Кафедра бізнес-економіки та підприємництва
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Методичний підхід до оцінювання результативності діяльності малих підприємств(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-21) Преображенський, О. Є.Item Індустріальні парки як драйвери економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-21) Канівець, Т. О.Item Бізнес-модель медичних закладів в контексті інвестиційної діяльності в умовах підвищених ризиків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-17) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Гуляс, Д. А.Item Місце фінансового контролінгу в системі менеджменту підприємства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-17) Aрeфiнa, В. O.; Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, ValentynaItem ESG-стандарти як інструмент трансформації бізнес-моделей підприємств в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-25) Дворник, Ірина Вікторівна; Dvornyk, IrynaItem Технологічний менеджмент та енергоефективність аграрного виробництва(Національний університет харчових технологій, Громадська організація «Інститут проблем конкуренції», 2021) Іваненко, Віктор Федорович; Ivanenko, Viktor; Іваненко, Федір Вікторович; Ivanenko, FedirСтаття присвячена актуальним питанням енергетичної ефективності аграрного виробництва. Проаналізовано та систематизовано фактори підвищення ефективності використання природних ресурсів для енергетичних та інших виробничих потреб. Досліджено актуальні аспекти організації інноваційного процесу у сфері енергетики. Розглянуто питання ефективності застосування в аграрному виробництві геотермальної та інших видів енергії, показники енерговитрат в умовах базової та альтернативної технологій виробництва, зберігання сільськогосподарської продукції. Окреслено резерви підвищення ефективності виробництва залежно від застосування альтернативних джерел енергії. Досліджено динаміку структури витрат під час запровадження у виробництво альтернативної енергетики. Технологічний менеджмент і стратегія реформи у енергетичному секторі економіки мають бути зосереджені на розробленні державної програми з виробництва обладнання для одержання геліотропної енергії та запровадження у виробництво технологій одержання геотермального тепла для виробничих і побутових потреб. The article is devoted to topical issues of energy efficiency of agricultural production. Factors for improving the efficiency of natural resources for energy and other production needs are analyzed and systematized. The actual aspects of the organization of the innovation process in the field of energy are investigated. The issues of efficiency of application of geothermal and other types of energy in agricultural production, indicators of energy consumption in the conditions of basic and alternative production technologies, storage of agricultural products were studied. Reserves for increasing production efficiency depending on the use of alternative energy sources are outlined. The dynamics of the cost structure during the introduction of alternative energy production is studied. We studied the pricing of thermal energy for production needs at the beginning of the heating season 2021–2022. It is established that when using natural gas and electric boilers as energy sources, household consumers will receive the most expensive thermal energy. When using the technology “geothermal heat pump”, each kilowatt of electricity consumed to service the heating system, actually provides up to 4.5 kW of heat energy. The use of GTP for household needs allows you to get the cheapest thermal energy. Technological management and reform strategy in the energy sector of the economy should focus on the development of a state program for the production of equipment for heliotrope energy and the introduction into production of technologies that convert solar radiation into other energy sources, establish production of equipment for geothermal thermal energy. to envisage the introduction of technologies for the use of low-temperature energy sources in heat and the development of efficient projects in the energy saving system, the production of equipment for solar systems and the production of geothermal heat for industrial and domestic needs. Ukraine has a developed production base, there are scientists and practitioners who are able to offer scientific developments in technologies aimed at mass production of solar panels, solar collectors and heat pumps.Item Properties of methods of practical harmonization of the methodology of economic security of enterprises(Baltija Publishing, 2025-02) Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія ВасилівнаItem Комплаєнс-контроль як інструмент зміцнення економічної безпеки підприємств(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Лєзіна, Анастасія Володимирівна; Liezina, AnastasiiaItem Комплаєнс як фактор зниження ентропії на підприємстві в трансцендентній економіці(2025-05-07) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaItem Цифрові технології в зеленому підприємництві(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Яременко, Владислав Ігорович; Yaremenko, Vladyslavу статті розглядається актуальна проблема інтеграції цифрових технологій у сферу зеленого підприємництва як ключового чинника сталого розвитку та екологічної безпеки. Сучасні економічні виклики вимагають від бізнесу не лише підвищення ефективності виробництва, але й врахування екологічних аспектів, що зумовлює необхідність поєднання цифрової трансформації з екологізацією підприємницької діяльності. У дослідженні підкреслено, що цифрові технології — зокрема Інтернет речей (IoT), великі дані, штучний інтелект, блокчейн та хмарні сервіси — відкривають нові можливості для оптимізації ресурсів, зменшення викидів та формування прозорих ланцюгів постачання. Проаналізовано наукові публікації, які висвітлюють вплив цифровізації на розвиток екологічних бізнес-моделей, зокрема роботи українських та зарубіжних авторів. Водночас виявлено, що комплексне дослідження інтеграції цифрових рішень у зелене підприємництво малого та середнього бізнесу залишається недостатньо опрацьованим. Це визначає наукову новизну та практичну значущість представленої роботи. Методологія дослідження ґрунтується на використанні аналізу наукової літератури, статистичних даних, контент-аналізу стратегічних документів ЄС