Кафедра бізнес-економіки та підприємництва
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Properties of methods of practical harmonization of the methodology of economic security of enterprises(Baltija Publishing, 2025-02) Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія ВасилівнаItem Комплаєнс-контроль як інструмент зміцнення економічної безпеки підприємств(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Лєзіна, Анастасія Володимирівна; Liezina, AnastasiiaItem Комплаєнс як фактор зниження ентропії на підприємстві в трансцендентній економіці(2025-05-07) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaItem Цифрові технології в зеленому підприємництві(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Яременко, Владислав Ігорович; Yaremenko, Vladyslavу статті розглядається актуальна проблема інтеграції цифрових технологій у сферу зеленого підприємництва як ключового чинника сталого розвитку та екологічної безпеки. Сучасні економічні виклики вимагають від бізнесу не лише підвищення ефективності виробництва, але й врахування екологічних аспектів, що зумовлює необхідність поєднання цифрової трансформації з екологізацією підприємницької діяльності. У дослідженні підкреслено, що цифрові технології — зокрема Інтернет речей (IoT), великі дані, штучний інтелект, блокчейн та хмарні сервіси — відкривають нові можливості для оптимізації ресурсів, зменшення викидів та формування прозорих ланцюгів постачання. Проаналізовано наукові публікації, які висвітлюють вплив цифровізації на розвиток екологічних бізнес-моделей, зокрема роботи українських та зарубіжних авторів. Водночас виявлено, що комплексне дослідження інтеграції цифрових рішень у зелене підприємництво малого та середнього бізнесу залишається недостатньо опрацьованим. Це визначає наукову новизну та практичну значущість представленої роботи. Методологія дослідження ґрунтується на використанні аналізу наукової літератури, статистичних даних, контент-аналізу стратегічних документів ЄС та економічних методів оцінки ефективності цифрових інвестицій у сфері еко-інновацій. Отримані результати дають змогу окреслити основні напрями застосування цифрових технологій у зеленому підприємництві: зменшення екологічного сліду, розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, впровадження циркулярної економіки, створення інноваційних бізнес-моделей та формування соціальної відповідальності компаній. Автор виділяє основні бар'єри, що перешкоджають цифровізації екологічно орієнтованого бізнесу: високі початкові витрати, потребу у кваліфікованих кадрах, складність інтеграції у виробничі процеси та ризики кібербезпеки. На основі цього сформульовано практичні рекомендації щодо стимулювання інвестицій у цифрові рішення, створення єдиних стандартів управління викидами, розвитку освітніх програм та розширення міжнародної співпраці у сфері цифрової екологізації бізнесу. У висновках наголошено, що цифрові технології стають визначальним інструментом у формуванні екологічно відповідального підприємництва, забезпечуючи не лише підвищення економічної ефективності, але й формування нової бізнес-культури, орієнтованої на сталий розвиток. The article addresses the pressing issue of integrating digital technologies into green entrepreneurship as a key factor for sustainable development and environmental security. Modern economic challenges require businesses not only to increase production efficiency but also to incorporate ecological aspects, which necessitates the combination of digital transformation with the greening of entrepreneurial activities. The study emphasizes that digital technologies-such as the Internet of Things (IoT), big data, artificial intelligence, blockchain, and cloud services-open new opportunities for resource optimization, emission reduction, and the creation of transparent supply chains. The paper analyzes scientific publications that highlight the impact of digitalization on the development of environmentally friendly business models, including works by both Ukrainian and international researchers. At the same time, it identifies that comprehensive research on the integration of digital solutions into green entrepreneurship, particularly in small and medium-sized businesses, remains insufficiently explored. This defines the novelty and practical relevance of the presented study. The research methodology is based on the analysis of scientific literature, statistical data, content analysis of EU strategic documents, and economic methods of evaluating the effectiveness of digital investments in eco-innovations. The findings outline the main directions of applying digital technologies in green entrepreneurship: reducing the ecological footprint, advancing energy efficiency and renewable energy sources, implementing circular economy principles, creating innovative business models, and strengthening corporate social responsibility. The author highlights key barriers that hinder the digitalization of environmentally oriented businesses: high initial costs, the need for skilled specialists, difficulties in integrating technologies into existing production processes, and cybersecurity risks. Based on this, practical recommendations are formulated to stimulate investments in digital solutions, develop unified emission management standards, enhance training programs, and expand international cooperation in the field of digital greening of businesses. The conclusions emphasize that digital technologies are becoming a decisive tool in shaping environmentally responsible entrepreneurship, ensuring not only increased economic efficiency but also fostering a new business culture oriented toward sustainable development.Item Концептуальні підходи до дослідження розвитку субʼєктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, AndriiУ статті досліджено розвиток суб'єктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності, що набуває особливої значущості, оскільки саме нестабільність дедалі більше перетворюється на постійну характеристику сучасної економіки. Глобальні процеси, що поєднують циклічні економічні кризи, технологічні прориви, політичні трансформації та культурні зміни, створюють нові виклики для підприємницької діяльності. За таких умов класичні підходи до вивчення підприємництва, що формувалися переважно на основі стабільних економічних систем, виявляють обмежену здатність пояснювати реальну динаміку розвитку. Це актуалізувало потребу в оновленні теоретико-методичних засад і пошук нових концептуальних рішень, здатних відобразити складність та багатофакторність сучасного підприємницького середовища. У статті зазначено, що попри наявність значного наукового доробку, аналіз літератури свідчить про фрагментарність існуючих досліджень. Багато праць присвячено окремим аспектам (інноваціям, інституційним трансформаціям чи ресурсним можливостям підприємницьких структур). Однак комплексні дослідження, які інтегрують різні підходи та дозволяють пояснити розвиток у цілісності його проявів, залишаються недостатньо представленими. Відсутність таких інтегрованих моделей знижує пояснювальну цінність наукового дискурсу й обмежує можливості для практичного застосування результатів у стратегічному управлінні суб'єктами підприємництва. Метою дослідження визначена як систематизація концептуальних підходів до розвитку підприємництва, виокремлення їх ключових характеристик і визначення перспектив інтеграції, що забезпечить формування більш комплексного бачення у контексті соціально-економічної нестабільності. Основний матеріал представлений у вигляді аналізу трьох провідних концептуальних орієнтацій. Інноваційний підхід розглядає підприємництво як процес безперервного оновлення, що базується на впровадженні технологічних новацій, створенні нових бізнес-моделей і продуктів, які забезпечують конкурентні переваги. Інституційний підхід акцентує увагу на впливі формальних правил і неформальних норм, які визначають «правила гри» для підприємців, задають межі та одночасно відкривають можливості для адаптації. Ресурсно-організаційний підхід наголошує на значенні внутрішнього потенціалу підприємницьких структур, їхніх компетенцій, управлінських рішень і здатності формувати організаційні моделі, що забезпечують гнучкість та стійкість у турбулентному середовищі. Зроблено висновок, що ізольоване використання кожного з підходів не дозволяє відобразити всі грані сучасного підприємницького розвитку. Їх поєднання створює передумови для формування цілісного наукового бачення, яке поєднує інноваційні, інституційні та організаційні аспекти. Дискусійність проблеми полягає у визначенні оптимальних форм інтеграції цих підходів та окресленні меж їхньої застосовності. У перспективі інтегровані концептуальні моделі можуть забезпечити кращу прогностичну здатність щодо траєкторій