Browse
Recent Submissions
Item Економіка виживання на тимчасово окупованих територіях України: адаптаційні практики населення в умовах війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Горбова, Юлія Сергіївна; Horbova, Yuliia; Горбов, Владислав Володимирович; Horbov, Vladyslav; Чайка, Віктор Григорович; Chaika, ViktorПовномасштабна російсько-українська війна спричинила глибокі соціально-економічні трансформації на тимчасово окупованих територіях України, де поряд із руйнуванням виробничого потенціалу відбувається формування нових моделей економічної взаємодії, адаптації та повсякденного виживання населення. На відміну від територій, що перебувають під контролем України, економічні процеси на тимчасово окупованих територіях визначаються не лише впливом воєнних дій, а й тривалою інституційною перебудовою, адміністративними обмеженнями, трансформацією ринку праці та зміною механізмів доступу до матеріальних ресурсів. У цих умовах економічна поведінка населення дедалі менше визначається ринковими механізмами та дедалі більше залежить від неформальних практик, зовнішніх джерел підтримки й нових інституційних правил, що формуються в умовах окупації. Метою статті є виявлення та осмислення динаміки змін економічного становища населення тимчасово окупованих територій України у 2023–2026 рр., а також у визначенні трансформацій економічної поведінки та адаптаційних практик домогосподарств, що формуються в умовах тривалої нестабільності, обмеженості ресурсів і деформації ринкових механізмів. Теоретико-емпіричною основою дослідження стали результати хвильового соціологічного дослідження, реалізованого дослідницькою компанією «Active Group» упродовж 2023–2026 рр. Емпіричний матеріал сформовано на основі серії глибинних напівструктурованих інтерв’ю з мешканцями тимчасово окупованих територій, що дозволило простежити динаміку економічних процесів та зміну моделей економічної поведінки у часовій перспективі. Результати дослідження свідчать, що економічна система тимчасово окупованих територій пройшла еволюцію від фази первинного економічного шоку до відносно стабілізованої моделі економіки виживання, яка функціонує в умовах тривалих інституційних обмежень. Встановлено стале зростання інфляційного тиску, поглиблення розриву між доходами та вартістю життя, деградацію виробничої бази, звуження можливостей офіційної зайнятості та посилення ролі неформального сектору економіки. Зафіксовано трансформацію економічної поведінки населення, що проявляється у поширенні ситуативних стратегій виживання, уникненні офіційного працевлаштування, зміні моделей споживання, використанні неформальних механізмів отримання доходів та зростанні залежності від адміністративних структур і зовнішніх ресурсів. Показано, що тривала інституційна перебудова економічного середовища супроводжується поглибленням соціально-економічної нерівності та формуванням поляризованої структури економічного простору, у межах якої доступ до ресурсів дедалі більше визначається рівнем інтегрованості населення у нові інституційні порядки. Отримані результати дозволяють розглядати економіку тимчасово окупованих територій не лише як сукупність кризових економічних явищ, а як специфічну соціальну систему, у межах якої трансформуються механізми економічної адаптації, практики повсякденного життя та моделі соціальної стратифікації. The full-scale Russian-Ukrainian war has triggered profound socio-economic transformations in the temporarily occupied territories of Ukraine, where the destruction of productive capacity has been accompanied by the emergence of new patterns of economic interaction, adaptation, and everyday survival. Unlike the territories remaining under the control of the Ukrainian government, economic processes in the temporarily occupied territories are shaped not only by the direct consequences of military actions but also by prolonged institutional restructuring, administrative restrictions, labour market transformation, and changing mechanisms of access to material resources. Under these conditions, the economic behaviour of the population is increasingly determined not by market mechanisms but by informal practices, external sources of support, and newly established institutional rules operating under the conditions of occupation. The purpose of this study is to identify and conceptualise the dynamics of changes in the economic situation of the population residing in the temporarily occupied territories of Ukraine between 2023 and 2026, as well as to analyse the transformation of economic behaviour and household adaptation practices that have emerged under conditions of prolonged instability, resource scarcity, and the deformation of market mechanisms. The theoretical and empirical foundation of the research is based on the results of a longitudinal sociological study conducted by the research company Active Group during 2023–2026. The empirical evidence was obtained through a series of in-depth semi-structured interviews with residents of the temporarily occupied territories, making it possible to trace the dynamics of economic processes and changes in patterns of economic behaviour over time. The findings demonstrate that the economic system of the temporarily occupied territories has evolved from a phase of initial economic shock to a relatively stabilised survival economy operating under persistent institutional constraints. The study identifies sustained inflationary pressure, a widening gap between household incomes and the cost of living, the degradation of the productive base, shrinking opportunities for formal employment, and the increasing importance of the informal economy. At the same time, the transformation of the population’s economic behaviour is reflected in the spread of situational survival strategies, the avoidance of formal employment, changing consumption patterns, the growing use of informal incomegenerating practices, and increasing dependence on administrative structures and external sources of support. The study further demonstrates that prolonged institutional restructuring of the economic environment has contributed to deepening socio-economic inequality and the emergence of a polarised economic structure in which access to resources is increasingly determined by the degree of individuals’ integration into newly established institutional arrangements. The findings suggest that the economy of the temporarily occupied territories should be understood not merely as a collection of crisisinduced economic phenomena but as a distinct social system in which the mechanisms of economic adaptation, everyday practices, and patterns of social stratification undergo profound transformation.Item Етичні виклики у вищій освіті в умовах цифрових розривів та застосування штучного інтелекту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Войнаровська, Людмила Іванівна; Voinarovska, Liudmyla; Козлов, Євген Васильович; Kozlov, Yevhen; Кругляк, Мирослава Іванівна; Kruhliak, Myroslava; Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, TetianaУ статті проаналізовано основні етичні виклики, які стають критичними для академічного середовища в епоху інтенсивної цифровізації освітніх процесів. Стверджується, що зміни, зумовлені стрімким розвитком цифрових технологій та активне впровадження штучного інтелекту в освітній процес створюють нові можливості для навчання, наукових досліджень і глобальної співпраці, але водночас породжують різноманітні етичні виклики. Окрему увагу приділено проблемі цифрових розривів як чинника нерівного доступу до освітніх можливостей (відмінності щодо використання швидкісного інтернету, сучасного обладнання, цифрових платформ та якісного онлайн-контенту). Наголошено на особливій актуальності дослідження цифрових розривів в контексті України, де така нерівність зростає через наслідки війни: нерівномірний доступ до інфраструктури, вимушене дистанційне навчання, міграція студентів. Здійснено аналіз викликів, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту у навчальному процесі та окреслено ключові етичні дилеми: питання академічної доброчесності, прозорості алгоритмів, захисту персональних даних та трансформації ролі викладача. Метою статті є комплексний аналіз етичних викликів у вищій освіті у зв’язку з її цифровізацією та визначення шляхів їх подолання. Підкреслюється, що дослідження можливостей керування цифровими розривами та випрацювання університетами політик застосування штучного інтелекту — це стратегічно важливе завдання для майбутнього освіти, яке можливо вирішити лише на міждисциплінарному рівні. Визнається, що освіта в галузі сталого розвитку вимагає створення простору для альтернативних способів мислення, цінування, уяви та дії — етосу, який лежить в основі сучасних зобов’язань щодо трансформаційної та емансипаційної педагогіки у вищій освіті, а це передбачає переосмислення ключових ролей університету як відповідь на етичні виклики в системі вищої освіти в умовах цифровізації. This article outlines the main ethical challenges facing higher education in the context of digital transformation. It argues that changes driven by the rapid development of digital technologies and the active integration of artificial intelligence into the educational process create new opportunities for learning, scientific research, and global collaboration, but at the same time give rise to various ethical challenges. Particular attention is paid to the problem of the digital divide as a factor in unequal access to educational opportunities (disparities in the use of high-speed internet, modern equipment, digital platforms, and high-quality online content). The study emphasizes the particular relevance of examining digital divides in the context of Ukraine, where such inequality is growing due to the consequences of the war: uneven access to infrastructure, forced distance learning, and student migration. An analysis of the challenges associated with the application of artificial intelligence in the educational process was conducted, and key ethical dilemmas were identified: issues of academic integrity, algorithm transparency, personal data protection, and the transformation of the teacher’s role. The aim of this article is to provide a comprehensive analysis of ethical challenges in higher education in connection with its digitalization and to identify ways to overcome them. It is emphasized that researching ways to manage digital divides and developing university policies for the application of artificial intelligence is a strategically important task for the future of education, one that can only be addressed at an interdisciplinary level. It is recognized that education for sustainable development requires the creation of a space for alternative ways of thinking, valuing, imagining, and acting — an ethos that underpins contemporary commitments to transformative and emancipatory pedagogy in higher education. This entails rethinking the key roles of the university as a response to the ethical challenges in the higher education system in the context of digitalizationItem Вплив філософії цінності на маржинальність продажів(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019-04) Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Почапський, ОлександрItem Проблема економічної свободи у філософії економіки(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019-04) Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Мюллер, АннаItem The conditions for the successful development of the Environmental business: social and philosophical analysis(Publishing center "Kyiv University", 2020-04) Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Северин-Мрачковська, Людмила ВасилівнаItem The case method as a tool for the studying of the discipline "The philosophy of science and technology" (from the experience of the teaching to the master's students)(Farabi Publishing House, 2021-10) Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Greblikaité, Jolita; Греблікайте, ЙолітаThe use of the active teaching methodsduring the practical classes in the discipline is the condition for its effective study. One of them is a case method or a method of the analyzing a specific situation (a case). This method of the teaching can be effectively used in the study of the topic "The ethics of the scientific and technical researches". The students organized in a small group are offered a description of a specific situation (a case), after which they must independently analyze the essence of a problem and reasonably offerthe specific ways to solve it. For example, the students are asked to study the following situation: “A research protocol for the study a drug … requires… in order to determine its toxic effects. The postgraduate M ... really wants to finish his work as soon as possible… That's why he introduced the drug in ..., but he didn't do all the tests. Therefore, postgraduate M decides…». The students must analyze the proposed situation. Gradually, through the discussion and the application to its analysis of the principles of modern research ethics, they conclude that postgraduate M acted unethically in thecollecting data because he violated such norms as: … The students can be offered to analyze the several situations (the cases) in a practical lesson in order to understand the depth and scale of ethical problems and dilemmas that may arise in the process of scientific and technical researches. The case method promotes the most effective development of students' abilities, the formation of skills of independent and critical thinking,intelligence,professional competencies and ability to rebuild in a rapidly changing society.Item Seventh Sense Research Group(Seventh Sense Research Group, 2021-12) Shevchuk, Nataliia; Tulchynska, Svitlana; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Pidlisna, Olena; Kryshtopa, Iryna; Криштопа, Ірина ІгорівнаThe article investigates the conceptual principles of transformation of industrial parks into eco-industrial ones in the conditions of sustainable development. It is substantiated that the concept of sustainable development in the transformation of industrial parks is to grow industry and jobs, modernize production and introduce innovative technologies, resource and energy efficiency, reduce greenhouse gas emissions and waste storage, social protection of local communities and create favorable infrastructure. It is determined that for the transformation of industrial parks, it is necessary to improve regulatory changes, introduce criteria for compliance of industrial parks and the importance of their consideration, ensure park management by the management company