Випуск № 2 (37)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 2 (37) by Title
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Глобальна продовольча безпека: стан, проблеми та напрями забезпечення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Насирходжаєва, Ділафруз Сабітханівна; Nasyrkhodzhaieva, Dilafruz; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Топілдієв, Сохібжон Рахімйонович; Topildiiev, Sokhibzhon; Бібла, Іванна Ігорівна; Bibla, Ivanna; Библа, Иванна ИгоревнаПитання взаємозв’язку між торгівлею та продовольчою безпекою не втрачає актуальності протягом десятиліть, а ситуація у світі, спричинена поширенням пандемії covid-19, дістала ще більшого висвітлення в регуляторному режимі на багатосторонньому рівні, включаючи мету сталого розвитку (ЦСР) № 2 щодо ліквідації голоду. У цій статті аналізуються теоретичні та наукові аспекти безпеки країни та вплив пандемії коронавірусу на економіку Узбекистану, а також на розвиток країни, детальний опис та аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, щоб відповідати сучасним вимогам реагування на продовольчу безпеку, а також розробка рекомендацій щодо адаптації правил торгівлі цими товарами для Узбекистану. У статті розкрито економічну сутність глобальної продовольчої проблеми в контексті сталого розвитку та описано підходи до визначення рівнів забезпечення країн продовольством. Встановлено основні детермінанти міжнародної торговельної інтеграції та її місце в міжнародному співробітництві для забезпечення продовольчої стабільності. Велику увагу приділено інституційним механізмам вирішення глобальної продовольчої проблеми та винятковій ролі в ній Світової організації торгівлі (СОТ), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), неформальних коаліцій та асоціацій. Пандемія коронавірусу, яка сколихнула світ, впливає не лише на Узбекистан, а й на економіку розвинених країн. Ситуація, що склалася в цій сфері, звужує ділову активність та знижує інвестиційну привабливість Узбекистану, серйозно підриває репутацію країни на міжнародній арені. Сільське господарство є однією з провідних галузей економіки Узбекистану, частка якої у валовому внутрішньому продукті становить 28,8 %. Після здобуття незалежності Узбекистан вжив заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки за двома напрямами: розширення сільських територій і виділення нових, перегляд складу посівів. Виявлено, що 53,2 % продукції сільського господарства — рослинництво, 46,8 % — тваринництво; у сільському господарстві зайнято близько 3,7 млн осіб, що становить 27,2% сільського населення, у селі проживає половина населення країни. Головною метою реформування аграрного сектору кожної країни — досягнення незалежності у постачанні продуктами харчування, що має важливе соціально-економічне значення. Потреба у самозабезпеченні продуктами харчування являє собою одну з умов збереження незалежності, економічної безпеки та соціальної стабільності країни, подальшого забезпечення продовольчої безпеки країни, наповнення ринку якісними, безпечними і доступними продовольчими товарами, посилення закупівельної діяльності, влади населення, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності та розвитку здорового конкурентного середовища, а також існуючих системних проблем у цій сфері. he issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic has further highlighted in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) No. 2 on the elimination of hunger. This article analyses the theoretical and scientific aspects of the country's security and the impact of the coronavirus pandemic on the economy of Uzbekistan, as well as on the development of the country, detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for adaptation of trade rules for these goods for Uzbekistan. The article reveals the economic essence of the global food problem in the context of sustainable development. It describes the approaches to determining the countries' food supply levels. The main determinants of international trade integration and its place in international cooperation to ensure food stability have been identified. Much attention has been paid to the institutional mechanisms to solve the global food problem and the exclusive role of the World Trade Organization (WTO), the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), and informal coalitions and associations in it. The Coronavirus pandemic that shook the world affects not only Uzbekistan but also the economies of developed countries. The current situation in this area reduces Uzbekistan's business activity and investment attractiveness, seriously undermining the country's reputation in the international arena. Agriculture is one of the leading sectors of the economy of Uzbekistan, and the share of one in the gross domestic product of Uzbekistan amounted to 28.8%. After gaining independence, Uzbekistan took measures to ensure food security in two areas: expansion of rural areas and the allocation of new ones, and revision of the composition of crops. Identified that 53.2% of agricultural products were crop products, and 46.8% were livestock products; 3.7 million people were employed in agriculture, 27.2% of the rural population, and half of the country's population lives in rural areas. The main goal of the reform of the agrarian sector of each country is to achieve independence in the supply of food, which is of great socio-economic