2019 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/32045

Browse

Now showing 1 - 20 of 20

Intensification of the processes of establishing a new economy
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Швыданенко, Олег Анатольевич; Busarieva Tetiana; Бусарєва, Тетяна Геннадіївна; Бусарева, Татьяна Геннадьевна
The world is changing rapidly, undergoing tectonic transformations. As the world economy changes, it becomes a real geo-economy — a single planetary economic system and national economies that need to rethink their development strategies in a changing environment. that under the current conditions there is an update of the production method, which means the transition from the industrial stage to the postindustrial one. The urgency of the research is due to the fact that, at the beginning of the 21st century, the global economy becomes not just post-industrial, in which the focus is shifted to science and education, namely, «post-industrialism» permeates the entire national economy, requiring its transition to innovative development. All this indicates that a new outlook, a new paradigm of economic development should be formed, because a planetary system will be formed that will operate under entirely new economic laws. In turn, the factors of the transition to post-industrial and post-capitalist development lead to a change in organizational models of development, organizational and technological interaction between economic actors — actors of the economy. Already in the beginning of the XXI century, in technologically developed countries, and not only in them, there is a transition to a new coordination of economic agents: from market-hierarchical coordination — to cluster-network, from vertical organizational form — to a «flat» horizontal. In the context of the formation of neo-economy, the main target setting that is revealed in this article is the definition of the main characteristics that underlie the formation of the new economic paradigm. It should be noted that despite the huge research on the development of innovative economy, information, knowledge, etc., uninvestigated parts of general matters defining to determine the ways of intensifying the processes of formation of a new economy. The main objective of this article is to identify ways to intensify the process of emerging new economy and the key factors that shape it. The article’s main statement of basic materials describes the comparative characteristics of the labor, natural, capital and new economy, analyzes such forms of intensification of the processes of economic formation as joint creativity in modern TNCs, innovative incubators, creative groups, scientific and technical conferences and innovation competitions, etc. The article draws conclusions on ways and directions of development of the new economy. Світ стрімко змінюється, переживаючи тектонічні трансформації. Змінюється як світова економіка, перетворюючись в реальну геоекономіку — єдину планетарну економічну систему, так і національні економіки, яким необхідно переглядати стратегії свого розвитку в мінливому середовищі. що в нинішніх умовах відбувається оновлення способу виробництва, що означає перехід від індустріальної стадії до постіндустріальної. Актуальність теми даної статті обумовлена тим, що на початку XXI століття глобальна економіка стає не просто постіндустріальною, в якій центр уваги переноситься на науку і освіту, а саме «постіндустріалізм» пронизує всю національну економіку, вимагаючи її переходу до інноваційного розвитку. Все це свідчить про те, що слід формувати новий світогляд, нову парадигму економічного розвитку, бо формується планетарна система, яка буде працювати за зовсім новим економічним законам. У свою чергу чинники переходу до постіндустріального та посткапіталістичного розвитку обумовлюють і зміну організаційних моделей розвитку, організаційно-технологічної взаємодії між економічними суб’єктами — акторами економіки. Вже на початку XXI століття в технологічно розвинених країнах, та й не тільки в них, відбувається перехід до нової координації діяльності економічних суб’єктів: від ринково-ієрархічної координації — до кластерно-мережевої, від вертикальної організаційної форми — до «плоскої» горизонтальної. В умовах формування неоекономіки головною проблемою, яка розкрита в цій статті є визначення головних характеристик, які є базою формування нової економічної парадигми. Треба зазначити, що не дивлячись на величезні дослідження розвитку інноваційної економіки, інформаційної, знаневої тощо недослідженими залишаються питання визначення шляхівінтенсифікації процесів становлення нової економіки. Головним завданням даної статті є визначення шляхів інтенсифікації процесів становлення нової економіки та ключових факторів, які її формують. В статті наведена порівняльна характеристика трудової, натуральної, капітальної та нової економіки, проаналізовані такі форми інтенсифікації процесів становлення економіки як спільне творчість в сучасних ТНК, інноваційні інкубатори, творчі групи, науково-технічні конференції та інноваційні конкурси тощо. У статті зроблено висновки щодо шляхів і напрямків розвитку нової економіки.
Аналіз конкурентних позицій вітчизняних підприємств радіоелектронної промисловості на ринку ЄС
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Дьоміна, Оксана М.; Domina, Oksana
У статті узагальнено теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо формування конкурентної стратегії вітчизняних підприємств радіоелектронної промисловості на ринку ЄС. Проаналізовано стан радіоелектронної промисловості України, динаміку основних показників галузі. Виокремлено чинники, які активізували розвиток радіоелектронної промисловості в Україні, а саме: збільшення витрат держави на військово-промисловий комплекс; поява нових, інноваційних видів продукції; розвиток міжнародних зв’язків; стимулювання підготовки висококваліфікованих фахівців для задоволення потреб галузі. Здійснено оцінку конкурентних перевагвітчизняних підприємств радіоелектронної промисловості для виходу на ринок країн ЄС. За допомогою матриці «Дженерал Електрик», як методу портфельного аналізу, зроблено висновок, про перспективність виходу українських підприємств радіоелектронної промисловості на ринок ЄС. Аналіз слабких і сильних сторін підприємств радіоелектронної промисловості на ринку ЄС показав необхідність підвищення конкурентних переваг виробленої продукції порівняно з конкурентами. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення єдиної державної конкурентної стратегії, поглиблення співпраці між закладами вищої освіти та бізнесом, проведення конкурсного відбору та фінансування проектів з виконання наукових досліджень і розробок на підприємствах радіоелектронної промисловості. Усе це посилить конкурентні позиції вітчизняних підприємств радіоелектронної промисловості та дасть змогу розробити ефективну конкурентну стратегію. The article summarizes the theoretical background and develops practical recommendations for the formation of a competitive strategy for domestic enterprises of the radio-electronic industry in the EU market. The state of radio-electronic industry of Ukraine, dynamics of the main indicators of the industry are analyzed. The factors that intensified the development of the radio-electronic industry in Ukraine, namely: increase of the state’s expenditures on the military-industrial complex; the emergence of new, innovative types of products; development of international relations; stimulating the training of highly qualified specialists to meet the needs of the industry. The competitive advantages of the domestic enterprises of the radio-electronic industry for entering the EU countries were evaluated. Using the General Electric Matrix as a method of portfolio analysis, it was concluded that Ukrainian radio-electronic industry enterprises are likely to enter the EU market. The analysis of the weaknesses and strengths of the enterprises of the radio-electronic industry in the EU market showed the need to increase the competitive advantages of the manufactured products compared to competitors. Further research should be aimed at developing a unified state competitive strategy, deepening cooperation between higher education institutions and business, conducting competitive selection and financing of research and development projects at radio-electronic enterprises. All this will strengthen the competitive position of domestic enterprises of the radio-electronic industry and will allow developing an effective competitive strategy.
Аналіз факторів впливу на обсяги світової торгівлі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Сташис, Римантас; Stašys, Rimantas; Тананайко, Тетяна С.; Tananaiko, Tetiana
В умовах глобалізації торговельної системи, яка набула безпрецедентних темпів, міжнародна торгівля стає все більше лібералізованою через зниження тарифів, яке відбувається в рамках преференційних режимів, спрощення процедур торгівлі, забезпечене цифровізацією торговельних процесів, що особливо спостерігається при проходженні товарами митних формальностей тощо. Водночас перелічені процеси супроводжуються посилення протекціоністських заходів у торговельних політиках країн. У такому контексті вагому роль відіграють нетарифні заходи регулювання торгівлі, такі як санітарні та фітосанітарні заходи, технічні бар’єри в торгівлі, ліцензування імпорту, спеціальні захисні заходи тощо. Наразі недостатньо оціненим залишається вплив заходів як тарифного, так і нетарифного регулювання на зміну обсягів світової торгівлі. У статті проаналізовано динаміку зміни обсягів світової торгівлі за останні 24 роки, а також виокремлено ряд факторів, що мають безпосередній лінійний вплив на зазначені зміни. Метою дослідження є проведення ґрунтовного аналізу впливу тарифних і нетарифних заходів регулювання на динаміку світової торгівлі, а також прогнозування її обсягів у контексті сучасних глобалізаційних процесів. За допомогою багатофакторного регресійного аналізу виявлено зростаючу роль впливу кількості угод про вільну торгівлю (УВТ) між країнами та групами країн на обсяги торговельних потоків з огляду на те, що підписання міжнародних домовленостей такого типу дозволяє усунути існуючі бар’єри в торгівлі між партнерами, що призводить до значного зростання двосторонніх торговельних потоків. Крім того, продемонстровано, що вплив тарифних заходів у торгівлі все ще залишається значним, незважаючи на посилення застосування країнами нетарифних заходів регулювання з метою протекції національних економічних інтересів. У рамках дослідження розраховано прогноз обсягів світової торгівлі на 2019—2021 рр. та порівняно отримані результати з прогнозними оцінками експертів СОТ. In the context of globalization of trading system, which has gained unprecedented pace, international trade is becoming increasingly liberalized due to tariff reductions under preferential regimes, trade facilitation, digitalisation of trade processes, which is especially demonstrated within the passage of customs formalities, etc. At the same time, these processes are accompanied by increased protectionist measures in countries’ trade policies. Under such circumstances non-tariff trade regulation measures such as sanitary and phytosanitary measures, technical barriers to trade, import licensing, special safeguards and so on play an important role. Currently, the impact of tariff and non-tariff regulatory changes in world trade remains underestimated. The article analyzes the dynamics of changes in world trade volume over the past 24 years, and also identifies a number of factors that have a direct linear effect on these changes. The purpose of the study is to conduct a thorough analysis of the impact of tariff and non-tariff regulatory measures on the dynamics of world trade, as well as to forecast its volumes in the context of current globalization processes. Multivariate regression analysis reveals the growing role of the impact of free trade agreements (FTAs) between countries and groups of countries on trade flows, since the signing of the international agreements of this type eliminates the existing barriers to trade between partners, contributes to a significant increase in bilateral trade flows. In addition, it has been demonstrated that the impact of tariff measures in trade remains significant, despite the increasing use of non-tariff measures by countries to protect national economic interests. In the study global trade forecasts for 2019—2021 is calculated and compared the results obtained with the estimates of WTO experts.