and create favorable incentives for industrial entry into industrial symbiosis. It is proved that industrial parks can be an incentive for industrial development and competitiveness of enterprises. The availability of talented human capital, attractive territories, minerals, energy and mineral resources, developed domestic market, agricultural potential, transport networks is becoming an attractive place for investment and development. Industrial parks need investment. Transformation into eco-industrial parks through the implementation of sustainable development goals opens additional opportunities for access to investment funds and contributes to the implementation of growth and prosperity strategies of the country.Item Командна ділова гра як методологічний інструмент викладання дисципліни «Філософія науки»(ГО «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій»,, 2022-06-10) Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, LiudmylaItem Розвиток української науки в умовах війни: ризики та шляхи їх подолання(ГО «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій», 2023-03-22) Греблікайте, Йоліта; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, LiudmylaItem Самосвідомість та самореалізація особистості(NGO "Eastern European Union of Scientists", 2025) Лопуга, Ореста І.; Lopuha, Oresta; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, LiudmylaУ сучасних соціокультурних умовах проблема самосвідомості та самореалізації особистості набуває особливої актуальності. Динамічні трансформації в усіх сферах суспільного життя зумовлюють необхідність переосмислення внутрішнього світу людини як основи її особистісного зростання. Формування здатності до самопізнання, рефлексії та внутрішнього вибору стає ключовим чинником гармонійного розвитку індивіда, зокрема у молодіжному середовищі, де ідентичність і життєва стратегія перебувають на етапі становлення. Метою дослідження є виявлення взаємозв’язку між рівнем розвитку самосвідомості особистості та її здатністю до самореалізації у соціальному та професійному контекстах. У межах роботи здійснено теоретичний аналіз наукових джерел з філософії, психології та педагогіки, а також проведено емпіричне дослідження за участю студентської молоді як соціально активної групи, схильної до пошуку власного «Я». У процесі дослідження встановлено, що високий рівень самосвідомості безпосередньо корелює з наявністю чітких життєвихцілей, відповідальним ставленням до власного розвитку та здатністю до прийняття автономних рішень. Натомість недостатній рівень рефлексивності та внутрішньої самодетермінації знижує ефективність особистісної реалізації, сприяючи адаптивним, а не творчим формам самовираження. Результати свідчать про необхідність цілеспрямованої підтримки розвитку самосвідомості в освітньому середовищі, зокрема через впровадження інтерактивних методик, що стимулюють рефлексію, критичне мислення та емоційний інтелект. Показано, що саме цілісний підхід до формування особистості дозволяє створити передумови для її повноцінної самореалізації в умовах сучасного суспільства. У висновках наголошено, що самосвідомість виступає не лише основою внутрішнього розвитку, але й чинником соціальної активності та відповідальності. Самореалізація розглядається як процес розкриття потенціалу через усвідомлену участь у суспільному житті. Отже, подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку психолого-педагогічних умов, які б забезпечували інтеграцію самопізнання та активного особистісного становлення в освітньому та соціокультурному просторах. In the modern sociocultural context, the issues of self-awareness and self-realization of the individual have become especially relevant. Dynamic transformations in all spheres of social life necessitate a rethinking of the inner world of the human being as the foundation for personal growth. The development of the ability for self-knowledge, reflection, and internal choice becomes a key factor in the harmonious development of the individual, particularly among youth, where identity and life strategy are still in the process of formation. This study aims to identify the relationship between the level of personal self-awareness and the individual's capacity for self-realization in social and professional contexts. The research includes a theoretical analysis of academic sources in philosophy, psychology, and pedagogy, as well as an empirical study involving university students as a socially active group inclined to seek their own identity. The study found that a high level of self-awareness directly correlateswith the presence of clear life goals, a responsible attitude toward personal development, and the ability to make autonomous decisions. Conversely, a low level of reflexivity and internal self-determination reduces the effectiveness of personal realization, fostering adaptive rather than creative forms of self-expression. The results indicate the need for purposeful support in developing self-awareness within educational environments, particularly through the implementation of interactive methods that stimulate reflection, critical thinking, and emotional intelligence. It is demonstrated that a holistic approach to personality development fosters the necessary conditions for achieving full self-realization in contemporary society. The conclusions emphasizethat self-awareness serves not only as a foundation for inner development but also as a factor of social activity and responsibility. Self-realization is understood as the process of unlocking one's potential through conscious participation in social life. Therefore, further research should focus on developing psychological and pedagogical conditions that ensure the integration of self-knowledge and active personal development in both educational and sociocultural spaces.Item Філософські концепції постгуманізма та трансгуманізма в контексті культурних змін, спричинених штучним інтелектом(NGO "Eastern European Union of Scientists", 2025) Варипаєв, Олексій М.; Varypaiev, Oleksii; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Прудченко, Інна І.; Prudchenko, InnaУ статті розглядаються філософські концепції постгуманізму та трансгуманізму в контексті культурних змін, спричинених стрімким розвитком штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення природи людини та її місця у світі крізь призму технологічного прогресу. Основними проблемами визначено етичні виклики та трансформації людської суб'єктивності в контексті цифрової революції. Метою є науково обґрунтування філософських концепцій постгуманізму та трансгуманізму, а також їх впливу на культурні зміни, що виникають внаслідок розвитку штучного інтелекту. Дослідження спрямоване на розкриття еволюції концепцій постгуманізму та трансгуманізму, зокрема їхніх онтологічних та етичних основ. У дослідженні використовується міждисциплінарний підхід, що поєднує філософський, культурологічний та герменевтичний аналіз. Метод порівняльного аналізу дозволив виявити відмінності між постгуманізмом та трансгуманізмом у контексті їхнього ставлення до штучного інтелекту та культурних трансформацій. Для розуміння трансформацій людської суб'єктивності в контексті технологічного прогресу було використано феноменологічний підхід. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів для розуміння майбутніх культурних змін, спричинених інтеграцією штучного інтелекту в суспільство. Результати дослідження показали, що вплив та інтеграція штучного інтелекту спричиняє значні трансформації в соціальних, культурних та освітніх структурах. Вивчення філософських напрямків постгуманізму та трансгуманізму показало, що постгуманізм відкидає традиційний антропоцентризм та сприяє перегляду людської суб'єктивності через вплив технологічного прогресу, що призводить до трансформації уявлень про суб'єктивність та самосвідомість. У свою чергу, трансгуманізм зберігає гуманістичний акцент на людині, зосереджуючись на її вдосконаленні за допомогою технологічних засобів. Виявлено, що постгуманізм виступає як відповідальна гуманістична рефлексія, яка пропонує нову парадигму пізнання, де людина розглядається не як унікальна істота, а як частина складної системи буття, що включає як живі, так і неживі форми існування. Виявлено, що футурологічні прогнози трансгуманізму часто не базуються на науково обґрунтованих гіпотезах, а більше зосереджені на спекулятивних ідеях, що призводить до суперечностей у тлумаченні можливих форм майбутнього людства. У висновках встановлено, що розвиток штучного інтелекту та філософських концепцій постгуманізму та трансгуманізму відкриває нові можливості та виклики для розуміння впливу технологій на культурні зміни.Подальші наукові дослідження мають бути спрямовані на вивчення інтеграції штучного інтелекту в соціокультурні процеси з урахуванням етичних, культурних та метафізичних аспектів. The article examines the philosophical concepts of posthumanism and transhumanism in the context of cultural changes caused by the rapid development of artificial intelligence. The relevance of the study is due to the need to rethink the nature of man and his place in the world through the prism of technological progress. The main problems are identified as ethical challenges and transformations of human subjectivity in the context of the digital revolution. The goal is to scientifically substantiate the philosophical concepts of posthumanism and transhumanism, as well as their impact on cultural changes arising from the development of artificial intelligence. The study is aimed at revealing the evolution of the concepts of posthumanism and transhumanism, in particular their ontological and ethical foundations. The study uses an interdisciplinary approach that combines philosophical, culturological,and hermeneutic analysis. The method of comparative analysis allowed us to identify the differences between posthumanism and transhumanism in the context of their attitude to artificial intelligence and cultural transformations. A phenomenological approach was used to understand the transformations of human subjectivity in the context of technological progress. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the obtained results to understand future cultural changes caused by the integration of artificial intelligence into society. The results of the study showed that the influence and integration of artificial intelligence causes significant transformations in social, cultural,and educational structures. The study of the philosophical directions of posthumanism and transhumanism showed that posthumanism rejects traditional anthropocentrism and promotes the revision of human subjectivity through the influence of technological progress, which leads to the transformation of ideas about subjectivity and self-consciousness. In turn, transhumanism retains a humanistic emphasis on man, focusing on his improvement through technological means. It is revealed that posthumanism acts as a responsible humanistic reflection, which offers a new paradigm of knowledge, where a person is considered not as a unique being, but as part of a complex system of being, which includes both living and non-living forms of existence. It is found that the futurological forecasts of transhumanism are often not based on scientifically sound hypotheses, but are more focused on speculative ideas, which leads to contradictions in the interpretation of possible forms of the future of humanity. The conclusions establish that the development of artificial intelligence and the philosophical concepts of posthumanism and transhumanism opens up new opportunities and challenges for understanding the impact of technology on cultural changes. Further scientific research should be aimed at studying the integration of artificial intelligence into socio-cultural processes, taking into account ethical, cultural and metaphysical aspects.Item Екобізнес в Україні: сьогодення та розвиток у післявоєнний період (соціально-філософський вимір)(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2025) Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Давидкова, Катерина; Davydkova, KaterynaВступ. Наголошено, що в контексті глобальної екологічної кризи, що супроводжується дедалі більшим усвідомленням обмеженості ресурсів та впливу антропогенної діяльності, екологічний бізнес набуває особливої актуальності. В Україні актуальність його розвитку зросла в умовах повномасштабної війни, яка спричинила масштабні екологічні втрати та руйнування інфраструктури. Метою дослідження є виявлення соціально-філософських засад становлення екобізнесу в Україні, аналіз його поточних викликів та окреслення перспектив відновлення у післявоєнний період. Методи. Використано міждисциплінарний підхід на перетині соціальної філософії, економіки та екології. Застосовано системний, порівняльно-аналітичний, соціокультурний і прогностичний методи, а також контент-аналіз наукових джерел, звітів міжнародних організацій та стратегічних документів. Такий підхід дозволив інтегрувати філософське осмислення з емпіричними даними щодо сучасного стану екобізнесу в Україні. Результати . Проаналізовано передумови розвитку екобізнесу в світі та в Україні, зокрема його функціонування до та під час війни. Визначено ключові виклики: зруйнована інфраструктура, забруднення довкілля, низька інвестиційна привабливість, брак інституційної підтримки. Обґрунтовано необхідність створення дорожньої карти екологічного відновлення та роль синергії соціального підприємництва з екобізнесом. Установлено, що екобізнес здатен стати драйвером сталого розвитку, створення нових робочих місць та формування екологічної свідомості. Також запропоновано стратегічні напрями державної підтримки, включаючи економічні стимули, правове забезпечення та залучення міжнародної допомоги. Висновки. Визначено, що екобізнес в умовах післявоєнної України має потенціал стати основою сталого економічного відновлення та соціальної згуртованості. Розкрито, що його розвиток залежить від активної участі держави, приватного сектору та громадянського суспільства. Формування екологічної економіки та інтеграція до екологічних стандартів ЄС відкривають для України перспективи міжнародного партнерства, інвестицій і впровадження інновацій. Екобізнес як соціально відповідальна форма підприємництва постає новою ідеологемою суспільного прогресу в умовах глобальних викликів. Background. In the context of the global environmental crisis, accompanied by growing awareness of resource limitations and the impact of human activity, environmental business is becoming increasingly relevant. In Ukraine, its importance has intensified due to the full-scale war, which has led