та економічних методів оцінки ефективності цифрових інвестицій у сфері еко-інновацій. Отримані результати дають змогу окреслити основні напрями застосування цифрових технологій у зеленому підприємництві: зменшення екологічного сліду, розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, впровадження циркулярної економіки, створення інноваційних бізнес-моделей та формування соціальної відповідальності компаній. Автор виділяє основні бар'єри, що перешкоджають цифровізації екологічно орієнтованого бізнесу: високі початкові витрати, потребу у кваліфікованих кадрах, складність інтеграції у виробничі процеси та ризики кібербезпеки. На основі цього сформульовано практичні рекомендації щодо стимулювання інвестицій у цифрові рішення, створення єдиних стандартів управління викидами, розвитку освітніх програм та розширення міжнародної співпраці у сфері цифрової екологізації бізнесу. У висновках наголошено, що цифрові технології стають визначальним інструментом у формуванні екологічно відповідального підприємництва, забезпечуючи не лише підвищення економічної ефективності, але й формування нової бізнес-культури, орієнтованої на сталий розвиток. The article addresses the pressing issue of integrating digital technologies into green entrepreneurship as a key factor for sustainable development and environmental security. Modern economic challenges require businesses not only to increase production efficiency but also to incorporate ecological aspects, which necessitates the combination of digital transformation with the greening of entrepreneurial activities. The study emphasizes that digital technologies-such as the Internet of Things (IoT), big data, artificial intelligence, blockchain, and cloud services-open new opportunities for resource optimization, emission reduction, and the creation of transparent supply chains. The paper analyzes scientific publications that highlight the impact of digitalization on the development of environmentally friendly business models, including works by both Ukrainian and international researchers. At the same time, it identifies that comprehensive research on the integration of digital solutions into green entrepreneurship, particularly in small and medium-sized businesses, remains insufficiently explored. This defines the novelty and practical relevance of the presented study. The research methodology is based on the analysis of scientific literature, statistical data, content analysis of EU strategic documents, and economic methods of evaluating the effectiveness of digital investments in eco-innovations. The findings outline the main directions of applying digital technologies in green entrepreneurship: reducing the ecological footprint, advancing energy efficiency and renewable energy sources, implementing circular economy principles, creating innovative business models, and strengthening corporate social responsibility. The author highlights key barriers that hinder the digitalization of environmentally oriented businesses: high initial costs, the need for skilled specialists, difficulties in integrating technologies into existing production processes, and cybersecurity risks. Based on this, practical recommendations are formulated to stimulate investments in digital solutions, develop unified emission management standards, enhance training programs, and expand international cooperation in the field of digital greening of businesses. The conclusions emphasize that digital technologies are becoming a decisive tool in shaping environmentally responsible entrepreneurship, ensuring not only increased economic efficiency but also fostering a new business culture oriented toward sustainable development.Item Концептуальні підходи до дослідження розвитку субʼєктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, AndriiУ статті досліджено розвиток суб'єктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності, що набуває особливої значущості, оскільки саме нестабільність дедалі більше перетворюється на постійну характеристику сучасної економіки. Глобальні процеси, що поєднують циклічні економічні кризи, технологічні прориви, політичні трансформації та культурні зміни, створюють нові виклики для підприємницької діяльності. За таких умов класичні підходи до вивчення підприємництва, що формувалися переважно на основі стабільних економічних систем, виявляють обмежену здатність пояснювати реальну динаміку розвитку. Це актуалізувало потребу в оновленні теоретико-методичних засад і пошук нових концептуальних рішень, здатних відобразити складність та багатофакторність сучасного підприємницького середовища. У статті зазначено, що попри наявність значного наукового доробку, аналіз літератури свідчить про фрагментарність існуючих досліджень. Багато праць присвячено окремим аспектам (інноваціям, інституційним трансформаціям чи ресурсним можливостям підприємницьких структур). Однак комплексні дослідження, які інтегрують різні підходи та дозволяють пояснити розвиток у цілісності його проявів, залишаються недостатньо представленими. Відсутність таких інтегрованих моделей знижує пояснювальну цінність наукового дискурсу й обмежує можливості для практичного застосування результатів у стратегічному управлінні суб'єктами підприємництва. Метою дослідження визначена як систематизація концептуальних підходів до розвитку підприємництва, виокремлення їх ключових характеристик і визначення перспектив інтеграції, що забезпечить формування більш комплексного бачення у контексті соціально-економічної нестабільності. Основний матеріал представлений у вигляді аналізу трьох провідних концептуальних орієнтацій. Інноваційний підхід розглядає підприємництво як процес безперервного оновлення, що базується на впровадженні технологічних новацій, створенні нових бізнес-моделей і продуктів, які забезпечують конкурентні переваги. Інституційний підхід акцентує увагу на впливі формальних правил і неформальних норм, які визначають «правила гри» для підприємців, задають межі та одночасно відкривають можливості для адаптації. Ресурсно-організаційний підхід наголошує на значенні внутрішнього потенціалу підприємницьких структур, їхніх компетенцій, управлінських рішень і здатності формувати організаційні моделі, що забезпечують гнучкість та стійкість у турбулентному середовищі. Зроблено висновок, що ізольоване використання кожного з підходів не дозволяє відобразити всі