Виробники сільськогосподарської продукції України на зовнішніх ринках: сучасний стан та перспективи
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Федосєєва, Ганна C.; Fedosieieva, Hanna
Сьогодні без перебільшення сільське господарство є однією з бюджетоутворюючих галузей здатних реально визначати тенденції розвитку не лише сільських територій та окремих регіонів, а й країни в цілому. При цьому на передній план виходять сільськогосподарські товаровиробники, які адаптуючи свою діяльність до трансформаційних зрушень у міжнародному масштабі, здатні наростити та ефективно реалізувати на зовнішніх ринках свій експортний потенціал. Характеристику зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств надано в наукових працях О. О. Голосова, І. В. Гончаренко, Л. А. Зубченко, С. М. Кваші, А. В. Ключник, Л.В. Назарової, К.В. Наконечної, О. М. Яценко та інших. Разом з тим проблематика обґрунтування дієвих заходів направлених на швидкий та ефективний розвиток сільськогосподарських товаровиробників у міжнародному масштабі потребує постійного оновлення. Метою роботи є дослідження сучасного стану та перспектив розвитку виробників сільськогосподарської продукції України на зовнішніх ринках. У статті описано діяльність досліджуваних суб’єктів на зовнішніх ринках зерна, насіння соняшнику, овочів, м’яса, меду, волоського горіху. Для кожного з даних ринків визначено обсяги експорту, найбільші країни імпортери, основні вітчизняних гравців в міжнародному масштабі. Описано думку автора щодо найбільших стримуючих і стимулюючих факторів розвитку сільськогосподарських товаровиробників України на зовнішніх ринках. Зокрема зосереджено увагу на: державній підтримці сільського господарства; якості вітчизняної сільськогосподарської продукції та її відповідності стандартам на ринках окремих країн; невідповідність наявного ресурсозабезпечення сільськогосподарських товаровиробників необхідному для розширеного відтворення та виходу на зовнішні ринки; рівню врожайності, яка, на наше переконання, враховуючи сучасні умови розвитку, є скоріше конкурентною перевагою на зовнішніх ринках, ніж відставанням; рівню світових цін на основні експортні позиції українських виробників сільськогосподарської продукції та їх відповідності українським експортним цінам; інформаційному забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності досліджуваних суб’єктів; та інших факторах. Окрім того, зазначено: українські сільськогосподарські товаровиробники мають найбільші можливості сформувати стійкі конкурентні переваги у реалізації на зовнішніх ринках соняшнику, ячменю, кукурудзи, пшениці, горіхів, ріпаку, томатів. Перспективними напрямами ефективного розвитку досліджуваних суб’єктів на зовнішніх ринках названо: реалізація дієвої зовнішньоекономічної політики щодо сільського господарства; впровадженні комплексу регіональних Програм розвитку сільського господарства та сільських територій; формування якісного економічного потенціалу виробників сільськогосподарської продукції України; активізації зовнішньоекономічної діяльності досліджуваних суб’єктів; сертифікації діяльності виробників сільськогосподарської продукції України на відповідність вимогам міжнародних систем. Today, without exaggeration, agriculture is one of the budget-forming industries capable of really identifying the development trends not only of rural territories and individual regions, but also of the country as a whole.At the same time, agricultural producers are coming to the fore, who, by adapting their activities to transformational shifts on an international scale, are able to increase and effectively realize their export potential in foreign markets.The characteristics of foreign economic activity of agricultural enterprises are given in scientific works: О. О. Golosova, I. V. Goncharenko, L. A. Zubchenko, S. M. Kwashi, A. V. Klyuchnik, L. V. Nazarova, K. V. Finally, O. M. Yatsenko and others. At the same time, the issue of substantiation of effective measures aimed at the rapid and efficient development of agricultural producers on an international scale requires constant updating.The purpose of this work is to study the current state and prospects of development of Ukrainian agricultural producers in foreign markets. The article describes the activity of the studied subjects in the foreign markets of grain, sunflower seeds, vegetables, meat, honey, walnuts. For each of these markets, export volumes, major importing countries, major domestic players internationally are identified. The author’s opinion on the major constraints and incentives for the development of Ukrainian agricultural producers in foreign markets is described.Particular attention is paid to: state support for agriculture; the quality of domestic agricultural products and its compliance with standards in the markets of individual countries; the inconsistency of the existing resource provision of agricultural producers with the need for expanded reproduction and entry into foreign markets; the level of yield, which, in our opinion, given the current conditions of development, is more a competitive advantage in foreign markets than a backlog; the level of world prices for the main export positions of Ukrainian agricultural producers and their correspondence to Ukrainian export prices; information support of the foreign economic activity of the studied subjects; and other factors.In addition, is states: Ukrainian agricultural producers have the greatest opportunity to develop sustainable competitive advantages in the markets of sunflower, barley, corn, wheat, nuts, rapeseed, and tomatoes.The promising directions of effective development of the studied subjects in the foreign markets are: implementation of effective foreign economic policy on agriculture; implementation of a set of regional programs for development of agriculture and rural areas; formation of qualitative economic potential of Ukrainian agricultural producers; intensification of foreign economic activity of the studied subjects; certification of activity of agricultural producers of Ukraine for compliance with the requirements of international systems.
Компаративний аналіз торговельно-економічних показників пострадянських країн
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Паєвська, Олена Олександрівна; Паєвська (Яценко), Олена Олександрівна; Яценко, Олена Олександрівна; Paevskaya, Olena
У статті проаналізовано основні торговельно-економічні показники пострадянських країн: обсягові (кількість укладених регіональних торговельних угод, обсяги прямих іноземних інвестицій), інтенсивності (ВВП на душу населення, рівень безробіття,), динаміки (темп зростання промислового виробництва, темп приросту ВВП), структури (структура ВВП, зайнятість за секторами економіки). Визначено ключових торговельних партнерів кожної з досліджуваних держав. Встановлено, що найбільшими з них для України серед інтеграційних об’єднань залишаються СНД та ЄС. Здійснено кореляційний аналіз і надано прогнозну оцінку щодо впливу подальшого нарощення обсягів експорту до зазначених партнерів на ВВП України. Обґрунтовано, що на відміну від світового досвіду, відповідно до якого укладання регіональних торговельних угод та їх поглиблення призводить до нарощення обсягів міжнародної торгівлі та покращення соціально-економічних показників, укладання РТУ в межах пострадянського простору є малоефективним та не призвело до значного зростання експортних товаропотоків досліджуваних держав. Метою статті є порівняння ключових торговельно-економічних показників пострадянських країн, які дозволяють оцінити рівень соціально-економічного розвитку та ефективність інтеграційних процесів кожної з них. На пострадянському просторі відбуваються динамічні інтеграційні процеси, зокрема у глобальній і регіональній площині, які через інтенсифікацію міжнародних економічних відносин повинні знайти відображення у покращенні рівня соціально-економічного розвитку досліджуваних держав та їх позицій на світовій арені. Major trade-economic indices of post-Soviet countries such as volume (number of concluded regional trade agreements, volume of direct foreign investment), intensity (GDP per capita, unemployment level), dynamics (industry production growth speed, GDP growth speed), structure (GDP structure, employment in economy sectors) have been analyzed in the article. Key trade partners of each country under study have been identified. It’s been established that the major Ukraine partners among integration unions are CIS and the EU. Correlative analysis has been made and forecast estimation concerning the influence of further volume growth of export to the indicated partners on GDP of Ukraine has been provided. It’s been grounded that unlike the world experience where regional trade agreements concluding and their extension lead to growth of international trade volume and improvement of social and economic indices, regional trade agreements concluding within the post-Soviet space is ineffective and hasn’t led to considerable growth of export trade flows of the countries under study. The aim of the article is to compare key trade-economic indices of post-Soviet countries which allow us to estimate the level of social-economic development and efficiency of integrating processes of each one of them. In the post-Soviet space there are dynamic integrating processes taking place, particularly, in global and regional plane, which due to intensification of international economic relations must be reflected in growth of social-economic development level of the countries under study and their position on the world arena.