to massive environmental damage and infrastructure destruction. The aim of this study is to identify the socio-philosophical foundations of the development of environmental business in Ukraine, to analyze its current challenges, and to outline prospects for recovery in the post-war period. Methods. The research applies an interdisciplinary approach at the intersection of social philosophy, economics, and ecology. It uses systemic, comparative-analytical, sociocultural, and prognostic methods, as well as content analysis of scientific literature, reports of international organizations, and strategic documents. This methodology enables the integration of philosophical reflection with empirical data concerning the current state of environmental business in Ukraine. Results. The study analyzes the prerequisites for the development of environmental business globally and in Ukraine, particularly its functioning before and during the war. Key challenges are identified, including destroyed infrastructure, environmental pollution, low investment attractiveness, and lack of institutional support. The need for a roadmap for ecological recovery and the synergy between social entrepreneurship and environmental business is substantiated. Environmental business is shown to have the potential to become a driver of sustainable development, job creation, and the formation of environmental awareness. Strategic directions for government support are proposed, including economic incentives, legal frameworks, and international assistance. Conclusions. In post-war Ukraine, environmental business holds the potential to become a foundation for sustainable economic recovery and social cohesion. Its development depends on the active involvement of the state, private sector, and civil society. The formation of a green economy and integration into EU environmental standards open opportunities for international partnerships, investment, and innovation. Environmental business, as a socially responsible form of entrepreneurship, emerges as a new ideologeme of social progress in the face of global challenges.Item Morality and economy in the context of dialogue between theories of endogenous development and theories of "modernization": aspects of relationships(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2025) Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Северин-Мрачковська, Людмила ВасилівнаBackground. A pressing issue of contemporary economic development is the integration of indigenous (traditional) economies into the modern world. This challenge primarily concerns countries with underdeveloped economies that strive to overcome their economic difficulties by adopting the advanced practices of economically developed nations. In this context, the dialogue between the theories of indigenous economic development and modernization theories becomes particularly relevant. One of the most critical aspects of this dialogue is the exploration of the relationship between morality and economy, which are key spheres for the realization of the essential human capacities. Methods. The theoretical and methodological basis of the study is the general principles of scientific knowledge, such as dialectics, objectivity, unity of historical and logical principles in the analysis of the relationship between morality and economics in the context of the dialogue between theories of original development and theories of "modernity". The comparative method and methods of analysis and synthesis of information from domestic and foreign scientific literature were also used. The study is characterised by the complementary application of the above methods, as well as the methodological synthesis of integrative and interdisciplinary approaches. Results. The study has shown that in the modern world, indigenous cultures, while undergoing the modernizing influence of Western society, are capable of maintaining their endogenous character. Accordingly, the dialogue between theories of endogenous development and modernization theories is complex but holds significant promise. At the level of spiritual and economic culture in societies that adhere to tradition, the aspiration toward modernization naturally leads to the assimilation of national culture with, for example, that of Western Europe. Therefore, it is crucial to prevent the modernization process from acquiring a cynically bureaucratic nature, as this would adversely affect the preservation of national culture and societal identity. Conclusions. Morality and economics are organically interconnected and interdependent phenomena, which creates the need for a moral choice of priorities in the economic life of modern society and influences the formation of economic ethics. The process of modernisation of underdeveloped economies should be clear, transparent and filled with humanistic content. Передумови. Актуальним питанням сучасного економічного розвитку є інтеграція корінних (традиційних) економік у сучасний світ. Цей виклик стосується, перш за все, країн зі слаборозвиненою економікою, які прагнуть подолати свої економічні труднощі, переймаючи передовий досвід економічно розвинених країн. У цьому контексті особливої актуальності набуває діалог між теоріями корінного економічного розвитку та теоріями модернізації. Одним з найважливіших аспектів цього діалогу є дослідження взаємозв'язку між мораллю та економікою, які є ключовими сферами для реалізації суттєвих людських здібностей. Методи. Теоретично-методологічною основою дослідження є загальні принципи наукового пізнання, такі як діалектика, об'єктивність, єдність історичних та логічних начал в аналізі взаємозв'язку моралі та економіки в контексті діалогу між теоріями самобутнього розвитку та теоріями "сучасності". Також було використано порівняльний метод та методи аналізу та синтезу інформації з вітчизняної та зарубіжної наукової літератури. Дослідження характеризується взаємодоповнюючим застосуванням вищезазначених методів, а також методологічним синтезом інтегративних та міждисциплінарних підходів. Результати. Дослідження показало, що в сучасному світі культури корінних народів, зазнаючи модернізаційного впливу західного суспільства, здатні зберігати свій ендогенний характер. Відповідно, діалог між теоріями ендогенного розвитку та теоріями модернізації є складним, але має значні перспективи. На рівні духовної та економічної культури в суспільствах, що дотримуються традицій, прагнення до модернізації природно призводить до асиміляції національної культури, наприклад, із культурою Західної Європи. Тому вкрай важливо запобігти набуттю процесом модернізації цинічно-бюрократичного характеру, оскільки це негативно вплине на збереження національної культури та суспільної ідентичності. Висновки. Мораль та економіка є органічно взаємопов'язаними та взаємозалежними явищами, що створює необхідність морального вибору пріоритетів в економічному житті сучасного суспільства та впливає на формування економічної етики. Процес модернізації слаборозвинених економік має бути чітким, прозорим та наповненим гуманістичним змістом.Item Entrepreneurship of Meaning: When Mission Prevails Over Profit(NGO "Eastern European Union of Scientists", 2026) Bella, Laura; Белла, Лаура; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Lytvyn, Taras; Литвин, Тарас М.This