Кафедра соціоекономіки та управління персоналом
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Розвиток ІТ-освіти в Україні: поточна ситуація та подальші перспективи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Даниленко, Олена Авксентіївна; Danylenko, Olena; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, OksanaItem HR аналітика та прогнозне моделювання в цифровій екосистемі управління персоналом(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, OksanaItem AI та машинне навчання в бюджетному плануванні корпоративної соціальної відповідальності: підвищення ефективності та прозорості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Загребельна, Д. Р.; Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, OksanaItem Соціальні ризики використанні штучного інтелекту в процесі навчанні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Воловодівський, І. О.; Леонтенко, Ольга Михайлівна; Leontenko, OlhaItem Трансформація парадигми HR менеджменту в умовах цифровізації та розвитку штучного інтелекту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Очеретюк, А. Ю.Item Використання цифрових технологій у системі кар’єрного менеджменту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Леонтенко, Ольга Михайлівна; Leontenko, OlhaItem Трансформація рекрутингу в цифрову епоху: нові можливості та виклики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Даниленко, Олена Авксентіївна; Danylenko, Olena; Ліпухіна, М. О.Item Формування підприємницького мислення у студентів: роль освіти і соціального середовища(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-28) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, Oksana; Ільченко, Вікторія; Ilchenko, ViktoriiaРозглянуто важливість формування підприємницького мислення у студентів в контексті взаємодії освіти та соціального середовища. Акцентовано на необхідності розвитку підприємницького мислення як ключової компетенції, що забезпечує професійну реалізацію студентів та їх здатність адаптуватися до викликів майбутнього. Reviewing the importance of developing entrepreneurial thinking in students in the context of the interaction of education and the social environment. The emphasis is on the need to develop entrepreneurial thinking as a key skill that ensures students' professional fulfillment and their ability to adapt to the challenges of the future.Item Залучення бізнесу до фінансування недержавного пенсійного страхування найманих працівників як важіль трансформації підприємницької поведінки згідно з принципами соціальної відповідальності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-28) Радзіховський, Дмитро; Radzikhovskyi, Dmytro; Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, IrynaЗдійснено теоретичне обґрунтування важливості розширення участі бізнесу у фінансуванні пенсійних внесків найманих працівників у недержавні пенсійні фонди. Оцінено міру відповідності фактичних тенденцій загальної чисельності учасників системи недержавного пенсійного страхування, розмірів пенсійних внесків та пенсійних виплат завданням трансформації моделі підприємницької поведінки в Україні. The theoretical justification of the importance of expanding business participation in financing pension contributions of employees to non-state pension funds is carried out. The degree of compliance of the actual trends in the total number of participants in the non-state pension insurance system, the size of pension contributions and pension payments with the tasks of transforming the model of entrepreneurial behavior in Ukraine is assessed.Item Соціальний захист в системі забезпеченнясоціальної безпеки людини(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, OksanaДослідження присвячено вивченню взаємозв’язку соціальної безпеки людини та соціального захисту. Представлений авторський конструкт системи соціального захисту доповнено соціальними ризиками, що пов’язані з життєдіяльністю людини, зокрема, спроможністю забезпечити первинні потреби. Означено дотичні точки обох явищ: в площині цілеполягання і завдань, відповідності життєвим етапам розвитку людини. Визначено, що соціальний захист дозволяє забезпечити економічну якість життя, а соціальну – забезпечують організаційні, правові заходи. Підтверджено ідентичність динаміки показників рівнів соціального захисту та соціальної безпеки; обчислено щільність зв’язку явищ. Проаналізовано проблеми субсидування житлово-комунальних послуг та гідної праці. Здійснено висновок про взаємну детермінованість соціального захисту і рівня соціальної безпеки людини. Introduction. Modern challenges in the socio-economic space provoke numerous risks, requiring collective attention to human needs, protection, and social support throughout life. Existing scientific and practical recommendations in the field of social protection do not fully consider the growing uncertainty, which impacts the quality of life and affects the level of social security. Meanwhile, the scientific discourse engages in debates on the role and place of social protection in ensuring social security. Purpose. The purpose of the study is to examine the interconnection between human social security and social protection. Methods. The main methods of the study are analysis and synthesis. The work employs an ecosystem approach to explore the links between social protection policies and measures aimed at achieving human social security. Results. The study presents the author’s construct of the social protection system, which is supplemented by social risks associated with human life activities, particularly the ability to meet basic needs such as living conditions (nutrition, housing) and life safety. The study emphasizes the similarities between the two phenomena: both the social protection system and the provision of social security require constant updates and adaptation to the current socio-economic situation. They are implemented at all stages of human life, oriented toward similar goals (achieving social and economic quality), and so on. It is determined that social protection ensures the economic quality of life, while the social quality of life is supported by measures of an organizational and legal nature. It is proven that without social protection, it is impossible to ensure a basic level of social security, and the identical dynamics of indicators of social protection and social security levels are confirmed. The study analyzes key components for ensuring social security and implementing social protection, including