Кафедра бізнес-економіки та підприємництва

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/19

Browse

Now showing 1 - 20 of 2592

Третя місія університету в контексті інтернаціоналізації та євроінтеграції: формування інклюзивного освітнього й наукового середовища
(Хмельницький національний університет, 2026) Рєпіна, Інна Миколаївна; Riepina, Inna; Востряков, Олександр Володимирович; Vostriakov, Oleksandr; Будяєв, Максим Олександрович; Budiaiev, Maksym
У статті досліджено еволюцію та сучасний зміст третьої місії університету в умовах інтернаціоналізації та євроінтеграції системи вищої освіти. Обґрунтовано, що в сучасному європейському освітньому просторі третя місія університету виходить за межі традиційного трансферу знань і набуває інтегруючого характеру, поєднуючи освітню, наукову та соціальну діяльність закладів вищої освіти. Особливу увагу приділено формуванню інклюзивного освітнього й наукового середовища як ключового напряму реалізації третьої місії в контексті міжнародної співпраці та європейських цінностей. На основі системного та інституційного підходів проаналізовано наукові підходи до трактування третьої місії університету, інтернаціоналізації та соціального виміру вищої освіти. Узагальнено європейські та українські практики реалізації третьої місії, виявлено основні проблеми її інституціоналізації в умовах євроінтеграції. Розроблено авторську концептуальну модель третьої місії університету, у якій третя місія визначена як інституційне ядро, що поєднує процеси інтернаціоналізації та формування інклюзивного освітнього й наукового середовища. Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання під час формування стратегій розвитку університетів, удосконалення політик інтернаціоналізації та впровадження інклюзивних практик у закладах вищої освіти в умовах європейської інтеграції. The ongoing transformation of higher education systems under the influence of globalization, internationalization, and European integration has led to a fundamental reconsideration of the role of universities in contemporary socio-economic development. In addition to their traditional functions of teaching and research, universities are increasingly expected to contribute to social cohesion, sustainable development, and inclusive growth. Within this context, the concept of the university’s third mission has gained particular relevance, reflecting the expanding societal role of higher education institutions and their responsibility toward diverse stakeholders at local, national, and international levels. The purpose of this article is to provide a theoretical and methodological substantiation of the university’s third mission in the context of internationalization and European integration, with a special focus on the formation of an inclusive educational and research environment. The study addresses the growing need to integrate social responsibility and inclusivity into internationalization strategies of universities, especially in countries undergoing European integration processes, such as Ukraine. The research is grounded in systemic and institutional approaches, which make it possible to conceptualize the third mission as an integrated and cross-cutting institutional function rather than a peripheral or supplementary activity. General scientific methods of analysis, synthesis, abstraction, and logical generalization are applied to examine contemporary academic perspectives on the third mission of universities, internationalization, and the social dimension of higher education. Comparative and structural-functional analysis is used to explore European and Ukrainian practices of implementing the third mission, while content analysis of strategic and policy documents of the European Union and Ukraine allows the identification of key priorities related to inclusivity, openness, and international cooperation. The findings of the study demonstrate that internationalization should not be interpreted solely as a mechanism for enhancing the global competitiveness and visibility of universities. Instead, it should be closely linked to the social mission of higher education and the principles of inclusivity that underpin the European Higher Education Area and the European Research Area. Inclusive educational and research environments are shown to be a critical outcome of the effective implementation of the third mission, ensuring equal access to education, research participation, academic mobility, and international collaboration for diverse social groups. An original conceptual model of the university’s third mission is proposed, in which the third mission is defined as the institutional core that integrates internationalization processes with the formation of an inclusive educational and research environment. This model emphasizes the bidirectional relationship between international engagement and social responsibility, highlighting the role of universities as agents of European integration and inclusive development. The practical significance of the research lies in its potential application for shaping university development strategies, improving internationalization policies, and designing institutional mechanisms aimed at strengthening the third mission of universities. The results may be useful for university administrators, policymakers, and stakeholders involved in higher education reform and European integration processes.
Соціальна відповідальність транспортних компаній та принципи сталого розвитку у водній логістиці
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-26) Санжаревський, Денис
Оцінювання результативності операційної діяльності малих підприємств із використанням збалансованої системи показників
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Преображенський, Олександр Євгенійович; Preobrazhenskyi, Oleksandr
У статті досліджено сутність поняття «результативність» як економічної категорії, розглянуто критерії та підходи до оцінювання результативності операційної діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема із використанням збалансованої системи показників (Balanced Scorecard, BSC). Розроблено методичний інструментарій оцінювання та, на основі методів економічного аналізу, здійснено практичне оцінювання результативності діяльності на прикладі суб’єкта малого бізнесу — компанії Ucoffee за період 2021–2023 роки. Результати дослідження спрямовані на розробку практичних рекомендацій для підвищення результативності діяльності суб’єктів малого бізнесу, зокрема шляхом визначення впливу окремих показників на загальну результативність їх операційної діяльності. The article examines the conceptual foundations and methodological approaches to assessing the operational performance of small enterprises, with a particular focus on the applicability of the Balanced Scorecard (BSC) in conditions of resource constraints and heightened environmental uncertainty. The study clarifies the distinction between performance and efficiency, emphasizing that operational performance should be viewed as the degree to which an enterprise achieves its strategic, financial, and non-financial objectives while ensuring adaptability and resilience. Existing approaches to performance assessment are systematized, and the dominant three-dimensional model of effectiveness by E. Moseng and P. Bredrup is critically reviewed in terms of its relevance for SMEs. Special attention is paid to the methodological limitations faced by small enterprises, including restricted accounting data, simplified management structures, and the need for rapid response to market fluctuations. In this context, the article proposes an adapted BSC framework that incorporates a set of financial and non-financial indicators tailored to the specifics of small trading enterprises. The modified model includes indicators related to financial performance, customer retention and sales dynamics, internal business processes, and employee learning and development. This adaptation expands the analytical potential of the traditional BSC by integrating ratio-based indicators such as turnover-to-cost coefficients and selected measures of labor and administrative efficiency. The proposed methodological toolkit is empirically tested using the case of Ucoffee, a Kyiv-based small enterprise operating in the specialty coffee segment, for the period 2021–2023. The assessment demonstrates the company’s ability to maintain operational stability and improve key performance indicators despite the challenges posed by the wartime economic environment. The findings provide practical recommendations for strengthening the performance management of small enterprises and highlight the opportunities for further refinement of SME-oriented BSC models.
