Кафедра міжнародної економіки

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/56

Browse

Now showing 1 - 20 of 504

Ai in digital transformation of higher education in Ukraine: literacy in focus
(SciFormat Publishing Inc., 2024) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Barabas, Dmytro; Барабась, Дмитро Олександрович
The paper is devoted to overcoming undue address of practical use of AI in society and economy. Last 5 years the number of AI related publications has been growing in geometric progression with huge variety of issues raised which brings in the need for proper priority setting by inertial HE system, institutions, professionals and students. Smart development is one of best examples which could popularise the spread of AI wider usage in sectors of economy. There are challenges and promising areas of application of AI in HE identified in the paper. Finally, authors come to conclusion that it is vital to change the situation with AI literacy in global society.
China’s overseas special economic zones: experience of the Republic of Belarus
(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2019) Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна; Monashova, V.; Монашова, В. Ю.
One of the key levers for attracting foreign capital and realizing the export potential in developing countries is special economic zones, within which a favorable investment climate is ensured due to the special tax regime, preferences in financial support for export and innovative activities of companies – preferential lending rates, government financing. In the early 1980s, the Chinese government began to actively create special economic zones in coastal cities, which in the future ensured the influx of foreign capital, the development of industry, the creation of new jobs, rapid economic growth and improving the quality of life of the population. In 2006, the Chinese government initiated the creation of overseas economic zones to expand its own experience in industrialization and facilitate trade and economic cooperation with other countries of the world. In the modern “One Belt, One Road” Initiative, the development of overseas zones of economic and trade cooperation and overseas industrial parks is one of the new forms of partnership between China and host countries. The article is devoted to topical issues in the development of trade and economic relations between the PRC and developing countries. The work explores the experience of creating foreign special economic China in developing countries, in particular in the Republic of Belarus. An analysis is made of the economic development of the Republic of Belarus as a result of the creation of the China–Belarus Great Stone Industrial Park on its territory. Одним із ключових рушіїв залучення іноземного капіталу та реалізації експортного потенціалу в країнах, що розвиваються, виступають спеціальні економічні зони, в межах яких забезпечується привабливий інвестиційний клімат за рахунок сприятливих податкових режимів, преференцій у фінансовій підтримці експортної, інноваційної діяльності компаній – пільгові ставки на кредитування, урядове фінансування. На початку 1980-х років уряд Китаю розпочав активно створювати спеціальні економічні зони в приморських містах, що забезпечило в майбутньому притік іноземного капіталу, розвиток промисловості, створення нових робочих місць, швидке економічне зростання та підвищення якості життя населення. У 2006 році уряд Китаю ініціював створення закордонних економічних зон із метою розширення власного досвіду індустріалізації та сприяння торговельно-економічній співпраці з іншими країнами світу. У сучасній ініціативі “Один пояс, один шлях” розвиток закордонних зон економічного та торговельного співробітництва та індустріальних парків є однією з нових форм співпраці між КНР та приймаючими країнами. Стаття присвячена актуальним питанням розвитку торговельно-економічних відносин КНР та країн, що розвиваються. У роботі досліджується досвід створення закордонних спеціальних економічних зон Китаю в країнах, що розвиваються, зокрема в Республіці Білорусь. Проаналізовано інвестиційний ефект на економічний розвиток Республіки Білорусь у результаті створення на її території китайсько-білоруського Індустріального парку “Великий камінь”. Одним из ключевых рычагов привлечения иностранного капитала и реализации экспортного потенциала в развивающихся странах выступают специальные экономические зоны, в пределах которых обеспечивается благоприятный инвестиционный климат за счет специального налогового режима, преференций в финансовой поддержке экспортной, инновационной деятельности компаний – льготных ставок по кредитованию, правительственного финансирования. В начале 1980-х годов правительство Китая начало активно создавать специальные экономические зоны в приморских городах, что обеспечило в будущем приток иностранного капитала, развитие промышленности, создание новых рабочих мест, быстрый экономический рост и повышение качества жизни населения. В 2006 году правительство Китая инициировало создание иностранных экономических зон с целью расширения собственного опыта индустриализации и содействия в торгово-экономическом сотрудничестве с другими странами мира. В современной инициативе “Один пояс, один путь” развитие зарубежных зон экономического и торгового сотрудничества и индустриальных парков является одной из новых форм сотрудничества между КНР и принимающими странами. Статья посвящена актуальным вопросам развития торгово-экономических отношений КНР и развивающихся стран. В работе исследуется опыт создания зарубежных специальных экономических зон Китая в развивающихся странах, в частности в Республике Беларусь. Проведен анализ экономического развития Республики Беларусь в результате создания на ее территории китайско-белорусского Индустриального парка “Великий камень”.
