Кафедра міжнародної економіки

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/56

Browse

Now showing 1 - 20 of 25

Digital economy: the impact of ICT on human capital and the formation of future competencies
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Sevastiuk, Alina; Севастюк, Аліна Олексіївна; Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Lihonenko, Larysa; Лігоненко, Лариса Олександрівна; Лигоненко, Лариса Александровна; Denysova, Olha; Денісова, Ольга Олександрівна; Денисова, Ольга Александровна; Horbova, Yuliia; Горбова, Юлія Сергіївна; Горбова, Юлия Сергеевна; Drobotiuk, Olha; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Тетяна Василівна; Жибер, Татьяна Васильевна; Kulaga, Iryna; Кулага, Ірина Володимирівна; Кулага, Ирина Владимировна; Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Стрельчук, Юлия Игоревна
The mission of the university is to make a significant contribution to social development through research, generation of new knowledge, dissemination and training of competitive professionals and creative individuals. The scientific-analytical report systematizes the patterns, features and preconditions and consequences of the processes of digital transformation of national economic models. The models of the digital economy, needs and opinions of citizens on the impact of ICT on human capital and the formation of skills of the future are analyzed. This report was compiled as part of the research project, the key task of which is to prepare recommendations for creating a roadmap for human capital development and the formation of future competencies. Designed for heads of government, companies and institutions of higher education, researchers, entrepreneurs, managers, teachers, students and a wide range of readers interested in the competitiveness of the national economy and the development of the digital economy of Ukraine.
Global value chains in China's innovation development system
(ISMA University, 2019-04) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Khlystova, Olena
The rapid growth of the global value chains (GVCs) has become an important factor in the development of globalization over the past decades. In times of global network economy, fundamental changes in international production fragmentation arise. They result in significant transformations of global production networks (GPNs). China, as a global steamer of GVCs development has gone from laborintensive tasks to the delivery high value-added services that have changed its role in the international production fragmentation.
Innovative Strategies of American World-Class Research Universities
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Hardener, Gregory; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Олена Ігорівна
The article highlights the important role American research universities play in the US innovation system. It examines the types and specific features of university entrepreneurial activities. The necessity of implementing a transdisciplinary approach to research activity and new models of research alliances has been substantiated. The examples of successful cooperation between universities and business have been researched into.
Intellectual challenges to economic globalism
(ISMA, 2020) Lukianenko, Dmitro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Bilozubenko, Vladimir; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Віктор Іванович; Чужиков, Виктор Иванович; Chuzhykov, Andrii; Чужиков, Андрій Вікторович; Чужиков, Андрей Викторович; Djakons, Deniss; Djakona, Antonina; Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк Ольга Владимировна; Fedirko, Oleksandr; Федірко, Олександр Анатолійович; Федирко, Александр Анатольевич; Hrishnova, Olena; Грішнова, Олена Анетонівна; Гришнова, Елена Антоновна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Khanin, Igor; Kholiavko, Nataliia; Kuklin, Oleg; Lukianenko, Olga; Лук’яненко, Ольга Дмитрівна; Лукьяненко, Ольга Дмитриевна; Miroshnychenko, Olga; Panchenko, Yevgen; Панченко, Євген Григорович; Панченко, Евгений Григорьевич; Polyakov, Maxim; Shevchenko, Gennady; Sidenko, Svitlana; Shnyrkov, Olexandr; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Цимбал, Людмила Ивановна; Djakons, Romans
The monograph presents the results of many years of work of scientists from leading universities of Ukraine and Latvia. The research of the processes of intellectualization was carried out on the basis of fundamental provisions of economic science in the context of the latest trends in scientific, technological, economic and social progress. The phenomenon of intellectual capital, current issues of globalization of intellectual activity and its peculiarities in Europe and East Asia are covered. Particular attention is given to shaping the digital landscape of the knowledge economy. The monograph is offered for scholars, teachers, graduate students and students, as well as for anyone interested in the problems of becoming an intellectual economy of the 21st century.