importance. The need for self-sufficiency in food is one of the conditions for maintaining independence, economic security, and social stability in the country, further ensuring the country's food security, filling the market with high-quality, safe, and affordable food products, strengthening the purchasing power of the population, liberalizing foreign economic activity and developing a healthy competitive environment, as well as existing systemic problems in this area.Item Модель здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, OlehСтаття зосереджує увагу на існуючих контрактних формах залучення капіталу ісламським банком, тобто на процесі здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів. Досліджено модель провадження банківської діяльності в ісламській економічні доктрині і визначено інструменти її реалізації. Ісламський банк (так само, як і конвенціональний) пропонує клієнтам подібні види банківських послуг, які можна об’єднати у три типи депозитних рахунків: а) поточні; б) ощадні; в) інвестиційні. На сьогодні для залучення коштів в ісламському банкінгу застосовуються (крім контракту мудараба – Модель спільної участі у прибутку та збитку) такі форми, як: вадіа (безвідсотковий депозит); вакала (депозит); кард аль хасан (безвідсоткова, або благодійна, позика), що функціонують на основі агентських відносин між ісламським банком та його клієнтом. Окремим способом фінансування малого та середнього бізнесу (МСБ) в концепції ісламського банкінгу є хавала – функціонує як неформальна фінансово-розрахункова система на основі взаємозаліку вимог та зобов’язань між учасниками, та кафала – фінансовий контракт, який передбачає передачу ризику і відповідальності. Дослідження сервісних контрактів, вакала, хавала та кафала, дозволило порівняти їх з аналогами у конвенціональних фінансових відносинах та дійти висновку, що ісламський банк є звичайним фінансовим посередником, який виконує подібні конвенціональному банку функції на фінансовому ринку, проте за допомогою специфічних контрактних форм, що узгоджуються з ісламським правом. Здійснено критичний аналіз поняття «поточна надбавка» (маржа) фінансової установи в концепції безвідсоткового банкінгу, яка у підсумку формує її прибуток. Критично досліджено концепцію створення ісламського міжбанківського ринку на основі «ісламських принципів», тобто з закріпленням домінуючої ролі Моделі спільної участі у прибутку та збитку, яка є ключовим елементом ісламської економічної доктрини. Виокремлено деякі суттєві обмеження щодо можливості ефективного функціонування даної концепції на практиці – в умовах конкурентного фінансового ринку відкритої ринкової економіки. Загальним висновком дослідження є те, що, незважаючи на значну кількість розроблених та стандартизованих організаційно правових форм та моделей здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів, все ж таки лишаються суттєві суперечності та невирішені проблеми стосовно ключових економічних категорій, таких як, наприклад, визначення надбавки (маржі), використання інструментів міжбанківського фінансування, ефективне управління банківською ліквідністю. Причому, на нашу думку, розв’язання деяких суперечностей у рамках парадигми безвідсоткового банкінгу є складним завданням для ісламських юристів, економістів, фінансистів. The article focuses on the existing contractual forms of raising capital by an Islamic bank, i.e. on the process of banking in the doctrine of Islamic finance. The author studies the model of banking activity in the Islamic economic doctrine and identifies the instruments for its implementation. An Islamic bank (as well as a conventional bank) offers its customers similar types of banking services which can be grouped into three types of «deposit» accounts: a) current; b) savings; c) investment. Today, Islamic banking uses the following forms of fundraising (in addition to the mudarabah contract – the profit and loss sharing model): wadiah (interest-free deposit); wakala (deposit); qard al-hasan (interest-free or charitable loan), which operate on the basis of an agency relationship between the Islamic bank and its client. A separate method of financing small and medium-sized businesses (SMEs) in the concept of Islamic banking is hawala, which functions as an informal financial and settlement system based on the offset of claims and obligations between participants, and kafala, a financial contract that involves the transfer of risk and responsibility. The study of service contracts, wakalah, hawala and kafalah allowed comparing them with their analogues in conventional financial relations and concluding that an Islamic bank is an ordinary financial intermediary performing functions similar to those of a conventional bank in the financial market, but with the use of specific contractual forms consistent with Islamic law. A critical analysis of the concept of «current premium» (margin) of a financial institution in the concept of interest-free banking, which ultimately forms its profit, is carried out. The concept of creating an Islamic interbank market on the basis of «Islamic principles», i.e., with the dominant role of the profit and loss sharing model, which is a key element of Islamic economic doctrine, is critically examined. The author identifies some significant limitations to the possibility of effective functioning of this concept in practice – in a competitive financial market of an