Chinese megacities: economic growth and development
(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2019) Drobotiuk, Olga; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна
The last trend of urban development is urbanization, according to the United Nations Organization in 2018, in the world there were 33 cities with populations more than 10 mil-lion and the number of megacities is projected to rise to 43 in 2030. The urbanization pro-cess has the key consequences, including urban growth driven by the developing world; the interrelationship between the built environment and the natural environment; large-scale infrastructure needs; urban poverty pressures including growing populations living in informal settlements. The level of urbanization in China is higher than the global average and reached 59.6 % in 2018. Large-scale urbanization was facilitated by China’s state policy, which began with the launch of the Reform and Openness Policy in 1978. Each five-year plan included points for developing urban infrastructure and enhancing urbanization. One of the key elements of China’s current economic and social policy is its urbanization strategy, which was ad-opted in 2014 and outlined in the National Urbanization Plan for 2014–2020.The main points of research are to identify the key theories of urbanization and their classification; to determine the methodologies for assessing the global competitiveness of cities; to implement a retrospective analysis of the stages of China’s urbanization policy; to calculate a cluster analysis for the determination of the Chinese topcities.This research was funded by The German Academic Exchange Service and conducted at Cologne University, Institute of Geography (September – December 2015). This paper is with the last update in 2019. Однією з ключових тенденцій розвитку країн та міст – є урбанізація. Станом на 2018 рік середній рівень урбанізації в світі становить 55,3 % та до 2030 року цей показник зросте до 60 %. За даними ООН, налічується 33 міста з населенням понад 10 мільйонів у 2018 році, а у 2030 прогнозується зростання до 43 мегаполісів. Глобальна урбанізація має суттєві наслідки, що впливають на темпи зростання міст та їхніх економік у країнах, що розвиваються; взаємозв’язок між створеним людиною середовищем та навколишнім; масштабні потреби у інфраструктурі; зростання бідності в містах, включаючи зростаюче населення, яке живе в неформальних поселеннях. Рівень урбанізації в Китаї перевищує середньосвітовий показник та досягнув 59,6 % у 2018 році. Масштабній урбанізації сприяла державна політика КНР, яка розпочалася разом із стартом Політики реформ та відкритості у 1978 році. Кожний п’ятирічний план містив пункти з розвитку міської інфраструктури та посилення урбанізації. Одним із ключових елементів сучасної економічної та соціальної політики Китаю є стратегія урбанізації, яка була прийнята у 2014 році та викладена у Національному плані урбанізації на 2014–2020 роки. Основними пунктами дослідження є визначення ключових теорій урбанізації та їхня класифікація; систематизація методології оцінки глобальної конкурентоспро-можності міст; проведення ретроспективного аналізу етапів політики урбанізації Китаю; визначення групи провідних міст КНР на основі кластерного аналізу. Пропоноване дослідження фінансувалося Німецькою службою академічного обміну (ДААД) та проводилось у Кельнському університеті, Інститут географії (вересень – грудень 2015 року). Ця стаття представлена з останніми оновленнями у 2019 році. Одной из ключевых тенденций развития стран и городов является урбанизация. По состоянию на 2018 год средний уровень урбанизации в мире составляет 55,3 % и к 2030 году этот показатель вырастет до 60 %. По данным ООН, насчитывается 33 города с населением более 10 млн в 2018 году, а в 2030 прогнозируется рост до 43 городов. Глобальная урбанизация имеет существенные последствия, влияющие на темпы роста городов и их экономик в развивающихся странах; взаимосвязь между созданной человеком средой и окружающей; масштабные потребности в инфраструктуре; рост бедности в городах, включая растущее население, которое живет в неформальных поселениях. Уровень урбанизации в Китае превышает среднемировой показатель и достиг 59,6 % в 2018 году. Масштабной урбанизации способствовала государственная политика КНР, которая началась вместе со стартом Политики реформ и открытости в 1978 году. Каждый пятилетний план содержал пункты по развитию городской инфраструктуры и усилению урбанизации. Одним из ключевых элементов современной экономической и социальной политики Китая является стратегия урбанизации, которая была принята в 2014 году и изложена в Национальном плане урбанизации на 2014–2020 годы.Основными пунктами исследования является определение ключевых теорий урбанизации и их классификация; систематизация методологии оценки глобальной конкурентоспособности городов; проведение ретроспективного анализа этапов политики урбанизации Китая; определение группы ведущих городов КНР на основе кластерного анализа.Данное исследование финансировалось Немецкой службой академических обменов (ДААД) и проводилось в Кельнском университете, Институт географии (сентябрь – декабрь 2015 года). Эта статья представлена с последними обновлениями в 2019 году.