Modelling the impact of intellectualization on economic growth in Ukraine
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Kuklin, Oleh; Куклін, Олег; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Цымбал, Людмила Ивановна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Олена Ігорівна; Циркун, Елена Игоревна
Introduction. Implementation of intellectual resources is necessary to form a new paradigm of economic development at the beginning of the XXI century. Problem Statement. Intellectualization is becoming a major trend of globalization. As developing countries are not competitive enough in these circumstances, it is extremely important for them to increase the pace of intellectualization to ensure their competitiveness. The purpose of the article is to investigate and establish quantitative relations between intellectual activity and GDP dynamics, as well as to forecast the countries’ economic growth on this basis. Materials and Methods. Cluster analysis for 44 countries and 40 indicators is based on a 10-year period. Results. The modelling and forecasting of Ukraine's development in the conditions of enhanced intellectualization are carried out. The influence of various factors of intellectualization on the country's GDP is assessed, and the basic and optimistic scenarios and the level of the impact on the country's economic development are calculated. Whereas resource factors are more important for Ukraine and other developing countries, resulting factors are more important for the developed ones. The modelling is based on the authors’ three-stage methodology for assessing intellectual leadership. It proves the positive impact of such resulting factors as high-tech exports, patents, trademark applications, and research and development costs. For instance, if high-tech export grows by 5%, Ukraine's GDP will increase quite significantly. However, almost any export growth can have a similar effect. Conclusions. Attracting foreign intellectual capital has a significant positive effect, which is also confirmed by the modelling of the Ukrainian economy’s development. The increasing existing level of research funding by 5% will result in Ukraine's GDP growth of almost $500 per capita. Вступ. Реалізація інтелектуальних ресурсів необхідна для формування нової парадигми економічного розвитку на початку ХХІ століття. Постановка проблеми. Інтелектуалізація стає основною тенденцією глобалізації. Оскільки країни, що розвиваються, недостатньо конкурентоспроможні за цих обставин, для них надзвичайно важливо збільшити темпи інтелектуалізації, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Мета статті – дослідити та встановити кількісні зв’язки між інтелектуальною діяльністю та динамікою ВВП, а також на цій основі спрогнозувати економічне зростання країн. Матеріали та методи. Кластерний аналіз для 44 країн і 40 індикаторів базується на 10-річному періоді. Результати. Здійснено моделювання та прогнозування розвитку України в умовах посилення інтелектуалізації. Оцінено вплив різних факторів інтелектуалізації ВВП країни, розраховано базовий та оптимістичний сценарії та рівень впливу на економічний розвиток країни. У той час як для України та інших країн, що розвиваються, важливіші ресурсні фактори, для розвинутих – результативні. В основі моделювання лежить розроблена авторами триетапна методика оцінки інтелектуального лідерства. Це доводить позитивний вплив таких результуючих факторів, як високотехнологічний експорт, патенти, заявки на торгові марки, витрати на дослідження та розробки. Наприклад, якщо експорт високих технологій збільшиться на 5 %, ВВП України зросте досить суттєво. Проте майже будь-яке зростання експорту може мати подібний ефект. Висновки. Значний позитивний ефект має залучення іноземного інтелектуального капіталу, що також підтверджується моделюванням розвитку економіки України. Збільшення існуючого рівня фінансування досліджень на 5 % призведе до зростання ВВП України майже на 500 доларів на душу населення.