open market economy. The general conclusion of the study is that despite a significant number of developed and standardised organisational and legal forms and models of banking activities in the Islamic finance doctrine, there are still significant contradictions and unresolved problems with regard to key economic categories, such as, for example, the definition of «margin», the use of interbank financing instruments, and effective management of bank liquidity. Moreover, in our opinion, the resolution of some contradictions within the interest-free banking paradigm is a difficult task for Islamic lawyers, economists and financiers.Item Проблеми та пріоритети удосконалення територіального самоуправління: зарубіжний досвід та Україна(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Говорун, Надія Петрівна; Hovorun, Nadiia; Мельниченко, Анатолій Анатолійович; Melnychenko, AnatoliiСтаття присвячена ключовим питанням, що виникають у зв’язку з самоврядуванням у світі та Україні, зокрема в умовах воєнного стану. Дослідження показує, що, незважаючи на можливі різні результати та конфлікти політики децентралізації, територіальне самоврядування залишається найефективнішою формою самоорганізації суспільства навіть у часи криз та збройних конфліктів. Підкреслюється, що територіальна стійкість значною мірою залежить від людського капіталу та управлінської готовності. Важливість чіткішого розподілу обов’язків субнаціональних органів влади на законодавчому рівні, а також розробка та впровадження належної кількісної та якісної бази для вимірювання територіальної стійкості окреслені серед головних пріоритетів територіального самоврядування та майбутньої ефективності управління. Коротко розглянуто стан реформи бюджетної децентралізації в Україні та проаналізовано області за кількома показниками: площа, чисельність населення, доходи та видатки бюджету, дефіцит / профіцит, а також кількість обласних регіонів / районів. Автори проводять кластерний аналіз, який дозволяє розробити позиціонування областей України на основі зазначених показників, і робить висновок, що фінансові механізми децентралізації в Україні є відносно незрілими на сьогодні і потребують подальшого вдосконалення. Рекомендації включають посилення уваги до розвитку людського капіталу та визначення пріоритетів у створенні та впровадженні надійної правової бази для підвищення довіри та зниження рівня корупції, підтримки освіти та інститутів громадянського суспільства, а також сприяння місцевим (тобто муніципальним) інвестиціям. Пропонується уважно стежити за розвитком освітніх та інших чинників розвитку людського капіталу, щоб мати можливість оперативно вирішувати проблеми, які виникають у цій сфері через активні воєнні дії, оскільки саме вони становлять загрозу для довгострокового розвитку регіонів. Автори окреслюють можливості модернізації української економіки та інфраструктури завдяки потенційному збільшенню притоку інвестицій у післявоєнний період і наголошують на важливості дотримання принципів сталого розвитку в цьому процесі. The article focuses on the key issues arising with regard to self-governance in the world, and in Ukraine, and in particular in conditions of martial law. The study shows that despite possible divergent outcomes and conflicts of decentralisation policies, territorial self-governance remains the most efficient form of self-organization of society even in times of crises or armed conflict. It is highlighted that territorial resilience depends heavily on human capital and managerial readiness. The importance of a clearer breakdown of subnational government responsibilities at the legislative level, as well as the design and implementation of a proper quantitative and qualitative framework for territorial resilience measurement are outlined among top priorities of the territorial self-governance and future management efficiency. The article also briefly examines the state of budget decentralisation reform in Ukraine and analyses the oblasts according to several indicators, namely: area, population, budget revenue and expenditure, and deficit/profit, and the number of regions/districts in the oblast. The author performs cluster analysis, which allows to develop the positioning of the oblasts of Ukraine based on the mentioned indicators, and concludes that the financial mechanisms of decentralisation in Ukraine are relatively immature up to date and require further improvement. The recommendations include the increased focus on human capital development and prioritisation of providing and implementing a sound legal framework to increase trust and reduce corruption, support education and civil society institutions, and promote local (i.e. municipal) investment. It is suggested to closely track the developments of educational and other human capital development factors in order to be able to address the issues arising in this area due to war promptly, as these are the ones which pose the threat to the long-term development of regions. The author outlines the possibilities regarding Ukrainian economy and infrastructure modernisation due to potential increase of incoming investment in the post-war period and stresses the importance of meeting the principles of sustainable development in this process.Item Системний огляд наслідків пандемії Covid-19 і розширення формату PESTLE аналізу: час сприймати “середовище здоров’я” як окремий