Інклюзивна політика у закладах вищої освіти України: сучасні підходи та досвід впровадження
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Abstract
Розвиток вищої освіти передбачає впровадження принципів соціальної інклюзії, що забезпечує рівний доступ до якісної освіти для всіх громадян. Метою статті є аналіз стану та особливостей імплементації інклюзивних політик і практик у закладах вищої освіти України, виявлення сильних і слабких сторін наявних практик. Дослідження ґрунтується на результатах опитування науково-педагогічних працівників, керівників структурних підрозділів та здобувачів вищої освіти з різних типів та форм власності закладів вищої освіти України. Загальна кількість респондентів – 821 особа. Для комплексного аналізу інклюзивних політик і практик були застосовані кількісні та якісні методи дослідження. Результати засвідчили, що українські заклади вищої освіти мають значні здобутки у певних сферах. Зокрема, було виявлено високий рівень адаптивності освітнього процесу, що проявляється у використанні гнучких форм навчання та наданні можливостей для демонстрації знань у різний спосіб, що дозволяє враховувати індивідуальні потреби здобувачів. Наявність інституційної політики та механізмів, таких як квотування бюджетних місць, є важливим досягненням, яке підтверджує системний характер зусиль держави та закладів освіти. Позитивним є досвід проведення різних заходів зі збереження психічного здоров’я та надання психологічної допомоги, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану. Разом з тим дослідження виявило системні прогалини та бар’єри, які стримують ефективну реалізацію інклюзивних політик і практик. Найбільш суттєвим недоліком є низька доступність інформації для осіб з порушеннями та іншомовних здобувачів, що є серйозним викликом для дотримання принципів інклюзивності. Високий відсоток відповідей «складно відповісти» стосовно звітності, фінансування та наявності відповідальних осіб свідчить про відсутність системного моніторингу та прозорої комунікації. Серйозною перешкодою для створення інклюзивного освітнього середовища є недостатній рівень професійної підготовки викладачів у сфері інклюзії. Для дієвої імплементації пріоритету соціальної інклюзії важливо усунути виявлені прогалини у сферах прозорості, доступності інформації та підготовки персоналу. Перспективи подальших досліджень можуть бути зосереджені на вивченні впливу впроваджених інклюзивних практик на академічну успішність та соціальну адаптацію здобувачів, аналізі бар’єрів, причин неналежної комунікації та мотивації й порівнянні досвіду України з іншими країнами з метою розроблення дієвих рекомендацій.
The development of higher education involves implementing social inclusion principles, ensuring equal access to quality education for all citizens. The purpose of the article is to analyse the state and specific features of implementing inclusive policies and practices in higher education institutions in Ukraine, as well as to identify the strengths and weaknesses of existing approaches. The study is based on the results of a survey conducted among academic staff, heads of structural units, and students from various types and ownership forms of higher education institutions in Ukraine. A total of 821 respondents participated. Both quantitative and qualitative research methods were applied for a comprehensive analysis of inclusive policies and practices. The results show that Ukrainian higher education institutions have achieved significant progress in certain areas. In particular, a high level of adaptability in the educational process was observed, reflected in the use of flexible learning formats and opportunities for demonstrating knowledge in various ways, which accommodate the individual needs of students. The development of institutional policies and mechanisms, such as budgetary quotas, is an important achievement that demonstrates the systematic efforts of the state and educational institutions. Positive experience was also recorded in implementing mental health support and psychological assistance measures, which is especially relevant under martial law. However, the study also revealed systemic gaps and barriers hindering the effective implementation of inclusive policies and practices. The most significant issue is the low accessibility of information for persons with disabilities and foreign language students, which poses a serious challenge to the principles of inclusiveness. A high percentage of “difficult to answer” responses regarding reporting, funding, and the availability of responsible persons indicates a lack of systematic monitoring and transparent communication. Another serious obstacle is the insufficient professional training of academic staff in the field of inclusion. For the effective realisation of social inclusion priorities, it is crucial to address the identified shortcomings in transparency, information accessibility, institutionalisation of responsible positions, and staff training. Future research may focus on assessing the impact of implemented inclusive practices on students’ academic performance and social adaptation, analysing specific barriers and causes of poor communication and motivation, and comparing Ukraine’s experience with that of other countries to develop effective policy recommendations.
Description
Keywords
вища освіта, заклади вищої освіти, здобувачі вищої освіти, інклюзивна політика, інклюзивність, соціальна інклюзія, higher education, higher education institutions, students, inclusive policy, inclusiveness, social inclusion
Citation
Цимбалюк С. Інклюзивна політика у закладах вищої освіти України: сучасні підходи та досвід впровадження [Електронний ресурс] / Світлана Цимбалюк // Освітологічний дискурс : наук. електрон. вид. / Київ. столич. ун-т ім. Б. Грінченка ; [редкол.: Воротникова І. (голов. ред.) та ін.]. – Електрон. текстові дані. – Київ, 2025. – Т. 51, № 4. – С. 92–103. – Назва з титул. екрану.