Rankings in the higher education competitiveness management system
(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2019-12) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Олена Ігорівна; Циркун, Елена Игоревна; Sandul, Mariia; Сандул, Марія Станіславівна; Сандул, Мария Станиславовна
The modern approaches towards higher education systems management often tend to focus on separate universities’ performance, lacking the systemic view of the overall higher education systems’ competitiveness. Thus, the policymakers often fail in tailoring the higher education strategies to the mission of higher education in contemporary society. The article focuses on providing a systemic insight into the global competitive positioning of the national higher education systems. Based on the suggested ranking methodology, the authors perform the evaluation and ranking of 94 higher education systems, highlighting the limitations of this method, and the cluster analysis, identifying 3 types of their competitive positioning: leaders, followers, and underperformers. Based on Pearson coefficients of skewness and kurtosis calculation, the article shows that globally the inequalities in terms of higher education enrolment rate are decreasing, while those of R&D institutions quality and university-industry collaboration in research remain unchanged. Therefore, upgrading higher education quality assurance systems becomes the main strategic priority for the developing countries in terms of ensuring their higher education systems’ competitiveness. Given the levelling of higher education attainment and its quality worldwide, the authors anticipate further specialization of the universities and broadening of their role within the national innovation system. The article shows that the more comprehensive the approach for evaluating the higher education systems performance – the better the policymakers may benefit in terms of higher education strategic management.
State Support of Higher Education for Global Leadership in the 21st Century
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Vasilkova, Natalia; Василькова, Наталія Володимирівна; Василькова, Наталия Владимировна; Sandul, Mariia; Сандул, Марія Станіславівна; Сандул, Мария Станиславовна
In today`s world, innovation is not only a powerful driver of economic growth, but also an important prerequisite for competitiveness of enterprises and countries. And while in the traditional economic model they were more seen as independent forces, the role of state policy is aimed at encouraging innovation and supporting the generation of new knowledge, human capital development. Technology and entrepreneurship became more significant in the knowledge economy, innovation and global information networks. In addition to the formation of a favourable business climate, important structural measures for the country’s, it’s separate regions’ and industries’ innovative development include increasing measures for the country’s innovation development, its separate regions and industries are increasing public expenditures for research and development, as well as investments in education. Therefore, the purpose of this study is to summarize the international experience of state support to the field of higher education, as well as to identify the preconditions and prospects for the formation and implementation of state policy in the field of higher education focused on the technological and socioeconomic development of Ukraine. The article analyses the experience of the leading countries in relation to the state policy of promoting the competitive development of the higher education system. On the basis of the analysis of domestic and foreign publications, statistical data, analytical materials, international policy documents and systematic approach, the main directions which deserve attention when improving the state policy in the sphere of higher education in Ukraine are determined. The expediency and necessity of elaboration of a complex of incentive measures by the state to increase the international competitiveness of the higher education system of Ukraine, its greater integration into the European Higher Education Area and the European Research Area, strengthening of the innovative component of the domestic economy are substantiated.
Ukraine 2030. The Doctrine of Sustainable Development
(GO «All-Ukrainian civil movement», 2018) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Chala, Nina; Чала, Ніна Дмитрівна; Radchuk, A.; Shnyrkov, O.; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Taruta, S.; Zhylinska, O.; Moscardini, A.; Kharlamova, G.; Melnychuk, O.
This book offers, for the first time, the sustainable development model of Ukraine that is based on a human-centred approach and presents new trajectory of economic growth in Ukraine by 2030. It was built in compliance with global megatrends and the goals of the millennium that are expected to affect the global economy in the coming decades. Based on both research and calculations made by the leading scientific institutions of Ukraine, it defines, in detail, a list of six inhibitory factors, which removal will consequently create preconditions for a Ukrainian ambitious economic leap. This book describes the set of actions needed to achieve the horizons that are formulated in the eight mechanisms to become the main tool for further specialized development programs in Ukraine. The key idea of the development strategy, which is based on the identification of Ukraine’s existing economic strengths and capabilities, is to create new strategic capacities by strengthening the existing potential.