вимір(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Рамакрішнан, Вівек; Ramakrishnan, VivekПродумане позиціонування різних внутрішніх і зовнішніх компонентів організації – від бізнес-стратегії до організаційної структури, з метою сприяння досягненню її довгострокових цілей і мети, називають процесом стратегічного узгодження. Щоб цей процес був ефективним, усі стейкхолдери – особливо внутрішні, але також певною мірою і зовнішні, мають розуміти і погоджуватися з цінностями, філософією та стратегічним баченням розвитку організації, а також бути відданими реалізації цього бачення. Від того, наскільки ефективно організація здатна ідентифікувати та сприйняти зміни макросередовища, значною мірою залежить її успіх. На основі скануванням середовища на рівні стратегічного управління формуються нові стратегії, які повинні сприяти використанню майбутніх можливостей, і подальший процес тактичного та операційного планування повинен враховувати, як зовнішні зміни спричиняють розбіжності в їхніх очікуваннях. Це зумовлює необхідність періодичної актуалізації інструментарію дослідження макросередовища, котрий використовується організаціями. У статті досліджено вплив пандемії COVID-19 на світову економіку з використанням макроекономічних орієнтирів. Крім того, розглянуто, як організації по всьому світу можуть використовувати такий дослідницький інструмент у стратегічному управлінні, як проведення PESTLE-аналізу, що дає змогу приділити увагу кожному фактору і макроекономічному аспекту, та в кінцевому підсумку охоплює всю економіку. При цьому особлива увага у статті приділена розширенню аспекта середовища «Здоров'я». Дослідження мало на меті визначити, чи слід розглядати охорону здоров'я як окремий вимір в рамках категорії «Здоров'я» в PESTLE-аналізі з огляду на наслідки поточної пандемії, і якщо так, то які є аргументи за і проти. Для досягнення поставленої мети дослідження автор провів кабінетне, або вторинне, дослідження, визначивши та проаналізувавши доступні дані з теми дослідження. Було зібрано дані з онлайн-журналів, що стосуються відповідних міністерств охорони здоров'я, і проведено усебічний огляд сучасного стану та впливу середовища охорони здоров’я на основі наявних джерел. У підсумку проведеного аналізу, що завершується дослідженням наслідків пандемії covid-19; автором запропоновано охорону здоров'я розглядати як ще один, додатковий вимір екологічного фактора в PESTLE-аналізі, який безпосередньо впливає на макроекономіку. Поряд з цим, фактори охорони здоров'я недостатньо враховуються в процесі стратегічного планування. У зв'язку з величезним впливом пандемії Covid 19, у процесі стратегічного планування рекомендовано розглядати середовище охорони здоров'я як окремий вимір задля підвищення розуміння середовища та кращого досягнення бажаних цілей і завдань розвитку організацій. Strategic alignment refers to the thoughtful positioning of an organisation's various internal and external components, from its business strategy to its organisational structure, to support the accomplishment of its long-term objectives and purpose. It necessitates that all parties involved—internal and external—agree with and are committed to achieving the organisation's vision. It highly says how an organisation adopting macro changes determines the success of the organisation. According to Environment scanning in strategic management, new strategies support taking advantage of future opportunities, and each planning process should account for how external changes cause differences in their expectations. The article explores the impact of the COVID-19 pandemic on the global economy, utilising macroeconomic concepts. Further, how organisations worldwide can use the strategic management technique of drawing up a PESTLE analysis to provide focused attention to each factor and macroeconomic party, which ultimately comprises the entire economy, with particular attention being focused on the expansion of the Health environmental aspect. The study sought to determine whether healthcare should be considered as a separate dimension under the health category in a PESTLE analysis as seen by the effects of the current pandemic and, if so, what the arguments in favour and against were. Desk research or secondary research is an essential process from a business's point of view; the researcher locates, gathers, and evaluates publicly accessible data on the research topic in this type of study. In this methodology, the researcher collected data from online journals relating to the relevant healthcare ministries, and a comprehensive review was conducted based on existing sources. This research article concludes with the results of the COVID-19 pandemic; healthcare can be considered a different dimension of the environmental factor in PESTLE analysis, which directly influences macroeconomics. Comparatively concerning, health factors are not considered in their strategic planning process. Due to the Covid 19 pandemic's vast impact, the strategic planning process should consider the Health environment as a separate dimension to achieve desired goals and objectives. As a different dimension to achieving desired goals and objectives.Item Сучасні тенденції розвитку міжнародних фінансових центрів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Сіденко, Світлана Володимирівна; Sidenko, SvitlanaУ статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку міжнародних фінансових центрів, які