розвитку підприємництва, а також підвищити практичну цінність результатів досліджень для розроблення стратегій стійкості, адаптації та конкурентоспроможності бізнесу в умовах невизначеності. The article explores the development of entrepreneurial entities under conditions of socio-economic instability, which is of particular importance since instability is increasingly becoming a permanent feature of the modern economy. Global processes that combine cyclical economic crises, technological breakthroughs, political transformations, and cultural changes create new challenges for entrepreneurial activity. Under such conditions, classical approaches to the study of entrepreneurship, formed mainly on the basis of stable economic systems, demonstrate a limited ability to explain the real dynamics of development. This has highlighted the need to update the theoretical and methodological foundations and to search for new conceptual solutions capable of reflecting the complexity and multi-factor nature of the contemporary entrepreneurial environment. The article emphasizes that despite the availability of substantial scholarly contributions, a review of the literature reveals the fragmentary nature of existing research. Many studies focus on individual aspects—innovation, institutional transformations, or the resource potential of entrepreneurial structures. However, comprehensive investigations that integrate different approaches and enable the explanation of development in the integrity of its manifestations remain insufficiently represented. The absence of such integrated models reduces the explanatory value of the academic discourse and limits opportunities for the practical application of results in the strategic management of entrepreneurial entities. The research objective is defined as the systematization of conceptual approaches to entrepreneurial development, the identification of their key characteristics, and the determination of integration prospects, which will ensure the formation of a more comprehensive vision in the context of socio-economic instability. The main material is presented as an analysis of three leading conceptual orientations. The innovation approach views entrepreneurship as a process of continuous renewal, based on the implementation of technological innovations, the creation of new business models, and products that provide competitive advantages. The institutional approach emphasizes the influence of formal rules and informal norms that establish the «rules of the game» for entrepreneurs, setting boundaries while simultaneously opening opportunities for adaptation. The resource-organizational approach highlights the importance of the internal potential of entrepreneurial structures, their competencies, managerial decisions, and ability to design organizational models that ensure flexibility and resilience in a turbulent environment. It is concluded that the isolated application of each approach does not allow for capturing the full range of modern entrepreneurial development. Their combination creates the prerequisites for forming a holistic scientific vision that integrates innovative, institutional, and organizational aspects. The debate lies in defining the optimal forms of integrating these approaches and outlining the boundaries of their applicability. In the long term, integrated conceptual models can provide better predictive capacity regarding entrepreneurial development trajectories and enhance the practical value of research results for designing strategies of resilience, adaptation, and competitiveness of businesses under uncertainty.Item Науковий потенціал розвитку регіональних екосистем інноваційного підприємництва в Україні(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021-02) Якушева, Наталія Валентинівна; Yakusheva, NataliiaItem Забезпечення якості бізнес-процесів у трикластерній GSI-моделі екосистеми інноваційного підприємництва(Хмельницький національний університет, 2022) Рєпіна, Інна Миколаївна; Riepina, Inna; Якушева, Наталія Валентинівна; Yakusheva, NataliiaУ статті проаналізовано забезпечення якості бізнес-процесів у трикластерній GSI-моделі екосистеми інноваційного підприємництва. Ефективне функціонування інноваційного підприємництва в Україні забезпечить впровадження моделі його екосистеми, яка покращить функціонування та розвиток суб’єктів екосистеми на основі забезпечення якості її бізнес-процесів. В роботі запропонована трикластерна GSI-модель екосистеми інноваційного підприємництва, впровадження якої забезпечить сталий розвиток інноваційного підприємництва в Україні завдяки реалізації її складових. Кластер G (generation) забезпечить генерацію бізнес-ідей, кластер S (support) має на меті забезпечити підтримку розвитку інноваційного підприємництва, кластер I (implementation) впроваджує розроблені інноваційні ідеї. У статті запропоновано ряд заходів, проведення яких матиме позитивний вплив на розвиток інноваційного підприємництва в Україні та формування його екосистеми. Впровадження даної моделі значно підвищить функціонування та розвиток інноваційного підприємництва, що забезпечить підвищення конкурентних позицій на глобальному ринку. The article analyzes the quality assurance of business processes in the threecluster GSI-model of the innovative entrepreneurship ecosystem. Effective functioning of innovative entrepreneurship in Ukraine will ensure the implementation of its ecosystem model, which will improve the functioning and development of ecosystem entities based on ensuring the quality of its business processes. The paper proposes a threecluster GSI-model of the innovative entrepreneurship ecosystem, the implementation of which will ensure the sustainable development of innovative entrepreneurship in Ukraine thanks to the implementation of its components. Cluster G (generation) will ensure the generation of business ideas, cluster S (support) aims to support the development of innovative entrepreneurship, cluster I (implementation) implements developed innovative ideas. The article proposes a number of measures, the implementation of which will have a positive impact on the development of innovative entrepreneurship in Ukraine and the formation of its ecosystem. The basis of the development of innovative entrepreneurship is knowledge, science, intellectual capital and the high-tech sector of the economy. The implementation of the proposed measures in each GSI-model cluster will have a positive impact on the quality of business processes of the ecosystem of innovative entrepreneurship from the generation of a business idea to its implementation and commercialization. The effectiveness of business processes will depend on the creation of business ideas focused on the needs of consumers to their rapid implementation on the market and creation of value for consumers. The implementation of this model will significantly increase the functioning and development of innovative entrepreneurship, which will ensure an increase in competitive positions on the global market.Item Emergent approach to business resilience: a study of Ukrainian enterprises(Vilnius Gediminas Technical University, 2025) Hrebeshkova, Olena; Гребешкова, Олена Миколаївна; Kyzenko, Olena; Кизенко, Олена Олександрівна; Verba, Veronika; Верба, Вероніка АнатоліївнаThis study aims to profile the emergent behavioral responses of small and medium-sized enterprises (SMEs) in Ukraine to radical market changes and identify the cause-effect relationships that ensure their resilience through an emergent approach to strategic management. The article analyzes the results of a survey of 500 enterprises within the project “Advisory Support to SMEs in Ukraine Amid the Military Crisis”, implemented by CMC-Ukraine with support from Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Data were analyzed using MS Excel and RStudio. The study found that strategic decision-making profiles varied by sector. Grouping responses by functional areas (marketing, operations, finance, HR, digitalization) helped identify emergent strategy frameworks for different company clusters. These best practices were applied in the project “Access to Finance and Support for the Resilience of SMEs in Ukraine”, funded by Deutsche Sparkassenstiftung für Internationale Kooperation, which ran from February to August 2023. Це дослідження має на меті проаналізувати нові поведінкові реакції малих та середніх підприємств (МСП) в Україні на радикальні зміни на ринку та визначити причинно-наслідкові зв'язки, що забезпечують їхню стійкість, за допомогою новітнього підходу до стратегічного управління. У статті аналізуються результати опитування 500 підприємств у рамках проекту «Консультаційна підтримка МСП в Україні в умовах воєнної