Глобальна економічна мережевізація у конкурентному зростанні країн
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Черкас, Наталія Ігорівна; Cherkas, Nataliia
У роботі виокремлено головні детермінанти глобальної конкурентоспроможності країн в умовах мережевізації виробництва. Проаналізовано економічний вимір участі країн у глобальних ланцюгах вартості та оцінено ефективність інтернаціоналізації та інтеграції суб’єктів міжнародних економічних відносин до глобальних виробничих мереж і ланцюгів вартості на основі показників форвардної над зворотної участі. Здійснено оцінку створення доданої вартості продукції у глобальних мережах в умовах фрагментації виробництва, що дозволило визначити траєкторію переходу економіки у глобально-інтегровану сферу послуг і виробництва продукції з високою часткою доданою вартістю. Визначено вплив бізнес-середовища на виробництво продукції з високою часткою доданої вартості і міжнародну конкурентоспроможність на основі аналізу панельних даних у країнах Європи. Доведено, що висока частка доданої вартості залежить від покращення сальдо бюджету, якості людського капіталу, прозорості роботи державних інституцій та поміркованого зміцнення грошової одиниці; технологічний трансфер відбувається, передусім, через імпорт технологій; євроінтеграція підвищує нецінову конкурентоспроможність країн Центрально-Східної Європи на світовому ринку високотехнологічної продукції. Доведено, що вагомим чинником нарощення глобальної конкурентоспроможності компаній є розширення їх присутності у міжнародних ланцюгах вартості, а також фіскальна дисципліна, збільшення видатків на дослідження та розробки, інвестиції у розвиток людського капіталу, зростання частки внутрішньої доданої вартості та розвиток сектору послуг. Розкрито імператив досягнення модернізації виробництва в умовах глобальної мережевізації та визначено концептуальні положення щодо подолання «пастки середнього рівня доходу», яка виникає внаслідок сповільнення залучення технологічних виробництв в умовах недостатньої абсорбційної здатності. Обґрунтовано стратегічні пріоритети політики інтеграції країн у глобальні виробничі мережі, що передбачають приєднання до глобальних ланцюгів вартості; розширення і зміцнення власних позицій та отримання максимальних переваг від цієї участі з урахуванням збалансованого розвитку країни. Проведена оцінка конкурентного потенціалу національної економіки та ступеня його реалізації у глобальних ланцюгах вартості. Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення міжнародних конкурентних позицій економіки України в умовах глобальної мережевізації. Досліджено вплив бізнес-середовища на підвищення конкурентоспроможності економіки України та доведено вагомість технологічного експорту як чинника зміцнення грошової одиниці та підвищення заробітної плати, що одночасно дозволяє розвивати технологічні сектори. The article identifies the main determinants of the global competitiveness of countries in the context of production networkization. The economic dimension of the participation of countries in global value chains is analyzed and the effectiveness of internationalization and integration of subjects of international economic relations to global production networks and value chains based on forward over backward participation indicators is assessed. There was carried out the assessment of the creation of added value of products in global networks in the context of fragmentation of production, which allowed to determine the path of transition of the economy into a globally integrated sphere of services and production of products with a high share of added value. The influence of the business environment on the goods production with a high share of added value and international competitiveness based on the analysis of panel data in European countries is determined. It is proved that a high share of value added depends on the budget balance improvement, the quality of human capital, the transparency of the work of state institutions and the moderate strengthening of the monetary unit; technological transfer occurs primarily through the import of technology; European integration increases the non-price competitiveness of the countries of Central and Eastern Europe in the global market for high-tech products. It has been proved that a significant factor of the companies’ global competitiveness increase is expansion of their presence in international value chains, as well as fiscal discipline, research and development costs increase, investments in the development of human capital, share of domestic value added increase and services sector development. The imperative of production modernization in the context of global value chains is revealed and conceptual provisions are identified for overcoming the “middle-income level trap” that arises as a result of a slowdown in the involvement of technological industries in conditions of insufficient absorption capacity. The strategic priorities of the policy of countries integration into global production networks, which provide for joining global value chains, are justified; expansion and strengthening of our own positions and obtaining of the maximum benefits from this participation, taking into account the balanced development of the country. The competitive potential of the national economy and the degree of its implementation in global value chains are assessed. The strategic directions of the international competitive position of Ukraine’s economy increase in the context of global networkization have been substantiated. The influence of the business environment on Ukrainian economy competitiveness increase is investigated and the importance of technological exports as a factor of strengthening of the monetary unit and wages increase is proved, while it also allows to develop the technological sectors.