грані сучасного підприємницького розвитку. Їх поєднання створює передумови для формування цілісного наукового бачення, яке поєднує інноваційні, інституційні та організаційні аспекти. Дискусійність проблеми полягає у визначенні оптимальних форм інтеграції цих підходів та окресленні меж їхньої застосовності. У перспективі інтегровані концептуальні моделі можуть забезпечити кращу прогностичну здатність щодо траєкторій розвитку підприємництва, а також підвищити практичну цінність результатів досліджень для розроблення стратегій стійкості, адаптації та конкурентоспроможності бізнесу в умовах невизначеності. The article explores the development of entrepreneurial entities under conditions of socio-economic instability, which is of particular importance since instability is increasingly becoming a permanent feature of the modern economy. Global processes that combine cyclical economic crises, technological breakthroughs, political transformations, and cultural changes create new challenges for entrepreneurial activity. Under such conditions, classical approaches to the study of entrepreneurship, formed mainly on the basis of stable economic systems, demonstrate a limited ability to explain the real dynamics of development. This has highlighted the need to update the theoretical and methodological foundations and to search for new conceptual solutions capable of reflecting the complexity and multi-factor nature of the contemporary entrepreneurial environment. The article emphasizes that despite the availability of substantial scholarly contributions, a review of the literature reveals the fragmentary nature of existing research. Many studies focus on individual aspects—innovation, institutional transformations, or the resource potential of entrepreneurial structures. However, comprehensive investigations that integrate different approaches and enable the explanation of development in the integrity of its manifestations remain insufficiently represented. The absence of such integrated models reduces the explanatory value of the academic discourse and limits opportunities for the practical application of results in the strategic management of entrepreneurial entities. The research objective is defined as the systematization of conceptual approaches to entrepreneurial development, the identification of their key characteristics, and the determination of integration prospects, which will ensure the formation of a more comprehensive vision in the context of socio-economic instability. The main material is presented as an analysis of three leading conceptual orientations. The innovation approach views entrepreneurship as a process of continuous renewal, based on the implementation of technological innovations, the creation of new business models, and products that provide competitive advantages. The institutional approach emphasizes the influence of formal rules and informal norms that establish the «rules of the game» for entrepreneurs, setting boundaries while simultaneously opening opportunities for adaptation. The resource-organizational approach highlights the importance of the internal potential of entrepreneurial structures, their competencies, managerial decisions, and ability to design organizational models that ensure flexibility and resilience in a turbulent environment. It is concluded that the isolated application of each approach does not allow for capturing the full range of modern entrepreneurial development. Their combination creates the prerequisites for forming a holistic scientific vision that integrates innovative, institutional, and organizational aspects. The debate lies in defining the optimal forms of integrating these approaches and outlining the boundaries of their applicability. In the long term, integrated conceptual models can provide better predictive capacity regarding entrepreneurial development trajectories and enhance the practical value of research results for designing strategies of resilience, adaptation, and competitiveness of businesses under uncertainty.Item Науковий потенціал розвитку регіональних екосистем інноваційного підприємництва в Україні(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021-02) Якушева, Наталія Валентинівна; Yakusheva, NataliiaItem Забезпечення якості бізнес-процесів у трикластерній GSI-моделі екосистеми інноваційного підприємництва(Хмельницький національний університет, 2022) Рєпіна, Інна Миколаївна; Riepina, Inna; Якушева, Наталія Валентинівна; Yakusheva, NataliiaУ статті проаналізовано забезпечення якості бізнес-процесів у трикластерній GSI-моделі екосистеми інноваційного підприємництва. Ефективне функціонування інноваційного підприємництва в Україні забезпечить впровадження моделі його екосистеми, яка покращить функціонування та розвиток суб’єктів екосистеми на основі забезпечення якості її бізнес-процесів. В роботі запропонована трикластерна GSI-модель екосистеми інноваційного підприємництва, впровадження якої забезпечить сталий розвиток інноваційного підприємництва в Україні завдяки реалізації її складових. Кластер G (generation) забезпечить генерацію бізнес-ідей, кластер S (support) має на меті забезпечити підтримку розвитку інноваційного підприємництва, кластер I (implementation) впроваджує розроблені інноваційні ідеї. У статті запропоновано ряд заходів, проведення яких матиме позитивний вплив на розвиток інноваційного підприємництва в Україні та формування його екосистеми. Впровадження даної моделі значно підвищить функціонування та розвиток інноваційного підприємництва, що забезпечить підвищення конкурентних позицій на глобальному ринку. The article analyzes the quality assurance of business processes in the threecluster GSI-model of the innovative entrepreneurship ecosystem. Effective functioning of innovative entrepreneurship in Ukraine will ensure the implementation of its ecosystem model, which will improve the functioning and development of ecosystem entities based on ensuring the quality of its business processes. The paper proposes a threecluster GSI-model of the innovative entrepreneurship ecosystem, the implementation of which will ensure the sustainable development of innovative entrepreneurship in Ukraine thanks to the implementation of its components. Cluster G (generation) will ensure the generation of business ideas, cluster S (support) aims to support the development of