кризи», реалізованого CMC-Ukraine за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Дані були проаналізовані за допомогою MS Excel та RStudio. Дослідження виявило, що профілі прийняття стратегічних рішень відрізнялися залежно від сектору. Групування відповідей за функціональними сферами (маркетинг, операції, фінанси, HR, цифровізація) допомогло визначити рамки новітніх стратегій для різних кластерів компаній. Ці передові практики були застосовані в проекті «Доступ до фінансування та підтримка стійкості МСП в Україні», що фінансується Deutsche Sparkassenstiftung für Internationale Kooperation, який тривав з лютого по серпень 2023 року.Item Стратегічне партнерство в ентропійних умовах: нові підходи до розвитку бізнес-моделей приватних медичних клінік(Хмельницький національний університет, 2025) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, Valentyna; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються приватні медичні клініки в умовах ентропійного середовища, зумовленого пандеміями, цифровою трансформацією, регуляторними змінами та соціально-економічною нестабільністю. Доведено, що традиційні управлінські моделі втрачають ефективність, поступаючись місцем партнерським формам взаємодії. Розкрито концепцію стратегічного партнерства як інструменту зниження ризиків, формування інноваційного потенціалу та стабільного функціонування медичних закладів. Особливу увагу приділено мережевим моделям співпраці між клініками, IT-сектором, страховими компаніями та державою. Визначено переваги трансформації бізнес-моделей у напрямі відкритих інноваційних екосистем і сервісно-орієнтованих платформ. Запропоновано підходи до стратегічного управління, що базуються на синергії, цифровізації та гнучкості. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування результатів під час планування партнерських альянсів і цифрової трансформації приватної медичної сфери в Україні. Дослідження підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до побудови ефективних управлінських стратегій у сфері охорони здоров’я. Залучення стейкхолдерів різних рівнів дозволяє формувати багатоформатні альянси, здатні оперативно реагувати на кризові ситуації. Значну увагу приділено аналізу ризиків та чинників успіху при впровадженні нових моделей партнерства. Автори наголошують на необхідності нормативної підтримки процесів трансформації медичних бізнес-моделей. Стаття слугує теоретичним і практичним підґрунтям для розробки інноваційних стратегій розвитку приватного медичного бізнесу в умовах нестабільності. Крім того, дослідження актуалізує питання формування довгострокових інституційних альянсів, здатних забезпечити не лише економічну ефективність, а й соціальну відповідальність бізнесу. У статті також обґрунтовано доцільність створення кластерів медичних інновацій як основи нової інфраструктури охорони здоров’я. Показано, що стратегічне партнерство сприяє переходу від ізольованого управління до відкритої платформи співтворення цінності. Зроблено акцент на необхідності адаптації бізнес-моделей до регіональних особливостей та асиметрій доступу до цифрових сервісів. Представлені результати можуть бути використані у подальших дослідженнях стратегічного менеджменту в умовах ентропії. The article analyzes the modern challenges faced by private medical clinics in an entropy-driven environment caused by pandemics, digital transformation, regulatory changes, and socio-economic instability. It demonstrates the decreasing effectiveness of traditional management models, which are being replaced by partnership-based forms of cooperation. The concept of strategic partnership is presented as a tool for risk reduction, innovation potential generation, and stable operation of medical institutions. Particular attention is given to network collaboration models between clinics, the IT sector, insurance companies, and the government. The advantages of transforming business models into open innovation ecosystems and service-oriented platforms are emphasized. The authors propose strategic management approaches based on synergy, digitalization, and adaptability. The practical value of the research lies in its applicability for planning partnership alliances and guiding digital transformation in Ukraine’s private healthcare sector. The study highlights the importance of an interdisciplinary approach to developing effective healthcare management strategies. Engaging stakeholders at various levels enables the formation of multi-format alliances capable of responding swiftly to crisis situations. Particular focus is placed on analyzing the risks and success factors involved in implementing new partnership models. The authors emphasize the need for regulatory support in the transformation of medical business models. The article serves as both a theoretical and practical foundation for designing innovative strategies for private medical business development under conditions of instability. In addition, the research underscores the importance of building long-term institutional alliances that can ensure not only economic efficiency but also the social responsibility of the business. The article also substantiates the relevance of creating medical innovation clusters as the basis of a new healthcare infrastructure. Strategic partnership is shown to facilitate the shift from isolated management practices to open value co-creation platforms. The need to adapt business models to regional disparities and unequal access to digital services is also emphasized. The results presented can be used in future studies on strategic management under entropy conditions.Item Ентропійні аспекти та обґрунтування напрямів забезпечення сталого розвитку підприємства(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Дмитренко, Анастасія Володимирівна; Dmytrenko, AnastasiiaУ статті комплексно досліджено теоретико-методичні засади забезпечення сталого розвитку підприємства в умовах сучасних ентропійних викликів. Проаналізовано еволюцію концепції сталого розвитку на основі міжнародних документів, таких як Всесвітня стратегія охорони природи, Доповідь Брундтланд, Декларація Ріо-де-Жанейро, Порядок денний на XXI століття та Цілі сталого розвитку ООН. Визначено сутність сталого розвитку як безперервного процесу гармонізації економічних, соціальних та екологічних аспектів діяльності підприємств з метою забезпечення довгострокової ефективності та відповідальності перед суспільством. Розглянуто основні наукові підходи до розуміння сталого розвитку підприємства: триєдину концепцію (економічний, екологічний та соціальний компоненти), управлінський, процесний та інноваційний підходи. Показано, що сталий розвиток підприємства вимагає впровадження ефективних управлінських рішень, спрямованих на підтримку балансу між прибутковістю, екологічною відповідальністю та соціальним прогресом. Особливу увагу приділено методичним засадам формування механізму забезпечення сталого розвитку підприємств. The article comprehensively studies the theoretical and methodological foundations of ensuring sustainable development of an enterprise in the context of modern entropy challenges. The evolution of the concept of sustainable development on the basis of international documents such as the World Conservation Strategy, the Brundtland Report, the Rio Declaration, Agenda 21 and the UN Sustainable Development Goals is analyzed. The essence of sustainable development is defined as a continuous process of harmonization of economic, social and environmental aspects of enterprises' activities in order to ensure long-term efficiency and responsibility to society. The main scientific approaches to understanding the sustainable development of enterprise are considered: a triune concept (economic, environmental and social components), managerial, process and innovative approaches. It is shown that sustainable development of an enterprise requires the implementation of effective management decisions aimed at maintaining a balance between profitability, environmental responsibility and social progress. Particular attention is paid to the methodological principles of forming a mechanism for ensuring sustainable development of enterprises. The key concepts and models are characterized, in particular, theories of economic growth, modernization, innovation and resource potential management, and socio-ecological economics. The components of the organizational and economic mechanism of sustainable development are defined: strategic planning, economic stability, environmental management, social responsibility, innovation and technological development, monitoring and reporting. The author considers the interaction of these elements in the context of an integrated approach to enterprise management. The article proposes a structural