paper investigates purpose-driven entrepreneurship – a business model where social mission takes precedence over commercial profit. The topic gains particular significance due to profound shifts in Ukraine’s entrepreneurial culture triggered by the full-scale invasion: a growing number of companies now embed a social dimension into their strategy, treating it not as a supplementary feature but as the very foundation of their business model. Wartime conditions have amplified the demand for entrepreneurial initiatives directed at addressing pressing social challenges – ranging from veteran employment to rebuilding damaged infrastructure. The study aims to delineate the defining characteristics of mission-oriented entrepreneurship in Ukraine, to classify its practical manifestations, and to evaluate how wartime circumstances have reshaped domestic business values, drawing on official statistics, sociological survey data, and reports from international bodies covering 2022–2026. As a result, it was found that during the full-scale invasion, there was a qualitative shift in the motivation of entrepreneurs: the share of companies that systematically integrate the social component into the strategy increased from 24% to 61% during 2022–2025. Registered social enterprises expanded by 109% (from 850 to 1,780), while corporate charitable donations doubled in volume. Comparative data show that mission-oriented enterprises, even with lower near-term profitability (8.2% compared to 11.7%), exhibit stronger three-year survival rates (78% against 54%), greater customer loyalty (71% repeat buyers versus 44%), and reduced employee turnover. Organisational forms of purpose-driven entrepreneurship were classified, and a sectoral review identified the environmental and recycling sector as yielding the highest social return on investment. The paper concludes that purpose-driven entrepreneurship represents both an ethical stance and a viable pathway to sustained competitive advantage. Further progress in this area calls for building adequate institutional foundations: enacting dedicated legislation, implementing social procurement instruments, and establishing robust social impact assessment frameworks. Ця стаття досліджує цілеспрямоване підприємництво – бізнес-модель, де соціальна місія має перевагу над комерційним прибутком. Тема набуває особливої важливості через глибокі зміни в підприємницькій культурі України, спричинені повномасштабним вторгненням: дедалі більше компаній тепер вбудовують соціальний вимір у свою стратегію, розглядаючи його не як додаткову функцію, а як саму основу своєї бізнес-моделі. Воєнні умови посилили попит на підприємницькі ініціативи, спрямовані на вирішення нагальних соціальних проблем – від працевлаштування ветеранів до відновлення пошкодженої інфраструктури. Метою дослідження є визначення визначальних характеристик цілеспрямованого підприємництва в Україні, класифікація його практичних проявів та оцінка того, як обставини воєнного часу змінили цінності вітчизняного бізнесу, спираючись на офіційну статистику, дані соціологічних опитувань та звіти міжнародних організацій за 2022–2026 роки. В результаті було виявлено, що під час повномасштабного вторгнення відбувся якісний зсув у мотивації підприємців: частка компаній, які систематично інтегрують соціальний компонент у стратегію, зросла з 24% до 61% протягом 2022–2025 років. Кількість зареєстрованих соціальних підприємств зросла на 109% (з 850 до 1780), тоді як обсяг корпоративних благодійних пожертв подвоївся. Порівняльні дані показують, що місійно-орієнтовані підприємства, навіть з нижчою короткостроковою прибутковістю (8,2% порівняно з 11,7%), демонструють вищі трирічні показники виживання (78% проти 54%), більшу лояльність клієнтів (71% постійних покупців проти 44%) та знижену плинність кадрів. Було класифіковано організаційні форми цілеспрямованого підприємництва, а галузевий огляд визначив, що сектор охорони навколишнього середовища та переробки відходів забезпечує найвищу соціальну віддачу від інвестицій. У статті робиться висновок, що цілеспрямоване підприємництво є як етичною позицією, так і життєздатним шляхом до сталої конкурентної переваги. Подальший прогрес у цій галузі вимагає створення належної інституційної основи: прийняття спеціального законодавства, впровадження інструментів соціальних закупівель та створення надійних систем оцінки соціального впливу.Item Етична інфраструктура університету: сутність і проблеми функціонування(Київський національний університет культури і мистецтв, 2022) Василевська, Тетяна Едуардівна; Vasylevska, Tetiana; Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, TetianaItem Етичні виміри комунікацій у соціальних медіа: настанови для майбутніх управлінців(Фундація імені Зофії Заменгоф, 2023) Василевська, Тетяна Едуардівна; Vasylevska, Tetiana; Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, TetianaПублікація піднімає проблему етичної відповідальності за творення і споживання контенту соціальних медіа. На думку авторів, така етична відповідальність поширюється на всіх учасників комунікації в соціальних мережах: і на творців, і на споживачів. Акцентується увага на важливості дотримання етичних стандартів під час публічної комунікації; на набутті таких етичних знань майбутніми управлінцями. Наводяться рекомендації щодо етично виправданих правил комунікування в соціальних медіа. The publication raises the issue of ethical responsibility for the creation and consumption of social media content. According to the authors, such ethical responsibility applies to all participants of communication in social networks: both creators and consumers. Emphasis is placed on the importance of observing ethical standards during public communication; on the acquisition of such ethical knowledge by future managers. Recommendations regarding ethically justified rules of communication in social media are given.Item Етичні виміри процесу прийняття публічно-управлінських рішень у кризові періоди(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2026) Василевська, Тетяна Едуардівна; Vasylevska, Tetiana; Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, TetianaВ статті обґрунтовується актуальність розгляду етичних вимірів публічного управління в умовах кризових ситуацій. Зазначається, що процес прийняття етичних рішень має включати готовність робити вибір, орієнтуючись на моральні цінності та етичні принципи, враховувати складний контекст кризи. Автори звертають увагу на той факт, що в граничних ситуаціях важливим є поєднання когнітивної моделі прийняття рішень із ціннісними вимірами діяльності, сполучення доказів і цінностей, підвищене усвідомлення відповідальності управлінців за ухвалені рішення. Підкреслюється, що обґрунтоване прийняття етичних рішень може здійснюватися крізь проходження низки етапів: збору фактів; визначення етичної проблеми; осмислення професійно- та організаційно-етичних вимірів проблеми; вияву зацікавлених сторін; визначення та оцінки варіантів рішень та їхніх наслідків; прийняття рішення. Кожен із етапів прийняття етичних рішень в періоди зламу має свою специфіку й складності проходження. Дослідниці зазначають, що такі суттєві кризи як війни, революції, інші значні соціальні потрясіння, проставляють нові акценти у тлумаченні принципів публічного управління та перебудовують