innovative entrepreneurship, cluster I (implementation) implements developed innovative ideas. The article proposes a number of measures, the implementation of which will have a positive impact on the development of innovative entrepreneurship in Ukraine and the formation of its ecosystem. The basis of the development of innovative entrepreneurship is knowledge, science, intellectual capital and the high-tech sector of the economy. The implementation of the proposed measures in each GSI-model cluster will have a positive impact on the quality of business processes of the ecosystem of innovative entrepreneurship from the generation of a business idea to its implementation and commercialization. The effectiveness of business processes will depend on the creation of business ideas focused on the needs of consumers to their rapid implementation on the market and creation of value for consumers. The implementation of this model will significantly increase the functioning and development of innovative entrepreneurship, which will ensure an increase in competitive positions on the global market.Item Emergent approach to business resilience: a study of Ukrainian enterprises(Vilnius Gediminas Technical University, 2025) Hrebeshkova, Olena; Гребешкова, Олена Миколаївна; Kyzenko, Olena; Кизенко, Олена Олександрівна; Verba, Veronika; Верба, Вероніка АнатоліївнаThis study aims to profile the emergent behavioral responses of small and medium-sized enterprises (SMEs) in Ukraine to radical market changes and identify the cause-effect relationships that ensure their resilience through an emergent approach to strategic management. The article analyzes the results of a survey of 500 enterprises within the project “Advisory Support to SMEs in Ukraine Amid the Military Crisis”, implemented by CMC-Ukraine with support from Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Data were analyzed using MS Excel and RStudio. The study found that strategic decision-making profiles varied by sector. Grouping responses by functional areas (marketing, operations, finance, HR, digitalization) helped identify emergent strategy frameworks for different company clusters. These best practices were applied in the project “Access to Finance and Support for the Resilience of SMEs in Ukraine”, funded by Deutsche Sparkassenstiftung für Internationale Kooperation, which ran from February to August 2023. Це дослідження має на меті проаналізувати нові поведінкові реакції малих та середніх підприємств (МСП) в Україні на радикальні зміни на ринку та визначити причинно-наслідкові зв'язки, що забезпечують їхню стійкість, за допомогою новітнього підходу до стратегічного управління. У статті аналізуються результати опитування 500 підприємств у рамках проекту «Консультаційна підтримка МСП в Україні в умовах воєнної кризи», реалізованого CMC-Ukraine за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Дані були проаналізовані за допомогою MS Excel та RStudio. Дослідження виявило, що профілі прийняття стратегічних рішень відрізнялися залежно від сектору. Групування відповідей за функціональними сферами (маркетинг, операції, фінанси, HR, цифровізація) допомогло визначити рамки новітніх стратегій для різних кластерів компаній. Ці передові практики були застосовані в проекті «Доступ до фінансування та підтримка стійкості МСП в Україні», що фінансується Deutsche Sparkassenstiftung für Internationale Kooperation, який тривав з лютого по серпень 2023 року.Item Стратегічне партнерство в ентропійних умовах: нові підходи до розвитку бізнес-моделей приватних медичних клінік(Хмельницький національний університет, 2025) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, Valentyna; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються приватні медичні клініки в умовах ентропійного середовища, зумовленого пандеміями, цифровою трансформацією, регуляторними змінами та соціально-економічною нестабільністю. Доведено, що традиційні управлінські моделі втрачають ефективність, поступаючись місцем партнерським формам взаємодії. Розкрито концепцію стратегічного партнерства як інструменту зниження ризиків, формування інноваційного потенціалу та стабільного функціонування медичних закладів. Особливу увагу приділено мережевим моделям співпраці між клініками, IT-сектором, страховими компаніями та державою. Визначено переваги трансформації бізнес-моделей у напрямі відкритих інноваційних екосистем і сервісно-орієнтованих платформ. Запропоновано підходи до стратегічного управління, що базуються на синергії, цифровізації та гнучкості. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування результатів під час планування партнерських альянсів і цифрової трансформації приватної медичної сфери в Україні. Дослідження підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до побудови ефективних управлінських стратегій у сфері охорони здоров’я. Залучення стейкхолдерів різних рівнів дозволяє формувати багатоформатні альянси, здатні оперативно реагувати на кризові ситуації. Значну увагу приділено аналізу ризиків та чинників успіху при впровадженні нових моделей партнерства. Автори наголошують на необхідності нормативної підтримки процесів трансформації медичних бізнес-моделей. Стаття слугує теоретичним і практичним підґрунтям для розробки інноваційних стратегій розвитку приватного медичного бізнесу в умовах нестабільності. Крім того, дослідження актуалізує питання формування довгострокових інституційних альянсів, здатних забезпечити не лише економічну ефективність, а й соціальну відповідальність бізнесу. У статті також обґрунтовано доцільність створення кластерів медичних інновацій як основи нової інфраструктури охорони здоров’я. Показано, що стратегічне партнерство сприяє переходу від ізольованого управління до відкритої платформи співтворення цінності. Зроблено акцент на необхідності адаптації бізнес-моделей до регіональних особливостей та асиметрій доступу до цифрових сервісів. Представлені результати можуть бути використані у подальших дослідженнях стратегічного менеджменту в умовах ентропії. The article analyzes the modern challenges faced by private medical clinics in an entropy-driven environment caused by pandemics, digital transformation, regulatory changes, and socio-economic instability. It demonstrates the decreasing effectiveness of traditional management models, which are being replaced by partnership-based forms