construction of the sustainable development mechanism, which includes the stages of diagnostics, mission definition, development of development scenarios, modeling, selection of incentive tools and efficiency control. The importance of applying a systematic, adaptive and innovation-oriented approach in the process of managing the development of an enterprise is emphasized. It is substantiated that the implementation of a set of sustainable development measures contributes to increasing the competitiveness of enterprise, ensuring economic sustainability, strengthening reputation and compliance with global trends in sustainable development. It is concluded that the implementation of an integrated approach to sustainable development will help to increase the efficiency of the enterprise, its market stability and long-term profitability. The results of the study can be used in the practical activities of enterprises seeking to strengthen their positions in the new economy focused on innovation and environmental safety.Item Подолання ентропії бізнес-середовища через синергію даних, аналітики та організаційної культури: клієнтоорієнтований підхід(Хмельницький національний університет, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Мєтьолкін, Віктор; Mietolkin, Viktor; Орловский, Олександр; Orlovskyi, OleksandrСучасна цифрова економіка характеризується стрімким збільшенням обсягів даних, які генеруються бізнесами та споживачами щодня. Щороку кількість цифрової інформації подвоюється, і її основними джерелами є мобільні пристрої, сенсори Інтернету речей, онлайн-транзакції, соціальні мережі та цифрові платформи. Такий вибух даних створює унікальні можливості для компаній, оскільки інформація перетворюється на стратегічний ресурс, здатний забезпечити довгострокові конкурентні переваги. Дані вже не є лише «сировиною» для статистичних звітів, а фундаментальним активом, що визначає розвиток бізнесу. Використання даних дозволяє прогнозувати попит, управляти ціноутворенням, оптимізувати маркетингові кампанії та персоналізувати пропозиції для клієнтів. Логіка конкуренції змінюється: перевагу отримує компанія, яка ефективніше працює з інформацією, а не лише та, що володіє великими ресурсами або інноваційними продуктами. Прикладом ефективної аналітики є Amazon, яка використовує алгоритми для відстеження поведінки мільйонів користувачів у реальному часі, формування персоналізованих рекомендацій, динамічного ціноутворення та прогнозування трендів, що забезпечує утримання клієнтів і формування лояльності. Netflix демонструє застосування предиктивної аналітики для створення власного контенту на основі даних про перегляди та уподобання користувачів. Дозволяє компанії мінімізувати ризики при запуску нових продуктів і забезпечувати персоналізацію пропозицій відповідно до реальних запитів аудиторії. Сучасний бізнес переходить від реактивного обслуговування клієнтів до проактивного, передбачаючи потреби та пропонуючи рішення завчасно. Аналіз поведінкових даних, історії покупок та патернів користування продуктом підвищує задоволеність і лояльність споживачів. Предиктивна аналітика дозволяє компаніям своєчасно запобігати відтоку клієнтів, персоналізувати пропозиції та оптимізувати ціни. Дані та аналітика приносять результат лише за умови їх інтеграції в управлінські рішення. Ключову роль відіграє організаційна культура, яка перетворює аналітику з технологічного інструменту на рутинну практику для щоденного прийняття рішень. Успішні компанії застосовують широку оптимізацію та моделювання, централізовану координацію аналітики на рівні організації та активну підтримку топ-менеджменту, що дозволяє уникати дублювання даних і забезпечувати ефективність управлінських рішень. The modern digital economy is characterized by a rapid increase in the amount of data generated by businesses and consumers every day. The amount of digital information doubles every year, and its main sources are mobile devices, IoT sensors, online transactions, social networks and digital platforms. This explosion of data creates unique opportunities for companies, as information is transformed into a strategic resource capable of providing long-term competitive advantages. Data is no longer just a “raw material” for statistical reports, but a fundamental asset that determines business development. Using data allows you to forecast demand, manage pricing, optimize marketing campaigns and personalize offers for customers. The logic of competition is changing: the advantage is gained by the company that works more effectively with information, and not only by the one that has large resources or innovative products. An example of effective analytics is Amazon, which uses algorithms to track the behavior of millions of users in real time, form personalized recommendations, dynamic pricing and forecast trends, which ensures customer retention and loyalty. Netflix demonstrates the use of predictive analytics to create its own content based on user viewing and preferences data. This allows the company to minimize risks when launching new products and personalize offers in accordance with real audience requests. Modern business is moving from reactive customer service to proactive, anticipating needs and offering solutions in advance. Analysis of behavioral data, purchase history and product usage patterns increases customer satisfaction and loyalty. Predictive analytics allows companies to timely prevent customer churn, personalize offers and optimize prices. Data and analytics bring results only if they are integrated into management decisions. The key role is played by organizational culture, which turns analytics from a technological tool into a routine practice for daily decision-making. Successful companies use extensive optimization and modeling, centralized coordination of analytics at the organization level and active support from top management, which allows avoiding data duplication and ensuring the effectiveness of management decisions.Item Гармонізація бізнес-моделей і маркетингових стратегій у цифровій економіці: виклики епохи ентропійних змін(Хмельницький національний університет, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Мєтьолкін, Віктор; Хвостенко, Віталій; Khvostenko, VitaliiУ сучасних умовах цифрової економіки традиційні бізнес-моделі зазнають кардинальних змін під впливом нових технологій, глобалізації та зростаючої ентропії ринкових процесів. Основними драйверами трансформацій виступають розвиток високошвидкісного інтернету, мобільних технологій та інтернету речей. Цифрові бізнес-моделі перестають бути лише доповненням до класичних схем — вони задають нову логіку створення цінності, формування відносин зі споживачами та організації процесів усередині компаній. Водночас маркетингові стратегії також еволюціонують. Класичний комплекс 4Р трансформується: продукт інтегрується із сервісами, дистрибуція переходить у цифрові канали, ціноутворення стає динамічним, а просування ґрунтується на персоналізації та аналітиці даних. Гармонізація бізнес-моделей і маркетингових стратегій набуває критичного значення. Лише їх узгоджений розвиток дозволяє компаніям ефективно адаптуватися до технологічних викликів і водночас зберігати довіру та лояльність споживачів. У статті досліджено п’ять ключових типів цифрових бізнес-моделей — платформену, підпискову, data-driven, IoT та Direct-to-Consumer (D2C). Для кожної моделі проаналізовано як позитивні, так і негативні приклади застосування у світовій практиці. Платформена модель, що базується на ефекті мережі, продемонстрована кейсами Airbnb та Amazon, які завдяки побудові екосистем і формуванню довіри досягли глобального успіху. Натомість приклад eBay показує ризики невчасної адаптації маркетингової стратегії. Підпискова модель розкрита на прикладі Netflix, який зміг перетворити унікальний контент, персоналізацію та гнучке ціноутворення на стрижень конкурентних переваг. Водночас невдача Quibi ілюструє ризики відсутності розуміння реальних потреб користувачів. Data-driven бізнес-модель яскраво демонструють Google та Meta, які зробили дані головним джерелом створення цінності та побудували багатомільярдні рекламні бізнеси. Протилежний приклад Nokia показує наслідки ігнорування потенціалу аналітики. IoT-модель, що поєднує фізичні продукти з цифровими сервісами, успішно реалізована John Deere та Philips. У той же час провал Nest Secure від Google підкреслює важливість правильного позиціонування і чіткої маркетингової комунікації. Direct-to-Consumer модель ілюструє кейс Nike Direct, де компанія вибудувала прямі відносини зі споживачами на основі community-маркетингу та персоналізації, мінімізувавши залежність від посередників. Таким чином, гармонізація бізнес-моделей і маркетингових стратегій у цифровій економіці стає