Corporate code of ethics: positioning for higher education institutions
(Univerzitet „Union – Nikola Tesla”, 2019-04) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Barabas, Dmytro; Барабась, Дмитро Олександрович; Барабась, Дмитрий Александрович
The long-term successful functioning of any enterprise or institution should rely on well-defined ideological foundations. The most appropriate proof of that is functioning of such public institutions as the church and universities. While in case of the church the ideological foundations are based on the key document (the Bible in Christianity, the Talmud in Judaism, the Koran in Islam etc.), for universities there is no such unambiguity. Our approach is that for universities the ideological principles should find institutionalized design in form of a document, which is often called the Code of conduct or ethical code. The Code should be positioned as a small constitution for the university and members of university community. Internal documents regulating the peculiarities of implementation of external obligations of the university and internal university-wide policies are derivatives of the Code. The diversity of practices for naming the mission, values and principles of activity, norms of behaviour affects the effectiveness of activities of institutions of higher education and their positioning within the system of social and economic institutions across the region, country and globe. The modern paradigm of development of the knowledge economy implies not only the place of universities within it, but also its constant, dynamic adjustment and search for the ways to improve its efficiency. Therefore, the research of common and special paths of drafting and implementation of the university’s Codes of conduct becomes a current task and interest. For the preparation of this work, the authors relied on research of numerous samples from different regions of the world, as well as studies of practical application of codes in general and their components. Significant regional differences in approaches to the regulation of ethical aspects have been traced. Thus, leading North-American and European universities rely on concise, up to 1 page, declaration of ethical principles. On the other hand, universities of the East-European countries take voluminous codes, which regulate many aspects, including duties of certain categories of workers and their responsibility for violation of ethical norms. Functioning of non-university business, educational and research institutions often results in adoption by communities (associations, networks, unions, etc.) of the principles and standards of behaviour, which university representatives and graduates should adhere to. Sometimes model documents are also developed, they must act as models for universities throughout the country or region. At the same time, it should be understood that the culture and management of university activities is primarily governed by internal regulatory documents. The uniqueness of institutional missions and positioning in the markets of research and educational services determine the differences in definition of ethical standards. As a result of the research, it was revealed that a number of aspects find a common solution in most examples, however, there are several components that distinguish some institutions from others. In particular, ensuring the integrity of researchers and professors unites universities, whereas the attitude to openness of science – divides. According to the results of the study, two key models of regulation of conduct of members of the university community among themselves and in relations with external stakeholders could be distinguished: the adoption of an integrated Code and the adoption of separate documents defining the mission and features of university policies. The structure of the integrated Code should include the definition of the mission and tasks of the university, values, principles and norms (standards) of the ethical behaviour of members of the university community. The obligatory components of the ethical code should also include the definition and peculiarities of behaviour in case of a conflict of interests, the implementation and administration of the Code, including the responsibilities for its violation. In addition, we consider it expedient to classify ethical standards of behaviour into two groups - general and specific ethical standards. Despite its fundamental nature, the Code should be periodically reviewed and, if necessary, made changes for the fuller realization of the university’s mission and adequately respond to new challenges. The study formed the basis for the preparation of the draft Code of Ethics of the Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman.
