Нормативно-правове регулювання сфери залізничного транспорту в Україні
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
В статті висвітлено нормативно-правове регулювання сфери залізничного транспорту України як багаторівневу систему, що поєднує конституційні засади, базові закони («Про транспорт», «Про залізничний транспорт», акти про публічні закупівлі, концесії та ДПП, ціноутворення і природні монополії), підзаконні акти КМУ та центрального органу виконавчої влади, а також технічні регламенти й стандарти безпеки та інтероперабельності. Показано, що правове поле визначає ролі держави: формування політики і нагляд; управління інфраструктурою та рухомим складом (АТ «Укрзалізниця» у перехідній моделі); регулювання доступу до інфраструктури, ліцензування, тарифи та компенсацію PSO для соціально значущих пасажирських перевезень; конкуренцію й державну допомогу (антиконкурентні практики, нейтральність до форм власності). Окремий блок становлять правила безпеки руху (СУБ, розслідування подій, сертифікація персоналу й рухомого складу), екологічні вимоги та «зелені» закупівлі. У контексті євроінтеграції проаналізовано імплементацію елементів залізничного acquis ЄС (четвертий пакет): доступ третіх осіб, недискримінаційні збори за інфраструктуру, TSI/ETCS, управління ризиками й прозорість даних; вказано на потребу інституційного відокремлення функцій оператора й регулятора та посилення незалежного контролю за доступом. В умовах воєнного стану окреслено спеціальні режими: пріоритетні перевезення, тимчасові тарифні та процедурні спрощення, охорона критичної інфраструктури, транскордонна взаємодія та логістичні коридори до TEN-T, а також цифровізація дозволів і диспетчеризації для забезпечення безперервності послуг. Виокремлено ключові прогалини: фрагментація повноважень, часткова застарілість підзаконної бази, недостатня прозорість методик тарифоутворення, слабкі механізми компенсацій PSO, обмеженість незалежного вирішення спорів щодо доступу та якості послуг. Запропоновано напрями вдосконалення: кодифікація підзаконних правил у єдиний регламент доступу, запровадження стандартних PSO-контрактів, оновлення методики інфраструктурних зборів, розвиток національного регулятора з чітким мандатом, розширення відкритих даних та комплаєнсу. Зроблено висновок, що узгоджена, сучасна та євроінтегрована нормативна рамка є критичною для безпеки руху, конкурентності ринку, інвестиційної привабливості та повоєнного відновлення галузі.
The article examines the normative and legal regulation of Ukraine’s railway transport sector as a multi-level system that combines constitutional foundations; framework laws (“On Transport,” “On Railway Transport,” legislation on public procurement, concessions and PPPs, pricing and natural monopolies); by-laws of the Cabinet of Ministers and the central executive authority; as well as technical regulations and safety/ interoperability standards. The legal framework delineates the state’s roles: policy formation and oversight; management of infrastructure and rolling stock (JSC “Ukrzaliznytsia” in a transitional model); regulation of infrastructure access, licensing, tariffs and PSO compensation for socially significant passenger services; and competition and state-aid control (anti-competitive practices, neutrality toward forms of ownership). A separate block covers traffic safety rules (safety management system–SMS, incident investigation, certification of staff and rolling stock), environmental requirements, and “green” procurement.In the context of European integration, the article analyses implementation of elements of the EU railway acquis (Fourth Railway Package): third-party access, non-discriminatory infrastructure charges, TSI/ETCS, risk management, and data transparency; it underscores the need for institutional separation of operator and regulator functions and for strengthening independent access control. Under martial law, special regimes are outlined: priority transport, temporary tariff and procedural simplifications, protection of critical infrastructure, cross-border coordination and logistics corridors to TEN-T, as well as digitalisation of permits and traffic control to ensure service continuity. Key gaps are identified: fragmented competences, partially outdated by-laws, insufficient transparency of tariff methodologies, weak PSO compensation mechanisms, and limited independent dispute resolution on access and service quality. Proposed improvements include codifying by-laws into a single access regulation, introducing standard PSO contracts, updating the methodology for infrastructure charges, developing a national regulator with a clear mandate, and expanding open data and compliance. The article concludes that a coherent, modern and EU-aligned regulatory framework is critical for traffic safety, market competitiveness, investment attractiveness, and the post-war recovery of the sector.
Description
Keywords
залізничний транспорт, залізниця, транспортна система, транспортна інфраструктура, публічне адміністрування, адміністративно-правове регулювання, railway transport, railway, transport system, transport infrastructure, public administration, administrative-legal regulation
Citation
Комонюк А. Є. Нормативно-правове регулювання сфери залізничного транспорту в Україні / Комонюк А. Є. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 3. – С. 176–181.