Лібертаріанство як ідейна платформа та його економічні особливості
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Пилявський, Юлій М.; Pyliavskyi, Iulii
У двадцятому столітті, в умовах розширення державного регулювання та управління економікою та економічними процесами, створення проектів соціальної держави в індустріально розвинених країнах ідеї лібертаріанства піддалися критиці. На перший погляд здається, що лібертаріанство, є лише стандартною основою сучасної думки — індивідуалізм, приватна власність, капіталізм, рівність згідно із законом. І справді після століть інтелектуальної, політичної, а іноді й насильницької боротьби, основні лібертаріанські принципи стали базовою структурою сучасної політичної думки і сучасного уряду, принаймні на Заході і все більше в інших частинах світу. Прихильники лібертаріанства розглядають особистість як основну одиницю соціального аналізу. Адже виключно фізичні особи обирають і несуть відповідальність за свої дії. Лібертаріанська думка підкреслює гідність кожної людини (особистості), що тягне за собою як права, так і відповідальність. Ідея існування гідності більшої кількості людей, а саме жінок, людей різних релігій і віросповідань, а також різних рас — одна з великих лібертаріанських перемог західного світу. Серед вчених, які займалися вивченням проблеми розвитку та становення лібертаріантства, присвячено праці таких відомих зарубіжних авторів, як: Дж. Актон, Д. Боуз, Б. Дубсон, Т. Пейн, А. Смит, Ф. Хайек, І. Кіршнер, М. Розбар, В. Ойкен, М. Фрідман, серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити О.С. Молнара, І.Ю. Штулер, О. Л. Яременка та інших. У статті проаналізовано економічні особливості лібертаріанства та встановлено його ідейну платформу. Метою роботи є дослідження існуючих концепцій розвитку економічних систем з перспективою визначення напрямів поширення прогресивних ідей. Визначено основні положення (принципи) лібертаріанської теорії. Визначено, що ідеї сучасного лібералізму суттєво відрізняються від перелічених нами ідей ранніх теоретиків. In the twentieth century, with the expansion of state regulation and management of the economy and economic processes, the creation of welfare state projects in industrialized countries, the idea of libertarianism was criticized. At first glance, libertarianism seems to be only the standard basis of modern thought — individualism, private property, capitalism, equality under the law. Indeed, after centuries of intellectual, political, and sometimes violent struggle, basic libertarian principles have become the basic structure of modern political thought and modern government, at least in the West and increasingly in other parts of the world. Proponents of libertarianism regard the individual as the basic unit of social analysis. Only individuals choose and are responsible for their actions. Libertarian thought emphasizes the dignity of each person (person), which entails both rights and responsibilities. The idea of the dignity of more people, namely women, people of different religions and religions, as well as of different races, is one of the great libertarian victories of the Western world. Among the scientists who have been studying the problem of development and formation of libertarianism, are devoted to the works of such famous foreign authors as: J. Acton, D. Bose, B. Dubson, T. Payne , A. Smith, F. Hayek, I. Kirchner , M. Rosbor, V. Aiken, M. Friedman, among the domestic scientists whose works are devoted to the subject, can be distinguished O. S. Molnar, I. Y. Shtuler, O. L. Yaremenko and others. The article analyzes the economic features of libertarianism and establishes its ideological platform. The purpose of this work is to study the existing concepts of development of economic systems with the prospect of determining the directions of dissemination of progressive ideas. The basic principles of libertarian theory are defined. It is determined that the ideas of modern liberalism are significantly different from the ideas of earlier theorists listed by us.
Методологічні засади оцінювання економічної безпеки підприємства
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Чеберяко, Оксана В.; Cheberyak, Oksana; Кошембар, Людмила О.; Koshеmbar, Lyudmila
У статті обґрунтовано методологічні засади оцінювання економічної безпеки підприємства в умовах волатильності ринкової кон’юнктури та затяжної фінансової кризи. Підприємства змушені гостро реагувати на негативний вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, вчасно реагувати та адаптуватися до змін для забезпечення ефективності діяльності та конкурентоспроможності на ринку. Достатній рівень економічної безпеки підприємств є найважливішим завданням сучасного менеджменту, так як убезпечення діяльності підприємств формує підґрунтя для ефективного господарювання та розвитку, зміцнення конкурентних позицій, поліпшення фінансово-майнового стану тощо. Розглянуто публікаціїз економічної безпеки підприємств у зарубіжній і вітчизняній науковій літературі. Висвітлено складові економічної безпеки підприємства та визначено їх роль у забезпеченні економічної стабільності та ефективності.Оптимізовано набір оціночних індикаторів, які дозволяють комплексно і системно вивчити основні складові убезпечення (фінансова, інтелектуальна і кадрова, техніко-технологічна, організаційно-правова, інформаційна, екологічна, силова) фінансово-економічного стану та діяльності господарюючих суб’єктів. Із сукупності економіко-статистичних і економіко-математичних методів і прийомів аналізу виділено найефективніше для оцінки економічної безпеки підприємства. Запропоновано формульну модель, яку варто застосовувати для визначення узагальненого комплексного показника рівня економічної безпеки підприємства. Визначено основні індикатори економічної безпеки держави, регіону, галузі. Для узагальнених оцінок запропоновано застосовувати як принцип бальної оцінки, так і метод суми місць, евклідових відстаней, середнього алгебраїчного та середнього геометричного тощо, які особливо виправдано застосовувати для забезпечення порівняльної оцінки регіонів і галузей. The article substantiates the methodological principles of assessing the economic security of an enterprise in the conditions of market volatility and prolonged financial crisis.Enterprisesforcesharplytoreactonnegativeinfluenceasexternalsointernalfactors,in timetoreactandadaptoneselftothechangesforprovidingofeffi - thechangesforprovidingofeffi - ciencyofactivityandcompetitivenessatthemarket.Sufficienteconomicstrengthofenterprisess ecurityisthemajortaskofmodernmanagement,soasaprotectionofactivityofenterprisesformss oilforaneffectivemenageanddevelopment,strengtheningofcompetitionpositions,improveme ntofthefinancially-propertystateandotherslikethat.The publications on economic security of enterprises in foreign and national scientific literature are considered.The components of the enterprise economic security are highlighted and their role in ensuring the economic stability and effectiveness are determined. A set of evaluation indicators has been optimized, which allow to study comprehensively and systematically the main components of security (financial, intellectual and personnel, technical, technological, organizational, legal, informational, environmental, power) of financial and economic status and activity of economic entities. From the set of economic-statistical and economic-mathematical methods and methods of analysis, the most effective for assessing the economic security of the enterprise are distinguished. A formula model is proposed that should be used to determine a generalized comprehensive indicator of an enterprise’s level of economic security.
Моделювання рівня поширеності недоїдання в регіонах та їх продовольча безпека
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Раманаускас, Юлюс; Ramanauskas, Julius; Білецька, Іванна І.; Biletska, Ivanna I.
