Очікувані кредитні збитки у міжнародному банківському бізнесі
dc.contributor.author | Мусієць, Тетяна Вікторівна | |
dc.contributor.author | Musiiets, Tetiana | |
dc.contributor.author | Мусиец, Татьяна Викторовна | |
dc.contributor.author | Ольшевська, Ірина Петрівна | |
dc.contributor.author | Olshevska, Iryna | |
dc.contributor.author | Ольшевская, Ирина Петровна | |
dc.contributor.author | Можна, Валерія О. | |
dc.contributor.author | Mozhna, Valeriia | |
dc.date.accessioned | 2024-07-29T06:31:02Z | |
dc.date.available | 2024-07-29T06:31:02Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.description.abstract | Запізніле та недостатнє формування резервів під кредитні збитки стали однією з причин світової фінансової кризи 2008–2009 рр. У відповідь на виклики, які поставила перед міжнародною спільнотою ця криза, Базельський комітет з питань банківського нагляду розробив вимоги до фінансових установ Базель ІІІ, що охоп-люють у тому числі питання оцінки кредитного ризику. Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності повністю переглянула своє бачення підходів до оцінки кредитного ризику та випустила новий стандарт МСФЗ 9 »Фінансові інструменти». Проте Базель ІІІ та МСФЗ 9 формують лише загальну рамку оцінки очікуваних кредитних збитків, залишаючи широке поле для застосування професійного судження до оцінки очікуваних кредитних збитків в умовах фінансової нестабільності. Це породжує ризик маніпулювання фінансовими показниками банків. Метою роботи є проведення дослідження підходів Базель ІІІ та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» до оцінки очікуваних кредитних збитків та їх застосування під час фінансової нестабільності, викликаної різними причинами. Кредитні збитки — це різниця між усіма контрактними грошовими надходженнями, що суб’єкту господарювання належить отримати за укладеним договором, та усіма грошовими надходженнями, що суб’єкт господарювання очікує отримати, дисконтованими під первісну ефективну ставку за інструментом (або ефективну ставку, скориговану на кредитний ризик, для інструментів, що перебувають у дефолті). У статті досліджено стратегії управління кредитним ризиком та мінімізації кредитних збитків, серед яких особливе місце посідає формування резерву під очікувані кредитні збитки, що має безпосередній вплив на фінансовий результат банку і за своєю природою є визнанням потенційних майбутніх збитків у поточному періоду, що виникли на основі минулої або поточної події. У статі представлена формула розрахунку очікуваних кредитних збитків, яка дозволяє банку оцінювати кредитний ризик не лише за балансовою, а й за позабалансовою частиною договірних відносин. Розглянуто методи, що використовують для оцінки імовірності дефолту контрагента. З повномасштабним вторгненням росії в Україну у 2022 р., ризик настання дефолту економічних суб’єктів, що ведуть діяльність на те-риторії України, суттєво зріс. Відповідно, збільшилися витрати на формування резервів під очікувані кредитні збитки. Стабільність фінансового сектору є одним з ключових питань економіки в час війни. Тому у статті досліджено підходи таких банків України як АТ КБ «Приватбанк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», АТ «Райффайзен Банк» до оцінки очікуваних кредитних збитків в період високого ступеня невизначеності та розробка стратегій управління наявним кредитним ризиком, що є стратегічно важливими для України. Проведений аналіз подолання українськими банками впливу фінансової нестабільності, спричиненої повномасштабною війною росії проти України, через застосування професійного судження до оцінки очікува-них кредитних збитків у 2022 році. The late and insufficient formation of provisions for credit losses became one of the causes of the global financial crisis of 2008–2009. In response to the challenges posed to the international community by this crisis, the Basel Committee on Banking Supervision developed Basel III requirements for financial institutions, which include including issues of credit risk assessment. The International Financial Reporting Standards Board has completely revised its vision of credit risk assessment approaches and issued a new standard, IFRS 9 Financial Instruments. However, Basel III and IFRS 9 form only a general framework for the estimation of expected credit losses, leaving a wide field for the application of professional judgment to the estimation of expected credit losses in conditions of financial instability. This creates the risk of manipulation of banks’ financial indicators. The purpose of the work is to conduct a study of Basel III and IFRS 9 «Financial Instruments» approaches to estimating expected credit losses and their application during financial instability caused by various causes. Credit losses are the difference between all the contractual cash flows that the entity is due to receive under the contract and all the cash flows that the entity expects to receive, discounted at the original effective rate of the instrument (or the effective rate adjusted for the credit risk, for instruments in default). The article examines strategies for credit risk management and credit loss minimization, among which the formation of a reserve for expected credit losses has a special place, which has a direct impact on the bank’s financial result and by its nature is the recognition of potential future losses in the current period, which arose on the basis of the past or current event. The article presents a formula for calculating expected credit losses, which allows the bank to assess credit risk not only on the balance sheet, but also on the off-balance sheet part of contractual relations. The methods used to estimate the probability of a counterparty’s default are considered. With the full-scale invasion of russia into Ukraine in 2022, the risk of default of economic entities operating on the territory of Ukraine has increased significantly. Accordingly, expenses for the formation of reserves for expected credit losses increased. The stability of the financial sector is one of the key issues of the wartime economy. Therefore, the article examines the approaches of such banks of Ukraine as JSC CB PrivatBank, JSC State Export-Import Bank of Ukraine, JSC Raiffeisen Bank to the assessment of expected credit losses in a period of high uncertainty and the development of strategies for managing the existing credit risk, which is strategically important for Ukraine. Analysis of Ukrainian banks’ ability to overcome the impact of financial instability caused by russia’s full-scale war against Ukraine through the application of professional judgment to estimate expected credit losses in 2022. | |
dc.identifier.citation | Мусієць Т. В. Очікувані кредитні збитки у міжнародному банківському бізнесі / Мусієць Тетяна В., Ольшевська Ірина П., Можна Валерія О. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2024. – Вип. 35. – С. 94–113. | |
dc.identifier.doi | 10.33111/vz_kneu.35.24.02.09.061.067 | |
dc.identifier.issn | 2415-850x | |
dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/45359 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана | |
dc.subject | кредитний ризик | |
dc.subject | оцінка | |
dc.subject | очікувані кредитні збитки | |
dc.subject | Базель ІІІ | |
dc.subject | МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» | |
dc.subject | стратегії управління кредитним ризиком | |
dc.subject | банк | |
dc.subject | формування резерву | |
dc.subject | професійне судження | |
dc.subject | дефолт | |
dc.subject | credit risk | |
dc.subject | assessment | |
dc.subject | expected credit losses | |
dc.subject | Basel III | |
dc.subject | IFRS 9 «Financial instruments» | |
dc.subject | credit risk management strategies | |
dc.subject | bank | |
dc.subject | reserve formation | |
dc.subject | professional judgement | |
dc.subject | default | |
dc.subject.udc | 339.7 | |
dc.title | Очікувані кредитні збитки у міжнародному банківському бізнесі | |
dc.title.alternative | Expected credit losses in international banking business | |
dc.type | Article |