Countries on global scientific and educational map: intellectual property protection in Romania and Ukraine
(Stefan cel Mare University of Suceava, 2015) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович
Various indicators are used to characterise national scientific and educational systems (SES), but they do not provide clear disposition within global knowledge economy. The paper deals with the disposition of modern national SES in Romania and Ukraine, conducts the testing of methods of building competitive maps of global scientific and educational space (SESp) using the sample of intellectual property rights (IPR) protection. The work provides reasons for choice of indicators for mapping global SESp. Analysis of correlation of these parameters with GDP per capita shows that over the past decade there was closest correlation with quality of IPR protection, which causes high competitive status of developed countries. The publication confirms the hypothesis of the need to consider the size of GDP per capita to meet the task of building of competitive market map (CMM) based on qualitative indicators. The analysis of SESp maps reveals few leaders and shows that a number of IPR protection systems are adequately implemented and functioning. Both Romania and Ukraine are found among global outsiders at the moment. Taking into account that the period under review encompassed almost a decade, we conclude that economy is characterized by a significant lag processes in science and education markets on the sample of IPR protection, but there are good examples of fast improvements and their international recognition.
Countries’ asymmetry of formation of entrepreneurial environment
(Дипломатична академія України, 2017) Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолій Михайлович; Поручник, Анатолий Михайлович; Strelnyk, Svitlana; Стрельник, Світлана Олександрівна; Стрельник, Светлана Александровна
A first step to stimulating entrepreneurship is measuring the existing entrepreneurial environment. This analysis allows diagnosing of potential opportunities and challenges that can be addressed through specific interventions. The authors were conducted a comprehensive review of publicity available reports of International organizations on entrepreneurial environment and identified three dimensions of entrepreneurial activity. These dimensions and indicators were assessed and synthesized to develop Entrepreneurial environment integrated index, which can be adapted and modified to fit the local context. Першим кроком у стимулюванні розвитку підприємництва є вимір існуючого підприємницького середовища. Цей аналіз дозволяє діагностувати потенційні можливості та проблеми, які можуть бути вирішені за допомогою конкретних заходів. Авторами було проведено огляд доступних досліджень міжнародних організацій відносно рівня розвитку підприємництва і визначено три групи основних показників. Ключові елементи були оцінені та узагальнені для розробки Інтегрованого індексу підприємницького середовища, який може бути адаптований відповідно до національного контексту. Первым шагом в стимулировании развития предпринимательства является измерение существующей предпринимательской среды. Этот анализ позволяет диагностировать потенциальные возможности и проблемы, которые могут быть решены с помощью конкретных мер. Авторами был проведен обзор доступных исследований международных организаций относительно уровня развития предпринимательства и определены три группы основных показателей. Ключевые элементы были оценены и обобщены для разработки Интегрированного индекса предпринимательской среды, который может быть адаптирован в соответствии с национальным контекстом.
Cyclicity in competency-based approach to education: international experience in supporting competitive positions of universities
(ВНЗ «Національна академія управління», 2014-04-22) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Vasilkova, Natalia ; Василькова, Наталія Володимирівна; Василькова, Наталия Владимировна
The paper highlights the issues of cyclicity within the competency-based approach to education, and is a result of generalization of international experience in the field. Comparative analysis of characteristics of the basic competency models is carried out, the levels of competency possession are defined. The subjective model of the competency-based approach to education is offered and the key directions of international cooperation within this field are identified. Cyclicity in competency- based education is introduced as one of the factors of competitive advantage of a university.
Cутність категорії «інноваційна конкуренція»
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010-10-21) Савченко, Іван А.; Savchenko, Ivan
Описано сучасний етап розвитку конкурентних відносин. Визначено специфічні особливості категорії «інноваційна конкуренція».
