено, що основним чинником кризи є впровадження шостого технологічного укладу, а набуття нею статусу глобальної є наслідком фінансіалізації глобальної економіки. Аналіз праць провідних зарубіжних учених свідчить, що термін «фінансіалізація» виник на основі ідеології лібералізму у 1920-х роках і зазнав широкого розповсюдження у 1990-х роках на основі утвердження наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років ідеології неолібералізму. Фінансіалізація гіпертрофовано збільшує обсяги глобального фінансового сектору, посилює його роль у розширеному відтворенні глобальної економіки, перерозподіляє на свою користь доходи глобального реального сектору, відволікаючи необхідні для його розвитку фінансові ресурси та стримуючи цим процес технологічного оновлення виробництва. Країни світового ядра, фінансовий сектор яких відіграє провідну роль у глобальному фінансовому секторі, отримують можливість перерозподіляти на свою користь доходи реального сектору країн світової периферії. Підкреслюється, що впровадження нового технологічного укладу створює можливості для технологічного розвитку країн периферії, але домінування в умовах фінансіалізації на глобальному фінансовому ринку спекулятивних капіталів ускладнює одержання ними надійного джерела середньо- і довгострокових кредитів та інвестицій. Для розвинених країн створюються можливості позбутися своїх виробництв попереднього домінуючого технологічного укладу переведенням їх до менш розвинених країн і законсервувати існуючу технологічну ієрархію глобальної економіки шляхом впровадження виробництв нового технологічного укладу, що й дозволяє аргументовано вважати фінансіалізацію чинником збереження диференціації рівнів технологічного розвитку країн світу. Аналізуються два шляхи підвищення технологічного рівня країн світової периферії: шлях наздоганяючого розвитку і шлях випереджального розвитку. Доводиться, що наздогнати країни-лідери і навіть випередити їх стає можливим лише при переході від «траєкторії переслідування» до «руху на випередження» запровадженням принципово нових технологій раніше за них. Така можливість здійснити технологічний стрибок для країн периферії виникає, відповідно до «довгих хвиль» Кондратьєва, раз на 50—60 років і потребує наявності відповідної наукової, технологічної, фінансової бази і приводить до серйозних змін життя усього суспільства. Доводиться, що єдиним суб’єктом здійснення такого технологічного стрибка є національна держава.Item Державна підтримка високотехнологічного експорту: компаративний аналіз та уроки для України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevgen; Панченко, Евгений Григорьевич; Войчак, Микола Анатолійович; Voychak, Mykola; Войчак, Николай АнатольевичРозкрито закономірний характер зростання частки високотехнологічного експорту в загальному обсязі світового експорту і торгівлі в цілому. Показано тенденції географічних і галузевих зрушень високотехнологічного експорту за 2004–2015 рр. у світі, розвинених країнах та ЄС. На підставі дослідження динаміки високотехнологічного експорту провідних країн в цілому, а також сегмента машинобудівної продукції виявлено основні моделі державного регулювання цієї сфери: активного дирижизму, помірного дирижизму та лібералізму. Узагальнено досвід підтримки високотехнологічного експорту в США, Німеччині, Великобританії, Японії, Південній Кореї та Китаї. Проаналізовано тенденції високотехнологічного експорту українських підприємств у таких галузях, як авіакосмічна техніка, електроніка та телекомунікації, наукові прилади, комп’ютерна та офісна техніка, оборонно-промислова продукція. Визначено напрями формування системи державної підтримки діяльності вітчизняних експортерів високотехнологічної продукції.Item Дефіцит гідної праці як глобальна проблема соціально-трудової сфери(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолий Михайлович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Herasymenko, Oksana; Герасименко, Оксана АлександровнаУзагальнено сучасні тренди розвитку соціально-трудової сфери на глобальному рівні та в українській економіці. Виокремлено кризові явища у функціонуванні соціально-трудової сфери як форми вияву дефіциту гідної праці. Наведено причини, що дестабілізують соціально-трудову сферу та обмежують розвиток інституту гідної праці. Викладено висновки щодо ситуації самозайнятості та незахищеної зайнятості у світовому масштабі. Розкрито сучасні трансформації у сфері зайнятості через призму гідної праці, зроблено акцент на вразливій зайнятості. Продемонстровано кореляцію між нерівністю в доходах та дефіцитом гідної праці. Доведено взаємозв’язок і взаємодію гідної праці та трудових цінностей в умовах становлення нової економіки та постіндустріального суспільства як філософської платформи сучасного концепту гідної праці. Обґрунтовано загострення кризи цінностей трудового життя крізь призму дефіциту гідної праці. Розкрито концептуальні засади гідної праці. Обґрунтовано авторське бачення інституту гідної праці як комплексної політичної, економічної, соціальної платформи стійкого розвитку. Наведено критерії та складові гідної праці. Розкрито значення інклюзивних