Кафедра банківської справи та страхування
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Центральні банки світу у просуванні інклюзивного зеленого фінансування економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-05-21) Білошапка, Вікторія Степанівна; Biloshapka, ViktoriiaItem Роль банків у забезпеченні сталого розвитку(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2023-04-27) Циганова, Надія Вікторівна; Tsyhanova, NadiiaItem State-owned banks in the global financial system(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2026) Prymostka, Lyudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена ОлександрівнаThis article examines the characteristics of various models of public sector banking that have emerged in countries and regions around the world. Public sector banks remain a vital component of the global financial system, owing to their unique role in the economy as an instrument for advancing public interests. The following features are examined: the German model as a classic example of successful state banking with a focus on regional development; the Chinese model as an example of a large-scale state banking sector aimed at supporting rapid economic growth; and the Indian model, where banks successfully demonstrate a steady trend towards reducing non-performing loans (NPLs). A comparison of key financial indicators of state-owned and private banks reveals the advantages and limitations of the state banking sector under different economic conditions. It has been established that the state’s share varies significantly across different regions of the world, ranging from 15–24% in developing countries to over 50% in China and India. Over the past decades, the share of state-owned banks worldwide has been gradually decreasing. In Ukraine, state-owned banks account for over half of the banking sector’s assets as of early 2026, which is an unusually high figure for a market economy. The key financial indicators of Ukraine’s state-owned banks have been analysed. It is concluded that, during a period of martial law, a high level of state participation ensures stability during macroeconomic instability, enables the financing of the defence-industrial complex, facilitates the implementation of business support programmes, and builds financial capacity for the country’s post-war reconstruction. The strategic direction for the further reform of the domestic banking sector is the gradual reduction of state presence through privatisation, which is in line with Ukraine’s commitments to the IMF under the ‘ ’ programme and the recommendations of the EBRD, whilst the key areas of reform should be improving the efficiency, transparency and accountability of the banking system. Досліджено особливості різних моделей функціонування банків державного сектору, які сформувалися в країнах та регіонах світу. Державні банки залишаються важливою складовою глобальної фінансової системи, що зумовлено їх унікальною роллю в економіці як інструменту реалізації державних інтересів. Розглянуто особливості: німецької моделі як класичного прикладу успішного державного банківництва з фокусом на регіональний розвиток; китайської моделі як прикладу масштабного банківського державного сектору, спрямованого на підтримку швидкого економічного зростання; індійської моделі, де банки успішно демонструють стійку тенденцію до зниження непрацюючих кредитів (NPL). За результатами порівняння ключових фінансових показників державних і приватних банків виявлено переваги та обмеження банківського державного сектору в різних економічних умовах. Встановлено, що частка держави суттєво відрізняється в різних регіонах світу, коливаючись від 15–24% у країнах, що розвиваються, до понад 50% в Китаї та Індії. За останні десятиріччя частка державних банків у світі поступово зменшується. В Україні державні банки концентрують понад половину активів банківського сектору на початок 2026 року, що є нетипово високим показником для ринкової економіки. Проаналізовано ключові фінансові показники державних банків України. Зроблено висновок, що у період військового стану високий рівень державної участі забезпечує стійкість у період макроекономічної нестабільності, дозволяє фінансувати оборонно-промисловий комплекс, реалізувати програми підтримки бізнесу та нарощувати фінансовий потенціал для повоєнної відбудови країни. Стратегічним вектором подальшого реформування вітчизняного банківського сектору є поступове зменшення державної присутності через приватизацію, що відповідає зобов’язанням перед МВФ та рекомендаціям ЄБРР, а ключовими напрямами реформи має бути підвищення ефективності, прозорості та підзвітності банківської системи.Item Розвиток державних кредитних програм підтримки малого і середнього бізнесу в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-03) Медко, Михайло Богданович; Medko, Mykhailo; Ходакевич, Сергій ІвановичДисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних засад і розробленню науково-практичних положень щодо розвитку та модернізації державних кредитних