Протягом останнього століття серед загроз, викликів і проблем, що постають перед людством, зростає вагомість тих, вирішення яких лежить у площині системи інтересів світового співтовариства в цілому, вимагає узгодження різних аспектів життя людей у масштабах усієї планети. Ключове місце серед таких проблем посідає неспроможність глобальної економічної ситеми досягнути високого рівня продовольчої безпеки в усіх, зокрема й бідних країнах. Стосовно останніх досі спостерігається хронічна недостатність безпечних та корисних продуктів, необхідних для задоволення потреб населення в харчуванні, яке уможливлює активний та здоровий спосіб життя. Метою статті є визначення впливу окремих факторів на рівень поширеності недоїдання та моделювання рівня недоїдання в окремих регіонах і світі загалом. У статті розглянуто місце продовольчої проблеми серед глобальних проблем людства. Визначено поняття продовольчої безпеки та розмежовано його з поняттям продовольчої забезпеченості. Проаналізовано багаторівневу ієрархічну структуру продовольчої проблеми, яка складається з глобального, міждержавного, національного, місцевого (регіонального), соціальних груп населення та сімейного рівнів. Досліджено підходи до класифікації рівнів продовольчого забезпечення та узагальнено їх у критичний, мінімальний, достатній, оптимальний і надлишковий рівні. Розглянуто основні параметри оцінки продовольчої забезпеченості та безпеки країни чи регіону, серед яких найчастіше використовуваними є Глобальний індекс продовольчої безпеки та поширеність недоїдання. Побудовано регресійні моделі впливу ВВП на душу населення та індексу виробництва харчової продукції на рівень поширеності недоїдання в регіонах Східна Азія та Тихий океан, Європа та Центральна Азія, Латинська Америка та Кариби, Близький Схід і Північна Африка, Південна Азія, Африка на південь від Сахари та світі загалом. На основі моделей розроблено прогноз кількісних показників рівня поширеності недоїдання в регіонах до 2021 року та встановлено, що абсолютно у всіх регіонах і світі загалом очікується поступове зниження рівня недоїдання. During the last century, among the threats, challenges and problems facing humanity, the importance of that, which solution centers around the system of economic interests of the world community as a whole, requires the harmonization of various aspects of human life across the globe. The cornerstone of such problems is the inability of the global economic system to achieve high levels of food security in all, including poor countries. Regarding the latter, there is still a chronic lack of safe and useful products needed to meet the nutritional needs of the population, which make for an active and healthy lifestyle. The article is aimed to determine the impact of individual factors on the prevalence of malnutrition and the modeling of malnutrition in individual regions and in the world as a whole. The article deals with the place of food problem among the global problems of humanity. The concept of food security is defined and delineated with the concept of food security. The multilevel hierarchical structure of the food problem, consisting of global, interstate, national, local (regional), social groups and family levels, is analyzed. Approaches to the classification of food security levels are investigated and summarized at the critical, minimum, sufficient, optimal, and excess levels. The basic parameters for assessing the food security and security of a country or region, the most commonly used are the Global Food Security Index and the prevalence of malnutrition. Regression models of GDP per capita impact and food production index on prevalence of malnutrition in East Asia and Pacific, Europe and Central Asia, Latin America and Caribbean, Middle East and North Africa, South Asia, Africa and South Africa, South Africa the world at all. Based on the models, a quantitative prediction of the prevalence of malnutrition in the regions by 2021 has been developed, and it is established that in all regions and the world, malnutrition is expected to decline gradually.
Особливості управління взаємовідносинами стейкхолдерів та підприємств в умовах сталого інноваційного розвитку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Лєзіна, Анастасія Володимирівна; Liezina, Anastasia; Лезина, Анастасия Владимировна
У статті досліджено існуючі наробки взаємовідносин зацікавлених сторін і підприємств. Автором вивчено підходи до визначення терміну «стейкхолдер» і представлено особливості впливу зацікавлених сторін на підприємство. Проаналізовано основні елементи сталого розвитку компаній та інноваційних складових під час досягнення стійкого розвитку. Запропоновано методичний підхід щодо визначення особливостей управління взаємовідносинами зацікавлених осіб та підприємств за допомогою проведення анкетування. А також апробовано авторський підхід на шести підприємствах малого вітчизняного бізнесу. Доведено, що визначення рівня взаємодії стейкхолдерів і підприємств на етапі планування інновацій є важливим аспектом під час впровадження інновацій, а також позитивно впливає на забезпечення сталого розвитку підприємств. The article explores existing developments in stakeholder-enterprise relationships. The author examines approaches to the definition of the term stakeholder and presents features of stakeholder influence on the enterprise. The basic elements of sustainable development of companies and innovative components in achieving sustainable development are analyzed. A methodological approach is proposed to identify the features of stakeholder and enterprise relationship management through questionnaires. It also tested the author’s approach to six small domestic businesses. It is proved that determining the level of interaction between stakeholders and enterprises at the stage of innovation planning is an important aspect in the implementation of innovation, and has a positive impact on ensuring the sustainable development of enterprises.
Передумови розробки інноваційної екосистеми забезпечення енергетичної безпеки країни
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Фіцілонго, Ніколо; Faccilongo, Nicola; Де Паскалє, Жанлуїджі; De Pascale, Gianluigi; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Теплюк, Мария Анатольевна; Зубко, Єлизавета В.; Zubko, Yelyzaveta
У статті проаналізовано передумови забезпечення енергетичної безпеки в екосистемі інноваційного підприємництва України. Доведено необхідність застосування комплексних підходів до управління компаніями, що функціонують в умовах інноваційних екосистем. Зазначено, що незважаючи на істотний внесок вчених в розробку теоретичних положень та практичних рекомендацій у досліджуваній області, методологія оцінювання рівня розвитку (зрілості) інноваційних екосистем відсутня, що призводить до труднощів в ґрунтовному аналізі регіонів, де вони є наявними, що в свою чергу актуалізує необхідність розробки пропозицій щодо впровадження інноваційних екосистем в енергетиці. В статті досліджено сутність та характеристики інноваційної екосистеми, що дозволило зазначити, що основою функціонування інноваційної екосистеми є не рух енергії, а рух капіталу та інших економічних ресурсів, взаємовідносин між господарюючими суб’єктами, метою яких є технологічний розвиток. Доведено, що розробка моделі інноваційної екосистеми енергетичної галузі, зумовить забезпечення енергетичної незалежності країни. Проведене дослідження дозволило зазначити, що створювані в інноваційних екосистемах умови сприяють досягненню технологічного прориву та підвищенню енергетичної безпеки. Одночасно розвиток інноваційних екосистем сприяє вирішенню завдання щодо підвищення якості життя населення. Воно є наслідком позитивного впливу цілого комплексу фізичних, емоційних і соціальних факторів. Особливу роль у даному процесі відіграє створення в регіоні інноваційної інфраструктури.Формування інноваційних екосистем сприяє підвищенню керованості, полегшує процес розробки і впровадження організаціями передових інноваційних технологій, сприяє зростанню їх конкурентоспроможності, створює умови для гармонійного розвитку в умовах активного впровадження інноваційних технологій у повсякденне життя суспільства. The relevance of the chosen topic is due to the fact that the creation of an innovative ecosystem is a complex and complex activity, which creates the conditions and prerequisites for improving energy security. The expediency of its creation and development is confirmed by the successful experience of numerous companies in many countries of the world. In the conditions of created innovative ecosystems, it becomes possible to apply integrated approaches to management, which leads to the reduction of the necessary resources. Companies operating under innovative ecosystems find themselves in more favorable conditions than similar entities operating under normal conditions.Despite the significant contribution of scientists to the development of theoretical provisions and practical recommendations in the field, it can be concluded that the results of research communities of participants in the innovation process are reduced to describe the essence of the concept, individual factors and causes, qualitative analysis of specific elements of the process of innovation ecosystems. The methodology for assessing the level of development (maturity) of innovative ecosystems is lacking, which leads to difficulties in the analysis of regions where innovative ecosystems are present. Thus, there is a need to develop proposals for the implementation of innovative ecosystems in energy.The essence and characteristics of the innovation ecosystem are investigated in the article, which made it possible to point out that the basis of functioning of the innovation ecosystem is not the movement of capital, but the movement of capital and other economic resources, the relationships between economic entities aiming at technological development and innovation.The author has developed a model of the innovative ecosystem of the energy industry. As a result of the implementation of this model of innovative ecosystem, energy independence of the country will be ensured and a developed energy system will be formed, capable of satisfying the effective demand for energy resources while ensuring the availability of prices and energy infrastructure. The implementation of the project will also increase the efficiency of production and use of resources, as well as productivity, gain additional effects through the emergence of new services and solutions based on a large amount of technological data, the construction of vertical and horizontal intra-industry and inter-sector interactions. The research made it possible to point out that the conditions created in innovative ecosystems contribute to technological breakthrough and increase energy security. At the same time, the development of innovative ecosystems contributes to the task of improving the quality of life of the population. It is a consequence of the positive influence of a whole set of physical, emotional and social factors. Particular role in this process is played by the creation of innovative infrastructure in the region. Formation of innovative ecosystems contributes to the management, facilitates the process of development and implementation by organizations of advanced innovative technologies, promotes their competitiveness, creates conditions for harmonious development of the environment in a new environment in society.