фундаментальною умовою довгострокової конкурентоспроможності. In today's digital economy, traditional business models are undergoing radical changes under the influence of new technologies, globalization, and the growing entropy of market processes. The main drivers of transformation are the development of high-speed Internet, mobile technologies, and the Internet of Things. Digital business models are no longer just a supplement to classical schemes — they set a new logic for creating value, forming relationships with consumers, and organizing processes within companies. At the same time, marketing strategies are also evolving. The classic 4P complex is transforming: the product is integrated with services, distribution is moving to digital channels, pricing is becoming dynamic, and promotion is based on personalization and data analytics. Harmonization of business models and marketing strategies is becoming critical. Only their coordinated development allows companies to effectively adapt to technological challenges and at the same time maintain consumer trust and loyalty. The article examines five key types of digital business models: platform, subscription, data-driven, IoT, and Direct-to-Consumer (D2C). For each model, both positive and negative examples of application in world practice are analyzed. The platform model, based on the network effect, is demonstrated by the cases of Airbnb and Amazon, which achieved global success thanks to building ecosystems and building trust. In turn, the example of eBay shows the risks of untimely adaptation of marketing strategy. The subscription model is revealed by the example of Netflix, which was able to turn unique content, personalization, and flexible pricing into the core of competitive advantages. At the same time, the failure of Quibi illustrates the risks of a lack of understanding of the real needs of users. The data-driven business model is vividly demonstrated by Google and Meta, which made data the main source of value creation and built multi-billion dollar advertising businesses. The opposite example of Nokia shows the consequences of ignoring the potential of analytics. The IoT model, which combines physical products with digital services, has been successfully implemented by John Deere and Philips. At the same time, the failure of Google’s Nest Secure highlights the importance of proper positioning and clear marketing communication. The Direct-to-Consumer model is illustrated by the case of Nike Direct, where the company built direct relationships with consumers based on community marketing and personalization, minimizing dependence on intermediaries. Thus, the harmonization of business models and marketing strategies in the digital economy becomes a fundamental condition for long-term competitiveness.Item Determining the capabilities of artificial intelligence on the development of cryptotrading and blockchain technology(ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», 2025) Andriushchenko, Kateryna; Андрющенко, Катерина Анатоліївна; Riepina, Inna; Рєпіна, Інна Миколаївна; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Kyryliuk, Oksana; Кирилюк, Оксана ВасилівнаThe object of research is crypto trading and blockchain technologies, including the development of trading bots and the implementation of automated risk management systems. AI includes the development of trading bots, the implementation of automated risk management systems, and the use of predictive analytics tools that optimize trading operations. This is important, as AI technology plays a crucial role in the rapid analysis of huge amounts of data to predict market prices and trading opportunities, thereby increasing the efficiency of investments. In addition, AI provides investors with real-time information and assists in risk management. However, there are objective difficulties, and crypto fraudsters study different scenarios and adapt to changing market conditions using AI. By using the methods of observation, generalization, systematization and comparison, the authors have achieved results in determining the significance of implementation. In particular, the integration of artificial intelligence and cryptocurrencies can be applied, which aims to use the capabilities of big data processing and continuous learning to create a more efficient trading environment and financial services. The results presented in this paper give grounds to assert that it is possible to implement in the real business and technological environment (exchanges, crypto-exchanges, cryptocurrency operations, IT infrastructure, big data, AI). The article proposes innovative models and applications of artificial intelligence for use in trading business operations, where the main tool for users is generative artificial intelligence and interfaces. This method makes it possible to define generative artificial intelligence and natural language interfaces as the main means for trading operations that will be carried out using cryptocurrencies. As a result, real-time cryptocurrency trading and investment strategies based on data and algorithms have become possible. Об'єктом дослідження є криптотрейдинг та технології блокчейн, що включає розробку торгових ботів, впровадження автоматизованих систем управління ризиками. ШІ включає розробку торгових ботів, впровадження автоматизованих систем управління ризиками та використання інструментів прогнозної аналітики, які оптимізують торгові операції. Це важливо, тому технологія штучного інтелекту відіграє вирішальну роль у швидкому аналізі величезних обсягів даних для прогнозування ринкових цін і можливостей торгівлі, тим самим підвищуючи ефективність інвестицій. Крім того, штучний інтелект надає інвесторам інформацію у реальному часі та допомагає в управлінні ризиками. Але є об’єктивні труднощі, криптошахраї вивчають різні сценарії та адаптуються до мінливих умов ринку, застосовуючи ШІ для цього. За використання методів спостереження, узагальнення, систематизації та порівняння, автори досягли результатів у визначенні значущості впровадження. Зокрема, може бути застосована інтеграція штучного інтелекту й криптовалюти, яка спрямована на використання можливостей обробки великих даних і постійне навчання для створення більш ефективного торговельного середовища та надання фінансових послуг. Отримані результати, наведені у роботі, дають підстави стверджувати щодо можливості втілення у реальне бізнес- та технологічне середовище (біржі, криптобіржі, криптовалютні операції, інфраструктура IT, big data, AI). Запропоновано інноваційні моделі та програми штучного інтелекту для використання у торгових бізнес-операціях, де основним інструментом для користувачів є генеративний штучний інтелект та інтерфейси. Такий спосіб дозволяє визначити генеративний штучний інтелект та інтерфейси природною мовою основними засобами для торгових операцій, які здійснюватимуться за допомогою криптовалют. У результаті торгівля криптовалютою та інвестиційні стратегії у режимі реального часу на основі даних і алгоритмів стали можливими.Item The impact of artificial intelligence on the transformation of enterprise business processes(ТОВ «Наукові журнали», 2024) Andriushchenko, Kateryna; Андрющенко, Катерина Анатоліївна; Marchuk, Sviatoslav; Марчук СвятославThe rapid advancement of artificial intelligence (AI) fundamentally transformed the business environment by optimising management processes, enhancing operational efficiency, and generating new challenges for enterprises. This necessitated a comprehensive analysis of its impact on the transformation of business processes. The objective of the study was to examine the influence of AI on the transformation of business processes in enterprises of various sizes, identify primary directions of its application, and assess development prospects. The study was grounded in the use of systemic analysis, comparative analysis, case study method, and statistical data analysis. Scientific publications, corporate reports, analytical materials, and practical implementation cases were processed. The findings revealed that the adoption of AI significantly increased the efficiency of business processes in large enterprises through operational automation, customer interaction personalisation, and enhanced market forecasting. In the financial sector, machine learning algorithms reduced fraud rates and expedited document processing, consistent with global practices in banks such as JPMorgan Chase, Mizuho, and SMFG. In retail, improvements in recommendation system accuracy were observed, as reported by global companies like Amazon and Netflix, where personalisation contributed to increased conversion rates. Manufacturing enterprises reported optimised logistics and reduced