Browse
Recent Submissions
Item Гідна оплата праці як базис соціально відповідальних практик бізнесу в умовах формування нової економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Скрипник, Олександр; Skrypnyk, Oleksandr; Ільєнко, Алла В’ячеславівна; Ilienko, Alla; Ильенко, Алла Вячеславовна; Саливон, Олександр Анатолійович; Salyvon, Oleksandr; Саливон, Александр Анатольевич; Гутніцький, Віталій; Hutnitskyi, VitaliiУ статті досліджено концептуальні засади та значущість гідної оплати праці як пріоритетного напряму реалізації соціально-відповідальних практик бізнес-організацій. Обгрунтовано актуальні ролі цього концепту у нових бізнес-реаліях, ключовими трендами якого є відкритість, мережевість, цифровізація та глобальність процесів. Метою дослідження є визначення ролі концепту гідної оплати праці в процесі реалізації соціально-відповідальних практик компанії. При дослідженні теоретичних підходів щодо ролі концепту гідної оплати праці для забезпечення стійкості бізнес-організацій сформовано власну точку зору відносно цінності й практичної значущості цих процесів. Визначено власне розуміння актуальності цих практик для бізнесу і суспільства. Окреслено й доповнено потенційні можливості для бізнес-організацій при активному застосуванні соціально відповідальних підходів до ведення господарської діяльності. Визначено пріоритетні напрями посилення мотивуючої ролі системи оплати праці у бізнес-організаціях. Обгрунтовано пропозицію відносно зменшення постійної частини заробітної плати і збільшення змінної, що відповідно розвиватиме можливості у працівників, які бажають і можуть заробляти, виконувати роботу з більшою віддачею. Розвинуто ідею про те, що бізнес-суб’єкти мають збільшувати частку оплати праці у собівартості продукції, підвищувати розмір реальної заробітної плати. Оскільки при зменшенні розміру реальної заробітної плати страждатимуть і бізнес-організації, при зниженні купівельної спроможності населення, знижуватимуться і обсяги реалізації продукції, зменшуватиметься дохід та прибуток. The article examines the conceptual foundations and significance of decent wages as a priority area for implementing socially responsible practices of business organizations. The study substantiates the actual role of this concept in the new business realities, the key trends of which are openness, networking, digitalization and globalization of processes. The purpose of the study is to determine the role of the concept of decent wages in the process of implementing socially responsible practices of a company. When studying theoretical approaches to the role of the concept of decent wages in ensuring the sustainability of business organizations, the author’s vision on the value and practical significance of these processes has been formed. The author’s own understanding of the relevance of these practices for business and society is determined. The potential opportunities for business organizations in the active application of socially responsible approaches to business activities are outlined and supplemented. Priority directions for strengthening the motivating role of the remuneration system in business organizations are identified. The study substantiates the proposal to reduce the fixed part of wages and increase the variable part, which will accordingly develop the ability of employees who are willing and able to earn money to perform work with greater efficiency. The idea that business entities should increase the share of labor remuneration in the cost of production and increase the amount of real wages has been developed. Since a decrease in real wages will also affect business organizations, with a decrease in the purchasing power of the population, sales volumes will decrease, and income and profits will decrease.Item Управління мотивацією персоналу у системі стратегічного менеджменту підприємства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Польгуль, Дмитро С.; Polhul, DmytroУ статті управління мотивацією розглядається через призму стратегічного управління персоналом, що є важливою складовою розвитку підприємства. Генеральна стратегія підприємства переважно представлена у вигляді довгострокової програми дій з реалізації використання і розвитку наявних ресурсів організації, але не завжди при описі стратегії беруться до уваги всі її важливі елементи. Плинність персоналу, невідповідності у процесах найму спеціалістів вищого рівня та низька залученість персоналу є також результатом недостатньої уваги до розвитку політики управління мотивацією персоналу, що відповідно стримує розвиток підприємства. Метою статті є обгрунтування значущості управління мотивацією в системі стратегічного менеджменту та розроблення науково-методичних рекомендації щодо покращення системи мотивації персоналу як ефективного інструменту забезпечення досягнення стратегічних цілей підприємства. Результатом проведених досліджень стало визначення основних етапів процесу стратегічного управління мотивацією персоналу, а саме - моніторинг вмотивованості, визначення тенденцій змін продуктивності праці від впроваджень нових систем мотивування; розрахунок економічного зиску від впровадження практик мотивації працівників. Побудована логіко-структурна схема управління мотивацією працівників у системі стратегічного менеджменту у поєднанні з періодичним моніторингом поточної мотивації працівників сприятиме посиленню ефективності розробки та реалізації як стратегії управління мотивацією. In the paper, motivation management is considered through the prism of strategic personnel management, which is an important component of enterprise development. The overall strategy of an enterprise is mainly presented in the form of a long-term program of actions to implement the use and development of the organization’s available resources, but not always when describing a strategy, all its important elements are taken into account. Staff turnover, inconsistencies in the processes of hiring high-level specialists and low