Кафедра соціології

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/15783

Browse

Browsing Кафедра соціології by Author "Chaliuk, Yuliia"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    National security policy in Ukraine: a change in the system of power relations of the modern world
    (Universidad San Gregorio de Portoviejo, 2020-12) Yakoviyk, Ivan; Chyzhov, Denys; Karpachova, Nina; Hlushchenko, Svitlana; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлія Олексіївна; Чалюк, Юлия Алексеевна
    The article deals with the problems of finding ways to increase the effectiveness of government national security policy in the system of power relations of the modern world. The author reveals the essence and public administration nature of such phenomena as “national security of the state”, “national security policy”, “national security of Ukraine”. The study analyses the approaches to shaping modern national security policy of Ukraine, as well as its organizational and legal support. The system of the most urgent threats to the national security of Ukraine is revealed. The author concludes that the current legislative support of government policy in this area does not meet the needs of overcoming most of these threats. It is emphasized that Ukraine must resume its activity in offering its own armaments, military equipment and peacekeeping contingent for the needs of the UN and other international organizations; create a new geopolitical space in the regions of Eastern Europe and the Black Sea, becoming a regional leader there. An important area of the national security policy is the fight against agents of influence of the Russian Federation, which currently occupy an important place in the system of economic and even public administration relations in Ukraine. The author proved the need to expand the contours of security policy in Ukraine by developing and implementing more active (aggressive) mechanisms aimed not only at counteracting external threats, but also at promoting their own national and civilizational interests in the geopolitical space. The need to introduce branch, sectoral, regional state programs of development of separate segments of the system of national security of Ukraine is studied. The article also emphasizes the need to develop a system of indicators to counter agents of influence of foreign countries abounding in the political environment of Ukraine. At the same time, the author defends the position on the need to introduce mirror mechanisms and tools to combat external threats, including in a hybrid, nonlinear war against Ukraine. El artículo trata sobre los problemas de encontrar formas de incrementar la efectividad de la política de seguridad nacional del gobierno en el sistema de relaciones de poder del mundo moderno. El autor revela la esencia y la naturaleza de la administración pública de fenómenos tales como "seguridad nacional del estado", "política de seguridad nacional", "seguridad nacional de Ucrania". El estudio analiza los enfoques para dar forma a la política de seguridad nacional moderna de Ucrania, así como su apoyo organizativo y legal. Se revela el sistema de las amenazas más urgentes a la seguridad nacional de Ucrania. El autor concluye que el actual apoyo legislativo a la política gubernamental en esta área no responde a las necesidades de superar la mayoría de estas amenazas. Se enfatiza que Ucrania debe reanudar su actividad ofreciendo su propio armamento, equipo militar y contingente de mantenimiento de la paz para las necesidades de la ONU y otras organizaciones internacionales; crear un nuevo espacio geopolítico en las regiones de Europa del Este y el Mar Negro, convirtiéndose en un líder regional allí. Un área importante de la política de seguridad nacional es la lucha contra los agentes de influencia de la Federación de Rusia, que actualmente ocupan un lugar importante en el sistema de relaciones económicas e incluso de la administración pública en Ucrania. El autor demostró la necesidad de ampliar los contornos de la política de seguridad en Ucrania mediante el desarrollo e implementación de mecanismos más activos (agresivos) destinados no solo a contrarrestar las amenazas externas, sino también a promover sus propios intereses nacionales y de civilización en el espacio geopolítico. Se estudia la necesidad de introducir programas estatales regionales, sectoriales y regionales de desarrollo de segmentos separados del sistema de seguridad nacional de Ucrania. El artículo también enfatiza la necesidad de desarrollar un sistema de indicadores para contrarrestar los agentes de influencia de países extranjeros que abundan en el entorno político de Ucrania. Al mismo tiempo, el autor defiende la posición sobre la necesidad de introducir mecanismos y herramientas espejo para combatir las amenazas externas, incluso en una guerra híbrida y no lineal contra Ucrania.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концепція глобальної освіти в історичній ретроспективі
    (Київський національний університет культури і мистецтв, 2018) Довганик, Надія Михайлівна; Dovganyk, Nadiia; Довганик, Надежда Михайловна; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна
    У статті в історичній ретроспективі досліджено теоретичні й прикладні аспекти концепції глобальної освіти. На основі аналітичного й емпіричного матеріалу обґрунтовано необхідність в умовах глобальної економіки та міжнародної комунікації транснаціонального навчання і перетворення провідних університетів світу на міжнародні науково-освітні комплекси. Здійснено ідентифікацію нових освітніх стратегій ООН, ЮНЕСКО, а також інноваційних форм і методів інтеграції країн ЄС у міжнародний освітній простір, зокрема акредитованих і валідованих програм, франчайзингових програм, програм подвійних і спільних дипломів із застосуванням електронного навчання та дистанційних технологій. Застосування методів структурно-системного аналізу дало можливість визначити основні канали міжнародного обміну освітніми послугами, серед яких важливо виділити транскордонне постачання, споживання за кордоном, комерційну присутність і надання послуги фізичною особою. Проаналізовано основні механізми, ефективність та якість надання міжнародних освітніх послуг.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Оцінка готовності країн до дистанційного навчання
    (Класичний приватний університет, 2022) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна
    У статті висвітлено переваги та недоліки використання електронної освіти у навчальному процесі, систематизовано сучасні дистанційні технології, здійснено ранжування та групування ВНЗ країн за рівнем упровадження електронної освіти, дана рейтингова оцінка готовності держав до дистанційного навчання. Досліджено інтегральні показники таких новітніх міжнародних індексів, як Індекс готовності до дистанційного навчання та Індекс електронного навчання. В умовах стримування пандемії COVID-19 закриття вищих навчальних закладів у 223 країнах світу призвело до того, що 1,57 млрд студентів (90% світового контингенту) були змушені навчатися дистанційно. Заклади вищої освіти повинні були швидко та ефективно організувати дистанційне або змішане навчання, модернізувати його матеріально-технічну базу. The article highlights the advantages and disadvantages of using e-learning in the educational process, systematizes modern distance technologies, ranked and grouped universities in countries by level of e-learning, gave a rating assessment of the readiness of states for distance learning.The author examines the integrated indicators of the latest international indices such as the RemoteLearningReadinessIndex and the E-LearningIndex.In the wake of the Covid-19 epidemic, the closure of higher education institutions in 223 countries resulted in 1.57 billion students (90% of the world's population) being forced to study remotely.Higher education institutions had to quickly and efficiently organize distance or blended learning, modernize its material and technical base. The threat of future pandemics and economic unrest increases the importance of a reliable distance education system to prevent the next global socio-economic crisis, avoid health emergencies and bridge educational gaps at the national and international levels.In order to assess the readiness of countries to implement distance education, the UNESCO Institute for Statistics conducted a survey in 53 countries.The UNESCO report on the results of monitoring global education in 2021 noted that only 3 countries in the world are fully ready to move to distance learning, 19 countries have partially used online methods, and 28 countries have used a hybrid approach – a combination of distance and full-time learning. Middle-income countries from Colombia to Egypt and from China to the Russian Federation have developed online platforms for blended and distance learning. The survey found positive the fact that 39% of students from sub-Saharan Africa enrolled in institutions that offer different options for distance learning. In the EU, on the other hand, 41% of online students lost their jobs (29% temporarily with the right to return to work and 12% permanently without a job). These results prove the effectiveness of distance education only with the development of an effective model of online learning and its support by the state.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інноваційність економік світу
    (ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів», 2020) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна
    Статтю присвячено науковому пошуку структурних відмінностей інноваційних економік світу та ролі рейтингових агентств у визначенні інноваційного потенціалу країн. У роботі використано методи структурно-факторного дослідження, статистику, інфографіку, а також аналітику Індексу європейського інноваційного табло, Глобального індексу інновацій, Індексу інноваційного потенціалу. Здійснено групування і ранжування країн, що дало змогу виявити серед них інноваційних лідерів, сильних, помірних та повільних новаторів. Відбувається поступове зміщення центру розвитку інновацій на Cхід. Свої позиції посилюють «азійські тигри» – Сінгапур, Корея і Тайвань. Благополуччя держави, досягнуте на основі інноваційного розвитку, сприяє зміцненню економічного потенціалу країни, поліпшує добробут населення, рівень та якість його життя, посилює політичну, економічну та соціальну безпеку держави. Застосування комбінованого кластерного підходу до оцінки інноваційного розвитку України дасть змогу активізувати державну політику фінансування технічних та науково-дослідних проєктів, знайти пріоритетні напрями технологічного розвитку країни. У 2020 р. Україна зіштовхнулася з пандемією коронавірусу, яка стала каталізатором активізації інноваційної діяльності у приватному й державному секторах економіки. The article is devoted to the role of rating agencies in assessing the innovative development of the world. This methodology takes into account the innovative potential, the results of innovation, groups countries into innovation leaders, strong, moderate and slow innovators. There is a gradual shift of the "center" of innovation to the East, the Asian Tigers (Singapore, Hong Kong, Korea and Taiwan) are strengthening their positions, they are emphasizing the development of science and technology. The well-being of the state is achieved on the basis of innovative development, strengthens the economic potential of the country, improves the welfare of the population, the level and quality of life, strengthens the political, economic and social security of the state. The application of a combined approach in assessing the innovative development of Ukraine will allow to intensify the state policy of financing scientific and research projects, to find priority areas of scientific and technological development of the country. In 2020, Ukraine faced a coronavirus pandemic, which gave impetus to the intensification of innovation in the private and public sectors of the economy. In the future, Ukraine can choose two paths of development: evolutionary or forced. The evolutionary path of development presupposes inefficient activity on the part of the government, intensification of labor migration and brain drain, loss of competitive position in world markets. The forced model transforms the Ukrainian economy into an innovative one in 5 years, the country will become a European leader in the field of technology innovation, will become an intellectual hub, where the most attractive conditions for business development will be created. Positioning Ukraine as an innovative country will accelerate EU integration and ensure access to the world market. Ukraine should start the transformation in the political-legal and socio-economic spheres, start the program of attracting international experts to develop and finance a new strategy of innovative development, stimulate scientific and technical (experimental) developments, encourage small and medium business to participate in research projects through application of tax levers to stimulate business development.