ринків праці в розширенні масштабів гідної праці. Окреслено стратегічні орієнтири подолання дефіциту гідної праці.Item Ключові детермінанти управління маркетинговими активами глобальних компаній(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsygankova, Tatyana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Пономаренко, Роман Олександрович; Ponomarenko, Roman; Пономаренко, Роман АлександровичУ результаті систематизації та узагальнення ключових концепцій еволюції інструментів маркетингу глобальних компаній авторами визначена роль маркетингових активів у системі сучасного маркетинг менеджменту (як діалектично вищого етапу розвитку аналізованих інструментів, котрі дозволять подолати антагоністичні протиріччя «P- і C-векторів» їх розвитку). У статті визначений оптимальний набір ключових елементів системи маркетингових активів, котрими є бренд, лояльність споживачів, репутація компанії, мережева кооперація, маркетингова стратегія, внутрішній маркетинг, маркетингова інформаційна система та маркетингові інновації. Шляхом кореляційно-регресійного аналізу ступеня впливу кожного з елементів системи на результативність діяльності глобальних компаній побудовано модель «октагону маркетингових активів» як інтегративного інструменту управління ними. Також у результаті побудови зазначеної моделі авторами визначені найбільш рентабельні маркетингові активи, віддача від інвестицій та розвитку компетенцій у сфері ефективного управління ними будуть приносити компанії найвищий рівень прибутку. На основі узагальнення регіональних і галузевих особливостей управління розрізненими елементами системи маркетингових активів глобальних компаній було встановлено ключові регіональні та галузеві пріоритети формування, розвитку та удосконалення існуючих концепцій міжнародного маркетинг-менеджменту, зокрема в розрізі побудови авторської інтегративної моделі октагону.Item Концептуальні підходи до міжнародного співробітництва між вищими навчальними закладами(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Циркун, Олена Ігорівна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Елена ИгоревнаЗ урахуванням ключових тенденцій інтернаціоналізації вищої освіти комплексно охарактеризовано існуючі концептуально-технологічні підходи до організації та реалізації міжнародного співробітництва між вищими навчальними закладами із проведенням міжнародної акредитації на основі системи якості освіти. Визначено пріоритетні стратегії інтернаціоналізації вищої освіти та види міжнародного академічного співробітництва між університетами з надання освітніх послуг. Обґрунтовано, що найвагомішим проявом інтернаціоналізації вищої освіти є міжнародне співробітництво між університетами щодо надання освітніх послуг, а найвищим рівнем інтернаціоналізації цього сервісу є спільні освітні програми. Здійснено комплексний аналіз вимог міжнародної акредитації до спільних освітніх програм на основі системи вдосконалення якості освіти, доведено її переваги та охарактеризовано відмінні риси, що впливають на вибір та обґрунтування стратегії міжнародного співробітництва, маркетинг та брендинг окремих програм. Конкретизовано технологію міжнародної акредитації спільних програм. Окрему увагу приділено практичній складовій започаткування програм спільних дипломів між українськими та іноземними ВНЗ. Проаналізовано досвід спільних магістерських програм ДВНЗ «Київський національний економічний університету імені Вадима Гетьмана» та бізнес-школи Університету Редлендс, Каліфорнія, США.Item Міжнародний досвід формування інституціонально-правової основи безпекознавства(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Корчевська, Лілія Олександрівна; Korchevska, L.Вивчено світовий досвід нормативно-правового та організаційно-управлінського забезпечення економічної безпеки, який пов’язаний із становленням національних економічних інтересів і усвідомленням їх суспільством. Розроблено хронологічну інкорпорацію основних законодавчих актів у сфері забезпечення економічної безпеки. Побудовано стрічку часу «Історія становлення та розвитку безпекознавства», на якій відображено: наукові картини світу, системи світового устрою, війни, зміни технологічних укладів, моделі міжнародної безпеки, парадигми національної економічної безпеки, генезис категорії безпека, вчення про економічну безпеку, що дозволяє наочно представити фундаментальні події та архітектуру економічної безпеки на кожному етапі її історичного розвитку. Досліджено особливості формування інституціональної (законодавчої та організаційної) основи в Україні. Проаналізовано ендогенні та екзогенні фактори, які вплинули на трансформацію систем національної безпеки різних країн. Проведено компаративну оцінку ефективності діючих систем забезпечення національної безпеки держав.Item Підприємницькі університети в глобальному освітньому просторі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Дяченко, Анастасія Леонідівна; Dyachenko, Anastasiia; Дяченко, Анастасия ЛеонидовнаУ статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку університетської діяльності, доведено становлення глобального освітнього середовища, яке характеризується