програм підтримки малого і середнього бізнесу в Україні на основі ризик-орієнтованого, адресного, модульного та фіскально керованого підходу, спрямованого на подолання кредитного розриву, підвищення додатковості фінансування, посилення інвестиційної спрямованості підтримки та забезпечення результативної участі МСБ у відновленні економіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні цілісного підходу до розвитку державних кредитних програм підтримки малого і середнього бізнесу, що поєднує адресну ідентифікацію цільових сегментів МСБ, банківську експертизу оцінювання кредитоспроможності, ризик-орієнтований розподіл державної підтримки, фіскальну керованість програм, цифровий трекінг результатів і орієнтацію на досягнення вимірюваного соціально-економічного ефекту. The thesis is devoted to deepening the theoretical and methodological foundations and developing scientific and practical provisions for the development and modernization of state credit programs supporting small and medium enterprises (SMEs) in Ukraine. This is achieved through a risk-oriented, targeted, modular, and fiscally managed approach aimed at overcoming the credit gap, increasing financing additionality, strengthening the investment orientation of support, and ensuring the effective participation of SMEs in economic recovery. The scientific novelty of the results lies in the formation of an integrated approach to developing state credit programs for SME support, which combines the precise identification of target SME segments, banking expertise in creditworthiness assessment, risk-oriented allocation of state support, fiscal manageability of programs, digital tracking of outcomes, and an orientation toward achieving a measurable socio-economic impact.Item Банківське кредитування зелених проєктів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-08-28) Слєсар, Вячеслав Миколайович; Sliesar, Viacheslav; Примостка, Людмила ОлександрівнаДисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних засад банківського кредитування зелених проєктів та розробленню практичних рекомендацій його розвитку в Україні, спрямованих на підвищення ефективності фінансування, мінімізацію екологічних і фінансових ризиків. В умовах зростання глобальних екологічних викликів та досягнення цілей сталого розвитку банківське кредитування зелених проєктів набуває все більшої актуальності. Розвиток зеленого кредитування в Україні потребує гармонізації національного регуляторного середовища з вимогами ЄС, впровадження ESG-принципів в банківську діяльність та адаптації кращих міжнародних практик фінансування сталого розвитку. The dissertation is devoted to the study of the theoretical and methodological foundations and practical aspects of bank lending for green projects in the context of the transformation of the financial sector and the transition to the principles of sustainable development. The research has generated new scientifically substantiated results of both theoretical and practical significance. The scientific novelty of the obtained results lies in the further development of theoretical provisions and the improvement of methodological approaches to bank lending for green projects through the integration of ESG criteria into the lending process, the systematization of the economic essence and principles of green lending, the substantiation of mechanisms for assessing environmental risks and the impact of projects on sustainable development, as well as the enhancement of bank credit risk management instruments in the context of achieving sustainable development goals and supporting the post-war reconstruction of Ukraine. The study presents a scientifically substantiated approach to the standardization of environmental lending procedures, taking into account the principles of the EU Taxonomy, ESG criteria, and national decarbonization priorities. It also substantiates the functional role of green bank lending within the green finance system by supplementing the classical economic functions of credit (redistributive, reproductive, and emission functions) with an environmental function aimed at ensuring the reproduction of environmental capital and financing environmental protection measures.Item Управління фінансовими ризиками компаній у періоди макроекономічної нестабільності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-08-27) Лилак, Назарій Васильович; Lylak, Nazarii; Терещенко, Олег ОлександровичУ кваліфікаційній науковій праці досліджено теоретико-методичні засади управління фінансовими ризиками компаній у періоди макроекономічної нестабільності, побудовано модель структурного зламу для кількісної оцінки чутливості інтегрального показника фінансового стану до макроекономічних шоків та обґрунтовано систему управління фінансовим ризиками компаній зі smart management як технологічною платформою. Актуальність дослідження зумовлена поєднанням комплексу чинників, які зумовили шоковий вплив на реальний сектор економіки в цілому та на електроенергетичні підприємства зокрема. Йдеться перш за все про повномасштабну воєнну агресію 2022 р., фізичне руйнування інфраструктури, різке підвищення облікової ставки Національного банку України, девальвацію гривні, структурну реформу ринку електричної енергії та зміну моделей тарифного регулювання. Водночас, підприємства різних форм власності, моделей тарифного регулювання і структури капіталу демонструють якісно різну реакцію на однакові макроекономічні шоки, які провокують інфляційні, валютні та процентні ризики у короткотривалому періоді. У науковій літературі до цього часу не була достатньо досліджена проблематика кількісної оцінки чутливості фінансового стану підприємств енергетичного сектору до впливу макроекономічних чинників з урахуванням зміни стану макросередовища, зумовленої воєнним шоком. The qualifying scientific work examines the theoretical and methodological foundations of financial risk management of companies in periods of macroeconomic instability, constructs a structural break model for the quantitative assessment of the sensitivity of the integral financial-state indicator to macroeconomic shocks, and substantiates a system of financial risk management of companies with smart management as its technological platform. The relevance of the research is determined by the combination, over 2018 – 2025 in Ukraine, of the structural reform of the electricity market, the full-scale military aggression from 24 February 2022, the physical destruction of infrastructure, the abrupt increase in the discount rate of the National Bank of Ukraine, the devaluation of the hryvnia, and the change in tariff regulation models. The overlap of inflationary, currency, and interest rate shocks within a short period creates a situation in which enterprises with different forms of ownership, tariff regulation models, and capital structures react in qualitatively different ways to identical macroeconomic shocks. The scientific literature has not yet sufficiently examined the quantitative assessment of the sensitivity of the financial state of energy sector enterprises to the impact of macroeconomic factors, taking into account the change in the state of the macroenvironment caused by the wartime shock of 2022.Item Детермінанти розвитку ринку криптовалют(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-09) Лук'янчук, Денис Юрійович; Lukianchuk, Denys; Лавренюк, Владислав ВолодимировичДисертацію присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад дослідження ринку криптовалют як динамічного сегмента гібридної архітектури цифрових фінансів та у розробленні науково-методичних і прикладних положень щодо визначення детермінант його розвитку, оцінювання структурної зрілості, ліквідності, ризиків, інституційної придатності та регуляторної інтегрованості в умовах трансформації фінансового посередництва. Обґрунтовано, що криптовалютний ринок поступово трансформується з відносно вузького сегмента спекулятивного обігу токенів у складну гібридну фінансову систему, у межах якої взаємодіють блокчейн-інфраструктура, децентралізовані фінанси, стейблкоїни, CBDC, токенізація реальних активів, кастодіальні сервіси, ончейн-аналітика, регуляторні режими та інституційні механізми довіри. У зв’язку з цим доведено, що наукового осмислення потребує не лише сам факт появи цифрових активів, а й здатність криптовалютного ринку забезпечувати ліквідність, виконуваність зобов’язань, прозорість ризиків, фінансову стійкість і сумісність із традиційною фінансовою системою. The dissertation is devoted to deepening the theoretical and methodological foundations for studying the cryptocurrency market as a dynamic segment of the hybrid architecture of digital finance, as well as to developing scientific-methodological and applied provisions for identifying the determinants of its development and assessing its structural maturity, liquidity, risks, institutional suitability, and regulatory integration under conditions of transformation in financial intermediation. It is substantiated that the cryptocurrency market is gradually transforming from a relatively narrow segment of speculative token circulation into a complex hybrid financial system within which blockchain infrastructure, decentralized finance, stablecoins, CBDCs, tokenization of real-world assets, custodial services, on-chain analytics, regulatory regimes, and institutional mechanisms of trust interact. In this regard, it is proved that scientific reflection is required not only on the very fact of the emergence of digital assets, but also on the cryptocurrency market’s capacity to ensure liquidity, enforceability of obligations, risk transparency, financial resilience, and compatibility with the traditional financial system.Item Банківсько-страхова інтеграція у розвитку non-life страхування(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-01) Шуляк, Дмитро Антонович; Shuliak, Dmytro; Охрименко, Ірина БорисівнаДисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних засад банківсько-страхової інтеграції як чинника розвитку non-life страхування, удосконаленню