Стратегічна логіка інтенсифікації розвитку підприємницьких структур
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, Andrii
У статті розглянуто розвиток підприємницьких структур у ситуації соціально-економічної нестабільності крізь призму інтенсифікації як внутрішньої логіки стратегічних змін. Метою дослідження є показати, як інтенсифікацію можна інструменталізувати для проєктування стратегій розвитку підприємницьких структур. Обґрунтовано поєднання різних напрямів внутрішніх змін (організаційних, знаннєвих, інноваційних, ін.) зі способами їх реалізації, у результаті чого сформовано матричний підхід і визначено стратегії інтенсифікації як керовані конфігурації, що враховують контекст функціонування суб’єктів підприємництва. The article examines the development of entrepreneurial organizations under conditions of socio-economic instability through the lens of the intensification approach. The subject of the study is the strategic logic of intensification, i.e., an organization of internal changes that achieves performance growth not through extensive expansion, but through the reconfiguration of existing resources, knowledge, and managerial practices. Thematically, the study is situated within contemporary views on firms’ dynamic capabilities, organizational learning, and strategizing under uncertainty. The purpose of the article is to substantiate the instrumental architecture of development intensification as a basis for designing strategies of entrepreneurial structures. Methodologically, the research relies on a combination of theoretical generalization, structural-logical analysis, and elements of conceptual modelling. This made it possible, first, to identify key directions of internal transformations within entrepreneurial systems (organizational, knowledge-based, innovation, strategic, and institutional) and, second, to link them to how these changes are implemented. On this basis, a matrix approach is proposed, in which intensification is considered as a space of possible managerial logics rather than a one-off managerial action. As a result, it is substantiated that intensification strategies can be interpreted as deliberate configurations of types and mechanisms of change that are relevant to the specific context of an enterprise. The proposed configurations enable the design of various development trajectories, ranging from adapting the organizational architecture to strengthening cognitive capacity and fostering institutional synergy. The practical significance of the findings lies in enabling a transition from a declarative statement about the need for intensification to its operationalization in the form of an instrumental model that can be embedded into the system of strategic management. The generalizations made open up prospects for further research, primarily in diagnosing enterprises’ intensification profiles, empirically testing the effectiveness of different strategy configurations, and adapting the proposed approach to networked and ecosystem forms of entrepreneurship.
Поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Остапенко, Єлизавета Вадимівна; Ostapenko, Yelyzaveta
У статті досліджено поведінкові патерни фармацевтичних компаній в Україні в умовах інституційної та ринкової невизначеності. Метою є виявлення логіки рішень фармацевтичних виробників та чинників, що її зумовлюють. Використано порівняльний аналіз, елементи поведінкової економіки та інституційний підхід. Встановлено, що поєднання регуляторних сигналів, ринкових стимулів і репутаційного тиску формує специфічні траєкторії поведінки компаній. Отримані результати дозволяють удосконалити підходи до фармацевтичної політики й підвищити передбачуваність взаємодії між державою та бізнесом. The article examines the behavioural patterns of pharmaceutical companies operating in Ukraine’s volatile and institutionally fragmented environment. The study aims to identify the underlying logic of corporate decision-making and the combination of regulatory, market, and reputational factors that shape it. The research applies comparative analysis, behavioural economics, institutional theory, and interpretive synthesis of international and national regulatory practices. The findings demonstrate that Ukrainian pharmaceutical companies respond not only to formal rules but also to the consistency, transparency, and predictability of regulatory signals. Their behavior is defined mainly by short planning horizons, risk-minimization strategies, and selective adaptation to heterogeneous incentives. A comparative review of EU, US, and Indian regulatory models reveals that stable institutional architectures generate more strategic reactions from companies, whereas uncertain environments amplify behavioural volatility. Based on the synthesis of international practices and domestic market dynamics, this study proposes an analytical framework that explains how economic, institutional, and behavioral stimuli interact to shape corporate strategies. This framework helps interpret why similar regulatory mechanisms yield different outcomes across contexts and clarifies the role of reputational pressures and negotiation regimes in the Ukrainian setting. The results offer practical insights for strengthening pharmaceutical policy, enhancing predictability in reimbursement and procurement mechanisms, and aligning market incentives with public health objectives. The study also outlines directions for future research related to investment behaviour, institutional credibility, and post-war transformation of the pharmaceutical sector.
Формування попиту та ефективність вирощування ягід годжі
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Іваненко, Віктор Федорович; Ivanenko, Viktor; Іваненко, Федір Вікторович; Ivanenko, Fedir
Виробництво ягід годжі в Україні знаходиться на початковому етапі розвитку та має широке коло споживачів, які необхідно задовольнити у найближчі 3-5 років. В першу чергу ці ягоди мають допомогти нашим військовим швидко відновити своє здоров’я після поранення на фронті та інших ускладнень стану здоров’я. Вирощування ягід годжі можливе у всіх природно-кліматичних зонах України. Найбільш сприятливими умовами агротехніки для вирощування ягід годжі є добре освітлена та захищена від пануючих вітрів земельна ділянка, слабо-кислі розпушені грунти. Перспективним напрямком вирощування ягід годжі може бути формування шпалерна опорах з відстанню між рядками 2,5 метри, що дозволить застосовувати технологічне обладнання для обробітку міжрядь, збирання врожаю. Встановлено, що витрати на вирощування ягід у промислових масштабах можуть забезпечити повернення інвестицій за 3-4 роки за продуктивності насаджень не менше 20 т/га при оптимальному розміщенні кущів на ділянці з густотою 2,5-3,5 тис. на гектар. Систематизовано та узагальнено теоретичні і практичні аспекти виробництва, зберігання, переробки ягід годжі у промислових масштабах та перспективи розвитку прикладних положень щодо технологічних основ агротехніки виробництва, що ґрунтуються на досвіді вирощування цієї культури у присадибних та фермерських господарствах. Дослідження показали, що на дерново-підзолистих ґрунтах хімічний склад ягід годжі дещо відрізнявся від ягід отриманих на чорноземах та інших більш родючих грунтах. Так, вміст калію мало залежить від величини ягід і може становити 129,6-129,9 мг на 100 грамів продукції. Порівняно з іншими ягодами спостерігали дещо вищий вміст нітратів –13,8-19,1 мг. Крупніші ягоди загалом були багатші на вміст мінеральних речовин, а сік мав трохи вищий показник електропровідності. Крупніші ягоди мали підвищений вміст цукрів, а показник Брікса крупних ягід перевищував іншу фракцію на 1,5 одиниці. The virus production of goji berries in Ukraine is at the early stage of development and there is a wide range of hosts that need to be satisfied with at least 3-5 crops. In the future, these berries may help our military Swedes regain their health after being wounded at the front and other deteriorations in their health. The cultivation of goji berries is possible in all natural and climatic zones of Ukraine. The most favorable conditions of agricultural technology for growing goji berries are well-lit and protected from prevailing winds, slightly acidic loose soil. A promising direction for growing goji berries can be the formation of trellis on supports with a distance between rows of 2.5 meters, which will allow the use of technological equipment for inter-row cultivation and harvesting. It has been established that the costs of growing berries on an industrial scale can provide a return on investment in 3-4 years with a plantation productivity of at least 20 t/ha with optimal placement of bushes on a site with a density of 2.5-3.5 thousand per hectare. The theoretical and practical aspects of the production, storage, processing of goji berries on an industrial scale and the prospects for the development of applied regulations regarding the technological bases of agrotechnics of production, based on the experience of growing this crop in homesteads and farms, are systematized and summarized. Studies have shown that the chemical composition of goji berries on sodpodzolic soils was slightly different from berries obtained on chernozems and other more fertile soils. Thus, the potassium content depends little on the size of the berries and can be 129.6-129.9 mg per 100 grams of product.Compared to other berries, a slightly higher nitrate content -13.8–19.1 mg was observed. Larger berries were generally richer in mineral content, and the juice had a slightly higher electrical conductivity. Larger berries had an increased sugar content, and the Brix index of large berries exceeded the second fraction by 1.5 units.