staff involvement are also the result of inadequate attention to the development of personnel motivation management policies, which accordingly hinders the development of an enterprise. The purpose of the paper is to substantiate the importance of motivation management in the strategic management system and develop scientific and methodological recommendations for improving the personnel motivation system as an effective tool to ensure the achievement of a company’s strategic goals. The result of the study was the definition of the main stages of the process of strategic personnel motivation management, namely: monitoring of motivation, determination of trends in changes in labor productivity from the introduction of new motivation systems; calculation of economic benefits from the implementation of employee motivation practices. The constructed logical-structural diagram of employee motivation management in the strategic management system, combined with periodic monitoring of the current employee motivation, will enhance the effectiveness of the development and implementation of both the motivation management strategy and the overall strategy of an enterprise.Item Розвиток креативності як імператив стратегічного управління людськими ресурсами(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Петрова, Ірина Леонідівна; Petrova, Iryna; Петрова, Ирина ЛеонидовнаСтаттю присвячено розвитку креативності методами і засобами стратегічного управління людськими ресурсами. Внаслідок дії низки факторів зростає потреба кожної організації в креативності як основному джерелі її конкурентоспрожності та ділового успіху. Автор розглядає різні підходи до креативності і подає власне бачення її співвідношення з творчістю та інноваційністю. З огляду на це під креативністю розуміється не будь-яка творчість, а творчість у сфері конкретних бізнес-процесів з метою отримання прибутку (доходу) шляхом задоволення визначених потреб споживачів, як реальних, так і потенційних. На відміну від інших проявів креативності, в статті висувається і обґрунтовується ідея про креативність як стратегічний імператив, досягнення якого вимагає цілеспрямованої та скоординованої взаємодії всіх процесів у сфері управління персоналом. Для забезпечення імперативу необхідно розробляти стратегію управління людськими ресурсами, орієнтовану на креативний розвиток персоналу і організації загалом. Стратегія управління креативним розвитком персоналу дозволяє побудувати цикл креативності з певною послідовністю елементів, а також розробити механізм відтворення цього циклу. У статті аналізуються HR-технології, які сприяють розвитку креативності людських ресурсів. Новим поглядом на проблему є обґрунтування необхідності методів «м’якого» управління креативністю шляхом створення сприятливого середовища для її розвитку. The article is devoted to the development of creativity using methods and tools of strategic human resource management. As a result of a number of factors, the need for every organization to create is increasing as the main source of its competitiveness and business success. The author examines different approaches to creativity and gives her own vision of its characteristics with other related concepts. With this in mind, creativity is not just any creative action, but creativity in the field of specific business processes, focused on profit (income) by satisfying certain needs of consumers, both real and potential. Unlike other manifestations of creativity, the article puts forward and substantiates the idea of creativity as a strategic imperative, the achievement of which requires a purposeful and coordinated interaction of all processes in the field of personnel management. To ensure the imperative, it is necessary to develop a human resource management strategy focused on the creative development of personnel and the organization in general. The strategy of managing the creative development of personnel allows you to build a cycle of creativity with a certain sequence of elements, as well as to develop a mechanism for reproducing this cycle. The article analyzes HR technologies that contribute to the development of creativity of human resources. A new look at the problem is the justification of the need for methods of “soft” creativity management by creating a favorable environment for its development.Item Якість трудового життя науково-педагогічних працівників: детермінанти та показники оцінювання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Рябоконь, Іван Олександрович; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Иван Александрович; Шандар, Анна Михайлівна; Shandar, Anna; Шандар, Анна МихайловнаНові реалії, спричинені воєнними діями внаслідок російської агресії, зумовили появу несприятливих наслідків для економіки України, що негативно впливає на стан вищої освіти, зокрема, на якість трудового життя працівників цієї сфери. За таких умов Україні необхідно вжити заходів щодо покращення якості трудового життя науково-педагогічних працівників та вдосконалення методики її оцінювання. Метою статті є теоретичне обґрунтування детермінант якості трудового життя науково-педагогічних працівників та науково-методичного обгрунтування системи показників її оцінювання. У дослідженні проведено аналіз наукових підходів щодо поняття, сутності та оцінювання якості трудового життя науково-педагогічних працівників. Класифіковано детермінанти якості їх трудового життя основними з яких є фінансові, організаційно-правові, управлінські, безпекові. Виділено ключові компоненти якості трудового життя: компенсаційну (матеріальну), «гідні умови праці», «соціальна захищеність», «розвиток і самореалізація». Представлено авторський підхід до розуміння поняття якості трудового життя науково-педагогічних працівників та її оцінювання. На основі принципів «Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки», складеної Міністерством освіти і науки України, сформовано систему показників якості трудового життя науково-педагогічних