методичних підходів до оцінювання результатів інтеграційної взаємодії банків і страхових компаній та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо посилення ролі страховиків в умовах цифрової трансформації фінансового ринку. This dissertation is devoted to the development of the theoretical and methodological foundations of banking-insurance integration as a factor in the development of non-life insurance, the refinement of methodological approaches to evaluating the results of integration between banks and insurance companies, and the justification of practical recommendations for strengthening the role of insurers in the context of the digital transformation of the financial market.Item Управління активами і пасивами банку в умовах турбулентності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-01) Ярошенко, Сергій Сергійович; Yaroshenko, Serhii; Охрименко, Ірина БорисівнаДисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання, що полягає у розвитку теоретико-методологічних засад, удосконаленні методичного забезпечення та розробленні практичних рекомендацій з управління активами і пасивами банку в умовах турбулентності. У межах дослідження особливу увагу приділено формуванню цілісного наукового підходу до переосмислення ролі ALM у забезпеченні стійкості, адаптивності та збалансованого розвитку банківських установ у середовищі підвищеної невизначеності. This dissertation addresses a significant scientific problem by advancing the theoretical and methodological foundations of bank asset and liability management, improving its methodological support, and developing practical recommendations for enhancing asset and liability management under conditions of turbulence. Particular emphasis is placed on establishing a comprehensive scientific framework for reconceptualising the role of asset and liability management (ALM) in strengthening the resilience, adaptability, and balanced development of banking institutions operating in an environment characterised by heightened uncertainty.Item Державні кредитні програми у відновленні економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-03) Мецгер, Євген Володимирович; Metsher, Yevhen; Краснова, Ірина ВікторівнаДисертацію присвячено дослідженню державних кредитних програм як інституційного механізму фінансового забезпечення відновлення економіки України. Необхідність такого дослідження зумовлена воєнними шоками, руйнуванням активів, погіршенням заставної бази, регіональною неоднорідністю ризиків, обмеженістю довгострокового фондування та недостатньою здатністю ринкового кредитування самостійно забезпечити потреби бізнесу, домогосподарств і відновлювальних проєктів у доступному фінансуванні. За таких умов державні кредитні програми набувають значення не лише як інструменти здешевлення кредиту, а як складна система впливу на вартість, доступність, строковість, ризиковий профіль і напрями кредитування. У роботі обґрунтовано, що державні кредитні програми мають розглядатися не як сукупність окремих пільгових кредитів або тимчасових антикризових заходів, а як режимно-адаптивна система керованого розподілу кредитного ризику, бюджетної відповідальності та соціально-економічного ефекту. Такий підхід орієнтований на підтримання кредитної трансмісії, корекцію провалів кредитного ринку, мобілізацію приватного й міжнародного капіталу, збереження ринкової дисципліни банків та спрямування кредитних ресурсів на пріоритети відновлення економіки України. This thesis examines state credit programs as an institutional mechanism for financing the recovery of Ukraine’s economy. The need for this research is driven by wartime shocks, the destruction of productive assets, the deterioration of collateral quality, regional disparities in risk exposure, limited availability of long-term funding, and the inability of market-based lending alone to provide businesses, households, and recovery projects with adequate access to affordable finance. Under these circumstances, state credit programs assume a role extending beyond conventional interest rate subsidies, functioning instead as a comprehensive system influencing the cost, accessibility, maturity, risk profile, and allocation of credit. The thesis substantiates that state credit programs should be viewed not as a collection of isolated subsidized loans or temporary anti-crisis measures, but as a regime adaptive system for the managed allocation of credit risk, fiscal responsibility, and socioeconomic impact. Such an approach is designed to preserve the credit transmission mechanism, address market failures in credit markets, mobilize private and international capital, maintain banks’ market discipline, and channel credit resources towards Ukraine’s economic recovery priorities.Item Вплив політик захисту прав споживачів фінансових послуг на рівень непрацюючих кредитів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-29) Муріна, Анна Володимирівна; Murina, Anna; Примостка, Людмила ОлександрівнаДисертацію присвячено дослідженню політик захисту споживачів