housing and utility subsidies as a form of expense compensation when there is insufficient income and lack of decent work. Conclusion. The dynamics of social protection levels and human social security show a negative trend for both phenomena. The confirmed close relationship between social protection and social security, with a correlation coefficient of 0.9937, highlights the need to revise social protection measures to align with social security goals. For Ukraine, this specifically involves improving the housing and utility subsidy system, revising practices for ensuring decent work, including fair wages. In the context of reflecting the components of social security and social protection as integral parts of human security, prioritizing the achievement of social and economic quality of life should become a key focus in state social policy.Item Соціальна мобільність працівників:вплив на соціальну безпеку та сталий розвиток(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, OksanaСтаття присвячена аналізу та оцінці впливу соціальної мобільності працівників на соціальну безпеку людини та країни, спроможності через ці процеси посилити стійкий розвиток України. До ключових чинників, що визначають соціальну мобільність працюючих віднесено освіту, статус (посада) в організації, рівень матеріального благополуччя, рівень безпеки на робочому місці, а також трудову мобільність. За результатами аналізу встановлено, що освіта, умови праці (вплив на статус через здоров’я) і оплата праці (вплив через матеріальне благополуччя) мають суттєвий вплив на рівень соціальної безпеки та досягнення цілей сталого розвитку; при цьому соціальна мобільність в Україні за цими ознаками є низхідною. Статус (посада) працюючого в організації залежить від рівня компетентностей, освіти, що позитивно впливає на соціальну мобільність та соціальну безпеку. В цілому кореляція між проявом ризиків/небезпек соціальної безпеки та соціальною мобільністю становить 0,86, що свідчить про тісний зв'язок цих явищ. Introduction. A person's working life is inevitably associated with movement, but the impact of this phenomenon on social security and sustainable development has not been studied. Purpose. The purpose of the article is to analyze and evaluate the impact of social mobility of the working population on the social security of the individual and the country, as well as the possibility of strengthening Ukraine's sustainable development through these processes. Methods. The study uses an interdisciplinary and ecosystem approach; the methodological basis is also based on the methods of system analysis, synthesis, generalization and comparison. Results. The article summarizes and identifies the key factors of social mobility. It is proposed to understand social security as a prerequisite for achieving sustainable development. The correlation between education, social mobility and the level of social security is proved. It is determined that in case of non-cooperation between the social partners, the level of social security decreases and the possibilities of achieving sustainable development are reduced. It is found that social security is not achieved only through the positive dynamics of social mobility. It is established that seasonal work has a negative impact on social security. The factor of worker injuries is studied through the prism of social mobility and it is found that it impedes the country's achievement of the Sustainable Development Goals (Goal 8). The relationship between social mobility and social security through the manifestation of social risks and dangers is assessed. Conclusion. An important result is the establishment of a link (influence) between the social mobility of employees and the dynamics of the level of social security (the value of 0.86 is a close connection). At the same time, the main attention should be paid to the determinants of this phenomenon - education, staff development, safe working conditions, remuneration, etc. Given the above, it is necessary to continue research in this area to find alternative ways to achieve the country's sustainable development goals.Item Соціальні технології: можливості та перспективи використання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-27) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaItem Сучасні тренди екологічної відповідальності українського бізнесу: шлях до сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-27) Леміш, А. В.; Леонтенко, Ольга Михайлівна; Leontenko, OlhaItem Професійна асиметрія як соціальна проблема молодіжного сегменту ринку праці України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-27) Мельник, М. М.Item Детермінанти розвитку соціальної екосистеми крізь призму соціально-економічного стану домогосподарств України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-27) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, IrynaItem Пенсійне забезпечення в контексті сучасних викликів та загроз(Західноукраїнський національний університет, 2024) Лопушняк, Галина Степанівна; Lopushniak, HalynaItem Соціальна мобільність у цифровій економіці(Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК», 2025) Петрова, Ірина Леонідівна; Petrova, IrynaМобільність робочої сили є однією з рушійних сил ринкової економіки та важливим регулятором ринку праці. За сучасних умов її динаміка, інтенсивність та різноспрямованість значно посилилися. Вагомим фактором впливу на мобільність є цифровізація економіки, внаслідок якої відбуваються істотні зміни у змісті, характері та технологіях трудових і виробничих процесів, формуються нові вимоги до робочої сили, посилюється гнучкість зайнятості та мобільність працівників. Поведінкова модель, орієнтована на стабільну гарантовану зайнятість, змінюється на поведінкову модель мобільного працівника. Цифровізація спричиняє нові тенденції розвитку усіх форм соціальної мобільності, які взаємно переплітаються і взаємодіють між собою. Жодну з них не можна розглядати ізольовано. Метою статті є розкриття змісту соціальної мобільності як взаємопов’язаних пересувань індивідів у різних сферах життя, які призводять до зміни їх соціальної позиції, визначенні її функцій, форм, тенденцій розвитку та формуванні рекомендацій щодо її регулювання. У світлі зазначених змін у статті удосконалено методологічні підходи до визначення соціальних функцій, вимірів мобільності та її нових тенденцій. Застосовані методи включають наукову абстракцію, аналіз та синтез – при визначенні соціальної мобільності та її складових, кількісно-якісного аналізу – для інтерпретації статистичних та соціологічних даних, системного підходу – для розробки практичних рекомендацій. У статті проаналізовано основні форми (соціальні виміри) мобільності: трудова, освітня, галузева і територіальна, виявлено їх взаємозв’язки та взаємодія. Відповідно до окреслених новітніх тенденцій соціальної мобільності та в розрізі її складових запропоновано актуальні заходи щодо її регулювання. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому аналізі викликів та ризиків, які можуть супроводжувати посилення та непередбачувані ефекти соціальної мобільності. Mobility of workforce is one of the driving forces of a market economy and an important regulator of the labor market. In the current context, its dynamics, intensity and multidirectionality have significantly increased. An important factor influencing mobility is the digitalization of the economy, which causes significant changes in the content, nature and technology of labor and production processes, creates new requirements for the workforce, and promotes employment flexibility and employee mobility. The behavioral model focused on stable guaranteed employment is changing to that of a mobile worker. Digitalization is causing new trends in the development of all forms of social mobility, which are intertwined and interact with each other. None of them can be considered in isolation. The article aims at revealing the content of social mobility as interconnected movements of individuals in different spheres of life, which lead to changes in their social position, defining its functions, forms, development trends and formulating recommendations for its regulation. In the light of these changes, the article improves methodological approaches to defining social functions, dimensions of mobility and its new trends. The main forms (social dimensions) of mobility are analyzed: labor, educational, sectoral and territorial. The methods used include scientific abstraction, analysis and synthesis in defining social mobility and its components, quantitative and qualitative analysis in interpreting statistical and sociological data, and a systematic approach in developing practical recommendations. In accordance with the latest trends in social mobility and in the context of its components, the author proposes relevant measures for its regulation. Prospects for further research lie in an in-depth analysis of the challenges and risks that may accompany the increasing and unpredictable effects of social mobility.Item Working hours of the future: AI technologies, collective synergy, and biorhythms as the foundation for productive work(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Kytsak, Taras; Кицак, Тарас Григорович; Ovsiannykov, Denys; Овсянников, Денис П.This article explores the potential of integrating biological rhythms, artificial intelligence (AI), and collective synergy to create adaptive work schedules that meet both individual needs and organizational objectives. The paper emphasizes the misalignment of traditional static schedules with natural circadian rhythms, highlighting the negative effects on productivity, well-being, and stress levels. The study aims to demonstrate how AI-driven technologies, combined with biometric data from wearable devices, can optimize work schedules to improve cognitive performance by 20-30%, as evidenced by recent studies. The proposed methodology leverages AI to process physiological and cognitive data, tailoring individual work schedules while ensuring team synchronization through collective synergy. By creating «synchronization windows» for collaborative tasks, AI mitigates the loss of collective efficiency often associated with flexible schedules. The article provides a framework for implementing this model, emphasizing the balance between flexibility and team interaction, supported by technologies such as fitness trackers and machine learning algorithms. The findings underscore the practical value of integrating AI in workforce management, offering organizations a pathway to enhance productivity by 15-20% and reduce employee turnover. This study contributes to the discourse on modern work optimization by bridging individual productivity, technological advancements, and collective efficiency, presenting a dynamic, futureoriented approach to work scheduling. У статті досліджується потенціал інтеграції біологічних ритмів, штучного інтелекту (ШІ) та колективної синергії для створення адаптивних графіків роботи, які відповідають як індивідуальним потребам, так і цілям організації. Наголошується на неузгодженості традиційних статичних графіків із природними циркадними ритмами, підкреслюючи негативний вплив на продуктивність, самопочуття та рівень стресу. Дослідження має на меті продемонструвати, як технології, керовані штучним інтелектом, у поєднанні з біометричними даними з носимих пристроїв можуть оптимізувати робочі графіки для покращення когнітивних здібностей на 20-30%, про що свідчать останні дослідження. Запропонована методологія використовує штучний інтелект для обробки фізіологічних і когнітивних даних, адаптації індивідуальних графіків роботи, забезпечуючи синхронізацію команди через колективну синергію. Створюючи «вікна синхронізації» для спільних завдань, ШІ зменшує втрату колективної ефективності, яка часто пов’язана з гнучкими графіками. У дослідженні наводиться основа для реалізації цієї моделі, наголошується на балансі між гнучкістю та командною взаємодією, що підтримується такими технологіями, як фітнес-трекери та алгоритми машинного навчання. Отримані результати підкреслюють практичну цінність інтеграції ШІ в управління персоналом, пропонуючи організаціям шлях до підвищення продуктивності на 15-20% і зменшення плинності кадрів. Дане дослідження робить внесок у дискурс про сучасну оптимізацію роботи шляхом поєднання індивідуальної продуктивності, технологічного прогресу та колективної ефективності, представляючи динамічний, орієнтований на майбутнє підхід до планування роботи.Item Цифровізація онбордингу персоналу в умовах дистанційної та гібридної зайнятості(Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2024) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Азовцева, К. С.; Azovtseva, K.Item Концептуальні засади соціальної безпеки як основи сталого розвитку соціально-економічних систем(Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2024) Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana