Вирішення конфліктних ситуацій у сфері ритуальних послуг під час війни, визнання невідомих поховань в умовах особливого періоду
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
В статті розкрито правові та організаційні засади вирішення конфліктних ситуацій у сфері ритуальних послуг під час війни і процедури визнання невідомих поховань в умовах особливого періоду. Обґрунтовано, що поєднання форс-мажорних обставин, дефіциту ресурсів і перетину компетенцій центральних органів, органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, правоохоронних і судово-медичних установ породжує спори щодо доступу до послуг, тарифів, черговості й місця поховання, дотримання релігійних обрядів, поводження з персональними/медичними даними родин загиблих.Запропоновано модель публічного адміністрування, що включає: кризові SOP і міжвідомчі протоколи (повідомлення про смерть, ідентифікація, ексгумація/перепоховання, транспортування), прозорі методики тарифоутворення та механізми державного/муніципального замовлення базових послуг, єдиний цифровий кабінет звернень родин, інтегровані реєстри з GIS-картографуванням місць поховань і просте- жуваністю ланцюга зберігання доказів (chain of custody), а також канали ADR/медіації за участю НУО та релігійних громад. Наголошено на процесуальних гарантіях: право бути поінформованим і вислуханим, доступ до правової допомоги, незалежний нагляд (омбудсман, громадські ради), оскарження рішень без автоматичного зупинення критичних дій, дотримання вимог щодо захисту персональних даних. Окремо розкрито алгоритми визнання невідомих поховань: класифікація локацій (масові/поодинокі/польові), стандартизоване документування, судово-медична ідентифікація (ДНК, стоматологічні та антропологічні ознаки), збереження речових доказів і відповідність міжнародним гуманітарним та правозахисним стандартам. Запропоновано створити регіональні координаційні центри і мобільні групи, забезпечити MHPSS-підтримку родин, уніфікувати договори з приватними надавачами послуг, передбачити PSO-контракти для мінімального гарантованого пакета. Для управління результатами визначено KPI: своєчасність ідентифікації, частка вирішених спорів у досудовому порядку, повнота реєстрації та маркування поховань, дотримання культурно-релігійних практик, якість комунікації з родинами. Висновок: системна, нормативно закріплена модель з прозорими процедурами, цифровими інструментами та міжвідомчою координацією знижує конфліктність, забезпечує гідність поховання та посилює довіру до інституцій у період війни.
The article sets out the legal and organizational foundations for resolving conflict situations in the funeral services sector during war and the procedures for recognizing unknown burials in a special period. It argues that the combination of force-majeure circumstances, resource constraints, and overlapping competences of central authorities, local self-government bodies, military administrations, law-enforcement and forensic institutions generates disputes over access to services, tariffs, the sequence and location of burial, observance of religious rites, and the handling of families’ personal/medical data. A public-administration model is proposed that includes: crisis SOPs and interagency protocols (death notification, identification, exhumation/reburial, transport), transparent tariff-setting methodologies and mechanisms for state/municipal commissioning of basic services, a single digital portal for family requests, integrated registers with GIS mapping of burial sites and chain-of-custody traceability, as well as ADR/mediation channels involving NGOs and religious communities. Emphasis is placed on procedural guarantees: the right to be informed and heard, access to legal aid, independent oversight (ombudsman, public councils), avenues for appeal without automatically staying critical actions, and compliance with personal data protection requirements. The article separately details algorithms for the recognition of unknown burials: classification of locations (mass/single/field graves), standardized documentation, forensic identification (DNA, dental and anthropological markers), preservation of physical evidence, and alignment with international humanitarian and human-rights standards. It proposes establishing regional coordination centers and mobile teams, providing MHPSS support to families, standardizing contracts with private providers, and introducing PSO contracts for a minimum guaranteed package. For results-based management, KPIs are defined: timeliness of identification, share of disputes resolved pre-trial, completeness of registration and marking of burials, observance of cultural- religious practices, and quality of communication with families. The conclusion is that a systemic, normatively anchored model with transparent procedures, digital tools, and interagency coordination reduces conflict, ensures dignified burial, and strengthens trust in institutions during wartime.
Description
Keywords
публічна адміністрація, поховальна справа, публічне управління, органи місцевого самоврядування, державний контроль, ритуальні послуги, правове регулювання, стандарти якості, етичні норми, суспільні інтереси, нормативно-правова база, прозорість, корупційні ризики, зарубіжний досвід, public administration, funeral affairs, public management, local self-government bodies, state control, funeral services, legal regulation, quality standards, ethical norms, public interests, regulatory framework, transparency, corruption risks, international experience
Citation
Силенко Л. М. Вирішення конфліктних ситуацій у сфері ритуальних послуг під час війни, визнання невідомих поховань в умовах особливого періоду / Силенко Л. М. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 3. – С. 238–244.