Державна підтримка сфери вищої освіти для глобального лідерства в XXI столітті
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Василькова, Наталія Володимирівна; Vasilkova, Natalia; Василькова, Наталия Владимировна
У сучасному світі інновації є не лише потужним драйвером економічного зростання, а й важливою передумовою конкурентоспроможності як для підприємств, так і країн. І якщо в попередніх економічних моделях їх більше розглядали як незалежні сили, в економіці знань, інновацій та глобальних інформаційних мереж вагомішою стає роль державної політики, спрямованої на заохочення до інноваційної діяльності та підтримку генерування нових знань, розвитку людського капіталу, технологій, підприємництва. Крім формування сприятливого підприємницького клімату, важливими структурними заходами для інноваційного розвитку країни, її окремих регіонів і галузей є збільшення видатків, зокрема державних, на дослідження й розробки, а також зростання інвестицій в освіту. Тому метою цього дослідження є узагальнення міжнародного досвіду державної підтримки сфери вищої освіти, а також виявлення передумов і перспектив формування та реалізації в Україні державної політики в сфері вищої освіти, орієнтованої на технологічний і соціально-економічний розвиток країни. У статті проаналізовано досвід провідних країн щодо державної політики сприяння конкурентоспроможному розвитку системи вищої освіти. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних публікацій, статистичних даних, аналітичних матеріалів, міжнародних документів програмного характеру, використовуючи системний підхід, визначено основні напрями, які заслуговують на увагу при вдосконаленні державної політики в сфері вищої освіти в Україні. Обґрунтовано доцільність і необхідність розроблення комплексу стимулюючих заходів з боку держави для підвищення міжнародної конкурентоспроможності системи вищої освіти України, її більшої інтеграції в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір, посилення інноваційної складової вітчизняної економіки.
Міжнародна конкурентна диспозиція національних систем вищої освіти
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, D.; Барабась, Дмитрий Александрович; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, M.; Сандул, Мария Станиславовна
У роботі досліджено стратифікацію національних систем вищої освіти у динамічному конкурентному середовищі, яка є однією з форм поглиблення асиметрій глобального економічного розвитку. Уряди країн – ключових інноваторів, реагуючи на глобальні виклики, значну увагу приділяють підвищенню конкурентоспроможності національних систем вищої освіти як генератору конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин, які уречевлюються у формі інтелектуального капіталу. Для виявлення міжнародної конкурентної диспозиції національних систем вищої освіти досліджено еволюцію парадигм вищої освіти, детермінанти, критерії та показники оцінювання, методики класифікації та досліджень конкурентоспроможності систем вищої освіти. Проведено стратифікацію країн за рівнем конкурентоспроможності національних систем вищої освіти, яка спирається на їх позиціонування в системі координат якості, охоплення вищою освітою та питомих витрат, побудову конкурентних карт глобального освітнього ринку, кластерний аналіз. В основу побудови конкурентних карт покладено показники якості систем вищої освіти, які є складовими індексу глобальної конкурентоспроможності, та індикатори складання рейтингу національних систем вищої освіти. На підставі аналізу конкурентних карт розкрито динамічність позицій країн та обґрунтовано доцільність їх поділу на чотири групи. Виявлено, що групування країн і їх ключові характеристики відповідають рівням розвитку, що притаманні парадигмам Освіта 1.0 – Освіта 4.0. Ідентифіковано чотири типи конкурентної диспозиції національних освітніх систем: лідерські, міцні, слабкі та аутсайдерські, кожному з яких притаманні характерні особливості. Доводено доцільність групування національних систем вищої освіти на проміжні, перехідні підгрупи, яких виокремлюють від однієї до трьох. Розкрито, що кожна з методик групування країн має недоліки та переваги, тому можуть застосовуватись різні з них залежно від цілей стейкхолдерів. Виявлено, що ідентифікація позицій системи вищої освіти України, як і інших країн, залежить від обраної системи показників і демонструє можливості її віднесення як до країн з міцними конкурентними позиціями, так і до країн, що займають аутсайдерські позиції. Це є характерним для країн перехідної підгрупи. Позитивні тенденції 2017 року дозволили Україні стабілізувати позиції у глобальному освітньому просторі, проте не компенсували тривале падіння основних показників системи вищої освіти. Обґрунтовано, що для підвищення конкурентоспроможності системи вищої освіти України доцільним є реалізація цільової стратегії розвитку, в якій мають інтегрально відображатися ключові пріоритети реформування – спрямованість діяльності на результати, підвищення ефективності взаємозв’язків, розвиток середовища діяльності та покращення якості ресурсної бази.