Лабораторні методи діагностування експлуатаційних характеристик сільськогосподарської техніки
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Іваненко, Віктор Федорович; Ivanenko, Viktor; Іваненко, Федір Вікторович; Ivanenko, Fedir
Технічний огляд сільськогосподарської техніки суттєво покращується за наявності спеціально оснащеної автолабораторії, що скорочує витрату запасних частин і паливо-мастильних матеріалів. Вивчали методологічні основи оцінки експлуатаційних характеристик сільськогосподарської техніки за показниками витрат технологічних рідин (антифриз, мастила, тормозна рідини) для техніки, що працює у екстримальних умовах. Розроблено методичні підходи, систематизовано та узагальнено теоретичні і практичні аспекти застосуванням методів рефрактометрії, іонометрії та ареометрії для оцінки реального стану технологічних рідин в період експлуатації тракторів та автомобілів. Виявлено необхідність заміни технологічних рідин та мастил на основі показників періодичних лабораторних досліджень із застосуванням експрес-методів. Автолабораторія може стати ефективним доповненням автотракторного парку сільськогоподарського підприємства. У наявних рекомендаціях не виявлено методичних підходів до оцінки потреб антифризів і тормозної рідини необхідних для заміни у тракторах і автомобілях в період екстримальних умовах виробництва. На замінованих територіях, де відбувається процес відновлення аграрного виробництва є потреба одночасної заміни практично всіх технологічних рідин для відновлення сільськогосподарської техніки. Застосування спеціальних приладів та обладнання для вимірювання параметрів техніки та аналізу отриманих даних про стан мастил, тормозної та охолоджувальна рідини. У процесі розробки технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур слід передбачити експлуатаційні витрати рідини у тракторах і автомобілях. Заходи по раціональному використанню машинно-тракторного парку спрямовані на виконання норм виробітку, підвищення продуктивності і полегшення праці, зниження експлуатаційних і приведених витрат і підвищення культури землеробства. The technical inspection of agricultural machinery is significantly improved by having a specially equipped auto laboratory, which reduces the consumption of spare parts and fuels and lubricants. We studied the methodological foundations of assessing the operational characteristics of agricultural machinery based on the consumption of technological fluids (antifreeze, lubricants, brake fluid) for machinery operating in extreme conditions. Methodological approaches have been developed, theoretical and practical aspects have been systematized and generalized using the methods of refractometry, ionometry, and hydrometry to assess the real state of technological fluids during the operation of tractors and automobiles. The need to replace technological fluids and lubricants was identified based on the indicators of periodic laboratory tests using express methods. The auto laboratory can be an effective addition to the auto-tractor fleet of an agricultural enterprise. The existing recommendations do not identify methodological approaches to assessing the needs of antifreeze and brake fluid required for replacement in tractors and cars during extreme production conditions. In mined areas where the process of restoring agricultural production is ongoing, there is a need for the simultaneous replacement of almost all technological fluids of restored agricultural machinery. Use of special instruments and equipment to measure technical parameters and analyze the data obtained on the condition of lubricants, brake and coolant fluids. When developing technological maps for growing agricultural crops, operating costs for technological fluids in tractors and vehicles should be anticipated. Measures for the rational use of machinery and tractor fleet are aimed at meeting production standards, increasing productivity and facilitating labor, reducing operating and capital costs, and improving agricultural culture.
Ефективність рибного господарства України
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Іваненко, Віктор Федорович; Ivanenko, Viktor; Іваненко, Федір Вікторович; Ivanenko, Fedir
В статті розглядаються стан та перспективи розвитку рибництва внутрішніх водойм, наукове обґрунтування і розвиток прикладних положень щодо моделювання показників ефективності вирощування ставової риби із застосуванням «технології полікультури». Вивчались питання ціноутворення на живу рибу на ринках України. Виявлено негативнузалежність динаміки цін на продукцію від обсягів виробництва та реальнихдоходів споживача. Дано аналіз витрат основних виробничих ресурсів на вирощування коропа разом з рослиноїдними рибами (білий амур, товстолобикта ін.). Встановлено, що застосування сучасних технологій товарного рибництва в умовах ставового рибництва сприяє мінімізації витрат виробничихресурсів та сприяє формуванню рентабельного виробництва. Виявлено потенціал технологічної і економічної ефективності рибництва при запровадженні енергоощадних і ресурсозберігаючих технологій. Оптимізація технологічних та організаційних рішень при вирощуванні коропа у полікультурі з рослиноїдними рибами сприяє більшповному використанню біоресурсів. При використанні в полікультурі білого товстолобика рибопродуктивність ставів може зростати на 2-8 ц/га, строкатого товстолобика на 1,5-3 ц/га, білого амура – на 0,5-1,0 ц/га. Зростання рибопродуктивності ставів спостерігається при використанні добрив у вирощувальних і нагульних ставах. Затрати добрив мають бути оптимальними в зв’язку іззначною їх вартістю і затратами на їх транспортування і внесення. На природну рибопродуктивність ставів впливають якість ґрунту, на якому розташовані стави. Кращими для ставу ґрунти,які багаті на легкорозчинні речовини, гіршими - піщані, кам’янисті, галькові. Виробничі витрати мають бути обґрунтовані як з технологічної, так і з економічної точки зору. Потреба у добривах визначається технологічними умовами для одержання біомаси в ставах. Цей показник має широкі межіколивання (від 180 до 650 ц/га) залежно від природно-кліматичних умов,можливостей щодо застосування органічних добрив. Внесення 3-5 т/га органічних добрив забезпечує часткове надходження поживних речовин під запланований врожай біомаси. Для визначення необхідного рівня удобрення ставів та встановлення більш точних норм його внесення необхідно враховувати конкретні умови ставів. The article examines the state and prospects for the development of fish farming in inland water bodies, the scientific justification and the developmentof applied provisions regarding the modeling of pond fish farming efficiency indicators using "polyculture technology". The issue of pricing live fish on the markets of Ukraine was studied. The negative dependence of product price dynamics on production volumes and real consumer incomes was revealed. An analysis of the costs of the main production resources for the cultivation of carp together with herbivorous fish (white grass carp, etc.) is given. It has been established that the use of modern commercial fish farming technologies in the conditions of pond fishfarming contributes to the minimization of the costs of production resources and contributes to the formation of profitable production. The potential of technological and economic efficiency of fish farming with the introduction of energy-saving and resource-saving technologies has been revealed. Optimizing technological andorganizational solutions when growing carp in polyculture with herbivorous fishcontributes to a more complete use of biological resources. When using white carp in polyculture, the fish productivity of ponds can increase by 2-8 t/ha, variegatedcarp by 1.5-3 t/ha, white carp - by 0.5-1.0 t/ha. An increase in fish productivity in ponds is observed when fertilizers are used in breeding and feeding ponds. Fertilizer costs should be optimal due to their significant cost and the cost oftheir transportation and application. The natural fish productivity of ponds isinfluenced by the quality of the soil on which the ponds are located. Soils that are rich in easily soluble substances are better for a pond, sandy, stony, pebble soils are worse. Production costs must be justified from both a technological and an economic point of view. The need for fertilizers is determined by technological conditions for obtaining biomass in ponds. This indicator has wide fluctuation limits (from 180 to 650 t/ha) depending on the natural and climatic conditions, possibilities for the useof organic fertilizers. The application of 3-5 t/ha of organic fertilizers partially provides nutrientsfor the planned biomass harvest. To determine the required level of fertilizer for ponds and establish more accurate application rates, it is necessary to take into account the specific conditions of the ponds.