Перспективи розвитку підприємств та систем забезпечення їх інвестиційної привабливості
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Моркунас, Мангирдас; Morkunas, M.; Скварціані, Вікторія; Skvarciany, V.; Будяєв, Максим Олександрович; Budiaiev, Maksym; Будяев, Максим Александрович
За результатами дослідження визначено перспективи інвестиційної привабливості підприємств України: основне спрямування на перспективні проекти в Європі та США, так як в Україні недостатня сума інвестицій і динаміка інвестиційної діяльності в цілому. З розвитком інформаційних систем та покращення доступності інформації, очевидним стає постійний моніторинг перспективних розробок світових ринків, їх швидка імплементація та стратегічне спрямування на нішеві продукти, з частими змінами в асортименті та номенклатурі. Додатковими перевагами є дешевше використання робочої сили, нижчі ціни на матеріали та, частково, обладнання, преференції з державними органами влади та курс валют. У статті розглянуто логіко-структурну схему побудови процесу формування інвестиційного забезпечення діяльності підприємства на базі запропонованого підходу до інвестиційної привабливості підприємства, що, на відміну від існуючих, дозволяє більш якісно врахувати індивідуальні характеристики підприємства, підвищуючи вірогідність отримання інвестицій. Також, обґрунтовано концептуальний підхід до забезпечення інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням інтересів усіх груп стейкхолдерів, що передбачає формування оптимального набору інвестиційних проектів за критеріями економічної і соціальної ефективності, покладених в основу формування моделі «Інформація-Стратегія-Реалізація-Калькуляція», як системи взаємопов’язаних елементів, синергія яких дозволяє досягати пріоритетних стратегічних цілей і використовувати потенційні можливості та динамічні здатності. Запропоноване сутнісне наповнення поняття «інвестиційна привабливість» через призму інтегральної сукупності якісних і кількісних характеристик спроможності потенційних об’єктів інвестування) забезпечувати досягнення визначених фінансових, виробничих, організаційних, соціальних і стратегічних цілей, сформованих на основі очікувань інвесторів і всіх зацікавлених осіб, з урахуванням використання можливостей змін зовнішнього і внутрішнього середовищ і стадій життєвого циклу бізнесу. According to the results of the study, the prospects of investment attractiveness of Ukrainian enterprises were determined: the main focus on perspective projects in Europe and the USA, since in Ukraine the insufficient amount of investments and the dynamics of investment activity as a whole. With the development of information systems and the improvement of accessibility of information, it becomes obvious that constant monitoring of perspective developments of the world markets, their rapid implementation and strategic orientation on niche products, with frequent changes in the range and nomenclature. Additional advantages are the cheaper use of labor, lower prices for materials and, in part, equipment, preferences with state authorities and the exchange rate. The article deals with the logical and structural scheme of construction of the process of formation of investment support of the activity of the enterprise on the basis of the proposed approach to the investment attractiveness of the enterprise, which, unlike the existing ones, allows to take better account of the individual characteristics of the enterprise, increasing the probability of receiving investments. Also, the conceptual approach to ensuring the investment attractiveness of the enterprise is considered, taking into account the interests of all stakeholder groups, which provides for the formation of an optimal set of investment projects based on the criteria of economic and social efficiency, which are the basis of Information-Strategy-Realization-Calculation (ISRC) as a system of interrelated elements, the synergy of which achieves the strategic strategic goals use potential and dynamic ability. The proposed substantive filling of the concept of «investment attractiveness» through the lens of an integral set of qualitative and quantitative characteristics of the ability of potential investment objects to achieve the achievement of certain financial, production, organizational, social and strategic goals, formed on the basis of expectations of investors individuals, taking into account the possibilities of changing the external and internal environment and stages of the business life cycle.
Підвищення інвестиційної привабливості туристичної галузі Закарпатської області
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Опанащук, Юрій Якович; Opanashchuk, Yurii; Богославець, Оксана Григорівна; Bogoslavets, Oksana; Богославец, Оксана Григорьевна
У статті проведено огляд туристичної інфраструктури Закарпатської області, визначено її слабкі та сильні сторони. Зазначено, що завдяки їй за останні 5 років туризм регіону відзначається позитивною динамікою розвитку та вдало інтегрується в європейський простір. Однак існують проблеми, що стримують привабливість краю. Авторами дослідження окреслені головні з них, зокрема інфраструктурні прогалини Закарпаття; недостатньо ефективний механізм управління туристичною галуззю та залучення підприємств до процесу формування політики і стратегії розвитку туризму в регіоні; низька зацікавленість підприємств у розвитку туристичної сфери; інформаційна політика, що вимагає врегулювання інформаційних потоків між споживачами туристичного продукту і суб’єктами туристичної індустрії. Розглянуто основні аспекти щодо збільшення туристичної привабливості краю та залученню максимальної кількості туристів до нього. Серед головних з них кроки щодо підвищення інвестиційної привабливості регіону. Зокрема, запропоновано скористатися успішним досвідом деяких країн світу, в яких був впроваджений Інвестиційний Кодекс для іноземних інвесторів, що містить низку стимулів. Авторами наведено результати, які слід очікувати від упровадження зазначеного нормативного документу. До інших важливих елементів підвищення інвестиційної привабливості сфери рекреації і туризму відносять активне використання маркетингових технологій, зокрема бенчмаркінгу; розвиток мережевих партнерських взаємовідносин державних органів з регіональним туристичним бізнесом, орієнтованим на інновації при реалізації туристичних проектів у регіоні; тісний зв’язок бізнесу з вищими навчальними закладами, що формують компетенції інноваційного підприємництва випускників, в рамках концепції інноваційної екосистеми. Важливим елементом підвищення інвестиційної привабливості сфери рекреації і туризму регіону є людський капітал. Ключову роль у мережевому туристичному співтоваристві краю повинні грати підприємницькі університети, на базі яких можуть створюватися туристично-рекреаційні бізнес-інкубатори, технопарки та інші інноваційні структури. Наголошено, що необхідності звернути увагу на професійний розвиток працівників туристичних компаній, працівників муніципальних утворень, бюджетних та інших організацій, зайнятих у сфері рекреації і туризму. The article reviews the tourism infrastructure in the Transcarpathian region. The strengths and weaknesses that characterize the tourism activity of the Transcarpathian region are identified. For the last 5 years, we can observe positive dynamic in the development of the region’s tourism attractiveness, not least being connected to the infrastructure advancement. It should be noted that Transcarpathian region has become increasingly integrated into European area. However, a number of factors continue to constrain region’s tourism attractiveness. Authors outline the main ones, infrastructure-related in particular; ineffective tourism regulatory framework; insufficient private sector involvement in tourism legislative processes and strategies; enterprises falling interest rates in region tourism development; customer data loss and lack of customer information. This study examines main ways to increase flow of tourists to the Transcarpathian region. Strengthening the investment appeal of the region is a crucial step to achieve the goal of maximizing tourists flow. Authors suggest implementing Foreign Investment Code (FIC) as it has been done in several countries. Authors give estimated results of Code implementation. Furthermore, strong FIC alone is not enough to make people visit Transcarpathian region. Consequently, it is necessary to implement new management strategies such as tourism benchmarking; improve public and private sector interactions for further development of region tourism; improve private and educational sector interactions to engage new generation of students to study and work in tourism industry. Although FIC and management strategies will improve situation in a short run, tourism industry in Transcarpathian region still need high-educated human capital base. Entrepreneurial universities with modules, contents and coaching techniques related to entrepreneurship in the tourism sector should play a key role in the industry future. Tourism students of the entrepreneurship education programs will be the new start to propel forward Transcarpathian region industry. In addition, authors suggest drawing attention to the professional development of tourism companies’ workers and local government employees.
Розвиток органічного сільського господарства в умовах євроінтеграції
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Русак, Oлена П.; Rusak, Olena; Паламарчук, Tетяна M.; Palamarchuk, Tatiana; Чугаєвська, Світлана В.; Chugaievska, Svitlana
Виробництво органічної продукції в Україні є одним з пріоритетних напрямів розвитку аграрного сектора, який сприятиме вирішенню питань як продовольчого забезпечення населення, так і покращенню здоров’я нації та екологічного стану місцевості. Авторами проаналізовано сучасні тенденції розвитку ринків органічної продукції країн ЄС; визначено ряд показників органічного виробництва в Україні, виділено фактори для стимулювання подальшого зростання українського органічного продукту. З’ясовано, що завдяки розмірам країни, географічному положенню, близькості до потенційних міжнародних покупців і родючим чорноземам Україна має сприятливі умови для органічного сільського господарства. Зокрема, у 2016 році обсяг органічної продукції, експортованої з України, склав близько 300 тис. тонн на суму понад 65 млн доларів США. Очікується, що до 2020 року країна може стати одним із п’яти найбільших виробників органіки у світі. Подальший розвиток органічного сільського господарства в Україні в умовах євроінтеграції потребує активної державної політики, спрямованої на удосконалення нормативно-правового поля, формування інституційного, організаційно-економічного, науково-методичного, дорадчо-консультаційного та освітнього забезпечення, підтримки виробників органічної продукції та забезпечення стабільності економічної ситуації в галузі органічного агровиробництва. Organic production in Ukraine is one of the priority areas for the development of the agricultural sector, which will help address both the food supply of the population as well as the improvement of the nation’s health and environmental status. The authors analyze current trends in the development of organic markets in EU countries; number of indicators of organic production in Ukraine has been identified, factors have been definite for stimulation further growth of the Ukrainian organic product. It is found that due to the size of the country, geographical location, proximity to potential international buyers and fertile black soil, Ukraine has favorable conditions for organic agriculture. In particular, in 2016, the volume of organic products exported from Ukraine amounted to about 300 thou. tons and worth over $ 65 million. It is expected by 2020, that the country will has become one of the top five organic producers in the world. Further development of organic agriculture in Ukraine in the context of European integration requires an active state policy aimed at improving the legal framework, the formation of institutional, organizational and economic, scientific and methodological, advisory and educational support, support for producers of organic products and ensuring the stability of the economic situation in the field of organic agricultural production.
