Фінансова стійкість підприємств в умовах воєнного стану: дестабілізуючі чинники, державні стимули та модель управління
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
У статті досліджено умови забезпечення фінансової стійкості вітчизняних підприємств в контексті повномасштабного збройного конфлікту. Систематизовано ключові групи дестабілізуючих чинників. Проаналізовано комплекс державних і міжнародних інструментів фінансової підтримки: програму пільгового кредитування «5‒7‒9 %», механізми страхування воєнних ризиків, субсидування аграрного сектору та цифровізацію системи підтримки через Державний аграрний реєстр. На прикладі АПК показано, як галузева система фінансових стимулів вписується у загальну логіку відновлення підприємств за умов воєнного стану. Обґрунтовано модель управління фінансовою стійкістю, що поєднує діагностику, резервування, хеджування, реструктуризацію боргів, диверсифікацію, відновлення та цифровізацію фінансових процесів. Доведено, що синергія мікро- і макрорівневих інструментів є ключовою передумовою відновлення економічного потенціалу підприємств у повоєнний період.
The article examines the conditions for ensuring the financial stability of Ukrainian enterprises during the full-scale armed conflict of 2022–2025. According to the World Bank’s Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3), direct infrastructure losses exceeded USD 155 billion by early 2024, while GDP declined by 28.8 % in 2022; only about 10–11 % of enterprises operated at full production capacity at the beginning of 2024. In such circumstances, financial stability gains a macroeconomic dimension, as the adaptive capacity of individual firms directly affects employment, fiscal revenues, and the overall pace of national recovery.
The study systematizes six key groups of destabilizing factors affecting enterprises: destruction of production assets, wartime labour migration, contraction of solvent demand, damage to energy infrastructure, disruption of logistics chains, and the need to revise traditional financial benchmarks. It is argued that under martial law conventional stability thresholds should be increased: the absolute liquidity ratio should reach at least 0.7 and the financial autonomy ratio at least 0.8.
The article also analyses major state and international financial support instruments, including the preferential lending programme «5‒7‒9 %», war-risk insurance mechanisms provided through international institutions, targeted subsidization of the agricultural sector, and the digitalization of support mechanisms through the State Agricultural Register. Using the agro-industrial complex as an illustrative case—one of the key export-oriented sectors of Ukraine— the research demonstrates how sector-specific financial incentives contribute to enterprise resilience under wartime conditions.
A seven-block adaptive management model is proposed, integrating financial diagnostics, liquidity reserve formation, risk hedging, debt restructuring, geographic diversification, scenario-based recovery planning, and the digitalization of financial processes. The results provide practical implications for enterprises, government authorities, and financial institutions involved in Ukraine’s economic recovery and resilience policy.
Description
Keywords
фінансова стійкість, воєнний стан, фінансові стимули, аграрний сектор, державна підтримка, фінансова діагностика, антикризове управління, відновлення підприємств, financial stability, martial law, financial incentives, agricultural sector, state support, financial diagnostics, crisis management, enterprise recovery
Citation
Бороденко Т. М. Фінансова стійкість підприємств в умовах воєнного стану: дестабілізуючі чинники, державні стимули та модель управління / Бороденко Тетяна Миколаївна // Економіка та підприємництво : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: І. М. Рєпіна (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 56. – С. 187–198.