of cooperation. The concept of strategic partnership is presented as a tool for risk reduction, innovation potential generation, and stable operation of medical institutions. Particular attention is given to network collaboration models between clinics, the IT sector, insurance companies, and the government. The advantages of transforming business models into open innovation ecosystems and service-oriented platforms are emphasized. The authors propose strategic management approaches based on synergy, digitalization, and adaptability. The practical value of the research lies in its applicability for planning partnership alliances and guiding digital transformation in Ukraine’s private healthcare sector. The study highlights the importance of an interdisciplinary approach to developing effective healthcare management strategies. Engaging stakeholders at various levels enables the formation of multi-format alliances capable of responding swiftly to crisis situations. Particular focus is placed on analyzing the risks and success factors involved in implementing new partnership models. The authors emphasize the need for regulatory support in the transformation of medical business models. The article serves as both a theoretical and practical foundation for designing innovative strategies for private medical business development under conditions of instability. In addition, the research underscores the importance of building long-term institutional alliances that can ensure not only economic efficiency but also the social responsibility of the business. The article also substantiates the relevance of creating medical innovation clusters as the basis of a new healthcare infrastructure. Strategic partnership is shown to facilitate the shift from isolated management practices to open value co-creation platforms. The need to adapt business models to regional disparities and unequal access to digital services is also emphasized. The results presented can be used in future studies on strategic management under entropy conditions.Item Ентропійні аспекти та обґрунтування напрямів забезпечення сталого розвитку підприємства(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Дмитренко, Анастасія Володимирівна; Dmytrenko, AnastasiiaУ статті комплексно досліджено теоретико-методичні засади забезпечення сталого розвитку підприємства в умовах сучасних ентропійних викликів. Проаналізовано еволюцію концепції сталого розвитку на основі міжнародних документів, таких як Всесвітня стратегія охорони природи, Доповідь Брундтланд, Декларація Ріо-де-Жанейро, Порядок денний на XXI століття та Цілі сталого розвитку ООН. Визначено сутність сталого розвитку як безперервного процесу гармонізації економічних, соціальних та екологічних аспектів діяльності підприємств з метою забезпечення довгострокової ефективності та відповідальності перед суспільством. Розглянуто основні наукові підходи до розуміння сталого розвитку підприємства: триєдину концепцію (економічний, екологічний та соціальний компоненти), управлінський, процесний та інноваційний підходи. Показано, що сталий розвиток підприємства вимагає впровадження ефективних управлінських рішень, спрямованих на підтримку балансу між прибутковістю, екологічною відповідальністю та соціальним прогресом. Особливу увагу приділено методичним засадам формування механізму забезпечення сталого розвитку підприємств. The article comprehensively studies the theoretical and methodological foundations of ensuring sustainable development of an enterprise in the context of modern entropy challenges. The evolution of the concept of sustainable development on the basis of international documents such as the World Conservation Strategy, the Brundtland Report, the Rio Declaration, Agenda 21 and the UN Sustainable Development Goals is analyzed. The essence of sustainable development is defined as a continuous process of harmonization of economic, social and environmental aspects of enterprises' activities in order to ensure long-term efficiency and responsibility to society. The main scientific approaches to understanding the sustainable development of enterprise are considered: a triune concept (economic, environmental and social components), managerial, process and innovative approaches. It is shown that sustainable development of an enterprise requires the implementation of effective management decisions aimed at maintaining a balance between profitability, environmental responsibility and social progress. Particular attention is paid to the methodological principles of forming a mechanism for ensuring sustainable development of enterprises. The key concepts and models are characterized, in particular, theories of economic growth, modernization, innovation and resource potential management, and socio-ecological economics. The components of the organizational and economic mechanism of sustainable development are defined: strategic planning, economic stability, environmental management, social responsibility, innovation and technological development, monitoring and reporting. The author considers the interaction of these elements in the context of an integrated approach to enterprise management. The article proposes a structural construction of the sustainable development mechanism, which includes the stages of diagnostics, mission definition, development of development scenarios, modeling, selection of incentive tools and efficiency control. The importance of applying a systematic, adaptive and innovation-oriented approach in the process of managing the development of an enterprise is emphasized. It is substantiated that the implementation of a set of sustainable development measures contributes to increasing the competitiveness of enterprise, ensuring economic sustainability, strengthening reputation and compliance with global trends in sustainable development. It is concluded that the implementation of an integrated approach to sustainable development will help to increase the efficiency of the enterprise, its market stability and long-term profitability. The results of the study can be used in the practical activities of enterprises seeking to strengthen their positions in the new economy focused on innovation and environmental safety.Item Подолання ентропії бізнес-середовища через синергію даних, аналітики та організаційної культури: клієнтоорієнтований