зростанням ролі вищої освіти, загостренням конкуренції та трансформацією функцій сучасних університетів. Всебічно розкрито процес розширення функцій сучасних університетів, як традиційних, так і сучасних, підприємницьких. Досліджено еволюцію поглядів науковців на сутність та форми прояву підприємницьких університетів. На основі узагальнення існуючих підходів дане авторське визначення сутності підприємницького університету як суб’єкта освітньої, наукової та інших суміжних видів діяльності, який отримує фінансові ресурси із диверсифікованих джерел, розширює напрями своєї діяльності та послуг. Обґрунтовано систему розширених та основних критеріїв визначення підприємницьких університетів. До числа основних віднесено наступні: наявність значної фінансової автономії та отримання значних надходжень з недержавних та диверсифікованих джерел. Проаналізовані обсяги та структура фінансових надходжень провідних університетів світу, доведено зростання доходів від діяльності, яка є суміжною до основної (освітньої). Наведено обсяги та охарактеризовано значення міжнародних грантів у забезпеченні фінансової стійкості, матеріального стимулювання персоналу, модернізації матеріально-технічної бази, активізації й ефективізації науково-дослідної діяльності університетів. Особлива увага приділена дослідженню такого фінансового ресурсу провідних університетів світу як ендаумент-фонди, їх масштаби, специфіка та значення для посилення економічної потужності вищого навчального закладу. Доведено важливість врахування світового досвіду функціонування підприємницьких університетів в контексті розвитку та підвищення конкурентоспроможності українських вищих навчальних закладів в глобальному освітньому середовищі.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах глобальних викликів(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Вожняк, Міхал Габрієль; Wozniak, M. G.Item Сучасна парадигма функціонування світового фінансового ринку(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Мозговий, Олег Миколайович; Mozhovii, Oleg; Мозговой, Олег Николаевич; Малащук, Дмитро Валерійович; Malaschuk, Dmytro; Малащук, Дмитрий ВалерьевичЗ метою подальшого розвитку основ теорії світового фінансового ринку в статті уточнено трактування його поняття як сукупності взаємопов’язаних сегментів – фондового, валютного, кредитного, страхового та інвестиційного, а також з урахуванням функціонального та інституційного аспектів. На основі розширеного трактування (фінансового ринку як сукупності взаємопов’язаних сегментів) й аналізу ряду понять фінансового ринку комплексно розглянуто поняття світового фінансового ринку в функціональному (як сфери ринкових відносин, які забезпечують акумуляцію і міждержавний рух грошових капіталів з метою забезпечення безперервності і рентабельності процесу відтворення) й інституціональному (коли в фокусі уваги перебуває сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків) аспектах. Для виявлення специфічних особливостей сучасного світового фінансового ринку використовувались принципи системного підходу як загальнонаукової методології фундаментального дослідження. На основі такого підходу досліджено взаємозв’язок сегментів, предметів і об’єктів, визначено зв’язок між факторами розвитку світового фінансового ринку.Item Феноменологія неозалежності в умовах економічної глобалізації(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Резнікова, Наталія Володимирівна; Reznikova, NataliaУ статті узагальнено основні етапи еволюції наукових теорій щодо проблем залежності та розкрито природу нової парадигми економічної залежності країн на основі виокремлення детермінант її модифікації й аналізу факторів одиничного та системного характеру. З’ясовано історичні форми економічної залежності та виявлено домінанти їхньої трансформації. Виокремлено детермінанти структурної залежності в межах глибинних асиметрій між Центром і Периферією світового господарства в епоху лібералізації. Відстежено роль ринку у трансформації функцій держави для виявлення потенційних форм виникнення економічної неозалежності та формування новітньої моделі інституціоналізації глобальної економіки. Розкрито сутнісну основу еволюційного процесу «залежність – взаємозалежність – неозалежність» для виявлення об’єктивного характеру зміни філософії залежності з урахуванням домінант прояву, характерних відповідним хвилям глобалізації. Проаналізовано трансформацію форм економічної залежності та становлення її конфігуративних варіацій для концептуалізації «економічної неозалежності» з виокремленням її суб’єктів та об’єктів. Інтерпретовано сутність економічної неозалежності як форми прояву фундаментальних зрушень у глобальному домінуванні. Сформульовано основні положення авторської теоретико-концептуальної моделі економічної неозалежності країн як еволюційної домінанти глобальної співпраці. Прослідковано, що досягнення економічного розвитку суміжне з продукуванням різних форм залежності, взаємозалежності та реконфігурацією полюсів глобального зростання. Економічна неозалежність виокремлена як новий етап розвитку міжнародних економічних відносин.Item Філософія глобальних