саму ієрархію принципів всередині його ціннісної системи. Прикладом є стан воєнного часу в Україні, який потребує певних обґрунтованих обмежень прав та свобод людини і громадянина, що пов’язане із необхідністю забезпечувати суспільну безпеку та протистояти ворогу. Пошук балансу між свободою та безпекою є одним із найскладніших викликів сучасних демократичних суспільств, особливо тих, що перебувають у обставинах війни. Він стає ціннісною дилемою демократії під час криз. Підсумовано, що для підготовки публічних управлінців щодо прийняття етичних рішень в кризових ситуаціях необхідно: розробити певний алгоритм/технологію, етичну рамку та забезпечити прозорість і відкритість процесів прийняття таких рішень, збалансовувати інтереси різних зацікавлених сторін, вміти аналізувати й осмислювати результати та наслідки попередніх дій в кризі, створювати етичну організаційну культуру, яка передбачає активне обговорення та пошук відповідей на етичні дилеми, здійснювати постійне навчання й формувати здатність приймати відповідальні рішення в невизначених обставинах, активно взаємодіяти з експертним середовищем і звертатися до етичних комітетів у разі потреби. The article substantiates the relevance of considering the ethical dimensions of public administration in crisis situations. It notes that the process of making ethical decisions must include a willingness to make choices based on moral values and ethical principles, taking into account the complex context of the crisis. The authors emphasize that in critical (limit) situations, the combination of a cognitive model for decision-making with value dimensions of activity is crucial, blending evidence and values, and heightened awareness of decision-makers regarding their responsibility. It is highlighted that justified ethical decision-making can occur through a series of stages: gathering facts; identifying the ethical issue; considering professional and organizational ethical dimensions of the problem; identifying stakeholders; determining and evaluating options and their consequences; making a decision. Each stage of ethical decision-making during periods of upheaval has its own specifics and complexities in navigating. The researchers point out that significant crises, such as wars, revolutions, and other substantial social upheavals, place new emphasis on the interpretation of public administration principles and restructure the hierarchy of those principles within its value system. An example is the state of martial law in Ukraine, which necessitates certain justified restrictions on human and civil rights and freedoms, linked to the need to ensure public safety and resist the enemy. The search for balance between freedom and security is one of the most challenging issues faced by contemporary democratic societies, especially those experiencing wartime conditions. It becomes a value dilemma for democracy in times of crisis. The conclusion is drawn that in order to prepare public administrators for ethical decision-making in crisis situations, it is necessary to: develop a specific algorithm/technology, ethical framework, and ensure transparency and openness in the decision-making processes; balance the interests of different stakeholders; analyze and reflect on the results and consequences of previous actions during a crisis; create an ethical organizational culture that involves active discussion and search for answers to ethical dilemmas; engage in continuous learning and foster the ability to make responsible decisions in uncertain circumstances; actively interact with the expert community and consult ethical committees as needed.Item Раціоналістичне упередження в популяризації науки та необхідність переосмислення аргументативних стратегій популяризаторів(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2025) Войнаровська, Людмила Іванівна; Voinarovska, Liudmyla; Козлов, Євген Васильович; Kozlov, Yevhen; Кругляк, Мирослава Іванівна; Kruhliak, Myroslava; Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, TetianaВ статті розглянуто недоліки поширеної аргументативної стратегії в популяризації науки – раціоналістичного упередження, яке спирається на просвітницький ідеал інформування й раціонального переконання. Наводиться низка даних, які свідчать, що прихильність до псевдонаукових чи езотеричних концепцій не завжди зумовлена низьким освітнім чи інтелектуальним рівнем – іноді якраз освіченіші деніалісти стійкіше тримаються своїх переконань, відкидаючи наукові пояснення. Така ситуація передбачає необхідність пошуку нових аргументативних стратегій, саме це є головною метою даної статті. Показано, що тенденції кількох минулих десятиліть в філософії науки і в теорії аргументації спонукають переосмислити раціоналістичне упередження. В філософії науки ідеали логічного позитивізму були переглянуті в світлі конструктивізму, який продемонстрував, що наука не є суто раціональною діяльністю відповідно до строгих методологічних правил. У теорії аргументації теж відбувся перегляд формально-логічного підходу, і звернення до моделей реальних дискусій, де враховуються риторичні й прагматичні аспекти аргументації. В світлі цього проаналізовано низку прийомів – апеляцію до авторитету, до традиції, до емоцій, до вигоди – які іноді відносять до аргументативних помилок, але детальніший розгляд показує, що ці прийоми можуть грати конструктивну роль у популяризації науки. Апеляція до авторитету є неминучою в сучасному світі, де в багатьох питаннях не обійтись без експертів. При цьому важливо уникати зловживання авторитетом (як при абсолютизації ролі науки в сцієнтизмі). Апеляція до традиції перегукується з конвенціоналістською теорією істини, до того ж вона може бути вагомим запобіжником проти дилетантів чи шарлатанів, які пропонують якісь «революційні» теорії або відкриття. Апеляція до емоцій дозволяє зацікавити слухачів і мотивувати їх до дій у практичних питаннях. Хоча існує стереотип, який протиставляє раціональність та емоції, однак емоційний аспект насправді може поєднуватись із раціональним, і тоді аргументація може мати сильніший комунікативний вплив. Інший прийом – апеляція до вигоди – спонукає враховувати мотиви співрозмовників. В класичному підході до аргументації підкреслюється цінність безсторонності й апеляція до інтересів вважається помилкою. Але в реальній комунікації, де пошук істини не для всіх є головною метою, поправка на інтереси, які лежать в основі певного переконання, дозволяє знайти найприйнятніший для аудиторії спосіб подачі інформації. І зрештою, критика раціоналістичного упередження заторкує і сам спосіб обґрунтування. Популяризаторам варто частіше спиратися не на класичний ідеал цілком переконливого доведення, а радше на принцип абдукції, який передбачає вибір найкращого пояснення з наявних, навіть якщо це пояснення не бездоганне. Здійснений в статті аналіз аргументативних прийомів може бути корисним при розробці ефективних аргументативних стратегій у популяризації науки. The article deals with the shortcomings of a common argumentative strategy in popularizing science – rationalist bias, which relies on the enlightenment ideal of informing and rational persuasion. Some data shows that adherence to pseudoscientific or esoteric concepts is not always a result of low educational or intellectual level – sometimes it is the more educated