підхід(Хмельницький національний університет, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Мєтьолкін, Віктор; Mietolkin, Viktor; Орловский, Олександр; Orlovskyi, OleksandrСучасна цифрова економіка характеризується стрімким збільшенням обсягів даних, які генеруються бізнесами та споживачами щодня. Щороку кількість цифрової інформації подвоюється, і її основними джерелами є мобільні пристрої, сенсори Інтернету речей, онлайн-транзакції, соціальні мережі та цифрові платформи. Такий вибух даних створює унікальні можливості для компаній, оскільки інформація перетворюється на стратегічний ресурс, здатний забезпечити довгострокові конкурентні переваги. Дані вже не є лише «сировиною» для статистичних звітів, а фундаментальним активом, що визначає розвиток бізнесу. Використання даних дозволяє прогнозувати попит, управляти ціноутворенням, оптимізувати маркетингові кампанії та персоналізувати пропозиції для клієнтів. Логіка конкуренції змінюється: перевагу отримує компанія, яка ефективніше працює з інформацією, а не лише та, що володіє великими ресурсами або інноваційними продуктами. Прикладом ефективної аналітики є Amazon, яка використовує алгоритми для відстеження поведінки мільйонів користувачів у реальному часі, формування персоналізованих рекомендацій, динамічного ціноутворення та прогнозування трендів, що забезпечує утримання клієнтів і формування лояльності. Netflix демонструє застосування предиктивної аналітики для створення власного контенту на основі даних про перегляди та уподобання користувачів. Дозволяє компанії мінімізувати ризики при запуску нових продуктів і забезпечувати персоналізацію пропозицій відповідно до реальних запитів аудиторії. Сучасний бізнес переходить від реактивного обслуговування клієнтів до проактивного, передбачаючи потреби та пропонуючи рішення завчасно. Аналіз поведінкових даних, історії покупок та патернів користування продуктом підвищує задоволеність і лояльність споживачів. Предиктивна аналітика дозволяє компаніям своєчасно запобігати відтоку клієнтів, персоналізувати пропозиції та оптимізувати ціни. Дані та аналітика приносять результат лише за умови їх інтеграції в управлінські рішення. Ключову роль відіграє організаційна культура, яка перетворює аналітику з технологічного інструменту на рутинну практику для щоденного прийняття рішень. Успішні компанії застосовують широку оптимізацію та моделювання, централізовану координацію аналітики на рівні організації та активну підтримку топ-менеджменту, що дозволяє уникати дублювання даних і забезпечувати ефективність управлінських рішень. The modern digital economy is characterized by a rapid increase in the amount of data generated by businesses and consumers every day. The amount of digital information doubles every year, and its main sources are mobile devices, IoT sensors, online transactions, social networks and digital platforms. This explosion of data creates unique opportunities for companies, as information is transformed into a strategic resource capable of providing long-term competitive advantages. Data is no longer just a “raw material” for statistical reports, but a fundamental asset that determines business development. Using data allows you to forecast demand, manage pricing, optimize marketing campaigns and personalize offers for customers. The logic of competition is changing: the advantage is gained by the company that works more effectively with information, and not only by the one that has large resources or innovative products. An example of effective analytics is Amazon, which uses algorithms to track the behavior of millions of users in real time, form personalized recommendations, dynamic pricing and forecast trends, which ensures customer retention and loyalty. Netflix demonstrates the use of predictive analytics to create its own content based on user viewing and preferences data. This allows the company to minimize risks when launching new products and personalize offers in accordance with real audience requests. Modern business is moving from reactive customer service to proactive, anticipating needs and offering solutions in advance. Analysis of behavioral data, purchase history and product usage patterns increases customer satisfaction and loyalty. Predictive analytics allows companies to timely prevent customer churn, personalize offers and optimize prices. Data and analytics bring results only if they are integrated into management decisions. The key role is played by organizational culture, which turns analytics from a technological tool into a routine practice for daily decision-making. Successful companies use extensive optimization and modeling, centralized coordination of analytics at the organization level and active support from top management, which allows avoiding data duplication and ensuring the effectiveness of management decisions.Item Гармонізація бізнес-моделей і маркетингових стратегій у цифровій економіці: виклики епохи ентропійних змін(Хмельницький національний університет, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Мєтьолкін, Віктор; Хвостенко, Віталій; Khvostenko, VitaliiУ сучасних умовах цифрової економіки традиційні бізнес-моделі зазнають кардинальних змін під впливом нових технологій, глобалізації та зростаючої ентропії ринкових процесів. Основними драйверами трансформацій виступають розвиток високошвидкісного інтернету, мобільних технологій та інтернету речей. Цифрові бізнес-моделі перестають бути лише доповненням до класичних схем — вони задають нову логіку створення цінності, формування відносин зі споживачами та організації процесів усередині компаній. Водночас маркетингові стратегії також еволюціонують. Класичний комплекс 4Р трансформується: продукт інтегрується із сервісами, дистрибуція переходить у цифрові канали, ціноутворення стає динамічним, а просування ґрунтується на персоналізації та аналітиці даних. Гармонізація бізнес-моделей і маркетингових стратегій набуває критичного значення. Лише їх узгоджений розвиток дозволяє компаніям ефективно адаптуватися до технологічних викликів і водночас зберігати довіру та лояльність споживачів. У статті досліджено п’ять ключових типів цифрових бізнес-моделей — платформену, підпискову, data-driven, IoT та Direct-to-Consumer (D2C). Для кожної моделі проаналізовано як позитивні, так і негативні приклади застосування у світовій практиці. Платформена модель, що