Рівень реального монетарного забезпечення економіки Україні: динаміка та основні чинники
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Мельник, Олексій Михайлович; Mel’nyk, Oleksiy; Мельник, Алексей Михайлович
Стаття присвячена характеристиці особливостей динаміки рівня монетарного забезпечення економіки в Україні. Для цього вивчені показники номінального та реального рівня забезпечення економіки грішми. Проаналізовані їхні взаємозв’язки. Виділені три різних етапи, які характеризують динаміку монетарного забезпечення економіки України. Головною проблемою монетарного забезпечення економіки України на даний момент є те, що рівень реального забезпечення економіки України грішми почав різко знижуватись. По всіх грошових агрегатах протягом останніх чотирьох років відбулось істотне зменшення показника рівня реального насичення національної економіки грошовою масою. За цей період вона знизилась більш ніж на третину. А по фактичному рівню забезпечення економіки грошовою масою Україна опинились на рівні 2001—2004 років. Також у статті здійснено аналіз причин такого становища та тих чинників, які впливають на показник рівня реального забезпечення економіки грошовою масою по різних грошових агрегатах. Такими чинниками, які певним чином впливають на показник рівня реального забезпечення економіки грошовою масою у статті визначені: 1) зміни реального ВВП; 2) зміни номінального ВВП; 3) зміни загальної величини самих по собі грошових агрегатів та 4) інфляція. Також у статті здійснено аналіз основних характеристик впливу цих чинників на рівень реального забезпечення економіки грошовою масою за допомогою методів кореляційного аналізу. При цьому: 1) Величина коефіцієнтів парної кореляції між річними відсотковими змінами фізичного обсягу ВВП і відсотковими змінами показників реального забезпечення економіки України різними грошовими агрегатами є незначною. 2) Зв’язок між змінами номінального ВВП і показниками реального забезпечення економіки України різними грошовими агрегатами існує. При цьому чим активніше зростає номінальний ВВП, тим реальне забезпечення економіки різними грошовими агрегатами стає меншим. 3) Темпи емісії грошей (по відповідних видах грошових агрегатів) істотно впливають на річні відсоткові зміни показників реального забезпечення економіки України відповідними видами грошей. 4) Темпи інфляції в Україні теж сильно впливають не тільки на рівень реального забезпечення економіки грішми, а й на його річну відсоткову динаміку. При цьому сила взаємозв’язку між цими показниками може бути охарактеризована як така, що знаходиться на нижній межі сильної залежності. The article is devoted to the characterization of the dynamics of the level of monetary provision of the economy in Ukraine. For this purpose, the indicators of the nominal and real level of provision of the economy with money have been studied. Their interrelations are analyzed. There are three different stages that characterize the dynamics of monetary support of the Ukrainian economy. At the moment, the main problem of monetary provision of the Ukrainian economy is that the level of real provision of the Ukrainian economy began to decrease dramatically. For all monetary aggregates during the last four years there has been a significant decrease in the indicator of the level of real saturation of the national economy by money supply. During this period it has decreased by more than a third. And according to the actual level of providing the economy with money supply, we found ourselves at the level of 2001—2004. Also, the article analyzes the reasons for such a situation, and those factors that affect the indicator of the level of real provision of the economy by money supply for various monetary aggregates. These factors, which somehow influence the indicator of the level of real provision of the economy by money supply, are defined in the article: 1) changes in real GDP; 2) changes in nominal GDP; 3) changes in the total value of money aggregates by themselves and 4) inflation. Also, the article analyzes the main characteristics of the influence of these factors on the level of real provision of the economy by money supply using the methods of correlation analysis. With: 1) The magnitude of the correlation coefficients between annual percentage changes in the physical volume of GDP and the percentage changes in the real provision of the Ukrainian economy by various monetary aggregates is insignificant. 2) There is a connection between changes in nominal GDP and indicators of real provision of the economy of Ukraine by different monetary aggregates. Moreover, the more active the nominal GDP grows, the real supply of the economy with different monetary aggregates becomes smaller. 3) The rate of emission of money (by the corresponding types of monetary aggregates) significantly affect the annual percentage changes in the indicators of real economy of Ukraine by the corresponding types of money. 4) The inflation rate in Ukraine also strongly affects not only the level of real economy provision of money, but also its annual interest rate dynamics. At the same time, the strength of the relationship between these indicators can also be characterized as being on the lower boundary of a strong dependence.
Рівень розвитку експортоорієнтованої діяльності: методика розрахунку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Карасьова, Наталія; Karasova, Nataliia
Експорт агропродовольчих товарі забезпечує нині стабільний притік валюти в національну економіку та визначає одну з основних спеціалізацій нашої країни на світовому ринку. Однак низька продуктивність та орієнтація на вузький товарний сегмент не дозволяють повноцінно використовувати потенціал галузі для економічного зростання. Оцінка стану та рівня розвитку експортного виробництва, а також здійснення економічного аналізу та виявлення негативних тенденцій у процесі розвитку експортоорієнтованої діяльності дозволить розкрити потенційні можливості інтенсифікації експорту продукції аграрного сектору. Метою статті є розробка методики оцінки рівня розвитку експортоорієнтованої діяльності в аграрному секторі економіки та її апробація на основі статистичних даних аграрного сектору України. Для формування інформаційної бази дослідження використовувались статистичні дані з наступних інформаційних ресурсів: FAOSTAT, офіційний сайт Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України за період 2005–2017 рр. На основі відповідних даних сформовані і обчислені кількісні та якісні показники характеристики експортоорієнтованої діяльності, а також їх критеріальні обмеження. До кількісних індикаторів віднесено: обсяг експорту сільськогосподарських товарів на душу населення, частку експорту у валовій продукції аграрного сектора та частку національного експорту в структурі світового експорту сільськогосподарської продукції. Якісними індикаторами виступпили продуктивність праці у сфері експорту, забезпеченість експортоорієнтованого виробництва основними засобами та інвестиціями, а також частка товарів з високою доданою вартістю у структурі експорту аграрного сектора. Комплексною оцінкою ефективності експортоорієнтованої діяльності став інтегральний показник, який відображає темпи змін відповідних економічних індикатор. Розроблена графічна модель і структурно-логічна схема розрахунку інтегрального показника розвитку експорту. Здійснено порівняння еталонних та фактичних значень економічних індикаторів. Проведений аналіз рівня розвитку експортоорієнтованої діяльності в аграрному секторі України. Особливість нестійкого характеру розвитку експортоорієнтованої діяльності, зумовлена як ендогенними чинниками, так і трансформаціями глобального економічного середовища. Today, export of agricultural products ensures stable inflow of currency into the national economy and determines one of primary specialization areas of our country on the global market. However, poor performance and focus on a limited product segment does not allow using the industry potential for the economic growth. Assessment of current status and level of development of export production, as well as undertaking economic analysis and identifying negative tendencies in development of export-oriented activity, will allow revealing potential opportunities for intensifying export of agricultural products. The objective of this article is to provide methods of assessment of development status of export-oriented activity in agricultural sector of economy and its testing based on statistical data of agricultural sector of Ukraine. To form the research database, statistical the data from the following information resources was used: FAOSTAT, the official web-site of State Statistics Service of Ukraine and State Fiscal Service of Ukraine for the period of 2005-2017. Quantity and quality characteristics of export-oriented activity were formed based on respective data, as well as their criterion limitations. Quantitative indicators are: the volume of agricultural exports per capita, the share of exports in the gross output of the agricultural sector, and the share of national exports in the structure of world agricultural exports. Qualitative indicators are labor productivity in the sphere of export, provision of export-oriented production of fixed assets and investments, as well as the share of goods with high added value in the structure of exports of the agricultural sector. An integrated indicator that reflects the pace of change of the relevant economic indicators has become a comprehensive assessment of the effectiveness of export-oriented activities.Graphical model, as well as structural and logical scheme of calculation of integral index of export development, was developed. Comparison of reference and actual values of economic indicators was carried out. The development status of export-oriented activity in Ukrainian agricultural sector was analyzed. The peculiarity of unstable nature of export-oriented activity is conditioned by both endogenous factors, and transformations of global economic environment.