denialists hold on to their beliefs more firmly and reject scientific explanations. This situation implies the need of searching new argumentative strategies – this is the main goal of this article. The article shows that the trends of the past few decades in the philosophy of science and in the theory of argumentation also push to a rethinking of the rationalist bias. In the philosophy of science, the ideals of logical positivism were revised in the light of constructivism, which showed that science is not a purely rational activity which is doing according to strict methodological rules. In the theory of argumentation, there has also been a revision of the formal-logical approach, and a turn to models of real discussions, which take into account the rhetorical and pragmatic aspects of argumentation. In light of this, a number of tactics have been analyzed – appeal to authority, appeal to tradition, appeal to emotions, appeal to benefit (or appeal to consequences) – which are sometimes attributed to argumentative errors, but a closer examination shows that these techniques can play a constructive role in popularizing science. Appealing to authority is inevitable in today’s world, where experts are indispensable in many matters. At the same time, it is important to avoid abuse of authority (as in the absolutization of the role of science in scientism). The appeal to tradition is connected with the conventionalist theory of truth, and it can also be a powerful safeguard against amateurs or charlatans who propose some “revolutionary” theories or discoveries. Appealing to emotions allows evoking interest from an audience and motivating to take action on practical issues. Despite stereotype that rationality opposes emotions, the emotional aspect can actually be combined with the rational, and then the argument can have a stronger communicative impact. Another tactic – an appeal to benefit – encourages us to consider the motives of our interlocutors. The classical approach to argumentation emphasizes the value of impartiality and considers appeals to interests to be a mistake. But in real communication, where the search for truth is not the main goal for everyone, taking into account the interests that underlie a certain belief helps to find the most acceptable way of presenting information for the audience. And finally, the criticism of rationalist bias has to do with the very method of justification. Popularizers should better rely not on the classical ideal of a completely convincing proof, but rather on the principle of abduction, which involves choosing the best of available explanations, even if that explanation is not perfect. This analysis of argumentative tactics can be useful in developing effective argumentative strategies in the popularization of science.Item Інтерсекційний аналіз освітнього досвіду здобувачів вищої освіти в умовах лімінальності(Національний університет «Одеська юридична академія», 2026) Махсма, Марія Борисівна; Makhsma, Mariia; Козлов, Євген Васильович; Kozlov, Yevhen; Тибінь, Г. М.; Tybin, H.Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями українського освітнього середовища в умовах повномасштабної війни, зростанням соціальної вразливості студентського контингенту та обмеженістю традиційних одновимірних підходів до аналізу нерівності. Метою дослідження є виявлення та аналіз інтерсекційних комбінацій соціальних ідентичностей студентів, а також визначення впливу цих комбінацій на доступ до академічних ресурсів, рівень інтеграції в студентське середовище та суб’єктивне сприйняття освітнього процесу в умовах лімінальності освітнього середовища. Теоретико-методичне підґрунтя роботи базується на концепції інтерсекційності К. Креншоу, теорії «матриці панування» П. Коллінз, та сучасних підходах до інтерсекційного аналізу соціальної нерівності в освіті. У дослідженні інтерсекційність розглядається як аналітична рамка, що дозволяє виявити приховані інституційні та неформальні механізми виключення, які не фіксуються в межах формальної рівності. Емпіричне дослідження реалізовано за змішаним методологічним дизайном, що поєднує онлайн-анкетування студентів та напівструктуровані інтерв’ю. Такий підхід дав змогу визначити поширеність інтерсекційних нерівностей та проаналізувати механізми їх відтворення на рівні повсякденних практик і взаємодій в академічному середовищі. Результати дослідження засвідчують, що формальна академічна рівність не гарантує рівного освітнього досвіду для студентів, які перебувають на перетині кількох вразливих соціальних позицій, зокрема гендеру, соціально-економічного статусу, інвалідності, віку та досвіду вимушеного переміщення. Виявлено, що інституційні практики університету можуть одночасно пом’якшувати та відтворювати нерівності, маскуючи їх під нейтральні правила та процедури. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження для вдосконалення інклюзивних політик у сфері вищої освіти з урахуванням інтерсекційного підходу та реального студентського досвіду. The relevance of the study is determined by the transformations of the Ukrainian educational environment in the context of full-scale war, the growth of social vulnerability of the student contingent, and the limitations of traditional one-dimensional approaches to the analysis of inequality. The aim of the study is to identify and analyze intersectional combinations of students’ social identities, as well as to determine the impact of these combinations on access to academic resources, the level of integration into the student environment, and the subjective perception of the educational process. The theoretical and methodological basis of the work is based on K. Crenshaw’s concept of intersectionality, P. Collins’ theory of the “matrix of domination,” and contemporary approaches to intersectional analysis of social inequality in education. In the study, intersectionality is considered as an analytical framework that allows identifying hidden institutional and informal mechanisms of exclusion that are not recorded within the boundaries of formal equality. The empirical study was implemented using a mixed methodological design that combines online student surveys and semi-structured interviews. This approach made it possible to determine the prevalence of intersectional inequalities and analyze the mechanisms of their reproduction at the level of everyday practices and interactions in the academic environment. The results of the study show that formal academic equality does not guarantee an equal educational experience for students who are at the intersection of several vulnerable social positions, including gender, socioeconomic status, disability, age, and experience of forced displacement. It has been found that institutional practices at universities can simultaneously mitigate and reproduce inequalities by masking them as neutral rules and procedures. The practical significance of the work lies in the possibility of using the research results to improve inclusive policies in higher education, taking into account an intersectional approach and real student experience.Item Етика турботи vs етика справедливості: пошук балансу в сучасних суспільних дискусіях(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-05-21) Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, Tetiana