в умовах глобалізації економіки відіграють важливу роль у світовому господарстві і міжнародних економічних відносинах. МФЦ посідають центральне місце у глобальній фінансовій архітектурі та в умовах фінансової глобалізації є вузловими пунктами світового фінансового ринку, сприяючи вільному руху капіталу, подоланню окремих бар’єрів на шляху його руху і перерозподілу капіталу між окремими компаніями, ринками і регіонами. Роль МФЦ для світового господарства обмовлена тим, що вони сприяють мобілізації і перерозподілу у всьому світі значних обсягів фінансових ресурсів, забезпечують прискорення оборотності капіталу за рахунок великої множинності учасників і розмірів ринку, кращої його організації та використання фінансових інструментів. У результаті відбувається зростання дохідності капіталу, підвищується ефективність його обороту, посилюється його вплив на економічне зростання завдяки більш широкої можливості вибору оптимальних напрямів вкладень. Тому країни світу зацікавлені у створенні фінансових центрів на своїй території. У статті розглянуто роль глобальних міст, які в умовах глобалізації є осередками не лише економічного, політичного, культурного, освітнього, а й фінансового розвитку. Проаналізовано наслідки зосередження фінансового капіталу і фінансових інститутів в найбільших містах. У статті досліджено сучасні тенденції розвитку МФЦ в умовах глобалізації, зокрема, виникнення і швидке зростання нових фінансових центрів внаслідок лібералізації міжнародних зв’язків, зростання міжнародних фінансових ринків і потоків капіталу, у результаті чого для виходу на міжнародний рівень фінансовим центрам потрібно все менше часу. Країни зацікавлені у створенні МФЦ, оскільки за рахунок відкритості фінансового ринку і формування в країні фінансового центру створюються передумови для прискорення економічного зростання і соціально-економічної модернізації, що роблять країну більш привабливою для капіталу, повніше інтегрують національну економіку у світове господарство, створюють додаткові конкурентні переваги для економічної системи. Проаналізовано нерівномірність розвитку фінансових центрів та зростаюча конкуренція і переформатування лідерів фінансового ринку, про що свідчать міжнародні рейтинги. Показано конкурентні переваги, які дозволили окремим фінансовим центрам залучити у свій оборот величезні фінансові ресурси та посідати високі позиції у міжнародних рейтингах. В умовах розвитку інформаційного суспільства важливе значення для розвитку МФЦ мають нові фінансові технології та інструменти, які дозволяють розширити коло фінансових послуг та скоротити час фінансових операцій, що також впливає на посилення конкурентних позицій центрів. Помітною тенденцією є розвиток інформаційно-аналітичних та організаційно-управлінських комплексів, що обслуговують МФЦ і здійнюють аналіз стану і перспектив розвитку світового господарства та економіки країн світу, проводять міждисциплінарні дослідження, підготовку індексів, рейтингів та ін. The article analyses the current trends in the development of international financial centres, which play an important role in the world economy and international economic relations in the conditions of economic globalization. IFCs occupy a central place in the global financial architecture and in the context of financial globalization are the hubs of the world financial market, contributing to the free movement of capital, overcoming certain barriers to its movement and redistributing capital between individual companies, markets and regions. The role of IFCs for the global economy is defined by the fact that they contribute to the mobilization and redistribution of significant amounts of financial resources around the world, ensure the acceleration of capital turnover due to the large number of participants and the size of the market, its better organization and the use of financial instruments. As a result, there is an increase in the profitability of capital, the efficiency of its turnover increases, and its influence on economic growth increases due to a wider possibility of choosing the optimal directions of investments. Therefore, the countries of the world are interested in creating financial centres on their territory. The article examines the role of global cities, which in the conditions of globalization are centres of not only economic, political, cultural, educational, but also financial development. The consequences of the concentration of financial capital and financial institutions in the largest cities are analysed. The article studies modern trends in the development of IFCs in the context of globalization, in particular, the emergence and rapid growth of new financial centres as a result of the liberalization of international relations, the growth of international financial markets and capital flows, as a result of which the financial centres need less time to reach the international level. Countries are interested in the creation of IFCs, because due to the openness of the financial market and the formation of a financial centre in the country, prerequisites are created for the acceleration of economic growth and socio-economic modernization, which make the country more attractive for capital, and better integrate the national economy into the world economy, creating additional competitive advantages for the economic system. The article also analyses the uneven development of financial