Презентація соціального проекту лікування орфанних захворювань OnlineConcilium
(Національний університет «Острозька академія», 2018-11-29) Чала, Ніна Дмитрівна; Chala, Nina; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Гуменна, О. В.; Харламова, Г. О.; Осінчук, Т. М.
Провідна роль Китаю у глобальних мережах сектору високих технологій: нова реальність та сучасні виклики
(Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, ТОВ "Редакція журналу "Економіка та держава", 2017-12) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Черкас, Н. І.; Cherkas, N. I.
Впродовж останніх трьох декад внаслідок економічної глобалізації відбувалась активна фрагментація світової торгівлі, що передбачала розподіл виробничих мереж у географічних масштабах. Участь у глобальних мережах надає можливості для країн підвищувати рівень спеціалізації у відповідності довідносних порівняльних переваг. Нами проаналізовано розвиток глобальних мереж виробництва і торгівлі у секторі високих технологій та виокремлено роль Китаю у цих процесах. Проаналізовано динаміку експорту високих технологій Китаю у порівнянні із основними країнами-конкурентами. Досліджено показники 20 країн-лідерів міжнародної торгівлі за період 20 років (1995—2015) для оцінки їх конкурентних позиції на світовому ринку з допомогою методу порівняльних переваг Б. Баласси. Проведено оцінку внутрішньогалузевої торгівлі Китаю у високотехнологічному секторі загалом та з основними торговельними партнерами — США та ЄС-28 з використанням індексу Грубеля-Ллойда. Результати засвідчили зростання міжнародної спеціалізації Китаю у секторі високих технологій завдяки активній участі у глобальних мережах виробництва та торгівлі. Проаналізовано чинники сповільнення економічного зростання Китаю та запропоновано напрями першочергових інституційних змін для підвищення міжнародної конкурентоспроможності.
Розбудова цифрової інфраструктури менеджменту знань наукової діяльності університету
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Решетняк, Тетяна Іванівна; Reshetniak, Tetiana; Решетняк, Татьяна Ивановна; Лозовик, Юрій Миколайович; Lozovyk, Yurii; Лозовик, Юрий Николаевич
Роль корпоративного венчурного бізнесу в інноваційних системах ТНК
(Тернопільський національний економічний університет, 2013) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Запроводюк, Анастасія; Zaprovodiuk, Anastasia; Запроводюк, Анастасия
Досліджено теоретичні і практичні аспекти розвитку корпоративного венчурного інвестування, механізми та тенденції венчурного фінансування в умовах глобалізації. Виявлено характер, динаміку розвитку венчурного бізнесу та фактори, що на нього впливають у провідних країнах-інноваторах у високотехнологічних сферах економіки. Визначено корпоративні стратегії здійснення венчурного інвестування та їх ефективність. Запропоновано заходи, визначені на основі досвіду зарубіжних країн, упровадження яких сприятиме розвитку венчурного бізнесу в Україні.