фінансових послуг як багатокомпонентної системи регулювання з цільовою орієнтацією на фінансовий добробут споживачів. Необхідність таких політик зумовлена нерівністю переговорної сили між фінансовими установами та споживачами й інформаційною асиметрією, які разом створюють системні ризики негативних результатів від користування фінансовими послугами. З огляду на обмеженість міжнародно порівнянних даних про цільовий показник політик, фінансовий добробут, для оцінювання їх ефективності обґрунтовано використання частки непрацюючих кредитів як доступний показник негативних результатів фінансових послуг, що узагальнює такі результати як для домогосподарств, так і для суб’єктів господарювання. Емпіричну базу дослідження сформовано на основі даних міжнародних опитувань Світового банку «Фінансова інклюзія та захист споживачів» (Financial Inclusion and Consumer Protection – FICP), що проводяться серед регуляторів фінансових ринків раз на п’ять років. До аналізу включено всі публічно доступні результати таких опитувань, а саме за 2017 та 2022 роки, на основі яких побудовано індекси за дев’ятьма напрямами політик захисту споживачів фінансових послуг: сприяння фінансовій інклюзії, сприяння фінансовій грамотності, вимоги до розкриття інформації, кредитне звітування, перевірка достатньої платоспроможності, обмеження вартості кредитів, справедливе ставлення, врегулювання спорів та регуляторна спроможність. Крім того, до аналізу включено макроекономічні та інституційні показники з баз даних Світового банку «Світові показники розвитку» (World Development Indicators), «Світові показники врядування» (Worldwide Governance Indicators), «Показники умов ведення бізнесу» (Doing Business) та Міжнародного валютного фонду «Показники фінансової стійкості» (Financial Soundness Indicators). The dissertation examines financial consumer protection policies as a multicomponent regulatory system oriented toward improving consumer financial well-being. The need for such policies arises from inequality of bargaining power between financial institutions and consumers, as well as information asymmetry, which together generate systemic risks of adverse outcomes from the use of financial services. Given the limited availability of internationally comparable data on financial well-being as a policy objective, the study justifies the use of the non-performing loans (NPL) ratio as a reasonable proxy indicator of adverse outcomes associated with financial services, reflecting the outcomes for both households and corporate segments. The empirical framework is based on data from the World Bank’s Financial Inclusion and Consumer Protection (FICP) surveys conducted among financial sector regulators every five years. The analysis includes all publicly available survey waves (2017 and 2022), which are used to construct indices across nine policy areas: financial inclusion, financial literacy, disclosure requirements, credit reporting, affordability, price regulation, fair treatment, dispute resolution, and regulatory capacity. In addition, macroeconomic and institutional variables are incorporated from the World Bank’s World Development Indicators, Worldwide Governance Indicators, Doing Business database, and the IMF’s Financial Soundness Indicators.Item Токенізація активів у системі інвестиційного забезпечення ринку нерухомості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-03-27) Фарберов, Ігор; Farberov, IhorВ тезах досліджено токенізацію як інструмент трансформації інвестиційного забезпечення ринку нерухомості. Визначено економічну сутність токенізації та її технологічну основу, зокрема роль блокчейн-технологій і смарт-контрактів у автоматизації інвестиційних процесів. Проаналізовано ключові переваги токенізації, серед яких підвищення ліквідності активів, зниження трансакційних витрат і розширення доступу до інвестицій. Узагальнено практичні кейси впровадження токенізованих моделей та окреслено регуляторні обмеження їх розвитку. Обґрунтовано перспективи поширення токенізації як інструменту залучення інвестицій у сфері нерухомості. The theses examine tokenization as a tool for transforming the investment support of the real estate market. The economic essence of tokenization and its technological foundation are defined, in particular the role of blockchain technologies and smart contracts in the automation of investment processes. The key advantages of tokenization are analyzed, including increased asset liquidity, reduced transaction costs, and expanded access to investment opportunities. Practical cases of implementing tokenized models are generalized, and regulatory constraints on their development are outlined. The prospects for the expansion of tokenization as an investment attraction tool in the real estate sector are substantiated.Item Якісні критерії економічної оцінки спортивної результативності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-03-27) Смирнов, Євген Євгенович; Smyrnov, YevhenСучасні реформи, що охоплюють усі сфери життя України - від економіки до політики - знайшли відображення й у спорті. У сучасному спорті нематеріальні критерії - такі як соціальний ефект, інфраструктурний розвиток, репутація, мотивація та комерційна привабливість - стають ключовими в оцінці результатів. У статті аналізується, як ці якісні чинники впливають на успіх спортсменів. Дослідження спрямоване на те, аби визначити, як соціальний ефект, розвиток інфраструктури та комерційна привабливість доповнюють фінансові та якісні підходи до оцінки спортивної результативності. Modern reforms that cover all spheres of life in Ukraine - from economics to politics - have also found their reflection in sports. In modern sports, intangible criteria - such as social effect, infrastructure development, reputation, motivation, and commercial attractiveness - are becoming key in assessing results. The article analyzes how these qualitative factors affect the success of athletes. The study aims to determine how social effect, infrastructure development, and commercial attractiveness complement financial and qualitative approaches to assessing sports performance.Item Цифрове лідерство в банку: нові виклики та компетенції в еру диджиталізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-03-27) Білошапка, Вікторія Степанівна; Biloshapka, ViktoriiaРозглянуто поняття цифрового лідерства в еру диджиталізації. Вказано, що воно передбачає значні зміни відносин керівника та співробітників, у тому числе лідерських моделей поведінки. Зроблено висновок, що роль цифрового лідерства полягатиме у полегшенні умов праці та підтримці мотивації співробітників до досягнення бажаних для організації цілей. Автор демонструє потенціал використання концепту цифрового лідерства в умовах диджиталізації. The concept of digital leadership in the era of digitalization is considered. It is indicated that it involves significant changes in the relationship between the manager and employees, including leadership behavior models. It is concluded that the role of digital leadership will be to facilitate working conditions and support employee motivation to achieve the goals desired for the organization. The author demonstrates the potential of using the concept of digital leadership in the era of digitalization.Item Вплив блокчейн-технологій на розвиток фінансового сектору України(Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, 2024-05-23) Середюк, І. О.; Демченко, Віталія Олександрівна; Demchenko, VitaliiaItem Вплив фінансової нестабільності на інвестиційний клімат(Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, 2024-05-23) Воробйов, М. О.; Демченко, Віталія Олександрівна; Demchenko, VitaliiaItem Медичне страхування в Україні: основні виклики та перспективи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-09) Кривошлик, Тетяна Дмитріївна; Kryvoshlyk, Tetiana; Воловодівський, І.Item Key determinants of the Ukrainian financial ecosystem transformation in the context of modern challenges(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Sandul, Mariia; Сандул, Марія Станіславівна; Bielinskyi, Andrii; Бєлінський, АндрійThe transformation of Ukraine’s financial ecosystem has become a defining process in the country’s adaptation to the turbulent geopolitical, economic, and technological environment of recent years. The study aims to identify the key determinants of the financial ecosystem transformation in Ukraine under the combined influence of wartime risks, regulatory reforms, and global digitalization trends. A mixed methodological approach was applied, integrating: (1) bibliometric mapping of global research using the Scopus database and VOSviewer software; (2) comparative analysis of financial ecosystems across countries; and (3) empirical assessment of Ukraine’s financial sector dynamics based on official statistics from the National Bank of Ukraine, the World Bank, etc. The results indicate that the transformation of Ukraine’s financial ecosystem is driven by multidimensional determinants operating at technological, institutional, regulatory, and behavioural levels. Digitalization has significantly expanded access to financial services and enhanced resilience during wartime, while institutional and regulatory reforms, particularly those aligned with EU standards on ESG and digitalization, have strengthened transparency, governance, and investor confidence. Ukraine’s financial ecosystem remains bank-dominated, yet non-bank financial institutions are gaining a growing strategic role, especially in consumer lending and SME finance. At the same time, behavioural determinants such as financial literacy and public trust can either reinforce or constrain transformational processes. The study concludes that the transformation of Ukraine’s financial ecosystem is not a situational response to shocks but a policy-driven, digitally oriented, and institutionally anchored process unfolding within the broader trajectory of post-war recovery and European integration. The findings contribute to the academic understanding of financial ecosystem transformation in conflictaffected