operational costs due to AI implementation. Furthermore, enterprises actively explored the potential of generative AI in marketing, product development, and employee productivity, yielding results aligned with international experience, including the deployment of GitHub Copilot, which improved the speed and quality of software development. The practical value of the study lay in the applicability of its results for executives, analysts, and consultants to enhance digital transformation strategies and improve enterprise competitiveness Швидкий розвиток штучного інтелекту кардинально трансформував бізнес-середовище, оптимізуючи процеси управління, підвищуючи ефективність та створюючи нові виклики для підприємств. Це обумовлює актуальність аналізу його впливу на трансформацію бізнес-процесів. Метою дослідження було проаналізувати вплив штучного інтелекту на трансформацію бізнес-процесів підприємств різного масштабу, визначити основні напрями його застосування та оцінити потенційні перспективи розвитку. Дослідження базувалося на використанні системного аналізу, порівняльного аналізу, кейс-методу та аналізу статистичних даних. Було опрацьовано наукові публікації, корпоративні звіти, матеріали аналітичних компаній та практичні приклади впровадження штучного інтелекту у провідних компаніях. Результати дослідження показали, що впровадження штучного інтелекту значно підвищило ефективність бізнес-процесів великих підприємств через автоматизацію операцій, персоналізацію взаємодії з клієнтами та поліпшене прогнозування ринкових тенденцій. У фінансовому секторі алгоритми машинного навчання дозволили знизити рівень шахрайства та суттєво прискорити процес обробки документів, що узгоджується з міжнародним досвідом провідних банків, таких як JPMorgan Chase, Mizuho і SMFG. У сфері роздрібної торгівлі було зафіксовано покращення точності рекомендаційних систем, аналогічно до результатів глобальних компаній, таких як Amazon і Netflix, де персоналізація забезпечила зростання конверсійних показників. Виробничі підприємства повідомили про оптимізацію управління логістикою та скорочення операційних витрат завдяки впровадженню ШІ. Крім того, підприємства активно досліджували можливості генеративного штучного інтелекту у маркетингу, розробці продуктів та підвищенні продуктивності працівників, отримавши результати, які узгоджуються з міжнародними практиками, такими як впровадження інструменту GitHub Copilot, що підвищив швидкість і якість роботи розробників програмного забезпечення. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками компаній, аналітиками та бізнес-консультантами для вдосконалення стратегій цифрової трансформації та підвищення конкурентоспроможності підприємств.Item The impact of uncertainty on strengthening the economic security of enterprises of the unified energy system of Ukraine(ТОВ «Наукові журнали», 2025) Andriushchenko, Kateryna; Андрющенко, Катерина Анатоліївна; Liezina, Anastasiia; Лєзіна, Анастасія ВолодимирівнаThe importance of studying the issue of processes of strengthening the economic security of enterprises was quite justified in view of the military situation in the country and the deterioration, in this regard, of the economic situation of enterprises. Conditions of uncertainty are normative for economic entities, but they acquired a new meaning and became basic for enterprises. The goal was to form a theoretical and methodological basis for the processes of strengthening the economic security of enterprises in the energy sector of Ukraine based on the theory of uncertainty. The work was based on an approach to separating the stages of the uncertainty assessment process, dividing the main products of enterprises into components and using the method of analysis of hierarchies (MAI). As a result of the analysis of a wide range of scientific literature, it was determined that within the framework of the methodology of economic security, it is customary to use the tools of the theory of riskology and the corresponding methods and models of management. This work revealed the theory and practice of economic security of energy enterprises through the concept of uncertainty theory. A classification by types of uncertainty and the conditions of its occurrence for enterprises of the Unified Energy System of Ukraine (UES-U) was highlighted, which helped to choose the necessary tool for analysis. The conclusions obtained are of important methodological importance for forecasts of the development of the Unified Energy System of Ukraine in general and with the minimum, if possible, level of uncertainty. This is possible if the modelling of the Unified Energy System of Ukraine began with components with a lower level of uncertainty, and then complemented the model with options for other remaining energy facilities, related (coordinated) with the options of the industries from the first group. The results obtained allow for a holistic forecasting of the development of the Unified Energy System of Ukraine, taking into account factors of economic security and minimising the impact of uncertainty. Важливість вивчення питання процесів зміцнення економічної безпеки підприємств є досить обґрунтованою з огляду на військовий стан країни та погіршення, в зв’язку з цим, економічного становища підприємств. Умови невизначеності є нормативними для суб’єктів господарською діяльності, але набувають нового сенсу та стають базовими для підприємств. Метою було формування теоретичного та методологічного підґрунтя процесів зміцнення економічної безпеки підприємств галузі енергетики України на основі теорії невизначеності. В роботі за основу обрано підхід щодо виокремлення етапів процесу оцінювання невизначеності, поділу основних продуктів підприємств на складові та використання методу аналізу ієрархій (МАІ). В результаті аналізу широкого спектру наукової літератури було визначено, що в рамках методології економічної безпеки прийнято використовувати інструментарій теорії ризикології та відповідні методи і моделі менеджменту. В даній роботі було розкрито теорію й практику економічної безпеки енергетичних підприємств через концепцію теорії невизначеності. Виділено класифікацію за видами невизначеності та умовами її виникнення для підприємств об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС-У), що допомогло обрати необхідний інструмент для аналізу. Отримані висновки мають важливе методологічне значення для прогнозів розвитку об’єднаної енергетичної системи України загалом та із мінімальним, по можливості, рівнем невизначеності. Це можливо, якщо моделювання ОЕС-У почати зі складових з меншим рівнем невизначеності, а потім доповнювати модель варіантами інших об’єктів енергетики, що залишилися, пов'язаними (узгодженими) з варіантами галузей з першої групи. Отримані результати дозволяють здійснювати цілісне прогнозування розвитку об’єднаної енергетичної системи України з урахуванням чинників економічної безпеки та мінімізацією впливу невизначеності.Item Формування нечітких оцінок початкових економічних показників в управлінні підприємством(Харківський національний економічний університет, 2025) Коцюба, Олексій Станіславович; Kotsiuba, Oleksii; Лаба, Максим Сергійович; Лаба, МаксимСтаття присвячена проблемі формування нечітких оцінок початкових економічних показників, потреба в яких виникає в управлінні підприємством. У формальному аспекті визначення нечітких оцінок початкових показників деякої проблемної ситуації являє собою задачу побудови функцій належності нечітких множин. У роботі проаналізовано такі методи знаходження функцій належності, які використовуються або можуть бути рекомендовані до використання для оцінювання початкових економічних показників, що входять до складу задач з управління підприємством: метод на основі квазістатистики; метод на основі попарних порівнянь; метод опорних точок; метод опорних інтервалів. А саме, розглянуто їх конструктивні особливості та характеристики практичної застосовності. В частині характеристик практичної застосовності для кожного з методів проаналізовано можливість цілеспрямованого одержання функції належності, яка відповідає нечіткому числу, а також рівень складності подолання неусунутого дефіциту інформації. Під останнім запропоновано розуміти складність подолання нестачі інформації в ході безпосереднього використання методу, яка зберігається після збору даних, необхідних для прогнозування розглядуваного економічного показника. Поряд з іншим з’ясовано, що вузьким місцем на шляху одержання нечіткої оцінки прогнозованого економічного показника у формі нечіткого числа є забезпечення її опуклості. В разі використання методу на основі попарних порівнянь забезпечення властивості опуклості для шуканої нечіткої оцінки потребує введення спеціальних обмежувальних умов. За результатами