Інфраструктура як клас активів для пенсійних фондів: теоретичні засади та міжнародний досвід
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Мобілізація довгострокових фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури та повоєнної відбудови економіки є одним із ключових викликів сучасної економічної політики України. У зв’язку з цим особливого значення набуває залучення інституційних інвесторів, зокрема пенсійних фондів, які здатні виступати джерелом довгострокового інвестиційного капіталу. Водночас у світовій практиці інфраструктура дедалі частіше розглядається як окремий клас активів, що відповідає інвестиційним потребам пенсійних фондів та їхнім довгостроковим зобов’язанням. Попри значну потребу у фінансуванні інфраструктурних проєктів, потенціал пенсійних фондів у цій сфері в Україні залишається недостатньо використаним. Зокрема, відсутність чіткої теоретичної бази та систематизованого аналізу міжнародного досвіду стримує формування ефективної інвестиційної політики пенсійних фондів щодо інфраструктурних активів. Крім того, у науковій літературі недостатньо досліджено інфраструктуру як самостійний клас інвестиційних активів для пенсійних фондів, а також механізми залучення пенсійних накопичень до фінансування інфраструктурних проєктів у країнах із трансформаційною економікою. З огляду на зазначене, метою статті є дослідження теоретикометодологічних засад інфраструктури як класу інвестиційних активів для пенсійних фондів та систематизація міжнародного досвіду їх участі у фінансуванні інфраструктури з метою визначення моделей, релевантних для України. У межах проведеного дослідження розкрито ключові характеристики інфраструктурних активів, які визначають їх інвестиційну привабливість для пенсійних фондів. Зокрема, до таких характеристик віднесено довгостроковість грошових потоків, відносну прогнозованість доходів, природну монополістичність інфраструктурних об’єктів та їхню часткову захищеність від інфляційних ризиків. Крім того, систематизовано п’ять базових механізмів участі пенсійних фондів у фінансуванні інфраструктури, а саме: прямі інвестиції, інвестування через інфраструктурні фонди, придбання інфраструктурних облігацій, участь у проєктах державно-приватного партнерства (PPP / концесії) та створення консорціумів пенсійних фондів. Проведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду розвинених країн та економік, що розвиваються. У результаті проведеного аналізу доведено, що інфраструктура є природним класом активів для пенсійних фондів завдяки узгодженості довгострокових інвестиційних горизонтів та зобов’язань пенсійних систем. На цій основі обґрунтовано, що для України найбільш перспективною моделлю участі пенсійних фондів у фінансуванні інфраструктури є консорціумний підхід, який дозволяє акумулювати ресурси кількох фондів для реалізації великих інфраструктурних проєктів.
У підсумку запропоновано орієнтовний рівень інвестування пенсійних активів в інфраструктуру на рівні 5–7 % інвестиційного портфеля із потенційною дохідністю 8–12 % річних.
Mobilising long-term financial resources for infrastructure development and post-war economic reconstruction represents one of the key challenges of contemporary economic policy in Ukraine. In this regard, particular importance is attached to the involvement of institutional investors, especially pension funds, which are capable of acting as providers of long-term investment capital. At the same time, in global investment practice infrastructure is increasingly regarded as a distinct asset class that corresponds well to the investment needs of pension funds and the long-term structure of their liabilities. Nevertheless, despite the substantial need for financing infrastructure projects, the potential of pension funds in this area in Ukraine remains largely underutilised. In particular, the absence of a clear theoretical framework and a systematic analysis of international experience constrains the development of effective investment policies of pension funds with respect to infrastructure assets. Moreover, academic literature still provides limited analysis of infrastructure as an independent investment asset class for pension funds, as well as of the mechanisms for mobilising pension savings for infrastructure financing in transition economies. In view of the above, the aim of this article is to investigate the theoretical and methodological foundations of infrastructure as an asset class for pension funds and to systematise international experience in pension fund participation in infrastructure financing in order to identify models that may be relevant for Ukraine. Within the framework of the study, the key characteristics of infrastructure assets that determine their investment attractiveness for pension funds are identified. In particular, these include long-term cash-flow horizons, relatively predictable revenue streams, the natural monopoly characteristics of many infrastructure facilities, and partial protection against inflationary risks. In addition, five principal mechanisms of pension fund participation in infrastructure financing are systematised: direct investment, investment through infrastructure funds, acquisition of infrastructure bonds, participation in public–private partnership projects (PPP/concessions), and the establishment of pension fund consortia. A comparative analysis of international experience in both developed and emerging economies is also conducted. The results of the analysis demonstrate that infrastructure constitutes a natural asset class for pension funds due to the alignment between long-term investment horizons and pension liabilities. On this basis, it is argued that, for Ukraine, the most promising model of pension fund participation in infrastructure financing is the consortium approach, which enables several funds to pool resources for the implementation of largescale infrastructure projects. Consequently, a target allocation of pension assets to infrastructure investment at the level of 5–7% of the investment portfolio with a potential annual return of 8–12% is proposed.
Description
Keywords
пенсійні накопичення, інфраструктура як клас активів, інфраструктурне інвестування, недержавні пенсійні фонди, інституційні інвестори, інфраструктурні активи, диверсифікація портфеля, консорціум пенсійних фондів, державно-приватне партнерство, інфраструктурні облігації, накопичувальна пенсійна система, міжнародний досвід, інституційне середовище, довгостроковий капітал, післявоєнна відбудова, pension savings, infrastructure as an asset class, infrastructure investment, private pension funds, institutional investors, infrastructure assets, portfolio diversification, pension fund consortium, public–private partnership, infrastructure bonds, funded pension system, international experience, institutional environment, long-term capital, post-war reconstruction
Citation
Гречанінов Ф. В. Інфраструктура як клас активів для пенсійних фондів: теоретичні засади та міжнародний досвід / Гречанінов Федір Вікторович, Котіна Ганна Михайлівна // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 43. – С. 149–165.