Становлення мережевої економіки як каталізатора геоекономічних процесів
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Грущинська, Наталія М.; Hrushchynska, Nataliia
Стаття присвячена процесам геоспеціалізації, які обумовлені геополітичними та геоекономічними процесами та формують новий економічний порядок. Порядок передбачає посилення міждержавного регулювання світового господарства і міжнародних економічних відносин з урахуванням інтересів країн, які ненаділені активними силами світового ринку. Сучасний етап формування нового економічного порядку характеризується трансформацією суспільних інститутів, зміною усього світового середовища, сучасні комунікаційні технології посилюють владу міжнародних організацій, що відстоюють економічні та політичні інтереси країн-гегемонів. Виробництво інтелектуального продукту і нових технологій стає все більш прибутковим і монополізується розвиненими країнами. Вони сьогодні виступають постачальниками якісно нового необмеженого ресурсу — інформації та знань, отримуючи за свідомо заниженою вартістю обмежені матеріальні ресурси із країн світової периферії. Такий розподіл праці спричинює новий механізм формування і розподілу багатства. У статті враховується, що формування постіндустріального суспільства передбачає нову історичну фазу розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Ознаками, що вирізняють інформаційне товариство, є: збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; зростання частки інформаційних комунікацій, продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. Загострюється міждержавна економічна конкуренція, що ще більш посилює економічну асиметрію у взаємозалежності найбільш розвинених і найменш розвинених країн. Розкриваються питання мережевої економіки як провідника постіндустріального суспільства і, водночас як каталізатора технологічного розвитку країни та еволюційного фактору впливу на геоспеціалізацію. The article is devoted to the processes of geo-specialization, which are caused by geopolitical and geo-economic processes and form a new economic order. The order envisages the strengthening of interstate regulation of the world economy and international economic relations, taking into account the interests of countries that are not empowered by the active forces of the world market. The current stage of the formation of a new economic order is characterized by the transformation of public institutions, the change of the whole world environment, modern communication technologies strengthen the power of international organizations defending the economic and political interests of hegemonic countries. The production of intellectual product and new technologies is becoming more profitable and monopolized by developed countries. Today, they are suppliers of a qualitatively new unlimited resource — information and knowledge, receiving, at a deliberately reduced cost, limited material resources from the countries of the world periphery. This division of labor creates a new mechanism for the formation and distribution of wealth. The article takes into account that the formation of post-industrial society implies a new historical phase of civilization, in which the main products of production are information and knowledge. The hallmarks of an information society are: an increase in the role of information and knowledge in society; an increase in the share of information communications, products and services in the gross domestic product; creation of a global information space that provides effective information interaction of people, their access to world information resources and meeting their needs for information products and services. Interstate economic competition is exacerbated, further exacerbating economic asymmetry in the interdependence of the most developed and least developed countries. The issues of network economy as a guide of post-industrial society and, at the same time, as a catalyst for the technological development of the country and the evolutionary factor of influence on geospecialization are revealed.
Структурна трансформація економіки України як передумова євроінтеграції та прискореного економічного розвитку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Галасюк, Віктор В.; Halasiuk, Viktor
Економіка України розвивається в умовах перманентної кризи, зумовленої глибокою структурною деформацією та технологічною примітивізацією національного господарства. Як наслідок, Україна дедалі більше відстає від розвинутих країн світу за рівнем добробуту та відтісняється на узбіччя глобальних економічних процесів. Неоліберальна економічна політика довела свою неефективність у вирішенні нагальних проблем подолання бідності та побудови ефективної економічної системи в Україні. Це обумовлює актуальність перегляду засадничих принципів і практик державного регулювання економічних процесів на макрорівні та проведення структурної трансформації вітчизняного господарства з метою поліпшення економічної спеціалізації країни. Попри широке висвітлення проблеми структурних трансформацій в економіці у працях вітчизняних (С. А. Єрохін, Л. В. Шинкарук, А. Ю. Васіна, І. Ю. Гужва, Ю. В. Кіндзерський) і зарубіжних (Е. Райнерт, Р. Хаусманн, С. Ідальго, Х. Чанг) вчених, оцінці перспектив зростання в результаті зміни парадигми економічної політики та структурних зрушень в Україні залишається приділено недостатньо уваги, що обумовлює необхідність подальших досліджень у даному напрямі. У статті окреслено сучасні тенденції і перспективи розвитку української економіки за умов реалізації різних підходів до державного управління нею. Обґрунтована необхідність формування і реалізації державної політики, спрямованої на подолання хронічних проблем вітчизняної економіки та забезпечення випереджаючого економічного зростання і поліпшення добробуту в Україні. Запропоновано регуляторні й інституційні заходи структурної трансформації економіки України на засадах інноваційного розвитку, розбудови інфраструктури і диверсифікації промисловості. Розкрито перспективи трьох основних траєкторій економічного розвитку України — еволюційний шлях (екстраполяція сучасних тенденцій), реіндустріалізація економіки і реалізація існуючого потенціалу, радикальна модернізація і підвищення рівня складності економіки. У висновках публікації стверджується, що комплексне використання запропонованих інструментів економічного розвитку (індустріальні парки, експортнокредитне агентство, банк розвитку, агентство підтримки малого бізнесу, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, багатофакторна модель оцінки тендерних пропозицій в публічних закупівлях, перегляд митних тарифів, кардинальна зміна монетарної політики тощо) дозволить здійснити масштабну структурну трансформацію економіки України, завдяки чому темпи її зростання сягнуть 7 % на рік. Це стане запорукою надолуження втрачених позицій і переходу до випереджального розвитку і забезпечення реальної європейської інтеграції України в економічному вимірі. The Ukrainian economy is developed under the conditions of a permanent crisis caused by deep structural disbalances and technological primitivization of the national economy. As a result, Ukraine keeps lagging behind developed countries in terms of prosperity and is becoming an outsider in global economic processes. A neoliberal economic policy has proved its ineffectiveness in solving urgent poverty problems and building an effective economic system in Ukraine. This makes it reasonable to revise fundamental principles and state regulation of economic processes at the macro level and to carry out structural transformation of the national economy to improve an economic specialization of the country. Despite the fact that the problems of economic structural transformation have been widely covered by local (Yerokhin S. A., Shynkaruk L. V., Vasina A. Y., Huzhva Y. V., Kindzersky Y. V.) and foreign (E. Reinert, R Hausmann, S. Hidalgo, H. Chang) researchers, an assessment of prospects for growth as a result of paradigm change in an economic policy and structural shifts in Ukraine has not been sufficiently addressed by the researchers which grounds the need for further research in that field. The article outlines modern trends and prospects of the Ukrainian economic development as a result of implementation of different approaches to public administration of the economy. The paper substantiates the need to formulate and implement a governmental policy aimed at overcoming chronic problems of the national economy and improving prosperity level in Ukraine. It proposes regulatory and institutional measures of structural transformation of the Ukrainian economy based on innovation development, infrastructure improvement and industrial diversification. The work unfolds three major paths of the Ukrainian economic development: evolutionary way (extrapolation of modern trends), re-industrialization of the economy and realization of the existing potential, radical modernization and the increasing of the complexity of the economy. The conclusions of this publication state that a comprehensive use of the proposed tools of economic development (industrial parks, export and credit agency, development bank, small business support agency, free of charge connection to utilities, multi-factor public procurement model, revision of customs duties, substantial change of monetary policy, etc.) will help to enable large-scale structural transformation of the Ukrainian economy, which will therefore ensure a 7 % growth per annum. This will allow catching up with lost opportunities and a transition to accelerated growth and real European integration of Ukraine in terms of the economy.