базується на ефекті мережі, продемонстрована кейсами Airbnb та Amazon, які завдяки побудові екосистем і формуванню довіри досягли глобального успіху. Натомість приклад eBay показує ризики невчасної адаптації маркетингової стратегії. Підпискова модель розкрита на прикладі Netflix, який зміг перетворити унікальний контент, персоналізацію та гнучке ціноутворення на стрижень конкурентних переваг. Водночас невдача Quibi ілюструє ризики відсутності розуміння реальних потреб користувачів. Data-driven бізнес-модель яскраво демонструють Google та Meta, які зробили дані головним джерелом створення цінності та побудували багатомільярдні рекламні бізнеси. Протилежний приклад Nokia показує наслідки ігнорування потенціалу аналітики. IoT-модель, що поєднує фізичні продукти з цифровими сервісами, успішно реалізована John Deere та Philips. У той же час провал Nest Secure від Google підкреслює важливість правильного позиціонування і чіткої маркетингової комунікації. Direct-to-Consumer модель ілюструє кейс Nike Direct, де компанія вибудувала прямі відносини зі споживачами на основі community-маркетингу та персоналізації, мінімізувавши залежність від посередників. Таким чином, гармонізація бізнес-моделей і маркетингових стратегій у цифровій економіці стає фундаментальною умовою довгострокової конкурентоспроможності. In today's digital economy, traditional business models are undergoing radical changes under the influence of new technologies, globalization, and the growing entropy of market processes. The main drivers of transformation are the development of high-speed Internet, mobile technologies, and the Internet of Things. Digital business models are no longer just a supplement to classical schemes — they set a new logic for creating value, forming relationships with consumers, and organizing processes within companies. At the same time, marketing strategies are also evolving. The classic 4P complex is transforming: the product is integrated with services, distribution is moving to digital channels, pricing is becoming dynamic, and promotion is based on personalization and data analytics. Harmonization of business models and marketing strategies is becoming critical. Only their coordinated development allows companies to effectively adapt to technological challenges and at the same time maintain consumer trust and loyalty. The article examines five key types of digital business models: platform, subscription, data-driven, IoT, and Direct-to-Consumer (D2C). For each model, both positive and negative examples of application in world practice are analyzed. The platform model, based on the network effect, is demonstrated by the cases of Airbnb and Amazon, which achieved global success thanks to building ecosystems and building trust. In turn, the example of eBay shows the risks of untimely adaptation of marketing strategy. The subscription model is revealed by the example of Netflix, which was able to turn unique content, personalization, and flexible pricing into the core of competitive advantages. At the same time, the failure of Quibi illustrates the risks of a lack of understanding of the real needs of users. The data-driven business model is vividly demonstrated by Google and Meta, which made data the main source of value creation and built multi-billion dollar advertising businesses. The opposite example of Nokia shows the consequences of ignoring the potential of analytics. The IoT model, which combines physical products with digital services, has been successfully implemented by John Deere and Philips. At the same time, the failure of Google’s Nest Secure highlights the importance of proper positioning and clear marketing communication. The Direct-to-Consumer model is illustrated by the case of Nike Direct, where the company built direct relationships with consumers based on community marketing and personalization, minimizing dependence on intermediaries. Thus, the harmonization of business models and marketing strategies in the digital economy becomes a fundamental condition for long-term competitiveness.Item Determining the capabilities of artificial intelligence on the development of cryptotrading and blockchain technology(ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», 2025) Andriushchenko, Kateryna; Андрющенко, Катерина Анатоліївна; Riepina, Inna; Рєпіна, Інна Миколаївна; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Kyryliuk, Oksana; Кирилюк, Оксана ВасилівнаThe object of research is crypto trading and blockchain technologies, including the development of trading bots and the implementation of automated risk management systems. AI includes the development of trading bots, the implementation of automated risk management systems, and the use of predictive analytics tools that optimize trading operations. This is important, as AI technology plays a crucial role in the rapid analysis of huge amounts of data to predict market prices and trading opportunities, thereby increasing the efficiency of investments. In addition, AI provides investors with real-time information and assists in risk management. However, there are objective difficulties, and crypto fraudsters study different scenarios and adapt to changing market conditions using AI. By using the methods of observation, generalization, systematization and comparison, the authors have achieved results in determining the significance of implementation. In particular, the integration of artificial intelligence and cryptocurrencies can be applied, which aims to use the capabilities of big data processing and continuous learning to create a more efficient trading environment and financial services. The results presented in this paper give grounds to assert that it is possible to implement in the real business and technological environment (exchanges, crypto-exchanges, cryptocurrency operations, IT infrastructure, big data, AI). The article proposes innovative models and applications of artificial intelligence for use in trading business operations, where the main tool for users is generative artificial intelligence and interfaces. This method makes it possible to define generative artificial intelligence and natural language interfaces as the main means for trading operations that will be carried out using cryptocurrencies. As a result, real-time cryptocurrency trading and investment strategies