Технологія виробництва і переробки продукції рослинництва
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Іваненко, Віктор Федорович; Ivanenko, Viktor; Іваненко, Федір Вікторович; Ivanenko, Fedir
У лабораторному практикумі подано комплекс лабораторно-практичних завдань, що відповідають сучасному напряму досліджень у органічному землеробстві та спрямовані на активізацію студентів у науково-дослідній діяльності, для проведення навчальних занять та самостійної роботи студентів, а також набуття знань і навиків з питань стандартизації і сертифікації, оцінки технологій за показниками якості одержуваної сировини і готової продукції. Для викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, науково-педагогічних працівників, а також для всіх, хто використовує у своїй практиці методи досліджень у сфері виробництва органічної та екологічно-чистої продукції.
Глобальні цілі сталого розвитку і корпоративна соціальна відповідальність спортивної сфери в Україні
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Смирнов, Євген Валерійович; Smyrnov, Yevhen; Смирнов, Євген Євгенович; Smyrnov, Yevhen
В даній статті на основі комплексної ідентифікації та пріоритизації глобальних цілей сталого розвитку (ЦСР), а також порівняльного аналізу міжнародного й українського досвіду у сфері розвитку спортивної інфраструктури, досліджено багатовимірний зв’язок між корпоративною соціальною відповідальністю та практичною реалізацією ЦСР у спорті. Особливу увагу приділено взаємодії Української федерації карате (УФК) з Міністерством молоді та спорту України, оцінюванню матеріально-технічного стану спортивних об’єктів та визначенню інноваційних шляхів їх модернізації з урахуванням світових практик. На основі аналізу вартості реконструкцій провідних арен світу обґрунтовано необхідність переходу від моделі «повернення витрат» до моделі «генерації грошових потоків» як інструменту сталого розвитку спортивної сфери. Building upon the systematic identification, classification, and prioritization of the United Nations Sustainable Development Goals (SDGs), this study integrates comparative insights from both the international and Ukrainian contexts in order to assess the dynamics of sports infrastructure development. The research substantiates a direct, multi-layered interconnection between corporate social responsibility (CSR) — understood here as the voluntary commitment of organizations to ethical, environmental, and community-oriented practices — and the measurable implementation of the SDGs within the national sports sector. The analytical framework is constructed to bridge theoretical underpinnings with empirical observations, thereby offering a comprehensive perspective that encompasses social, economic, infrastructural, and governance-related dimensions. Particular attention is devoted to an applied case study focusing on the Ukrainian Karate Federation (UKF) and its institutional interaction with the state regulatory authority in the field of sport, namely the Ministry of Youth and Sports of Ukraine. This partnership is evaluated in terms of its policy alignment with global sustainability agendas, the nature of co-developed initiatives, and the integration of socially responsible strategies into everyday operational and developmental activities. The study also incorporates a detailed assessment of the material and technical condition of existing sports facilities, identifying both resource strengths and persistent structural deficiencies that inhibit modernization. Through a comparative evaluation of sports infrastructure usage patterns in Ukraine and in selected foreign countries with established best practices, the paper substantiates the strategic prospects for innovative infrastructure development within the Ukrainian context. Such development is positioned explicitly as a contributing mechanism to the broader achievement of the global SDGs, especially in domains related to health, well-being, sustainable cities and communities, and partnerships for the goals.
Трансформація бізнес-моделей підприємств в умовах невизначеності: від ефективності до стійкості
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2026) Швидка, Оксана Полікарпівна; Shvydka, Oksana
У статті досліджено трансформацію бізнес-моделей підприємств в умовах зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. Обґрунтовано обмеженість традиційних підходів до формування бізнес-моделей, орієнтованих переважно на підвищення ефективності, та доведено доцільність переходу до парадигми стійкості. Узагальнено теоретичні підходи до трактування понять «бізнес-модель» та «організаційна стійкість», проаналізовано вплив кризових факторів на ключові елементи бізнес-моделі. Запропоновано авторське визначення стійкої бізнес-моделі підприємства та розроблено типологію стійких бізнес-моделей, релевантну для підприємств, що функціонують в умовах високої невизначеності. Отримані результати мають теоретичне та практичне значення для стратегічного управління розвитком підприємств. The increasing level of uncertainty in the global economic environment fundamentally changes the conditions under which enterprises operate. Geopolitical instability, technological disruptions, pandemics, and breakdowns in global value chains have revealed the vulnerability of traditional business models that are primarily oriented toward efficiency, cost minimization, and process optimization. While such models may perform well under stable conditions, they often lack the adaptive capacity required to withstand systemic shocks and prolonged crises. The article addresses the growing gap in business model research concerning the transition from efficiency-oriented logic toward resilience-oriented design. Although the concept of organizational resilience has been actively developed in management and systems theory, its integration into business model research remains fragmented and insufficiently operationalized. Existing studies tend to focus either on business model innovation without explicitly considering uncertainty and crises, or on resilience at the organizational level without analyzing the underlying logic of value creation, delivery, and capture. The purpose of this study is to provide a theoretical justification for the transformation of enterprise business models under conditions of uncertainty and to develop a conceptual framework for analyzing resilient business models. The research is grounded in the synthesis of key theoretical streams, including business model theory, dynamic capabilities, and organizational resilience. The article systematizes dominant approaches to defining business models and highlights their limitations in turbulent environments. It further conceptualizes resilience as a meta-capability that enables enterprises not only to absorb shocks but also to adapt and transform in response to changing external conditions. Based on this integration, an author’s definition of a resilient business model is proposed, emphasizing adaptability, flexibility of processes, diversification of revenue and supply sources, and network-based risk sharing through partnerships. A key contribution of the study is the development of a typology of resilient business models applicable to enterprises operating in highly uncertain environments. The proposed typology distinguishes adaptive, diversified, partnership-based, and niche-stabilization business models, each characterized by a dominant resilience mechanism, transformation logic, and approach to risk management. The typology is designed as an analytical tool that can support both theoretical analysis and empirical research. The findings contribute to the advancement of business model research by shifting the analytical focus from short-term efficiency toward long-term viability and resilience. From a practical perspective, the results may be used by managers and policymakers to design and evaluate business models capable of sustaining enterprise performance under conditions of uncertainty. The study also outlines directions for future empirical research, including the operationalization and measurement of business model resilience and its relationship with firm performance in crisis contexts.