Стратегічні напрями забезпечення конкурентного лідерства Китаю
(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, 2016) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Антонюк, Б. О.; Хлистова, О. С.
Сценарії розвитку вищої освіти: глобальний контекст та стратегія України
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2018) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович
Робота присвячена систематизації сценаріїв розвитку вищої освіти для формування більш обґрунтованого базису розробки стратегії підвищення її міжнародної конкурентоспроможності. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки якісної стратегії розвитку вищої освіти України. Основними складовими дослідження стали узагальнення методологічної бази сценарних досліджень (сценарне планування, методика Делфі, економіко-математичне моделювання, альтернативні типології, аналіз стратегічного сценарію), ідентифікації системи чинників, що визначають майбутній стан системи вищої освіти (соціальні, економічні, політичні, середовище та технологічні) та виявленню характерних рис найбільш відомих сценаріїв розвитку вищої освіти (порівняльні, національні, інституційні, політичні, технологічні). Зроблено висновок про передумови, особливості та наслідки формування сценаріїв розвитку вищої освіти України. Еклектичність, притаманна соціально-економічним системам, має бути врахована авторами сценаріїв майбутнього вищої освіти будь-якої країни. Процес формування сценаріїв демонструє діалектичність сучасної вищої освіти, що обумовлює актуальність підвищеної уваги до неї як чинника конкурентоспроможності націй та компаній. Формування консенсусного сценарію розвитку системи вищої освіти потребує підвищеної уваги таким ключовим компонентам як людина та технології.
Тенденції та перспективи якісного економічного зростання
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Сацик, Володимир Іванович; Satsyk, Volodymyr; Сацик, Владимир Иванович
Формування міжнародної конкурентоспроможності сучасних мегаполісів
(Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, 2020) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Кожушана, Т. В.; Kozhushana, T.
У статті досліджуються актуальні проблеми нерівномірного розвитку регіонів та міст, сучасні процеси конкурентної взаємодії мегаполісів та міських агломерацій, що впливають на міжнародну конкурентоспроможність країн у тому числі. Метою статті є комплексний аналіз національних стратегій і програм формування глобальної конкурентоспроможності мегаполісів та системне дослідження сучасних тенденцій розвитку глобальних міст, а також аналіз бенчмаркінгу мегаполісів КНР та їх стратегічного розвитку. У ході дослідження встановлено, що мегаполіси нарощують міжнародну конкурентоспроможність завдяки формуванню ефективної інноваційної екосистеми та сучаної інфраструктури. Обгрунтовується, що конкурентоспроможність міст зумовлюють сукупність таких факторів, як інституції, політика, стратегії, які детермінують рівень стійкої продуктивності міста. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на визначення умов, факторів, механізмів конкурентоспроможності мегаполісів, стратегічних планів та перспектив розвитку. The article examines current issues of uneven growth of regions and cities, modern processes of competitive interaction of megacities and urban agglomerations, which affect the international competitiveness of countries. The purpose of the article is a comprehensive analysis of national strategies and programs for the formation of global competitiveness of megacities and a systematic study of current trends in global cities, as well as an analysis of benchmarking of Chinese cities and their strategic development. The study found that megacities lead and promote rules that affect the whole world, large technology centers, communities and startups are concentrated in megacities, along with these global trends, opportunities for business and people associated with the megapolis are growing. It is proved that urban competitiveness is a set of factors such as institutions, policies, strategies and processes that determine the level of productivity of the city. Further research should be directed at determining the conditions, factors, mechanisms of competitiveness of megacities, strategic plans and development prospects.
Фрагментація та мережевізація – ключові чинники лідерства Китаю у глобальній торгівлі
(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, 2016) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Черкас, Н. І.; Cherkas, N. I.

Browse

Browsing Кафедра міжнародної економіки by Author "Antoniuk, Larysa"

Results Per Page

Sort Options