Cучасні методики активізації навчання як передумова розвитку творчого потенціалу та набуття студентами практичних компетенцій
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2012) Зарицька, Ірина Анатоліївна
Development of financial market infrastructure in Ukraine and EU: social dimension
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2011-05-26) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович
Digital economy: the impact of ICT on human capital and the formation of future competencies
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Sevastiuk, Alina; Севастюк, Аліна Олексіївна; Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Lihonenko, Larysa; Лігоненко, Лариса Олександрівна; Лигоненко, Лариса Александровна; Denysova, Olha; Денісова, Ольга Олександрівна; Денисова, Ольга Александровна; Horbova, Yuliia; Горбова, Юлія Сергіївна; Горбова, Юлия Сергеевна; Drobotiuk, Olha; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Тетяна Василівна; Жибер, Татьяна Васильевна; Kulaga, Iryna; Кулага, Ірина Володимирівна; Кулага, Ирина Владимировна; Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Стрельчук, Юлия Игоревна
The mission of the university is to make a significant contribution to social development through research, generation of new knowledge, dissemination and training of competitive professionals and creative individuals. The scientific-analytical report systematizes the patterns, features and preconditions and consequences of the processes of digital transformation of national economic models. The models of the digital economy, needs and opinions of citizens on the impact of ICT on human capital and the formation of skills of the future are analyzed. This report was compiled as part of the research project, the key task of which is to prepare recommendations for creating a roadmap for human capital development and the formation of future competencies. Designed for heads of government, companies and institutions of higher education, researchers, entrepreneurs, managers, teachers, students and a wide range of readers interested in the competitiveness of the national economy and the development of the digital economy of Ukraine.
Digital university: проект розбудови цифрового університету в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-10) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmitro; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Степаненко, Ольга Петрівна; Stepanenko, Olga; Степаненко, Ольга Петровна
Disruptive technologies as the basis of the economy of the sixth technological development
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Швыданенко, Олег Анатольевич; Busarieva Tetiana; Бусарєва, Тетяна Геннадіївна; Бусарева, Татьяна Геннадьевна
The evolution of socio-economic systems is non-linear in nature; it contains both periods of smooth changes and abrupt transformational leaps. Ten years after the start of the economic crisis of 2007–2009. the pace of recovery and the American and European economies remain extremely low. One of the reasons for the stagnating state of the economies of developed countries is the structural and technological imbalance, which will still require considerable time and substantial financial resources. That is why at the beginning of the XXI century the analysis of the impact of breakthrough technologies on the economy of both developed and developing countries is topical. The article investigates the role of «disruptive technologies» in modern innovative development. The basic spheres and directions of introduction of «disruptive technologies» are defined, which provides for the intensification of the development of the new economy, including the formation of new principles and approaches to the organization of digital industrial production. The main problems that influence the countries’ effective implementation of «disruptive technologies» were outlined. This could lead to the loss of certain scientific industries, and in the future — a chronic lag in economic development. Еволюція соціально-економічних систем має нелінійний характер, в ній містяться як періоди плавних змін, так і різких трансформаційних стрибків. Через десять років після початку економічної кризи 2007–2009 рр. темпи відновлення і американської та європейської економіки залишаються вкрай низькими. Однією з причин стагнуючого стану економік розвинених країн є структурний і технологічний дисбаланс, на подолання якого ще будуть потрібні і значний час і суттєві фінансові ресурси. Саме тому на початку XXI століття актуальним є аналіз впливу проривних технологій на економіку як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. У статті досліджено роль «проривних технологій» у сучасному інноваційному розвитку. Визначено основні сфери і напрямки впровадження «проривних технологій», що забезпечує інтенсифікацію розвитку нової економіки, включаючи формування нових принципів і підходів до організації цифрового промислового виробництва. Виділено основні проблеми що впливають на ефективне впровадження країнами світу «проривних технологій» і можуть призвести до втрати певних наукових галузей, а в перспективі — хронічного відставання у економічному розвитку. У статті визначається, що на початку XXI століття ключовим фактором розвитку проривних технологій є обсяг фінансування фундаментальних і прикладних досліджень як державного, так і приватного сектору. Особливістю сучасного етапу розвитку науки є можливість швидкого розповсюдження та тиражування технологій загального користування, що створює певні переваги для країн, що розвиваються, але самі розвинені країни відчувають певний дефіцит епохальних наукових винаходів. Усе це разом спричиняє не тільки нерівномірність технічного прогресу, але й значне уповільнення темпів економічного розвитку в цілому. Проривні технології виправдовують їхню місію лише в тому випадку, якщо вони широко використовуються у промисловості та забезпечують масовий споживач доступ до технологічно нових продуктів. Структурні дисбаланси можна подолати на основі розробки нових технологічних платформ, належного використання ринкових інститутів для створення конкурентного середовища та створення системи державно-приватних ділових відносин, де стратегія управління виробничими структурами повинна належати державі.