Структурне моделювання діяльності органічних аграрних бізнес-систем
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Николюк, Ольга М.; Nykolyuk, Olga; Молодецька, Катерина В.; Molodetska, Kateryna
У статті визначено особливості та переваги існуючих методів структурного моделювання, визначено їх нотації та завдання. Ідентифіковано переваги і напрями застосування методів структурного моделювання у дослідженні бізнес-систем та в управлінні ними. Наведено обґрунтування перспективності використання взаємопов’язаного комплексу моделей IDEF і DFD для опису бізнес-процесів складних економічних систем. Встановлено, що оптимальним є застосування різних методологій структурного моделювання. Це дасть можливість відобразити бізнес-процеси у вигляді діаграм. Кожна з таких діаграм описуватиме окремі особливості реалізації функцій системи. Такий підхід забезпечує спрощення процесів комунікації та взаємодії між системними аналітиками і фахівцями інших галузей, а інформація подається у вигляді систематизованих описів й форматів. Побудовано узагальнені структурні моделі агарних бізнес-систем у цілому та органічних товаровиробників зокрема. Запропоновано IDEF 0-модель аграрної бізнес-системи, вхідними параметрами якої визначено екзогенні (елементи зовнішнього середовища, які практично некеровані з боку підприємства) та ендогенні (формуються у межах системи) чинники. До вихідних параметрів IDEF 0-моделі аграрної бізнес-системи включено конкурентоспроможність, ефективність функціонування, економічний, соціальний та екологічний ефекти, а також інформація про поточний стан системи. Побудовано функціональну багаторівневу IDEF0-модель органічного господарства, яка враховує два функціональні блоки — управління та здійснення господарської діяльності — з їх подальшою декомпозицією. Авторами запропоновано процесні IDEF3-моделі органічних бізнес-систем, які включають PFDD-модель (відображає основні етапи виробництва органічної продукції) та OSTN-модель (візуалізує послідовну зміну станів об’єкта управління — посівів органічних культур). Розроблено узагальнену DFD-модель потоку даних, яка візуалізує процес управління органічним виробництвом із урахуванням принципів оптимізації витрат. In the article are determined the features and advantages of existing structural modeling methods, their notations and tasks. Identified the advantages and directions of structural modeling application methods in the research and management of business systems. The reasons for using the interconnected set of IDEF and DFD models to describe the business processes of complex economic systems is presented. It is established the optimal use of different methodologies of structural modeling. This will enable to display business processes in the form of diagrams. Each of these diagrams will describe some implementation features of the system functions. This approach provides for simplification of communication and interaction processes between system analysts and other industry professionals, and information is provided in the form of systematic descriptions and formats. Constructed generalized structural models of agrarian business systems in general and organic producers in particular. The IDEF0- model of the agrarian business system is proposed, the input parameters of which are exogenous (elements of the environment which are practically uncontrolled by the enterprise) and endogenous (formed within the system) factors. The IDEF0-model of the agrarian business system includes the competitiveness, efficiency of operation, economic, social and environmental effects, as well as information about the current state of the system. Constructed a functional multilevel IDEF0-model of organic farming including two functional blocks — management and implementation of economic activity with their subsequent decomposition. The authors propose process IDEF3-models of organic business systems that include the PFDD-model (which reflects the main stages of production of organic products) and the OSTN-model (visualizes the successive change in the state of the object of management — sowing the organic crops). A generalized DFD model of data flow is developed that visualizes the process of managing organic production, taking into account the principles of cost optimization.
Сучасні різновиди організаційної культури на підприємстві
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Чебакова, Тетяна Олександрівна; Chebakova, Tetiana; Чебакова, Татьяна Александровна
У науковій статті проведено ґрунтовне дослідження вітчизняних підприємств, в межах зазначеної наукової тематики, що засвідчує недосконалість існуючої організаційної культури господарювання, яка досі не орієнтована на підвищення ак- тивності персоналу, його мотивацію до високопродуктивної роботи, що призводить до зниження ефективності діяльності підприємств у країні. У статті розглянуто різновиди культури взагалі (культура підприємства, культура сфери діяльності, культура індивідуума, нематеріальна культура) та організаційної культури зокрема. У ході наукового пошуку було ідентифіковано ключові складові організаційної культури підприємства, а саме: культура упорядкованих спільних дій, культура створення організації, культура упорядкованої групи осіб, культура здійснення упорядкування, особиста культура раціональних дій індивідуума, корпоративна культура, комерційна культура, технологічна культура, бізнес-культура, культура процесу упорядкування, культура пізнання працівників підприємства, культура мислення працівників на підприємстві, культуру навчання, які, в свою чергу, зумовлюють ефективний та результативний розвиток підприємства. Виокремлено специфічні групи різновидів організаційної культури на підприємстві, що дозволяє більш чітко розуміти процеси взаємодії суб’єктів на підприємстві, надано опис цих груп. Обґрунтовано необхідність виокремлення нових основних складових організаційної культури підприємства (культура упорядкованих спільних дій, культура створення організації, культура упорядкованої групи осіб, культура здійснення упорядкування, особиста культура раціональних дій індивідуума) дозволяє по-новому орієнтувати спільну діяльність учасників бізнес-процесів. Доведено, що наявність високого рівня організаційної культури на підприємстві — це запорука продуктивної роботи його працівників і перспективності розвитку підприємницької діяльності, саме тому проспериті будь-якого суб’єкта господарювання та довготривала життєдіяльність засвідчує високий рівень організаційної культури підприємства. The scientific article conducted a thorough study of domestic enterprises, within the specified scientific topics, which shows the imperfection of the existing organizational culture of business, which is still not focused on increasing the activity of staff, its motivation for high-performance work, which leads to a decrease in the efficiency of enterprises in the country. The article is considered the varieties of culture in general (enterprise culture, culture of the sphere of activity, individual culture, intangible culture) and organizational culture in particular.Described the main components of the organizational culture of the enterprise (the culture of ordered common actions, the culture of creation of an organization, the culture of an ordered group of people, the culture of ordering, personal culture of rational actions of the individual, corporate culture, commercial culture, technological culture, business culture, culture of the process of regulation, culture of intellection the employees of the enterprise, the culture of thinking of employees at the enterprise, the culture of training). Singled out the specific groups of varieties of organizational culture in the enterprise, which allows to understand more clearly the processes of interaction of subjects at the enterprise, the description of these groups is given. The necessity of isolation of new basic components of the organizational culture of the enterprise (culture of orderly joint actions, culture of creation of organization, culture of orderly group of persons, culture of ordering, personal culture of rational actions of an individual) allows to re-orient the joint activity of participants of business processes. It is proved that having a high level of organizational culture at the enterprise is a guarantee of productive work of its employees and prospects of development of entrepreneurial activity, that is why prosperity of any business entity and long life activity attests to a high level of organizational culture of the enterprise.
Тенденції та перспективи імплементації концепції сталого розвитку в міжнародній логістиці
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария Станиславовна
У статті досліджено проблематику впливу глобального мегатренду екологізації на міжнародну логістичну діяльність. Визначено, що впровадження екологічно сприятливих рішень у діяльності міжнародних логістичних компаній перетворюється на елемент формування іміджу соціально відповідальної компанії. З урахуванням викликів глобалізації та інтенсифікації конкуренції проблема вивчення тенденцій і перспектив імплементації концепції зеленої логістики в міжнародній транспортно-логістичній діяльності постає актуальною. Метою статті є висвітлення основних тенденцій впровадження екологічних заходів і рішень у міжнародній транспортно-логістичній діяльності. Досліджуються загальні тенденції витрат на захист навколишнього середовища, а також інвестиційної активності, спрямованої в даний сектор, за останні десять років у країнах Європейського Союзу. У статті узагальнено прямий і непрямий вплив логістичної діяльності на навколишнє середовище. Вивчено вплив на транспортно-логістичну діяльність основних міжнародних договорів у сфері сталого розвитку і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище. Наведено приклади міжнародних компаній, які адаптують власну бізнес-діяльність у відповідності до глобальної тенденції екологізації. Проаналізовано деякі можливі рішення впровадження екологічно сприятливих процесів у сфері автомобільних і морських контейнерних перевезень, розбудови і удосконалення логістичної інфраструктури. У статті підкреслюється необхідність подальших досліджень досвіду впровадження рішень у сфері сталого розвитку у діяльності транснаціональних корпорацій, особливо в умовах глобальних зусиль стосовно зупинення глобального потепління та підписання на наднаціональному рівні договорів щодо зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище як розвиненими країнами, так і тими, що розвиваються. Визначається, що в сучасних умовах вивчення передумов, особливостей і наслідків впровадження таких екологічно сприятливих рішень в міжнародній бізнес-діяльності є актуальним у контексті розробки стратегій сталого розвитку українських компаній і нарощення їхньої конкурентоспроможності на глобальному ринку. The main focus of the article is the investigation of the global ecologization megatrend’s impact on international transportation and logistics activity. It is determined that the implementation of environmentally friendly solutions in the activities of international logistics companies becomes an image-creating element of a socially responsible company. Considering the challenges of globalization and intensification of competition, the problem of studying the tendencies and perspectives of implementation of the green logistics concept in international freight and logistics activities becomes relevant. The purpose of the article is to highlight the main trends in terms of implementation of environmentally friendly measures and decisions in international freight transportation and logistics activities. The general trends in environmental protection spending and investment activity in the sector over the last ten years in the European Union are examined. The article summarizes the direct and indirect impacts of logistic activity on the environment. The impacts on the freight transportation and logistics activities of the main international treaties in the field of sustainable development and the reduction of harmful effects on the environment are studied. Examples of international companies adapting their business activities in line with the global ecologization trend are given. Some possible solutions for implementation of environmentally friendly processes in the field of road, and marine container transportation, development and improvement of logistic infrastructure are analysed. The paper emphasizes the need for further research into the experience of implementing sustainable development decisions in transnational corporations, especially in the context of global efforts to halt global warming and to sign agreements at the supranational level to reduce harmful emissions into the environment, both by developed countries and developing countries. It is determined that, in the current context, studying the prerequisites, features and consequences of implementing such environmentally friendly solutions in international business activity is relevant in the context of developing strategies for the sustainable development of Ukrainian companies and increasing their competitiveness in the global market.

Browse

Browsing 2019 рік by Title

Results Per Page

Sort Options