economies and provide an evidence-based summary of its key determinants aimed at ensuring long-term financial stability. Трансформація фінансової екосистеми України стала визначальним процесом в адаптації країни до турбулентного геополітичного, економічного та технологічного середовища останніх років. Метою дослідження є визначення ключових детермінант трансформації фінансової екосистеми в Україні під спільним впливом ризиків воєнного часу, регуляторних реформ і глобальних тенденцій цифровізації. У роботі застосовано змішаний методологічний підхід, що інтегрує: (1) бібліометричне картування глобальних досліджень із використанням бази даних Scopus і програмного забезпечення VOSviewer; (2) порівняльний аналіз фінансових екосистем у різних країнах; і (3) емпіричну оцінку динаміки фінансового сектора України на основі офіційної статистики Національного банку України, Світового банку тощо. Результати показують, що трансформація фінансової екосистеми України зумовлена багатовимірними детермінантами, що діють на технологічному, інституційному, регуляторному та поведінковому рівнях. Цифровізація значно розширила доступ до фінансових послуг і підвищила стійкість під час воєнного часу, водночас інституційні та регуляторні реформи, зокрема ті, що відповідають стандартам ЄС щодо ESG та цифровізації, посилили прозорість, управління й довіру інвесторів. Фінансова екосистема України залишається переважно банківською, проте небанківські фінансові установи відіграють дедалі більшу стратегічну роль, особливо в споживчому кредитуванні та фінансуванні малого й середнього бізнесу. Водночас поведінкові детермінанти, такі як фінансова грамотність і громадська довіра, можуть і посилювати, і стримувати трансформаційні процеси. Висновки дослідження свідчать, що трансформація фінансової екосистеми України є не ситуативною реакцією на шоки, а політично обумовленим, цифрово орієнтованим та інституційно закріпленим процесом, що розгортається в рамках ширшої траєкторії майбутнього повоєнного відновлення та європейської інтеграції. Результати дослідження сприяють академічному розумінню трансформації фінансової екосистеми в економіках, що постраждали від конфліктів, та надають обґрунтований доказами виклад її ключових детермінант для забезпечення тривалої фінансової стабільності.Item Роль FinTech у подоланні бар’єрів фінансової інклюзії(Чернігівський національний технологічний університет, 2025) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Сударкін, Георгій Денисович; Sudarkin, HeorhiiМета статті – дослідити роль FinTech у подоланні бар’єрів фінансової інклюзії в Україні, зокрема в умовах глибокої кризи, спричиненої повномасштабною війною. Обґрунтовано, що війна створила катастрофічні структурні бар’єри (руйнування інфраструктури, масове переміщення населення), посиливши фінансову ексклюзію. На основі аналізу даних НБУ, Світового банку та інших джерел доведено компенсаторну роль FinTech (мобільний банкінг, електронні гаманці, G2P-платформи) у підтримці транзакційної інклюзії. Одночасно виявлено наявність «цифрового парадокса»: формальний доступ через технології не завжди трансформується у стале використання послуг через поведінкові та когнітивні бар’єри. Методологічно дослідження ґрунтується на системному та інституційному підходах. Систематизовано ключові FinTech-інструменти та їхній вплив на подолання різних типів бар’єрів (територіальних, інформаційних, поведінкових). Висновки підтверджують, що FinTech трансформується в елемент фінансової резильєнтності України. Для максимізації інклюзивного ефекту необхідна синергія UX-орієнтованих FinTech-рішень, державних G2P-програм, підвищення цифрової фінансової грамотності та розвитку адаптивного регулювання. The full-scale war in Ukraine has acted as a catalyst for a deep structural crisis, creating catastrophic barriers to financial inclusion through the large-scale destruction of banking infrastructure and the mass displacement of millions of people. This study aims to investigate the compensatory and transformative role of financial technologies (FinTech) in maintaining and developing financial inclusion under these extreme conditions. The research is based on a systematic analysis of data from the National Bank of Ukraine, the World Bank, and official statistics for the period 2022-2024, using institutional and comparative methods. The empirical analysis confirms that FinTech has become a critical adaptive mechanism. While the number of bank branches decreased by 69%, the network of POS-terminals expanded by 574%, and the share of non-cash transactions reached 65%. A strong correlation (r=0.92) was found between the penetration of mobile banking and the financial inclusion index (0.83 in 2024). Government-to-Person (G2P) digital platforms, primarily "Diia," served as a powerful catalyst, enabling the opening of over 12 million digital accounts for IDPs and pensioners and digitizing 65% of social payments. However, the study identifies a significant "digital paradox" of financial inclusion. Despite widespread formal