порівняння для аналізованих методів рівня складності подолання неусунутого дефіциту інформації виявлено, що найменш складним за цим аспектом є метод на основі квазістатистики, а найбільш складним – метод на основі попарних порівнянь. The article is dedicated to the problem of forming fuzzy estimates of initial economic indicators, the need for which arises in enterprise management. In formal terms, defining fuzzy estimates of initial indicators in a certain problematic situation represents the task of constructing membership functions of fuzzy sets. The study analyzes methods for finding membership functions that are used or can be recommended for use in estimating initial economic indicators that are part of enterprise management objectives: the quasi-statistics-based method; the pairwise comparison method; the landmark method; the anchor interval method. Specifically, their constructive features and practical applicability characteristics are considered. In terms of practical applicability characteristics, for each method, the possibility of purposefully obtaining a membership function corresponding to a fuzzy number, as well as the level of complexity in overcoming the unresolved information deficit, are analyzed. The latter is proposed to be understood as the complexity of overcoming the lack of information during the direct use of the method, which persists after collecting the data necessary for forecasting the considered economic indicator. Additionally, it has been identified that the bottleneck in obtaining a fuzzy estimate of the forecasted economic indicator in the form of a fuzzy number is ensuring its convexity. In the case of using the pairwise comparison method, ensuring the convexity property for the desired fuzzy estimate requires the introduction of special constraints. Based on the comparison results of the level of complexity in overcoming the unresolved information deficit for the analyzed methods, it has been identified that the least complex method in this aspect be the quasi-statistics-based method, and the most complex being the pairwise comparison method.Item Стратегічне підприємництво в Україні: цифрові можливості та екосистемні інновації(Харківський національний економічний університет, 2025) Гребешкова, Олена Миколаївна; Hrebeshkova, Olena; Каряка, Микола Анатолійович; Kariaka, MykolaСучасний економічний розвиток супроводжується активною цифровою трансформацією бізнес-процесів та впровадженням SMART-технологій, що визначає нові напрями стратегічного підприємництва. Ключовим викликом для України є інтеграція цифрових інновацій у підприємницькі екосистеми, що може стати основою для підвищення конкурентоспроможності економіки. Проте існують суттєві бар’єри, такі як фрагментованість екосистем, недостатній рівень інвестицій у цифровізацію та обмежений доступ до міжнародних ринків. Метою статті є аналіз концепції стратегічного підприємництва в цифровому середовищі та розробка рекомендацій щодо його розвитку в Україні. Для цього застосовано методи бібліометричного аналізу, порівняльного аналізу міжнародного досвіду та системного моделювання підприємницьких екосистем. Досліджено основні тенденції цифрової трансформації та проаналізовано ступінь інтеграції цифрових рішень у бізнес-моделі підприємств України порівняно з розвиненими країнами. Основними результатами дослідження є визначення ключових факторів, що впливають на розвиток стратегічного підприємництва, та формулювання практичних рекомендацій щодо створення умов для його зростання. Встановлено, що низький рівень цифрової зрілості малого та середнього бізнесу в Україні значно обмежує можливості інноваційного розвитку. Запропоновано заходи для покращення цифрової інфраструктури, сприяння міжнародному партнерству та формування національної політики підтримки підприємницьких екосистем. Наукова цінність дослідження полягає в розширенні концептуального розуміння стратегічного підприємництва в цифровому контексті, подальшому розвитку теоретико-методологічного базису стратегічного підприємництва, визначенні ефективних механізмів адаптації цифрових технологій до бізнес-середовища України. Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих результатів для розробки державної політики підтримки підприємництва та сприяння створенню інноваційних бізнес-моделей. The modern economic development is accompanied by active digital transformation of business processes and the implementation of SMART technologies, which defines new directions of strategic entrepreneurship. A key challenge for Ukraine is the integration of digital innovations into entrepreneurial ecosystems, which could serve as a foundation for enhancing the competitiveness of the economy. However, there are significant barriers, such as the fragmentation of ecosystems, insufficient investment in digitalization, and limited access to international markets. The aim of the article is to analyze the conception of strategic entrepreneurship in a digital environment and to develop recommendations for its development in Ukraine. For this, bibliometric analysis methods, comparative analysis of international experience, and systemic modeling of entrepreneurial ecosystems have been applied. The main trends of digital transformation are explored, and the degree of integration of digital solutions into the business models of Ukrainian enterprises is analyzed in comparison with developed countries. The main results of the study are the identification of key factors influencing the development of strategic entrepreneurship and the formulation of practical recommendations for creating conditions for its growth. It is found that the low level of digital maturity among small and mediumsized enterprises in Ukraine significantly limits the opportunities for innovative development. Measures have been proposed to improve digital infrastructure, promote international partnerships, and establish national policies to support entrepreneurial ecosystems. The scientific value of the research lies in expanding the conceptual understanding of strategic entrepreneurship in a digital context, further developing the theoretical and methodological framework of strategic entrepreneurship, and identifying effective mechanisms for adapting digital technologies to the business environment in Ukraine. The practical significance of the article is the potential use of the obtained results for the development of government policies to support entrepreneurship and foster the creation of innovative business models.Item Підприємницькі наміри студентів в Україні: гендерні аспекти(Харківський національний економічний університет, 2025) Гребешкова, Олена Миколаївна; Hrebeshkova, Olena; Малярчук, Ольга Георгіївна; Maliarchuk, Olha; Кубарева, Ірина Володимирівна; Kubareva, IrynaВ умовах триваючих воєнних дій в Україні важливим стає розуміння перспектив підприємництва як сфери відновлення економіки країни. Студентське підприємництво може стати ключовим чинником формування підприємницької екосистеми, зокрема в контексті інтеграції України до ЄС. Вивчення та врахування гендерних аспектів підприємницьких намірів українських студентів, підтримка підприємницької освіти та розвитку жіночого підприємництва серед молоді в навчальних програмах сприятимуть стійкому розвитку економіки та суспільства загалом. Метою статті є висвітлення результатів дослідження гендерного профілю підприємницьких намірів українських студентів, ініційованого та проведеного авторами в межах реалізації проєкту «Підприємницькі можливості, компетенції та наміри серед студентів університетів у кроскультурному вимірі» у квітні – червні 2023 року. Наведені у статті висновки ґрунтуються на результатах онлайн-опитування 247 студентів українських університетів, яке проводилося на платформі Qualtrics за авторською методикою, що передбачає опитування респондентів по 27 питаннях, розділених на чотири блоки: 1) загальні дані про респондента; 2) обізнаність про підприємницьке середовище; 3) виміри підприємницької компетентності; 4) підприємницькі наміри. Отримані дані проаналізовано із застосуванням інструментарію описової статистики. Виявлено, що підприємницькі наміри студентів в Україні мають гендерні відмінності. Зокрема, в реалізації своїх підприємницьких ініціатив жінки переважно орієнтовані на довгу перспективу та відкладають започаткування бізнесу на майбутнє, тоді як чоловіки здебільшого намагаються реалізуватися якнайшвидше, ще під час навчання в університеті. При аналізі переваг студентів щодо вибору сфери для започаткування власного бізнесу виділено «гендерно-нейтральні» та «гендерно-чутливі» бізнес-напрями, що уможливлює подальшу розробку рекомендацій щодо вдосконалення підприємницької освіти та інституційної підтримки політики молодіжного (у тому числі жіночого) підприємництва