Educatiunal migration in the context of the formation of the global labor market
(Східноєвропейський центр фундаментальних досліджень, 2020) Martyniuk, Olena; Мартинюк, Олена Віталіївна; Мартинюк, Елена Витальевна
The article considers the key trends of the development of the labor market, identifies the features of the labor migration in general and educational migration in particular at the present stage. The features of the internationalization of the higher education are also identified, and the close interconnection and interaction of the educational migration and the quantitative and qualitative characteristics of the national and regional labor markets are analyzed. The impact of the student migration on the development of economies of donor and recipient countries are analyzed.
European integration development platform of innovative entrepreneurship of Ukraine
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Liutak, Olena; Лютак, Олена; Baula, Olena; Баула, Олена; Lisovska, Lidiia; Лісовська, Лідія; Voitovych, Serhii; Войтович, Сергій
The fundamental processes of innovation of the global economic system and the dy-namic development of industry 4.0 put forward among the strategic priorities of eco-nomic development of Ukraine the development of domestic innovative entrepreneur-ship as one of the main tools for the inclusion of Ukrainian companies in the global value chains.Systemic development of innovative entrepreneurship implies both maximum mobilization of the national scientific and technical resource and its deep integration into European innovation networks. Study of the system of factors related to the devel-opment of innovative entrepreneurship on the GDP of Ukraine, and justification of the key directions of its development based on the implementation of tools and mechanisms provided by the Association Agreement between Ukraine and the European Union. An integrated methodological approach based on the use of general scientific and special methods of scientific research, primarily economic and mathematical modelling and ex-trapolation, as well as statistical and graphical methods in the processing and synthesis of statistical data and their reflection. The conducted econometric analysis showed that the most significant impact on GDP is exerted by such factors of development of inno-vative entrepreneurship as total expenditures in the areas of innovation, research and development, purchase of machines and equipment and software, introduction of inno-vative products, investment in fixed capital. Full-scale implementation of the tools for the development of innovative entrepreneurship, laid down in the Association Agree-ment between Ukraine and the European Union, will ensure the dynamic spread in the Ukrainian economy of new forms of research and development (R & d), large-scale implementation of their results in economic practice, as well as the intensification of international technological transfer of domestic economic entities. Фундаментальні процеси інноватизації глобальної економічної системи та динамічний розвиток Індустрії 4.0 висувають у число стратегічних пріоритетів економічного розвитку України розбудову вітчизняного інноваційного підприємництва як одного з головних інструментів включення українських компаній до глобальних вартісних ланцюгів. Системна розбудова інноваційного підприємництва України передбачає як максимальну мобілізацію національного науково-технічного ресурсу, так і його глибоку інтеграцію у європейські інноваційні мережі. Відповідно метою дослідження стало визначення системи факторів, пов’язаних із розвитком інноваційного підприємництва, на ВВП України, та обґрунтування ключових напрямів його розбудови на основі імплементації інструментів і механізмів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів наукового дослідження, насамперед економіко-математичного моделювання та екстраполяції, а також статистичного і графічного методів під час обробки та узагальнення статистичних даних та їх відображення. Проведений економетричний аналіз засвідчив, що найбільш суттєвий вплив на ВВП мають такі фактори розвитку інноваційного підприємництва як загальний обсяг витрат за напрямами інноваційної діяльності, дослідження і розробки, придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, упровадження у виробництво інноваційних видів продукції, інвестиції в основний капітал.