centres and the growing competition and reformatting of financial market leaders, as evidenced by international ratings; competitive advantages, which allowed certain financial centres to attract huge financial resources to their turnover and to occupy high positions in international rankings, are in the focus of the study. In the conditions of the information society development, new financial technologies and tools are important for the development of IFCs, which allow expanding the range of financial services and shortening the time of financial transactions, which also results in the strengthening of the competitive positions of the centres. A noticeable trend is the development of information-analytical and organizational-management complexes that serve IFCs and carry out analysis of the state and prospects for the development of the world economy and the economy of the countries of the world, conduct interdisciplinary research, prepare indices, ratings, etc.Item Управлінська модель збільшення прибутковості підприємств сільських громад: кращі практики Пуджон Кідул, Індонезія(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Фірмансях, Різки; Firmansiakh, Rizky; Діка, Нур Рочмад Зульфікар Маула; Dika, Nur; Путрі, Шейла Фебріані; Putri, SheilaСистема автономії села повинна бути здатна оптимізувати потенціал села для добробуту громади. Існування сільських підприємств (BUMDes) має на меті зрушити з місця колеса економіки та покращити життя людей. Туристичне село Пуджон Кідул – одне з успішних сіл в управлінні та розвитку BUMDes. У дослідженні проаналізовано модель управління BUMDes у збільшенні первинного доходу села. У дослідженні використано феноменологічний підхід. Методи збору даних – спостереження, інтерв’ю та документація. Аналіз даних проведено в декілька етапів: 1) скорочення даних; 2) подання даних; 3) формулювання висновків та їх перевірка. За результатами аналізу відомо, що BUMDes "Пуджон Кідул" – один з ефективних прикладів сільських підприємств в управлінні та розвитку. Завдяки різним бізнес-одиницям, які є взаємно стійкими один з одним і використовують наявні людські ресурси для участі в управлінні BUMDes, це робить його найбільшим вкладником у первинний дохід села Пуджон Кідул. У рамках BUMDes функціонують п’ять бізнес-підрозділів, починаючи з Асоціації споживачів питної води (HIPPAM), Центру комплексного управління відходами (TPST), туристичного підрозділу (кафе "Савах"), ощадно-позичкового або банківського підрозділу, а також ваучерні підрозділи. Цим підрозділам вдалося працевлаштувати близько 650 осіб, що суттєво знизило рівень безробіття і злочинності серед неповнолітніх, а також підвищило первинний дохід села (PADes) і помітно прискорило його розвиток. Успіх "Пуджон Кідул BUMDes" мотивується дієвим управлінням. Кожним підрозділом, від Асоціації споживачів питної води до ваучерних підрозділів, може управляти територіальна громада, тому не можна заперечувати, що громада – це головний учасник цього процесу. Управління, здійснюване громадою, може принести максимальний результат, збільшуючи первинний дохід села. Цей дохід використовується на покращення добробуту громади через справедливий розвиток та інші аспекти. Збільшення первинного доходу села має позитивний вплив на справедливість і добробут місцевої громади. The autonomy system in the village should be able to optimize the potential of the village for the welfare of the community. The existence of Village-Owned Enterprises (called BUMDes) aims to move the wheels of the economy and improve people's lives. Pujon Kidul Tourism Village is one of the successful villages in the management and development of BUMDes. This study analyzes the BUMDes management model in increasing Village Original Income. This study uses a phenomenological approach. Data collection techniques through observation, interviews and documentation. Data analysis was carried out through several stages, including: 1) data reduction, 2) data presentation, 3) conclusion drawing and verification. Based on the results of the analysis, it is known that the Pujon Kidul BUMDes is one of the successful BUMDes in management and development. Through various business units that are mutually sustainable with each other and utilize existing Human Resources to take part in the management of BUMDes, making it the largest contributor to the Original Income of Pujon Kidul Village. There are five business units that are run through BUMDes, starting from the Drinking Water User Population Association (HIPPAM), Integrated Waste Management Sites (TPST), Tourism (Sawah Cafe), Savings and Loans or Banking Units, and Voucher Units. These units succeeded in absorbing a workforce of approximately 650 people which resulted in a decrease in unemployment and juvenile delinquency, as well as an increase in Village Original Income (PADes) to accelerate village development. The success of Pujon Kidul BUMDes is motivated by good management. Every unit, from HIPPAM to voucher units, can be managed by the surrounding community, so it cannot be denied that the community is the main actor involved in it. Management carried out by the community can reap maximum results so as to increase Village Original Income. The income is used to improve the welfare of the community through equitable development and other aspects. The increase in PADes has a positive impact on equity and the welfare of the surrounding community.