в Україні. Зроблено припущення, що серед студентів переважає «постіндустріальний» тип мислення, зокрема в контексті вибору перспективних бізнес-сфер для власного бізнесу, що виявляється через підвищений інтерес учасників опитування до сервісного сектора економіки. Обґрунтовано необхідність активізації жіночого підприємництва та лідерства серед студенток під час навчання в університеті, а також удосконалення програм підприємницької освіти, зокрема в бізнес-напрямках, важливих під час воєнного та повоєнного періодів. In the context of ongoing hostilities in Ukraine, it becomes important to understand the prospects of entrepreneurship as a sphere of economic recovery of the country. Student entrepreneurship can become a key factor in the formation of an entrepreneurial ecosystem, in particular in the context of Ukraine’s integration into the EU. Studying and taking into account the gender aspects of entrepreneurial intentions of Ukrainian students, supporting entrepreneurial education and the development of women’s entrepreneurship among young people in the curricula will contribute to the sustainable development of the economy and society in general. The aim of the article is to highlight the results of a study of the gender profile of entrepreneurial intentions of Ukrainian students, initiated and conducted by the authors within the framework of the project «Entrepreneurial Opportunities, Competencies and Intentions among University Students in the Cross-Cultural Dimension» in April – June 2023. The conclusions presented in the article are based on the results of an online survey of 247 students of Ukrainian universities, conducted on the Qualtrics platform according to the authors’ own methodology, which involves a survey of respondents on 27 questions, divided into four blocks: 1) general data about the respondent; 2) awareness of the entrepreneurial environment; 3) dimensions of entrepreneurial competence; 4) entrepreneurial intentions. The obtained data were analyzed using the instrumentarium of descriptive statistics. It is found that the entrepreneurial intentions of students in Ukraine have gender differences. In particular, in the implementation of their entrepreneurial initiatives, women are mostly focused on the long term and postpone starting a business for the future, while men mostly try to realize themselves as soon as possible, while studying at the university. When analyzing the preferences of students in choosing a sphere for starting their own business, «gender-neutral» and «gender-sensitive» business areas are allocated, which makes it possible to further develop recommendations for improving entrepreneurship education and institutional support for youth (including women’s) entrepreneurship policy in Ukraine. It is assumed that the «post-industrial» type of thinking prevails among students, in particular in the context of choosing promising business areas for their own business, this is manifested through the increased interest of survey participants in the service sector of the economy. The need to intensify women’s entrepreneurship and leadership among female students during their studies at the university, as well as to improve entrepreneurial education programs, in particular in business areas that are important during the wartime and post-wartime periods, is substantiated.Item Взаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного щастя: історична ретроспектива досліджень, нові емпіричні докази та роздуми(Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2024) Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa; Борисов, Євген Миколайович; Borysov, YevhenПрисвячено отриманню нових емпіричних доказів стосовно співвідношення суб’єктивного та об’єктивного благополуччя. Метою дослідження став подальший розвиток підходів до визначення переліку показників (змінних), які формують передумови суб’єктивного благополуччя (щастя, задоволеності життям) та можуть використовуватися в перебігу досліджень щастя; виявлення факторів, які зумовлюють суб’єктивне благополуччя (предиктори щастя) для країн з різним рівнем ВВП на душу населення (GDP per capita). Інформаційною базою дослідження стали результати Щорічного Всесвітнього опитування стосовно сприйняття щастя (World Happiness Repor) та Індекс глобальної конкурентоспроможності (The IMD World Competitiveness Ranking). На основі оцінювання тісноти кореляційних зв’язків були перевірені гіпотези щодо впливу на сприйняття щастя таких факторів, як: Пенсійне фінансування (Pension funding, Pens), Рівні можливості (Equal opportunit, EO), Наявний дохід (Disposable Income, DI), Використання великих даних і аналітики (Use of big data and analytics, BigData), Імідж за кордоном або брендинг (Image abroad or branding, Braind), Цифрова трансформація в компаніях (Digital transformation in companies, Digital), Інфраструктура охорони здоров’я (Health infrastructure, InfrHealth). З метою перевірки гіпотези про залежність суб’єктивного благополуччя (щастя) від показника об’єктивного благополуччя (GDP) країни були згруповані у 2 групи («бідні» та «заможні») по 27 країн кожна – з доходом вище та нижче середнього по сукупності країн, які увійшли в нашу вибірку (40 тис. доларів США). Проведене дослідження дозволяє констатувати, що предиктор GDP для першої групи («бідні» країни) суттєво впливає на «рівень щастя», тоді як для другої групи («заможні» країни) не впливає. Перелік предикторів суб’єктивного благополуччя (щастя) залежить від об’єктивного благополуччя, індикатором якого є GDP: предиктор FLS (свобода робити життєвий вибір) є суттєвим для «заможних» і не суттєвим для «бідних» країн; предиктор PC (сприйняття корупції) є суттєвим (з від’ємною кореляцією) для «заможних країн», тоді як для «бідних країн» він не є статистично значущим; предиктор DI (наявний дохід) суттєво впливає на рівень щастя для першої групи, тоді як для другої групи не суттєво. Отримані висновки мають бути враховані державними та регіональними органами; слугувати мотиватором для розроблення відповідних цільових програм та планів заходів, спрямованих на їх покращення. The article is devoted to obtaining new empirical evidence regarding the correlation between subjective and objective well-being. The purpose of the study was the further develop approaches to determining the list of indicators (variables) that form the prerequisites of subjective well-being (happiness, life satisfaction) and can be used in the course of happiness research; identification of factors that determine subjective well-being (predictors of happiness) for countries with different levels of GDP per capita. The information base of the study was the results of the Annual World Survey on the Perception of Happiness (World Happiness Report) and the Global Competitiveness Index (The IMD World Competitiveness Ranking). Based on the assessment of the closeness of the correlations, hypotheses were tested regarding the influence on the perception of happiness of such factors as: Pension funding (Pens), Equal opportunity (EO), Disposable income (DI), Use of big data and analytics (BigData), Image abroad or branding (Braind), Digital transformation in companies (Digital), Health infrastructure, (InfrHealth). In order to test the hypothesis about the dependence of subjective well-being (happiness) on the indicator of objective well-being (GDP), the countries were grouped into 2 groups («poor» and «wealthy») of 27 countries each – with income above and below the overall average of the countries included in our sample (40 thousand US dollars). The conducted research allows us to state that the GDP predictor for the first group («poor» countries) significantly affects the «level of happiness», while for the second group («wealthy» countries) it does not. The list of predictors of subjective well-being (happiness) depends on objective well-being, the indicator of which is GDP: the FLS predictor (freedom to make life choices) is significant for «wealthy» and not significant for «poor» countries; the predictor PC (perception of corruption) is significant (with a negative correlation) for «rich countries», while it is not statistically significant for «poor countries»; the predictor DI (disposable income) significantly affects the level of happiness for the first group of counties, while for the second group, it is not significant. The obtained conclusions should be taken into account by state and regional bodies, and serve as a motivator for the development of appropriate target programs and action plans aimed at their improvement.Item Застосування моделі NAOMIE в рамках зміцнення економічної безпеки підприємств(Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2025-04) Лєзіна, Анастасія Володимирівна; Liezina, Anastasiia