based on data and algorithms have become possible. Об'єктом дослідження є криптотрейдинг та технології блокчейн, що включає розробку торгових ботів, впровадження автоматизованих систем управління ризиками. ШІ включає розробку торгових ботів, впровадження автоматизованих систем управління ризиками та використання інструментів прогнозної аналітики, які оптимізують торгові операції. Це важливо, тому технологія штучного інтелекту відіграє вирішальну роль у швидкому аналізі величезних обсягів даних для прогнозування ринкових цін і можливостей торгівлі, тим самим підвищуючи ефективність інвестицій. Крім того, штучний інтелект надає інвесторам інформацію у реальному часі та допомагає в управлінні ризиками. Але є об’єктивні труднощі, криптошахраї вивчають різні сценарії та адаптуються до мінливих умов ринку, застосовуючи ШІ для цього. За використання методів спостереження, узагальнення, систематизації та порівняння, автори досягли результатів у визначенні значущості впровадження. Зокрема, може бути застосована інтеграція штучного інтелекту й криптовалюти, яка спрямована на використання можливостей обробки великих даних і постійне навчання для створення більш ефективного торговельного середовища та надання фінансових послуг. Отримані результати, наведені у роботі, дають підстави стверджувати щодо можливості втілення у реальне бізнес- та технологічне середовище (біржі, криптобіржі, криптовалютні операції, інфраструктура IT, big data, AI). Запропоновано інноваційні моделі та програми штучного інтелекту для використання у торгових бізнес-операціях, де основним інструментом для користувачів є генеративний штучний інтелект та інтерфейси. Такий спосіб дозволяє визначити генеративний штучний інтелект та інтерфейси природною мовою основними засобами для торгових операцій, які здійснюватимуться за допомогою криптовалют. У результаті торгівля криптовалютою та інвестиційні стратегії у режимі реального часу на основі даних і алгоритмів стали можливими.Item The impact of artificial intelligence on the transformation of enterprise business processes(ТОВ «Наукові журнали», 2024) Andriushchenko, Kateryna; Андрющенко, Катерина Анатоліївна; Marchuk, Sviatoslav; Марчук СвятославThe rapid advancement of artificial intelligence (AI) fundamentally transformed the business environment by optimising management processes, enhancing operational efficiency, and generating new challenges for enterprises. This necessitated a comprehensive analysis of its impact on the transformation of business processes. The objective of the study was to examine the influence of AI on the transformation of business processes in enterprises of various sizes, identify primary directions of its application, and assess development prospects. The study was grounded in the use of systemic analysis, comparative analysis, case study method, and statistical data analysis. Scientific publications, corporate reports, analytical materials, and practical implementation cases were processed. The findings revealed that the adoption of AI significantly increased the efficiency of business processes in large enterprises through operational automation, customer interaction personalisation, and enhanced market forecasting. In the financial sector, machine learning algorithms reduced fraud rates and expedited document processing, consistent with global practices in banks such as JPMorgan Chase, Mizuho, and SMFG. In retail, improvements in recommendation system accuracy were observed, as reported by global companies like Amazon and Netflix, where personalisation contributed to increased conversion rates. Manufacturing enterprises reported optimised logistics and reduced operational costs due to AI implementation. Furthermore, enterprises actively explored the potential of generative AI in marketing, product development, and employee productivity, yielding results aligned with international experience, including the deployment of GitHub Copilot, which improved the speed and quality of software development. The practical value of the study lay in the applicability of its results for executives, analysts, and consultants to enhance digital transformation strategies and improve enterprise competitiveness Швидкий розвиток штучного інтелекту кардинально трансформував бізнес-середовище, оптимізуючи процеси управління, підвищуючи ефективність та створюючи нові виклики для підприємств. Це обумовлює актуальність аналізу його впливу на трансформацію бізнес-процесів. Метою дослідження було проаналізувати вплив штучного інтелекту на трансформацію бізнес-процесів підприємств різного масштабу, визначити основні напрями його застосування та оцінити потенційні перспективи розвитку. Дослідження базувалося на використанні системного аналізу, порівняльного аналізу, кейс-методу та аналізу статистичних даних. Було опрацьовано наукові публікації, корпоративні звіти, матеріали аналітичних компаній та практичні приклади впровадження штучного інтелекту у провідних компаніях. Результати дослідження показали, що впровадження штучного інтелекту значно підвищило ефективність бізнес-процесів великих підприємств через автоматизацію операцій, персоналізацію взаємодії з клієнтами та поліпшене прогнозування ринкових тенденцій. У фінансовому секторі алгоритми машинного навчання дозволили знизити рівень шахрайства та суттєво прискорити процес обробки документів, що узгоджується з міжнародним досвідом провідних банків, таких як JPMorgan Chase, Mizuho і SMFG. У сфері роздрібної торгівлі було зафіксовано покращення точності рекомендаційних систем, аналогічно до результатів глобальних компаній, таких як Amazon і Netflix, де персоналізація забезпечила зростання конверсійних показників. Виробничі підприємства повідомили про оптимізацію управління логістикою та скорочення операційних витрат завдяки впровадженню ШІ. Крім того, підприємства активно досліджували можливості генеративного штучного інтелекту у маркетингу, розробці продуктів та підвищенні продуктивності працівників, отримавши результати, які узгоджуються з міжнародними практиками, такими як впровадження інструменту GitHub Copilot, що підвищив швидкість і якість роботи розробників програмного забезпечення. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками компаній, аналітиками та бізнес-консультантами для вдосконалення стратегій цифрової трансформації та підвищення конкурентоспроможності підприємств.