Диверсифікація міжнародної торгівлі туристичними послугами крізь призму сервісно-орієнтованих бізнес‑моделей у цифровому суспільстві на засадах ESG‑комплаєнсу
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2026) Рєпіна, Інна Миколаївна; Riepina, Inna; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia
У статті детально досліджено процес формування сервісно‑орієнтованих бізнес‑моделей у міжнародній торгівлі туристичними послугами в умовах цифрового суспільства, акцентуючи увагу на необхідності інтеграції продуктового, сервісного та цифрового компонентів для підвищення адаптивності та стійкості підприємств. Автори підкреслюють, що традиційні лінійні моделі збуту та класичні підходи до сервісу не забезпечують достатньої ефективності через зростаючу турбулентність ринків, фрагментацію каналів збуту, експоненційне зростання обсягів даних і прискорену цифровізацію, що призводить до підвищення ентропії сервісних процесів та операційних ризиків. Відтак інтеграція цифрових платформ, CRM‑систем, аналітики поведінки споживачів та омніканальних рішень стає критичною умовою забезпечення безперервності доходів та конкурентної переваги на глобальних туристичних ринках. У статті запропоновано методологічну рамку, яка поєднує диверсифікацію продуктів, географії присутності та каналів збуту з сервісно‑орієнтованою архітектурою і цифровим управлінням даними. Для оцінки рівня невпорядкованості багатоканальних сервісних процесів застосовано ентропійний підхід, що дозволяє визначати оптимальний баланс між стандартизацією та гнучкістю бізнес‑моделі, зберігаючи здатність до інновацій та адаптації. Формалізація сервісно‑орієнтованої бізнес‑моделі представлена у вигляді функціональної залежності між продуктовою та географічною диверсифікацією, багатоканальністю, сервісною та цифровою архітектурою, а також ентропією процесів. Додатково введено інтегральний показник стійкості, який враховує вплив диверсифікації, цифрової зрілості та рівня ентропії на ефективність і стабільність бізнес‑системи. Важливою складовою сучасних сервісних бізнес‑моделей виступає ESG‑комплаєнс, який у міжнародній торгівлі туристичними послугами стає не лише регуляторною вимогою, а й фактором зниження ентропії, управління ризиками та підвищення довіри глобальних партнерів. Упровадження ESG‑підходів у сервісно‑орієнтовані моделі сприяє структурному упорядкуванню операційних процесів, підвищує прозорість роботи з даними, стандартизує взаємодію з постачальниками та мінімізує соціальні й екологічні ризики. Екологічний компонент (E) формує вимоги до сталості ресурсів у туристичних продуктах, енергоефективності сервісних платформ та зменшення вуглецевого сліду подорожей; соціальний компонент (S) зміцнює стандарти безпеки, інклюзивності та відповідального ставлення до споживачів; корпоративне управління (G) забезпечує захист даних, відповідність міжнародним нормам, прозорість алгоритмів рекомендацій та етичність використання цифрової аналітики. Інтеграція ESG‑комплаєнсу в сервісно‑орієнтовані бізнес‑моделі сприяє формуванню передбачуваних операційних контурів, зменшенню регуляторної та ринкової ентропії, а також підвищує інвестиційну привабливість туристичних підприємств, що працюють на міжнародних ринках. Вона також забезпечує підприємствам можливість трансформувати глобальні виклики (економічні, соціальні, екологічні та геополітичні) на джерела структурного розвитку та сервісних інновацій, формуючи фінансово, операційно та репутаційно антикрихку бізнес‑архітектуру. The article examines in detail the process of forming service-oriented business models in international trade in tourism services in a digital society, focusing on the need to integrate product, service and digital components to increase the adaptability and resilience of enterprises. The authors emphasize that traditional linear sales models and classical approaches to service do not provide sufficient efficiency due to the growing turbulence of markets, fragmentation of sales channels, exponential growth of data volumes and accelerated digitalization, which leads to an increase in the entropy of service processes and operational risks. Therefore, the integration of digital platforms, CRM systems, consumer behavior analytics and omnichannel solutions becomes a critical condition for ensuring the continuity of revenues and competitive advantage in global tourism markets. The article proposes a methodological framework that combines diversification of products, geography of presence and sales channels with service-oriented architecture and digital data management. To assess the level of disorder in multi-channel service processes, an entropy approach was used, which allows determining the optimal balance between standardization and flexibility of the business model, while maintaining the ability to innovate and adapt. The formalization of the service-oriented business model is presented in the form of a functional dependence between product and geographical diversification, multi-channel, service and digital architecture, as well as process entropy. Additionally, an integral sustainability indicator was introduced, which takes into account the impact of diversification, digital maturity and the level of entropy on the efficiency and stability of the business system. An important component of modern service business models is ESG compliance, which in international trade in tourist services becomes not only a regulatory requirement, but also a factor in reducing entropy, managing risks and increasing the trust of global partners. The implementation of ESG approaches in service-oriented models contributes to the structural streamlining of operational processes, increases transparency of data work, standardizes interaction with suppliers and minimizes social and environmental risks. The environmental component (E) forms requirements for the sustainability of resources in tourism products, energy efficiency of service platforms and reduction of the carbon footprint of travel; the social component (S) strengthens standards of safety, inclusivity and responsible attitude towards consumers; corporate governance (G) ensures data protection, compliance with international norms, transparency of recommendation algorithms and ethical use of digital analytics. The integration of ESG compliance into service-oriented business models contributes to the formation of predictable operational contours, reduction of regulatory and market entropy, and also increases the investment attractiveness of tourism enterprises operating in international markets. It also provides enterprises with the opportunity to transform global challenges (economic, social, environmental and geopolitical) into sources of structural development and service innovations, forming a financially, operationally and reputationally antifragile business architecture.
Роль бізнес-консалтингу в євроінтеграції українських підприємств та підвищенні ефективності бізнесу
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa; Калінка, Євгеній Олександрович; Kalinka, Yevhenii
У статті досліджено роль бізнес-консалтингу як рушійної сили у процесі європейської інтеграції українських підприємств. Доведено, що консалтинг виступає ефективним інструментом для швидкої адаптації вітчизняного бізнесу до високих вимог єдиного ринку ЄС. Це стосується стратегічного планування, успішного впровадження міжнародних стандартів управління та інтеграції ESG-принципів. Встановлено, що залучення консалтингових послуг суттєво сприяє підвищенню ефективності та результативності діяльності підприємств. Наведено конкретні приклади залучення консалтингових компаній для розробки експортних стратегій, забезпечення сертифікації продукції за стандартами ЄС та проведення трансформації управлінських моделей. Зроблено висновок, що бізнес-консалтинг є критично важливим чинником успішної євроінтеграції. This article thoroughly examines the crucial role of business consulting in facilitating the European integration process for Ukrainian enterprises, a topic of growing national significance. It firmly establishes that consulting services are an effective and essential tool for companies seeking to adapt their operations to the rigorous demands of the European Union's single market. This necessity is particularly evident in critical areas such as strategic planning, the adoption of international management standards (ISO, etc.), and ensuring full compliance with Environmental, Social, and Governance (ESG) principles. These steps are fundamental for achieving international competitiveness. The research clearly demonstrates that engaging specialized consulting services leads directly to a marked improvement in both the efficiency and overall effectiveness of Ukrainian businesses. By providing expert, tailored guidance, consultants help enterprises navigate complex regulatory frameworks, restructure internal processes, and adopt global best practices, which are paramount for successful entry into the highly competitive EU market. This expertise mitigates risks and accelerates market entry. Furthermore, the study presents concrete, illustrative examples of how consulting firms are actively involved in pivotal aspects of integration. These contributions include the development of comprehensive export strategies, streamlining processes for product certification to meet stringent EU standards (such as CE marking), and implementing a fundamental transformation of managerial models to align with robust European corporate governance. In conclusion, the findings unequivocally confirm that business consulting is an undeniable and vital factor for the successful European integration of Ukrainian enterprises. It acts as a powerful catalyst, bridging the gap between current operational practices and the high-level standards required to thrive within the EU's extensive economic structure, thereby ensuring long-term competitiveness and sustainable growth.