Evolution of China’s economic development model
(Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, 2019) Drobotiuk, O.; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна
This year, the People’s Republic of China celebrates its seventieth anniversary. During this period, China has gained a foothold in the global geopolitical and geo-economic arena as a powerful and balanced player that has long-term goals and takes systematic tactical steps to achieve them. The rapid impetus to high economic and social results became possible due to structural reforms initiated forty years ago. The paper presents a retrospective analysis of the transformation of China’s economic model from 1949 to 2019, which identifies three evolutionary stages: the era of accelerated industrialization and the construction of socialism, market transformation and the construction of socialism with Chinese characteristics, innovation-driven economy and the construction of socialism with Chinese characteristics in the new era. The first stage is characterized by a significant economic recovery, growth of per capita income, and the creation of the industrial base for China’s further development. However, the growth of the economy has been cyclical because of the economic experiments, wars, and partial isolation from the world. During the second phase, the Chinese government has introduced a number of systemic reforms aimed at developing an open economy, stimulating purchasing power, developing small and medium-sized businesses, creating special economic zones, increasing the innovative competitiveness of companies and regions, increasing investment attractiveness and the like. The third stage is building socialism with Chinese characteristics in the new era: the increase of the openness of the PRC, human-centrism and the construction of middle-class society, the elimination of poverty in rural areas, environmental protection, the formation of a world-class army and an innovative nation. Цього року Китайська Народна Республіка відзначає сімдесятиріччя з моменту заснування. За цей період Китай закріпився на світовій геополітичній і геоекономічний арені як потужний та виважений гравець, який має довгострокові цілі та здійснює системні тактичні кроки для їхнього досягнення. Стрімкий поштовх до високих економічних та соціальних результатів обумовили структурні реформи, розпочаті сорок років тому. У статті представлено ретроспективний аналіз трансформації економічної моделі КНР з 1949 по 2019 рр., на основі якого виокремлено три еволюційні етапи: епоха прискореної індустріалізації та побудова соціалізму, ринкова трансформація і побудова соціалізму з китайською специфікою, інноваційна економіка і побудова соціалізму з китайською специфікою в нову еру. Перший етап характеризується суттєвим відновленням економіки, зростанням доходів на душу населення, створенням промислової бази для подальшого розвитку Китаю. Однак зростання економіки було циклічним, що обумовлено економічними експериментами, війнами та частковою зовнішньоекономічною ізоляцією. Протягом другого етапу уряд КНР запровадив низку системних реформ, спрямованих на розвиток відкритості економіки, стимулювання купівельної спроможності, розвиток малого та середнього бізнесу, спеціальних економічних зон, нарощення інноваційної конкурентоспроможності компаній та регіонів, підвищення інвестиційної привабливості тощо. Третій етап – побудова соціалізму з китайською специфікою у нову еру: розширення відкритості КНР, людиноцентризм та побудова середньозаможного суспільства, ліквідація бідності у сільській місцевості, захист довкілля, формування армії світового класу та інноваційної нації. В этом году Китай отмечает семидесятилетие со дня основания. За этот период Китай закрепился на мировой геополитической и геоэкономической арене как мощный и взвешенный игрок, который имеет долгосрочные цели и осуществляет системные тактические шаги для их достижения. Стремительный толчок к высоким экономическим и социальным результатам обусловили структурные реформы, начатые сорок лет назад. В статье представлен ретроспективный анализ трансформации экономической модели КНР в период с 1949 по 2019 гг., на основе которого выделены три эволюционных этапа: эпоха ускоренной индустриализации и построение социализма, рыночная трансформация и построение социализма с китайской спецификой, инновационная экономика и построение социализма с китайской спецификой в новую эру. Первый этап характеризуется существенным восстановлением экономики, ростом доходов на душу населения, созданием промышленной базы для дальнейшего развития Китая. Однако рост экономики был циклическим, что обусловлено экономическими экспериментами, войнами и частичной внешнеэкономической изоляцией. На втором этапе правительство КНР ввело ряд системных реформ, направленных на развитие открытости экономики, стимулирования покупательной способности, развитие малого и среднего бизнеса, специальных экономических зон, наращивание инновационной конкурентоспособности компаний и регионов, повышение инвестиционной привлекательности и тому подобное. Третий этап – построение социализма с китайской спецификой в новую эру: расширение открытости КНР, человекоцентризм и построение среднезажиточного общества, ликвидация бедности в сельской местности, защита окружающей среды, формирование армии мирового класса и инновационной нации.