працівників, що відповідають її стратегічним цілям і операційним завданням. The new realities caused by military actions as a result of russian aggression have led to adverse consequences for the Ukrainian economy, which negatively affects the state of higher education, in particular the quality of working life of workers in this area. In such circumstances, Ukraine needs to take measures to improve the quality of the working life of scientific and pedagogical workers and improve the methodology for its assessment. The purpose of the paper is to theoretically substantiate the determinants of the quality of the working life of scientific and pedagogical workers and to provide a scientific and methodological justification for the system of indicators for its assessment. The study analyzes scientific approaches to the concept, essence and assessment of the quality of the working life of scientific and pedagogical workers. It also classifies the determinants of the quality of their working life, the main of which are financial, organizational and legal, managerial, and security. The following key components of the quality of working life are identified: compensatory (material), “decent working conditions”, “social security”, “development and self-realization”. The author’s approach to understanding the concept of the quality of working life of scientific and pedagogical workers and its assessment is presented. Based on the principles of the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2021–2031, compiled by the Ministry of Education and Science of Ukraine, a system of indicators of the quality of working life of scientific and pedagogical workers has been formed that correspond to its strategic goals and operational tasks.Item Конкурентоспроможність ринку праці України в умовах сучасних глобальних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Маршавін, Юрій Миколайович; Marshavin, Yurii; Маршавин, Юрий Николаевич; Кицак, Тарас Григорович; Kytsak, Taras; Кицак, Тарас Григорьевич; Кирилюк, Володимир Вікторович; Kyryliuk, Volodymyr; Кирилюк, Владимир Викторович; Леонтенко, Ольга Михайлівна; Leontenko, Olha; Леонтенко, Ольга Михайловна; Василенко, Андрій Олександрович; Vasylenko, Andrii; Василенко, Андрей АлександровичАктуальність статті обумовлена необхідністю визначення концептуальних напрямів посилення конкурентоспроможності національного ринку праці в умовах загострення міжнародних процесів у площині суперництва за висококваліфікованих працівників та інвестиції у створення нових сучасних робочих місць. Метою статті є розробка теоретико-концептуальних засад забезпечення конкурентоспроможності національного ринку праці. Ця проблема розглядається з позиції стратегічного значення для України, оскільки відображає ключові суспільні соціально-економічні процеси та формує передумови досягнення цілей сталого розвитку. У результаті аналізу державної політики України щодо подолання негативних наслідків пандемії для сфери зайнятості і ринку праці зауважено на її неефективних практиках - коронавірусні обмеження були реалізовані на фоні повного відсторонення держави від реальної фінансової допомоги та ефективних заходів щодо підтримки сфери зайнятості. Зазначено основні причини, які стримують залучення зарубіжних інвестицій для створення нових робочих місць - диспропорція попиту та пропозиції; деструктивність процесів соціального діалогу на ринку праці; низька якістю трудового законодавства, низька показники зайнятості та величезний обсяг тіньового сегменту. Розроблено рекомендації щодо використання практичних інструментів розвитку конкурентних переваг ринку праці України - посилення професійно-кваліфікаційних якостей робочої сили, модернізація державної політики залучення капітальних інвестицій, подолання тіньового сегменту ринку праці, удосконалення законодавчо-нормативного регулювання дистанційної праці, розвиток цифрових платформ зайнятості, впровадження прогресивних зарубіжних практик регулювання ринку праці в умовах пандемічних обмежень. The relevance of the article is due to the need to determine the conceptual directions for strengthening the competitiveness of the national labor market in the context of intensifying international processes in the area of competition for highly qualified workers and investments in the creation of new modern workplaces. The purpose of the article is to develop the theoretical and conceptual foundations of ensuring the competitiveness of the national labor market. This problem is considered from the position of strategic importance for Ukraine, as it reflects the key societal socio-economic processes and forms the prerequisites for achieving the goals of sustainable development. As a result of the analysis of the state policy of Ukraine to overcome the negative consequences of the pandemic for the employment sector and the labor market, its ineffective practices were noted – the coronavirus restrictions were implemented against the background of the complete withdrawal of the state from real financial assistance and effective measures to support the employment sector. The main reasons that hold back the attraction of foreign investments for the creation of new jobs are indicated such as the disproportion of demand and supply; destructiveness of social dialogue processes in the labor market; low quality of labor legislation, low employment rates and a huge volume of the shadow segment. Recommendations have been developed on the use of practical tools for the development of the competitive advantages of Ukraine’s labor market, namely, strengthening the professional and qualification qualities of the workforce, modernizing the state policy of attracting capital investments, overcoming the shadow segment of the labor market, improving the legal and regulatory regulation of remote work, developing digital employment platforms, introducing progressive foreign practices of regulating the labor market in conditions of pandemic restrictions.