Інтенсифікація як спосіб забезпечення розвитку суб’єктів підприємництва
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, Andrii; Розовик, Олена Леонідівна; Rozovyk, Olena
Статтю присвячено концептуалізації інтенсифікації як особливої логіки розвитку суб’єктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності. Обґрунтовано, що розвиток є глибшим і змістовнішим процесом, ніж зростання, яке виступає його кількісною формою. Інтенсифікація розглядається не як прискорення, а як поглиблення трансформацій, спрямованих на мобілізацію внутрішніх ресурсів і створення нової якості організації. Визначено відмінності між інтенсивним розвитком як результатом і інтенсифікацією як процесом. Зроблено висновок, що інтенсифікація виступає методологічною категорією сучасного підприємницького розвитку та основою формування стійких конкурентних переваг. The article is devoted to the conceptual substantiation of intensification as a specific logic of entrepreneurial development in conditions of socio-economic instability. The study emphasizes that modern scientific discourse is characterized by the ambiguity of interpreting the categories of “development” and “growth”, which complicates the theoretical analysis of entrepreneurial dynamics. While some scholars tend to equate these concepts, the majority of academic sources define development as a broader and deeper phenomenon, encompassing qualitative transformations, whereas growth reflects only its quantitative dimension. A critical review of academic debates confirms that development involves structural and functional changes, the accumulation of knowledge, innovations, and the improvement of organizational capabilities, while growth is manifested through external indicators such as income, profits, or market share. The research highlights that intensification should not be reduced to simple acceleration or expansion of processes. It is conceptualized as a processual logic of deepening and strengthening transformations, which mobilizes internal resources of the entrepreneurial organization without proportional involvement of external ones. In this sense, intensification is seen as a methodological category that integrates ontological, procedural, and value dimensions of development. The article distinguishes between “intensive development” as the outcome of qualitative transformation and “intensification of development” as the process that generates such results. Special attention is paid to the phenomenon of corporate growth, which may occur either organically, based on self-organization and internal resources, or inorganically, through mergers, acquisitions, and diversification. A comparative analysis allows us to argue that growth should be understood as a form of manifestation or result of development, while development itself constitutes the essential foundation of entrepreneurial progress. The findings suggest that intensification of development represents not only a search for higher efficiency but also a new entrepreneurial logic of action under uncertainty and constraints. This logic transforms limitations into catalysts of change, ensuring resilience, competitiveness, and the creation of multidimensional value. The article contributes to the conceptualization of intensification as a methodological category of contemporary entrepreneurial development and opens perspectives for its further instrumentalization within strategic management.
Концептуальні засади інтелектуалізації капіталоутворення на підприємстві
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Дмитренко, Артем Іванович; Dmytrenko, Artem
У статті досліджено концептуальні засади інтелектуалізації процесів капіталоутворення на підприємстві. Аргументовано тезу, що класична ресурсна логіка нагромадження капіталу трансформується у взаємодійно-орієнтовану парадигму, де ключову роль відіграють когнітивні, соціальні, технологічні та ціннісні детермінанти. Обґрунтовано думку, що капіталоутворення набуває багатовимірного характеру, поєднуючи матеріальні та нематеріальні ресурси в єдину систему формування інтегрованої економічної цінності та довгострокової стійкості. Запропоновано інтелектуально-орієнтований процесний ланцюг, який відображає нову архітектоніку розвитку підприємств і генерує методологічну основу для подальшого переосмислення критеріїв результативності у сучасному науковому і практичному дискурсі. The article presents a comprehensive investigation of the conceptual foundations of the intellectualization of capital formation processes at the enterprise level. It is substantiated that the classical resource-based model of capital formation, which traditionally prioritized material and financial assets, is gradually being transformed into an interaction-oriented paradigm in which intangible factors and their synergistic effects acquire central significance. Cognitive, social, technological, and value-based determinants are identified as the drivers of a new architecture of capital formation, endowing it with multidimensionality and strategic direction. Within this framework, capital formation is considered not merely as a process of resource accumulation but as a dynamic system of interaction between tangible and intangible assets that together ensure the creation of integrated and sustainable economic value. Particular attention is paid to the processual chain of capital formation, conventionally described through the sequence of investment, productive utilization, accumulation, and reinvestment. The study demonstrates that under the influence of intellectualization and informatization each stage of this chain acquires qualitatively new features: investment increasingly targets the development of human potential, corporate culture, and digital platforms; productive utilization of capital is associated with the integration of knowledge and advanced technologies into business processes; accumulation encompasses not only financial and material resources but also reputation, competencies, and intellectual assets; reinvestment evolves into the reproduction of innovations, competencies, and social capital. The formation of such an intellectually oriented process chain provides a foundation for the long-term resilience and sustainability of enterprises. The analysis emphasizes qualitative criteria of capital formation effectiveness, which extend beyond traditional quantitative indicators and include innovativeness, adaptability, cognitive capacity, value-oriented behavior, and institutional coherence. It is concluded that the integration of intellectual determinants into capital formation processes enables enterprises to construct sustainable competitive advantages, adapt effectively to global transformations, and secure stable economic growth.
Стратегічне партнерство в ентропійних умовах
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-05) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia
У статті досліджено сутність стратегічного партнерства як інструменту зниження невизначеності в ентропійних умовах сучасної економіки. Обґрунтовано необхідність формування гнучких моделей взаємодії між організаціями для підвищення їх адаптивності та стійкості. Запропоновано концептуальну модель стратегічного партнерства, що сприяє стабільності та розвитку партнерських мереж у турбулентному середовищі. The article explores the essence of strategic partnership as a tool for reducing uncertainty in the entropic conditions of the modern economy. The need to form flexible models of interaction between organizations to increase their adaptability and stability is substantiated. A conceptual model of strategic partnership is proposed, which contributes to the stability and development of partner networks in a turbulent environment.