проблем у контексті нового економічного порядку(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Молчанова, Еллана Юріївна; Molchanova, EllanaДосліджено основні напрями формування ідей нового економічного порядку, починаючи з ідей Мальтуса. Проаналізовано основні підходи до визначення ключових моментів формування моделей нового економічного порядку та основні аспекти нехтування ідей науковців, які є цілком обґрунтованими, але не відповідають вимогам часу. Досліджено основні теоретичні підходи, які показували вплив людини на навколишнє середовище, наслідки діяльності людини. Розглянуто моделі впливу діяльності людини на навколишнє середовище. Визначено межі росту населення та вплив діяльності людини на навколишнє середовище. Визначено основні комп’ютерні моделі, які стали праобразом сучасних економетричних моделей для економічного прогнозування. Запропоновано перші підходи до міждисциплінарного дослідження основних проблем людства. Ідеї римського клубу згуртували більшість науковців різних течій, поглядів, наукових шкіл і різних наук. Це дозволило ширше дослідити багатосторонні аспекти формування нового економічного порядку та дозволило обґрунтувати сучасну необхідність до його трансформації. Основу представленого дослідження формують наукові дослідження міждисциплінарного характеру провідних економістів, членів Римського клубу. Також у статті проводено паралель щодо досліджень науковців Римського клубу та представників наукових шкіл Латинської Америки, Японії та Голландії тощо. Всі дослідження було акцентовано на вирівнюванні доходів на душу населення у розвинених країнах і країнах «третього світу» за рахунок постійної допомоги слаборозвиненим країнам і оптимального перерозподілу структури економіки. Всі запропоновані ідеї завжди підпадали під критику світового суспільства. З одного боку – розвинені країни, які повинні виділяти гроші на ліквідацію диспропорційного розвитку світової економіки та стимулювати зменшення забруднення країн, що розвиваються. Всі розглянуті та запропоновані моделі зводяться до підвищення рівня економічного розвитку країн, що розвиваються, за рахунок групи розвинених країн. Також розкрито концепцію«нового гуманізму». Згідно цієї концепції, основними причинами загострення глобальних проблем є політичні, психологічні, культурні характеристики суспільної свідомості, що виявляються у політичній байдужості, безвідповідальності, наслідком якої є низькоефективне політичне управління. Простежено ідея формування глобального уряду на чолі з провідними країнами світу. Однак зазначена концепція повертає до існуючої парадигми нового економічного порядку. Підтримка діючої концепції призведе та прогнозованих серії глобального економічного падіння з серією екологічних катастроф.Item Фінансовий ресурс розвитку національної економіки: формування та пріоритетні напрями використання(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tatiana; Фролова, Татьяна Александровна; Лук’яненко, Любов Іванівна; Lukianenko, Liubov; Лукьяненко, Любовь Ивановна; Отченаш, Катерина Георгіївна; Otchenash, Kateryna; Отченаш, Екатерина ГеоргиевнаРозглянуто проблему формування і напрями використання фінансового ресурсу національної економіки. Теоретично узагальнено й обґрунтовано сутність дефініції «фінансові ресурси» на мікро-, мезо-, макрорівнях. Висвітлено проблеми формування фінансових ресурсів держави, а саме – Державного бюджету як основного загальнодержавного фонду централізованих грошових ресурсів. Проаналізовано основні макроекономічні показники, що характеризують стан фінансового ресурсу України та його використання за 2005–2015 рр. Показано структуру податкових і неподаткових надходжень до державного бюджету. Значна увага приділена бюджетним видаткам, що відображають пріоритети соціально-економічного розвитку. Досліджено динаміку відношення дефіциту державного бюджету України до ВВП і його зв’язок із державним боргом. Виявлено пріоритетні напрями використання національних фінансових ресурсів.Item Ідентифікація креативних інвестицій в глобальній економіці(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Бурмака, Микола Олексійович; Burmaka, Mykola; Бурмака, Николай Алексеевич; Галахова, Тетяна Олексіївна; Halakhova, Tetiana; Галахова, Татьяна АлексеевнаСтаттю присвячено процесу креативізації економічного розвитку в умовах трансформації форм і методів глобальної конкуренції. Розкрито сутність креативних індустрій у контексті їхньої методологічної та практичної ідентифікації. Визначено риси креативного менеджменту, окреслено контури його розвитку через аналіз цільової та компетентнісної орієнтації відповідних спеціалізованих МВА-програм університетів країн — інноваційних лідерів. Запропоновано модель креативного менеджменту міжнародної компанії. Створено модель креативного менеджменту міжнародної компанії. Сформовано методологічний формат ідентифікації креативних інвестицій, надано їх авторське трактування. Обґрунтовано необхідність і діяльність оновлення ознак класифікації інвестицій за їх джерелами, видами, формами, цільовою орієнтацією та інноваційною природою за умов становлення креативної економіки і менеджменту.