Forms and methods of technologies transfer adjusting in Ukraine
(Faculty of Business and Law of the "MB" University in Belgrade, 2013-01-15) Manylich, Mychailo; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергій Ілліч; Лихолет, Сергей Ильич
The paper dwells on basic forms and methods of government control of technologies transfer in Ukraine have been generalized: organizational forms are branches, joint ventures, "turn-key" business, technological universities, partnership, research alliances; economic forms are licensing, sale of intellectual property, including patents and trade secrets, franchising, contract researches. The following basic methods of technologies transfer in Ukraine have been exposed: forsite, technological prognostication with use of Delfi-method, method of critical technologies, development of scenarios, travelling flowsheet, technological corridor and forming of expert panels. The list of normative legal acts of Ukraine concerning government control of technologies transfer in Ukraine has been given.
Gender Differences in Global Entrepreneurship
(Новосибирская государственная академия водного транспорта, 2013) Strelnyk, Svitlana; Стрельник, Світлана Олександрівна; Стрельник, Светлана Александровна
This paper explores the status of women’s entrepreneurship on a global level, analyses the challenges professional women face and the impact of female entrepreneurship in different economic environments.
Global business network: off-shore model’s diversification and impact
(Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2020) Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Turoliev, Hlib; Туролєв, Гліб
Modern literature lacks systematization and assessment of impact of network of international corporations and their off-shore models on development of national economies in post-industrial times. There is variety of tools besides well-known multinational corporate accounting policies and strategies of MNCs that provide mechanism for the management of transaction costs in reporting period, thus reducing the amount of taxable profit due to application of the method of accelerated depreciation and channels of tax deferrals, which allow to reduce corporate tax payments owing to the objective reduction of real purchasing power of money over time. The purpose of the article is to propose in-depth systematization of balanced pros and cons for further development of national FDI policies aimed at network of MNCs. The paper utilizes a compound methodology of review and systematization to calculate overall impact of offshoring that exceeds 1% of global GDP. While modern financial and economic activities of MNC’s distinguish both internal and external offshoring, the paper focuses upon endogenous one. The key attention is on dominant ones – tax inversion phenomenon is known as base erosion and profit shifting, tax planning strategies, international debt shifting, models of tax treaty shopping, tax deferral, tax hybrids, strategic transfer pricing tools. In business and financial management MNCs resort to the development of extremely complex network structures of parent and subsidiary companies in order to increase international competitive advantages. MNCs make special efforts to recruit staff capable of effectively performing key functions in the field of corporate offshoring. We find huge regional asymmetries in MNCs impact on development of national economies. On one hand, a number of highly profitable corporations pay almost zero tax in favour of their countries of registration; on the other, MNCs create jobs, markets, innovations and FDI, which outweighs negative impact. We find fluctuations in growing volumes and asymmetries of geographical structure of differences in the value of goods and services supplied through international trade between developing and developed countries due to enormous scale of business offshoring.
Global entrepreneurship as an object of interdisciplinary researches
(Чернігівський національний технологічний університет, 2017) Strelnyk, Svitlana; Стрельник, Світлана Олександрівна; Стрельник, Светлана Александровна
The article addresses the nature of global entrepreneurship as a multidisciplinary term, which was included in different aspects of entrepreneur-ship and international business theories. The author has defined the elements of global entrepreneurship in the studies of XX century and investigated the entrepreneurship activity from the point of view of international business. The potential new horizons for the research of these themes are defined. У статті розглядається природа глобального підприємництва як багатоаспектного явища, формування якого знаходиться на перетині складних взаємозв’язків різних аспектів теорій підприємництва та міжнародного бізнесу. Автором визначаються елементи глобального підприємництва у підприємницьких вченнях ХХ століття та досліджуються підприємницька діяльність з точки зору міжнародного бізнесу.

Browse

Browsing Кафедра міжнародної економіки by Title

Results Per Page

Sort Options