Екологічна модернізація міжнародної логістики як чинник розвитку підприємництва в умовах глобальних трансформацій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шергіна, Лідія Антонівна; Sherhina, Lidiia; Жемба, Алла Йосипівна; Zhemba, Alla; Канівець, Тарас Олегович; Kanivets, Taras
У статті досліджено теоретичні засади, світовий досвід і практичні перспективи екологічної модернізації міжнародної логістики як важливого чинника розвитку підприємництва в умовах глобальних трансформацій та післякризового відновлення економіки. Обґрунтовано, що сучасна логістика відіграє ключову роль у формуванні сталих ланцюгів постачання, а її екологізація стає необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності бізнесу та інтеграції національних економік у світовий ринок. Проаналізовано вплив транспортної діяльності на довкілля, зокрема структуру викидів парникових газів за видами транспорту, та визначено основні напрями скорочення негативного екологічного впливу логістичних процесів. Узагальнено міжнародний досвід упровадження «зелених» логістичних рішень, зокрема використання екологічних стандартів ISO, цифрових технологій, декарбонізації транспорту, розвитку енергоефективної інфраструктури та прозорої нефінансової звітності. Доведено, що екологічна модернізація логістики не лише сприяє зменшенню викидів і раціональному використанню ресурсів, а й формує нові можливості для підприємницької діяльності, зокрема для малого та середнього бізнесу, інноваційних стартапів і цифрових логістичних платформ. Особливу увагу приділено можливостям адаптації європейських екологічних підходів до умов України в контексті євроінтеграційних процесів. Визначено ключові напрями розвитку екологічно орієнтованої логістики в Україні, серед яких модернізація транспортної інфраструктури, цифровізація логістичних процесів, розвиток «зелених» логістичних центрів і стимулювання інвестицій у низьковуглецеві технології. Зроблено висновок, що екологічна модернізація міжнародної логістики може стати ефективним інструментом довгострокового підприємницького зростання, структурної трансформації економіки та підвищення її стійкості в умовах глобальних викликів. The article explores the theoretical foundations, global experience, and practical prospects of the ecological modernization of international logistics as a key factor in entrepreneurship development amid global transformations and post-crisis economic recovery. It substantiates that modern logistics plays a crucial role in forming sustainable supply chains, while its greening is becoming a necessary condition for enhancing business competitiveness and integrating national economies into the global market. The environmental impact of transport activities is analyzed, particularly the structure of greenhouse gas emissions by transport modes, and the main directions for reducing the negative environmental effects of logistics processes are identified. The study summarizes international experience in implementing green logistics solutions, including the application of ISO environmental standards, digital technologies, transport decarbonization, the development of energy-efficient infrastructure, and transparent nonfinancial reporting. It is proven that ecological modernization of logistics not only contributes to emission reductions and rational resource use, but also creates new opportunities for entrepreneurial activity, especially for small and medium-sized enterprises, innovative start-ups, and digital logistics platforms. Special attention is given to the adaptation of European environmental approaches to Ukraine’s conditions in the context of European integration. Key priorities for the development of environmentally oriented logistics in Ukraine are outlined, including modernization of transport infrastructure, digitalization of logistics processes, development of green logistics centers, and stimulation of investments in low-carbon technologies. The article concludes that ecological modernization of international logistics can become an effective tool for long-term entrepreneurial growth, structural economic transformation, and strengthening economic resilience to global challenges.
Принцип справедливої конкуренції в рамках світової організації торгівлі та його вплив на розвиток тепличного господарства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Чухраєва, Наталія Миколаївна; Chukhraieva, Nataliia; Якимчук, Віталій Юрійович; Yakymchuk, Vitalii
Розвиток тепличного господарства є важливим елементом аграрного сектору, що забезпечує продовольчу безпеку, створення робочих місць і підвищення економічної стійкості країн. У контексті членства України в Світовій організації торгівлі (СОТ) реалізація принципу справедливої конкуренції стає ключовою умовою для ефективної інтеграції у світовий ринок. Водночас недостатній рівень технологічної модернізації, висока енергоємність та нестабільна економічна ситуація створюють серйозні виклики для українських виробників тепличної продукції. Основною проблемою є низький рівень конкурентоспроможності тепличного господарства України на міжнародному ринку. Причинами цього є технологічна відсталість, недостатня державна підтримка та складнощі з адаптацією до вимог СОТ. Вирішення цієї проблеми вимагає комплексного підходу, що поєднує модернізацію, стимулювання інвестицій та забезпечення відповідності міжнародним стандартам. Попередні дослідження недостатньо висвітлюють вплив регуляторних механізмів СОТ на розвиток тепличного сектору в Україні. Особливу увагу потребують аспекти міжнародного співробітництва, стимулювання інновацій через залучення інвестицій та участь у глобальних ланцюгах постачання. У статті зроблено акцент на цих аспектах із метою заповнення наявних прогалин. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає аналіз статистичних даних за період 2010–2023 років, огляд міжнародного досвіду країн-членів СОТ, зокрема країн G7, та оцінку регуляторних механізмів. Методи включали порівняльний аналіз, графічну візуалізацію динаміки розвитку та структурування даних у таблицях для надання рекомендацій. У результаті дослідження встановлено, що впровадження інноваційних технологій та забезпечення державної підтримки є ключовими факторами підвищення конкурентоспроможності тепличного сектору. Результати аналізу динаміки розвитку тепличного господарства в Україні показали поступове зростання обсягів виробництва, проте з низькими темпами через енергетичні витрати та брак інвестицій. Отримані результати свідчать про необхідність вдосконалення державної політики для підвищення конкурентоспроможності. У порівнянні з попередніми дослідженнями зроблено акцент на взаємозв’язку між інвестиційною привабливістю галузі та регуляторними механізмами СОТ. Значення отриманих результатів полягає у створенні практичних рекомендацій для виробників і державних органів. Основні висновки роботи включають обґрунтування важливості державної підтримки, модернізації теплиць і залучення інвестицій для адаптації до умов СОТ. Рекомендації спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату, розвиток експорту через гармонізацію стандартів і участь у міжнародних програмах. Подальші дослідження мають зосередитися на вивченні ефективності впровадження енергозберігаючих технологій та розширенні доступу до фінансових ресурсів. The development of greenhouse farming is an important element of the agricultural sector, which ensures food security, job creation and economic sustainability of countries. In the context of Ukraine's membership in the World Trade Organisation (WTO), the implementation of the principle of fair competition is becoming a key condition for effective integration into the global market. At the same time, the insufficient level of technological modernisation, high energy intensity and unstable economic situation pose serious challenges for Ukrainian greenhouse producers. The main problem is the low level of competitiveness of Ukraine's greenhouse industry in the international market. The reasons for this are technological backwardness, insufficient government support and difficulties in adapting to WTO requirements. Addressing this problem requires a comprehensive approach that combines modernisation, investment promotion and compliance with international standards. Previous studies have not sufficiently covered the impact of WTO regulatory mechanisms on the development of the greenhouse sector in Ukraine. Particular attention should be paid to the aspects of international cooperation, stimulation of innovation through investment and participation in global supply chains. The article focuses on these aspects in order to fill the existing gaps. The aim of the study is to analyse the impact of the WTO fair competition principle on the development of the greenhouse industry in Ukraine and to formulate recommendations for adaptation to international market conditions. The study used a comprehensive approach, including analysis of statistical data for the period 2010–2023, review of international experience of WTO members, in particular the G7 countries, and assessment of regulatory mechanisms. Methods used included comparative analysis, graphical visualisation of development dynamics, and structuring of data in tables to provide recommendations. The study found that the introduction of innovative technologies and state support are key factors in increasing the competitiveness of the greenhouse sector. The results of the analysis of the dynamics of greenhouse development in Ukraine showed a gradual increase in production volumes, but at a low rate due to energy costs and lack of investment. The results obtained indicate the need to improve public policy to increase competitiveness. Compared to previous studies, the article emphasises the relationship between the investment attractiveness of the industry and the WTO regulatory mechanisms. The significance of the obtained results lies in the creation of practical recommendations for producers and government agencies. The main conclusions of the study include the justification of the importance of state support, greenhouse modernisation and investment attraction for adaptation to the WTO conditions. The recommendations are aimed at creating a favourable investment climate, developing exports through harmonisation of standards and participation in international programmes. Further research should focus on studying the effectiveness of energysaving technologies and expanding access to financial resources.