access, sustainable usage remains limited: 68% of recipients of state aid immediately cash out digital transfers, and 42% of users aged 65+ use only 1-2 basic functions of banking apps. This indicates that behavioral and cognitive barriers (lack of trust, digital literacy, adaptive interfaces) now dominate over infrastructural ones. The article provides a systematic classification of FinTech tools (mobile banking, AI-scoring, open banking APIs, blockchain solutions, UX-oriented services with biometrics) and maps them against specific barriers (territorial, informational, institutional, behavioral). The Ukrainian model's uniqueness lies in the observed *G2P-FinTech synergy*, where state payments act as an initial driver of digital onboarding. The main conclusion is that FinTech in Ukraine is evolving from an innovative niche into a systemic factor of financial resilience and inclusive recovery. Its full potential can be realized only under conditions of a supportive institutional ecosystem, which includes adaptive regulation (e.g., Law №4465-IX), robust digital infrastructure, enhanced financial and digital literacy programs, and strong cybersecurity measures. The study argues for the necessity of transitioning from fragmented initiatives to a holistic national policy that integrates technological solutions, regulatory innovations, and educational campaigns into a coherent strategy for post-war financial inclusion.Item Оцінка фінансової стійкості фонду гарантування вкладів в Україні(Мукачівський державний університет, 2025) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Карпенко, Діана Сергіївна; Karpenko, Diana; Тараненко, Лідія Юріївна; Taranenko, LidiiaСтаття присвячена оцінці фінансової стійкості ФГВФО як ключового елементу стабільності банківського сектору України та захисту заощаджень населення. Актуальність зумовлена зростанням контингентних зобов’язань Фонду в умовах війни, макрофінансової нестабільності, концентрації депозитів у системно важливих банках та обмеженої ліквідності активів неплатоспроможних банків. Фінансова стійкість Фонду визначена як динамічна інституційна характеристика, що відображає його здатність забезпечувати своєчасне виконання гарантійних зобов'язань за базових та кризових макроекономічних сценаріїв. Аналіз динаміки депозитної бази у 2022–2025 рр. виявив зростання потенційних зобов'язань Фонду, концентраційні ризики та проблеми ліквідності. Доведено зниження ресурсної бази через неефективне управління активами банкрутів, що нарощує фіскальні ризики. Запропоновано: впровадження багатосценарного аналізу стійкості, посилення ризик-орієнтованих внесків банків, застосування стратегій P&A та механізму перехідного банку відповідно до принципу найменших витрат. The article provides a comprehensive assessment of the financial stability of the Deposit Guarantee Fund of Ukraine (DGF) as a key institutional component of banking sector stability and depositor protection. The relevance of the study is driven by the increasing systemic risks faced by the Ukrainian financial system under conditions of full-scale war, prolonged macro-financial instability, growing concentration of deposits in systemically important banks, and limited market liquidity of assets from failed banks. The study substantiates that the financial stability of a deposit guarantee system should not be interpreted solely as a static balance between assets and liabilities. Instead, it should be understood as a dynamic institutional capability to meet guarantee obligations under various macroeconomic and financial scenarios, including crisis and systemic shocks. Particular attention is paid to international methodological approaches to assessing the resilience of deposit insurance systems, especially balance-sheet analysis and stress testing as recommended by the International Association of Deposit Insurers. The institutional role of the DGF within Ukraine’s financial safety architecture is analyzed, highlighting its function as a countercyclical stabilizer that transforms potential banking shocks into manageable financial obligations. Empirical analysis of deposit base dynamics for 2022–2025 reveals a 58,3% increase in guaranteed deposits, reaching UAH 1534,8 billion, with large deposits exceeding UAH 600000 growing by 177,1%. This trend significantly increases concentration risks and potential contingent liabilities of the Fund. The article also demonstrates that the financial stability of the DGF is closely linked to the effectiveness of asset management of failed banks. High discounts in asset sales and delays in liquidation processes reduce recovery values and increase pressure on the Fund’s liquidity. The findings confirm that the financial stability of the DGF is an integrated category combining depositor protection, banking system stability, and fiscal security. The study emphasizes the need for a formalized multi-scenario assessment framework to enhance the resilience of the deposit guarantee system in Ukraine under conditions of elevated systemic risk.