Ризик-діагностика ентропійного розвитку підприємств як основа формування антикрихких бізнес-систем
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia
У статті обґрунтовано методичний інструментарій оцінювання ентропійного розвитку підприємств в умовах трансцендентного економічного середовища, що характеризується високим рівнем невизначеності, турбулентності та нелінійних змін. Розкрито сутність ентропійного розвитку як інтегральної характеристики дезорганізації, нестабільності та стохастичності бізнес-процесів, що впливають на ефективність і стійкість функціонування підприємства. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ентропії, який поєднує системний, процесний, кількісний та якісний методичні підходи, що дозволяє ідентифікувати джерела ентропійних збурень у фінансовій, інформаційній, організаційній, виробничій та маркетинговій сферах діяльності підприємства. Обґрунтовано доцільність інтеграції елементів теорії інформації, синергетики, фрактальної геометрії та нечіткого моделювання для глибинного аналізу складних динамічних процесів розвитку. Особливу увагу приділено побудові математичної моделі ентропійного розвитку підприємства на основі системи диференціальних рівнянь типу Вольтерри–Лотки, адаптованої до економічних умов. Запропонована модель дозволяє досліджувати взаємодію прибутковості та ентропійних чинників, аналізувати траєкторії розвитку, визначати точки динамічної рівноваги та оцінювати циклічні коливання як прояви ентропійної нестабільності. Виконано лінійний аналіз поведінки системи в околі точки рівноваги та обґрунтовано можливість кількісного оцінювання економічного ризику як міри ентропійної волатильності. Доведено, що застосування запропонованого методичного інструментарію створює підґрунтя для формування адаптивних та антикрихких управлінських стратегій, спрямованих на зниження деструктивного впливу ентропії та забезпечення сталого й інноваційного розвитку підприємств у довгостроковій перспективі. The article substantiates the methodological tools for assessing the entropic development of enterprises in a transcendental economic environment characterized by a high level of uncertainty, turbulence and nonlinear changes. The essence of entropic development is revealed as an integral characteristic of disorganization, instability and stochasticity of business processes that affect the efficiency and stability of the enterprise. A comprehensive approach to assessing entropy is proposed, which combines systemic, process, quantitative and qualitative methodological approaches, which allows identifying sources of entropic disturbances in the financial, information, organizational, production and marketing spheres of the enterprise. The feasibility of integrating elements of information theory, synergetics, fractal geometry and fuzzy modeling for in-depth analysis of complex dynamic development processes is substantiated. Special attention is paid to building a mathematical model of entropic development of an enterprise based on a system of differential equations of the Volterra–Lotka type, adapted to economic conditions. The proposed model allows us to study the interaction of profitability and entropic factors, analyze development trajectories, determine dynamic equilibrium points and evaluate cyclical fluctuations as manifestations of entropic instability. A linear analysis of the system behavior around the equilibrium point is performed and the possibility of quantitative assessment of economic risk as a measure of entropic volatility is substantiated. It is proven that the application of the proposed methodological tools creates a basis for the formation of adaptive and antifragile management strategies aimed at reducing the destructive impact of entropy and ensuring sustainable and innovative development of enterprises in the long term.
Особливості забезпечення переробних підприємств сировиною олійних культур
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Самойленко, Андрій Григорович; Samoilenko, Andrii
У статті наведено дослідження характерних особливостей забезпечення переробних підприємств сировиною олійних культур. Зокрема, визначено послідовність можливих кроків, необхідних для вчасного та безперервного постачання сировини з подальшою її переробкою для досягнення позитивних економічних результатів. В жорстких умовах ринкового середовища, які притаманні виробництву олії в Україні, підприємству олійно-жирової промисловості важливо мати постійне надходження сировини на переробку. За рахунок цього існуватимуть можливості зниження постійних витрат та підтримки фінансової стійкості бізнесу. Тому теоретичне обґрунтування етапів забезпечення олійною сировиною переробного підприємства має важливе науково-практичне значення. З одного боку, дане дослідження спрямоване на узагальнення наявних підходів до розуміння впливу сировинного забезпечення на економічні результати, з іншого – на практиці можна буде визначити вузькі місця господарської діяльності і розробити кроки по їх вирішенню. Досить часто, зрозумілі на перший погляд проблемні моменти, не вирішуються протягом тривалого часу і призводять до зупинки розвитку бізнесу та перебування на межі виходу з ринку. В процесі дослідження встановлено, що для повноцінного забезпечення переробного підприємства олійною сировиною, потрібно проводити планування потреби насіння та зерна олійних культур; виділення кола потенційних продавців; здійснення процесу закупівлі, транспортування, приймання, зберігання сировини до переробки; організацію переробних процесів; зберігання та реалізацію виробленої продукції. Зроблено припущення, що виробники рослинної олії в Україні на даний час суттєво залежать від постачальників сировини та від покупців закордоном, тому повинні значну увагу приділяти виробництву якісної продукції та оптимізації її продажу на ринку. Сільськогосподарські підприємства, як постачальники олійної сировини, на основі дослідження ринкової ситуації, орієнтуються в цінових трендах і не реалізовують вирощену продукцію за низькими цінами. Також, учасники ринку прагнуть зробити вироблену продукцію більш конкурентною за рахунок логістичних процесів. Кожне підприємство шукає способи ефективного виробництва рослинної олії, розробляє різні способи в цьому напрямку використовуючи можливості та обмеження. Тому, за наявних умов ринкового середовища, вищих економічних результатів досягають ті переробні підприємства, які мають більше варіантів комбінації існуючих ресурсів у процесі виробництва олії, починаючи від пошуку потенційних продавців сировини і завершуючи доставкою виробленої продукції до кінцевих споживачів. The article provides a study of the characteristic features of providing processing enterprises with raw materials of oil crops. In particular, the sequence of steps necessary for the timely and continuous supply of raw materials with their further processing to achieve positive economic results is determined. In the harsh conditions of the market environment, which are inherent in the production of oil in Ukraine, it is important for the enterprise of the oil and fat industry to have a constant supply of raw materials for processing. Due to this, there will be opportunities to reduce fixed costs and support the financial stability of the business. Therefore, theoretical substantiation of the stages of providing oil raw materials to a processing enterprise is of important scientific and practical importance. On the one hand, this research is aimed at generalizing existing approaches to understanding the impact of raw materials supply on economic results, on the other hand, in practice it will be possible to identify the bottlenecks of economic activity and develop steps to solve them. Quite often, problems that are understandable at first glance are not resolved for a long time and lead to the stoppage of business development and being on the verge of exiting the market. During the research, it was established that in order to fully provide the processing enterprise with oil raw materials, it is necessary to plan the need for seeds and grains of oil crops; allocation of a circle of potential sellers; implementation of the process of purchase, transportation, reception, storage of raw materials for processing; organize the processing processes; storage and sale of manufactured products. It is assumed that vegetable oil producers in Ukraine are currently significantly dependent on raw material suppliers and foreign buyers, therefore they should pay considerable attention to the production of quality products and optimization of their sale on the market. Agricultural enterprises, as suppliers of oil raw materials, based on research of the market situation, are guided by price trends and do not sell the grown products at low prices, due to logistics processes, it is also possible to make the produced products more competitive. Each enterprise is looking for opportunities for efficient production of vegetable oil, develops various methods in this direction using existing conditions and limitations. Therefore, under the existing conditions of the market environment, higher economic results are achieved by those processing enterprises that have more options for combining existing resources in the oil production process, starting from the search for potential sellers of raw materials and ending with the delivery of manufactured products to end consumers.

Browse

Recent Submissions